ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
27 вересня 2021 року № 621

ІНСТРУКЦІЯ
з ведення електронного обліку деревини

1. Ця Інструкція встановлює порядок ведення електронного обліку деревини власниками лісів і постійними лісокористувачами (далі – лісокористувачі).

2. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

відповідальна особа лісокористувача (далі – відповідальна особа) – визначена наказом керівника лісокористувача особа, яка в процесі господарської діяльності вносить до системи обліку деревини інформацію щодо заготівлі, вивезенню, переміщенню та реалізації деревини, формує первинні та товаросупровідні документи з їх подальшим друком на мобільному принтері;

деревина – лісоматеріали, деревні хлисти та ялинки новорічні;

деревина дров’яна непромислового використання – лісоматеріали хвойних та листяних порід деревини, розрізані вздовж і поперек та/або колоті, що використовуються у якості палива в таких побутових пристроях для спалювання деревини, як печі, каміни і системи центрального опалення;

деревина дров’яна промислового використання – лісоматеріали хвойних та листяних порід деревини у вигляді колод, очищених від сучків, як правило з корою, призначені для промислового використання у виробництві теплової та електроенергії, трісок, стружок, піролізу, гідролізу тощо. Також можуть бути використані, за умови договору (контракту), у якості сировини для деревних плит. На вимогу споживача можуть поставлятися як у круглому, так і у розколотому виді;

деревний хлист – стовбур поваленого дерева, очищений від гілок, верховіття та пенькової частини;

ділова деревина – усі круглі і колоті лісоматеріали, окрім деревини дров’яної промислового і непромислового використання та хмизу;

довгомірний лісоматеріал – деревний хлист, довгоття, довгомірний сортимент, комбіноване довгоття;

круглі лісоматеріали – лісоматеріали, отримані поперечним поділом стовбура поваленого дерева;

лісоматеріали – деревні матеріали, які добуваються шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод (удовж або поперек) для подальшого використання або переробки;

партія лісоматеріалів – будь-яка кількість лісоматеріалів, оформлена одним документом щодо якості, розмірів та кількості, і яка найчастіше розташована на одному перевізному транспорті;

розкряжування – поперечне розрізання стовбура дерева на частини (сортименти);

сортимент – лісоматеріал круглий цільового призначення;

хмиз – лісоматеріали діаметром менше 4 см та довжиною до 6 м, що складаються з тонких стовбурів, верховіття, гілок та сучків;

штабель лісоматеріалів – сукупність лісоматеріалів круглих, рівно вкладених кількома паралельними за висотою шарами; ширина штабеля рівна довжині лісоматеріалів у ньому;

ялинки новорічні – хвойні деревні рослини у зрубаному вигляді або такі, що зростають у контейнерах, і призначені для прикрашення до свята Нового року або Різдва.

Інші терміни у цій Інструкції вживаються у значеннях, визначених Порядком проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених і контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1142 (далі – Порядок).

3. Основними завданнями електронного обліку деревини є:

• своєчасне та достовірне відображення інформації про рух деревини;
• моніторинг використання лісових ресурсів;
• підтвердження походження, заготівлі та реалізації лісоматеріалів необроблених, запобігання їх нелегальному обігу;
• систематизація та узагальнення інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини лісокористувачами.

4. Основними джерелами надходження деревини є:

• рубки головного користування;
• рубки формування та оздоровлення лісів та інші заходи, пов’язані з веденням лісового господарства;
• інші заходи, не пов’язані з веденням лісового господарства (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

5. Заготовлена деревина поділяється на такі види:

• круглі лісоматеріали;
• довгомірні лісоматеріали;
• деревина дров’яна промислового використання;
• деревина дров’яна непромислового використання;
• хмиз;
• ялинки новорічні.

6. Для електронного обліку деревини, у тому числі деревини дров’яної промислового походження встановлюється наступний породний поділ:

• сосна, ялина, ялиця, модрина, ялівець, тис ягідний та інші хвойні породи;
• дуб, бук, ясен, клен, граб, акація, горіх, каштан, явір та інші твердолистяні породи;
• береза, вільха, осика, тополя, вишня, черешня, груша та інші м’яколистяні породи.

7. Електронний облік деревини дров’яної непромислового використання здійснюється за наступними групами порід:

• перша група – береза, дуб, бук, ясен, граб, клен, модрина;
• друга група – сосна, вільха;
• третя група – ялина, кедр, ялиця, осика, липа, тополя, верба.

8. Електронний облік деревини ведеться способами, визначеними пунктом 15 Порядку.

9. Для ведення електронного обліку деревини застосовуються наступні форми обліку:

1) специфікація приймання деревини від заготівлі (додаток 1);

2) щоденник приймання деревини від заготівлі (додаток 2);

3) щоденник приймання деревини від розкряжування довгомірних лісоматеріалів (додаток 3);

4) специфікація-накладна приймання деревини після зміни якості (додаток 4);

5) специфікація-накладна на відправлення деревини залізничним транспортом (додаток 5);

6) товарно-транспортна накладна (ліс) (далі – ТТН-ліс) (додаток 6).

10. Для забезпечення функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини (далі – система обліку деревини) адміністратор системи обліку деревини (далі – адміністратор) формує довідники про: лісокористувачів; користувачів системи обліку деревини (далі – користувачі); види деревини; породи деревини; групи діаметрів; класи якості; види рубок; умови поставок; назву валют; контрагентів; діапазони номерів бирок (самоклейних етикеток).

11. Для забезпечення ведення електронного обліку деревини лісокористувачі вносять до системи обліку деревини інформацію відповідно до пункту 8 Порядку.

12. Електронний облік деревини починається з приймання її безпосередньо у місцях виконання робіт із заготівлі деревини.

До початку приймання деревини від заготівлі відповідальна особа на кишеньковому персональному комп’ютері (далі – КПК) здійснює обмін даними із системою обліку деревини.

13. В день заготівлі деревини відповідальні особи заміряють та маркують кожен деревний хлист і сортимент відповідно до розділу 4 ТУ У 16.1-00994207-004:2018 “Лісоматеріали круглі. Маркування, сортування, транспортування, приймання, облік та зберігання”.

14. Поколодне маркування здійснюється шляхом набиття бирки на торець кожної колоди, за номером якої до КПК вноситься інформація щодо якісних та кількісних характеристик сортименту (вид лісоматеріалу, порода, клас якості, діаметр, довжина).

15. Маркування партії лісоматеріалів здійснюється шляхом набиття у видимий торець колоди цієї партії однієї бирки, за номером якої до КПК вноситься інформація щодо якісних та кількісних характеристик (вид лісоматеріалу, порода, клас якості, діаметр, довжина) кожної колоди, що належить до партії лісоматеріалів.

16. Маркування штабеля лісоматеріалів здійснюється шляхом набиття у видимий торець колоди цього штабеля однієї бирки, за номером якої до КПК вноситься інформація щодо породи (групи порід), розмірів, обсягу та якісних характеристик штабеля. Інформація щодо ширини, висоти, довжини штабеля заноситься в метрах з точністю до однієї сотої. При цьому ширина штабеля дорівнює довжині лісоматеріалу в штабелі.

17. Поштучне маркування застосовується під час обліку ялинок новорічних шляхом прикріплення самоклейної етикетки до кожної ялинки по центру стовбура у видимій частині. У випадку, коли висота ялинки перевищує 3 метри, самоклейну етикетку необхідно закріплювати на висоті 1,3 метри для зручного доступу до неї. Кожна самоклейна етикетка містить індивідуальний номер та відповідний йому штрих код.

18. Для бирки використовують гнучкі плівкові синтетичні або інші матеріали. Бирка повинна бути розміром не менше 25 мм в ширину і 40 мм в довжину та мати штриховий і цифровий коди.

Бирка забивається у видимий торець колоди, на відстані не менше 50 мм (без врахування кори) від його краю.

19. Облік круглих лісоматеріалів здійснюється на основі вимірювань та визначення об’ємів за ДСТУ 4020-2-2001 (prEN 1309-2:1998) “Лісоматеріали круглі та пиляні. Методи обмірювання та визначення об’ємів. Частина 2. Лісоматеріали круглі” (далі – ДСТУ 4020-2-2001).

20. Круглі лісоматеріали товщиною від 15 см і більше за серединним діаметром підлягають поколодному обліку в пунктах їх виготовлення згідно з ДСТУ EN 1315-1-2001 “Класифікація за розмірами. Частина 1. Лісоматеріали круглі листяні” (далі – ДСТУ EN 1315-1-2001) та ДСТУ EN 1315-2-2001 “Класифікація за розмірами. Частина 2. Круглі лісоматеріали хвойних порід” (далі – ДСТУ EN 1315-2-2001).

21. Дозволено облік за партіями круглих лісоматеріалів класів якості C і D товщиною 15 см – 24 см за серединним діаметром згідно з ДСТУ EN 1315-1-2001 та ДСТУ EN 1315-2-2001.

22. Дозволено облік за партіями круглих лісоматеріалів класів якості C, окрім цінних порід деревини, та класу якості D довжино до 2,0 м і товщиною від 15 см і більше за серединним діаметром згідно з ДСТУ EN 1315-1-2001, ДСТУ EN 1315-2-2001.

23. В системі обліку деревини перед назвою круглих лісоматеріалів, заготовлених без кори, зазначається префікс “бк”. Перед назвою круглих лісоматеріалів, що обліковуються партією, зазначається префікс “п”.

24. Поколодному обліку не підлягає деревина дров’яна промислового та не промислового використання, яку слід обліковувати за штабельним методом обміру згідно вимог ДСТУ 4020-2-2001. В системі обліку деревини перед назвою такої деревини зазначається префікс “ш”.

25. Лісоматеріали класів якості A і B, а також лісоматеріали з цінних порід деревини (горіхові, букові, дубові, ясеневі, берестові, кленові, каштанові, платанові, вишневі, яблуневі, грушеві та акація) класів якості A, B та C, придатні для стругання, лущіння та пиляння, обліковуються поколодно, незалежно від їх довжини.

26. Приймання ділової деревини та довгомірних лісоматеріалів проводиться поколодно в щільних кубічних метрах з точністю до однієї тисячної.

27. Приймання деревини дров’яної для промислового і непромислового використання та хмизу проводиться штабелями в складових кубічних метрах з автоматичним переведенням в щільні, що необхідно при складанні первинних документів, обліку та звітності.

Для переведення складових кубічних метрів в щільні використовуються таблиці коефіцієнтів згідно ДСТУ 2034-92 “Відходи деревинні. Загальні технічні умови”, ДСТУ 4020-2-2001 та ТУ У 16.1-00994207-005:2018 “Деревина дров’яна. Класифікація, облік, технічні вимоги”.

28. Приймання деревини від заготівлі здійснюється за допомогою КПК шляхом створення специфікації приймання деревини від заготівлі.

Для цього відповідальна особа виконує наступні дії:

• вибирає в КПК інформацію щодо місця приймання деревини із зазначенням кварталу, виділу, ділянки (її площі), номеру лісорубного квитка, за яким здійснювалася заготівля, виду рубки, договору підряду чи наряд-акту на виконання робіт;
• сканує (вводить) за допомогою КПК бирку і вибирає інформацію стосовно породи, сортименту, класу якості;
• вводить до КПК інформацію щодо довжини і діаметру (висоти, ширини та коефіцієнта повнодеревності для штабелю) і зберігає її. При цьому автоматично розраховується об’єм кожної колоди та формується специфікація приймання деревини від заготівлі, яка містить повний перелік колод, їх об’єм та номери бирок, якими вони марковані;
• перевіряє специфікацію приймання деревини від заготівлі та роздруковує її за допомогою мобільного принтера у двох примірниках, які засвідчує підписом;
• здійснює в кінці дня заготівлі обмін даними між КПК та системою обліку деревини.

29. На підставі специфікацій приймання деревини від заготівлі, створених за день роботи на одній ділянці (виду рубки) та від одного виконавця робіт, автоматично формується щоденник приймання деревини від заготівлі.

Відповідальна особа роздруковує і підписує щоденник приймання деревини від заготівлі у трьох примірниках, один з яких видається представнику підрядника, другий залишається у відповідальної особи, яка прийняла деревину, третій передається у підрозділ бухгалтерського обліку лісокористувача при складанні звітності.

На підставі даних щоденника приймання деревини від заготівлі здійснюється оприбуткування деревини.

30. Залишки деревини на складах, що утворилися до дати введення електронного обліку деревини заносяться в систему обліку деревини відповідно до порядку, визначеного пунктами 12 – 29 цієї Інструкції.

31. Розкряжування заготовлених довгомірних лісоматеріалів проводиться в лісі та на проміжних і кінцевих складах.

Для обліку деревини від розкряжування відповідальна особа сканує бирки маркованих довгомірних лісоматеріалів та вносить дані до щоденника приймання деревини від розкряжування довгомірних лісоматеріалів.

32. Після розкряжування здійснюється маркування одержаних сортиментів відповідно до ТУ У 16.1-00994207-004:2018 “Лісоматеріали круглі. Маркування, сортування, транспортування, приймання, облік та зберігання”. Дані щодо їх якісних та кількісних характеристик заносяться до КПК, де формується щоденник приймання деревини від розкряжування довгомірних лісоматеріалів.

33. В кінці робочого дня відповідальна особа здійснює передачу даних з КПК до системи обліку деревини та за допомогою мобільного принтеру роздруковує щоденник приймання деревини від розкряжування довгомірних лісоматеріалів у двох примірниках, кожен з яких підписується працівником, який здійснював розкряжування довгомірних лісоматеріалів і відповідальною особою, яка прийняла деревину, отриману від розкряжування. Один примірник щоденника залишається у відповідальної особи, яка прийняла деревину, другий передається у підрозділ бухгалтерського обліку лісокористувача.

34. Списання довгомірних лісоматеріалів, направлених на розкряжування, та оприбуткування круглих лісоматеріалів, деревини дров’яної промислового та непромислового використання і відходів, які можуть бути використані на виробництві або реалізовані, здійснюється на підставі щоденника приймання деревини від розкряжування довгомірних лісоматеріалів.

35. На лісосіках, де ведеться сортиментна заготівля деревини, розкряжування довгомірних лісоматеріалів окремо не оформлюється.

36. Вивезення деревини із місць заготівлі на склади лісокористувача (нижні, проміжні склади, цехи переробки та інші підрозділи) власним чи найманим транспортом здійснюється на підставі ТТН-ліс, сформованої в КПК.

Для цього відповідальна особа здійснює наступні операції:

• обирає в КПК інформацію щодо пункту навантаження та вантажоодержувача (повне найменування (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності)), перевізника (повне найменування прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності)), транспортного засобу (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) водія та номер його посвідчення;
• сканує (вводить) за допомогою КПК бирки, якими маркована деревина, що підлягає вивезенню, із занесенням до ТТН-ліс інформації, що зафіксована в системі обліку деревини при прийманні деревини від заготівлі (номер кварталу, виділу, ділянки, де заготовлена деревина та номер спеціального дозволу на використання лісових ресурсів). При цьому відбувається автоматичне заповнення ТТН-ліс з розподілом по групах діаметрів та обрахуванням об’ємів відпущеної деревини;
• перевіряє внесену інформацію та друкує ТТН-ліс за допомогою мобільного принтера у трьох примірниках, які підписуються відправником, водієм, що прийняв вантаж для перевезення, та одержувачем;
• здійснює обмін даними між КПК та системою обліку деревини.

37. Переміщення деревини між складами підрозділу лісокористувача, де одна і та ж відповідальна особа, здійснюється на підставі ТТН-ліс.

38. Відправником та одержувачем деревини під час вивезення і переміщення можуть бути тільки структурні підрозділи одного підприємства, установи, організації незалежно від їх територіального розташування.

39. Іншими джерелами надходження деревини можуть бути:

• лишки, виявлені під час інвентаризації;
• деревина, яка заготовлена в результаті незаконних рубок.

40. Оприбуткування деревини, зазначеної в пункті 39, в системі обліку деревини здійснюється відповідно до вимог пунктів 12 – 29 цієї Інструкції.

41. У разі встановлення розбіжностей під час відвантаження/приймання проводиться уточнення кількості та якості деревини. Відповідальна особа за допомогою КПК сканує або вводить номера бирок з деревини, інформацію щодо якої необхідно корегувати в системі обліку деревини, та вносить виправлені дані.

42. У системі обліку деревини формується специфікація-накладна приймання деревини після зміни якості.

43. Облік реалізації деревини здійснюється за допомогою КПК шляхом створення ТТН-ліс.

Для цього відповідальна особа здійснює наступні операції:

• вибирає в КПК інформацію щодо вантажовідправника (повне найменування (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності)), пункту навантаження, контрагента та номер договору (контракту);
• сканує або вводить номера бирок та завантажує інформацію про кількісні та якісні характеристики деревини, що підлягає реалізації;
• вводить ціни та вносить інформацію щодо перевізника (повне найменування (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності)), транспортного засобу (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) водія та номер його посвідчення, вантажоодержувача (повне найменування (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності)) та пункту розвантаження;
• перевіряє внесену інформацію та друкує ТТН-ліс у трьох примірниках.

Всі примірники ТТН-ліс засвідчуються підписами вантажовідправника та водія, третій примірник, крім того, засвідчується підписом вантажоодержувача.

Перший примірник ТТН-ліс залишається у лісокористувача, другий – водій передає вантажоодержувачу, третій примірник передається перевізнику.

44. Для відвантаження деревини залізничним транспортом відповідальна особа за допомогою КПК створює специфікацію-накладну на відправлення деревини залізницею/ водним шляхом.

Для цього відповідальна особа:

• вибирає в КПК інформацію щодо вантажовідправника;
• вносить інформацію про станцію відправлення, вантажоодержувача, станцію призначення, номер вагону та номер залізничної накладної;
• сканує або вводить номера бирок та завантажує інформацію про кількісні та якісні характеристики деревини, формуючи обсяг деревини, що буде реалізовуватися.

Специфікація-накладна на відправлення деревини залізничним транспортом складається окремо на кожний вагон та роздруковується з КПК в чотирьох примірниках, з яких другий додається до залізничної накладної та передається покупцю. Інші примірники залишаються у лісокористувача.

45. Електронний облік деревини, використаної лісокористувачем для будівництва і поточного ремонту основних засобів, будівництва і поточного ремонту лісовозних та лісогосподарських доріг, тимчасових споруд та будинків для обслуговування лісосічних робіт і підсочки лісу, опалення та інших виробничих і господарських потреб, проводиться відповідно до вимог пунктів 36 – 38 цієї Інструкції.

46. Відповідальна особа у разі виявлення помилок щодо зміни ділянки, дати, ціни, складу отримувача деревини та зміни контрагента, допущених при заповненні документів в програмі КПК після їх друку, протягом чотирьох днів самостійно їх виправляє.

47. Після спливу чотирьох днів невиправлені помилки щодо зміни назви деревини, породи, класу якості, діаметру, довжини, ширини, висоти, коефіцієнту, групи діаметрів здійснюється адміністратором системи обліку деревини.

Адміністратор системи обліку деревини забезпечує виправлення помилково внесених даних до системи обліку деревини у відповідності до обґрунтованих електронних заявок лісокористувача.

48. Інформація про першопочаткові та виправлені дані фіксується та зберігається у системі обліку деревини для подальшого моніторингу достовірності внесеної інформації.

Директор Департаменту
з питань надрокористування
та відновлення довкілля
Олександр ШУСТ