ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 25.07.2017 р. № 16192/6/99-99-13-01-02-15
(Витяг)
<…>
Згідно з нормами пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, які набули чинності з 1 січня 2017 року, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів, витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об’єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.
Зазначаємо, що відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Згідно з пп. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Кодексу амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:
група 1 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом – 15 років;
група 2 – будівлі, споруди, передавальні пристрої – 10 років;
група 3 – машини, обладнання, тварини, багаторічні – 5 років;
група 4 – нематеріальні активи – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.
Дія пп. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Кодексу поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування починаючи з 01.01.2017 має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім основних засобів подвійного призначення, визначених пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).
Відповідно до пп. 177.4.8 п. 177.4 ст. 177 Кодексу облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом.
Враховуючи те, що на сьогодні законодавчо не встановлена форма ведення такого обліку, то фізична особа – підприємець має право (за власним бажанням) вести такий облік з використанням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами (далі – Стандарт “Основні засоби”).
Що стосується розрахунку амортизаційних відрахувань, зазначаємо таке.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Підпунктом 177.4.7 п. 177.4 ст. 177 Кодексу встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів.
Мінімально допустимий строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів визначено пп. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Кодексу.
При цьому зазначаємо, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга) та порядок її ведення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
Відповідно до пп. 8 п. 6 Порядку у графі 8 Книги відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо. При цьому у графі 1 Книги відображається період обліку (день, місяць, квартал, рік).
Враховуючи викладене, а також норми п. 29 Стандарту “Основні фонди”, відповідно до якого нарахування амортизації проводиться щомісячно, фізична особа – підприємець має право (за власним бажанням) щомісячно нараховувати амортизацію основних фондів та нематеріальних активів, які безпосередньо використовуються платником в господарській діяльності з метою отримання доходу. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на дванадцять.
При цьому зазначаємо, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
<…>
