МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 27.03.2023 р. № 625
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
05 квітня 2023 р. за № 579/39635
Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813 та затвердження Вимог до окремих показників якості для м’яса свійської птиці
Відповідно до абзаців другого та сьомого частини першої статті 7 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, пунктів 2, 5, 6, 8, 10 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р, пунктів 221, 232, 233, 316, 346, 391, 1285 – 1297 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124,
НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до пункту 2 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813 “Про затвердження Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2022 року за № 1409/38745, виклавши його в такій редакції:
“2. Установити, що:
1) Гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджені цим наказом, застосовуються до операторів ринку харчових продуктів (крім операторів ринку харчових продуктів, зазначених в підпункті 2 цього пункту), що здійснюють експорт або заявили компетентному органу про готовність до здійснення такого експорту, з дня набрання чинності цим наказом;
2) до операторів ринку харчових продуктів, що здійснюють виробництво та обіг м’яса свійської птиці, у тому числі подрібненого (січеного або рубленого) м’яса (м’ясного фаршу), м’ясних напівфабрикатів та м’яса механічного обвалювання, а також м’ясних продуктів з м’яса свійської птиці, Гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджені цим наказом, застосовуються з 01 січня 2024 року;
3) до всіх інших операторів ринку харчових продуктів Гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджені цим наказом, застосовуються через три роки з дня припинення або скасування воєнного стану”.
2. Затвердити Зміни до Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2022 року за № 1409/38745, що додаються.
3. Затвердити Вимоги до окремих показників якості м’яса свійської птиці, що додаються.
4. Установити, що м’ясо свійської птиці, яке відповідало вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, що діяло до 01 січня 2024 року, але не відповідає усім чи окремим положенням Вимог до окремих показників якості м’яса свійської птиці, затверджених пунктом 3 цього наказу, може перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати “вжити до”).
5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 06 серпня 2013 року № 694 “Про затвердження Гігієнічних вимог до м’яса птиці та окремих показників його якості”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 серпня 2013 року за № 1379/23911.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пунктів 3 – 5 цього наказу, які набирають чинності з 01 січня 2024 року.
7. Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.
Міністр аграрної політики
та продовольства України
Микола СОЛЬСЬКИЙ
ПОГОДЖЕНО:
Міністр охорони
здоров’я України
Віктор ЛЯШКО
Перший заступник Міністра
цифрової трансформації України
Олексій ВИСКУБ
Т. в. о. Голови Державної
служби України з питань
безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів
Ольга ШЕВЧЕНКО
Перший віце-прем’єр-міністр
України – Міністр економіки України
Юлія СВИРИДЕНКО
Т. в. о. Голови Державного
агентства меліорації та рибного
господарства України
Ігор КЛИМЕНОК
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
27 березня 2023 року № 625
Зміни
до Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження
1. У розділі I:
1) у пункті 1:
у підпункті 1 після слів “копитних тварин” доповнити словами “свійської птиці (далі – птиці),”;
у підпункті 2 слова та цифри “крім тих, що визначені підпунктом 2 пункту 3 цього розділу” виключити;
підпункт 10 викласти в такій редакції:
“10) високоочищені продукти тваринного походження”;
2) у пункті 3:
підпункт 2 виключити.
У зв’язку з цим підпункти 3 – 8 вважати відповідно підпунктами 2 – 7;
у підпункті 5 слова “м’яса зайцеподібних” замінити словами “м’яса птиці та/або зайцеподібних”;
у підпункті 6 після слова “туш” доповнити словами “(тушок) (далі – туш)”;
3) у пункті 4:
у підпункті 21 після слів “після обвалювання” доповнити словами “або від туш птиці”;
у підпункті 41 слова “на фермі” замінити словами “в господарстві”;
після підпункту 51 доповнити підпунктом 52 такого змісту:
“52) суперохолодження (для цілей розділу VIII цих Вимог) – процес, за допомогою якого температура свіжих рибних продуктів знижується до рівня, що знаходиться між початковою точкою замерзання риби та температурою приблизно на 1 – 2° C нижче”;
У зв’язку з цим підпункти 52 – 61 вважати підпунктами 53 – 62 відповідно.
у підпункті 57 після слова “нутрощів” доповнити словом “(потрошіння)”;
після підпункту 59 доповнити підпунктом 60 такого змісту:
“60) фуа-гра – печінка гусок або качок видів Cairina muschata або Cairina muschata x Anas platyrhynchos, які відгодовувалися у такий спосіб, щоб викликати жирову гіпертрофію клітин печінки. Птахи, з яких така печінка видаляється, повинні повністю стекти кров’ю, а печінка повинна бути однорідного кольору. Печінка повинна мати таку масу нетто: печінка качки – не менше 300 г; печінка гуски – не менше 400 г”;
У зв’язку з цим підпункти 60 – 62 вважати підпунктами 61 – 63 відповідно.
4) доповнити новим пунктом такого змісту:
“9. М’ясо птиці, оброблене речовинами для утримання у води, дозволяється реалізовувати виключно як м’ясні напівфабрикати або як м’ясо птиці, призначене для безпосереднього виробництва перероблених продуктів”.
2. У розділі III:
1) у заголовку після слова “М’ясо” доповнити словом “птиці”;
2) у главі 2:
у заголовку після слова “забій” доповнити словом “птиці”;
у пункті 1 після слова “забій” доповнити словом “птиці”;
у підпункті 2 пункту 3:
після слова “нутрощів” доповнити словом “(потрошіння)”;
після слів “обробки туш,” доповнити словами “включаючи додавання спецій до цілих туш птиці,”;
в абзаці третьому пункту 4 слова “(для безкільових (страусоподібних) (Ratitae), вирощених на фермі)” виключити;
3) у главі 3:
у заголовку після слова “бійні” доповнити словом “птиці”;
у пункті 1:
в абзаці другому слово “зайцеподібних” замінити словами “птиці та зайцеподібних”;
в абзаці четвертому після слова “Вимог” розділовий знак “.” замінити розділовим знаком “;”;
доповнити новим абзацом такого змісту:
“птиці, потрошіння якої здійснюється з затримкою, гусок та качок, які розводилися для виробництва фуа-гри, та птахів, що не вважаються свійськими, але вирощуються як свійські, у разі, якщо їх було забито у господарстві походження відповідно до вимог, встановлених главою 6 цього розділу”;
у пункті 5:
в абзаці першому слова “(для безкільових (страусоподібних) (Ratitae), вирощених на фермі)” виключити;
в абзацах першому, другому після слова “нутрощів” доповнити словом “(потрошіння)”;
у пункті 7 після слова “нутрощів” доповнити словом “(потрошіння)”;
4) у главі 4:
у заголовку після слова “м’яса” доповнити словом “птиці”;
у пункті 2:
у підпункті 4 після слова “знезараження” розділовий знак “.” замінити розділовим знаком “;”;
доповнити новим підпунктом такого змісту:
“5) окремими приміщеннями для таких операцій (у разі їх проведення):
потрошіння гусок та качок, які розводилися для виробництва фуа-гри та які були піддані оглушенню, знекровленню та видаленню пір’я в господарстві походження;
потрошіння птиці, яке здійснюється з затримкою”;
5) у главі 5:
у заголовку після слова “м’яса” доповнити словом “птиці”;
пункт 4 викласти в такій редакції:
“4. Перед транспортуванням та протягом усього періоду транспортування температура м’яса має становити не вище 4° C. За погодженням з територіальним органом компетентного органу транспортування печінки, призначеної для виробництва фуа-гри, можна здійснювати за температури вище 4° C, за умови, що:
транспортування з однієї потужності на іншу здійснюють із дотриманням вимог, погоджених з територіальним органом компетентного органу;
м’ясо відвантажують (відправляють) з бійні або з потужності з розбирання та обвалювання м’яса якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок), а тривалість періоду транспортування м’яса не перевищує двох годин”;
6) доповнити розділ новою главою такого змісту:
“6. Вимоги до забою птиці в господарстві походження
1. Забій птиці, зазначеної в абзаці п’ятому пункту 1 глави 3 цього розділу, в господарстві походження має здійснюватися відповідно до вимог цієї глави.
2. Оператор потужності (господарства) походження птиці забезпечує:
1) наявність у господарстві приміщень, призначених для забою птиці та подальшої обробки туш з дотриманням гігієнічних вимог;
2) дотримання вимог щодо забезпечення благополуччя тварин, встановлених законодавством.
3. Після забою в господарстві походження не випотрошену птицю, що розводилися для виробництва фуа-гри, транспортують (за необхідності, охолодженою) на бійню або на потужність з розбирання та обвалювання м’яса якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок).
4. Потрошіння птиці, зазначеної в пункті 3 цієї глави, здійснюють впродовж 24 годин після її забою та під наглядом державного ветеринарного інспектора або спеціаліста ветеринарної медицини.
5. Птицю, забиту в господарстві походження та потрошіння якої здійснюється з затримкою, дозволяється зберігати не довше 15 днів за температури не вище 4° C, після чого зазначена птиця має бути випотрошеною на бійні або на потужності з розбирання та обвалювання м’яса”.
3. У розділі VI:
1) у главі 2:
в абзаці п’ятому підпункту 3 пункту 1 слова “область зап’ястка та тулуба” замінити словами “ділянка зап’ястка (carpus) та заплесни (tarsus)”;
пункт 5 викласти в такій редакції:
“5. Для виробництва ММО заборонено використання:
1) голів, лап до заплюсневого суглоба та шкіри шиї (у разі сировини, отриманої з птиці);
2) кісток голови, кисті, стопи, хвостів, стегнових, великогомілкових, малогомілкових, плечових, променевих та ліктьових кісток (у разі сировини, отриманої з тварин, інших ніж птиця)”;
2) у главі 3:
у пункті 2 після слів “мати температуру” доповнити словами та цифрою “не вище 4° C (для птиці)”;
підпункт 2 пункту 3 викласти в такій редакції:
“2) якщо подрібнене м’ясо виробляють з використанням охолодженого м’яса, зазначене виробництво здійснюють впродовж не більше:
трьох днів з дати забою птиці, з якої отримано м’ясо;
шести днів з дати забою тварин, інших ніж птиця, з яких отримано м’ясо;
15 днів з дати забою тварин, з яких отримано м’ясо (виключно для обваленої яловичини та телятини у вакуумній упаковці)”;
у підпункті 1 пункту 4:
після слів “п’ять днів до обвалювання” розділовий знак “;” замінити розділовим знаком “.”;
доповнити новим реченням такого змісту: “Туші птиці мають бути отримані не більше ніж за три дні до обвалювання”;
у підпункті 1 пункту 5:
після слів “п’ять днів до обвалювання” розділовий знак “;” замінити розділовим знаком “.”;
доповнити новим реченням такого змісту: “Туші птиці мають бути отримані не більше ніж за три дні до обвалювання”;
3) у главі 4:
у пункті 2 слова “(крім м’яса птиці)” та “(крім м’ясних продуктів з м’яса птиці)” виключити;
пункт 3 виключити.
4. У розділі VIII:
1) в абзаці третьому пункту 5 глави 3 після слова “Печінку” доповнити словом “, ікру”;
2) пункти 1 – 5 глави 6 викласти в такій редакції:
“1. Цілі та патрані свіжі рибні продукти дозволено транспортувати та зберігати в охолодженій воді на борту суден. Зазначені рибні продукти дозволено також транспортувати в охолодженій воді після їх вивантаження з суден, а також транспортувати з потужностей аквакультури, до розташованої на суші потужності, що на ній провадять діяльність, іншу ніж транспортування та/або сортування рибних продуктів.
У разі використання тришарових поліетиленових контейнерів, наповнених водою та льодом, цілі та патрані свіжі рибні продукти дозволяється транспортувати після їх прибуття на розташовану на суші потужність, що на ній провадять діяльність, іншу ніж транспортування, за умови дотримання вимог підпункту 1 пункту 1 глави 11 цього розділу.
2. Охолоджені, не запаковані рибні продукти, що їх не розповсюджують, не відвантажують (відправляють), не підготовляють або не переробляють безпосередньо після їх прибуття на розташовані на суші потужності, зберігають під льодом з використанням відповідного обладнання та/або приміщень або, у разі цілих та патраних рибних продуктів, у наповнених льодом та водою тришарових поліетиленових контейнерах, виготовлених з ізоляційного матеріалу.
3. Лід необхідно замінювати по мірі необхідності. У разі використання тришарових поліетиленових контейнерів, наповнених водою та льодом, зазначені контейнери повинні бути чистими та непошкодженими. Вода, температура якої повинна бути максимально наближеною до 0° C, має покривати всю рибу. Лід повинен покривати всю поверхню води в контейнерах, забезпечуючи, щоб уся риба знаходилась під шаром льоду.
4. Запаковані свіжі рибні продукти охолоджують до температури, близької до температури танення льоду.
Відділення голови та патрання здійснюють із дотриманням гігієнічних вимог. Патрання здійснюють якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) після вилову/збору або вивантаження рибних продуктів з суден. Після відділення голови та патрання рибні продукти ретельно промивають.
5. Філетування та нарізання здійснюють у спосіб, що виключає забруднення або псування філе та шматочків-кругляків. Філе та шматочки-кругляки не мають залишатись на робочих столах довше, ніж цього вимагає технологічний процес їх підготовки. Філе та шматочки-кругляки піддають первинному пакуванню, якщо необхідно, пакуванню, а також охолоджують якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) після їх підготовки.
Контейнери, що їх використовують для відвантаження (відправлення) або зберігання незапакованих підготовлених свіжих рибних продуктів під льодом, мають бути сконструйовані у спосіб, що забезпечує відведення талої води та запобігає її контакту з рибними продуктами”;
3) у главі 11:
пункт 1 викласти в такій редакції:
“1. Транспортування рибних продуктів здійснюють з дотриманням таких температурних режимів:
1) свіжі, розморожені неперероблені рибні продукти, а також приготовані (термічно оброблені) та охолоджені рибні продукти, вироблені з ракоподібних та молюсків, утримують за температури, близької до температури танення льоду. У разі використання тришарових поліетиленових контейнерів, наповнених водою та льодом, для транспортування цілих або патраних свіжих рибних продуктів, лід повинен бути присутнім протягом усього періоду зберігання/транспортування, яке повинне здійснюватися за контрольованої температури. Тривалість періоду транспортування та зберігання цілих та патраних свіжих рибних продуктів в тришарових поліетиленових контейнерах, наповнених водою та льодом, не повинна перевищувати трьох днів;
2) заморожені рибні продукти, крім цілих рибин, заморожених у сольовому розчині (тузлук) і призначених для виробництва консервованих харчових продуктів, під час транспортування утримують за сталої температури не вище -18° C в усіх частинах продукту, із можливими короткими коливаннями температури в сторону її збільшення не більше ніж на 3° C;
3) якщо під час транспортування свіжих рибних продуктів застосовують суперохолодження, зазначені рибні продукти дозволяється транспортувати в ящиках (контейнерах) без льоду за умови, що на таких ящиках (контейнерах) чітко зазначено, що вони містять суперохолоджені рибні продукти. Під час транспортування температура в товщі суперохолоджених рибних продуктів повинна підтримуватись на рівні від -0,5° C до -2° C. Тривалість періоду транспортування та зберігання суперохолоджених рибних продуктів не повинна перевищувати п’яти днів”;
пункт 2 виключити.
У зв’язку з цим пункти 3 – 4 вважати відповідно пунктами 2 – 3;
у пункті 3 слова “введення обіг” замінити словами “введення в обіг”;
5. У главі 1 розділу IX:
1) у пункті 3 цифри та слово “21 день” замінити цифрами та словом “28 днів”;
2) доповнити новим пунктом такого змісту:
“4. Мінімальний термін придатності яєць, отриманих від курей виду Gallus Gallus, не повинен перевищувати 28 днів, що відраховуються з дати знесення яєць або, якщо вказується період знесення, від першого дня зазначеного періоду”;
6. У розділі XII:
1) заголовок викласти в такій редакції:
“XII. Оброблені шлунки, міхури, кишки та високоочищені продукти тваринного походження“;
2) главу 2 викласти в такій редакції:
“2. Вимоги до виробництва високоочищених продуктів тваринного походження
1. Сировина для виробництва нижчезазначених високоочищених продуктів тваринного походження повинна піддаватись обробці методами, що виключають будь-яку загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини:
1) хондроїтин сульфату;
2) гіалуронова кислота;
3) інші гідролізовані хрящові продукти;
4) хітозан;
5) глюкозамін;
6) сичужний фермент;
7) риб’ячий клей;
8) амінокислоти, що є харчовими добавками, які підлягають державній реєстрації відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;
9) ароматизатори, які підлягають державній реєстрації відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;
10) продукти переробки жиру.
2. Сировина для виробництва високоочищених продуктів тваринного походження, зазначених в пункті 1 цієї глави, повинна походити від:
1) тварин (включаючи їх пір’я), які були забиті на бійні та м’ясо яких за результатами передзабійного та післязабійного огляду визнане придатними для споживання людиною;
2) рибних продуктів, вироблених відповідно до вимог розділу VIII цих Вимог;
3) топлених тваринних жирів та шкварок, які відповідають вимогам розділу XI цих Вимог, або від вовни, за умови, що зазначені продукти піддані одному з таких методів переробки:
трансестерифікація або гідроліз за температури не нижче 200° C та відповідного тиску протягом щонайменше 20 хв (гліцерин, жирні кислоти та ефіри);
омилення (сапоніфікація) з використанням NaOH 12M: в рамках періодичного процесу (процесу переробки партіями) – за температури 95° C протягом трьох годин; або в рамках безперервного процесу – за температури 140° C, 2 бар (2000 гПа) протягом 8 хв;
гідрогенізація за температури 160° C, 12 бар (12000 гПа) протягом 20 хв.
3. Для виробництва амінокислот заборонено використовувати волосся людини”.
7. У рядку 5 таблиці “Граничні обсяги поставок/прямих поставок харчових продуктів тваринного походження” додатка 1 до цих Вимог слова “М’ясо зайцеподібних”, “голів” замінити словами “М’ясо птиці та зайцеподібних”, “голів птиці/зайцеподібних” відповідно.
Директор Департаменту
державної політики у сфері
санітарних та фітосанітарних заходів
Андрій ПИВОВАРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
27 березня 2023 року № 625
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
05 квітня 2023 р. за № 580/39636
Вимоги
до окремих показників якості для м’яса свійської птиці
I. Загальні положення
1. Ці Вимоги поширюються на відносини, пов’язані з визначенням показників та/або властивостей м’яса свійської птиці (далі – птиці), що вводиться в обіг або призначене для введення в обіг для споживання людиною, а також пов’язаних з ними процесів та методів виробництва, зокрема тих, що стосуються маркування, пакування, ведення записів.
2. Ці Вимоги не застосовуються до м’ясних напівфабрикатів, крім вимог пункту 4 глави 2 розділу II цих Вимог.
3. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:
1) від’ємне відхилення – різниця, на яку фактичний вміст фасованої одиниці менший за її номінальний вміст (номінальну кількість / номінальну масу / номінальний об’єм);
2) заморожене м’ясо птиці – м’ясо птиці, що його заморожують якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) в рамках звичайних процедур забою, та яке постійно зберігають за температури не вище -12° C з можливими короткочасними підвищеннями температури не більш як на 3° C. Зазначені відхилення температури дозволяються під час локальної дистрибуції та у морозильних шафах-вітринах у закладах роздрібної торгівлі;
3) локальна дистрибуція – етап харчового ланцюга, на якому заморожені харчові продукти доставляють до закладів роздрібної торгівлі, у тому числі до закладів громадського харчування, з метою введення їх в обіг;
4) м’ясні напівфабрикати – м’ясо птиці, включаючи м’ясо птиці, подрібнене на фрагменти, до якого додані харчові продукти, спеції або добавки, або яке піддане процесам оброблення, недостатнім для зміни внутрішньої структури м’язових волокон м’яса птиці;
5) м’ясо птиці – м’ясо, отримане з птиці, придатне для споживання людиною, що не було піддано жодним методам обробки, крім обробки охолодженням;
6) морозильна шафа-вітрина – шафа в закладах роздрібної торгівлі або в гуртових магазинах-складах, що її використовують для зберігання заморожених харчових продуктів з метою реалізації;
7) морозоопік – локальне або зональне висихання шкіри та/або м’ясистої частини туші (тушки) птиці чи шматка, що має незворотний характер та спричиняє одну чи більше таких змін: первинний (вихідний) колір стає блідішим; смак та запах втрачається або стає гірким; текстура стає сухою або рихлою (губчастоподібною);
8) напіввипотрошена туша (тушка) птиці (далі – напіввипотрошена туша птиці) – туша (тушка) птиці, з якої не видалено серце, печінку, легені, м’язову частину шлунка (далі – другий шлунок), воло та нирки;
9) неруйнівна перевірка (неруйнівний контроль) – перевірка, що не передбачає розкриття упаковки;
10) номінальний вміст (номінальна кількість / номінальна маса / номінальний об’єм) фасованої одиниці (далі – номінальний вміст) – маса або об’єм продукту, що зазначені на фасованій одиниці та повинні міститися в ній;
11) первинна упаковка – будь-яка обгортка або упаковка (контейнер), що безпосередньо контактує з харчовим продуктом;
12) потрухи – серце (з перикардом або без нього), печінка (без жовчного міхура), другий шлунок (без рогоподібної плівки та з видаленим вмістом), шия (крім шиї, з’єднаної з тушею (тушкою) птиці) та інші частини, що вважаються їстівними;
13) потужність з розбирання та обвалювання м’яса – потужність, що її використовують для розбирання та/або обвалювання м’яса;
14) пташник – будівля, що знаходиться на території господарства, в якій утримують зграю птиці;
15) птиця – птахи, що належать до таких видів: кури свійські (Gallus domesticus), індики (Meleagris gallopavo dom.), качки (Anas platyrhynchos dom., Cairina muschata), мулард (Cairina muschata x Anas platyrhynchos), гуси (Anser anser dom.), цесарки (Numida meleagris domesticus);
16) свіже м’ясо птиці – м’ясо птиці, яке жодного разу не затверділо (не втратило гнучкість) в процесі охолодження перед його постійним зберіганням за температури не нижче -2° C та не вище +4° C;
17) свіжі м’ясні напівфабрикати – м’ясні напівфабрикати, для виробництва яких використано свіже м’ясо птиці;
18) туша (тушка) птиці (далі – туша птиці) – усе тіло птиці після знекровлення, видалення пір’я та потрошіння (видалення нирок не є обов’язковим);
19) фактичний вміст фасованої одиниці (далі – фактичний вміст) – маса або об’єм продукту, що фактично містяться в фасованій одиниці. З метою здійснення контролю (перевірки) за вмістом фасованої одиниці (вираженого в одиницях об’єму) значення фактичного вмісту визначаються за температури 20° C або приводяться до неї незалежно від того, за якої температури здійснювалося пакування або контроль (перевірка), крім продуктів глибокої заморозки або заморожених продуктів, номінальним вмістом яких є об’єм;
20) фасована одиниця – м’ясо птиці разом з індивідуальною упаковкою, в яку його фасовано. Цей термін застосовується до м’яса птиці, поміщеного в упаковку будь-якого походження за відсутності покупця, а кількість м’яса птиці, що міститься в упаковці, попередньо визначена і не може бути змінена без розкриття упаковки або її видимого пошкодження;
21) швидкозаморожене м’ясо птиці – м’ясо птиці, що його було піддано процесу швидкого заморожування, під час якого температура м’яса птиці якнайшвидше проходить область максимального кристалоутворення, та, після термічної стабілізації (вирівнювання температури м’яса птиці), досягає температури не вище -18° C, що її постійно підтримують на цьому рівні по всьому м’ясу птиці з урахуванням допустимих відхилень, встановлених законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;
22) шматок птиці (далі – шматок) – м’ясо птиці, за розміром і характеристиками тканин м’язів якого можливо ідентифікувати, від якої частини туші птиці його було відокремлено;
23) щільність посадки – загальна жива маса птиці, яка одночасно перебуває у пташнику, із розрахунку на квадратний метр корисної площі (застеленої підстилкою площі, доступної для птиці на постійній основі).
Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законах України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”, “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”, “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції”. Терміни “корм” та “кормовий інгредієнт” вжито у значеннях, наведених у Законі України “Про безпечність та гігієну кормів”, термін “засоби вимірювальної техніки” – у значенні, наведеному у Законі України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.
4. Назви, що їх використовують під час реалізації м’яса птиці, форми та способи пропонування до реалізації м’яса птиці повинні відповідати вимогам, встановленим розділом II цих Вимог.
5. Туші птиці та шматки класифікують за якістю, а фасовані одиниці замороженого та швидкозамороженого м’яса птиці – за їх номінальним вмістом відповідно до вимог, встановлених розділом III цих Вимог.
6. Маркування та інше надання інформації про м’ясо птиці має відповідати вимогам законодавства України щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, а також вимогам, встановленим розділом IV цих Вимог.
7. Оператори ринку харчових продуктів (далі – оператори ринку) повинні забезпечити проведення на бійнях та на потужностях з розбирання та обвалювання м’яса регулярних перевірок з метою встановлення вмісту води у тушах птиці та шматках відповідно до вимог, встановлених розділом V цих Вимог.
8. Фасовані одиниці та їх партії повинні відповідати вимогам, встановленим розділом VI цих Вимог.
9. Оператори ринку зобов’язані в межах своєї діяльності вести записи відповідно до вимог, встановлених розділом VII цих Вимог, та надавати їх на запит компетентного органу.
Ведення записів здійснюється в електронній або паперовій формі.
II. Вимоги до назв, форм та способів пропонування до реалізації
1. Вимоги до назв, що їх використовують під час реалізації
1. Назви, які дозволяється використовувати під час реалізації туш птиці, шматків та фуа-гри, мають відповідати тим, що зазначені в переліках назв м’яса птиці, наведених в додатку 1 до цих Вимог.
2. Використання назв, зазначених у додатку 1 до цих Вимог, повинно бути закріплено за тушами птиці, шматками та фуа-грою, які відповідають опису, визначеному в цьому додатку.
3. Словосполучення “розрізи повинні бути зроблені по суглобах”, наведене в рядках 5, 7, 8 таблиці 2 додатка 1 до цих Вимог, означає розрізи, зроблені в межах двох ліній, що окреслюють суглоби, відповідно до Графічних схем проведення розрізів по суглобах, наведених в додатку 2 до цих Вимог.
4. Назви туш птиці повинні містити інформацію про форму їх пропонування до реалізації відповідно до пункту 1 глави 2 цього розділу.
5. Назви шматків повинні містити інформацію про вид птиці, з якої їх отримано.
6. Назви туш птиці та шматків, наведені в додатку 1 до цих Вимог, можуть бути доповнені іншими термінами за умови, що зазначені терміни не вводять споживача в оману, зокрема шляхом приписування конкретним тушам птиці чи шматкам характеристик, що може спричинити їх помилкове сприйняття як іншого продукту, зазначеного в додатку 1 до цих Вимог, або як зазначень, визначених главами 3, 4 розділу IV цих Вимог.
7. Продукти, інші ніж ті, що наведені в додатку 1 до цих Вимог, дозволяється пропонувати до реалізації з використанням назв, що не вводять в споживача в оману, зокрема шляхом приписування таким продуктам характеристик, що може спричинити їх помилкове сприйняття як продуктів, зазначених в додатку 1 до цих Вимог, або як зазначень, визначених главами 3, 4 розділу IV цих Вимог.
2. Вимоги до форм та способів пропонування до реалізації
1. Туші птиці повинні пропонуватися до реалізації в одній із таких форм:
1) напіввипотрошена туша птиці (“effil“, “roped”);
2) туша птиці з потрухами, вкладеними до черевної порожнини;
3) туша птиці без потрухів.
2. Пропонування до реалізації туш птиці може супроводжуватися зазначенням “випотрошена”.
3. Для усіх форм пропонування до реалізації, зазначених в пункті 1 цієї глави, якщо голова не видалена, трахея, стравохід і воло можуть залишатися в туші птиці.
4. М’ясо птиці та м’ясні напівфабрикати повинні пропонуватися до реалізації свіжими, замороженими або швидкозамороженими.
5. Грудинку, ніжку, курячу ніжку з частиною спини, стегно, гомілку, крило, нерозділені крила та філе грудинки дозволяється пропонувати до реалізації зі шкірою або без шкіри.
III. Вимоги щодо класифікації
1. Класифікація туш птиці та шматків за якістю
1. За якістю туші птиці та шматки відносять до класу “A” або до класу “B”.
2. Для віднесення до класу “A” або до класу “B” туші птиці та шматки повинні бути:
1) цілі (непошкоджені) (враховуючи форму пропонування до реалізації);
2) чисті, без будь-яких видимих сторонніх речовин, бруду та крові;
3) без стороннього запаху;
4) без видимих плям крові, за винятком дрібних та незначних;
5) без поламаних кісток, що стирчать;
6) без значних забоїв;
7) без ознак попереднього охолодження (виключно у разі, якщо м’ясо птиці пропонуватиметься до реалізації як свіже).
3. Для віднесення до класу “A” туші птиці та шматки повинні відповідати таким вимогам:
1) вимогам пункту 2 цієї глави;
2) бути правильної (належної) форми;
3) м’ясиста частина повинна бути округлою (пружною), грудинка добре розвинута, широка, довга та м’ясиста, ніжки повинні бути м’ясисті. На курчатах, молодих качках чи каченятах та індиках повинен бути тонкий нормальний шар жиру на грудинці, на спині та стегнах. На півнях, курках, качках та молодих гусах (гусенятах) допускається товщий шар жиру. По всій туші гусок повинен бути присутній шар жиру від середнього до тонкого;
4) на грудинці, ніжках, спині, суглобах лап та кінчиках крил допускається наявність незначної кількості невеликих пір’їнок, кореневих кінцівок пір’я та волосяного покриву (ниткоподібні пера). Щодо курей для варіння, качок, індиків та гусок незначна кількість пір’я допускається на інших частинах;
5) пошкодження, забої та знебарвлення допускаються за умови, що вони малих розмірів та непомітні, а також не присутні на грудинці чи на ніжках. Кінчики крил можуть бути відсутні. Слабкі почервоніння допускаються на кінчиках крил та фолікулах;
6) на заморожених або швидкозаморожених тушах птиці та шматках не допускається наявність слідів морозоопіків, за винятком випадкових, невеликих та непомітних, які не присутні на грудинці чи ніжках.
4. Туші птиці та шматки, що відповідають вимогам пункту 2 цієї глави та не відповідають вимогам пункту 3 цієї глави, відносять до класу “B”.
5. Класифікація туш птиці та шматків за якістю не є обов’язковою, якщо вони постачаються безпосередньо на потужності з розбирання та обвалювання м’яса та/або на потужності з переробки.
2. Класифікація фасованих одиниць замороженого та швидкозамороженого м’яса птиці за їх номінальним вмістом
1. Фасовані одиниці замороженого та швидкозамороженого м’яса птиці дозволяється класифікувати за їх номінальним вмістом відповідно до пунктів 2, 3 цієї глави.
2. Фасовані одиниці заморожених та швидкозаморожених туш птиці класифікують за їх номінальним вмістом відповідно до таких класів маси:
1) менше 1100 г: класи з кроком 50 г (1050 – 1000 – 950 тощо);
2) від 1100 до 2400 г: класи з кроком 100 г (1100 – 1200 – 1300 тощо);
3) дорівнює та більше 2400 г: класи з кроком 200 г (2400 – 2600 – 2800 тощо).
3. Фасовані одиниці заморожених та швидкозаморожених шматків класифікують за їх номінальним вмістом відповідно до таких класів маси:
1) менше 1100 г: класи з кроком 50 г (1050 – 1000 – 950 тощо);
2) дорівнює та більше 1100 г: класи з кроком 100 г (1100 – 1200 – 1300 тощо).
IV. Вимоги до маркування та іншого надання інформації про м’ясо птиці
1. Вимоги до маркування та іншого надання інформації про окремі види м’яса птиці
1. На упаковки з фасованим м’ясом птиці або на прикріплені до них етикетки (стікери) наносять таку обов’язкову інформацію:
1) клас, до якого віднесено м’ясо птиці відповідно до вимог глави 1 розділу III цих Вимог;
2) для свіжого м’яса птиці: загальну ціну та ціну за одиницю маси на стадії роздрібної торгівлі;
3) спосіб пропонування до реалізації м’яса птиці, зазначений в пункті 4 глави 2 розділу II цих Вимог, та рекомендована температура зберігання;
4) реєстраційний номер бійні або потужності з розбирання та обвалювання м’яса, на яку видано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, крім випадків, коли розбирання та обвалювання м’яса птиці здійснюють в місці його реалізації.
2. Під час пропонування до реалізації нефасованого м’яса птиці (крім м’яса птиці, розбирання та обвалювання якого здійснюється в місці реалізації на запит та в присутності споживача) споживачеві повинна надаватись інформація, зазначена в пункті 1 цієї глави.
3. Для свіжого м’яса птиці замість дати завершення мінімального терміну придатності зазначається дата “вжити до …” відповідно до вимог статті 18 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”.
4. У маркуванні грудинки, ніжки, курячої ніжки з частиною спини, стегна, гомілки, крила та нерозділених крил зазначається інформація про відсутність шкіри.
5. У маркуванні філе грудинки зазначається інформація про наявність шкіри.
6. У маркуванні туш птиці, що пропонуються до реалізації без одного з таких потрухів як серце, печінка, другий шлунок або шия, зазначається інформація про відсутність зазначеного потруху.
7. У маркуванні м’яса птиці дозволяється використовувати добровільні зазначення, визначені главами 2 – 4 цього розділу.
8. Якщо у маркуванні м’яса гусей та качок, що утримувалися для виробництва фуа-гри, застосовують зазначення “вільний вигул”, “традиційний вільний вигул” або “вільний вигул – повна свобода” відповідно до глави 3 цього розділу, зазначене маркування повинно також містити зазначення “з виробництва фуа-гри”.
2. Вимоги до зазначень про спосіб охолодження
1. Якщо у маркуванні м’яса птиці використовують зазначення про спосіб охолодження, такі зазначення повинні відповідати вимогам пунктів 2 – 4 цієї глави.
2. Зазначення “повітряне охолодження” застосовують у разі охолодження туш птиці холодним повітрям.
3. Зазначення “повітряно-водяне охолодження” або “гідроаерозольне охолодження” застосовують у разі охолодження туш птиці холодним повітрям з вкрапленнями водяного туману або дрібнодисперсного водяного струменя.
4. Зазначення “водяне охолодження” застосовують у разі охолодження туш птиці протиточним способом в резервуарах (ємностях) з водою або з водою та льодом.
3. Вимоги до зазначень про спосіб утримання птиці
1. У маркуванні м’яса птиці дозволяється використовувати такі зазначення про спосіб утримання птиці:
1) “Відгодовано … % …”;
2) “Відгодована вівсом гуска”;
3) “Екстенсивне утримування” або “Підлогове утримання”;
4) “Вільний вигул”;
5) “Традиційний вільний вигул”;
6) “Вільний вигул – повна свобода”.
2. Вимоги пункту 1 цієї глави не застосовуються до утримання птиці, що здійснюється відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
3. Зазначення “Відгодовано … % …” застосовують відповідно до таких вимог:
1) інформація щодо зернових культур як кормового інгредієнта може зазначатись лише у разі, якщо їх частка становить не менше 65 % від маси корму, яким птицю годували більшу частину періоду відгодівлі, з яких не більше 15 % становлять побічні продукти обробки/переробки зернових культур;
2) інформація щодо однієї конкретної зернової культури як кормового інгредієнта може зазначатись лише у разі, якщо її частка у кормі становить не менше 35 % або, у разі кукурудзи, не менше 50 %;
3) інформація щодо бобових або зелених овочів як кормового інгредієнта може зазначатись лише у разі, якщо їх частка становить не менше 5 % від маси корму, яким птицю годували більшу частину періоду відгодівлі;
4) інформація щодо молочних продуктів як кормового інгредієнта може зазначатись лише у разі, якщо їх частка становить не менше 5 % від маси корму, яким птицю годували протягом фінальної стадії перед забоєм.
4. Зазначення “Відгодована вівсом гуска” застосовують, якщо гусей відгодовували протягом тритижневої фінальної стадії перед забоєм не менше ніж 500 г вівса на день.
5. Зазначення “Екстенсивне утримування” або “Підлогове утримання” застосовують у разі виконання таких вимог:
1) щільність посадки птиці на м2 площі підлоги не повинна перевищувати таких показників: для курчат, молодих півнів та каплунів – 15 голів, проте не більше 25 кг живої маси; для качок, цесарок та індиків – не більше 25 кг живої маси; для гусей – не більше 15 кг живої маси;
2) птицю забивають у віці, що ставить щонайменше таку кількість днів: для курчат – 56 днів; для індиків – 70 днів; для гусей – 112 днів; для пекінських качок – 49 днів; для мускусних качок – 70 днів для самок та 84 дні для самців; для самок мулардів – 65 днів; для цесарок – 82 дні; для молодих гусей (гусенят) – 60 днів; для молодих півнів – 90 днів; для каплунів – 140 днів.
6. Зазначення “Вільний вигул” застосовують у разі виконання таких вимог:
1) щільність посадки птиці у пташнику відповідає вимогам, встановленим підпунктом 1 пункту 5 цієї глави. Зазначена вимога не застосовується до курчат, для яких щільність посадки може досягати 13 голів, але не більше 27,5 кг живої маси на м2, та до каплунів, для яких щільність посадки не повинна перевищувати 7,5 голів на м2 та не більше 27,5 кг живої маси на м2;
2) птицю забивають у віці, зазначеному в підпункті 2 пункту 5 цієї глави;
3) протягом щонайменше половини свого життя птиця повинна мати безперервний денний доступ до відкритих вигулів, здебільшого вкритих рослинністю, з такою мінімальною площею: 1 м2 на одне курча або на одну цесарку; 2 м2 на одну качку або на одного каплуна та 4 м2 на одного індика або на одну гуску.
Для цесарок відкриті вигули можуть бути замінені на вольєр у разі виконання таких вимог: висота вольєра повинна становити щонайменше 2 м, а площа – щонайменше дорівнювати площі пташника; довжина сідала повинна становити не менше 10 см у розрахунку на одну голову (по всій поверхні пташника та вольєра);
4) корми, що їх використовували в період відгодівлі, повинні містити не менше 70 % зернових культур;
5) пташник оснащено лазами для птиці, сумарна довжина яких становить не менше 4 м на кожні 100 м2 площі пташника.
7. Зазначення “Традиційний вільний вигул” застосовують у разі виконання таких вимог:
1) щільність посадки птиці у приміщенні на м2 не повинна перевищувати таких показників:
для курчат: 12 голів, але не більше 25 кг живої маси; у разі використання пересувних (мобільних) пташників, площа яких не перевищує 150 м2 і які залишаються відкритими на ніч, щільність посадки птиці може бути збільшена до 20 голів, але не більше 40 кг живої маси на м2;
для каплунів: 6,25 голів (до 91-денного віку – 12 голів), але не більше 35 кг живої маси;
для мускусних та пекінських качок – 8 самців, але не більше 35 кг живої маси; 10 самок, але не більше 25 кг живої маси;
для мулардів: 8 голів, але не більше 35 кг живої маси;
для цесарок: 13 голів, але не більше 25 кг живої маси;
для індиків: 6,25 голів (до 7-тижневого віку – 10 голів), але не більше 35 кг живої маси;
для гусок: 5 голів (до 6-тижневого віку – 10 голів), 3 голів – протягом останніх трьох тижнів відгодівлі під час утримування в ізольованому приміщенні (в закритих умовах), але не більше 30 кг живої маси;
2) загальна корисна площа пташників кожної окремої потужності з виробництва не повинна перевищувати 1600 м2;
3) кількість птиці, яка утримується в кожному окремому пташнику, не повинна перевищувати: 4800 курчат; 5200 цесарок; 4000 самок мускусних або пекінських качок, або 3200 самців мускусних чи пекінських качок, або 3200 мулардів; 2500 каплунів, гусок та індиків;
4) пташник оснащено лазами для птиці, сумарна довжина яких становить не менше 4 м на кожні 100 м2 площі пташника;
5) птиця повинна мати безперервний денний доступ до відкритих вигулів щонайменше з такого віку: шести тижнів (для курчат та каплунів) або восьми тижнів (для качок, гусей, цесарок та індиків);
6) відкриті вигули повинні бути здебільшого вкриті рослинністю та мати таку мінімальну площу: 2 м2 на курча, мускусну качку, пекінську качку або цесарку; 3 м2 на одного муларда; 4 м2 на одного каплуна, починаючи з 92 дня (2 м2 – до 91 дня); 6 м2 на одного індика; 10 м2 на одну гуску.
Для цесарок відкриті вигули можуть бути замінені на вольєр у разі виконання таких вимог: висота вольєра повинна становити щонайменше 2 м, а площа – щонайменше вдвічі більша за площу пташника; довжина сідала повинна становити не менше 10 см у розрахунку на одну голову (по всій поверхні пташника та вольєра);
7) відгодована птиця належать до порід, які є повільно зростаючими;
8) корми, що їх використовували в період відгодівлі, повинні містити не менше 70 % зернових культур;
9) птицю забивають у віці, що ставить щонайменше таку кількість днів:
для курчат – 81 день;
для каплунів – 150 днів;
для пекінських качок – 49 днів;
для самок мускусних качок – 70 днів;
для самців мускусних качок – 84 дня;
для мулардів – 92 дня;
для цесарок – 94 дні;
для індиків та гусей, які вводяться в обіг як цілі туші, призначені для запікання, – 140 днів;
для самок індиків, м’ясо яких призначене для розбирання, – 98 днів;
для самців індиків, м’ясо яких призначене для розбирання, – 126 днів;
для гусей, призначених для виробництва фуа-гри та/або магре (magret, maigret), – 95 днів;
для молодих гусей (гусенят) – 60 днів;
10) період утримання в ізольованому приміщенні (в закритих умовах) не повинен перевищувати: для курчат віком від 90 днів – 15 днів; для каплунів – чотири тижні; для гусей та мулардів, віком від 70 днів, призначених для виробництва фуа-гри та/або магре (magret, maigret), – 4 тижні.
8. Зазначення “Вільний вигул – повна свобода” застосовують у разі виконання вимог, встановлених пунктом 7 цієї глави, та за умови, що птиця має безперервний денний доступ до відкритих вигулів з необмеженою площею.
9. Якщо відповідно до законодавства з метою захисту здоров’я людини та/або тварини компетентним органом встановлено обмежувальні заходи щодо доступу птиці до відкритих вигулів, зазначення “вільний вигул”, “традиційний вільний вигул” або “вільний вигул – повна свобода” дозволяється продовжувати використовувати щодо птиці (крім цесарок, вирощених у вольєрах) виключно у разі, якщо такі обмежувальні заходи було запроваджено на безперервний період, тривалість якого не перевищувала 12 тижнів.
10. Зазначення про спосіб утримання птиці, наведені в пункті 1 цієї глави, можуть бути доповнені іншою інформацією щодо конкретних характеристик відповідного способу утримання птиці.
4. Вимоги до зазначень про вік забою птиці та про тривалість періоду відгодівлі птиці
1. У маркуванні м’яса птиці дозволяється використовувати зазначення про вік забою птиці або тривалість періоду відгодівлі птиці у разі виконання таких вимог:
1) у маркуванні м’яса птиці використовується одне з зазначень, наведених у пункті 1 глави 3 цього розділу;
2) вік забою птиці є не меншим ніж той, що зазначений в пунктах 5 – 7 глави 3 цього розділу.
2. Вимоги пункту 1 цієї глави не застосовуються до курчат з масою туші менше 650 г (без потрухів, голови та лап (до заплюсневого суглоба)) та курчат масою від 650 г до 750 г, якщо вік забою не перевищує 28 днів.
V. Вимоги щодо вмісту води
1. Вимоги щодо вмісту води у заморожених та швидкозаморожених тушах курчат
1. За виключенням випадку, визначеного пунктом 6 глави 2 цього розділу, у заморожених та швидкозаморожених тушах курчат, призначених для введення в обіг, вміст води не повинен перевищувати гранично допустимих значень, які технічно неможливо уникнути та які повинні визначатися за допомогою одного з таких методів (методик):
1) крапельний метод (методика) для визначення втрати води під час розморожування, наведений в додатку 3 до цих Вимог;
2) хімічний метод (методика) для визначення загального вмісту води у заморожених та швидкозаморожених тушах курчат, наведений в додатку 4 до цих Вимог.
2. З метою дотримання вимог, встановлених пунктом 1 цієї глави, оператори ринку, в управлінні яких перебувають бійні (далі – оператори боєнь), повинні запровадити такі заходи:
1) відбір зразків для перевірки вбирання води під час охолодження та вмісту води у заморожених та швидкозаморожених тушах курчат;
2) результати перевірок повинні реєструватися та зберігатися протягом одного року;
3) кожну партію позначають у спосіб, який дозволяє встановити дату її виробництва. Позначення, зазначені в цьому підпункті, повинні міститися у записах, які ведуть оператори бійні.
2. Періодичність перевірок щодо вбирання та вмісту води
1. Оператори боєнь забезпечують проведення на бійні регулярних перевірок щодо вбирання води відповідно до методу (методики) бійні для перевірки вбирання води на потужності з виробництва, зазначеного в додатку 5 до цих Вимог, або перевірок відповідно до додатка 3 до цих Вимог. Зазначені перевірки повинні здійснюватися щонайменше один раз на восьмигодинну робочу зміну.
2. Оператори боєнь повинні якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) виконати необхідні технічні коригування у технологічному процесі, якщо за результатами перевірок, зазначених в пункті 1 цієї глави, встановлено невідповідність гранично допустимим значенням, наведеним в пункті 10 додатка 5 до цих Вимог або в пункті 3 глави 4 додатка 3 до цих Вимог.
3. Перевірки для визначення вмісту води, зазначеного в главі 1 цього розділу, повинні проводитися відповідно до вимог, встановлених додатками 3 або 4 до цих Вимог, не рідше одного разу на два місяці шляхом відбору на бійнях зразків від заморожених та швидкозаморожених туш курчат.
Вимоги цього пункту не є обов’язковими для заморожених та швидкозаморожених туш курчат, що призначені для експорту.
4. Якщо протягом шести місяців за результатами перевірок, зазначених в пункті 1 та 3 цієї глави, щодо туш птиці, підданих повітряному охолодженню, встановлено відповідність критеріям, наведеним в додатках 3 – 5 до цих Вимог, перевірки, зазначені в пункті 1 цієї глави, дозволяється проводити зі зменшеною періодичністю – один раз на місяць. Після встановлення невідповідності критеріям, наведеним в додатках 3 – 5 до цих Вимог, перевірки, зазначені в пункті 1 цієї глави, поновлюються.
5. Якщо за результатами перевірок, зазначених в пункті 3 цієї глави, та/або за результатами заходів державного контролю, здійснених відповідно до законодавства про державний контроль, щодо заморожених та/або швидкозаморожених туш курчат встановлено невідповідність критеріям, наведеним в додатку 3 або 4 до цих Вимог, партія, щодо якої проведено зазначені перевірки та/або здійснено заходи державного контролю, вважається такою, що не відповідає цим Вимогам (неприйнятна партія).
6. Неприйнятна партія, зазначена в пункті 5 цієї глави, може пропонуватися до реалізації виключно у разі, якщо під наглядом державного ветеринарного інспектора або спеціаліста ветеринарної медицини, якому відповідно до вимог законодавства про державний контроль надано повноваження щодо здійснення заходів державного контролю на відповідній потужності, на кожну індивідуальну та групову упаковку, в які поміщені туші птиці, наносять стрічку або етикетку (стікер), що містить словосполучення “ВМІСТ ВОДИ ПЕРЕВИЩУЄ ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОДАВСТВОМ РІВЕНЬ”, наведене великими червоними літерами заввишки щонайменше 1 см (для індивідуальних упаковок) та 2 см (для групових упаковок). Зазначене словосполучення повинно бути чітким, стійким та нерозтертим, легко розпізнаватися, не приховуватися та/або спотворюватися іншою інформацією.
3. Вимоги щодо вмісту води у свіжих, заморожених та швидкозаморожених шматках
1. За виключенням випадку, визначеного пунктом 7 цієї глави, у наведених нижче свіжих, заморожених та швидкозаморожених шматках, призначених для введення в обіг, вміст води не повинен перевищувати гранично допустимих значень, які технічно неможливо уникнути та які повинні визначатися за допомогою хімічного методу (методики) для визначення загального вмісту води у шматках, наведеного в додатку 6 до цих Вимог:
1) філе курячої грудинки з вилочкою або без вилочки (без шкіри);
2) куряча грудинка (зі шкірою);
3) курячі стегна, гомілки, ніжки, ніжки з частиною спини, задні четвертини (зі шкірою);
4) філе грудинки індика (без шкіри);
5) грудинка індика (зі шкірою);
6) стегна, гомілки, ніжки індиків (зі шкірою);
7) м’ясо ніжки індика без кістки (без шкіри).
2. З метою дотримання вимог, встановлених пунктом 1 цієї глави, оператори боєнь та оператори ринку, в управлінні яких перебувають потужності з розбирання та обвалювання м’яса (незалежно від того, чи вони знаходяться на одному об’єкті з бійнею), повинні запровадити такі заходи:
1) на бійнях повинні проводитися регулярні перевірки щодо вбирання води тушами курчат та індиків, призначеними для виробництва свіжих, заморожених та швидкозаморожених шматків, наведених у пункті 1 цієї глави. Зазначені перевірки повинні проводитися щонайменше один раз на восьмигодинну робочу зміну відповідно до пункту 1 глави 2 цього розділу. Не вимагається проведення регулярних перевірок щодо вбирання води для туш індиків, підданих повітряному охолодженню. Гранично допустимі значення, наведені в пункті 10 додатка 5 до цих Вимог, застосовуються до туш індиків;
2) результати перевірок повинні реєструватися та зберігатися протягом одного року;
3) кожну партію позначають у спосіб, який дозволяє встановити дату її виробництва. Позначення, зазначені в цьому підпункті, повинні міститися у записах, які ведуть оператори ринку.
3. Якщо протягом шести місяців за результатами перевірок, зазначених в підпункті 1 пункту 2 та в пункті 4 цієї глави, щодо курчат, підданих повітряному охолодженню, встановлено відповідність критеріям, наведеним в додатках 3, 5, 6 до цих Вимог, перевірки, зазначені в підпункті 1 пункту 2 цієї глави, дозволяється проводити зі зменшеною періодичністю – один раз на місяць. Після встановлення невідповідності критеріям, наведеним в додатках 3, 5, 6 до цих Вимог, перевірки, зазначені в підпункті 1 пункту 2 цієї глави, поновлюються.
4. Не рідше одного разу на три місяці повинні проводитися перевірки для визначення вмісту води, зазначеного в пункті 1 цієї глави, шляхом відбору зразків від заморожених та швидкозаморожених шматків на потужності з розбирання та обвалювання м’яса, на якій виробляють такі шматки. Зазначені перевірки проводять відповідно до вимог, встановлених додатком 6 до цих Вимог.
Вимоги цього пункту не є обов’язковими для заморожених та швидкозаморожених шматків, що призначені для експорту.
5. Якщо протягом одного року за результатами перевірок, зазначених в пункті 4 цієї глави, щодо шматків встановлено відповідність критеріям, наведеним в додатку 6 до цих Вимог, зазначені перевірки дозволяється проводити зі зменшеною періодичністю – один раз на шість місяців. Після встановлення невідповідності критеріям, наведеним в додатку 6 до цих Вимог, перевірки, зазначені в пункті 4 цієї глави, поновлюються.
6. Якщо за результатами перевірок, проведених оператором ринку відповідно до вимог, встановлених додатком 6 до цих Вимог, та/або за результатами заходів державного контролю, здійснених відповідно до законодавства про державний контроль, встановлено, що шматки, зазначені в пункті 1 цієї глави, не відповідають критеріям, наведеним в додатку 6 до цих Вимог, партія, щодо якої проведено зазначені перевірки та/або здійснено заходи державного контролю, вважається такою, що не відповідає цим Вимогам (неприйнятна партія).
7. Неприйнятна партія, зазначена в пункті 6 цієї глави, може пропонуватися до реалізації виключно у разі, якщо під наглядом державного ветеринарного інспектора або спеціаліста ветеринарної медицини, якому відповідно до вимог законодавства про державний контроль надано повноваження щодо здійснення заходів державного контролю на відповідній потужності, на кожну індивідуальну та групову упаковку, в які поміщені шматки, наносять стрічку або етикетку (стікер), що містить словосполучення “ВМІСТ ВОДИ ПЕРЕВИЩУЄ ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОДАВСТВОМ РІВЕНЬ”, наведене великими червоними літерами заввишки щонайменше 1 см (для індивідуальних упаковок) та 2 см (для групових упаковок). Зазначене словосполучення повинно бути чітким, стійким та нерозтертим, легко розпізнаватися, не приховуватися та/або спотворюватися іншою інформацією.
VI. Вимоги до фасованих одиниць та їх партій
1. Вимоги до фасованих одиниць замороженого та швидкозамороженого м’яса птиці
1. Фасована одиниця замороженого або швидкозамороженого м’яса птиці має містити:
1) одну тушу птиці;
2) один або більше шматків одного типу, отриманих від птиці одного виду відповідно до додатка 1 до цих Вимог.
2. Фасовані одиниці замороженого або швидкозамороженого м’яса птиці повинні відповідати таким вимогам:
1) середнє значення фактичного вмісту не повинно бути меншим за номінальний вміст;
2) частка фасованих одиниць з від’ємним відхиленням, що перевищує допустиме від’ємне відхилення, визначене пунктом 1 глави 4 цього розділу, повинна бути достатньо малою, щоб партії фасованих одиниць відповідали вимогам, встановленим пунктом 2 глави 4 та пунктом 1 глави 5 цього розділу.
3. Забороняється введення в обіг фасованих одиниць замороженого або швидкозамороженого м’яса птиці з від’ємним відхиленням, що є вдвічі більшим за допустиме від’ємне відхилення, визначене пунктом 1 глави 4 цього розділу.
2. Вимоги до перевірок фасованих одиниць
1. Оператори ринку забезпечують проведення перевірок фасованих одиниць шляхом відбору зразків двома етапами:
1) перевірка фактичного вмісту кожної фасованої одиниці, що складає зразок;
2) перевірка середнього фактичного вмісту фасованих одиниць, що складають зразок.
2. Партія фасованих одиниць вважається прийнятною, якщо за результатами перевірок, зазначених у пункті 1 цієї глави, встановлено її відповідність критеріям прийняття, визначеним пунктами 1, 2 глави 5 цього розділу.
3. Вимоги до партій фасованих одиниць
1. Для цілей цього розділу партія повинна складатися з фасованих одиниць з однаковим номінальним вмістом, одного типу, одного виробничого циклу (виробничої лінії), запакованих на одній і тій самій потужності.
2. Розмір партії повинен відповідати таким вимогам:
1) якщо фасовані одиниці підлягають перевірці наприкінці пакувального циклу (пакувальної лінії), їх кількість у кожній партії має дорівнювати максимальній потужності пакувального циклу (пакувальної лінії) за годину без будь-яких обмежень щодо розмірів партії;
2) у випадках, інших ніж той, що зазначений в підпункті 1 цього пункту, розмір партії не повинен перевищувати 10000 фасованих одиниць.
3. Від кожної партії вибірково відбирають зразки, розмір яких має відповідати таким вимогам:
1) для партій, розмір яких становить від 100 до 500 фасованих одиниць, – розмір зразка повинен становити 30 фасованих одиниць;
2) для партій, розмір яких становить від 501 до 3200 фасованих одиниць, – розмір зразка повинен становити 50 фасованих одиниць;
3) для партій, розмір яких становить більше 3200 фасованих одиниць, – розмір зразка повинен становити 80 фасованих одиниць.
4. Неруйнівну перевірку (неруйнівний контроль) партії, розмір якої становить менше 100 фасованих одиниць, проводять щодо усіх упаковок, що складають зазначену партію.
4. Допустимі від’ємні відхилення та мінімальний прийнятний вміст
1. Допустимі від’ємні відхилення для фасованих одиниць наведені в додатку 7 до цих Вимог.
2. Мінімальним прийнятним вмістом фасованої одиниці є різниця між її номінальним вмістом та відповідним допустимим від’ємним відхиленням.
Фасовані одиниці вважаються невідповідними, якщо їх фактичний вміст є меншим за мінімально прийнятний вміст.
5. Критерії прийняття та не прийняття партій
1. Критерії прийняття та неприйняття партій залежно від кількості невідповідних фасованих одиниць наведені у додатку 8 до цих Вимог.
2. Критерії прийняття партій залежно від середнього фактичного вмісту наведені у додатку 9 до цих Вимог.
VII. Вимоги щодо ведення записів операторами ринку
1. Вимоги щодо ведення записів операторами боєнь
1. Оператори боєнь, що використовують зазначення про спосіб утримання птиці, визначені главою 3 розділу IV цих Вимог, ведуть записи, що повинні містити таку інформацію:
1) найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та місцезнаходження / задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) операторів ринку, які займаються розведенням птиці (далі – виробники);
2) кількість птиці, яка утримується кожним виробником протягом одного виробничого циклу;
3) кількість та загальна жива маса або маса туш доставленої та обробленої птиці;
4) інформацію щодо продажів, включаючи найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та місцезнаходження / задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) покупців, яка повинна зберігатися протягом щонайменше шести місяців з дня відправки (відвантаження).
2. Записи, зазначені в пункті 1 цієї глави, ведуть окремо за кожним відповідним способом утримання птиці.
2. Вимоги щодо ведення записів виробниками
1. Виробники, зазначені в підпункті 1 пункту 1 глави 1 цього розділу, ведуть записи щодо кількості птиці окремо за кожним способом утримання птиці, визначених главою 3 розділу IV цих Вимог, із зазначенням також такої інформації:
1) кількість проданої птиці;
2) найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та місцезнаходження / задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) покупців;
3) кількість корму та його походження;
4) для виробників, що використовують такі способи утримання птиці як “вільний вигул”, “традиційний вільний вигул” або “вільний вигул – повна свобода”: дата, на яку птиці було вперше надано доступ до вигулу;
5) для виробників, що використовують такі способи утримання птиці як “відгодовано … % …” або “відгодована вівсом гуска”: інформація щодо складу корму;
6) для виробників, що використовують такі способи утримання птиці як “традиційний вільний вигул” або “вільний вигул – повна свобода”: кількість та походження птиці, що належать до порід, які є повільно зростаючими.
2. Виробники зобов’язані зберігати записи, визначені пунктом 1 цієї глави, протягом не менше шести місяців з дня відправлення (відвантаження) птиці.
Директор Департаменту
державної політики у сфері
санітарних та фітосанітарних заходів
Андрій ПИВОВАРОВ
