ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 – 17, ст. 112) такі зміни:
1. У пункті 14.1 статті 14:
1) підпункт 14.1.139 після абзацу дванадцятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:
“д) особа-нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками податку на додану вартість, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.
Положення цього підпункту не поширюється на нерезидентів, які:
постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні”.
У зв’язку з цим абзаци тринадцятий – шістнадцятий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим – двадцять першим;
2) доповнити підпунктами 14.1.565, 14.1.1581 та 14.1.1582 такого змісту:
“14.1.565. електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:
а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;
б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;
в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;
г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;
ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);
д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;
е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.
З метою застосування цього підпункту до електронних послуг, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не відносяться такі операції:
постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги);
постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг;
постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;
постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях;
надання консультаційних послуг електронною поштою;
надання послуг з доступу до мережі Інтернет”;
“14.1.1581. податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, – повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до цього Кодексу;
14.1.1582. податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, – письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208 1 цього Кодексу, яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента”.
2. Статтю 391 викласти в такій редакції:
“Стаття 391. Особливості застосування валютних курсів при нарахуванні митних та податкових платежів
391.1. Для цілей визначення податкових зобов’язань зі сплати митних платежів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі якщо митна декларація не подається, – дня визначення податкових зобов’язань.
Для цілей визначення податкових зобов’язань зі сплати податків і зборів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин:
дня подання особою-нерезидентом податкової декларації щодо постачання електронних послуг;
дня виникнення (визначення) податкових зобов’язань для інших платників/операцій/податкових зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Кодексом”.
3. У пункті 46.5 статті 46:
в абзаці четвертому слова і цифри “пунктом 49.2 статті 49” замінити словами і цифрами “абзацом другим пункту 49.2 статті 49”;
після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
“Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена абзацом третім пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу, а також особливості її складання та подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”.
У зв’язку з цим абзаци п’ятий та шостий вважати відповідно абзацами шостим та сьомим.
4. Пункт 49.2 статті 49 доповнити абзацом третім такого змісту:
“Платники податку на додану вартість, зареєстровані відповідно до пункту 208 1.2 статті 208 1 цього Кодексу, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, спрощену податкову декларацію відповідно до пункту 208 1.8 статті 208 1 цього Кодексу”.
5. У статті 56:
1) у пункті 56.3:
в абзаці першому слово “формі” замінити словами “або електронній формі засобами електронного зв’язку”;
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
“Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв’язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.
У зв’язку з цим абзаци другий – четвертий вважати відповідно абзацами третім – п’ятим;
2) у пункті 56.31:
абзаци перший і шостий викласти в такій редакції:
“56.31. Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняті контролюючим органом щодо нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, подаються до контролюючого органу вищого рівня протягом строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, стосовно”;
“Зазначені в цьому пункті скарги нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, розглядаються у загальному порядку, визначеному для контролюючого органу вищого рівня”;
абзац сьомий виключити;
3) пункт 56.5 після слів “зобов’язаний письмово” доповнити словами та цифрами “або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу)”;
4) у пункті 56.8 слова “поштою з повідомленням про вручення” замінити словами та цифрами “засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу)”;
5) абзац перший пункту 56.9 після слова “письмово” доповнити словами та цифрами “або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу)”;
6) доповнити пунктом 56.24 такого змісту:
“56.24. Особа-нерезидент може подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, скаргу протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення нерезиденту, складеного відповідно до статті 58 1 цього Кодексу.
56.24.1. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації державною або англійською мовою.
Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, подається в порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
56.24.2. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту розглядається протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовжений.
Якщо протягом 90 календарних днів вмотивоване рішення за скаргою не надсилається:
особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги,
особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, у порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,
така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи-нерезидента з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Порядок розгляду скарги особи-нерезидента на податкове повідомлення особі-нерезиденту встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
56.24.3. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням про надсилання такого рішення на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації відповідно до статті 208 1 цього Кодексу. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається в порядку, визначеному міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту встановлюється державною та англійською мовами та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”.
6. Доповнити статтею 581 такого змісту:
“Стаття 581. Податкове повідомлення особі-нерезиденту
581.1. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента, якщо особа-нерезидент не зареєструвалася як платник податку на додану вартість у випадках та порядку, передбачених статтею 208 1 цього Кодексу.
581.2. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, якщо така особа-нерезидент:
не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін;
не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань з податку на додану вартість у встановлений термін;
здійснює інше порушення вимог цього Кодексу, за яке відповідно до цього Кодексу передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції.
Таке податкове повідомлення надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації як платника податку на додану вартість відповідно до статті 208 1 цього Кодексу, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів сплати узгодженої суми податкових зобов’язань та/або подання спрощеної податкової декларації та/або встановлення факту іншого порушення вимог цього Кодексу.
581.3. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зазначене у цій статті, повинно містити:
підставу для його складання та/або нарахування грошового зобов’язання;
суму грошового зобов’язання, що повинна сплатити особа-нерезидент;
граничні строки та порядок сплати такого грошового зобов’язання;
реквізити валютного рахунка, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання;
попередження про необхідність подання спрощеної податкової декларації;
граничні строки та порядок оскарження такого податкового повідомлення.
До податкового повідомлення особі-нерезиденту додається розрахунок грошового зобов’язання.
Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту і розрахунку грошового зобов’язання встановлюються державною та англійською мовами та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
581.4. Сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні особі-нерезиденту, підлягає сплаті протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такого податкового повідомлення, або оскарженню у порядку, передбаченому пунктом 56.24 статті 56 цього Кодексу.
581.5. Несплачена узгоджена сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні, стягується відповідно до статті 1041 цього Кодексу. При цьому норми статей 59, 60, 87 – 101 цього Кодексу не застосовуються”.
7. Пункт 64.5 статті 64 після абзацу чотирнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
“У разі реєстрації особи-нерезидента як платника податку на додану вартість відповідно до пункту 208 1.2 статті 208 1 цього Кодексу одночасно автоматично здійснюється взяття на облік такої особи-нерезидента”.
У зв’язку з цим абзаци п’ятнадцятий та шістнадцятий вважати відповідно абзацами шістнадцятим та сімнадцятим.
8. Пункт 67.5 статті 67 доповнити абзацами третім та четвертим такого змісту:
“У разі анулювання реєстрації особи-нерезидента як платника податку на додану вартість відповідно до пункту 2081.3 статті 2081 цього Кодексу одночасно автоматично здійснюється зняття з обліку такої особи-нерезидента.
Особа-нерезидент, у якої на дату анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість відповідно до пункту 2081.3 статті 2081 цього Кодексу наявний податковий борг або не виконані податкові зобов’язання, автоматично знімається з обліку після погашення боргу та виконання зобов’язань, визначених цим Кодексом”.
9. Доповнити статтею 1041 такого змісту:
“Стаття 104 1. Порядок надання допомоги у стягненні податків в міжнародних правовідносинах на прохання контролюючого органу
1041.1. Надання компетентним органом іноземної держави на прохання контролюючого органу допомоги у стягненні податків на підставі відповідного документа, визначеного статтями 56, 581 цього Кодексу, здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.
1041.2. Контролюючий орган з метою стягнення несплаченої узгодженої суми грошового зобов’язання платника податків після спливу 90 календарних днів з дня надіслання відповідного документа звертається до компетентного органу іноземної держави, резидентом якої є така особа, про надання адміністративної допомоги відповідно до пункту 1041.1 цієї статті”.
10. Статтю 117 доповнити пунктом 117.5 такого змісту:
“117.5. Здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники податку на додану вартість, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника податку на додану вартість відповідно до статті 208 1 цього Кодексу –
тягне за собою накладення штрафу на таку особу-нерезидента у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року”.
11. У пункті 141.4 статті 141:
1) в абзаці першому підпункту 141.4.2 слова і цифри “у підпунктах 141.4.4 – 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту” замінити словами і цифрами “у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту”;
2) підпункт 141.4.6 виключити.
12. У статті 180:
1) пункт 180.1 доповнити підпунктом 9 такого змісту:
“9) особа, визначена у підпункті “д” підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу”;
2) пункт 180.2 доповнити словами і цифрами “крім випадків, встановлених статтею 208 1 цього Кодексу”.
13. У статті 186:
1) доповнити пунктом 186.31 такого змісту:
“186.31. Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування зазначеного пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:
для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;
для отримувача послуг – фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи – отримувача послуг. З метою встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг враховуються такі відомості:
а) якщо електронні послуги надаються засобами фіксованого зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна встановлення лінії фіксованого зв’язку (місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги);
б) якщо електронні послуги надаються засобами рухомого (мобільного) зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти, яка використовується під час отримання таких послуг;
в) якщо електронні послуги надаються іншими, ніж зазначені у цьому пункті, засобами зв’язку, у тому числі з використанням картки доступу, – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги).
Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у підпунктах “а” – “в” цього пункту відомостей, є:
платіжна адреса фізичної особи – отримувача послуг;
банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги;
інша комерційно важлива інформація.
Фізична особа – отримувач електронних послуг може підтвердити, що вона зареєстрована як суб’єкт господарювання – платник податку, шляхом повідомлення свого індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.
Якщо в договорі, у тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання, вважається, що така послуга отримана фізичною особою, у тому числі фізичною особою – підприємцем, не зареєстрованою як платник податку”;
2) у пункті 186.4 слова і цифри “у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті” замінити словами і цифрами “у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 цієї статті”.
14. У статті 187:
1) абзац третій пункту 187.1 доповнити реченням такого змісту: “Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, незалежно від дати накладення електронного підпису”;
2) в абзаці третьому пункту 187.8 слова “з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України” замінити словами “з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України”.
15. У пункті 197.1 статті 197:
абзац перший підпункту 197.1.2 після слів “у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг” доповнити словами “у тому числі постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі, якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем”;
доповнити підпунктом 197.1.32 такого змісту:
“197.1.32. постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, проведення та надання яких не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні (слухачі) виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини”.
16. У статті 208:
пункт 208.1 викласти в такій редакції:
“208.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом послуг, у тому числі електронних послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платник податку, чи будь-якій іншій особі-резиденту – суб’єкту господарювання, чи постійному представництву нерезидента в Україні.
Правила цієї статті не застосовуються у разі постачання електронних послуг особою-нерезидентом, яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 208 1.2 статті 208 1 цього Кодексу, фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку”;
доповнити пунктом 208.51 такого змісту:
“208.51. Документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку”.
17. Доповнити статтею 2081 такого змісту:
“Стаття 2081. Оподаткування електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України
2081.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку (далі у цій статті – фізична особа), особою-нерезидентом, яка визначена підпунктом “д” підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу і яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 2081.2 цієї статті.
Якщо електронні послуги на митній території України постачаються фізичній особі через посередника, то для цілей оподаткування цим податком вважається, що посередник є постачальником таких електронних послуг. На такого посередника, якщо він є особою-нерезидентом, поширюються правила оподаткування, встановлені цією статтею. Положення цього абзацу не поширюються на осіб-нерезидентів, які постачають електронні послуги за посередницькими договорами у разі, якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника.
2081.2. Реєстрація як платника податку особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як платника податку такої особи-нерезидента.
Особа-нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року. Така заява подається до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла передбаченого у цьому пункті обсягу.
Особа-нерезидент, яка не досягла передбаченого у цьому пункті обсягу, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платника податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку.
Заява про реєстрацію як платника податку разом із копіями витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації.
У заяві про реєстрацію як платника податку зазначаються інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації, дані щодо його представника, електронна адреса, причина реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов’язкової реєстрації платником податку відповідно до абзацу другого цього пункту, а також іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа-нерезидент буде сплачувати податок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду заяви про реєстрацію як платника податку та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, абзацом другим пункту 208 1.2 статті 208 1 цього Кодексу, або існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 208 1.3 цього Кодексу, а також якщо під час подання заяви не дотримано порядок, встановлений цим пунктом.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви повинен зареєструвати особу-нерезидента платником податку та в той самий термін направити такій особі-нерезиденту через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену в заяві про реєстрацію як платника податку, інформацію про:
а) реєстрацію платником податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) звітний (податковий) період, граничні строки подання податкової звітності з податку та граничні строки і порядок сплати податкових зобов’язань.
Особа-нерезидент, зазначена у цьому пункті, вважається зареєстрованою як платник податку з дати внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації.
Протягом 180 календарних днів з дати реєстрації особи-нерезидента як платника податку така особа-нерезидент направляє до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, офіційний лист, в якому підтверджує відомості, надані при реєстрації як платника податку, у тому числі про свій ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) та про представника нерезидента, якого електронно дистанційно ідентифіковано.
У разі якщо в особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку, відбуваються будь-які зміни в облікових відомостях, така особа-нерезидент повідомляє про зміни в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом подання заяви для перереєстрації протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку.
Форма заяви про реєстрацію особи-нерезидента як платника податку, визначена абзацом першим цього пункту, та форма внесення змін до облікових відомостей встановлюються державною та англійською мовами та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Реєстрація нерезидента як платника податку та взаємодія такої особи-нерезидента з контролюючим органом здійснюються шляхом електронної ідентифікації з використанням доменного імені нерезидента та/або, за бажанням особи-нерезидента, з використанням інших дозволених технологій електронної ідентифікації платника податків, визначених для цілей цього Кодексу. Порядок електронної ідентифікації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його офіційний переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
2081.3. Анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента здійснюється на підставі:
1) заяви про анулювання реєстрації як платника податку (далі – заява про анулювання реєстрації), яка подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації;
2) рішення контролюючого органу, якщо:
особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті, за чотири послідовні звітні (податкові) періоди не подає до контролюючого органу спрощених податкових декларацій з податку та/або подає такі декларації, що свідчать про відсутність постачання електронних послуг;
припинено діяльність (ліквідовано) особи-нерезидента в країні реєстрації нерезидента.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви про анулювання реєстрації або прийняття рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента повинен направити такій особі-нерезиденту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену у заяві про анулювання реєстрації, інформацію про:
дату, з якої реєстрація як платника податку особи-нерезидента буде анульована;
наслідки анулювання реєстрації як платника податку;
строки подання податкової звітності з податку за останній звітний (податковий) період та строки і порядок сплати податкових зобов’язань з податку за останній звітний (податковий) період.
Заява про анулювання реєстрації подається особою-нерезидентом у відповідному звітному (податковому) періоді не пізніше, ніж за три робочі дні до його закінчення. У разі порушення зазначеного у цьому абзаці строку вважається, що така заява подана у перший день наступного звітного (податкового) періоду.
Анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента відбувається останнім днем звітного періоду, в якому подано заяву про анулювання реєстрації, прийнято рішення, передбачене цим пунктом, або з дати припинення діяльності особи-нерезидента в країні нерезидента. При цьому сума надміру сплаченого податку особою-нерезидентом не підлягає поверненню з державного бюджету.
Подання спрощеної податкової декларації за останній звітний (податковий) період та сплата податкового зобов’язання, зазначеного у такій декларації, здійснюються у порядку та строки, визначені цією статтею.
Зазначене у цьому пункті правило щодо анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента не застосовується, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року, крім випадку припинення діяльності особи-нерезидента в країні нерезидента.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви про анулювання реєстрації як платника податку від особи-нерезидента, реєстрації як платника податку якого не підлягає анулюванню, повинен направити такій особі-нерезиденту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену в заяві про анулювання реєстрації, інформацію про:
відмову в анулюванні реєстрації як платника податку;
причини такої відмови.
Форма заяви про анулювання реєстрації, визначена абзацом другим цього пункту, форми рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента та рішення про відмову в анулюванні реєстрації як платника податку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента та рішення про відмову в анулюванні реєстрації як платника податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його офіційний переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
2081.4. Базовим звітним (податковим) періодом для особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, є квартал.
Останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається першим днем кварталу, в якому анульовано реєстрацію як платника податку особи-нерезидента, та закінчується днем анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента.
2081.5. Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті, електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг.
2081.6. База оподаткування операцій з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті, електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг.
Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.
База оподаткування і сума податку визначаються в іноземній валюті (євро або долар США).
2081.7. Особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті, не здійснює формування податкового кредиту з податку та не складає податкові накладні на операції з постачання електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
2081.8. Особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
2081.8.1. У спрощеній податковій декларації зазначаються:
а) найменування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація;
г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування податку;
ґ) сума податку.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку, самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним спрощеній податковій декларації, вона зобов’язана надіслати уточнюючий розрахунок до такої спрощеної податкової декларації та сплатити суму недоплати.
2081.8.2. В уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації зазначаються:
а) найменування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) дата складання уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової декларації;
г) звітний (податковий) період, за який була подана спрощена податкова декларація;
ґ) договірна вартість постачання електронних послуг, яка не була задекларована у спрощеній податковій декларації, без урахування податку, або була надміру задекларована у спрощеній податковій декларації;
д) сума податку, яка не була задекларована у спрощеній податковій декларації, або сума податку, яка була надміру задекларована у спрощеній податковій декларації.
Сума податкового зобов’язання, зазначена особою-нерезидентом в уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації, підлягає сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за днем подання такого уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової декларації, а сума надміру сплаченого податку, зазначена особою-нерезидентом в уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації, автоматично зараховується у рахунок сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів і не може бути повернута на рахунок особи-нерезидента.
Форми спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Особливості складання та подання спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його офіційний переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Форми спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї, інші форми, визначені цією статтею, розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Спрощена податкова декларація та уточнюючий розрахунок до неї заповнюються державною або англійською мовою.
2081.9. Сума податкового зобов’язання, зазначена особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті, підлягає сплаті в іноземній валюті (євро або долар США) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого пунктом 208 1.8 цієї статті для подання спрощеної податкової декларації, на валютний рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку.
Реквізити такого валютного рахунку розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
2081.10. У разі якщо особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті, у встановлений термін не подає спрощену податкову декларацію або у встановлений термін не сплачує податок, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів направляє такому нерезиденту в передбаченому статтею 58 1 цього Кодексу порядку повідомлення про необхідність подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних санкцій за такі порушення.
Штрафні санкції у разі порушення строків подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку застосовуються згідно з главою 11 розділу II цього Кодексу.
2081.11. Спрощена податкова декларація підлягає виключно камеральній спеціальній перевірці.
Камеральною спеціальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у спрощеній податковій декларації, поданій особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті цього Кодексу, а також отриманої відповідно до цього пункту інформації.
Термін проведення камеральної спеціальної перевірки не може перевищувати 90 календарних днів, наступних за днем подання спрощеної податкової декларації.
За результатами камеральної спеціальної перевірки, у разі встановлення порушень, складається виключно податкове повідомлення, що містить детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, а також обставини вчиненого правопорушення, встановлені під час камеральної спеціальної перевірки, та граничні строки сплати грошового зобов’язання.
При проведенні камеральної спеціальної перевірки спрощеної податкової декларації, поданої особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за рішенням керівника може витребувати в особи-нерезидента узагальнену інформацію про постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, про вартість поставлених послуг та терміни їх оплати.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може надсилати особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку, запити на отримання узагальненої інформації (далі – електронний запит) в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену нерезидентом при реєстрації як платника податку.
В електронному запиті зазначаються:
перелік інформації, що запитується;
перелік документів, що пропонується надати;
строк та спосіб надання такої інформації;
наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на отриманий запит.
Відповідь на електронний запит надається особою-нерезидентом протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Форма електронного запиту, визначеного цим пунктом, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
2081.12. Норми цієї статті є спеціальними щодо інших норм цього Кодексу в частині визначення правил оподаткування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті.
Норми цього Кодексу в частині реєстрації як платника податку, анулювання реєстрації як платника податку та перевірок осіб-нерезидентів, визначених підпунктом “д” підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, застосовуються в обсязі, визначеному цією статтею.
2081.13. Облік особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, а також контроль за своєчасністю і повнотою нарахування та сплати податку такою особою-нерезидентом – платником податку здійснюються контролюючим органом”.
18. Підрозділ 2 розділу XX “Перехідні положення” доповнити пунктом 79 такого змісту:
“79. Особа-нерезидент, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники податку на додану вартість, електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, за 2021 календарний рік сукупно перевищує суму, встановлену пунктом 2081.2 статті 2081 цього Кодексу, до 31 березня 2022 року включно подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги шляхом електронної ідентифікації, заяву про реєстрацію особи-нерезидента як платника податку на додану вартість”.
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 11 (щодо змін до пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України) та 15 (щодо змін до пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України) розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2022 року.
2. Норми пунктів 1 – 4, підпункту 6 пункту 5, пунктів 6 – 10, 12, 13, 16 та 17 розділу I цього Закону (щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам) застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2022 року.
3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, але не пізніше 1 січня 2022 року:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
4. Кабінету Міністрів України у 2022 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
3 червня 2021 року
№ 1525-IX
