МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 11.05.2023 | м. Київ | № 325 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
29 червня 2023 р. за № 1093/40149
Про затвердження Правил охорони підземних вод
Відповідно до статті 105 Водного кодексу України, підпункту 117 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, з метою охорони підземних вод від забруднення та виснаження
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила охорони підземних вод, що додаються.
2. Управлінню кругової економіки та надрокористування (Юлія РАДЧЕНКО) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Євгенія ФЕДОРЕНКА.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
11 травня 2023 року № 325
Правила охорони підземних вод
I. Загальні положення
1. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони підземних вод, що забезпечують їх захист від забруднення, засмічення, вичерпання, виснаження та інших дій, які можуть погіршити умови водозабору, реалізацію заходів з охорони навколишнього природного середовища, зокрема надр, при здійсненні будь-яких видів антропогенної діяльності, яка може негативно позначитися на якісних та кількісних показниках підземних вод, знизити їх здатність до природного відновлення, порушити гідрогеологічний режим підземних вод, завдавати шкоди здоров’ю людей.
2. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
артезіанська свердловина – інженерна водозабірна споруда, яка є вертикальною гірничою виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу, що призначена для забору підземних вод з різних водоносних горизонтів;
видобування підземних вод – процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції, а також для питних, господарсько-побутових потреб населення та інших потреб;
виснаження підземних вод – стан водоносних горизонтів, в яких під впливом штучного дренування зниження рівнів підземних вод досягло таких показників, які виключають можливість подальшого використання горизонту для задоволення потреб суспільства за допомогою традиційних технічних засобів;
вичерпання запасів підземних вод – зниження на ділянках водозаборів рівнів підземних вод, які перевищують встановлені допустимі значення при затвердженні цих запасів Державною комісією України по запасах корисних копалин;
водозабір підземних вод – споруда або пристрій для забору підземних вод з водного об’єкта, що може складатися з одної або групи компактно розміщених водозабірних споруд;
група компактно розміщених водозабірних споруд – споруди або пристрої, які належать одній фізичній особі, фізичній особі – підприємцю або юридичній особі, облаштовані на один і той самий водоносний горизонт, розташовані в межах однієї земельної ділянки;
забруднення підземних вод – зміна природних показників, їх якості під впливом зовнішніх чинників, що призводить до перевищення вмісту у водах нормованих компонентів, появи в них компонентів неприродного походження, чинників мікробіологічного забруднення або прояву негативних динамічних тенденцій змін складу і властивостей підземних вод у часі;
локальна мережа спостережних свердловин – це спостережні свердловини суб’єктів господарювання на централізованих водозаборах підземних вод в межах їх родовищ та на прилеглих територіях, діяльність на водозаборах яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів для попередження забруднення підземних вод та контролю за якісним станом цих вод; для водозаборів підземних вод з обсягом видобутку більше ніж 100 куб. метрів на добу;
охорона підземних вод – система заходів, які спрямовані на запобігання і усунення наслідків забруднення, засмічення, вичерпання та виснаження підземних вод, на збереження якісного і кількісного стану підземних вод, запобігання зниження їх здатності до природного відновлення, порушення гідрогеологічного режиму вод.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України, Кодексі України про надра, Законах України “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” та “Про курорти”.
3. Ці Правила є обов’язковими для фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців або юридичних осіб незалежно від форм власності, діяльність яких пов’язана із геологорозвідувальними роботами, проєктуванням, будівництвом, експлуатацією об’єктів з видобутку підземних вод, інших об’єктів, діяльність яких має або може мати негативний вплив на стан підземних вод, а також для користувачів підземних вод, незалежно від мети і обсягів видобутку цих вод.
4. Охорона підземних вод передбачає:
дотримання законодавства у сфері використання і охорони вод;
регламентування всіх видів господарської та будь-якої іншої діяльності, яка здійснює вплив на стан підземних вод, зокрема на водозабори підземних вод централізованого та нецентралізованого господарсько-питного водопостачання, з урахуванням їх продуктивності на сучасний період і на перспективу;
встановлення екологічного нормативу якості води масивів підземних вод;
оцінку впливу експлуатації водозабору підземних вод на навколишнє природне середовище;
застосування водоохоронних заходів, які виключають можливість негативного впливу від здійснення господарської діяльності на навколишнє природне середовище, зокрема на підземні води при проєктуванні будівництва будь-яких підприємств і споруд;
забезпечення організації і дотримання зон санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питного водопостачання та водозаборів мінеральних вод;
здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації витоків стічних вод та забруднюючих речовин з поверхні землі, каналізаційних систем, фільтруючих накопичувачів, відстійників, хвостосховищ та інших споруд і потраплянню цих речовин у горизонти підземних вод;
підвищення рівня очищення стічних вод і недопущення скиду у водотоки, водойми та підземні водоносні горизонти неочищених і недостатньо очищених стічних вод та рідких токсичних відходів;
дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах;
дотримання порядку захоронення забруднюючих речовин, відходів, стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти;
дотримання умов скидання шахтних, кар’єрних і рудникових вод у водні об’єкти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів;
дотримання особливостей проєктування гірничодобувних об’єктів, а також підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
дотримання природоохоронних вимог при перебурюванні водоносних горизонтів питних і мінеральних підземних вод свердловинами різного призначення, а також при проєктуванні, будівництві і експлуатації водозаборів підземних вод;
проведення моніторингу за станом підземних вод, зокрема на ділянках водозаборів і в районах промислових та сільськогосподарських об’єктів з метою встановлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу об’єктів на навколишнє природне середовище;
виконання інших, передбачених законодавством водоохоронних заходів щодо захисту підземних вод.
5. До основних об’єктів охорони підземних вод належать водні об’єкти, які використовуються для господарсько-питного водопостачання та видобутку мінеральних вод, а також водозабірні споруди, які забезпечують їх видобування.
6. Фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, які є власниками або користувачами водозабірних споруд, забезпечують охорону підземних вод від вичерпання запасів, виснаження та забруднення, дотримання рекомендованого паспортом артезіанської свердловини або іншими нормативними документами режиму експлуатації підземних вод та правового режиму зон санітарної охорони підземного джерела водопостачання.
7. Під час розміщення, проєктування, будівництва, реконструкції і введення в дію водозабірних споруд та інших об’єктів повинно забезпечуватися раціональне використання вод, передбачатися технології, які забезпечують охорону вод від забруднення. При проєктуванні будівництва та реконструкції промислових об’єктів та будь-яких споруд передбачаються та застосовуються водоохоронні заходи, що виключають негативний вплив зазначених об’єктів на підземні води, і повинні бути відображені в проєктах будівництва та реконструкції.
8. Розвідка родовищ (ділянок) підземних вод має проводитись без забруднення та виснаження підземних вод та навколишнього природного середовища.
9. Державна експертиза та оцінка запасів родовищ (ділянок) підземних вод проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин у визначеному законодавством порядку.
З метою унеможливлення вичерпання запасів підземних вод та негативних змін якісних показників таких вод фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи повинні дотримуватися розрахункового періоду (терміну (строку)) оцінки експлуатаційних запасів родовищ (ділянок) підземних вод, зазначеного в протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин, а також своєчасно проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ (ділянок) підземних вод у встановленому законодавством порядку з метою обґрунтування запасів підземних вод.
10. У разі вичерпання запасів підземних вод, а також у разі забруднення підземних вод заходи щодо їх відтворення здійснюються у визначеному законодавством порядку за рахунок винних осіб.
11. Системи та об’єкти водопостачання населених пунктів та їх розширення розробляються на основі схем водопостачання, комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території відповідно до вимог Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.
З метою раціонального використання ресурсів підземних вод місцевим органам виконавчої влади при розробленні заходів з розвитку систем поточного і перспективного водопостачання об’єктів комунального господарства та промисловості рекомендовано формувати замовлення на проведення розвідки родовищ (ділянок) підземних вод для господарсько-питного і технічного водопостачання.
II. Вимоги до будівництва водозабору підземних вод
1. При прийнятті рішення про провадження планованої діяльності з будівництва водозабору підземних вод з метою водопостачання, у разі якщо така діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, суб’єкт господарювання повинен надати органам державної влади та органам місцевого самоврядування висновок з оцінки впливу на довкілля про допустимість провадження планованої діяльності, звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.
2. Проєктна документація на будівництво водозабору підземних вод розробляється в установленому законодавством порядку з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил і затверджується замовником.
3. Облаштування водозабору підземних вод, який проєктується на ділянці розвіданих та не розвіданих запасів підземних вод, здійснюються з урахуванням проєктної розрахункової схеми забору води, проєктного навантаження на свердловини водозабору та проєктних знижень рівня підземних вод.
Земельна ділянка для спорудження водозабору підземних вод виділяється фізичній особі, фізичній особі – підприємцю або юридичній особі у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
З метою здійснення діяльності, пов’язаної з видобутком, забором та використанням підземних вод, необхідність отримання спеціального дозволу на користування надрами, дозволу на спеціальне водокористування регулюється у встановленому законодавством порядку.
4. Буріння свердловин з метою водопостачання здійснюється за умови забезпечення у повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля (у разі якщо така діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”).
5. Конструкція свердловин обирається такою, що унеможливлює перетікання підземних вод по стволу між водоносними горизонтами, а також надходження забруднених вод у цільовий водоносний горизонт з поверхні. Промивні рідини, які використовуються при проходці свердловин, не повинні містити забруднювальних речовин.
6. Конструкція свердловини повинна передбачати можливість проведення вимірів дебіту та рівня, відбору проб води, а також виконання ремонтно-відновлювальних робіт при експлуатації свердловини.
7. Інші вимоги до буріння свердловин з метою водопостачання регулюються ДБН В.2.5-74:2013 “Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування”, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 квітня 2013 року № 133.
III. Використання підземних вод та державний облік підземних вод
1. Родовища підземних вод та їх ділянки надаються у користування у встановленому законодавством порядку.
2. Підземні води питної якості використовуються, у першу чергу, для задоволення потреб питного, господарсько-побутового водопостачання населення, харчової промисловості та тваринництва.
3. Фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, які видобувають та використовують підземні води та отримали спеціальний дозвіл на користування надрами та/або дозвіл на спеціальне водокористування здійснюють облік забору і використання підземних вод та звітують за формою звітності № 7-ГР (підземні води) (річна) “Звітний баланс використання підземних вод за 20__ рік”, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2016 року № 97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2016 року за № 789/28919, Держгеонадрам.
Фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, які використовують підземні води та отримали дозвіл на спеціальне водокористування здійснюють облік використання підземних вод та звітують за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) “Звіт про використання води”, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16 березня 2015 року № 78, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2015 року за № 382/26827 (у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 24 січня 2022 року № 49), Держводагентству.
Фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, які є власниками або користувачами земельних ділянок, у межах яких розташовані та експлуатуються артезіанські свердловини, подають до Держгеонадр відомості про артезіанські свердловини, у тому числі недіючі, незалежно від місця розташування, на підставі даних, що містяться у паспортах артезіанських свердловин через електронний кабінет надрокористувача (далі – Електронний кабінет) на Державному геологічному веб-порталі. Доступ до Електронного кабінету надається фізичній особі, фізичній особі – підприємцю або юридичній особі чи уповноваженій ними особі після проходження процедури електронної ідентифікації в установленому законодавством порядку, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базуються на кваліфікаційному сертифікаті відкритого ключа id.gov.ua.
Дані подаються фізичними особами, фізичними особами – підприємцями або юридичними особами для нових водозабірних споруд та/або у разі будь-яких змін.
4. Фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи згідно з вимогами Порядку здійснення державного моніторингу вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 758, для водозаборів підземних вод з обсягом видобутку більше ніж 100 куб. метрів на добу в межах зон санітарної охорони та на прилеглих територіях облаштовують локальну мережу спостережних свердловин з метою визначення кількості води та хімічних і фізико-хімічних показників та надають дані спостережень Держгеонадрам, за формою звітності № 7-ГР (підземні води) (річна) “Звітний баланс використання підземних вод за 20__ рік”, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2016 року № 97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2016 року за № 789/28919.
5. З метою запобігання нераціональним витратам води при експлуатації свердловин вони обладнуються кранами, засувками та іншими обмежувачами самовиливу, а також манометрами для вимірів пластового тиску води.
6. Фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, які є власниками або користувачами водозабірних споруд зобов’язані забезпечувати монтування та експлуатацію пристроїв, призначених для здійснення регулярного контролю за обсягами та якістю підземних вод, а також сприяти органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) відбору проб підземних вод з локальних мереж спостережних свердловин в тому числі за межами території, де розташовані їх об’єкти.
7. Відповідно до Національного класифікатора України ДК 008:2007 “Класифікатор корисних копалин” (ККК), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 12 грудня 2007 року № 357, підземні води поділяються на води підземні питні, води підземні мінеральні, води підземні промислові, води підземні теплоенергетичні, води підземні технічні.
Розробка родовищ підземних питних, мінеральних, промислових, теплоенергетичних, технічних вод здійснюється згідно з проєктами та планами робіт з розробки зазначених родовищ.
8. Державний облік підземних вод здійснюється шляхом спостережень за кількісними і якісними характеристиками підземних вод за програмою, яка затверджується Міндовкілля.
9. Державний облік підземних вод охоплює всі підземні водні об’єкти, які видобуваються для водопостачання.
10. До завдань, для вирішення яких державний облік підземних вод забезпечує отримання вихідних даних, належать:
оцінка стану підземних вод;
поточне і перспективне планування використання підземних вод та проведення водоохоронних заходів, а також раціональний розвиток і розміщення підприємств;
складання схем комплексного використання і охорони підземних вод, водогосподарських балансів та галузевих схем розвитку підприємств;
проєктування водогосподарських підприємств і споруд, пов’язаних із використанням підземних вод;
розробка та застосування заходів щодо оптимізації відбору підземних вод на конкретних територіях;
інші потреби у випадках, передбачених законодавством України.
11. Державний водний кадастр за розділом “Підземні води” складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання підземних водних ресурсів.
Державний водний кадастр за розділом “Підземні води” ведеться Держгеонадрами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний водний кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”.
Державний водний кадастр включає дані державного реєстру артезіанських свердловин.
Відомості про об’єм видобутих підземних вод вносяться фізичними особами, фізичними особами – підприємцями або юридичними особами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод у порядку, встановленому Міндовкілля.
12. Державний кадастр природних лікувальних ресурсів України включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюється у мережі Інтернет згідно із Законом України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”.
Визначені за результатами геологорозвідувальних робіт експлуатаційні запаси родовищ підземних мінеральних вод затверджуються та вносяться до Державного фонду родовищ корисних копалин України і передаються для використання за призначенням відповідно до законодавства України.
IV. Зони санітарної охорони
1. З метою забезпечення охорони водних об’єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму. Фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи зобов’язані забезпечити дотримання Правового режиму зон санітарної охорони водних об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024.
2. Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні води, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи санітарної охорони.
Порядок встановлення меж та режиму округів і зон санітарної охорони курортів визначено Законом України “Про курорти”.
3. Встановлення зон санітарної охорони водних об’єктів, експлуатація та їх утримання здійснюється відповідно до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”, Правового режиму зон санітарної охорони водних об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024, та інших нормативно-правових актів у сфері охорони підземних вод.
Проєктування зон санітарної охорони здійснюється відповідно до державних будівельних норм.
4. Зона санітарної охорони організовується у складі трьох поясів: перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного каналу; другий і третій пояси (обмежень і спостережень) включають територію, що призначається для охорони джерел водопостачання від забруднення.
5. Межа першого поясу зони санітарної охорони встановлюється на відстані не менше 30 м від водозабору – при використанні захищених підземних вод і не менше 50 м – при використанні недостатньо захищених підземних вод. При використанні групи підземних водозаборів межа першого поясу (спільний контур) повинна бути розташована відповідно на відстані не менше 30 або 50 м від крайніх водозабірних споруд водозабору.
6. Другий пояс зони санітарної охорони призначений для захисту водозабору від мікробного забруднення і визначається гідродинамічними розрахунками, з огляду на умову, що розрахунковий час просування цього забруднення потоком підземних вод від межі другого поясу є достатнім для втрати мікроорганізмами життєздатності і вірулентності патогенних мікроорганізмів. Цей час необхідно вважати основним параметром, що визначає відстань межі другого поясу до водозабору. Його значення приймається рівним 400 діб для ґрунтових вод і 200 діб для напірних і безнапірних міжпластових вод.
7. Межа третього поясу зони санітарної охорони визначається гідрогеологічними розрахунками, з огляду на умови, що хімічні забруднювачі, які перебувають за межами цього поясу, не досягнуть водозабору, мігруючи із підземними водами поза сферою живлення, або досягнуть водозабору, але не раніше розрахункового часу тривалості його роботи, яка приймається не менше як 25 років.
8. Межі зон санітарної охорони, які входять до складу водоохоронних зон, визначаються згідно з проєктами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, крім випадків, встановлених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законом України “Про землеустрій”, Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
9. Провадження господарської та іншої діяльності у зоні санітарної охорони водних об’єктів здійснюється з дотриманням вимог Закону України “Про землеустрій”, Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Земельного кодексу України, Правового режиму зон санітарної охорони водних об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024, та ДБН В.2.5-74:2013 “Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 квітня 2013 року № 133.
V. Вимоги до оформлення локальної мережі спостережних свердловин
1. Фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, які є потенційними забруднювачами підземних вод, зокрема ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, здійснюють заходи щодо попередження забруднення підземних вод, зокрема обладнання локальних мереж спостережних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.
2. Фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи створюють локальну мережу спостережних свердловин для проведення моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу на навколишнє природне середовище та ефективності заходів із запобігання забруднень підземних вод.
3. Локальна мережа спостережних свердловин споруджується на всіх промислових та сільськогосподарських об’єктах (поверхневих сховищах (накопичувачах) промислових, сільськогосподарських і побутових стоках та відходах, підземних захороненнях високотоксичних речовин, підземних сховищах нафти, нафтопродуктів, газу тощо), які є потенційними джерелами забруднення підземних вод або негативний вплив яких на підземні води вже проявився.
На централізованих водозаборах підземних вод в межах їх родовищ та на прилеглих територіях фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи повинні облаштовувати локальну мережу спостережних свердловин.
4. Показники та періодичність здійснення державного моніторингу масивів підземних вод, суб’єктом державного моніторингу яких є Держгеонадра, вимоги щодо подання інформації про кількісні, хімічні та фізико-хімічні показники підземних вод фізичними особами, фізичними особами – підприємцями або юридичними особами визначено Порядком здійснення державного моніторингу вод, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 758.
5. Проєктування і обладнання локальної мережі спостережних свердловин на промислових, сільськогосподарських та інших об’єктах, виконання спостережень і лабораторний контроль якості підземних вод здійснюють фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи.
VI. Ліквідація покинутих свердловин, вимоги до захоронення зворотних вод
1. Ліквідація чи тампонаж всіх свердловин на воду, не придатних для експлуатації, покинутих спостережних та пошукових свердловин на всі види корисних копалин, а також вертикальних й інших гірничо-пошукових та експлуатаційних гірничих виробок і покинутих криниць здійснюється відповідно до вимог законодавства.
2. Ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонаж пошукових свердловин будь-якого призначення здійснюють фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, які виконують пошукові роботи, а непридатних і покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок – фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи, на балансі яких вони знаходяться в установленому законодавством порядку.
3. У разі неможливості встановити власника покинутих свердловин і виробок їх ліквідація здійснюється Держгеонадрами за рішенням місцевих рад. Якщо експлуатація самовиливних свердловин є можливою, то вони оснащуються регулюючими пристроями.
4. Ліквідацію свердловин проводять з дотриманням ДБН В.2.5-74:2013 “Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 квітня 2013 року № 133.
5. Захоронення забруднюючих речовин, відходів виробництва, стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється з урахуванням вимог Водного кодексу України.
6. Експлуатація підземних споруд для захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод проводиться при наявності спеціального дозволу на користування надрами, наданого відповідно до вимог законодавства.
Проєктування підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин здійснюється відповідно до законодавства.
7. Скидання шахтних, кар’єрних і рудникових вод у водні об’єкти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється відповідно до статті 72 Водного кодексу України.
8. При будівництві та експлуатації підземних споруд для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, повинні передбачатись заходи, встановлені законодавством.
VII. Державний нагляд (контроль)
1. Державний нагляд (контроль), за дотриманням фізичними особами, фізичними особами – підприємцями або юридичними особами вимог цих Правил здійснюють Держекоінспекція, Держгеонадра та Держпраці у встановленому законодавством порядку.
2. Відповідальність за порушення вимог цих Правил встановлена законодавством України.
| Заступник начальника управління – начальник відділу формування політики у сфері надрокористування Управління кругової економіки та надрокористування | Юлія РАДЧЕНКО |
