АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
від 09.06.2023 р.
ОГЛЯД
судової практики Верховного Суду з питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції
2022
01
Монопольне (домінуюче) становище на ринку та зловживання таким становищем
1. Стаття 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” не містить положень щодо мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб’єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації.
(Постанова ВС від 21.06.2022 у справі № 910/1109/21
Позивач – ТОВ “Світловодськпобут”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 04.11.2020 № 41-р/тк)
(Постанова ВС від 06.09.2022 у справі № 910/2352/21
Позивач – ТОВ “Зеонбуд”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 14.12.2020 № 779-р)
2. Установлення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта (суб’єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об’єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
(Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 910/20850/20
Позивач – ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 22.10.2020 № 32-р/тк)
3. Обов’язок з доведення в суді факту зайняття суб’єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення.
(Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 910/20850/20
Позивач – ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 22.10.2020 № 32-р/тк)
4. У випадку заперечення суб’єктом господарювання свого монопольного становища на ринку саме він і має довести, що зазнає значної конкуренції на відповідному ринку.
(Постанова ВС від 06.09.2022 у справі № 910/2352/21
Позивач – ТОВ “Зеонбуд”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 14.12.2020 № 779-р)
5. Законодавство про захист економічної конкуренції свідчить, що встановлення (монопольного) домінуючого становища на ринку не потребує аналізу господарської діяльності абсолютного числа (100 %) учасників товарного ринку, оскільки пов’язане з ринковою поведінкою господарюючих суб’єктів, діяльність яких фактично не має значення для функціонування ринку.
(Постанова ВС від 06.09.2022 у справі № 910/3214/21
Позивач АТ “ДТЕК Західенерго”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.12.2020 № 780-р)
(Постанова ВС від 08.09.2022 у справі № 910/3215/21
Позивач – ТОВ “Д.Трейдінг”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.12.2020 № 780-р)
6. Період зловживання суб’єктом господарювання монопольним (домінуючим) становищем на ринку має охоплювати період, протягом якого суб’єкт господарювання займав монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Висновок органів Комітету, що структура ринку за певний період була сталою, здійснений без дослідження товарно-грошових відносин за такий період, суперечить Методиці визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку.
(Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 910/20850/20
Позивач – ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 22.10.2020 № 32-р/тк)
7. Складність визначення частки речовини на ринку не звільняє Комітет від обов’язку з доказування власних висновків та за відсутності будь-яких доказів із цього приводу (відомостей офіційної статистики; інформації виробників; повідомлень споживачів тощо) не свідчить про незначну (таку, що фактично не впливає на стан ринку) частку цієї речовини на ринку.
(Постанова ВС від 05.07.2022 у справі № 910/15541/19
Позивачі – ПрАТ “Сєвєродонецьке об’єднання Азот”, ПрАТ “Азот”, ПрАТ “Рівнеазот”, ТОВ “НФ Трейдінг Україна”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 05.09.2019 № 598-р)
8. Посилання на можливість настання негативних наслідків від дій, які відбувалися за декілька років до того, є ухиленням органів Комітету від доведення реальних негативних наслідків чи визнання факту їх відсутності.
(Постанова ВС від 05.07.2022 у справі № 910/15541/19
Позивачі – ПрАТ “Сєвєродонецьке об’єднання Азот”, ПрАТ “Азот”, ПрАТ “Рівнеазот”, ТОВ “НФ Трейдінг Україна”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 05.09.2019 № 598-р)
9. Об’єднання в одних товарних межах невзаємозамінних товарів (послуг із розподілу природного газу та послуг із постачання природного газу), за відсутності в рішенні органу Комітету економічного аналізу щодо взаємодії таких товарів, стало підставою для визнання рішення Комітету недійсним.
Відсутність належно проведеного дослідження та порушення Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку при визначенні суб’єкта господарювання як такого, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку, унеможливлює визнання суб’єкта господарювання таким, що зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
(Постанова ВС від 12.07.2022 у справі № 910/2314/20
Позивач – АТ “Тисменицягаз”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 796-р)
(Постанова ВС від 28.07.2022 у справі № 910/2418/20
Позивач – АТ “ОГС “Івано-Франківськгаз”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 796-р)
(Постанова ВС від 01.09.2022 у справі № 910/2310/20
Позивач – АТ “ОГС “Житомиргаз”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 787-р)
(Постанова ВС від 06.10.2022 у справі № 910/2330/20
Позивач – АТ “ОГС “Чернівцігаз”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 799-р)
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/2319/20
Позивач – АТ “ОГС “Чернігівгаз”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 800-р)
10. Затвердження органом місцевого самоврядування тарифу на послуги, розрахованого з порушенням встановленого порядку формування тарифів, не звільняє суб’єкта господарювання, який здійснив розрахунок такого тарифу, від відповідальності за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
(Постанова ВС від 12.07.2022 у справі № 910/8212/21
Позивач – ТОВ “Аве Івано-Франківськ”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 19.03.2021 № 23-р/тк)
11. Застосування тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення з домогосподарства без врахування фактичної кількості зареєстрованих/проживаючих осіб та з урахуванням завищених норм утворення побутових відходів є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку.
(Постанова ВС від 12.07.2022 у справі № 910/8212/21
Позивач – ТОВ “Аве Івано-Франківськ”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 19.03.2021 № 23-р/тк)
12. Незазначення в рішенні органу Комітету:
– які саме дії суб’єкта господарювання, що були визнані як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, були ним вчинені;
– які саме норми законодавства визнаються органом Комітету такими, що свідчать про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про захист економічної конкуренції в розумінні пункту 2 статті 50 та частини першої статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”;
– які саме інтереси споживачів були ущемлені суб’єктом господарювання;
– наявності причинно-наслідкового зв’язку між діями суб’єкта господарювання та ущемленням інтересів невизначеного кола споживачів;
– змісту терміна “бездіяльність” у контексті невчинення у встановлений законом строк дій, які суб’єкт господарювання повинен вчинити, а також не зазначення конкретної норми права, яка при цьому не була дотримана суб’єктом господарювання;
– які саме “інтереси” споживачів були ущемлені бездіяльністю суб’єкта господарювання –
стало підставою для визнання недійсним рішення органу Комітету.
(Постанова ВС від 18.10.2022 у справі № 904/4598/20
Позивач – ТОВ “Дніпропетровськгаз збут”, відповідач – Південно-східне МТВ, рішення Відділення від 12.06.2020 № 54/15-р/к)
13. Свобода волевиявлення учасників договірних відносин у конкурентних правовідносинах обмежена вимогами імперативних норм спеціального конкурентного законодавства про заборону таких умов договору, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Отже, сама по собі відповідність умов договору приписам ЦК України не означає відсутності порушення конкурентного законодавства.
(Постанова ВС від 22.12.2022 у справі № 910/16055/21
Позивач – КП “Київтранспарксервіс”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.07.2021 № 75-р/тк)
14. Нарахування 100 % плати за послуги із централізованого опалення споживачам, які відключені від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та не отримували цих послуг, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвело до ущемлення інтересів споживачів.
(Постанова ВС від 21.06.2022 у справі № 910/1109/21
Позивач – ТОВ “Світловодськпобут”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 04.11.2020 № 41-р/тк)
15. Включення до вартості послуг робіт, не передбачених Збірником норм часу, наслідком чого стало завищення вартості послуги з надання інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 914/969/21
Позивач – ОКП “Івано-Франківське обласне БТІ”, відповідач – Західне МТВ, рішення Відділення від 25.03.2021 № 63/16-р/к)
02
Антиконкурентні узгоджені дії
1. Для кваліфікації дій суб’єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов’язковим фактичне настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
(Постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21
Позивач – ТОВ “Енерджі Сервіс”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 05.11.2020 № 683-р)
(Постанова ВС від 09.08.2022 у справі № 910/508/21
Позивач – компанія “Ново Нордіск А/С”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 03.11.2020 № 680-р)
2. Недосягнення суб’єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
(Постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21
Позивач – ТОВ “Енерджі Сервіс”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 05.11.2020 № 683-р)
3. Вільна конкуренція слугує дієвим механізмом підвищення ціни продажу та визначення реальної ринкової ціни. Узгоджена поведінка учасників зменшує для них можливі ризики, підвищує прогнозованість та можливу доходність, проте й викривляє процедуру визначення ринкової ціни та, будучи спрямованою виключно на зниження ціни придбання, не відповідає самому сенсу аукціону (торгів), що спотворює його результати, та є порушенням правил ринкової поведінки – конкуренції.
(Постанова ВС від 25.01.2022 у справі № 910/1490/21
Позивач – ТОВ “Фінгруп Фактор”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 01.10.2020 № 608-р)
4. Проведення аукціону за окремим порядком, відмінним від проведення тендерів у публічних закупівлях, не свідчить про відсутність порушення правил конкуренції шляхом спотворення результатів аукціону (торгів, конкурсів, тендерів) та підпадає під сферу застосування Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
(Постанова ВС від 25.01.2022 у справі № 910/1490/21
Позивач – ТОВ “Фінгруп Фактор”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 01.10.2020 № 608-р)
(Постанова ВС від 08.02.2022 у справі № 910/186/21
Позивач – ТОВ “Солтекс капітал”, ТОВ “ФК “Толкфін”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 01.10.2020 № 608-р)
5. Відхилення замовником закупівлі тендерної пропозиції з підстав невиконання умов тендерної документації в повному обсязі не позбавляє суб’єкта господарювання права брати участь в аукціоні, а отже, бути учасником електронних торгів.
(Постанова ВС від 10.02.2022 у справі № 917/1983/19
Позивач – ТОВ “Гаранттранссервіс”, відповідач – Східне МТВ, рішення Відділення від 04.09.2019 № 66/14-р/к)
6. Сама по собі відповідність дій суб’єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства.
Факт пов’язаності суб’єктів господарювання, які брали участь у торгах, і наявність між ними господарських відносин та інші встановлені в рішенні Комітету обставини в сукупності підтверджують як раз ту обставину, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність.
(Постанова ВС від 02.06.2022 у справі № 910/267/20
Позивач – ПАТ “НВК “Гірничі Машини”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.10.2019 № 61-р/тк)
7. Для визнання органом Комітету порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб’єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом із тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору, з метою визначення переможця процедури закупівлі. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.
(Постанова ВС від 01.02.2022 у справі № 910/19150/20
Позивач – ТОВ “НВФ “Ротормаш”, відповідач – Північне МТВ, рішення Відділення від 24.09.2020 № 29/60/31-рп/к.20)
(Постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21
Позивач – ТОВ “Енерджі Сервіс”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 05.11.2020 № 683-р)
(Постанова ВС від 25.08.2022 у справі № 904/8383/21
Позивач – фізична особа – підприємець, відповідач – Південно-східне МТВ, рішення Відділення від 02.09.2021 № 54/1-21)
8. Закон України “Про захист економічної конкуренції” не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від “спільної домовленості разом брати участь у торгах із метою усунення конкуренції”. Така “домовленість” навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. Питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з’ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв’язок.
(Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20
Позивач – ТОВ “Альтаір і К”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.10.2020 № 640-р)
(Постанова ВС від 01.02.2022 у справі № 910/19150/20
Позивач – ТОВ “НВФ “Ротормаш”, відповідач – Північне МТВ, рішення Відділення від 24.09.2020 № 29/60/31-рп/к.20)
9. Для доведення порушення у вигляді спотворення результатів торгів не потрібно аналізувати пропозиції учасників процедури закупівлі на предмет їх економічної обґрунтованості, оскільки доведенню підлягає обмін або намір обмінятись інформацією.
(Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20
Позивач – ТОВ “Альтаір і К”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.10.2020 № 640-р)
10. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов’язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
(Постанова ВС від 01.02.2022 у справі № 910/19150/20
Позивач – ТОВ “НВФ “Ротормаш”, відповідач – Північне МТВ, рішення Відділення від 24.09.2020 № 29/60/31-рп/к.20)
(Постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21
Позивач – ТОВ “Енерджі Сервіс”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 05.11.2020 № 683-р)
11. У випадку об’єднання декількох епізодів (правопорушень), які стосуються різних торгів в одному рішенні, Комітет повинен встановити та довести наявність ознак протиправного діяння щодо кожного епізоду (правопорушення) окремо із зазначенням щодо кожного з них встановлених Комітетом обставин із посиланням на відповідні докази та факти, а також положення законодавства, якими Комітет керувався, приймаючи рішення.
(Постанова ВС від 03.02.2022 у справі № 910/15183/20
Позивач – ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 27.07.2020 № 5-р/тк)
12. Помилковим є ототожнення сукупної оцінки судами доказів у справі і встановлення обставин справи із сукупним установленням Комітетом фактів незалежно від торгів, участь у яких (торгах) стала предметом розгляду в антимонопольній справі.
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/13451/20
Позивач – ПрАТ “Укренергомонтаж”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 27.07.2020 № 5-р/тк)
13. При доведенні порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, неможливим є оперування узагальненими поняттями “у період проведення торгів”, “під час участі у процедурі закупівлі”, без конкретизації яких саме правопорушення [яких саме торгів (процедури закупівлі)] стосуються встановлені обставини.
(Постанова ВС від 03.02.2022 у справі № 910/15183/20
Позивач – ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 27.07.2020 № 5-р/тк)
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/13451/20
Позивач – ПрАТ “Укренергомонтаж”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 27.07.2020 № 5-р/тк)
14. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, зазначених у мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/13451/20
Позивач – ПрАТ “Укренергомонтаж”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 27.07.2020 № 5-р/тк)
15. Перехід працівників між учасниками торгів не є підтвердженням узгодженості дій, оскільки рішення про своє звільнення з попереднього місця роботи вони приймали до оголошення торгів.
(Постанова ВС від 01.11.2022 у справі № 910/737/21
Позивач – ТОВ “ВБК “Побутрембуд”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 29.12.2020 № 835-р)
16. Надання поворотної фінансової допомоги задовго до оголошення торгів та перерахування коштів за договором до проведення торгів не свідчить про узгодженість дій суб’єктів господарювання.
(Постанова ВС від 01.11.2022 у справі № 910/737/21
Позивач – ТОВ “ВБК “Побутрембуд”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 29.12.2020 № 835-р)
17. Наявність одного та єдиного господарського договору між суб’єктами господарювання не доводить сталості господарських відносин між такими особами.
(Постанова ВС від 01.11.2022 у справі № 910/737/21
Позивач – ТОВ “ВБК “Побутрембуд”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 29.12.2020 № 835-р)
18. Узгоджені дії, вчинені шляхом укладення договору, умовами якого запроваджено непрозорі механізми надання знижок, які призвели до необґрунтованого завищення цін на лікарські засоби, реалізовані через процедури державних або публічних закупівель, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на лікарські засоби, що реалізуються через процедури державних або публічних закупівель.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/5082/20
Позивач – ТОВ “БаДМ”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 19.12.2019 № 830-р)
19. Оцінка наявності обмеження конкуренції може бути забезпечена шляхом порівняння становища суб’єктів господарювання, які мають договірні відносини, і тих, що здійснюють діяльність без укладання відповідної угоди. Встановлення наявності переваг за рахунок договірних відносин, яких не мають суб’єкти господарювання, що не є стороною угоди, обмежує останніх у можливості конкурувати на рівних умовах з тими, хто уклав правочин.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/5082/20
Позивач – ТОВ “БаДМ”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 19.12.2019 № 830-р)
20. Про обмеження конкуренції свідчать наслідки укладання угоди, які призводять до встановлення цін, тобто фіксації певного рівня вартості реалізації товарів, робіт та послуг.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/5082/20
Позивач – ТОВ “БаДМ”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 19.12.2019 № 830-р)
21. Неврахування ретроспективних знижок (стандартних, нестандартних), що надавалися дистриб’юторам лікарських засобів, під час формування ціни товару для споживача, дозволяло дистриб’юторам здійснювати економічно необґрунтоване підвищення цін на лікарські засоби під час їх реалізації за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та призводило до суттєвого обмеження конкуренції на відповідних ринках.
(Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 910/4799/20
Позивач – ТОВ “ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 19.12.2019 № 829-р)
22. З урахуванням приписів частини третьої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” для кваліфікації дій (бездіяльності) суб’єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльності) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов’язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, у тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органами Комітету ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб’єктів господарювання; спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення зазначених Дій.
(Постанова ВС від 15.09.2022 у справі № 910/12584/21
Позивач – ДП “Держвуглепостач”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 29.04.2021 № 236-р)
(Постанова ВС від 15.09.2022 у справі № 910/12449/21
Позивач – АТ “ДТЕК Східенерго”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 29.04.2021 № 236-р)
(Постанова ВС від 29.09.2022 у справі № 910/12600/21
Позивач – ПАТ “Центренерго”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 29.04.2021 № 236-р)
(Постанова ВС від 29.09.2022 у справі № 910/12460/21
Позивач – АТ “ДТЕК Західенерго”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 29.04.2021 № 236-р)
23. За наявності суттєвої різниці в закупівельних цінах на пальне, при цьому встановлення схожих роздрібних цін суб’єктами господарювання під час реалізації пального на інформаційних табло стаціонарних АЗС та синхронність у зміні траєкторій роздрібних цін, не можуть бути пояснені об’єктивними ринковими причинами. Єдиною причиною такої цінової поведінки є узгоджені дії у вигляді вчинення схожих дій.
(Постанова ВС від 28.07.2022 у справі № 910/702/17
Позивач – ТОВ “Вог Рітейл”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 28.10.2016 № 480-р)
03
Недобросовісна конкуренція
1. Для кваліфікації дій суб’єктів господарювання як недобросовісної конкуренції не є обов’язковим з’ясування настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13 – 15 і 19 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”), або можливості настання зазначених наслідків у зв’язку з відповідними діями таких суб’єктів господарювання.
(Постанова ВС від 16.08.2022 у справі № 910/1600/21
Позивач – ТОВ “СП “Аквавінтекс”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 12.11.2020 № 719-р)
2. Суди, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Комітету, не має встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність недобросовісної конкуренції в діях позивача, а зобов’язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення Комітету недійсним.
(Постанова ВС від 16.08.2022 у справі № 910/1600/21
Позивач – ТОВ “СП “Аквавінтекс”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 12.11.2020 № 719-р)
3. Незазначення органами Комітету в рішенні конкретних правил, торгових або інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, невстановлення (у тому ж рішенні) змісту таких правил (звичаїв), незазначення в ньому доказів наявності відповідних правил як звичаю є підставою для визнання недійсним (скасування) рішення органів Комітету, яким кваліфіковані дії суб’єктів господарювання за статтею 1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.
(Постанова ВС від 18.01.2022 у справі № 910/19087/16
Позивач – ТОВ “Ергопак”, відповідач – Північне МТВ, рішення Відділення від 20.09.2016 № 44)
4. Відносини, пов’язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються Законом України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, Законом України “Про захист економічної конкуренції”, Законом України “Про Антимонопольний комітет України”, Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України. Особливості застосування законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема щодо певних галузей промисловості, можуть бути встановлені виключно шляхом внесення змін до конкурентного законодавства.
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/20506/20
Позивач – АТ “Ідеа Банк”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 13.10.2020 № 30-р/тк)
5. Важливе значення під час розгляду справ про порушення статті 4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” має встановлення обставин, пов’язаних з обсягом наявних у заявника прав на зареєстроване позначення станом на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, наявності в заявника права забороняти використання іншим особам зареєстрованого або схожого на нього позначення, адже відповідно до статті 28 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” лише особи, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як недобросовісна конкуренція (зокрема правовласники або інші особи, яким надані такі повноваження від імені власника), можуть звернутися до органів Комітету із заявою про захист своїх прав.
Право дозволяти використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) та право перешкоджати її (його) неправомірному використанню (або схожого з нею позначення), у тому числі забороняти таке використання, є складовими виключних майнових прав на торговельну марку.
(Постанова ВС від 08.11.2022 у справі № 922/1966/18
Позивач – ТОВ “Центральна районна аптека № 16”, відповідач – Східне МТВ, рішення Відділення від 10.05.2018 № 53-р/к)
6. До предмета доказування порушень статті 4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” входять обставини, пов’язані з доведенням факту першості заявника у використанні позначення у господарському обігу та здобуття ним репутації на певному ринку; з підтвердженням документально факту використання відповідачем чужого позначення у господарській діяльності; відсутність дозволу особи, яка має право на використання позначення та право забороняти використання позначення іншим особам; можливість змішування товарів і діяльності порушника з товарами і діяльністю заявника.
(Постанова ВС від 17.11.2022 у справі № 910/11453/21
Позивач – ТОВ “Діджітал Солюшнс”, відповідач – Комітет)
7. Актом недобросовісної конкуренції можуть бути визнані будь-які дії, здатні викликати змішування щодо підприємства, товарів чи промислової або торговельної діяльності конкурента, у тому числі й дії, пов’язані з використанням позначень, які в установленому порядку належна особа не зареєструвала як об’єкти інтелектуальної власності.
(Постанова ВС від 17.11.2022 у справі № 910/11453/21
Позивач – ТОВ “Діджітал Солюшнс”, відповідач – Комітет)
8. Відповідність дій суб’єкта господарювання вимогам відповідного закону не може розглядатися як така, що звільняє суб’єкта господарювання від обов’язку дотримуватися законодавства у сфері захисту суб’єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції та обов’язку утримуватися від поширення інформації, що вводить в оману, у тому числі в рекламі.
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/20506/20
Позивач – АТ “Ідеа Банк”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 13.10.2020 № 30-р/тк)
9. Поширення інформації, що вводить в оману, з огляду на положення частини другої статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, має оцінюватися в контексті “дій у конкуренції”.
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/20506/20
Позивач – АТ “Ідеа Банк”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 13.10.2020 № 30-р/тк)
10. Реєстрація знака для товарів і послуг хоча й надає право на маркування товару, для якого відповідний знак для товарів і послуг зареєстровано, проте не надає права на поширення інформації, що вводить в оману, з посиланням на відповідне свідоцтво та не може переважати право інших осіб (у тому числі потенційних споживачів) на одержання достовірної інформації про харчові продукти, зокрема правдивих даних про місце походження сировини, з якої виготовлений продукт.
(Постанова ВС від 16.08.2022 у справі № 910/1600/21
Позивач – ТОВ “СП “Аквавінтекс”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 12.11.2020 № 719-р)
11. Кваліфікація дій суб’єктів господарювання у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, не обмежується повідомленням лише очевидно недостовірних відомостей. Така інформація повинна створювати у споживачів неправильне уявлення щодо відповідних товарів, послуг та впливати на вибір відповідного постачальника товару/робіт чи надавача відповідної послуги.
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/20506/20
Позивач – АТ “Ідеа Банк”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 13.10.2020 № 30-р/тк)
12. Поширення суб’єктом господарювання інформації, що вводить споживачів в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей, таких як: “використовується виноград італійського походження”, “виготовлено за італійською технологією”, “поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження”, є неправдивою та може вплинути на наміри споживачів придбати вина підприємства внаслідок обраного способу викладення, як італійські вина, у той час як ці вина є українськими, визнано органом Комітету як порушення статті 15-1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.
Під час розгляду справ про порушення статті 15-1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” органи Комітету досліджують питання вчинення суб’єктом господарювання дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, а не дотримання виробником вимог законодавства щодо порядку розміщення інформації на етикетках та контретикетках відповідного товару.
(Постанова ВС від 30.08.2022 у справі № 910/2328/21
Позивач – НВП “Нива”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 26.11.2020 № 740-р)
13. Недоведення органом Комітету в розгляді справи, що поширення інформації, яка вводить в оману, у розумінні статті 15-1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, здійснювалося щодо продукції саме суб’єктом господарювання, стосовно якого й прийнято рішення, стало підставою для скасування судом рішення органу Комітету.
Протоколи випробувань та експертні висновки не породжують для суб’єкта відповідних правовідносин правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав чи обов’язків, не є актами органу державної влади, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, та, відповідно, не могли бути окремим предметом оскарження у судовому порядку.
(Постанова ВС від 16.08.2022 у справі № 910/2682/21
Позивач – ДП “Старокостянтинівський молочний завод”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2020 № 775-р)
04
Порушення, пов’язані із запитуванням інформації, проведенням перевірок
1. Закон України “Про Антимонопольний комітет України” та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб’єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи Комітету щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на Комітет.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/18734/20
Позивач – АТ “Українська залізниця”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 30.10.2020 № 35-р/тк)
2. Законодавчі акти України про захист економічної конкуренції не обмежують коло тих суб’єктів господарювання, у яких органом Комітету може бути витребувана інформація, лише тими особами, які беруть участь у справі.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/18734/20
Позивач – АТ “Українська залізниця”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 30.10.2020 № 35-р/тк)
3. Неподання інформації Комітету у встановлені органами Антимонопольного комітету України строки є актом невиконання заснованої на законі вимоги державного органу, що тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/18734/20
Позивач – АТ “Українська залізниця”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 30.10.2020 № 35-р/тк)
4. Направлення вимоги про надання інформації на адресу місцезнаходження філії, а не на адресу юридичної особи, не є підставою для скасування рішень органів Комітету, оскільки вимога була адресована саме філії та отримана уповноваженим представником філії.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/18734/20
Позивач – АТ “Українська залізниця”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 30.10.2020 № 35-р/тк)
5. Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи Комітету мають право витребувати інформацію в суб’єктів господарювання та інших осіб. Так, інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених Законом України “Про захист економічної конкуренції”.
(Постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 910/20990/20
Позивач – АТ “Державний ощадний банк України”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 30.10.2020 № 36-р/тк)
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/18734/20
Позивач – АТ “Українська залізниця”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 30.10.2020 № 35-р/тк)
6. Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб’єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Комітету інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
(Постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 910/20990/20
Позивач – АТ “Державний ощадний банк України”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 30.10.2020 № 36-р/тк)
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/18734/20
Позивач – АТ “Українська залізниця”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 30.10.2020 № 35-р/тк)
05
Оскарження розпоряджень, рекомендацій або дій органів Комітету
1. Видання розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за своєю правовою природою не є актом, що встановлює факт порушення закону про захист економічної конкуренції, а лише фіксує процесуальне становище сторін у справі та має інформаційний характер і не може порушувати прав, оскільки застосування будь-яких санкцій (заходів відповідальності), встановлених статтями 51 – 54 Закону, таке розпорядження не передбачає.
(Постанова ВС від 18.01.2022 у справі № 910/17572/20
Позивач – ТОВ “П’ята стража Київ”, відповідач – Північне МТВ, розпорядження Відділення від 24.09.2020 № 60/83-рп/к.)
2. Розпорядження Комітету про виправлення описки в рішенні є невід’ємною частиною рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тому, відповідно, не може бути оскаржено в іншому судовому порядку, ніж саме рішення Антимонопольного комітету України.
(Постанова ВС від 22.12.2022 у справі № 640/26359/21
Позивач – ПАТ “Укрнафта”, відповідач – Комітет, розпорядження Комітету від 17.06.2021 № 13-рп.)
06
Дотримання органами Комітету норм процесуального права
1. Рішення органів Комітету у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу не може ґрунтуватися на висновках, що мають переважно ймовірнісний характер, і на зроблених припущеннях, а мають бути засновані тільки на беззаперечно встановлених фактах.
(Постанова ВС від 03.02.2022 у справі № 910/15183/20
Позивач – ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 27.07.2020 № 5-р/тк)
2. Залишення без розгляду спільної заяви фізичних осіб – підприємців про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оформлене листом, по своїй суті є рішенням Комітету, тобто актом індивідуальної дії.
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/5264/21
Позивач – фізична особа – підприємець, відповідач – Комітет)
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/12229/21
Позивач – фізична особа, відповідач – Комітет)
3. Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не передбачено порядку залишення органами Антимонопольного комітету України заяв без руху або без розгляду в частині окремого заявника, у разі надходження колективної (спільної) заяви.
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/5264/21
Позивач – фізична особа – підприємець, відповідач – Комітет)
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/12229/21
Позивач – фізична особа, відповідач – Комітет)
4. Не є визначальним, чи надав один із заявників колективної заяви витребувану Комітетом інформацію, оскільки приписами Закону України “Про захист економічної конкуренції” та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не передбачено можливості виділення частини з колективної (спільної) заяви, яка подана до Комітету групою заявників, або виділення окремих обставин стосовно одного із заявників.
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/5264/21
Позивач – фізична особа – підприємець, відповідач – Комітет)
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/12229/21
Позивач – фізична особа, відповідач – Комітет)
5. Залишення Комітетом спільної заяви без розгляду не позбавляє заявників права на повторне подання відповідної заяви як спільно, так і окремо кожним із них.
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/5264/21
Позивач – фізична особа – підприємець, відповідач – Комітет)
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/12229/21
Позивач – фізична особа, відповідач – Комітет)
6. Перегляд рішень органів Комітету у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та в заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію – це окрема спеціальна процедура перегляду (повторного розгляду), яку не слід ототожнювати з процедурою оскарження рішень органів Комітету (перевіркою на предмет законності й обґрунтованості).
(Постанова ВС від 03.11.2022 у справі № 910/10256/21
Позивач – ПП “Укрпалетсистем”, відповідач – Комітет)
7. Зміст частини першої статті 58 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у частині “інших підстав, передбачених законами України” передбачає необхідність вказівки на пряму норму закону, яка визначає певні обставини як саме для перегляду рішення Комітету.
(Постанова ВС від 03.11.2022 у справі № 910/10256/21
Позивач – ПП “Укрпалетсистем”, відповідач – Комітет)
8. Як орган влади Комітет зобов’язаний на стадії перегляду рішень діяти відповідно до повноважень, визначених статтею 58 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, і позбавлений можливості ухвалити рішення згідно зі статтею 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції”
(Постанова ВС від 03.11.2022 у справі № 910/10256/21
Позивач – ПП “Укрпалетсистем”, відповідач – Комітет)
9. Обсяг настання негативних наслідків у конкурентних відносинах не визначається (не обмежується) виключно вимогами законодавства, які регулюють певні сфери господарської діяльності. Кваліфікаційні ознаки порушення встановлюються саме конкурентним законодавством, а не нормами іншого законодавства.
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/20506/20
Позивач – АТ “Ідеа Банк”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 13.10.2020 № 30-р/тк)
10. Міра, до якої Комітет має виконати обов’язок щодо надання мотивованої відповіді про відмову в розгляді справи, може бути різною залежно від характеру рішення і його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Перевірка меж та обсягу мотивів, наведених Комітетом під час прийняття рішень про відмову в розгляді справи, у тому числі оформлених листами, до компетенції судів не входить.
(Постанова ВС від 07.06.2022 у справі № 910/3603/21
Позивач – НАБУ, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 18.12.2020 № 800-р)
11. Фіскальний чек та поштова накладна, яка не містить номера поштового відправлення, не є належним доказом направлення документів сторонам у справі.
(Постанова ВС від 20.01.2022 у справі № 916/1618/21
Позивач – Комітет, відповідач – ТОВ “Нива”, рішення Комітету від 11.10.2018 № 545-р)
12. Порушення норм процесуального права органом Комітету під час прийняття рішення не є підставою для його перегляду відповідно до частини першої статті 58 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
(Постанова ВС від 02.06.2022 у справі № 914/3383/20
Позивач – ТОВ “Галицька торгова компанія”, відповідач – Західне МТВ)
13. До складу групи, у розумінні статті 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, входять лише особи, причетні саме до неправомірної антиконкурентної поведінки (які або безпосередньо вчиняли порушення, або сприяли його вчиненню). Автономність поведінки такої групи полягає у спільному (усіма членами групи, але окремо від будь-яких непричетних осіб) вчинені певного порушення. При цьому відносини контролю мають бути пов’язані виключно з неправомірною поведінкою – вчиненням порушення членами такої групи, що входить до предмета доказування саме зі сторони Комітету.
Звичайний корпоративний контроль сам по собі не має наслідком визнання пов’язаних ним осіб членами групи в розумінні статті 1 Закону.
Особи, не причетні до порушення (хоча й пов’язані корпоративними відносинами), включенню до складу названої групи та притягненню до відповідальності не підлягають.
(Постанова ВС від 01.02.2022 у справі № 910/12464/18
Позивач – ПП “ОККО контракт”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 21.06.2018 № 315-р)
14. Рішення органів Комітету не мають преюдиціального значення в інших справах, які розглядають органи Комітету.
(Постанова ВС від 15.02.2022 у справі № 910/11895/20
Позивач – ДП “АМПУ”, відповідач – Комітет, рішення Миколаївського обласного ТВ від 28.03.2019 № 4-ріш)
15. Застосування норми права, яка на момент виникнення правовідносин не існувала, стало підставою для скасування рішення Комітету.
(Постанова ВС від 17.02.2022 у справі № 910/1032/21
Позивач – ТОВ “Деражнянський молочний завод”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2020 № 776-р)
16. Дії органу Комітету із залучення/незалучення осіб як третьої особи у справі мають бути вирішені в межах доцільності надання такого статусу та з огляду на проведене дослідження й конкретно визначені обставини щодо можливості прийнятого у справі рішення “суттєво зачіпати” права та інтереси такої особи.
“Суттєвість” прав та інтересів таких осіб встановлюється відповідним органом (дискреційність повноважень), що розглядає відповідну справу за поданими такою особою чи в її інтересах іншими особами матеріалами, які мають містити обґрунтування підстав такого залучення. При цьому такі питання вирішуються в кожному випадку щодо конкретної особи індивідуально за наданими обґрунтуваннями й визначеними правами та інтересами конкретних осіб. Водночас обов’язок доведення обставин щодо суттєвості впливу майбутнього рішення у сфері захисту економічної конкуренції на законний інтерес чи порушення прав покладено на заявника.
Відсутність у споживачів правого статусу сторони у справі про захист економічної конкуренції не може свідчити про те, що прийняті в ній рішення не зможуть захистити їх права та інтереси, оскільки у випадку якщо за результатами розгляду справи буде виявлено порушення законодавства про захист економічної конкуренції та буде зобов’язано припинити порушення, будь-який споживач, навіть не будучи залученим третьою стороною у таких справах, буде мати можливість звернутися до суду про відшкодування понесених збитків і витрат та здійснення відповідних перерахунків, у межах захисту своїх саме цивільних прав та інтересів.
(Постанова ВС від 20.01.2022 у справі № 910/7698/21
Позивач – фізична особа, відповідач – Північне МТВ)
17. Звертаючись до органів Комітету із заявою, незазначення та непідтвердження заявником безпосереднього та негативного впливу дій відповідача на його права, як це передбачено приписами пункту 17 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, стало наслідком залишення заяви без розгляду.
(Постанова ВС від 21.06.2022 у справі № 910/7230/21
Позивач – фізична особа, відповідач – Комітет)
18. Юридичні особи приватного права, які є доброчинними некомерційними організаціями (благодійними та громадськими організаціями), не здійснюють діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів або іншої господарської діяльності, а відтак дія Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” на такі організації не поширюється.
(Постанова ВС від 28.07.2022 у справі № 910/11304/21
Позивач – Wikimedia Foundation, Inc., відповідачі – Комітет та Північне МТВ)
19. Ненадання органом Комітету відповіді всім заявникам на їх колективне звернення є порушенням їх прав на захист, за яким вони звернулись.
(Постанова ВС від 25.01.2022 у справі № 910/16525/20
Позивачі – фізичні особи, відповідач – Комітет)
07
Дотримання судами норм процесуального права
1. Всі справи у спорах, що виникли з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства і не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Такі справи включають не лише спори, безпосередньо пов’язані з оскарженням рішень Комітету, та справи за заявами органів Комітету з питань, віднесених законом до їх компетенції, але й інші спори, у тому числі пов’язані з оскарженням інших дій або бездіяльності органів Комітету. До юрисдикції господарських судів віднесено не тільки справи, предметом яких є оскарження рішень Комітету, а також інші справи, які виникають з правовідносин, які врегульовано законодавством про захист економічної конкуренції.
(Постанова ВС від 22.12.2022 у справі № 640/26359/21
Позивач – ПАТ “Укрнафта”, відповідач – Комітет, розпорядження Комітету від 17.06.2021 № 13-рп.)
2. Дослідження та надання оцінки судами лише кожному доказу окремо, не здійснивши належної оцінки на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, стало підставою для скасування Верховним Судом рішень попередніх судових інстанцій та направлення справи на новий розгляд.
(Постанова ВС від 13.01.2022 у справі № 914/2860/20
Позивач – ТОВ “БМК “Містобуд”, відповідач – Західне МТВ, рішення Відділення від 27.08.2020 № 63/79-р/к)
(Постанова ВС від 13.01.2022 у справі № 910/20567/20
Позивач – ТОВ “МЕГА ЛІНК”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 04.11.2020 № 39-р/тк)
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 914/2385/20
Позивач – ТОВ “НВП Шляхбуд”, відповідач – Західне МТВ, рішення Відділення від 27.08.2020 № 63/79-р/к)
(Постанова ВС від 16.08.2022 у справі № 910/4542/20
Позивач – ТОВ “БК “Житлопромбуд-8”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 26.12.2019 № 97-р/тк)
(Постанова ВС від 06.10.2022 у справі № 924/1230/21
Позивач – ТОВ “ТД ЛЕЛЗІ”, відповідач – Південно-західне МТВ, рішення Відділення від 29.10.2021 № 72/56-р/к)
(Постанова ВС від 08.11.2022 у справі № 910/3202/20
Позивач – ПАТ “Юнікон”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 19.12.2019 № 831-р)
3. Стаття 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов’язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), ніж не були.
(Постанова ВС від 08.11.2022 у справі № 910/3202/20
Позивач – ПАТ “Юнікон”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 19.12.2019 № 831-р)
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 914/2385/20
Позивач – ТОВ “НВП Шляхбуд”, відповідач – Західне МТВ, рішення Відділення від 27.08.2020 № 63/79-р/к)
4. Недоліки рішення органів Комітету в частині відсутності доказів, встановлення обставин та оцінки доказів щодо наявності в діях відповідачів ознак протиправного діяння щодо кожного епізоду (правопорушення) окремо не може бути усунуто судом через самостійне встановлення відповідних обставин, оскільки функцією суду в антимонопольних справах є, зокрема, перевірка рішення органів Комітету відповідно до статті 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а не здійснення функцій органу з розгляду та встановлення обставин справи.
(Постанова ВС від 08.09.2022 у справі № 910/20229/20
Позивач – ТОВ “Інтерпайп Україна”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 29.10.2020 № 677-р)
5. Вимога про визнання недійсним рішення органу Комітету розглядається судом лише в тих частинах, які стосуються позивача (позивачів) у справі. При цьому встановлені в такій справі обставини не набувають преюдиціального значення, у розумінні приписів частини четвертої статті 75 ГПК України, для іншої особи (осіб) – відповідача (відповідачів) в антимонопольній справі і ця (особа) має право на оскарження у встановленому законом порядку рішення органу Антимонопольного комітету України в частинах, які стосуються безпосередньо її.
(Постанова ВС від 29.09.2022 у справі № 910/17126/19
Позивач – ТОВ “Голекс”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 03.09.2019 № 583-р)
6. Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування в постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права в подібних правовідносинах.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 914/969/21
Позивач – ОКП “Івано-Франківське обласне БТІ”, відповідач – Західне МТВ, рішення Відділення від 25.03.2021 № 63/16-р/к)
(Постанова ВС від 27.09.2022 у справі № 910/9599/21
Позивач – ТОВ “Гренландія”, відповідач – Північне МТВ, рішення Відділення від 08.04.2021 № 60/21-р/к)
(Постанова ВС від 07.07.2022 у справі № 910/9597/21
Позивач – ТОВ “Профбитхім”, відповідач – Північне МТВ, рішення Відділення від 08.04.2021 № 60/21-р/к)
7. Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення “розгляду заради розгляду”.
(Постанова ВС від 07.06.2022 у справі № 910/3603/21
Позивач – НАБУ, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 18.12.2020 № 800-р)
8. Постанови пленуму Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовної практики та не є обов’язковими для врахування при застосуванні судами норм права.
(Постанова ВС від 20.01.2022 у справі № 916/1618/21
Позивач – Комітет, відповідач – ТОВ “Нива”, рішення Комітету від 11.10.2018 № 545-р)
(Постанова ВС від 07.07.2022 у справі № 910/17897/20
Позивач – ДП “АМПУ”, відповідач – Комітет, Південне МТВ, рішення Миколаївського обласного ТВ від 03.05.2019 № 6-ріш)
9. Достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
(Постанова ВС від 27.09.2022 у справі № 910/9599/21
Позивач – ТОВ “Гренландія”, відповідач – Північне МТВ, рішення Відділення від 08.04.2021 № 60/21-р/к)
(Постанова ВС від 07.07.2022 у справі № 910/9597/21
Позивач – ТОВ “Профбитхім”, відповідач – Північне МТВ, рішення Відділення від 08.04.2021 № 60/21-р/к)
10. Вимога про зобов’язання Комітету повторно розглянути заяву спрямована на те, щоб примусити суб’єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту (у цьому випадку – поза стадією перевірки органом Комітету заяви на відповідність вимогам, установленим у пункті 47 Правил розгляду заяв і справ, перейти до стадії розгляду заяви), що не допускається з урахуванням дискреційних повноважень органу Комітету.
(Постанова ВС від 03.11.2022 у справі № 910/10256/21
Позивач – ПП “Укрпалетсистем”, відповідач – Комітет)
11. Предметом висновку експерта не може бути питання наявності/відсутності порушення конкурентного законодавства, оскільки є виключною компетенцією органів Комітету, а оцінка прийнятих органами Комітету рішень є компетенцією суду.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 910/5082/20
Позивач – ТОВ “БаДМ”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 19.12.2019 № 830-р)
12. Рекомендаційні роз’яснення Комітету щодо застосування положень частин другої, п’ятої та шостої статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, частин першої та другої статті 21 Закону України “Про захист економічної конкуренції” мають виключно рекомендаційний (а не обов’язковий) характер і питання, пов’язані з їх застосуванням до спірних правовідносин, не можуть бути підставами для висновку про правильність застосування норм Закону України “Про захист економічної конкуренції” як органами Комітету, так і господарськими судами, що розглядали цю справу.
(Постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 910/20990/20
Позивач – АТ “Державний ощадний банк України”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 30.10.2020 № 36-р/тк)
13. Перевіряючи дії органів Комітету на відповідність законодавству України, суди, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Комітету, з’ясовують і визначають наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції” підстав для визнання недійсним рішення Комітету.
(Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20
Позивач – ТОВ “Альтаір і К”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.10.2020 № 640-р)
14. Відомості, які отримані з матеріалів кримінального провадження, передані Комітету згідно з приписами статті 21 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, підпадають під визначення доказів, у розумінні статті 73 ГПК України, та підлягають перевірці на предмет їх належності та допустимості в загальному порядку.
(Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20
Позивач – ТОВ “Альтаір і К”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.10.2020 № 640-р)
(Постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 910/16243/20
Позивач – ТОВ “Компанія Кит”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.10.2020 № 640-р)
15. Передання НАБУ на виконання приписів статті 21 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” відомостей, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за призначенням та правовим змістом такої дії водночас є й дозволом на використання відповідної інформації.
(Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20
Позивач – ТОВ “Альтаір і К”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.10.2020 № 640-р)
16. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов’язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про наявність стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
(Постанова ВС від 07.06.2022 у справі № 910/3603/21
Позивач – НАБУ, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 18.12.2020 № 800-р)
17. Під час вирішення спорів про скасування рішень органів Комітету щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтями 12 та 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, та накладення штрафу за відповідне порушення господарським судам необхідно здійснити перевірку та надати належну оцінку доводам кожної зі сторін у справі не лише щодо наявності чи відсутності монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку, а й наявності чи відсутності факту зловживання ним таким становищем.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 914/969/21
Позивач – ОКП “Івано-Франківське обласне БТІ”, відповідач – Західне МТВ, рішення Відділення від 25.03.2021 № 63/16-р/к)
(Постанова ВС від 08.09.2022 у справі № 910/3215/21
Позивач – ТОВ “Д.Трейдінг”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 15.12.2020 № 780-р)
18. При касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів для такого відступлення.
(Постанова ВС від 28.07.2022 у справі № 910/2418/20
Позивач – АТ “ОГС “Івано-Франківськгаз”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 796-р)
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/2319/20
Позивач – АТ “ОГС “Чернігівгаз”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 800-р)
19. Оскаржуючи судові рішення у справі, що розглядається, на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має навести вагомі та достатні аргументи, які б свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновку Верховного Суду, а саме: причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення).
(Постанова ВС від 06.10.2022 у справі № 910/2330/20
Позивач – АТ “ОГС “Чернівцігаз”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 799-р)
(Постанова ВС від 29.11.2022 у справі № 910/2319/20
Позивач – АТ “ОГС “Чернігівгаз”, відповідач – Комітет, рішення Комітет від 10.12.2019 № 800-р)
20. Причинами для відступу від висновку Верховного Суду можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
Для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
(Постанова ВС від 06.12.2022 у справі № 910/12456/21
Позивач – ТОВ “ДТЕК Трейдінг”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 29.04.2021 № 236-р)
21. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення в рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
(Постанова ВС від 20.01.2022 у справі № 910/378/21
Позивач – ТОВ “Богодухівський молзавод”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.11.2020 № 691-р)
(Постанова ВС від 22.12.2022 у справі № 910/2730/21
Позивач – ТОВ “Іва-Арт”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 10.12.2020 № 771-р)
22. Вирішення питання щодо прийняття до розгляду або залишення без розгляду заяви віднесено до виключних повноважень органів Комітету (у порядку, передбаченому Законом України “Про захист економічної конкуренції”), і суд не вправі та не повинен перебирати на себе відповідні повноваження органів Комітету, оскільки це суперечило б Конституції України.
Повернення заяви без розгляду не порушує прав та законних інтересів заявників, оскільки не позбавляє права звернутися з повторною заявою (заявами) з доданням відповідних відомостей та документів, а лист органу Комітету про залишення заяви без розгляду не є остаточним рішенням цього державного органу з відповідного питання.
(Постанова ВС від 01.02.2022 у справі № 910/18266/20
Позивач – Скайрайзон Ейркрафт Холдингс та інші, відповідач – Комітет)
23. Спонукання органу Комітету до відкриття справи за заявою спрямоване на те, щоб примусити суб’єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту (у цьому випадку – перейти до стадії розгляду справи за заявою), що не допускається з урахуванням дискреційних повноважень органу Комітету.
(Постанова ВС від 17.11.2022 у справі № 910/11453/21
Позивач – ТОВ “Діджітал Солюшнс”, відповідач – Комітет)
24. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов’язків цієї особи. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права, інтереси та (або) обов’язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов’язки такої особи.
(Постанова ВС від 28.09.2022 у справі № 916/3571/21
Позивач – Комітет, відповідач – НВП “Нива”, рішення Комітету від 20.09.2018 № 502-р)
(Постанова ВС від 28.09.2022 у справі № 916/3570/21
Позивач – Комітет, відповідач – НВП “Нива”, рішення Комітету від 20.09.2018 № 503-р)
08
Виконання рішень органів Комітету
1. Закон України “Про захист економічної конкуренції” не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір, а відтак і суму стягувачих штрафів та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 917/530/21
Позивач – Комітет, відповідач – ТОВ “МГ Автомотів”, рішення Комітету від 27.12.2018 № 783-р)
2. Тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи про визнання недійсним рішення органу Комітету (наприклад, у суді першої інстанції – від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій – від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
(Постанова ВС від 16.06.2022 у справі № 917/530/21
Позивач – Комітет, відповідач – ТОВ “МГ Автомотів”, рішення Комітету від 27.12.2018 № 783-р)
3. Застосування колективної відповідальності й визначення штрафу виходячи з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) юридичної особи з урахуванням суб’єктів господарювання, які пов’язані з нею відносинами контролю, можливе лише в разі встановлення осіб, які вчинили діяння, що призвели до порушення законодавства, встановлення осіб, які мали права, без яких вчинення порушення було б неможливим, встановлення осіб, які отримали можливість впливати на діяльність інших юридичних осіб – суб’єктів господарювання, чи можливість одержання частини їх прибутку.
(Постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 910/8692/21
Позивач – ТОВ “Оттема”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 08.04.2021 № 183-р)
4. Визначаючи штраф із сумарної вартості доходу усіх осіб, що входять до групи, Комітету необхідно досліджувати наявність самої групи та її причетність до вчинення порушення, а також отримання групою доходу внаслідок вчинення такого порушення.
(Постанова ВС від 14.06.2022 у справі № 910/8692/21
Позивач – ТОВ “Оттема”, відповідач – Комітет, рішення Комітету від 08.04.2021 № 183-р)
5. ГПК України не надає суду права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов’язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов’язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
(Постанова ВС від 16.02.2022 у справі № 10/246
Позивач – Комітет, відповідач – ДП “Карапчівський спиртовий завод”, рішення Комітету від 20.12.2007 № 745-р)
(Постанова ВС від 08.12.2022 у справі № 910/6772/14
Позивач – Комітет, відповідач – ТОВ “Лотос Інжиніринг”)
6. Обов’язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред’явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
(Постанова ВС від 16.02.2022 у справі № 10/246
Позивач – Комітет, відповідач – ДП “Карапчівський спиртовий завод”, рішення Комітету від 20.12.2007 № 745-р)
(Постанова ВС від 08.12.2022 у справі № 910/6772/14
Позивач – Комітет, відповідач – ТОВ “Лотос Інжиніринг”)
7. Для мети отримання дубліката наказу, виданого на виконання чинного рішення, стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригінала наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документа, який йому видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є лише виконання чинного судового рішення.
(Постанова ВС від 16.02.2022 у справі № 10/246, позивач – Комітет, відповідач – ДП “Карапчівський спиртовий завод”, рішення Комітету від 20.12.2007 № 745-р)
(Постанова ВС від 08.12.2022 у справі № 910/6772/14
Позивач – Комітет, відповідач – ТОВ “Лотос Інжиніринг”)
09
Інше
1. Приватний нотаріус не є суб’єктом господарювання та учасником на ринку товарів і виконує виключно делеговані державою функції, а тому діяльність приватних нотаріусів не підпадає під сферу застосування Законів України “Про Антимонопольний комітет України” та “Про захист економічної конкуренції”.
(Постанова ВС від 01.02.2022 у справі № 916/92/21
Позивач – приватний нотаріус, відповідач – Південне МТВ, рішення Відділення від 01.12.2020 № 65/18-р/к)
(Постанова ВС від 03.02.2022 у справі № 916/218/21
Позивач – приватний нотаріус, відповідач – Південне МТВ, рішення Відділення від 15.12.2020 № 65/26-р/к)
2. Закон України “Про захист економічної конкуренції” не містить окремих випадків, коли приватний нотаріус може визнаватися суб’єктом господарювання, а відтак і притягуватися до відповідальності за порушення.
(Постанова ВС від 01.02.2022 у справі № 916/92/21
Позивач – приватний нотаріус, відповідач – Південне МТВ, рішення Відділення від 01.12.2020 № 65/18-р/к)
(Постанова ВС від 03.02.2022 у справі № 916/218/21
Позивач – приватний нотаріус, відповідач – Південне МТВ, рішення Відділення від 15.12.2020 № 65/26-р/к)
3. Заборона Комітету вчиняти дії щодо оприлюднення (включення) інформації про суб’єкта господарювання до зведених відомостей рішень органів Комітету про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу (далі – Зведені відомості) на підставі рішень органів Комітету призводить до обмеження права на доступ до інформації певного кола осіб – запитувачів інформації.
Внесення Комітетом даних до Зведених відомостей не визначається як складова виконання рішень органів Комітету, а отже, не може бути зупинено в процесі такого виконання.
(Постанова ВС від 20.01.2022 у справі № 910/14429/21
Позивач – ТОВ “Хозхімсервіс”, відповідач – Комітет, рішення ТАК від 02.09.2021 № 122-р/тк)
