ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СТРАХОВИХ ВИПЛАТ, СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ, ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ ТА ПІЛЬГ

ЛИСТ

від 06.04.2023 р. № 13316-15885/Р-03/8-2800/23

Розглянувши Ваше звернення від […] щодо розрахунку страхового стажу […], Пенсійний фонд України повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464), а за періоди до 1 липня 2000 року – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Страховий стаж обчислюється в місяцях.

До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню згідно з цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Розрахунок страхового стажу повинен робити страхувальник на підставі даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, наданих у вигляді довідки Пенсійним фондом України.

Відомості, що використовуються для обчислення страхового стажу, передбачені Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі – Положення).

Так, при обчисленні страхового стажу застрахованій особі роботодавець використовує довідки Пенсійного фонду України за формами ОК-5 чи ОК-7 (додатки 4 та 5 до Положення). При цьому для підтвердження страхового стажу застрахованої особи за період з 01.01.2016 роботодавець може скористатися інформацією з Пенсійного фонду України за формою “Дані про трудовий стаж” (додаток 9 Положення), яка надається роботодавцю за його запитом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону № 1105 застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на страхові виплати відповідно до цього Закону в таких розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 передбачено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який зазначені платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний рік.

Враховуючи зазначене, оскільки застрахованою особою було сплачено єдиний внесок у 2022 році, як фізичною особою – підприємцем, і після надання відповідної звітності до територіального органу Державної податкової служби України у додатку 9 до Положення у цієї застрахованої особи відобразилася сплата єдиного внеску за період, який зараховується до шести місяців страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, то у такому разі необхідно провести донарахування вже виплаченої у січні 2023 року допомоги по тимчасовій непрацездатності виходячи з фактичної середньої заробітної плати.

З повагою

Начальник управління
страхових виплат
та соціальних послуг
Світлана ЗАРУБІНА