ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України
29 квітня 2021 року № 895-21
ІНСТРУКЦІЯ
щодо профілактики та боротьби з інфекційним гематопоетичним некрозом риб
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає порядок здійснення заходів з профілактики, діагностики, повідомлення про підозру та виникнення захворювання на інфекційний гематопоетичний некроз риб (далі – ІГН), а також заходів з ліквідації захворювання, установлення та зняття обмежень щодо переміщення риби та репродуктивного матеріалу від неї.
2. Ця Інструкція є обов’язковою для виконання операторами потужностей, спеціалістами ветеринарної медицини, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:
1) власник (утримувач) риби – юридична або фізична особа, яка має право власності на рибу або відповідальна за утримання зазначеної риби з метою або без мети отримання прибутку;
2) випадок ІГН – лабораторне підтвердження підозри щодо ІГН;
3) інфікована риба – риба уражена збудником ІГН;
4) літування – профілактичний захід, який полягає в тому, що ставки (водойми) залишають без води протягом зими, а також весни, літа, осені та зими наступного року;
5) неблагополучний пункт – населений пункт, рибницьке господарство та/або інші об’єкти, на території яких виявлено хоча б один випадок ІГН;
6) підозра щодо ІГН – виявлення в риби будь-яких клінічних ознак ІГН разом з епізоотологічними даними, що дають змогу припустити зараження риби ІГН;
7) підтвердження підозри щодо ІГН – установлення факту поширення ІГН на певній території, що ґрунтується на основі результатів лабораторних досліджень;
8) плідник – статевозріла особина риби, призначена для отримання статевих продуктів (статевих клітин) та/або потомства риби;
9) риба сприйнятливих видів (риба) – риба таких видів:
палія арктична (Salvelinus alpinus);
лосось атлантичний або сьомга (Salmo salar);
палія американська (Salvelinus fontinalis);
кумжа (Salmo trutta);
чавича (Oncorhynchus tshawytscha);
кета (Oncorhynchus keta);
кижуч або лосось срібний (Oncorhynchus kisutch);
лосось Кларка (Onchorynchus clarkii);
палія озерна (Salvelinus namaycush);
сима (Oncorhynchus masou);
мармурова форель (Salmo marmoratus);
щука звичайна (Esox lucius);
форель райдужна або поструг райдужний (Oncorhynchus mykiss);
нерка, червоний лосось або срібна форель (Oncorhynchus nerka).
10) стійке вогнище ІГН – рибницьке господарство та/або інші об’єкти, де утримують рибу сприйнятливих видів, в якому впродовж останніх трьох років реєструвався щонайменше один випадок ІГН.
Інші терміни вживаються в цій Інструкції у значеннях, наведених у Водному кодексі України, Законах України “Про ветеринарну медицину”, “Про аквакультуру”, “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”.
4. ІГН – висококонтагіозна гостра вірусна хвороба риби, що вражає об’єкти прісноводної та морської аквакультури і характеризується некротичними змінами гемопоетичної тканини риби. Летальність може становити 100 %.
5. Збудником хвороби є РНК-вмісний вірус з роду Novirhabdovirus родини Rhabdoviridae. Вірус є одним серотипом, реплікується в культурах клітинах риби.
6. Вірус чутливий до дії ефіру та pH 3,0. Інактивується при температурі 60° C упродовж 30 хвилин. У воді при температурі 15° C інактивація вірусу відбувається приблизно через один місяць.
7. Джерелом збудника інфекції є інфікована, а також нещодавно загибла риба. Найбільш сприйнятлива до захворювання молодь у період від розсмоктування жовткового мішка до 2 – 6-місячного віку. Риби старшого віку (однорічки та дволітки) хворіють рідше та в легкій формі. Відмічають значні індивідуальні коливання сприйнятливості риби до ІГН.
8. Хвороба має ознаки епізоотії та характеризується розвитком септичного процесу, важким ураженням органів кровотворення, крововиливами в органи та тканини, а також масовою загибеллю інфікованої риби.
9. Епізоотія ІГН, зазвичай, має виражену сезонність і спостерігається навесні (з кінця зими до початку літа), рідше – восени (починаючи з кінця літа). При оптимальній для розвитку вірусу температурі води хвороба може спостерігатись у будь-яку пору року та може бути спровокована стресом риби під час переміщення, сортування тощо або порушенням технологічного режиму вирощування.
10. В інфікованої молоді риби летальність становить 80 – 100 %. В інфікованої риби масою 100 – 500 г захворювання, як правило, протікає в хронічній формі, а рівень летальності не перевищує 10 – 25 %.
11. Захворювання проявляється у вигляді ексудативно-геморагічного синдрому, розвиток якого зумовлений розмноженням вірусу в сполучній тканині органів, гемопоетичній тканині та клітинах екскреторної частини нирок, що призводить до порушення водно-мінерального балансу та виходу плазми, клітин крові у прилеглі тканини, порожнини тіла риби.
12. Інкубаційний період при температурі води 10 – 15° C становить 1 – 2 тижні.
Для ІГН характерні гостра, хронічна та нервова форми перебігу хвороби. Першими клінічними ознаками ІГН незалежно від форми є анорексія та пригнічення, втрата реакції на зовнішні подразники. Інфікована риба набуває темного забарвлення, залягає на дно або навпаки, піднімається до поверхні води, переміщується до країв басейну або каналу, де течія слабша.
Гостра форма перебігу хвороби характеризується різкою масовою загибеллю інфікованої риби, при цьому перші особини можуть гинути без клінічних ознак захворювання. Клінічні ознаки під час гострої форми перебігу хвороби: екзофтальм, анемія зябер, точкові крововиливи в периокулярній сполучній тканині очей, у міжпроменевій тканині основи плавників, рідше – на черевці та позаду голови; збільшення черевця; в окремих хворих особин риби з анального отвору висять довгі слизоподібні тяжі сіруватого відтінку (інколи з домішками крові). У личинок спостерігаються множинні крововиливи в жовтковому мішку і гідроцефалія (набряклість на голові у вигляді шапки). Під час розтину виявляють такі патолого-анатомічні зміни: у порожнині тіла виявляють накопичення прозорого жовтуватого, а іноді кров’янистого ексудату, множинні петехіальні крововиливи в перивісцеральній жировій тканині, на черевці, стінках кишечника та плавального міхура, інколи в мускулатурі; печінка, нирки та селезінка – бліді та набряклі; шлунково-кишковий тракт вільний від корму, інколи наповнений слизоподібним вмістом молочно-білого кольору.
Хронічна форма перебігу хвороби характеризується менш вираженими клінічними ознаками та помірною, розтягнутою в часі загибеллю інфікованої риби.
Нервова форма перебігу хвороби, зазвичай, реєструється на завершальній стадії епізоотії в невеликої частини риби та характеризується порушенням поведінки інфікованої риби, а саме зміною фаз підвищеного збудження та пригнічення. Як правило, у разі нервової форми захворювання в інфікованої риби немає клінічних ознак, за винятком більш темного забарвлення тіла. Нервова форма перебігу ІГН зумовлена враженням центральної нервової системи, а збудник захворювання нерідко може бути виявлений тільки в головному мозку інфікованої риби.
Незалежно від форми перебігу захворювання в інфікованої риби можуть проявлятися лише ті чи інші ознаки захворювання, у той час, коли весь перелік наведених вище клінічних ознак зустрічається вкрай рідко. У 1 – 5 % перехворілої риби розвивається викривлення хребта.
13. Після закінчення епізоотії частина перехворілої риби стає вірусоносіями. Риби-вірусоносії формують природний резервуар інфекції.
14. Інфіковані риби виділяють вірус із сечею, слизовими виділеннями з кишечника (рідше з фекаліями), із статевими продуктами, через зябра, шкіру та тканину плавників.
15. Вірус передається через воду та інвентар. Можливий оральний шлях передачі збудника захворювання при канібалізмі, згодовуванні сирого м’яса або внутрішніх органів інфікованої риби. Вірогідність вертикальної передачі вірусу незначна. Механічними переносниками вірусу є кровосисні паразити риб та рибоїдні птахи.
16. Воротами інфекції є зябра, шкірні покриви, плавники та початковий відділ травного тракту. Гостра форма перебігу хвороби має системний характер. Розвивається септичний процес, що може призвести до ураження практично всіх органів та тканин. Найбільше вражаються органи кровотворення – нирки та селезінка.
17. Перехворіла риба набуває стійкого імунітету до захворювання, у крові з’являються антитіла.
18. ІГН не становить небезпеки для людини.
19. ІГН належить до списку хвороб Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ), що підлягають повідомленню в установленому законодавством порядку.
II. Заходи профілактики
1. Увезення та/або транзит риби сприйнятливих видів та репродуктивного матеріалу від неї на територію України можливий лише з вільних щодо ІГН країн/зон.
2. Риба, яка ввозиться/транспортується на територію України протягом 72 годин перед завантаженням, повинна підлягати обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера/країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність клінічних ознак ІГН, що зазначені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції.
3. Увезення та/або транзит на територію України з країн/зон, що не мають статусу вільних щодо ІГН, а також неблагополучних щодо ІГН країн/зон можливе для таких рибних продуктів:
1) герметично запакованих, що були піддані термічній обробці при температурі 121° C упродовж щонайменше 3,6 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі за умови, що така обробка здатна знищити вірус;
2) пастеризованих, що були піддані термічній обробці при температурі 90° C упродовж щонайменше 10 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі за умови, що така обробка здатна знищити вірус;
3) патрана риба механічного сушіння, що була піддана термічній обробці при температурі 100° C упродовж щонайменше 30 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі за умови, що така обробка здатна знищити вірус;
4) висушена патрана риба за умови, що вона була висушена на сонці та/або повітрі;
5) риб’ячий жир;
6) риб’яче борошно;
7) риб’яча шкіра.
4. Компетентний орган здійснює моніторинг здоров’я риби щодо ІГН з метою:
1) отримання статусу країни / зони вільної від ІГН;
2) підтримання статусу країни / зони вільної від ІГН.
5. Моніторинг здоров’я риби щодо ІГН здійснюється відповідно до планів протиепізоотичних заходів, затверджених у встановленому законодавством порядку з метою отримання та підтримання статусу країни / зони вільної від цього захворювання.
6. Моніторинг здоров’я риби щодо ІГН може здійснюватися одночасно з моніторингом здоров’я риби щодо вірусної геморагічної септицемії риби відповідно до встановлених вимог.
7. Моніторинг здоров’я риби щодо ІГН реалізується в межах здійснення:
1) заходів державного контролю у формі інспектування рибницьких господарств та/або інших об’єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів (далі – інспектування);
2) лабораторного діагностування.
8. Інспектування складається з документованих заходів, зокрема, клінічного огляду риби та обстеження водойми, що здійснюють у рамках державного контролю щодо додержання законодавства у сфері ветеринарної медицини.
9. Лабораторне діагностування включає лабораторні дослідження щодо діагностики ІГН, зокрема за результатами оцінки ризиків.
10. Моніторинг здоров’я риби щодо ІГН з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІГН здійснюється на основі дворічної або чотирьохрічної програми моніторингу здоров’я риби щодо ІГН відповідно до схем, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.
11. У разі виявлення випадків ІГН під час здійснення моніторингу здоров’я риби щодо ІГН з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІГН заходи, що передбачені пунктами 6 – 14 розділу VI цієї Інструкції, можуть не вживатися, а статус щодо ІГН країни/зони, де здійснюється відповідний моніторинг може залишатися незмінним, у разі дотримання таких вимог:
1) рибницьке господарство та/або інші об’єкти, у яких виявлено випадок ІГН, розташоване на континентальній території, а статус здоров’я риби сприйнятливих видів, що утримується в рибницькому господарстві та/або інших об’єктах не залежить від статусу здоров’я риби сприйнятливих видів, що мешкає у природному навколишньому середовищі;
2) у рибницькому господарстві та/або інших об’єктах застосовуються заходи, що передбачені пунктом 7 розділу VI цієї Інструкції;
3) після застосування в рибницькому господарстві та/або інших об’єктах заходів, що передбачені підпунктом 2 цього пункту цієї Інструкції, рибницьке господарство та/або інші об’єкти, де утримують рибу сприйнятливих видів не експлуатують щонайменше впродовж шести тижнів;
4) ремонтно-маточні стада формують з риби, що походить із вільних щодо ІГН країн/зон.
12. Моніторинг здоров’я риби щодо ІГН з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ІГН здійснюється відповідно до схеми, наведеної в додатку 2 до цієї Інструкції.
13. Моніторинг здоров’я риби щодо ІГН здійснюється із дотриманням таких вимог:
1) клінічні спостереження та відбір зразків риби та/або патологічного (біологічного) матеріалу від риби (далі – патологічного матеріалу) для лабораторного діагностування проводять у період року, коли температура води досягає найнижчих значень, але не вище ніж 14° C;
2) місця відбору зразків патологічного матеріалу є репрезентативними відповідно до сприйнятливих видів риби, що характерні для екосистеми територій, на яких здійснюється відповідний моніторинг;
3) у разі якщо впродовж року моніторинг здоров’я риби щодо ІГН здійснюється в одному рибницькому господарстві та/або інших об’єктах, клінічний огляд риби та відбір зразків патологічного матеріалу для лабораторного діагностування проводять з інтервалом щонайменше чотири місяці з урахуванням вимог підпункту 1 цього пункту цієї Інструкції;
4) під час проведення моніторингу всі виробничі ділянки рибницького господарства та/або інших об’єктів, у тому числі стави, басейни, садки та місця відведення води підлягають обстеженню щодо наявності загиблої риби або риби з відхиленнями від норми поведінки характерної для риби даного виду.
14. Відбір зразків патологічного матеріалу для лабораторного діагностування здійснюється з дотриманням таких вимог:
1) у разі утримання в рибницькому господарстві та/або інших об’єктах форелі райдужної всі зразки патологічного матеріалу відбирають від даного виду риби, за винятком випадків, коли інші риби сприйнятливих видів мають клінічні ознаки ІГН, що наведені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції;
2) зразки патологічного матеріалу відбирають з усіх резервуарів, де утримується риба сприйнятливих видів;
3) під час відбору зразків патологічного матеріалу перевагу надають ослабленим особинам та/або з відхиленнями від норми поведінки характерної для риби даного виду;
4) відбір зразків патологічного матеріалу включає зразки, що відібрані з усіх частин рибницького господарства та/або інших об’єктів, а також від усіх вікових груп риби сприйнятливих видів.
15. Зразки патологічного матеріалу, що відбираються в рамках моніторингу здоров’я риби щодо ІГН можуть бути використані для здійснення моніторингу здоров’я риби щодо вірусної геморагічної септицемії риб за умови забезпечення вимог цієї Інструкції.
III. Заходи в разі виникнення підозри
1. У разі виникнення підозри щодо ІГН спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують господарство, власники (утримувачі) риби та/або інші особи, які мають підстави підозрювати наявність ІГН, зобов’язані негайно повідомити про таку підозру самостійний структурний підрозділ територіального органу компетентного органу.
2. Повідомлення про підозру щодо ІГН подається в письмовій формі, зокрема з використанням електронної пошти, із зазначенням реквізитів суб’єкта звернення (найменування для юридичних осіб або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб; код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); номер та серія (за наявності) паспорта; контактний номер телефону).
3. У разі виникнення підозри щодо ІГН власники (утримувачі) риби зобов’язані припинити переміщення риби всередині рибницького господарства та/або інших об’єктів, а також переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї між рибницькими господарствами та/або іншими об’єктами.
4. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про підозру щодо ІГН головного державного ветеринарного інспектора області (міста) та організовує в рибницькому господарстві та/або інших об’єктах такі заходи:
1) інспектування всіх об’єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів;
2) відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі, якщо в риби сприйнятливих видів спостерігаються клінічні ознаки, наведені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не містить клінічних ознак, наведених у пункті 12 розділу I цієї Інструкції) для проведення лабораторних досліджень щодо ІГН відповідно до вимог пунктів 2 – 19 розділу IV цієї Інструкції.
5. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу організовує:
1) заходи, визначені пунктом 4 розділу III цієї Інструкції, щодо інших рибницьких господарств та/або інших об’єктів, якщо їх розташування, географічне місцезнаходження або контакти дають підстави підозрювати наявність ІГН у них;
2) проведення епізоотичного розслідування.
6. Обмеження щодо переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї, передбачені пунктом 3 розділу III цієї Інструкції, застосовуються до підтвердження або усунення підозри щодо ІГН за результатами лабораторних досліджень, або до моменту початку реалізації плану заходів з ліквідації ІГН.
IV. Діагностика
1. Діагноз на ІГН установлюють комплексно на підставі клінічних ознак, патологоанатомічних змін, лабораторних досліджень та епізоотологічних даних.
2. Лабораторні дослідження щодо ІГН здійснюють уповноважені лабораторії.
3. Для проведення досліджень щодо ІГН до уповноваженої лабораторії направляють зразки риби (живу, охолоджену рибу) та/або патологічний матеріал від риби.
4. Для лабораторного дослідження відбирають такий патологічний матеріал: селезінку, нирки, серце або головний мозок. Від живих плідників та ремонтного поголів’я риби допускається відбір патологічного матеріалу, що відбирається прижиттєво, – крові.
5. Під час спалаху захворювання відбір патологічного матеріалу для вірусологічного дослідження проводять в початковий період або в розпал захворювання, коли ймовірність виділення вірусу найвища. У разі підозри на вірусоносійство патологічний матеріал відбирають від тих вікових груп, які становлять групи ризику, у ті сезони, коли ймовірність загострення інфекції (а отже і виявлення вірусу) максимальна.
6. Залежно від розміру риби до уповноваженої лабораторії відправляють щонайменше такий патологічний матеріал:
1) ціла риба – у разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною менше ніж 4 см;
2) внутрішні органи, ураховуючи нирки – у разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною від 4 до 6 см;
3) нирки, селезінка, серце або головний мозок, кров – у разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною понад 6 см;
4) статеві продукти (оваріальна та/або сім’яна рідина), кров – у разі лабораторних досліджень зразків плідників та ремонтного поголів’я. Від особин, що загинули – нирки, селезінка, серце або головний мозок, але не пізніше 24 годин після загибелі.
7. Вага одного зразка патологічного матеріалу від риби повинна сягати щонайменше 0,5 г.
8. У разі направлення до уповноваженої лабораторії живої риби її транспортують у ємностях із достатньою кількістю води або в поліетиленових пакетах на одну третину заповнених водою і на дві третини – киснем. Іхтіомаса не повинна перевищувати однієї третьої частини маси води в пакеті. У теплу пору року пакет транспортують у термоізолюючому контейнері з холодоагентами. Транспортування не повинно тривати більше 12 годин. В охолодженому стані рибу перевозять у контейнерах з дотриманням температури 0° C. При цьому хвору і здорову рибу поміщають у різні ємності. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години.
9. У разі направлення до уповноваженої лабораторії патологічного матеріалу його поміщають у пластикові пробірки (ємності) та транспортують за температури 0° C, не допускаючи заморожування. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години.
10. Зразки патологічного матеріалу (внутрішні органи), що відібрані щонайбільше від 10 риб, можуть об’єднуватися в один пул (об’єднаний зразок) та поміщатися в одну пробірку (ємність).
11. Зразки патологічного матеріалу (статеві продукти плідників), що відібрані щонайбільше від 10 плідників, можуть об’єднуватися в один пул (об’єднаний зразок) та поміщатися в одну пробірку (ємність).
12. У разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною менше ніж 4 см, після видалення частини тіла риби за анальним отвором допускається її подрібнення за допомогою стерильних інструментів та подальше лабораторне дослідження без виокремлення внутрішніх органів.
13. Під час здійснення моніторингу здоров’я риби щодо ІГН лабораторні дослідження починають проводити не пізніше ніж через 48 годин з моменту відбору зразків патологічного матеріалу. За умови дотримання відповідних температурних вимог (за температури 0° C, не допускаючи заморожування) щодо зберігання патологічного матеріалу від риби, лабораторні дослідження можуть бути проведені через 72 години з моменту відбору зразків патологічного матеріалу.
14. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою отримання та підтримання статусу країни / зони вільної від ІГН, застосовують одну з наведених схем лабораторного дослідження:
1) проведення ізоляції вірусу в культурі клітин з подальшою його ідентифікацією методом імуноферментного аналізу (ELISA), непрямим методом флуоресціюючих антитіл (IFAT) та реакції нейтралізації або полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR);
2) проведення полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR).
15. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою підтвердження або спростування підозри щодо ІГН застосовують щонайменше одну з наведених схем лабораторних досліджень:
1) проведення ізоляції вірусу в культурі клітин з подальшою його імунохімічною або молекулярною ідентифікацією;
2) проведення полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR);
3) постановка біологічної проби;
4) проведення інших методів (методик) лабораторних досліджень, що дають змогу забезпечити достовірність результатів, аналогічну до методів, наведених у підпунктах 1 – 3 цього пункту цієї Інструкції.
16. Лабораторні дослідження проводять відповідно до методів (методик), визначених національними, а в разі їх відсутності – міжнародними стандартами, інструкціями та рекомендаціями.
17. Діагноз на ІГН вважають установленим, якщо одна або декілька схем досліджень проведені з позитивним результатом щодо антигену та/або РНК-вірусу.
18. У рибницьких господарствах та/або інших об’єктах, де раніше не реєструвалися випадки ІГН, діагноз на ІГН вважають установленим у разі підтвердження наявності антигену та/або РНК-вірусу методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR).
19. Підозру щодо ІГН вважають спростованою в разі, якщо одна або декілька схем досліджень проведені з негативним результатом щодо антигену та/або РНК-вірусу.
V. Повідомлення про хворобу
1. У разі підтвердження випадку ІГН керівник територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про це головного державного ветеринарного інспектора України в будь-якій формі, у тому числі з використанням електронної пошти.
2. Повідомлення про наявність ІГН повинно містити таку інформацію:
1) дату та час відправки зразків патологічного матеріалу в уповноважену лабораторію;
2) область, район, рибницьке господарство та/або інші об’єкти, населений пункт, на території яких відібрані зразки патологічного матеріалу від риби;
3) дату виникнення підозри щодо ІГН;
4) дату встановлення діагнозу на ІГН;
5) метод (методика), який застосовувався в уповноваженій лабораторії для проведення дослідження щодо підтвердження або спростування випадку ІГН;
6) фактичну локалізацію риби щодо якої встановлено випадки ІГН;
7) кількість випадків ІГН, а також кількість риби з підозрою щодо ІГН в місці виникнення випадків ІГН;
8) кількість загиблої риби внаслідок ІГН у рибницькому господарстві та/або інших об’єктах;
9) розповсюдженість ІГН та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ІГН – для кожної вікової групи риби;
10) епізоотологічний зв’язок між випадком ІГН та кожним контактним рибницьким господарством та/або іншими об’єктами або причини, які викликали підозру щодо ІГН у кожному рибницькому господарстві та/або інших об’єктах з підозрою щодо ІГН.
VI. Заходи з ліквідації
1. Після встановлення діагнозу на ІГН відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про встановлення карантинних обмежень, а також установлюють межі неблагополучного пункту та карантинної зони, що включає зону захисту та зону спостереження, де організовують проведення протиепізоотичних заходів.
2. Під час установлення меж неблагополучного пункту враховують такі фактори:
1) кількість загиблої риби в рибницькому господарстві та/або інших об’єктах;
2) розповсюдженість ІГН та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ІГН;
3) відстань до сусідніх рибницьких господарств та/або інших об’єктів, а також щільність розміщення таких об’єктів;
4) заходи біобезпеки, що застосовуються в неблагополучному пункті, а також сусідніх рибницьких господарствах та/або інших об’єктах;
5) інші фактори, що можуть впливати на поширення вірусу.
3. Межі зони захисту повинні становити:
1) на прибережних територіях – територія з радіусом 5 км навколо неблагополучного пункту або інша еквівалентна територія з урахуванням епізоотичних та гідродинамічних факторів;
2) на внутрішніх територіях – територія водозбірного басейну, що належить до неблагополучного пункту.
4. Межі зони спостереження повинні становити:
1) на прибережних територіях – територія з радіусом 5 км від межі зони захисту або інша еквівалентна територія з урахуванням епізоотичних та гідродинамічних факторів;
2) на внутрішніх територіях – територія навколо межі зони захисту, радіус якої визначається за результатами аналізу факторів, що можуть впливати на поширення вірусу.
5. Відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії для недопущення поширення та з метою ліквідації ІГН здійснюють такі заходи:
1) затверджують план заходів ліквідації ІГН, схему обміну інформацією для забезпечення оперативного зв’язку і координації дій;
2) організовують виділення необхідної техніки, транспортних засобів та інших технічних і дезінфекційних засобів для проведення відповідних робіт;
3) створюються спеціальні загони (групи), які працюють під керівництвом та виконують затверджені місцевою державною надзвичайною протиепізоотичною комісією заходи.
6. План заходів ліквідації ІГН в зоні захисту має включати такі заходи:
1) від усіх об’єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів здійснюють відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів проявляє клінічні ознаки або патолого-анатомічні зміни, наведені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не проявляє клінічних ознак або патолого-анатомічних змін, наведених у пункті 12 розділу I цієї Інструкції) для проведення лабораторних досліджень з метою підтвердження або спростування підозри щодо ІГН відповідно до вимог пунктів 2 – 19 розділу IV цієї Інструкції;
2) якщо лабораторні дослідження стосовно ІГН, що проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з негативним результатом (випадок ІГН спростовано) проводять інспектування всіх об’єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів. Такі інспектування здійснюють один раз на місяць упродовж періоду, в який температура води становить £14° C до моменту зняття карантинних обмежень;
3) якщо лабораторні дослідження щодо ІГН, які проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з позитивним результатом (випадок ІГН підтверджено) у відповідних рибницьких господарствах та/або інших об’єктах оздоровлення проводять методом дезінфекції та літування.
7. План заходів з ліквідації ІГН у неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об’єктах має включати щонайменше такі заходи:
1) знищення риби, яка має клінічні ознаки ІГН, наведені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції, та репродуктивного матеріалу від неї. Допускається технічна утилізація хворої риби та репродуктивного матеріалу від неї, зокрема, шляхом проварювання та згодовування такої риби птиці, свиням чи хутровим звірям. Рибу, яка не містить клінічних ознак ІГН, реалізують безпосередньо в торгівельну мережу без перетримки її в садках рибних баз. Воду, в якій перевозили рибу, піддають обробці хлорвмісними препаратами відповідно до інструкцій з їх застосування. Тару після переміщення риби миють та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування;
2) висушування та очищення від мулу та сміття водойм, басейнів та каналів та дезінфекція відповідних об’єктів негашеним вапном із розрахунку 0,5 кг на 1 м 2 площі. Приміщення інкубаційних цехів, басейнів, шлюзів, решіток та обладнання в них, складські приміщення та кімнати для приготування кормів ретельно очищають та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Транспорт, що перевозить живу рибу, баки, фляги, контейнери піддають механічному очищенню з використанням 0,2 % розчину двовуглецевої соди з подальшою дезінфекцією засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Малоцінний інвентар спалюють. У разі можливості переводять об’єкт на вільне від ІГН джерело води або забезпечують проведення озонування чи обробку води ультрафіолетовим випромінюванням.
8. Заходи з ліквідації ІГН повинні проводитися одночасно в усіх неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об’єктах відповідної території.
9. Під час виявлення стійкого вогнища ІГН в зоні розміщення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об’єктів застосовують комплексний метод ліквідації ІГН.
10. Комплексний метод ліквідації ІГН розрахований на поступове оздоровлення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об’єктів та включає:
1) заходи з виявлення та знищення джерел ІГН;
2) розрив шляхів передачі збудника;
3) покращення фізіологічного стану риби та підвищення її стійкості до захворювання.
11. У рибницькому господарстві та/або інших об’єктах, що оздоровлюються комплексним методом дотримуються таких вимог:
1) забороняється переміщення риби і кормових водних організмів, змішані посадки риби різних вікових груп, використання інвентарю, що застосовувався раніше в цьому рибницькому господарстві та/або інших об’єктах на інших водоймах;
2) вирощування риби здійснюють ізольованими групами, що формують за видовою приналежністю риби та її віковою групою. Для обслуговування різних вікових груп та/або видів риби закріплюють окремий персонал, який забезпечують додатковим спецодягом та інвентарем. Сортування та пересадку риб здійснюють тільки в межах сформованих груп;
3) установлюють регулярний ветеринарно-санітарний нагляд за усією рибою в рибницькому господарстві та/або інших об’єктах. У разі виявлення випадків ІГН в окремих водоймах знищують у них усю рибу, а водойми очищують та дезінфікують;
4) у водоймах, в яких випадки ІГН не виявлені, забезпечують посилену проточність води, уживають заходів для збагачення її киснем, а також максимально зменшують щільність посадки риби;
5) своєчасно проводять обробку риби проти паразитів, приділяючи особливу увагу боротьбі з кровосисними паразитами;
6) у водоймах, в яких утримується риба, рибоїдних птахів відлякують акустичним або візуальним методом;
7) суворо дотримуються режимів вирощування риби, зменшуючи вплив техногенних стресів;
8) забезпечують годівлю риби повноцінними збалансованими кормами. У період найбільшого ризику виникнення хвороби (навесні), корми збагачують аскорбіновою кислотою (вітамін C) або використовують її похідні. Аскорбінову кислоту вводять у корм у кількості 1 – 2 г/кг, а фосфати кислоти – 50 мг/кг. Таким кормом годують рибу протягом 2 – 4 місяців;
9) навесні, у разі можливості, температуру води для однорічок і риби старших вікових груп підвищують до 15 – 16° C, для мальків та цьоголіток до 15 – 16° C;
10) ремонтно-маточні стада формують з риби, що не хворіла в період епізоотії ІГН, а також із риби зі стійким імунітетом до ІГН. Доцільно також переходити на вирощування риби більш стійких до ІГН видів риби. Увезення риби в рибницьке господарство та/або інші об’єкти здійснюють за погодженням з ветеринарним інспектором відповідної території;
11) рекомендовано проводити індивідуальне тестування плідників на вірусоносійство шляхом відбору зразків патологічного матеріалу від риби під час нерестової кампанії. Статеві продукти риб, у яких було виявлено випадок ІГН та самих плідників, вибраковують та знищують.
12. Після оздоровлення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об’єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів, відповідні об’єкти не експлуатують щонайменше впродовж одного місяця.
13. Протягом 12 місяців після зариблення здійснюють інспектування рибницького господарства та/або інших об’єктів.
14. З метою повернення статусу країни / зони вільної від ІГН здійснюють моніторинг здоров’я риби щодо ІГН відповідно до пункту 10 розділу II цієї Інструкції.
VII. Зняття обмежувальних заходів
1. Карантинні обмеження з неблагополучного пункту та карантинної зони знімають рішенням місцевої державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яка встановлювала обмеження через 12 місяців після проведення всіх оздоровчих заходів, передбачених планом заходів з ліквідації ІГН, та відсутності впродовж 12 місяців випадків ІГН.
VIII. Правила безпеки для обслуговуючого персоналу
1. Працівники, які здійснюють очищення і дезінфекцію, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (щонайменше медичною маскою, захисним щитком або окулярами, захисними рукавичками).
2. Працівники, які не пройшли навчання і підготовку щодо заходів безпеки під час роботи з дезінфікуючими засобами, не можуть бути допущені до проведення дезінфекції.
3. Одяг і взуття багаторазового використання повинні зберігатись, експлуатуватись і проходити очищення та дезінфекцію відповідно до інструкції виробника. Очищення і дезінфекція одягу та взуття багаторазового використання повинні здійснюватися після кожної зміни. Використані одноразові засоби індивідуального захисту підлягають знищенню відповідно до законодавства.
4. Забороняється палити і вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами. Після проведення дезінфекції обличчя і руки помити теплою водою з милом.
Директор директорату державної
політики у сфері санітарних
та фітосанітарних заходів
Андрій ПИВОВАРОВ
