МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 23.12.2022 р. № 455
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
24 лютого 2023 р. за № 344/39400
Про затвердження Порядку прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов’язуючої інформації та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України
Відповідно до статей 23, 232, 68, 69 та 357 Митного кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов’язуючої інформації (далі – Порядок), що додається.
2. Затвердити Зміни до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об’єктів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 630, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 2012 року за № 1025/21337.
3. Затвердити Зміни до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672, що додаються.
4. У заголовку та пункті 1 наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 “Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397, слова “відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста” замінити словами “митних органів”.
5. Внести зміни до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397, виклавши його в новій редакції, що додається.
6. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 19 червня 2012 року № 737 “Про затвердження Порядку прийняття, відкликання попереднього рішення про країну походження товару, затвердження форми попереднього рішення про країну походження товару”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1176/21488.
7. Державній митній службі України до 01 червня 2023 року забезпечити:
створення та введення в експлуатацію нового програмно-інформаційного комплексу “Рішення щодо зобов’язуючої інформації”, який забезпечить реалізацію положень Порядку;
створення та введення в експлуатацію на власному вебресурсі програмно-інформаційного сервісу для підприємств, який забезпечить реалізацію положень Порядку;
доопрацювання відповідних програмно-інформаційних комплексів для реалізації положень Порядку.
8. Державній митній службі України забезпечити на власному вебресурсі інформування про дату введення в експлуатацію передбачених пунктом 7 цього наказу програмно-інформаційних комплексів та сервісів.
9. Департаменту митної політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу.
10. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
11. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Драганчука Ю. О. та Голову Державної митної служби України.
Міністр
Сергій МАРЧЕНКО
ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник Міністра
цифрової трансформації України
Олексій ВИСКУБ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
23 грудня 2022 року № 455
Порядок
прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов’язуючої інформації
I. Загальні положення
1. Цей Порядок встановлює порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів або з питань визначення країни походження товарів (далі – Рішення), розгляду звернення підприємства про продовження строку використання Рішення, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом Рішень.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
заява – заява про надання Рішення з питань класифікації товарів або заява про надання Рішення з питань визначення країни походження;
митний орган – визначений наказом Держмитслужби митний орган, який приймає Рішення;
умови, визначені Рішенням – відомості, що містяться у Рішенні та визначають строк дії та зміст Рішення, а також фіксують факти та умови, на основі яких було прийнято таке Рішення;
умови надання Рішення – достатність (повнота) та достовірність відомостей, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для Рішення з питань класифікації товарів) або визначення країни походження товару (для Рішення з питань визначення країни походження товарів).
Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Митному кодексі України (далі – Кодекс) та інших нормативно-правових актах з питань митної справи.
3. Рішення є обов’язковим для виконання підприємством, зазначеним у такому Рішенні.
Рішення підлягає виконанню митними органами та підприємством з дня набрання ним чинності, крім випадків зупинення виконання Рішення відповідно до статті 264 Кодексу.
4. Рішення з питань визначення країни походження товарів приймається на один товар, який класифікується у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Дозволяється прийняття одного Рішення з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками.
5. Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів Рішення застосовується до товарів, яких стосується таке Рішення та щодо яких митні формальності виконуються після набрання чинності таким Рішенням.
Рішення з питань визначення країни походження товарів застосовується до товарів у разі подання до митного органу документів, що підтверджують країну походження таких товарів, відповідно до статті 43 Кодексу або міжнародних договорів України про вільну торгівлю.
6. Номер Рішення та дату його прийняття підприємство зазначає у митній декларації в установленому законодавством порядку.
Відсутність Рішення з питань класифікації товарів (за винятком комплектних об’єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) або Рішення з питань визначення країни походження товарів не є підставою для відмови в митному оформленні.
7. Рішення надається безоплатно та діє три роки з дати його прийняття, крім випадків скасування або анулювання такого Рішення до закінчення строку його чинності.
8. Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті Рішення з питань класифікації товарів.
9. У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить Рішенню з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню.
У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з дати набрання чинності Рішенням з питань класифікації товарів.
10. Митний орган не приймає рішень, визначених пунктами 7 – 11, 14 частини третьої статті 192 Кодексу, стосовно Рішень, а право бути почутим не застосовується відповідно до пунктів 4 та 5 статті 1910 Кодексу та у разі, якщо митний орган має намір прийняти рішення про відмову в наданні Рішення, скасування або анулювання Рішення.
11. Положення цього Порядку в частині обміну інформацією в електронній формі, зокрема подання заяв, надсилання підприємству інформації про прийняте рішення, внесення відомостей про прийняте рішення до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, обміну повідомленнями, внесення відомостей з використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, надання Рішень, оприлюднення Рішень, застосовуються після створення та введення в експлуатацію передбачених пунктом 7 наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455 “Про затвердження Порядку прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов’язуючої інформації та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України програмно-інформаційних комплексів та сервісів”.
12. Рішення в електронній формі оформлюються як окремий електронний документ або шляхом внесення відміток, відомостей про прийняте рішення до відповідних систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.
II. Подання та розгляд заяви
1. Для прийняття Рішення підприємство подає митному органу заяву:
за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку – для прийняття Рішення з питань класифікації товарів, у тому числі класифікації комплектного об’єкта;
за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку – для прийняття Рішення з питань визначення країни походження товарів.
Якщо заява подається через уповноваженого представника, до неї обов’язково додається довіреність, оформлена відповідно до вимог законодавства України.
Документи, зазначені у пунктах 2 та 3 цього розділу, надаються:
українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування; у разі необхідності підприємство забезпечує переклад таких документів за власний рахунок;
у вигляді оригіналів або копій, завірених у встановленому порядку.
2. Для прийняття Рішення з питань визначення країни походження товарів підприємством до заяви додається Рішення з питань класифікації товарів та за наявності проби (зразки) товару, документи та відомості, зокрема:
1) документи, що підтверджують країну походження товару, визначені статтею 43 Кодексу (у випадках, коли їх подання передбачено законом);
2) опис технологічної схеми виробництва готового товару;
3) бухгалтерські документи про калькуляцію собівартості одиниці продукції товару;
4) митні декларації та/або рахунки-фактури, що підтверджують митну вартість або ціну першого продажу матеріалів у країні походження товару, використаних при виробництві готового товару;
5) документи, що містять відомості про матеріали, використані при виробництві готового товару;
6) преференційні документи про походження (наприклад, сертифікати з перевезення товару EUR.1) на готовий товар або матеріали, використані при виробництві готового товару, якщо походження товару отримано шляхом застосування кумуляції до матеріалів преференційного походження;
7) декларація(ї) постачальника (виробника), заповнена(і) за формою(ами), наведеною(ими) в додатках 1 – 4 до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 року за № 355/35977;
8) Рішення з питань визначення країни походження товарів, прийняті митними органами іноземних країн на ідентичні або аналогічні товари або матеріали, використані при виробництві готового товару;
9) Рішення з питань визначення країни походження товарів, прийняті митними органами України на ідентичні або аналогічні товари;
10) будь-які інші документи, що підтверджують країну походження товару, визначену підприємством у графі 15 заяви.
3. Для прийняття Рішення з питань класифікації товарів підприємство додає до заяви за наявності проби (зразки) товару, документи та відомості, зокрема:
1) фотографії, креслення;
2) специфікації, каталоги, брошури та паспортні дані про товар від виробника;
3) технічні умови, технологічні схеми виготовлення товару;
4) комерційні, технічні й інші документи, що містять відомості про товар (наприклад, технологічні схеми виробництва);
5) дозволи, сертифікати уповноважених державних органів, маркувальні етикетки;
6) результати досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товару;
7) митні декларації.
Якщо заява подається для прийняття Рішення з питань класифікації комплектного об’єкта, до неї обов’язково додаються:
технічний опис комплектного об’єкта, що дає змогу визначити призначення й функції як комплектного об’єкта в цілому, так і його складових;
складальне креслення комплектного об’єкта із зазначенням у ньому порядкового номера кожної складової комплектного об’єкта;
контрольний список із зазначенням у ньому відомостей про всі складові комплектного об’єкта за формою згідно з додатком до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об’єктів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 630, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 2012 року за № 1025/21337. Якщо до переліку складових комплектного об’єкта входить кілька однакових складових, відомості про такі складові зазначаються в окремих позиціях контрольного списку.
4. Підприємство, зазначене у графі 1 заяви та у графі 3 Рішення, забезпечує надання достовірної та повної інформації у такій заяві та/або доданих до неї документах, у тому числі тих, які надані на запит про надання додаткових документів та/або інформації, у тому числі повторний, відповідно до пункту 16 цього розділу.
5. Заява та документи, що додаються до заяви, подаються до митного органу одним із таких способів:
1) у паперовій формі – особисто або поштовим відправленням з описом вкладення;
2) в електронній формі – з використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів із дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронних довірчих послуг та захисту інформації.
У разі надання разом із заявою проб (зразків) товару такі проби (зразки) подаються особисто або поштовим відправленням з описом вкладення.
6. Попередній розгляд заяви з метою перевірки дотримання підприємством умов, необхідних для прийняття такої заяви до розгляду, здійснюється у строк не більше 15 календарних днів з дня, наступного за днем реєстрації заяви митним органом.
7. За результатами попереднього розгляду митний орган приймає одне з таких рішень:
1) про розгляд заяви – якщо митним органом встановлено дотримання умов, необхідних для прийняття заяви до розгляду;
2) про відмову в розгляді заяви – якщо митним органом встановлено недотримання хоча б однієї з умов, необхідних для прийняття заяви до розгляду.
8. Умови, необхідні для прийняття заяви до розгляду, вважаються недотриманими у разі, якщо:
1) підприємство, зазначене у графі 1 заяви, не перебуває на обліку в митних органах згідно зі статтею 455 Кодексу;
2) підприємство, зазначене у графі 1 заяви, є нерезидентом;
3) заяву подано до митного органу, який не має повноважень щодо її розгляду та прийняття Рішення;
4) до заяви внесено відомості не в повному обсязі;
5) заяву складено не за встановленою формою та/або підписано особою, яка не має на це повноважень;
6) митним органом встановлено, що здійснюється розгляд заяви, поданої тим самим підприємством, щодо того самого товару, або раніше приймалося щодо такої заяви рішення, передбачене пунктом 17 цього розділу;
7) заяву подано для надання Рішення, що було надано раніше підприємству та протягом року до дня подання заяви скасовано на підставі недотримання підприємством умов, визначених Рішенням;
8) заяву подано для надання Рішення, що було надано раніше підприємству та протягом трьох років до дня подання заяви анульовано з підстав, передбачених статтею 1918 Кодексу;
9) у випадках, передбачених частиною восьмою статті 195 Кодексу.
9. Митний орган встановлює дотримання умов, необхідних для прийняття заяви до розгляду, та приймає рішення, передбачене підпунктом 1 пункту 7 цього розділу, у разі встановлення відсутності недотримання умов, передбачених пунктом 8 цього розділу.
10. Митний орган невідкладно, але не пізніше ніж на наступний робочий день з дня прийняття рішення, передбаченого пунктом 7 цього розділу:
1) надсилає підприємству в паперовій або електронній формі інформацію про прийняте рішення;
2) вносить відомості про прийняте рішення до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.
У разі якщо протягом строку, встановленого пунктом 6 цього розділу, митний орган не повідомив про прийняття рішення, передбаченого пунктом 7 цього розділу, заява вважається прийнятою митним органом до розгляду.
11. Митний орган здійснює розгляд заяви, поданої для прийняття ним Рішення, у строк не більше 30 календарних днів з дня прийняття митним органом рішення про розгляд заяви.
12. Строк, визначений пунктом 11 цього розділу, може бути продовжений:
1) за заявою підприємства, але не більше ніж на 30 календарних днів;
2) за рішенням митного органу, але не більше ніж на 30 календарних днів, у разі надсилання запиту про надання додаткових документів та/або інформації, у тому числі повторного запиту, відповідно до пункту 15 цього розділу;
3) у разі проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товару – на строк проведення такого дослідження (аналізу, експертизи).
У випадку, передбаченому підпунктом 1 цього пункту, митний орган продовжує строк прийняття рішення на строк, зазначений у заяві підприємства.
У випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 цього пункту, митний орган продовжує строк прийняття рішення та повідомляє підприємство про таке продовження до закінчення строку, визначеного пунктом 11 цього розділу.
Рішення про продовження строку, визначеного пунктом 11 цього розділу, має містити інформацію про причини та строк, на який продовжено прийняття Рішення.
13. Під час розгляду заяви митний орган здійснює перевірку відповідності підприємства умовам надання Рішення.
Митний орган підтверджує відповідність підприємства умовам надання Рішення у разі:
1) наявності у митного органу достатніх відомостей, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для Рішення з питань класифікації товарів) або визначення країни походження товару (для Рішення з питань визначення країни походження товарів);
2) підтвердження підприємством, що надана ним інформація у заяві, додатках до заяви, а також на запит про надання додаткових документів та/або інформації є достатньою (повною) та достовірною.
14. Посадові особи митного органу під час розгляду заяви мають:
права, визначені абзацами другим – сьомим частини першої статті 198 Кодексу;
обов’язки, визначені абзацами другим – восьмим частини другої статті 198 Кодексу.
15. У разі якщо під час розгляду заяви митний орган встановив, що для прийняття Рішення необхідно отримати від підприємства додаткові документи та/або інформацію, у тому числі передбачені пунктом 2 або пунктом 3 цього розділу, митний орган зобов’язаний прийняти рішення про запит документів та/або інформації.
Підприємство зобов’язане надати митному органу, який здійснює розгляд заяви, на його запит документи та/або інформацію, необхідні для розгляду заяви та прийняття Рішення, протягом 30 календарних днів з дня отримання такого запиту.
Надання на запит митного органу документів та/або інформації, що містять розбіжності або не містять усіх відомостей, необхідних для прийняття Рішення, є підставою для повторного запиту про надання необхідних документів та/або інформації.
16. У разі якщо під час розгляду заяви митний орган встановив, що для прийняття Рішення необхідне проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товару, митний орган має право призначити таке дослідження (аналіз, експертизу) за умови отримання попередньої згоди підприємства.
У разі якщо проби (зразки) товару не були подані разом із заявою, митний орган надсилає підприємству запит про надання проб (зразків) товару та попередньої згоди на проведення дослідження (аналізу, експертизи) таких проб (зразків) за рахунок підприємства.
У разі якщо на запит митного органу про надання проб (зразків) товару підприємство повідомило про відсутність згоди на проведення дослідження (аналізу, експертизи), митний орган приймає рішення про надання Рішення з урахуванням наявних у нього документів та/або інформації або приймає рішення про відмову в наданні Рішення відповідно до пункту 17 цього розділу.
17. За результатами розгляду заяви митний орган приймає одне з таких рішень:
1) про надання Рішення – якщо митним органом підтверджено відповідність підприємства умовам надання Рішення;
2) про відмову в наданні Рішення:
якщо митний орган підтвердив невідповідність підприємства умовам надання Рішення або якщо протягом строку, визначеного пунктом 15 цього розділу, підприємством не надано документів та/або інформації, зазначених у запиті митного органу;
у випадках, передбачених абзацом третім пункту 16 цього розділу або пунктом 13 розділу VI цього Порядку;
у разі невідшкодування підприємством коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів відповідно до пункту 5 розділу VI цього Порядку.
18. Рішення з питань класифікації товарів приймається за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Рішення з питань визначення країни походження товарів приймається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
19. Рішення набирає чинності:
1) у разі надсилання Рішення в електронній формі – з дати надсилання електронного повідомлення, яким надіслано Рішення;
2) у разі надсилання Рішення в паперовій формі – з дати отримання рекомендованого листа, зазначеної поштовою службою в повідомленні про вручення, а у разі неотримання листа – з дати повернення відправнику рекомендованого листа, зазначеної поштовою службою.
20. Рішення набирає чинності з дати, відмінної від дати, зазначеної у пункті 19 цього розділу, у разі, якщо підприємство визначило в окремому клопотанні бажаний день набрання чинності Рішенням, що настає після закінчення строку, визначеного у пункті 11 цього розділу. У такому разі Рішення набирає чинності з дати, зазначеної у клопотанні.
III. Скасування та анулювання Рішень
1. Після надання митним органом Рішення підприємство, визначене у графі 3 такого Рішення, має дотримуватися умов, визначених Рішенням, та підтверджувати відповідність підприємства умовам надання Рішення.
Дотримання умов, визначених Рішенням, полягає у застосуванні наданого Рішення та умов, визначених Рішенням, під час митного контролю та митного оформлення товарів, яких стосується таке Рішення.
Підтвердження відповідності підприємства умовам надання Рішення полягає у відсутності підстав вважати, що таке Рішення прийнято на основі недостовірних та/або недостатніх (неповних) відомостей, які використано для встановлення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для Рішення з питань класифікації товарів) або визначення країни походження товару (для Рішення з питань визначення країни походження товарів).
2. Митний орган приймає рішення про скасування Рішення у разі, якщо митний орган встановив, що:
1) Рішення не відповідає законодавству України з питань митної справи внаслідок внесення змін до законодавства;
2) факти та умови, на основі яких було прийнято таке Рішення, змінилися;
3) Рішення прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;
4) отримано рекомендації, пояснення та інші рішення, що приймає Всесвітня митна організація щодо класифікації товарів, відповідно до яких змінюється класифікація товарів, щодо яких прийнято таке Рішення з питань класифікації товарів.
Рішення не може бути скасовано митним органом за заявою підприємства.
3. У випадку, передбаченому підпунктом 1 пункту 2 цього розділу, Рішення, що скасовується, втрачає чинність з дня набрання чинності відповідними змінами до законодавства України з питань митної справи.
У випадках, передбачених підпунктами 2 – 4 пункту 2 цього розділу, Рішення, що скасовується, втрачає чинність з дня набрання чинності рішенням митного органу про скасування Рішення.
Митний орган зазначає дату втрати чинності Рішенням у рішенні про його скасування.
4. Рішення митного органу про скасування Рішення набирає чинності відповідно до статті 1911 Кодексу.
5. У разі прийняття Рішення в електронній формі митний орган зазначає дату втрати чинності Рішенням у графі 4 Рішення із зазначенням одного з кодів підстав для скасування Рішення:
“01” – Рішення не відповідає законодавству України з питань митної справи внаслідок внесення змін до законодавства;
“02” – факти та умови, на основі яких було прийнято Рішення, змінилися;
“03” – Рішення прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;
“04” – отримано рекомендації, пояснення та інші рішення, що приймає Всесвітня митна організація щодо класифікації товарів, відповідно до яких змінюється класифікація товарів, щодо яких прийнято Рішення з питань класифікації товарів.
6. Після скасування Рішення підприємство:
1) не має права використовувати таке Рішення під час митного контролю та оформлення товарів, яких стосується скасоване Рішення, за винятком випадку продовження строку використання Рішення відповідно до статті 232 Кодексу;
2) має право подати звернення до митного органу про продовження строку використання Рішення.
7. Митні формальності щодо товарів, яких стосується Рішення, розпочаті із застосуванням такого Рішення та не завершені до його скасування, завершуються на умовах, визначених таким Рішенням, у частині коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для Рішення з питань класифікації товарів) або країни походження товару (для Рішення з питань визначення країни походження товарів).
8. Митний орган приймає рішення про анулювання Рішення за наявності сукупності таких умов:
1) Рішення прийнято на підставі недостовірної та/або неповної інформації;
2) підприємству було відомо або мало бути відомо про те, що інформація, на підставі якої прийнято Рішення, є недостовірною та/або неповною;
3) митний орган прийняв би інше Рішення у разі, якби інформація була достовірною та/або повною.
9. Рішення митного органу про анулювання Рішення набирає чинності відповідно до статті 1911 Кодексу.
10. Рішення, що анулюється, вважається недійсним з дня набрання ним чинності.
11. У разі анулювання Рішення підприємство не має права отримати таке саме Рішення протягом трьох років з дня прийняття рішення про анулювання.
IV. Оприлюднення Рішень
1. Після внесення відомостей про прийняте Рішення відповідно до підпункту 2 пункту 10 розділу II цього Порядку оприлюдненню підлягає інформація із граф 1, 4, 5, 6, 10, 12 (для Рішення з питань класифікації товарів) та із граф 1, 4, 5, 6, 8 (для Рішення з питань визначення країни походження товарів). Інформація з інших граф Рішення вважається конфіденційною та оприлюдненню не підлягає.
2. Держмитслужба забезпечує оприлюднення інформації, зазначеної у пункті 1 цього розділу, з використанням програмно-інформаційного комплексу “Рішення щодо зобов’язуючої інформації” та щотижневе оновлення такої інформації на власному офіційному вебсайті.
V. Розгляд звернення підприємства про продовження строку використання Рішення
1. У разі якщо Рішення було скасовано на підставі підпункту 1 та/або підпункту 4 пункту 2 розділу III цього Порядку, за зверненням підприємства митний орган може продовжити строк його використання на умовах, визначених цим Рішенням, але не більше шести місяців з дня скасування такого Рішення.
2. Звернення підприємства про продовження строку використання Рішення (далі – звернення) подається у довільній формі до митного органу, який скасував таке Рішення, у строк не пізніше 15 днів з дня скасування такого Рішення.
3. У зверненні зазначаються:
номер скасованого Рішення;
реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), за яким переміщувалися (чи будуть переміщені) через митний кордон України товари, яких стосується скасоване Рішення;
кількість товарів (у штуках або в іншій одиниці вимірювання), які будуть переміщені через митний кордон України, та строк, необхідний підприємству для такого переміщення.
До звернення додаються завірена у встановленому порядку копія зовнішньоекономічного договору (контракту) та інші комерційні, транспортні, банківські документи щодо товарів, яких стосується скасоване Рішення, та їх кількості, які будуть переміщені через митний кордон України.
4. Звернення подається до митного органу одним із таких способів:
1) у паперовій формі – особисто або поштовим відправленням з описом вкладення;
2) в електронній формі – з використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів із дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронних довірчих послуг та захисту інформації.
5. Протягом 15 днів з дня отримання звернення митний орган приймає одне з таких рішень:
1) про надання рішення про продовження строку використання Рішення – у разі дотримання таких умов:
товари, яких стосується скасоване Рішення, будуть переміщені через митний кордон України за зовнішньоекономічним договором (контрактом), укладеним до дати скасування такого Рішення;
такі товари та їх кількість можна ідентифікувати за зовнішньоекономічним договором (контрактом) або іншими комерційними, транспортними, банківськими документами, укладеними до дати скасування такого Рішення;
2) про відмову в наданні рішення про продовження строку використання Рішення – у разі:
недотримання умов, визначених у підпункті 1 цього пункту; або
якщо товари вивозяться за межі митної території України, а скасованим Рішенням є Рішення з питань визначення країни походження товарів.
6. У рішенні про продовження строку використання Рішення митний орган зазначає:
номер скасованого Рішення, строк використання якого продовжується;
реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), за яким будуть переміщені через митний кордон України товари, яких стосується скасоване Рішення, та їх кількість (у штуках або в іншій одиниці вимірювання);
дату закінчення строку продовження строку використання Рішення.
7. Митний орган невідкладно, але не пізніше ніж на наступний робочий день з дня прийняття рішення, визначеного пунктом 5 цього розділу:
1) надсилає підприємству в паперовій або електронній формі інформацію про прийняте рішення;
2) вносить відомості про прийняте рішення до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, у тому числі до графи 11 Рішення з питань класифікації товарів або графи 13 Рішення з питань визначення країни походження товарів.
8. Після надання митним органом рішення про продовження строку використання Рішення підприємство, визначене у графі 3 такого Рішення, має дотримуватися умов, визначених Рішенням, та підтверджувати відповідність підприємства умовам надання Рішення до закінчення строку, встановленого у рішенні про продовження строку використання Рішення.
VI. Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) товарів та порядок відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом Рішень
1. У разі прийняття рішення про призначення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів відповідно до пункту 16 розділу II цього Порядку та отримання від підприємства таких проб (зразків) митний орган надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу (далі – орган з питань експертизи) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з’ясовані з метою прийняття Рішення. У такому запиті наводяться відомості про особу, на яку покладено обов’язок із взаємодії з митним органом, зазначені у заяві про надання Рішення.
2. Після отримання запиту, передбаченого пунктом 1 цього розділу, та проб (зразків) товарів орган з питань експертизи проводить дослідження (аналіз, експертизу) таких проб (зразків).
3. За результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів експерт органу з питань експертизи готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) товарів для прийняття Рішення проводиться за рахунок підприємства.
Для розрахунку суми коштів, яка підлягає відшкодуванню за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, використовується інформація про фактичну вартість проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів.
Держмитслужба оприлюднює на своєму офіційному вебсайті види досліджень (аналізів, експертиз), які проводить орган з питань експертизи для прийняття Рішень, та зазначає вартість таких досліджень (аналізів, експертиз), а також забезпечує щоквартальне оновлення такої інформації. Вартість досліджень (аналізів, експертиз) для її оприлюднення на офіційному вебсайті Держмитслужби розраховується з урахуванням вартості попередньо проведених аналогічних досліджень (аналізів, експертиз).
5. Відшкодування коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів забезпечується шляхом перерахування підприємством протягом десяти банківських днів з дати отримання сканованої копії рахунка на оплату, передбаченого пунктом 6 цього розділу, відповідної суми в безготівковій формі на спеціальний реєстраційний рахунок органу з питань експертизи, відкритий в органі Казначейства.
Датою відшкодування коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів у безготівковій формі є дата зарахування коштів на спеціальний реєстраційний рахунок.
6. Після проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів орган з питань експертизи надсилає на адресу електронної пошти особи, на яку покладено обов’язок із взаємодії з митним органом, скановану копію рахунку на оплату з метою відшкодування коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів.
7. Після відшкодування коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів орган з питань експертизи надсилає висновок, передбачений пунктом 3 цього розділу, митному органу, який надав запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, а скановану копію такого висновку – на адресу електронної пошти особи, на яку покладено обов’язок із взаємодії з митним органом.
У разі невідшкодування підприємством коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів відповідно до пункту 5 цього розділу орган з питань експертизи інформує про це митний орган, який надіслав запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, для прийняття таким митним органом рішення про відмову в наданні Рішення згідно з пунктом 17 розділу II цього Порядку.
Директор Департаменту
митної політики
Олександр МОСКАЛЕНКО
Додаток
до форми заяви про надання рішення
щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів
Пояснення
до заповнення заяви про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів
1. Найменування підприємства
У графі зазначається повне найменування підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
2. Місцезнаходження підприємства
У графі зазначається місцезнаходження підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
3. Реєстраційний номер облікової картки платника податків / код згідно з ЄДРПОУ
У графі зазначається:
для фізичних осіб – підприємців – реєстраційний номер облікової картки платника податків;
для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, – серія (за наявності) та номер паспорта;
для юридичних осіб та відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій – код згідно з ЄДРПОУ.
4. Обліковий номер
У графі зазначається обліковий номер особи, наданий згідно зі статтею 455 Митного кодексу України.
5. Місцезнаходження бухгалтерської, комерційної та транспортної документації підприємства
У графі зазначається місцезнаходження бухгалтерської, комерційної та транспортної документації підприємства або місцезнаходження відповідних об’єктів / приміщень підприємства, де така документація зберігається.
6. Представник
Графа заповнюється у разі, якщо заява подається через уповноваженого представника. У такому разі зазначається повне найменування підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань.
7. Вид зовнішньоекономічної операції
У графі робиться позначка у відповідному полі (“так” або “ні”) щодо митного режиму (митних режимів, процедури кінцевого використання, особливостей товарів тощо), у який підприємство має намір поміщувати товар, щодо якого подано заяву про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації.
8. Відомості про особу, на яку покладено обов’язок із взаємодії з митним органом
У графі зазначаються власне ім’я, прізвище, номер телефону/факсу, адреса електронної пошти особи, визначеної підприємством (або представником такого підприємства – у разі подання заяви представником та заповнення графи 6 заяви) відповідальною за супроводження заяви та надання інформації посадовим особам митних органів, які здійснюють розгляд такої заяви.
9. Адреса електронної пошти
У графі зазначається адреса електронної пошти підприємства, яка складається з ідентифікатора, позначки “@” та доменного імені, що використовується підприємством для листування з державними, у тому числі контролюючими, органами.
10. Перевидання рішення
У графі робиться позначка у відповідному полі (“так” або “ні”) про те, чи подається заява з метою перевидання рішення щодо зобов’язуючої інформації. У разі якщо робиться позначка “так” у відповідному полі, то зазначається інформація про реєстраційний номер попереднього рішення щодо зобов’язуючої інформації, за перевиданням якого звертається підприємство, дату закінчення строку чинності такого рішення та визначений у ньому код товару згідно з УКТ ЗЕД.
11. Код товару згідно з УКТ ЗЕД
У графі зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні товарної підкатегорії (десять знаків), за яким, на думку підприємства, має класифікуватися товар.
12. Опис товару
У графі зазначається детальний опис товару з наведенням відомостей, що є визначальними для віднесення цього товару до товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, яка зазначається у графі 11 заяви, а також з метою ідентифікації товару під час його митного контролю та митного оформлення з метою встановлення відповідності його характеристик відомостям про товар, які будуть наведені у рішенні щодо зобов’язуючої інформації.
При цьому цитування положень УКТ ЗЕД допускається лише у виняткових випадках, коли таке цитування повністю відповідає опису товару та характеристикам, визначальним для його класифікації.
З метою сприяння у встановленні коду товару згідно з УКТ ЗЕД, залежно від типу товару та характеристик, визначальних для його класифікації, крім повної назви товару, у графі додатково можуть зазначатися відомості, зокрема, про фізичні характеристики, склад товару, його функцію, розміри, параметри, сферу використання, комплектність, завершеність, пакування, розфасування, процес виготовлення товару, інші особливості та характеристики тощо.
13. Комерційна інформація
У графі зазначається інформація про товар, яку підприємство вважає конфіденційною, зокрема модель товару, його сорт, артикул, торговельна марка, модифікація, формула, виробник, країна походження тощо. За бажанням підприємства у графі може бути зазначено про те, що ті чи інші додатки (наприклад, фотографії товару, каталоги, брошури, результати лабораторного аналізу тощо) повністю або в окремій частині є конфіденційною інформацією. Також у графі рекомендується зазначати комерційну назву товару для сприяння його ідентифікації під час митного контролю та митного оформлення.
14. Проби (зразки) товару та документи, що додаються до заяви
У графі робиться позначка у відповідному полі (відмітка “Х”) у разі, якщо до заяви додаються проби (зразки) товару та/або інші документи.
У разі якщо додаються проби (зразки) товару, обов’язково робиться позначка у відповідному полі (відмітка “Х”) щодо надання попередньої згоди підприємства на проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товару та зобов’язання відшкодовувати витрати митних органів, пов’язані з проведенням такого дослідження (аналізу, експертизи) відповідно до статті 231 Митного кодексу України.
15. Інші заяви та надані рішення
У графі робиться позначка у відповідному полі (“так” або “ні”) про те, чи подавало підприємство інші заяви про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів з ідентичними характеристиками, щодо аналогічних або подібних товарів та чи були надані такі рішення. У разі якщо робиться позначка “так” у відповідному полі, то зазначається інформація про реєстраційний номер заяви про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації та/або реєстраційний номер рішення щодо зобов’язуючої інформації.
16. Рішення, надані іншим підприємствам
У графі робиться позначка у відповідному полі (“так” або “ні”) про те, чи відомо підприємству про рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів з ідентичними характеристиками, щодо аналогічних або подібних товарів, які були надані за заявами інших підприємств. У разі якщо робиться позначка “так” у відповідному полі, то зазначається інформація про реєстраційний номер рішення щодо зобов’язуючої інформації (у разі наявності).
17. Рішення щодо класифікації товарів, судові та/або інші рішення
У графі робиться позначка у відповідному полі (“так” або “ні”) про те, чи відомо підприємству про рішення щодо класифікації товарів, судові та/або інші рішення, пов’язані із класифікацією товару, зазначеного у графах 12 та 13 заяви, або про розгляд справ щодо такого товару, у тому числі в порядку адміністративного оскарження. У разі якщо робиться позначка “так” у відповідному полі, то зазначається відповідна інформація (у разі наявності).
18. Додаткова інформація
У графі зазначається будь-яка інформація, що стосується розгляду заяви та прийняття рішення щодо зобов’язуючої інформації (за наявності та за бажанням підприємства).
19. Дата та підпис
У графі зазначаються власне ім’я, прізвище керівника підприємства або уповноваженого ним представника, який подає заяву, дата подання такої заяви та проставляється підпис, чим підтверджується, що надана у заяві інформація та додатки до заяви є достовірними, точними та повними, а також про відсутність заперечень щодо зберігання цієї заяви та додатків до заяви у системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, та щодо оприлюднення митним органом рішення щодо зобов’язуючої інформації (у разі його надання), за винятком конфіденційної інформації, що міститься у такому рішенні.
Додаток
до форми заяви про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації
з питань класифікації товарів
Пояснення
до заповнення заяви про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань визначення країни походження товарів
1. Найменування підприємства
У графі зазначається повне найменування підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
2. Місцезнаходження підприємства
У графі зазначається місцезнаходження підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
3. Реєстраційний номер облікової картки платника податків / код згідно з ЄДРПОУ
У графі зазначається:
для фізичних осіб – підприємців – реєстраційний номер облікової картки платника податків;
для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, – серія (за наявності) та номер паспорта;
для юридичних осіб та відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій – код згідно з ЄДРПОУ.
4. Обліковий номер
У графі зазначається обліковий номер особи, наданий згідно зі статтею 455 Митного кодексу України.
5. Місцезнаходження бухгалтерської, комерційної та транспортної документації підприємства
У графі зазначається місцезнаходження бухгалтерської, комерційної та транспортної документації підприємства або місцезнаходження відповідних об’єктів / приміщень підприємства, де така документація зберігається.
6. Представник
Графа заповнюється у разі, якщо заява подається через уповноваженого представника. У такому разі зазначається повне найменування підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань.
7. Відомості про особу, на яку покладено обов’язок із взаємодії з митним органом
У графі зазначаються власне ім’я, прізвище, номер телефону/факсу, адреса електронної пошти особи, визначеної підприємством (або представником такого підприємства – у разі подання заяви представником та заповнення графи 6 заяви) відповідальною за супроводження заяви та надання інформації посадовим особам митних органів, які здійснюють розгляд такої заяви.
8. Адреса електронної пошти
У графі зазначається адреса електронної пошти підприємства, яка складається з ідентифікатора, позначки “@” та доменного імені, що використовує підприємство для листування з державними, у тому числі контролюючими, органами.
9. Код товару згідно з УКТ ЗЕД
У графі зазначається:
код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні товарної підкатегорії (десять знаків), щодо якого подано заяву та який визначений у рішенні щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів;
реєстраційний номер рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів.
10. Опис товару
У графі зазначається опис товару, достатній для цілей ідентифікації такого товару під час митного контролю та митного оформлення.
11. Комерційна інформація
У графі зазначається комерційна інформація про товар, зокрема комерційна назва товару, його модель, сорт, артикул, торговельна марка, модифікація, формула тощо, для ідентифікації такого товару під час митного контролю та митного оформлення.
12. Ціна на умовах франко-завод
У графі зазначається інформація про ціну товару, сплачену виробнику, на підприємстві, де проведено останню обробку чи переробку, за умови, що ціна враховує вартість усіх матеріалів у складі товару за винятком будь-яких внутрішніх податків, які є або можуть виникнути у зв’язку з експортом такого товару.
13. Склад товару
У графі зазначається перелік матеріалів, які використано при виробництві товару, щодо якого подано заяву про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації.
14. Виробник товару
У графі зазначається інформація про виробника товару, щодо якого подано заяву про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації, зокрема найменування виробника та його місцезнаходження (країна, поштовий індекс та адреса).
15. Країна походження товару
У графі зазначається країна походження товару згідно з Переліком кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженим наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32, визначена підприємством.
16. Законодавство (непреференційне/преференційне)
У графі зазначається посилання на відповідні положення законодавства України, у томі числі міжнародних договорів України, на підставі яких підприємство визначило країну походження товару.
17. Правило походження, яке застосовано до товару при визначенні країни походження товару
У графі зазначається правило походження, встановлене Митним кодексом України або міжнародними договорами про вільну торгівлю, яке підприємство застосовує до товару при визначенні країни походження товару.
У табличній формі зазначаються перелік використаних при виробництві готового товару матеріалів, їх коди товарів згідно з УКТ ЗЕД на рівні товарної підкатегорії (десять знаків), країна походження (або невідоме походження) та митна вартість. У разі якщо походження використаних матеріалів не визначено, зазначається встановлена ціна першого їх продажу в країні походження товару.
18. Проби (зразки) товару та документи, що додаються до заяви
У графі робиться позначка у відповідному полі (відмітка “Х”) у разі, якщо до заяви додаються проби (зразки) товару та/або інші документи.
У разі якщо додаються проби (зразки) товару, обов’язково робиться позначка у відповідному полі (відмітка “Х”) щодо надання попередньої згоди підприємства на проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товару та зобов’язання відшкодовувати витрати митних органів, пов’язані з проведенням такого дослідження (аналізу, експертизи) відповідно до статті 231 Митного кодексу України.
19. Інші заяви та надані рішення
У графі робиться позначка у відповідному полі (“так” або “ні”) про те, чи подавало підприємство інші заяви про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань визначення країни походження товарів з ідентичними або аналогічними характеристиками та чи були надані такі рішення. У разі якщо робиться позначка “так” у відповідному полі, то зазначається інформація про реєстраційний номер заяви про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації та/або реєстраційний номер рішення щодо зобов’язуючої інформації.
20. Рішення, надані іншим підприємствам
У графі робиться позначка у відповідному полі (“так” або “ні”) про те, чи відомо підприємству про рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань визначення країни походження товарів з ідентичними характеристиками або аналогічними характеристиками, які були надані за заявами інших підприємств. У разі якщо робиться позначка “так” у відповідному полі, то зазначається інформація про реєстраційний номер рішення щодо зобов’язуючої інформації (у разі наявності).
21. Судові та/або інші рішення
У графі робиться позначка у відповідному полі (“так” або “ні”) про те, чи відомо підприємству про судові та/або інші рішення, пов’язані з визначенням країни походження товару, зазначеного у графах 9 – 14 заяви, або про розгляд справ щодо такого товару, у тому числі в порядку адміністративного оскарження. У разі якщо робиться позначка “так” у відповідному полі, то зазначається відповідна інформація (у разі наявності).
22. Додаткова інформація
У графі зазначається будь-яка інформація, що стосується розгляду заяви та прийняття рішення щодо зобов’язуючої інформації (за наявності та за бажанням підприємства).
23. Дата та підпис
У графі зазначаються власне ім’я, прізвище керівника підприємства або уповноваженого ним представника, який подає заяву, дата подання такої заяви та проставляється підпис, чим підтверджується, що надана у заяві інформація та додатки до заяви є достовірними, точними та повними, а також про відсутність заперечень щодо зберігання цієї заяви та додатків до заяви у системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, та відсутність заперечень щодо оприлюднення митним органом рішення щодо зобов’язуючої інформації (у разі його надання), за винятком конфіденційної інформації, що міститься у такому рішенні.
Додаток
до форми рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів
Пояснення
до заповнення рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів
1. Номер рішення
У графі зазначається реєстраційний номер рішення щодо зобов’язуючої інформації у форматі:
BTI-AAUA******XXXXX, де:
AA – останні дві цифри поточного року;
UA****** – код місця митного оформлення згідно з Класифікатором Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30 грудня 2020 року № 831);
XXXXX – порядковий номер, присвоєний рішенню у порядку зростання, починаючи з одиниці.
2. Заява про надання рішення
У графі зазначаються реєстраційний номер та дата подання заяви про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації.
3. Найменування підприємства
У графі зазначається повне найменування підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за заявою якого рішення щодо зобов’язуючої інформації прийнято.
4. Строк дії рішення
У графі зазначаються дата набрання чинності рішенням щодо зобов’язуючої інформації, дата втрати чинності таким рішенням із врахуванням положень частини четвертої статті 23 Митного кодексу України.
У разі скасування рішення щодо зобов’язуючої інформації у відповідному полі зазначається код підстави для скасування такого рішення:
“01” – рішення не відповідає законодавству України з питань митної справи внаслідок внесення змін до законодавства;
“02” – факти та умови, на основі яких було прийнято таке рішення, змінилися;
“03” – рішення прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;
“04” – отримано рекомендації, пояснення та інші рішення, що приймає Всесвітня митна організація щодо класифікації товарів, відповідно до яких змінюється класифікація товарів, щодо яких прийнято таке рішення.
5. Код товару згідно з УКТ ЗЕД
У графі зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні товарної підкатегорії (десять знаків), за яким митний орган класифікував товар, щодо якого подано заяву про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації.
6. Опис товару
У графі зазначається опис товару, достатній для цілей ідентифікації такого товару під час митного контролю та митного оформлення.
7. Комерційна інформація
У графі зазначається комерційна інформація про товар, зокрема комерційна назва товару, його модель, сорт, артикул, торговельна марка, модифікація, формула, виробник, країна походження тощо, для ідентифікації такого товару під час митного контролю та митного оформлення.
8. Обґрунтування класифікації товару
У графі надаються обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, зазначеному у графі 5 рішення, з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТ ЗЕД тощо.
9. Джерело інформації для прийняття рішення
У графі робиться позначка у відповідному полі (відмітка “Х”) про використані джерела інформації для прийняття рішення щодо зобов’язуючої інформації.
10. Фотографії
У графу вставляються не менше двох фотографій товару, щодо якого прийнято рішення щодо зобов’язуючої інформації, у разі, якщо такі фотографії надавалися підприємством разом із заявою про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації та не вважаються конфіденційною інформацією.
11. Продовження строку використання рішення
У разі прийняття рішення про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації відповідно до статті 232 Митного кодексу України у графі зазначаються кількість товарів (у штуках або в іншій одиниці вимірювання), реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), щодо яких прийнято таке рішення, а також дата закінчення строку такого продовження.
12. Ключові слова
У графі зазначаються ключові слова, які сприяють пошуку рішення щодо зобов’язуючої інформації у системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів. Як правило, такі ключові слова визначаються із врахуванням опису товару, зазначеного у графі 6 рішення. У графі зазначається не менше трьох ключових слів.
13. Дата прийняття рішення
У графі зазначається дата прийняття рішення щодо зобов’язуючої інформації у форматі: ДД.ММ.РРРР, де:
ДД – день;
ММ – місяць;
РРРР – рік.
14. Митний орган, який прийняв рішення
У графі зазначаються найменування митного органу, який прийняв рішення про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації, власне ім’я та прізвище керівника митного органу або уповноваженої ним особи, який підписує рішення, дата прийняття рішення та печатка такого органу.
Додаток
до форми рішення щодо зобов’язуючої інформації
з питань визначення країни походження товарів
Пояснення
до заповнення рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань визначення країни походження товарів
1. Номер рішення
У графі зазначається реєстраційний номер рішення щодо зобов’язуючої інформації у форматі:
BOI-AAUA******XXXXX, де:
AA – останні дві цифри поточного року;
UA****** – код місця митного оформлення згідно з Класифікатором Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30 грудня 2020 року № 831);
XXXXX – порядковий номер, присвоєний рішенню у порядку зростання, починаючи з одиниці.
2. Заява про надання рішення
У графі зазначаються реєстраційний номер та дата подання заяви про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації.
3. Найменування підприємства
У графі зазначається повне найменування підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за заявою якого рішення щодо зобов’язуючої інформації прийнято.
4. Строк дії рішення
У графі зазначаються дата набрання чинності рішенням щодо зобов’язуючої інформації, дата втрати чинності таким рішенням із врахуванням положень частини четвертої статті 23 Митного кодексу України.
У разі скасування рішення щодо зобов’язуючої інформації у відповідному полі зазначається код підстави для скасування такого рішення:
“01” – рішення не відповідає законодавству України з питань митної справи внаслідок внесення змін до законодавства;
“02” – факти та умови, на основі яких було прийнято таке рішення, змінилися;
“03” – рішення прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи.
5. Код товару згідно з УКТ ЗЕД
У графі зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні товарної підкатегорії (десять знаків), щодо якого надається рішення щодо зобов’язуючої інформації.
6. Опис товару
У графі зазначається опис товару, достатній для цілей ідентифікації такого товару під час митного контролю та митного оформлення.
7. Комерційна інформація
У графі зазначається комерційна інформація про товар, зокрема комерційна назва товару, його модель, сорт, артикул, торговельна марка, модифікація, формула, виробник тощо, для ідентифікації такого товару під час митного контролю та митного оформлення.
8. Країна походження товару
У графі зазначається визначена митним органом країна походження товару, щодо якого подано заяву про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації, а також робиться позначка у відповідному полі (відмітка “Х”) щодо митного режиму, у який поміщується такий товар.
9. Обґрунтування визначення країни походження товару
У графі надається обґрунтування визначення країни походження товару, зазначеного у графі 5 – 7 рішення, з посиланням на відповідні положення законодавства України, у томі числі міжнародних договорів України.
Також у графі зазначається:
– товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених законодавством України, міжнародними договорами України, постановами Кабінету Міністрів України;
– інша інформація про товар, яка була використана для визначення країни походження товару (товари повністю отримані в цій країні; остання істотна обробка, достатня обробка/переробка, кумуляція походження тощо);
– перелік документів та/або відомості, які підтверджують, що товар був повністю отриманий у відповідній країні або виконання умов виробничих і технологічних операцій та/або встановленого правила адвалорної частки, за якими визначається відповідна країна походження товару.
10. Ціна на умовах франко-завод
У графі зазначається інформація про ціну товару, сплачену виробнику на підприємстві, де проведено останню обробку чи переробку, за умови, що ціна враховує вартість усіх матеріалів у складі товару за винятком будь-яких внутрішніх податків, які є або можуть виникнути у зв’язку з експортом такого товару.
11. Правило походження, яке застосовано до товару при визначенні країни походження товару
У графі зазначається правило походження, встановлене Митним кодексом України або міжнародними договорами про вільну торгівлю, яке митний орган застосував до товару при визначенні країни походження товару.
У табличній формі зазначаються перелік використаних при виробництві товару матеріалів, їх коди товарів згідно з УКТ ЗЕД на рівні товарної підкатегорії (десять знаків), країна походження та митна вартість. У разі якщо походження використаних матеріалів не визначено, зазначається встановлена ціна першого їх продажу у країні походження товару.
12. Джерело інформації для прийняття рішення
У графі робиться позначка у відповідному полі (відмітка “Х”) про використані джерела інформації для прийняття рішення щодо зобов’язуючої інформації.
13. Продовження строку використання рішення
У разі прийняття рішення про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації відповідно до статті 232 Митного кодексу України у графі зазначаються кількість товарів (у штуках або в іншій одиниці вимірювання), реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), щодо яких прийнято таке рішення, а також дата закінчення строку такого продовження.
14. Дата прийняття рішення
У графі зазначається дата прийняття рішення щодо зобов’язуючої інформації у форматі: ДД.ММ.РРРР, де:
ДД – день;
ММ – місяць;
РРРР – рік.
15. Митний орган, який прийняв рішення
У графі зазначаються найменування митного органу, який прийняв рішення про надання рішення щодо зобов’язуючої інформації, власне ім’я та прізвище керівника митного органу або уповноваженої ним особи, який підписує рішення, дата прийняття рішення та печатка такого органу.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
23 грудня 2022 року № 455
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 лютого 2023 р. за № 345/39401
Зміни
до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об’єктів
1. Абзац перший пункту 1.2 розділу I викласти в такій редакції:
“1.2. Рішення – рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації комплектного об’єкта, яке приймається у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та наявність якого є обов’язковою під час митного оформлення комплектного об’єкта;”.
2. У розділі II:
у пункті 2.1 слова “з такими особливостями” виключити;
підпункти 2.1.1 – 2.1.5, пункти 2.2, 2.3, 2.5 виключити;
у пункті 2.4 слова “вручення (відправки) Рішення декларанту або уповноваженій особі на декларування” замінити словами “прийняття Рішення”.
3. В абзаці другому пункту 3.9 розділу III слова та цифри “з урахуванням вимог підпункту 2.1.2, пункту 2.1, пунктів 2.2 та 2.3 розділу II цього Порядку” виключити.
Директор Департаменту
митної політики
Олександр МОСКАЛЕНКО
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
23 грудня 2022 року № 455
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 лютого 2023 р. за № 346/39402
Зміни
до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа
1. Абзац десятий пункту 4.7 розділу IV викласти в такій редакції:
“У разі здійснення посадовими особами підрозділу митних компетенцій митних формальностей, передбачених цим пунктом, контроль правильності класифікації товарів і прийняття рішень щодо класифікації товарів, порядок взаємодії з ПМО здійснюються у порядку, визначеному пунктами 1 – 21 розділу II та пунктами 1 – 8 розділу III Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455).”;
2. Абзац другий пункту 6.2.2 розділу VI викласти в такій редакції:
“У такому разі відповідний код згідно з УКТ ЗЕД визначає митний орган відповідно до пункту 2 розділу II Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455).”.
Директор Департаменту
митної політики
Олександр МОСКАЛЕНКО
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
30 травня 2012 року № 650
(у редакції наказу Міністерства фінансів України
від 23 грудня 2022 року № 455)
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 лютого 2023 р. за № 347/39403
Порядок
роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає порядок роботи спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів (далі – Підрозділ), підрозділу митного оформлення (далі – ПМО), підрозділу митних компетенцій митного органу під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття рішень щодо класифікації товарів, здійснення митних процедур, пов’язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі – товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД).
2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
класифікаційна робота – сукупність заходів, що здійснюють посадові особи митних органів для забезпечення правильності класифікації товарів;
класифікація товару – визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України “Про Митний тариф України” (далі – Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;
контроль правильності класифікації товарів – перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них;
рішення щодо класифікації товарів (далі – Рішення) – рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Кодексі та інших нормативно-правових актах.
3. Посадові особи Підрозділу:
здійснюють контроль правильності класифікації задекларованих або оформлених товарів із застосуванням однакових підходів до класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
проводять контрольні заходи щодо класифікаційної роботи в ПМО, включаючи вибіркові перевірки оформлених митних декларацій;
приймають Рішення;
приймають рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів (у разі якщо митний орган, у структурі якого функціонує Підрозділ, уповноважений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на прийняття рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів);
вносять відомості про прийняті Рішення та рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів;
забезпечують оприлюднення інформації про Рішення та рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів;
готують та здійснюють направлення запитів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів;
ініціюють та мають право особисто брати участь у здійсненні митного огляду товарів з метою ідентифікації та встановлення характеристик товарів, визначальних для їх класифікації відповідно до вимог УКТ ЗЕД, тощо.
4. Посадові особи підрозділу митних компетенцій мають право виконувати митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672 (далі – Порядок виконання митних формальностей). У такому разі контроль правильності класифікації товарів, прийняття Рішень та порядок взаємодії з ПМО здійснюють посадові особи підрозділу митних компетенцій відповідно до пунктів 1 – 21 розділу II та пунктів 1 – 8 розділу III цього Порядку.
II. Контроль правильності класифікації товарів.
Прийняття Рішень та порядок взаємодії з ПМО
1. Посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
2. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:
опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу;
відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.
3. У разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
4. У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації.
5. У разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов’язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО:
підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або
передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.
6. Крім випадку, передбаченого абзацом третім пункту 5 цього розділу, передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює ПМО:
у складних випадках класифікації товарів;
на вимогу Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, у тому числі за результатами самостійного виявлення порушення правил класифікації товарів під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, моніторингу митних декларацій, щодо яких посадові особи ПМО виконують митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів;
в інших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.
7. Передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює посадова особа ПМО за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі – АСМО) шляхом оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей (далі – Запит).
Про прийняття до виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за конкретною митною декларацією Підрозділ або підрозділ митних компетенцій вносить відповідну відмітку до АСМО.
8. Запит оформлюється в електронній формі, а відомості про оформлення Запиту вносить у встановленому порядку до АСМО посадова особа ПМО, яка оформила цей Запит.
Запит, що надійшов до Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, реєструється у встановленому порядку в журналі реєстрації та обліку Рішень (далі – Журнал Рішень) за допомогою АСМО. Форму Журналу Рішень наведено в додатку 2 до цього Порядку.
Якщо за результатами розгляду Запиту у Підрозділу або підрозділу митних компетенцій виникає потреба у проведенні митного огляду з метою ідентифікації та встановлення характеристик товарів, визначальних для їх класифікації відповідно до вимог УКТЗЕД, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій ініціює проведення такого митного огляду та має право особисто брати участь у здійсненні такого митного огляду.
Після оформлення Запиту завершення виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією покладається на Підрозділ або підрозділ митних компетенцій. Результати виконання митної формальності вносить у встановленому порядку до АСМО посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, яка виконувала таку митну формальність.
9. Посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої:
підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або
приймає Рішення.
10. У разі якщо відповідно до пункту 5 або 9 цього розділу підтверджується задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, але для подальшого митного оформлення товару з дотриманням вимог законодавства необхідним є внесення змін у графу 31 митної декларації в частині опису товару, ПМО надсилає декларанту або уповноваженій ним особі електронне повідомлення, у якому зазначаються необхідні зміни в описі товару. У такому разі митний орган надає дозвіл на відкликання митної декларації через необхідність зміни опису товару у графі 31 митної декларації щодо товару, задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД якого підтверджено.
11. Рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.
Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу.
12. У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі відомостей, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, документів та відомостей, наданих разом із Запитом, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
13. У разі надсилання повідомлення, передбаченого пунктом 12 цього розділу, строк, встановлений у пункті 9 цього розділу, призупиняється з дня надсилання такого повідомлення і поновлюється з дня отримання додаткових документів та/або відомостей або з дня отримання відмови від надання додаткових документів та/або відомостей.
14. У разі ненадання додаткових документів та/або відомостей посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій здійснює класифікацію товарів за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації.
15. Якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення:
необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;
складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.
У такому разі Підрозділ або підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з’ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
16. Взяття проб (зразків) товарів та операції із ними здійснюються відповідно до статей 356 та 357 Кодексу.
Результати проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів доводяться до Підрозділу, який надіслав запит, передбачений пунктом 15 цього розділу.
17. У разі проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів строк прийняття Рішення не має перевищувати 40 календарних днів з дня отримання Запиту.
18. У разі складного випадку класифікації товару Підрозділ має право в електронній формі звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, для отримання методологічної допомоги щодо класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД. До такого звернення додаються копії:
митної декларації, згідно з якою заявлено товар до митного контролю та митного оформлення;
документів, наданих разом із митною декларацією;
акта про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у разі його проведення);
акта про взяття проб (зразків) товарів (у разі їх взяття);
результатів дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів (у разі їх проведення);
інших документів та/або відомостей, наданих декларантом або уповноваженою ним особою.
За результатами розгляду звернення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надає методологічну допомогу Підрозділу шляхом надсилання в електронній формі листа зі своєю позицією щодо класифікації товарів.
При цьому строк, встановлений у пункті 9 цього розділу, призупиняється з дня надсилання такого звернення і поновлюється з дня отримання листа від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
19. До прийняття Рішення декларант або уповноважена ним особа має право звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, які декларуються, за тимчасовою декларацією.
20. За допомогою АСМО Рішення оформлюється, підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка його прийняла, та передається до ПМО.
21. Прийняте Рішення реєструється в Журналі Рішень та вноситься до бази даних “Класифікаційні рішення” єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (далі – ЄАІС).
22. Рішення є обов’язковим для митних цілей, діє три роки з дати його прийняття, крім випадків скасування або анулювання такого Рішення до закінчення строку його чинності.
23. У разі застосування Рішення відомості, які вносить декларант або уповноважена ним особа у графи 31 та 33 митної декларації щодо товару, якого стосується таке Рішення, мають відповідати інформації, зазначеній у графі 6 Рішення, а реєстраційний номер Рішення та дата його прийняття зазначаються у графі 44 митної декларації.
24. Після внесення Рішення до бази даних “Класифікаційні рішення” ЄАІС центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує оприлюднення такого Рішення на власному офіційному вебсайті.
Оприлюдненню підлягає інформація із граф 1, 4, 6 та 7 Рішення.
25. У разі незгоди з Рішенням декларант або уповноважена ним особа має право його оскаржити відповідно до глави 4 Кодексу.
III. Скасування та анулювання Рішень
1. Митний орган здійснює скасування Рішення у разі, якщо встановлено, що:
1) Рішення не відповідає законодавству України з питань митної справи внаслідок внесення змін до законодавства;
2) факти та умови, на основі яких було прийнято таке Рішення, змінилися;
3) Рішення прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;
4) отримано рекомендації, пояснення та інші рішення, що приймає Всесвітня митна організація щодо класифікації товарів, відповідно до яких змінюється класифікація товарів, щодо яких прийнято таке Рішення;
5) отримано від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, роз’яснення щодо класифікації товарів і Рішення суперечить такому роз’ясненню;
6) Рішення суперечить рішенню щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками.
2. У випадку, передбаченому підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, Рішення, що скасовується, втрачає чинність з дня набрання чинності відповідними змінами до законодавства України з питань митної справи.
У випадках, передбачених підпунктами 2 – 5 пункту 1 цього розділу, Рішення, що скасовується, втрачає чинність з дня, наступного за днем його скасування.
У випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 1 цього розділу, Рішення втрачає чинність з дати набрання чинності рішенням щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів.
3. Митні формальності щодо товарів, яких стосується Рішення, розпочаті із застосуванням такого Рішення та не завершені до його скасування, завершуються на умовах, визначених таким Рішенням.
4. Митний орган здійснює анулювання Рішення за наявності сукупності таких умов:
1) Рішення прийнято на підставі недостовірної та/або неповної інформації;
2) підприємству було відомо або мало бути відомо про те, що інформація, на підставі якої прийнято Рішення, є недостовірною та/або неповною;
3) митний орган прийняв би інше Рішення у разі, якби інформація була достовірною та/або повною.
5. Рішення, що анулюється, вважається недійсним з дня набрання ним чинності.
6. Для скасування або анулювання Рішення Підрозділ або підрозділ митних компетенцій подає керівнику митного органу або уповноваженій ним особі службову записку з обґрунтуванням причин необхідності скасування або анулювання Рішення.
7. Датою скасування або анулювання Рішення є дата накладення керівником митного органу або уповноваженою ним особою резолюції щодо скасування або анулювання Рішення на службовій записці, передбаченій пунктом 6 цього розділу.
8. У разі накладення керівником митного органу або уповноваженою ним особою резолюції щодо скасування або анулювання Рішення на службовій записці, передбаченій пунктом 6 цього розділу, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій невідкладно, але не пізніше ніж на наступний робочий день:
вносить в АСМО та до бази даних “Класифікаційні рішення” ЄАІС інформацію про дату скасування або анулювання Рішення, дату втрати чинності Рішенням та номер такої службової записки;
засвідчує внесення інформації із застосуванням кваліфікованого електронного підпису;
у паперовій або електронній формі повідомляє декларанта або уповноважену ним особу, щодо митної декларації якого було прийнято Рішення, про скасування або анулювання такого Рішення.
9. Митні органи застосовують штрафи та інші санкції за несплату митних платежів і за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, відповідно до частини шостої статті 69 Кодексу.
Директор Департаменту
митної політики
Олександр МОСКАЛЕНКО
Додаток
до форми рішення щодо класифікації товарів
Пояснення
до заповнення рішення щодо класифікації товарів
1. Номер рішення
У графі зазначається реєстраційний номер рішення щодо класифікації товарів у форматі:
AAUA******XXXXX-KT, де:
AA – останні дві цифри року, у якому прийнято рішення щодо класифікації товарів;
UA****** – код місця митного оформлення згідно з Класифікатором Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30 грудня 2020 року № 831);
XXXXX – порядковий номер, присвоєний рішенню щодо класифікації товарів у порядку зростання, починаючи з одиниці.
2. Номер запиту
У графі зазначаються реєстраційний номер та дата запиту, який оформлюється за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672.
3. Перелік документів
У графі зазначаються документи, надані до митного контролю та митного оформлення, а також документи, додані до Запиту, додаткові документи та/або відомості, надані митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, результати проведених досліджень (експертизи, аналізу) тощо.
4. Відомості щодо товару, які містяться у митній декларації
У графі зазначаються відомості, заявлені декларантом або уповноваженою ним особою у графах 31 та 33 митної декларації щодо товару, якого стосується прийняте рішення щодо класифікації товарів.
5. Обґрунтування класифікації товару
У графі надається обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо.
6. Висновок
У графі зазначаються встановлений десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД та опис товару відповідно до відомостей, які мають міститись у графах 31 та 33 митної декларації.
7. Строк дії рішення
У графі зазначається дата набрання чинності рішенням щодо класифікації товарів та дата втрати чинності таким рішенням.
У разі скасування або анулювання рішення щодо класифікації товарів робиться позначка у відповідному полі (відмітка “Х”) та зазначається один із кодів:
“01” – Рішення скасовано, оскільки не відповідає законодавству України з питань митної справи внаслідок внесення змін до законодавства;
“02” – Рішення скасовано, оскільки факти та умови, на основі яких було прийнято таке Рішення, змінилися;
“03” – Рішення скасовано, оскільки прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;
“04” – Рішення скасовано, оскільки отримано рекомендації, пояснення та інші рішення, що приймає Всесвітня митна організація щодо класифікації товарів, відповідно до яких змінюється класифікація товарів, щодо яких прийнято таке Рішення;
“05” – Рішення скасовано, оскільки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надав роз’яснення щодо класифікації товарів і таке Рішення суперечить такому роз’ясненню;
“06” – Рішення скасовано, оскільки суперечить рішенню щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками;
“07” – Рішення анульовано.
8. Посадова особа митного органу, яка прийняла рішення
У графі зазначаються власне ім’я та прізвище посадової особи митного органу, яка прийняла рішення щодо класифікації товарів, її підпис та дата прийняття такого рішення.
Додаток
до Журналу реєстрації та обліку рішень щодо класифікації товарів
Пояснення
до заповнення Журналу реєстрації та обліку рішень щодо класифікації товарів
1. Порядковий номер
У графі зазначається порядковий номер, за яким здійснюються реєстрація та облік рішення щодо класифікації товарів.
2. Митна декларація
У графі зазначаються номер та дата митної декларації, згідно з якою до митного контролю та митного оформлення заявлено товар, якого стосується рішення щодо класифікації товарів.
3. Запит
У графі зазначаються реєстраційний номер та дата запиту, який оформлюється за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672.
4. Заявлені в митній декларації
У графі зазначаються відомості, заявлені декларантом або уповноваженою ним особою у графах 31 та 33 митної декларації щодо товару, якого стосується рішення щодо класифікації товарів.
5. Визначені в митній декларації
У графі зазначаються встановлений митним органом десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД та опис товару відповідно до відомостей, які мають міститись у графах 31 та 33 митної декларації.
6. Дослідження (аналіз, експертиза)
У графі зазначаються (у разі проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, яких стосується рішення щодо класифікації товарів):
номер та дата запиту про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, надісланого до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації);
номер та дата висновку спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації).
7. Рішення
У графі зазначаються реєстраційний номер рішення щодо класифікації товарів, власне ім’я та прізвище посадової особи митного органу, яка прийняла таке рішення.
8. Дата набрання чинності
У графі зазначається дата набрання чинності рішенням щодо класифікації товарів.
9. Дата втрати чинності
У графі зазначається дата втрати чинності рішенням щодо класифікації товарів.
10. Код
У графі зазначається (у разі скасування або анулювання рішення щодо класифікації товарів) один із кодів:
“01” – Рішення скасовано, оскільки не відповідає законодавству України з питань митної справи внаслідок внесення змін до законодавства;
“02” – Рішення скасовано, оскільки факти та умови, на основі яких було прийнято таке Рішення, змінилися;
“03” – Рішення скасовано, оскільки прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;
“04” – Рішення скасовано, оскільки отримано рекомендації, пояснення та інші рішення, що приймає Всесвітня митна організація щодо класифікації товарів, відповідно до яких змінюється класифікація товарів, щодо яких прийнято таке Рішення;
“05” – Рішення скасовано, оскільки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надав роз’яснення щодо класифікації товарів і таке Рішення суперечить такому роз’ясненню;
“06” – Рішення скасовано, оскільки суперечить рішенню щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками;
“07” – Рішення анульовано.
11. Ефективність рішення
У графі зазначається один із кодів:
“01” – рішення щодо класифікації товарів передбачає сплату додаткових митних платежів;
“02” – рішення щодо класифікації товарів не передбачає нарахування додаткових митних платежів.