МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 19.09.2022 р. № 595

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
02 листопада 2022 р. за № 1354/38690

Про затвердження Методики визначення шкоди та збитків, пов’язаних із забезпеченням публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, забезпеченням безпеки дорожнього руху, забезпеченням недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, здійсненням пропуску через державний кордон, захистом населення і територій від надзвичайних ситуацій, бойовими діями, під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 “Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації”, з метою встановлення процедури визначення шкоди та збитків, завданих Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій унаслідок збройної агресії Російської Федерації,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення шкоди та збитків, пов’язаних із забезпеченням публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, забезпеченням безпеки дорожнього руху, забезпеченням недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, здійсненням пропуску через державний кордон, захистом населення і територій від надзвичайних ситуацій, бойовими діями, під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, що додається.

2. Департаменту юридичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України (Горбась Д.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр
Денис МОНАСТИРСЬКИЙ

ПОГОДЖЕНО:
Віце-прем’єр-міністр України – Міністр
з питань реінтеграції тимчасово
окупованих територій України
Ірина ВЕРЕЩУК
Міністр оборони України
Олексій РЕЗНІКОВ
Міністр інфраструктури України
Олександр КУБРАКОВ
Голова Державної служби
України з надзвичайних ситуацій
Сергій КРУК
Голова Національної
поліції України
Ігор КЛИМЕНКО
Голова Державної
прикордонної служби України
Сергій ДЕЙНЕКО
Перший заступник командувача
(начальник штабу) Головного
управління Національної
гвардії України
генерал-лейтенант
Володимир КОНДРАТЮК
Заступник Голови
Служби безпеки України
Олександр ЯКУШЕВ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх справ України
19 вересня 2022 року № 595

МЕТОДИКА
визначення шкоди та збитків, пов’язаних із забезпеченням публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, забезпеченням безпеки дорожнього руху, забезпеченням недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, здійсненням пропуску через державний кордон, захистом населення і територій від надзвичайних ситуацій, бойовими діями, під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

I. Основні положення

1. Ця Методика встановлює механізм визначення обсягів шкоди та збитків, пов’язаних із забезпеченням публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, забезпеченням безпеки дорожнього руху, забезпеченням недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, здійсненням пропуску через державний кордон, захистом населення і територій від надзвичайних ситуацій, бойовими діями, під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – шкода та збитки) на основі кількісних та якісних показників.

2. Терміни, що використовуються в цій Методиці, уживаються в значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, Загальних засадах оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951) (далі – Загальні засади оцінки збитків)), інших нормативно-правових актах з оцінки майна.

3. Об’єктами шкоди та збитків (основними показниками, які оцінюються) у цій Методиці є:

1) людські втрати (загибель, смерть осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівників міліції), поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії України (далі – НГУ), Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту) під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розмінування, проведення відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

2) витрати на виплату одноразової грошової допомоги, надбавок, доплат, грошової компенсації, пільг особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівникам міліції), поліцейським, військовослужбовцям НГУ, ДПСУ, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, пов’язані з участю в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також витрати на виплати членам сімей загиблих (померлих) осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівників міліції), поліцейських, військовослужбовців НГУ, ДПСУ, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту;

3) матеріальні втрати, до яких належать втрата, пошкодження та/або знищення майна МВС, поліції, НГУ, ДПСУ, ДСНС, пов’язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, забезпеченням безпеки дорожнього руху, забезпеченням недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, здійсненням пропуску через державний кордон, захистом населення і територій від надзвичайних ситуацій, бойовими діями, розмінуванням, проведенням відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

4) витрати, пов’язані з розмінуванням, проведенням відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

5) витрати на утилізацію пошкодженої техніки, озброєння і боєприпасів.

4. МВС, поліція, НГУ, ДПСУ, ДСНС у межах повноважень забезпечують визначення шкоди та обсягу збитків за показниками, зазначеними в пункті 3 цього розділу.

5. Інформація, яка узагальнюється відповідно до цієї Методики та є інформацією з обмеженим доступом, створюється, збирається, одержується, зберігається, використовується, поширюється, охороняється та захищається відповідно до законодавства України.

II. Організаційні засади оцінки збитків

1. Метою оцінки шкоди та збитків є визначення:

кількості осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівників міліції), поліцейських, військовослужбовців НГУ, ДПСУ, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули, померли внаслідок участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розмінування, проведення відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

обсягу збитків від втрат, пошкодження або знищення майна МВС, поліції, НГУ, ДПСУ, ДСНС, а також витрат, які вони зробили або мусять зробити для відновлення або заміщення такого майна (реальних збитків).

2. Оцінка збитків здійснюється шляхом проведення стандартизованої, аналітичної, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи з урахуванням вимог Законів України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, “Про судову експертизу”, Загальних засад оцінки збитків, Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 224).

3. Стандартизована оцінка збитків проводиться на підставі наказів Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, командувача Національної гвардії України (далі – наказ).

У наказі встановлюється дата оцінки, на яку проводиться оцінка збитків.

За результатом стандартизованої оцінки збитків складається акт оцінки збитків в електронній формі та в паперовій формі (за потреби).

Акт оцінки збитків складається за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Методики. Акт оцінки збитків підписується всіма оцінювачами або спеціалістами, які безпосередньо проводили оцінку збитків, та затверджується відповідним керівником, який видав наказ, або уповноваженою ним особою.

Проведення стандартизованої оцінки збитків майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, доступ до якого неможливий, здійснюється за даними бухгалтерського обліку та іншими вихідними даними.

4. У разі неможливості отримання достатнього обсягу вихідних даних, необхідних для проведення стандартизованої оцінки збитків, можуть використовуватися результати аналітичної оцінки збитків.

Аналітична оцінка збитків забезпечується МВС, поліцією, НГУ, ДПСУ, ДСНС самостійно або із залученням до її виконання фахівців, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, з урахуванням вимог Загальних засад оцінки збитків, але не обмежуючись ними.

За результатами аналітичної оцінки збитків складається аналітичний звіт в електронній формі та в паперовій формі (за потреби).

Аналітичний звіт складається за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Методики, та підписується спеціалістами, які безпосередньо проводили оцінку збитків.

5. За потреби та у випадках, передбачених законодавством України, може проводитися незалежна оцінка збитків або судова експертиза, пов’язана з оцінкою збитків, які проводяться з урахуванням вимог пункту 5 Загальних засад оцінки збитків.

6. Вихідні дані, що застосовуються під час оцінки збитків, визначаються з урахуванням об’єкта оцінки (показника, який оцінюється).

Вихідними даними, що застосовуються під час оцінки збитків, є:

• дані обліків персоналу МВС, поліції, НГУ, ДПСУ, ДСНС, які ведуться в установленому законодавством України порядку;
• правова, технічна та інша документація на майно, що зазнало руйнівного впливу, яка дає змогу його ідентифікації, у тому числі документи, які складені відповідними комісіями під час огляду об’єкта збитку і ґрунтуються на судженнях (свідченнях) членів комісій;
• звіт (акт) про обстеження пошкоджених або знищених об’єктів після завдання шкоди з рекомендаціями щодо подальшої експлуатації, складений відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257;
• матеріали інвентаризації;
• дані з бухгалтерського обліку;
• проєктно-кошторисна документація;
• матеріали технічної інвентаризації;
• землевпорядна документація на земельну ділянку;
• документи з відомостями про технічний стан та технічні характеристики майна;
• фінансова звітність;
• матеріали аудиту;
• документи з оцінки пошкодженого майна;
• інші документи та інформація, що містять характеристики об’єкта оцінки.

Для аналітичної оцінки можуть застосовуватися інші вихідні дані.

7. Інформаційні джерела, що застосовуються під час оцінки збитків, визначаються з урахуванням об’єкта оцінки (показника, який оцінюється).

Інформаційними джерелами, що застосовуються під час оцінки збитків, є:

• результати огляду об’єкта оцінки, що здійснено, зокрема, з використанням технічних засобів та інформаційних джерел (фотоматеріали, відеоматеріали, геопросторові дані, цифрові картографічні матеріали, дані дистанційного зондування Землі та їх похідні продукти, аналітика соціальних мереж, наявна публічна інформація);
• ринкові дані, які застосовуються під час проведення оцінки збитків: інформація про угоди купівлі-продажу подібного до об’єкта оцінки майна, ринкові ціни на подібне майно;
• інші інформаційні джерела, які можуть бути застосовані під час оцінки збитків, у тому числі інформація з інших актів (звітів, експертиз), складених за результатами оцінки збитків.

III. Методичні засади визначення розміру збитків, спричинених бойовими діями під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

1. Людські втрати

1. Основними показниками, які оцінюються при визначенні людських втрат із числа осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівників міліції), поліцейських, військовослужбовців НГУ, ДПСУ, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, є:

1) кількість загиблих унаслідок участі в антитерористичній операції, бойових діях або участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

2) кількість померлих унаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих унаслідок участі в антитерористичній операції, бойових діях або участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

3) кількість загиблих під час розмінування, проведення відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що виникли внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

4) кількість померлих унаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час розмінування, проведення відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що виникли внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

5) кількість загиблих у період проходження служби внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час виконання службових обов’язків, не пов’язаних із безпосередньою участю в бойових діях або забезпеченням здійснення заходів із національної безпеки і оборони;

6) кількість загиблих у період проходження служби внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за обставин, не пов’язаних із виконанням службових обов’язків.

2. Кількість людських втрат (Лв) із числа осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівників міліції), поліцейських, військовослужбовців НГУ, ДПСУ, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту внаслідок участі в антитерористичній операції, бойових діях або участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації розраховується за такою формулою:

Лв = Зб + Зр + Зсо + Знсо + Пп + Пр, де:

Зб – кількість загиблих під час участі в антитерористичній операції, бойових діях або участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

Зр – кількість загиблих під час розмінування, проведення відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що виникли внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

Зсо – кількість загиблих у період проходження служби внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час виконання службових обов’язків, не пов’язаних із безпосередньою участю в бойових діях або здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони;

Знсо – кількість загиблих у період проходження служби внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за обставин, не пов’язаних із виконанням службових обов’язків;

Пп – кількість померлих унаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, бойових діях або участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

Пр – кількість померлих унаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час розмінування, проведення відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що виникли внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

2. Витрати на виплату одноразової грошової допомоги, надбавок, доплат, грошової компенсації, пільг особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівникам міліції), поліцейським, військовослужбовцям НГУ, ДПСУ, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, пов’язані зі збройною агресією, у тому числі з участю в антитерористичній операції, бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також витрати на виплати членам сімей загиблих (померлих) осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівників міліції), поліцейських, військовослужбовців НГУ, ДПСУ, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту

1. Обсяг витрат, пов’язаних із виплатами одноразової грошової допомоги, надбавок, доплат, грошової компенсації, пільг особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівникам міліції), поліцейським, військовослужбовцям НГУ, ДПСУ, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також витрати на виплати членам сімей загиблих (померлих) таких осіб визначається МВС, поліцією, НГУ, ДПСУ, ДСНС відповідно до здійснених ними виплат, пов’язаних зі збройною агресією, у тому числі з участю в антитерористичній операції, бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

2. Розрахунок витрат на виплату одноразової грошової допомоги, надбавок, доплат, грошової компенсації, пільг особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівникам міліції) проводиться з урахуванням норм Кодексу цивільного захисту України, Законів України “Про Національну поліцію”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 550-XIV, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 “Про грошове забезпечення військовослужбовців”, Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908, постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”, постанови Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 року № 111 “Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період”, постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 “Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби”, постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій”, постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 691 “Про особливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності резервістам, які безпосередньо брали (беруть) участь в антитерористичній операції”, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських”, постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану” та інших актів законодавства.

3. Обсяг витрат на виплату одноразової грошової допомоги, надбавок, доплат, грошової компенсації, пільг особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівникам міліції), поліцейським, військовослужбовцям НГУ, ДПСУ, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, пов’язані з участю в антитерористичній операції, бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також витрат на виплати членам сімей загиблих (померлих) осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівників міліції), поліцейських, військовослужбовців НГУ, ДПСУ, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту обчислюються за такою формулою:

В_з = В₁ + В₂ + В₃ + В₄ + В_5, де:

В_з – загальний обсяг витрат;

В₁ – витрати, пов’язані з виплатами сім’ям загиблих під час участі в антитерористичній операції, бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та сім’ям померлих унаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, отриманих за зазначених обставин;

В₂ – витрати, пов’язані з виплатами сім’ям загиблих під час розмінування, проведення відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що виникли внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, сім’ям померлих унаслідок травм, поранень, контузій, каліцтв, захворювань, отриманих за зазначених обставин;

В₃ – витрати, пов’язані з виплатами сім’ям загиблих у період проходження служби внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час виконання службових обов’язків, не пов’язаних із безпосередньою участю в бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони;

В₄ – витрати, пов’язані з виплатами сім’ям загиблих у період проходження служби внаслідок антитерористичної операції, бойових дій або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за обставин, не пов’язаних із виконанням службових обов’язків;

В₅ – витрати, пов’язані з виплатами одноразової грошової допомоги; інших додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, грошової компенсації, пільг), пов’язані з участю в антитерористичній операції, бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Обсяг витрат, зазначених в абзацах четвертому – восьмому цього пункту, визначається згідно з даними обліків, які ведуться відповідно в МВС, поліції, НГУ, ДПСУ, ДСНС в установленому законодавством порядку.

3. Матеріальні втрати, до яких належать втрата, пошкодження або знищення майна МВС, поліції, НГУ, ДПСУ, ДСНС, пов’язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, забезпеченням безпеки дорожнього руху, забезпеченням недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, здійсненням пропуску через державний кордон, захистом населення і територій від надзвичайних ситуацій, бойовими діями, розмінуванням, проведенням відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

1. Загальні матеріальні втрати МВС, поліції, НГУ, ДПСУ, ДСНС розраховуються за такою формулою:

Мв = Мд + Вм + Вт, де:

Мд – обсяг реальних збитків від втрат, пошкодження або знищення майна МВС, поліції, ДСНС (розраховуються згідно з пунктом 2 цієї глави);

Вм – обсяг реальних збитків від втрат, пошкодження або знищення військового майна НГУ, ДПСУ;

Вт – обсяг вимушених витрат, які понесли МВС, поліція, НГУ, ДПСУ, ДСНС у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації.

2. Матеріальні втрати розраховуються відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 224), та інших нормативно-правових актів щодо оцінки майна.

Обсяг збитків, пов’язаних із забезпеченням публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, забезпеченням безпеки дорожнього руху, забезпеченням недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, здійсненням пропуску через державний кордон, захистом населення і територій від надзвичайних ситуацій, бойовими діями, розмінуванням, проведенням відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у районі проведення антитерористичної операції, здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розраховується, зокрема, щодо такого майна:

• вогнепальної зброї;
• засобів індивідуального захисту;
• спеціальних засобів;
• однострою поліцейського;
• форменого одягу осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту;
• транспортних засобів;
• пожежно-рятувальної, інженерної, іншої спеціалізованої техніки та обладнання;
• технічних засобів (комп’ютерної, спеціальної, комунікаційної та іншої техніки).

Обсяг збитків від втрат майна розраховується виходячи з його балансової (залишкової) вартості за такою формулою:

Вт = Б + К, де:

Вт – обсяг збитків від втрат майна (за одиницю);

Б – балансова (залишкова) вартість втраченого (пошкодженого) майна;

К – витрати на відновлення або заміщення пошкодженого, знищеного майна.

М_д = ∑В_т.

3. Військові втрати, пов’язані з бойовими діями, розраховуються відповідно до чинного законодавства.

4. Вимушені витрати, які понесли МВС, поліція, НГУ, ДПСУ, ДСНС унаслідок участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, включають:

• витрати на придбання озброєння, у тому числі поліцією, НГУ, ДПСУ (поза межами норм належності мирного часу);
• витрати НГУ, ДПСУ на інженерно-оборонні споруди (на придбання, будівництво спеціальних споруд та створення інженерних загороджень);
• витрати поліції, НГУ на забезпечення заходів воєнного стану і територіальної оборони;
• витрати МВС на створення та забезпечення функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
• витрати поліції, ДПСУ, НГУ на фінансування заходів, відомості про які становлять державну таємницю;
• витрати ДСНС на придбання техніки та матеріально-технічних засобів (поза межами норм належності мирного часу);
• витрати МВС, поліції, НГУ, ДПСУ, ДСНС, пов’язані з евакуацією документів, майна;
• витрати на відрядження осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (працівників міліції), поліцейських, військовослужбовців НГУ, ДПСУ, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, пов’язані з участю в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
• витрати поліції, НГУ, ДПСУ, ДСНС на виплати винагород, пов’язаних з участю в антитерористичній операції, бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації;
• витрати закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління МВС, НГУ, ДПСУ, ДСНС, пов’язані з наданням медичних послуг особам, які отримали поранення, контузії, каліцтва, захворювання внаслідок участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у тому числі під час розмінування, проведення відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Визначення збитків за цими витратами здійснюється на підставі фактичних витрат МВС, поліції, НГУ, ДПСУ, ДСНС згідно з даними бухгалтерського обліку та інших вихідних даних.

4. Витрати, пов’язані з розмінуванням, проведенням відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

1. Загальні витрати на комплекс розмінування (В) розраховуються за формулою:

В = В_нто + В_то + В_р, де:

В_нто – загальні витрати на нетехнічне обстеження,

В_то – загальні витрати на технічне обстеження,

В_р – загальні витрати на розмінування/очищення.

2. Розрахунок витрат на нетехнічне обстеження (В_нто) проводиться за формулою:

В_нто = В_п + В_і, де:

В_п – прямі матеріальні витрати;

В_і – інші витрати.

3. Розрахунок витрат на технічне обстеження (В_то) проводиться за формулою:

В_то = В_п + В_і, де:

В_п – прямі матеріальні витрати;

В_і – інші витрати.

4. Розрахунок витрат на розмінування/очищення (В_р) проводиться за формулою:

В_р = В_п + В_і, де:

В_п – прямі матеріальні витрати;

В_і – інші витрати.

5. Розрахунок витрат на відновлювальні, аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи (В_ар) проводиться за формулою:

В_ар = В_п + В_і, де:

В_п – прямі матеріальні витрати;

В_і – інші витрати.

6. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість пошкоджених або знищених основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, запасів, які безпосередньо використовуються під час проведення робіт, пов’язаних із розмінуванням, відновлювальними, аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами (придбання сировини та матеріальних цінностей, обладнання, оснащення, матеріалів, палива та енергії, необхідних для забезпечення виконання відповідних робіт).

7. До складу інших витрат включаються:

• оплата послуг зв’язку;
• амортизація основних та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, які безпосередньо використовуються для проведення робіт із розмінування, відновлювальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

5. Витрати на утилізацію пошкодженої техніки, озброєння і боєприпасів

1. Утилізація пошкодженої техніки, озброєння НГУ та ДПСУ здійснюється відповідно до вимог Порядку утилізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2003 року № 705.

2. Утилізація боєприпасів НГУ та ДПСУ здійснюється відповідно до вимог Порядку утилізації ракет, боєприпасів та вибухових речовин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2006 року № 812.

3. Витрати на утилізацію пошкодженої техніки і боєприпасів НГУ, ДПСУ розраховуються відповідно до законодавства України.

Т. в. о. директора Департаменту
юридичного забезпечення
Міністерства внутрішніх
справ України
Ольга ГУБАРЕВА