Реальний корупційний досвід населення у низці сфер, з якими громадяни контактують найчастіше, знизився минулого року у порівнянні з 2024 роком. Позитивні зрушення зафіксовано у сферах будівництва, земельних відносин, діяльності сервісних центрів МВС, а також у сферах підключення/обслуговування електро-, газо-, водопостачання, послуг дитячих комунальних садочків і охороні здоров’я. Про це свідчать результати загальнонаціонального соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність», яке провела соціологічна компанія Info Sapiens на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI).
Найбільш значуще корупційний досвід населення знизився у сфері будівництва та земельних відносин: у 2024 році з корупцією стикалися 44,1% з тих, хто контактував з цією сферою, а у 2025-му – 31,8%. Однак, попри позитивну динаміку, цю сферу оцінюють як найбільш корумповану вже другий рік поспіль.
«Зниження корупційного досвіду населення обумовлено низкою рішень. Перше і найголовніше: земельна дерегуляція та децентралізація. Було скасовано чимало дозволів, експертиз, погоджень, які раніше створювали корупційні ризики. Також на час воєнного стану зупинено безоплатну приватизацію державної і комунальної землі, яка раніше створювала величезну спокусу і попит на корупцію. Ще одне важливе рішення у земельній сфері — це цифровізація. Раніше витяг з кадастру або витяг про оцінку землі видавався за підписом людини і в ручному режимі, провокуючи корупцію. Як тільки витяг зробили автоматизованим, ці зловживання зникли», — зазначив Андрій Мартин, старший проєктний менеджер із аграрної та земельної політики Офісу реформ Кабінету Міністрів України.
Згідно з даними опитування, одним із лідерів за рівнем корупційного досвіду населення є сфера охорони здоров’я. Водночас з 2023 року простежується послідовна тенденція до зменшення цього показника, і минулого року про корупційні ситуації заявили 24,2% отримувачів медичних послуг.
«Ми не ігноруємо проблеми, які є в сфері охорони здоров’я, а системно працюємо над їх вирішенням. Крок за кроком змінюємо підходи — через цифровізацію, прозорі процедури та врегулювання окремих сфер. Це дозволяє зменшувати корупційні ризики і робити систему більш зрозумілою для пацієнта. Для нас принципово, щоб пацієнт отримував усе, що гарантує держава, без додаткових неформальних витрат. Саме на це спрямовані зміни, що ми впроваджуємо. Дані, представлені у дослідженні, підтверджують, що ці рішення дають результат. Медична система має працювати за чіткими і чесними правилами. Ми відкриті до діалогу з медичними закладами щодо умов роботи і фінансування, але будь-які порушення і зловживання мають отримувати належну реакцію. Наше завдання — закріпити ці зміни і забезпечити їх сталість, щоб у кожній громаді люди отримували якісну і безоплатну медичну допомогу», — розповів міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Серед ключових впроваджених рішень: реформа МСЕК і запуск нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи, запуск нових цифрових сервісів: електронного розподілу в інтернатуру, електронної черги на ендопротезування та порталу вакансій для медиків.
Високими залишаються показники корупційного досвіду у сферах забезпечення правопорядку та протидії злочинності (26%) і закладах вищої освіти (24,6%). Рівень поширеності корупції, за досвідом населення, за минулий рік у цих сферах практично не змінився.
Як зазначив юрист та керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін, оцінюючи правоохоронну сферу респонденти акцентували увагу на корупції під час перевірки військово-облікових документів представниками поліції та ТЦК. Крім особистого досвіду, оцінки населення значною мірою ґрунтуються на тому, як цю тему висвітлюють медіа.
Корупційний досвід громадян при зверненні до сервісних центрів МВС за останній рік знизився з 26,1% до 16,2%, а при отриманні послуг з підключення та обслуговування систем електро-, газо-, водопостачання та відведення – з 24,1% до 18,1%. Серед інших сфер також варто відзначити дошкільну освіту, де зафіксовано значуще зменшення показника корупційного досвіду до 9%, що є продовженням стійкої низхідної динаміки з 2023 року (тоді про корупцію у дитсадках повідомляли 27% респондентів).
Найнижчий рівень корупції у 2025 році традиційно зафіксовано у діяльності центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) – лише 5% відвідувачів стикалися з корупцією при зверненні до цих установ.
На відміну від населення представники бізнесу значущі зміни при отриманні державних послуг відзначають лише в одній сфері – митній. У 2025 році з корупцією при проходженні митного контролю або оформленні митних документів стикалися 21,8% підприємців, тоді як протягом 2022-2024 років такий досвід мали понад 35% представників бізнесу.
Як зазначив заступник Голови Державної митної служби Владислав Суворов, ключовими драйверами такої позитивної динаміки став розвиток системи митних спрощень і автоматизованого митного оформлення.
«За останній рік ми впровадили автоматичне митне оформлення для підприємств зі статусом авторизованого економічного оператора (наразі 117 компаній) та компаній, які отримали спрощення «випуск за місцем знаходження» (наразі 170 компаній). Окремо відзначу зміни у системі оплати праці. Посадові особи, які безпосередньо здійснюють митне оформлення, отримують вищу заробітну плату, ніж працівники бек-офісу, що дозволяє зменшити ризики побутової корупції. Водночас значна частина корупційних випадків, зафіксованих у статистиці, пов’язана з процесами безпосередньої взаємодії бізнесу та митниці, де ризики виникають у точках контакту та потребують спільної відповідальності й запобіжних механізмів з обох сторін», — розповів заступник Голови Держмитслужби Владислав Суворов.
Найбільш корумпованими сферами, за досвідом бізнесу, є будівництво та земельні відносини (34,6% з тих, хто звертався), надання послуг підключення та обслуговування систем електро-, газо-, водопостачання та водовідведення (31,7%) і діяльність правоохоронних органів (26,8%). Найнижчий показник корупційного досвіду серед бізнесу – у сферах відновлення (відбудови) та публічних закупівлях (12,7% і 12% відповідно).
З результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.
