НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 17.11.2021 р. № 40-0007/109155
Про здійснення операцій за деривативними контрактами
До Національного банку України надходять запити від банків з питань, що стосуються застосування норм валютного законодавства України під час здійснення операцій за деривативними контрактами, які укладаються з іноземними контрагентами як банками, так і їх клієнтами. У зв’язку з цим повідомляємо таке.
Закон України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” регулює відносини, що виникають під час укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу.
Закон України “Про валюту і валютні операції” (далі – Закон про валюту) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ.
Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 1 (зі змінами) (далі – Положення № 1), визначає структуру валютного ринку України, загальний порядок та умови торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України. Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (зі змінами) (далі – Положення № 5), визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Положення № 1 та Положення № 5 містять норми щодо порядку здійснення валютних операцій за деривативними контрактами грошового ринку, що є торгівлею валютними цінностями в розумінні Закону про валюту. Це валютні операції на умовах “форвард” та “своп”, під час здійснення яких мають ураховуватися, зокрема, вимоги підпунктів 1, 2, 18 пункту 2 розділу I, підпунктів 8, 9 пункту 10 розділу III Положення № 1, пунктів 32 – 34 1 розділу IV Положення № 5.
Водночас звертаємо увагу, що валютні операції за контрактами на різницю цін, базовим показником яких є курс іноземної валюти до гривні або іншої іноземної валюти, здійснюються згідно з вимогами, установленими нормативно-правовими актами Національного банку України з питань валютного регулювання до здійснення валютних операцій за розрахунковими форвардними договорами (контрактами) з купівлі, продажу або обміну іноземної валюти (пункт 3 1 розділу I Положення № 1).
Крім того, у пункті 34 2 розділу IV Положення № 5 установлено, що операції з базовими активами деривативних контрактів грошового ринку (гривнею, іноземною валютою та банківськими металами) здійснюються з дотриманням вимог Положення № 5.
Щодо розрахунків за деривативними контрактами, які укладаються як банками, так і їх клієнтами, то здійснення цих розрахунків передбачено режимом поточних рахунків у національній та іноземній валюті клієнтів банків (юридичних і фізичних осіб резидентів та нерезидентів), кореспондентських рахунків банків-резидентів і банків-нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у національній валюті України (пункти 109, 117 – 119, 127, 128 розділу X, пункти 136 – 138 розділу XI Положення № 5).
Розрахунки за деривативними контрактами (уключаючи товарні деривативні контракти) здійснюються на загальних підставах щодо проведення валютних операцій із дотриманням вимог законодавства України. Зокрема, необхідно враховувати норму пункту 4 розділу I Положення № 5, згідно з якою клієнти (резиденти та нерезиденти) здійснюють валютні операції, зокрема, з переказу іноземної валюти в разі наявності підстав/зобов’язань для проведення таких операцій, що підтверджуються відповідними документами.
Також відповідно до пункту 89 розділу IX Положення № 5 резиденту (юридичній особі / фізичній особі – підприємцю) дозволяється здійснювати валютні операції з метою здійснення його господарської діяльності з переказу коштів з України / на поточні рахунки нерезидентів – юридичних осіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків), уключаючи переказ коштів з метою придбання резидентом цінних паперів іноземного емітента, облігацій зовнішньої державної позики України, протягом календарного року на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 2000000 євро включно (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті / гривні за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення відповідної операції).
Водночас ліміт, передбачений у пункті 89 розділу IX Положення № 5, не поширюється на власні операції банків (підпункт 1 пункту 90 розділу IX Положення № 5).
Також відповідно до положень пункту 136 розділу X Положення № 5 кореспондентський рахунок банку в іноземній валюті, відкритий в іншому банку (резиденті, нерезиденті), може використовуватися для здійснення операцій, що не суперечать законодавству України (уключаючи також ті, перелік яких наведений у пункті 136 розділу X Положення № 5).
Стосовно можливості укладання банками такого деривативного контракту як процентний своп та здійснення обміну процентними платежами зазначаємо таке.
Відповідно до положень статей 31 – 33 Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”:
деривативний контракт – це договір, умови якого передбачають обов’язок однієї або кожної зі сторін такого договору щодо базового активу та/або умови якого встановлюються залежно від значення базового показника, а також можуть передбачати обов’язок проведення грошових розрахунків;
базовий показник деривативного контракту (далі – базовий показник) – це ціна базового активу (у тому числі його курс), дохідність базового активу, процентна ставка, індекс, показники статистичної інформації, фізичні, біологічні, хімічні показники стану навколишнього природного середовища;
своп – це деривативний контракт, що укладається на організованому ринку або поза ним, за яким сторони зобов’язуються протягом дії такого контракту з визначеною ним періодичністю здійснювати обмін платежами, розмір яких визначається відповідно до умов такого контракту.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону про валюту торгівля валютними цінностями – це операції з купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій формі (для банківських металів – із фізичною поставкою), так і безготівковій формі (для банківських металів – без фізичної поставки). Тож операції з обміну процентними платежами не належать до операцій з торгівлі валютними цінностями, а є здійсненням розрахунків за деривативним контрактом. Нормативно-правові акти Національного банку України з питань валютного регулювання не містять окремих норм щодо порядку здійснення банками операцій за таким деривативним контрактом як процентний своп. Водночас зазначені операції з обміну процентними платежами мають здійснюватися відповідно до загального порядку проведення розрахунків за деривативними контрактами, про що зазначено вище.
Заступник Голови
Юрій ГЕЛЕТІЙ