ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку
громад та територій України
28.04.2022 року № 65

МЕТОДИКА
обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів

І. Загальні положення

1. Ця Методика визначає особливості обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об’єктів (далі – пошкоджені об’єкти), що проводиться відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257, з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації таких об’єктів та розроблення заходів із відновлення.

Цю Методику розроблено для використання виконавцями робіт з обстеження, а також власниками або управителями об’єктів, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, місцевими або військовими адміністраціями (в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Ця Методика не поширюється на об’єкти, що обстежуються з іншою метою, у тому числі для судової будівельно-технічної експертизи, здійснення заходів державного нагляду (контролю), проведення науково-дослідними організаціями дослідницьких обстежень для отримання наукових даних, а також на обстеження об’єктів оборонного і спеціального призначення, об’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та об’єктів культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Обстеження об’єктів, що мають галузеву специфіку, слід виконувати з урахуванням положень цієї Методики, інших нормативно-правових актів, а також будівельних норм та національних стандартів у відповідній сфері.

2. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:

аварійні пошкодження – втрата експлуатаційно придатного стану (експлуатаційної придатності) об’єкта в цілому або його окремих складових (будівельних конструкцій та інженерних систем), у тому числі порушення цілісності, герметичності, геометрії тощо внаслідок позапроектних впливів, зумовлених надзвичайною ситуацією та/або бойовими діями (потрапляння засобів ураження, вибухів, пожеж тощо);

відновлення – сукупність робіт на пошкодженому об’єкті з метою досягнення експлуатаційного придатного стану шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції;

замовник робіт з обстеження (далі – замовник) – власник, управитель об’єкта або уповноважений орган (виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради або у випадках, передбачених законодавством, військова адміністрація), за рішенням якого проводиться обстеження об’єкта;

експлуатаційна придатність – здатність об’єкта (будівельних конструкцій, інженерних систем) виконувати задані функції;

категорія пошкоджень об’єкта (далі – категорія пошкоджень) – інтегральна характеристика експлуатаційної придатності пошкодженого об’єкта, що в цілому характеризує можливі заходи з подальшої експлуатації або припинення експлуатації об’єкта та визначається за результатами проведеного обстеження (огляду), в тому числі аналізу наявних аварійних та інших дефектів і пошкоджень об’єкта в цілому та його елементів (будівельних конструкцій, інженерних систем).

3. Інші терміни, зазначені у цій Методиці, вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, законах України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про будівельні норми», Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257, Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473, Технічному регламенту будівельних виробів (продукції), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764, ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд».

ІІ. Мета та задачі проведення обстеження

1. Обстеження проводиться з метою обґрунтування рішень замовника щодо подальшої експлуатації пошкодженого об’єкта, зокрема:

• підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації об’єкта;
• встановлення (обґрунтування) необхідності відновлення об’єкта;
• планування робіт з відновлення об’єкта;
• планування невідкладних протиаварійних робіт, консервації;
• обґрунтування прийняття рішення щодо припинення експлуатації, виконання робіт із демонтажу (ліквідації) об’єкта.

2. Мета обстеження досягається шляхом вирішення відповідних завдань обстеження, серед яких:

• оцінювання (діагностування) технічного стану будівельних конструкцій, інженерних систем та об’єкта в цілому, в тому числі на підставі результатів візуального обстеження, проведення інструментальних досліджень та виконання перевірочних розрахунків;
• визначення обсягів, термінів невідкладних протиаварійних робіт, консервації;
• визначення виду та обсягів робіт з відновлення об’єкта;
• визначення обґрунтованої необхідності демонтажу (ліквідації) об’єкта.

ІІІ. Організація робіт з обстеження, етапи та послідовність виконання робіт

1. Обстеження пошкоджених об’єктів проводиться відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (далі – Порядок проведення обстеження), за рішенням власника або управителя об’єкта або уповноважених органів – виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.

2. Проведення обстеження пошкодженого об’єкта забезпечується замовником (власником, управителем або уповноваженим органом) шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, визначених пунктами 2 та 21 Порядку проведення обстеження.

До проведення обстежень пошкодженого об’єкта під керівництвом фахівців, визначених пунктами 2 та 21 Порядку, можуть залучатись інші фахівці відповідної кваліфікації.

3. Фінансування робіт з обстеження здійснюється за кошти фізичних чи юридичних осіб, кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також інших коштів в порядку, визначеному законодавством.

4. Основні етапи проведення обстеження:

• підготовка до проведення обстеження;
• попереднє та/або основне (детальне) обстеження;
• складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Кількість етапів та обсяг робіт, що виконуються за кожним із етапів обстеження, визначається технічним завданням залежно від мети та задач обстеження.

5. Під час виконання робіт з обстеження пошкоджених об’єктів слід дотримуватись правил пожежної безпеки та охорони праці відповідно до законодавства.

У разі виявлення під час виконання робіт небезпечних предметів, вибухових пристроїв, останків загиблих, запаху газу або інших характерних запахів, пробою електричного струму, а також пов’язаного з цим погіршення самопочуття, роботи слід негайно припинити та невідкладно повідомити територіальні органи ДСНС та правоохоронні органи.

6. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час обстеження об’єктів, повинні відповідати положенням Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів.

IV. Підготовка до проведення обстеження

1. Роботи з обстеження пошкоджених об’єктів здійснюється на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій, після виконання комплексу підготовчих заходів у складі невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд (далі – невідкладні роботи), відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (далі – Порядок невідкладних робіт), а саме:

• оперативного реагування на випадки виявлення вибухонебезпечних предметів, проведення обстеження (розмінування) та виконання піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням виявлених вибухонебезпечних предметів, із залученням підрозділів ДСНС, Національної поліції, а також за необхідності – підрозділів Збройних Сил та СБУ;
• виконання робіт з первинного демонтажу частин об’єктів або його окремих конструктивних елементів (у разі потреби) з метою забезпечення доступу до пошкоджених об’єктів сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
• виконання робіт з пошуку постраждалих та загиблих фахівцями ДСНС із залученням комунальних служб та формувань і спеціалізованих служб цивільного захисту, транспортування тіл (останків) загиблих;
• здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронними органами у рамках кримінальних проваджень.

2. Підготовка до проведення обстеження включає комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюється замовником та полягає у:

• збиранні первинної інформації щодо об’єкта (наявної проектної та технічної документації, в тому числі виконавчої документації, матеріалів інженерних вишукувань, матеріалів технічної інвентаризації (інвентаризаційних справ, технічних паспортів), результатів попередніх обстежень, іншої експлуатаційної документації тощо);
• визначенні виконавця робіт з обстеження пошкоджених об’єктів (далі – виконавець робіт з обстеження);
• організації робіт з обстеження, в тому числі проведення підготовчих робіт, забезпечення безпечного доступу на об’єкт (знеструмлення, дегазація, перевірка радіаційного та хімічного забруднення, з’ясування можливості застосування будівельної техніки тощо).

3. У разі необхідності проведення обстеження низки пошкоджених об’єктів, замовником за результатами візуальних оглядів пошкоджених об’єктів складається та затверджується програма робіт з обстеження (далі – програма робіт), яка повинна містити:

• перелік пошкоджених об’єктів, що підлягають обстеженню (найменування об’єкта, адреса розташування об’єкта, інформація щодо юридичних/фізичних осіб, що є власниками або управителями пошкодженого об’єкта);
• черговість та строки виконання робіт з обстеження, основні характеристики об’єктів та орієнтовний обсяг і склад робіт.

До розроблення програми робіт можуть залучатися фахівці з обстеження, визначені пункті 2 розділу ІІІ цієї Методики, фахівці підрозділів ДСНС, Національної поліції, Збройних Сил та СБУ (за згодою).

4. За умов, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання не може бути забезпечена або є економічно недоцільною, роботи з обстеження пошкоджених об’єктів можуть здійснюватись вахтовим методом.

У разі організації робіт вахтовим методом слід врахувати чисельність вахтового персоналу, умови проживання, тривалість вахти, засоби та час доставки персоналу до місця роботи і назад до місця постійного проживання, додаткові видатки, пов’язані із застосуванням вахтового методу, порядок соціально-побутового та медичного забезпечення вахтового персоналу.

5. Обґрунтовані вимоги замовника та особливості проведення робіт з обстеження пошкодженого об’єкта встановлюються технічним завданням на обстеження об’єкта (далі – технічне завдання), в якому, зокрема зазначається:

• загальна інформація про об’єкт, та його основні характеристики;
• інформація щодо наявної проектної та технічної документації, в тому числі виконавчої документації, матеріалів інженерних вишукувань, матеріалів технічної інвентаризації (інвентаризаційних справ, технічних паспортів), результатів попередніх обстежень, іншої експлуатаційної документації тощо);
• інформація щодо особливостей виконання робіт на об’єкті (проведення підготовчих робіт, умов доступу на об’єкт, форма участі замовника в роботах з обстеження);
• мета обстеження;
• інформація щодо кількості етапів та найменування робіт, що виконуються за кожним із етапів обстеження;
• термін виконання робіт з обстеження;
• склад та форма подання звітної документації щодо результатів обстеження, необхідність складання паспорта об’єкта;
• нормативні документи, вимоги яких мають бути враховані (за необхідності);
• інша інформація, необхідна для організації та виконання робіт із обстеження.

Участь замовника в підготовці та/або проведенні обстеження (за необхідності) полягає у присутності його представника при обстеженні, створенні умов для проведення робіт (прибирання й очищення приміщень і конструкцій, забезпечення допоміжним устаткуванням, освітленням, забезпечення безпеки праці), створенні умов щодо виконання робіт вахтовим методом тощо.

6. У разі одночасного обстеження декількох об’єктів на замовлення одного замовника єдиним виконавцем допускається складання єдиного технічного завдання на весь комплекс робіт.

7. Перелік робіт з обстеження визначається з урахуванням категорії пошкоджень та галузевої специфіки об’єкта на основі примірного переліку робіт, наведеного у додатку 2 до цієї Методики.

8. Технічне завдання складається за результатами попереднього візуального огляду пошкодженого об’єкта, ознайомлення з наявною інформацією про об’єкт, аналізу архітектурних, об’ємно-планувальних і конструктивних рішень, погоджується виконавцем та затверджується замовником.

Перелік основних характеристик об’єкта та інша необхідна інформація зазначається у технічному завданні на проведення обстеження відповідно примірної форми, наведеної у додатку 1 до цієї Методики, з урахуванням галузевої та іншої специфіки об’єкта.

У разі, якщо об’єкт за результатами його попереднього огляду віднесено до ІІІ-ої категорії пошкоджень (відповідно додатку 3 до цієї Методики), складання технічного завдання є не обов’язковим.

V. Особливості проведення обстеження

Попереднє обстеження

1. Попереднє обстеження пошкодженого об’єкта проводиться візуально за зовнішніми ознаками (візуальне обстеження) з метою попереднього оцінювання технічного стану, визначення категорії пошкоджень об’єкта, прийняття рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження і уточнення (в разі необхідності) технічного завдання.

2. При проведенні попереднього візуального обстеження огляду підлягають усі відкриті частини конструкцій (елементів) об’єкта, його приміщення, а також прилегла територія – з метою виявлення та фіксації наявних аварійних та інших дефектів і пошкоджень (далі – дефекти та пошкодження).

При цьому виконавцем робіт за необхідності здійснюються відповідні вимірювання геометричних розмірів об’єкта, складання обмірних креслень, схем розташування дефектів та пошкоджень, в тому числі з прив’язкою в натурі, а також фотофіксація.

Вимірювання геометричних розмірів та складання обмірних креслень здійснюється із ступенем деталізації, необхідної для визначення обсягів робіт з відновлення, якщо це передбачено технічним завданням.

3. Не допускається проведення обстеження об’єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження.

4. За результатами попереднього обстеження виконавцем складається звіт, що містить:

• попередній висновок про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта;
• рекомендацій щодо необхідності та обсягів основного (детального) обстеження або рекомендацій щодо забезпечення надійної та безпечної подальшої експлуатації об’єкта (у разі коли проведення основного (детального) обстеження не вимагається).

Якщо це передбачено технічним завданням, до звіту додаються:

• відомості дефектів та пошкоджень;
• схеми розташування дефектів та пошкоджень;
• фотофіксація дефектів та пошкоджень;
• обмірні креслення.

5. Якщо за результатами проведення попереднього обстеження встановлено, що виконання основного (детального) обстеження не вимагається, або якщо це передбачено технічним завданням, до звіту додається акт обстеження, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта (примірну форму акта, наведено у додатку 8 до цієї Методики).

Основне (детальне) обстеження

6. У разі виявлення дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж і систем об’єкта, проводиться основне (детальне) обстеження.

Рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження об’єкта приймається замовником разом із виконавцем.

7. Обстеження проводиться шляхом:

• проведення аналізу дефектів і пошкоджень, які змінили основні проектні та розрахункові характеристики будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), а також за період експлуатації об’єкта;
• визначення фактичних експлуатаційних навантажень і впливів на будівельні конструкції, основи і фундаменти, інженерні мережі і системи об’єкта;
• детального вимірювання необхідних геометричних параметрів об’єкта, будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, їх елементів і вузлів;
• виявлення зміни характеристик основи фундаменту та розвитку небезпечних процесів і явищ шляхом виконання контрольних інженерних вишукувань на земельній ділянці та прилеглих до об’єкта ділянках за наявності небезпечних процесів і явищ;
• інструментального визначення параметрів дефектів і пошкоджень, фотофіксації, складення схем їх розташування, а також їх прив’язки в натурі;
• проведення перевірочних розрахунків основних несучих будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, основ фундаментів та об’єкта в цілому;
• проведення аналізу причин виникнення дефектів і пошкоджень;
• узагальнення інформації про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта;
• розроблення рекомендацій щодо можливості подальшої експлуатації об’єкта, проведення наступного обстеження, конструктивних рішень про відновлення та підсилення окремих будівельних конструкцій, загальних висновків.

Визначення складу робіт із основного (детального) обстеження, види інструментальних досліджень та вибір необхідних приладів вимірювальної техніки здійснюється виконавцем із урахуванням мети досліджень, специфіки об’єкта та характеру наявних дефектів і пошкоджень.

Примірний перелік основних видів досліджень під час проведення інструментального обстеження, що потребують застосування засобів вимірювальної техніки приладів (інструментального обстеження), наведено у додатку 4 до цієї Методики.

8. За результатами основного (детального) обстеження виконавцем складається звіт, який має містити:

• відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень;
• висновок про технічний стан;
• рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації);
• принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення) – за потреби;
• іншу необхідну для обґрунтування висновків та рекомендацій інформацію, в тому числі відомості дефектів та пошкоджень, схеми розташування дефектів та пошкоджень, протоколи інструментальних досліджень, фотофіксація дефектів та пошкоджень, обмірні креслення тощо.

До зазначеного звіту також додається акт обстеження, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта (примірну форму акта, наведено у додатку 8 до цієї Методики).

VI. Особливості оцінювання технічного стану пошкоджених об’єктів та визначення категорії пошкодження об’єкта

1. Оцінювання технічного стану конструкцій та об’єкта в цілому слід виконувати відповідно розділу до 5 ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» (далі – ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016).

При цьому слід брати до уваги наявні аварійні пошкодження, а також інші дефекти та пошкодження, що утворились під час виготовлення, транспортування, монтажу, зведення та експлуатації та можуть знижувати експлуатаційні показники будівельних конструкцій та елементів інженерних систем об’єкта (з урахуванням класифікаційних ознак технічного стану конструкцій відповідно додатку В ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016, а для сталевих конструкцій ДСТУ Б В.2.6-210:2016 «Оцінка технічного стану сталевих будівельних конструкцій, що експлуатуються»).

2. З метою врахування галузевої специфіки споруд інженерно – транспортної інфраструктури слід враховувати положення нормативно- правових актів, а також будівельних норм та національних стандартів у відповідній сфері, зокрема:

• ДСТУ 8954:2019 «Оцінювання рівня дефектності дорожнього одягу», ДСТУ 8745:2017 «Методи вимірювання нерівностей основи і покриття дорожнього одягу», ДСТУ 8746:2017 «Методи вимірювання зчіпних властивостей поверхні дорожнього покриття», ДСТУ Б В.2.3-42:2016 «Автомобільні дороги. Методи визначення деформаційних характеристик земляного полотна та дорожнього одягу» – при обстеженні автомобільних доріг;
• ДБН В.2.3-6:2009 «Мости та труби. Обстеження і випробування», ДСТУ 9123:2021 «Настанова з обстеження та випробування мостів і труб», ДСТУ 8748:2017 «Настанова щодо проведення динамічних випробувань автодорожніх мостів», ДСТУ-Н Б В.2.3-23:2012 «Настанова з оцінювання і прогнозування технічного стану автодорожніх мостів» – при обстеженні мостів.

3. Під час проведення візуального обстеження особливу увагу слід приділяти пошкодженням, що свідчать про перевантаження конструкцій та порушення вимог граничного стану першої та другої групи, а також аналізу структурних пошкоджень, що виникли внаслідок дії високих температур (за їх зовнішніми ознаками, зокрема: наявності сажі, зміна кольору поверхні, пошкодження структури, деформації, викривлення, розриви тощо).

За потреби для визначення (уточнення) технічного стану та обґрунтування відповідних рекомендацій в рамках робіт з обстеження виконуються перевірочні розрахунки основних несучих будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, основ фундаментів та об’єкта в цілому.

Перевірочні розрахунки слід виконувати відповідно ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд» (далі – ДБН В.1.2-14:2018) з урахуванням даних візуального та інструментального обстеження та фактичних значень навантажень і вплив, визначених за результатами обстеження.

При цьому, якщо за результатами проведення обстеження виявлено пошкодження, що свідчать про можливість раптового обрушення (руйнування), з метою обґрунтування рішень щодо подальшої експлуатації таких об’єктів у разі потреби виконується розрахунок на прогресуюче руйнування з допомогою просторової моделі у фізично і геометрично нелінійній постановці задачі. При розрахунку дозволяється враховувати елементи огороджувальних конструкцій, що включаються в роботу при деформаціях несучих конструкцій.

4. За результатами обстеження, крім встановлення категорії технічного стану будівельних конструкцій, інженерних мереж та об’єкта в цілому, з метою подальшого планування замовником робіт з відновлення або прийняття рішення щодо демонтажу (ліквідації) пошкоджених об’єктів, слід визначати категорію пошкоджень об’єкта з урахуванням класифікаційних ознак, наведених у додатку 3 цієї Методики, що можуть бути уточнені з урахуванням галузевої специфіки об’єкта.

VII. Особливості оформлення звітної документації

1. Примірний склад звіту, що оформляється за результатами проведеного обстеження (попереднього, якщо проведення основного (детального) обстеження не вимагається) або основного (детального)) наведено у додатку 5 до цієї Методики.

2. Титульний аркуш звіту має містити:

• відомості про виконавця роботи (юридичну особу (організацію) або фізичну особу);
• інформацію щодо затвердження та погодження (за потреби) звіту;
• повну назву та реквізити (дата, номер) звіту;
• підписи відповідальних осіб, зокрема керівника роботи;
• рік затвердження звіту.

3. Вступ звіту включає в себе предмет договору, дані про замовника, дані про експерта (або групу), мету обстеження, задачі дослідження, перелік вихідних даних для проведення обстеження та відомості про метрологічне забезпечення обстеження.

4. У розділі (структурному елементі) звіту «Коротка характеристика об’єкта» наводяться загальні відомості про об’єкт, його основні технічні показники, характеристики (короткий опис) основних будівельних конструкцій та інженерних систем, опис умов експлуатації та аналіз зовнішнього середовища (за необхідністю), результати аналізу наявної проектної та технічної документації, результатів попередніх обстежень тощо, а також інша необхідна інформація.

Характеристики основних будівельних конструкцій та внутрішніх інженерних систем зазначаються у вигляді опису фактичних елементів будівлі, їх конструктивного складу, параметрів і розмірів тощо у обсязі, достатньому для розроблення висновків, обґрунтування наданих рекомендацій або для отримання уявлення про конструктивне рішення, необхідне для подальшого детального (інструментального) обстеження.

Фіксація розмірів та параметрів елементів є обов’язковою у випадку, якщо за результатам обстеження відповідно до технічного завдання передбачається розроблення проекту капітального ремонту за дефектним актом (відповідно абзацу першого пункту 3 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560).

5. При складанні розділу (структурному елементі) звіту «Результати візуального обстеження будівельних конструкцій об’єкта» опис дефектів та пошкоджень наводиться у обсязі, достатньому для обґрунтування прийнятих рішень та рекомендацій щодо подальшої експлуатації об’єкта. Інформацію рекомендовано наводити у табличній формі відповідно до додатка 6 до цієї Методики з урахуванням галузевої специфіки об’єкта.

У разі, якщо за результатами обстеження рекомендовано проведення основного (детального) обстеження або виконання робіт із демонтажу об’єкта (для об’єктів, віднесених до ІІІ категорії пошкоджень відповідно до додатка 3 цієї Методики), слід навести найбільш характерні дефекти та пошкодження (здебільшого це стосується аварійних пошкоджень, що виникли в результаті бойових дій), аналіз яких дає змогу обґрунтувати неможливість подальшої безпечної експлуатації будівлі та виконання робіт з її відновлення (технічну неможливість виконання таких робіт).

При цьому детальний опис усіх наявних дефектів та пошкоджень, а також складання їх схем розташування не вимагається.

У разі, якщо за результатами обстеження об’єкт віднесено до І-ої категорії пошкоджень та з метою його відновлення передбачається розроблення проекту капітального ремонту у складі дефектного акта слід навести інформацію щодо всіх виявлених дефектів та пошкоджень.

При цьому у додатках до звіту за необхідності наводяться схеми розташування дефектів та пошкоджень.

6. У розділі (структурному елементі) звіту «Висновки та рекомендації за результатами обстеження» слід навести:

• коротку інформацію про об’єкт, узагальнені результати візуального та інструментального обстеження;
• інформацію щодо технічного стану окремих конструктивних елементів, інженерних систем та об’єкта в цілому,
• перелік невідкладних ремонтно-відновлювальних (протиаварійних робіт), консервації, часткового аварійного демонтажу окремих конструкцій та/або обмежень параметрів експлуатації (за навантаженнями, за температурним режимом тощо);
• висновок щодо можливості подальшої експлуатації, необхідності робіт з відновлення, проведення основного (детального) обстеження або необхідності демонтажу (ліквідації) об’єкта;
• рекомендований термін наступного обстеження (за необхідності).

Загальні результати обстеження слід також наводити у табличній формі, примірну форму якої наведено у додатку 7 до цієї Методики.

7. У разі необхідності до звіту додаються відомості дефектів та пошкоджень, схеми розташування дефектів та пошкоджень, результати фотофіксації, обмірні креслення та інша необхідна інформація.

8. Звіт завантажується до Реєстру будівельної діяльності через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва (крім звітів щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).

В.о. генерального директора
Директорату технічного
регулювання у будівництві
Олена ВОСКОБІЙНИК

Завантажити