МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 29.12.2023 р. № 10-15/17/3606/ЗПІ-23//4163
Фінансово-економічним департаментом Міністерства охорони здоров’я України […] та в межах компетенції повідомляється.
<..>
Відповідно до принципу реформи фінансування медичної системи в Україні, визначеного у Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1013-р, заклади охорони здоров’я реорганізувалися у повноцінні суб’єкти господарської діяльності – комунальні некомерційні підприємства, які набули управлінської та фінансової автономії.
Згідно зі статтею 65 Господарського кодексу України заклади охорони здоров’я, які за організаційно-правовою формою функціонують як комунальні некомерційні підприємства, які використовують найману працю, укладають колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові, соціально-економічні відносини між роботодавцем і працівниками, їх представниками.
Абзацом четвертим частини другої статті 7 Закону України “Про колективні договори і угоди” у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше) та режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.
Відповідно статті 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено цією статтею.
Чинне законодавство передбачає скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників, зокрема учителів, лікарів та інших відповідно до статті 51 КЗпП.
Норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я державної або комунальної форми власності затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 № 319 “Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я” (далі – Наказ № 319).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 Наказу № 319 зокрема для лікарів, за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці, в лікарняних закладах та амбулаторно-поліклінічних закладах (за винятком лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих) установлено норму робочого часу 38,5 години на тиждень.
Також відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Наказу № 319 для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих, в амбулаторно-поліклінічних закладах та амбулаторно-поліклінічних підрозділах лікувально-профілактичних закладів, пунктів охорони здоров’я (здоровпунктів), фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктах (у тому числі сільських та селищних рад) установлено норму робочого часу 33 години на тиждень.
Відповідно до пункту 7 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи” штатні нормативи чисельності працівників комісій встановлюються Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Міністерством соціальної політики України.
Видатки з утримання комісій здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України”, врегульовано питання діяльності військово-лікарських комісій.
Додатково інформуємо, що листи Міністерства охорони здоров’я України не є нормативно-правовими актами, мають лише роз’яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм.
В. о. директора
Фінансово-економічного департаменту
Геннадій НЕРСЕСЯН