Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону України “Про державну службу” (далі – Закон) НАДС роз’яснює.
Початок військових дій на території України суттєво вплинув на порядок та режим роботи багатьох державних органів. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102, введено воєнний стан.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
У зв’язку із цим функціонування державних органів та режим роботи їх працівників має бути організований з огляду на безпекову ситуацію у конкретному регіоні. Забезпечення ефективної роботи державного органу в цей період вимагає гнучкості та швидкої адаптації до подій, що відбуваються навколо.
Нагадуємо, що державний службовець може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу у випадках та порядку, передбаченому Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку, затвердженими наказом НАДС від 03 березня 2016 року № 50, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 457/28587, та Правилами внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу. Дистанційний формат роботи дозволить більшою мірою убезпечити працівників державного органу від збройної агресії чи загрози нападу, допоможе зменшити небезпеку їх життю або здоров’ю, а також сприятиме дотриманню обмежень перебування на вулицях та в інших громадських місцях, зокрема у комендантську годину.
Однак, у разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, що викликане, зокрема, військовим станом, доцільно оформити простій для конкретних державних службовців або структурних підрозділів відповідно до законодавства про працю.
Належну увагу слід приділяти обліку робочого часу та своєчасному доведенню до працівників державного органу інформації, що стосується роботи державного органу.
У разі невиходу державного службовця на роботу такий факт має обліковуватись шляхом проставлення в табелі обліку робочого часу відмітки ІН, НЗ або І (в залежності від виду неявок). Водночас звертаємо увагу, що прогулом є відсутність державного службовця на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Якщо причина відсутності державного службовця пов’язана із необхідністю убезпечити себе чи інших осіб від збройної агресії, загрози нападу, або іншим чином пов’язана із уникненням небезпеки його життю або здоров’ю, такі обставини, особливо в умовах воєнного стану, безперечно мають вважатися поважними.
Недотримання Правил внутрішнього службового розпорядку або відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин може бути підставою для порушення щодо такого державного службовця дисциплінарного провадження.
Державному службовцю відповідно до законодавства про відпустки можуть бути надані різні їх види, зокрема на час, необхідний для переміщення та уникнення небезпеки. Звертаємо увагу, що більшість видів відпусток потребують згоди обох сторін (державного службовця та керівника державної служби). У такому разі при вирішенні питання щодо надання відпустки обов’язково враховуються необхідність забезпечення ефективної роботи державного органу. Крім того, затверджений у державному органі графік надання відпусток може бути переглянутий та до нього можуть бути внесені зміни у порядку, передбаченому для його складання.
Крім оплачуваних відпусток державному службовцю можуть бути надані різні види відпусток без збереження заробітної плати, зокрема на період карантину, що передбачена частиною третьою статті 26 Закону України “Про відпустки”. Відповідна заява державного службовця може бути передана до державного органу, зокрема, засобами телекомунікаційного зв’язку.
Стосовно державних службовців, яких зараховано до складу добровольчих формувань територіальних громад, то їх статус належним чином законодавчо не врегульовано. З огляду на склад, мету і завдання національного спротиву, що визначені у статті 3 Закону України “Про основи національного спротиву”, на думку НАДС, діяльність Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад можна вважати виконанням державних та громадських обов’язків.
Для належного оформлення відносин з державними службовцями, яких зараховано до складу Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, а також належної фіксації відсутності їх на робочому місці, на думку НАДС, у державному органі слід видати наказ (розпорядження) про увільнення відповідних державних службовців від роботи у зв’язку з таким зарахуванням, застосувавши аналогію закону.
Підставою видачі такого наказу (розпорядження) будуть статті 3, 9, 24 Закону України “Про основи національного спротиву”, стаття 119 Кодексу законів про працю України, Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102.
Оскільки з особами, які зараховуються до Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, в обов’язковому порядку укладається контракт, то наказ про увільнення від роботи доцільно видавати на підставі заяви відповідного державного службовця та копії укладеного контракту. Така заява та копія контракту може бути передана до державного органу засобами телекомунікаційного зв’язку.
За такими державними службовцями зберігається місце роботи, посада та середній заробіток на час їх участі у виконанні завдань територіальної оборони під час воєнного стану. Про це теж доцільно зазначити у відповідному наказі.
Нагадуємо, що відповідно до статті 9-1 Закону України “Про державну службу” доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону може здійснюватись, зокрема, шляхом її надсилання з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку.
Голова Наталія АЛЮШИНА