Коментар редакції див. у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 111 за 2022 р. на стор. 17.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13 – 17, ст. 112) такі зміни:
1. У пункті 14.1 статті 14:
доповнити підпунктами 14.1.566 і 14.1.861 такого змісту:
“14.1.566. електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи “Е-резидент”;
“14.1.861. інформаційна система “Е-резидент” – інформаційна система, що є складовою частиною Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у рамках якої здійснюється збирання, накопичення, обробка, захист, облік та надання інформації про електронного резидента (е-резидента)”;
підпункт 14.1.213 доповнити абзацом тринадцятим такого змісту:
“Для цілей цього підпункту не вважається достатньою умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента)”.
2. Пункт 20.1 статті 20 доповнити підпунктом 20.1.50 такого змісту:
“20.1.50. отримувати безоплатно від банків у порядку, встановленому Законом України “Про банки і банківську діяльність” та цим Кодексом, інформацію щодо операцій за рахунками електронних резидентів (е-резидентів), а саме відомості на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер рахунку контрагента”.
3. Пункт 42.4 статті 42 доповнити абзацом восьмим такого змісту:
“Листування контролюючих органів з платниками податків, що набули статусу електронного резидента (е-резидента), здійснюється виключно засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.
4. Абзац четвертий пункту 421.5 статті 421 після слів “Платник податків” доповнити словами “(крім платника податків, який набув статусу електронного резидента (е-резидента)”.
5. Пункт 45.1 статті 45 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
“Податковою адресою платника податків – електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента)”.
6. Пункт 65.1 статті 65 після слів “фізичних осіб – підприємців” доповнити словами “(крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента)”.
7. У статті 70:
абзац п’ятий пункту 70.1 викласти в такій редакції:
“іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, або набули статусу електронного резидента (е-резидента)”;
пункт 70.5 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
“Подання іноземцем заяви на набуття статусу електронного резидента (е-резидента) прирівнюється до особистого подання до відповідного контролюючого органу облікової картки фізичної особи – платника податків та заяви для реєстрації в Державному реєстрі”.
У зв’язку з цим абзаци другий – шостий вважати відповідно абзацами третім – сьомим.
8. Главу 6 доповнити статтею 701 такого змісту:
“Стаття 701. Підстави та порядок набуття і втрати статусу електронного резидента (е-резидента)
701.1. Іноземець має право набути статус електронного резидента (е-резидента) після подання ним через інформаційну систему “Е-резидент” заяви про набуття статусу електронного резидента (е-резидента), його ідентифікації та надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
701.2. Не можуть бути електронними резидентами (е-резидентами):
а) громадяни України;
б) іноземці, які мають право на постійне проживання в Україні чи є податковими резидентами України;
в) особи без громадянства;
г) особи, які отримують доходи з джерелом походження з України за товари, роботи, послуги (крім пасивних доходів);
ґ) особи, які є громадянами (підданими), резидентами або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держави (юрисдикції), не включені до Переліку держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента (е-резидента).
Перелік держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента (е-резидента), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До Переліку держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента (е-резидента), не може бути включена держава:
визнана державою-агресором та/або державою-окупантом щодо України;
включена до переліку високоризикових держав (юрисдикцій) FATF, щодо яких застосовуються посилені заходи належної перевірки та/або контрзаходи з метою захисту міжнародної фінансової системи від постійних та значних ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (“чорний список” FATF);
включена до переліку держав (територій), які мають стратегічні недоліки у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв FATF (“сірий список” FATF);
визначена Європейською комісією як країна із слабкими режимами запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
701.3. Порядок набуття та скасування статусу електронного резидента (е-резидента), ідентифікації осіб, які мають намір набути статус електронного резидента (е-резидента), та надання їм доступу до кваліфікованих електронних довірчих послуг визначається Кабінетом Міністрів України.
Взяття на облік електронного резидента (е-резидента) здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей, отриманих від інформаційної системи “Е-резидент”.
701.4. Підставами для скасування статусу електронного резидента (е-резидента) є:
а) подання іноземцем заяви про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) за власним бажанням;
б) анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, у разі отримання інформації про:
смерть особи, визнання її безвісно відсутньою;
обмеження цивільної дієздатності особи або визнання її недієздатною;
невідповідність особи вимогам пункту 701.2 цієї статті;
в) закінчення строку дії документа про відповідність засобу кваліфікованого електронного підпису або позитивного експертного висновку за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації засобу кваліфікованого електронного підпису, який використовує електронний резидент (е-резидент), за умови що електронний резидент (е-резидент) не здійснить протягом одного місяця з дня завершення строку дії відповідного документа отримання засобу кваліфікованого електронного підпису з чинним документом про відповідність або з позитивним експертним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Іноземець втрачає статус електронного резидента (е-резидента) з дня, наступного за днем внесення запису про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) до інформаційної системи “Е-резидент”.
Порядок формування та ведення інформаційної системи “Е-резидент” та доступу до неї контролюючих органів і податкових агентів платників єдиного податку встановлюється Кабінетом Міністрів України.
701.5. У разі отримання інформації про втрату особою статусу електронного резидента (е-резидента) контролюючий орган автоматично здійснює зняття з обліку такої особи як електронного резидента (е-резидента)”.
9. Доповнити статтею 1261 такого змісту:
“Стаття 1261. Порушення правил утримання та сплати (перерахування) податків податковими агентами платників єдиного податку
1261.1. Неутримання та/або несплата (неперерахування), та/або сплата (перерахування) не в повному обсязі єдиного податку податковим агентом платника єдиного податку третьої групи –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає утриманню та/або сплаті до бюджету.
1261.2. Ті самі дії, вчинені умисно, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає утриманню та/або сплаті до бюджету.
1261.3. Діяння, передбачені пунктом 1261.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає утриманню та/або сплаті до бюджету.
1261.4. Діяння, передбачені пунктом 1261.2 цієї статті, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше разів, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає утриманню та/або сплаті до бюджету”.
10. У статті 291:
підпункт 3 пункту 291.4 викласти в такій редакції:
“3) третя група:
фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи – підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб – громадян або резидентів України;
не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;
обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року”;
доповнити пунктом 291.8 такого змісту:
“291.8. Вимоги пунктів 291.5 – 291.6 цієї статті не поширюються на платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)”.
11. У статті 292:
пункт 292.1 доповнити підпунктом 3 такого змісту:
“3) для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку”;
пункт 292.11 доповнити підпунктом 13 такого змісту:
“13) пасивні доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку платника єдиного податку третьої групи – електронного резидента (е-резидента) в банку, отримані таким платником податку”.
12. У статті 293:
абзац четвертий пункту 293.3 викласти в такій редакції:
“Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також для електронних резидентів (е-резидентів) ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 цього пункту”;
підпункт 4 пункту 293.4 викласти в такій редакції:
“4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)”.
13. Абзац другий пункту 294.1 статті 294 викласти в такій редакції:
“Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу)”.
14. У статті 295:
пункт 295.3 викласти в такій редакції:
“295.3. Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал”;
доповнити пунктом 295.31 такого змісту:
“295.31. Для платника єдиного податку третьої групи – електронного резидента (е-резидента) податковим агентом є банк, в якому електронному резиденту (е-резиденту) відкрито поточний рахунок.
Платник єдиного податку третьої групи – електронний резидент (е-резидент) має право відкрити поточний рахунок виключно через інформаційну систему “Е-резидент” в одному самостійно обраному ним банку, доступному для вибору в інформаційній системі “Е-резидент”.
Банк зобов’язаний надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку платником єдиного податку третьої групи – електронним резидентом (е-резидентом) до контролюючого органу, в якому він обліковується як платник податків, у день відкриття/закриття рахунку в порядку, передбаченому статтею 69 цього Кодексу.
295.31.1. Податковий агент платника єдиного податку третьої групи – електронного резидента (е-резидента) під час зарахування коштів на поточний рахунок такого платника зобов’язаний утримувати податок із суми зарахування за рахунок таких коштів, використовуючи ставку податку, визначену статтею 293 цього Кодексу, та не пізніше наступних двох робочих днів перерахувати податок до державного бюджету.
У разі зарахування на поточний рахунок платника єдиного податку третьої групи – електронного резидента (е-резидента) іноземної валюти відповідний податок перераховується податковим агентом у гривню за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 цього Кодексу.
295.31.2. Податкові зобов’язання з єдиного податку, утримані податковим агентом платника єдиного податку третьої групи – електронного резидента (е-резидента), не підлягають поверненню платнику податку як помилково та/або надміру сплачені податкові зобов’язання, не можуть бути зараховані в рахунок інших обов’язкових платежів та на них не поширюються положення статті 43 цього Кодексу”;
пункт 295.4. після слова “груп” доповнити словами “(крім електронних резидентів (е-резидентів)”;
пункт 295.7 викласти в такій редакції:
“295.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) сплата єдиного податку, нарахованого за перевищення обсягу доходу, здійснюється в порядку, визначеному пунктом 295.31 цієї статті”.
15. У статті 296:
пункт 296.1 доповнити абзацом шостим такого змісту:
“Вимоги цього пункту не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами)”;
пункт 296.3 доповнити абзацом третім такого змісту:
“Вимоги цього пункту не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами)”;
підпункт 296.5.3 пункту 296.5 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
“Вимоги цього пункту не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами)”;
доповнити пунктом 296.11 такого змісту:
“296.11. Податкові агенти платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) зобов’язані:
а) своєчасно та повністю утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету єдиний податок платника єдиного податку третьої групи;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум надходжень платника третьої групи єдиного податку на рахунки у банках і сум утриманого з них податку за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі зарахування коштів на рахунок платника єдиного податку третьої групи – електронного резидента (е-резидента).
При цьому податкові агенти платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) окремо відображають обсяг надходжень на рахунок, що оподатковані за ставкою 5 відсотків від суми зарахованих коштів, та обсяг надходжень на рахунок, що оподатковані за ставкою 15 відсотків від суми зарахованих коштів (у разі перевищення відповідного ліміту);
в) подавати до контролюючого органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та порядку, визначених цим розділом та розділом II цього Кодексу;
г) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.
Втрата платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента) не звільняє податкового агента від обов’язку подання податкового розрахунку сум надходжень платника третьої групи єдиного податку на рахунки за період перебування особи на спрощеній системі оподаткування”.
16. У статті 298:
підпункт 298.1.2 пункту 298.1 доповнити абзацом третім такого змісту:
“Зареєстровані у встановленому порядку електронні резиденти (е-резиденти) як фізичні особи – підприємці вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації без необхідності подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування”;
підпункти 3, 4 і 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 викласти в такій редакції:
“3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків”;
“7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності”.
17. У статті 299:
пункт 299.1 доповнити абзацом другим такого змісту:
“Реєстрація електронних резидентів (е-резидентів) платниками єдиного податку третьої групи здійснюється контролюючим органом протягом двох робочих днів з дати отримання від державного реєстратора відомостей про реєстрацію електронного резидента як фізичної особи – підприємця у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”;
підпункти 3 та 8 пункту 299.7 викласти в такій редакції:
“3) місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)”;
“8) види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)”;
пункт 299.10 доповнити підпунктом 7 такого змісту:
“7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента)”;
абзац сьомий пункту 299.13 викласти в такій редакції:
“види господарської діяльності (за наявності відповідних даних)”.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2023 року.
2. Внести зміни до таких законів України:
1) пункт 4 частини першої статті 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5 – 6, ст. 30 із наступними змінами) доповнити підпунктом “г” такого змісту:
“г) на його запит – щодо операцій за рахунками електронних резидентів (е-резидентів), а саме відомості на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер рахунку контрагента”;
2) пункт 4 частини першої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2 – 3, ст. 11; 2015 р., № 11, ст. 75) викласти в такій редакції:
“4) фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)”;
3) у Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17 із наступними змінами):
у частині першій статті 1:
пункт 8 після абзацу тринадцятого доповнити абзацом такого змісту:
“центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, – у разі подання документів для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з втратою ним статусу електронного резидента (е-резидента)”.
У зв’язку з цим абзаци чотирнадцятий – вісімнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим – дев’ятнадцятим;
доповнити абзацом двадцятим такого змісту:
“термін “Електронний резидент (е-резидент)” вживається у цьому Законі у значенні, наведеному в Податковому кодексі України”;
у частині четвертій статті 9:
пункт 6 викласти в такій редакції:
“6) види діяльності (крім електронних резидентів (е-резидентів)”;
доповнити пунктом 25 такого змісту:
“25) відомості про перебування фізичної особи – підприємця у статусі електронного резидента (е-резидента)”;
абзац шостий частини другої статті 13 викласти в такій редакції:
“До центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи, державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі, технічним адміністратором Єдиного державного реєстру забезпечується передача відомостей з відповідної заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість та/або інформації про набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента), та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій”;
статтю 14 доповнити частиною восьмою такого змісту:
“8. Електронний резидент для державної реєстрації як фізичної особи – підприємця подає заяву в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг у порядку, визначеному Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері надання електронних та адміністративних послуг, за умови підписання заявником заяви з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Документом, що посвідчує особу електронного резидента, є паспортний документ для виїзду за кордон”;
у статті 18:
пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
“1) заява про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування або інформація про набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента)”;
частину четверту доповнити пунктами 3 і 4 такого змісту:
“3) рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, про анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) – у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента);
4) заява про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) – у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента)”;
4) у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 25, ст.171 із наступними змінами):
у статті 1:
пункт 26 частини першої доповнити абзацом сьомим такого змісту:
“для електронних резидентів (е-резидентів) – відомості, зазначені у пункті 11 частини дев’ятої статті 11 цього Закону”;
частину другу доповнити абзацом третім такого змісту:
“Термін “електронний резидент (е-резидент)” вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Податковому кодексі України”;
частину дев’яту статті 11 доповнити новим пунктом 11 такого змісту:
“11) для електронного резидента (е-резидента) – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дату народження, номер та серію (за наявності) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, громадянство (підданство), відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації. Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені”;
частину першу статті 20 доповнити абзацом шостим такого змісту:
“фінансові операції електронного резидента (е-резидента)”.
3. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
4. Рекомендувати Національному банку України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
5. Установити, що до порядку підготовки та прийняття нормативно-правових актів, що приймаються на виконання вимог цього Закону, не застосовуються вимоги Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
6 жовтня 2022 року
№ 2654-IX
