МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 10.04.2023 р. № 785

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
24 квітня 2023 р. за № 665/39721

Про затвердження Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах)

Відповідно до статей 8, 31 Закону України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів”, абзацу шістнадцятого підпункту 85 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33 “Про затвердження Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619.

3. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.

Міністр
Микола СОЛЬСЬКИЙ

ПОГОДЖЕНО:
Міністр захисту довкілля та
природних ресурсів України
Руслан СТРІЛЕЦЬ
Віце-прем’єр-міністр з
відновлення України – Міністр
Олександр КУБРАКОВ
Т. в. о. Голови
Національної поліції України
Іван ВИГІВСЬКИЙ
Міністр внутрішніх
справ України
Ігор КЛИМЕНКО
Голова Державної
прикордонної служби України
Сергій ДЕЙНЕКО
Т. в. о. Голови Державної
екологічної інспекції України
Ігор ЗУБОВИЧ
Т. в. о. Голови Державної служби
України з питань безпечності харчових
продуктів та захисту споживачів
Ольга ШЕВЧЕНКО
Голова Державної
регуляторної служби України
Олексій КУЧЕР

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
10 квітня 2023 року № 785

Правила
промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах)

I. Загальні положення

1. Ці Правила встановлюють райони, способи і строки промислу, знаряддя лову, їх характеристики, допустимі до вилову розміри об’єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), навантаження на внутрішні рибогосподарські водні об’єкти (їх частинах) за кількістю та потужністю суден флоту рибної промисловості (далі – судна).

2. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

1) активні знаряддя лову – знаряддя лову, які використовуються для промислу та потребують пересування – неводи, трали, драги, плавні сітки тощо;

2) зимувальна яма – поглиблення дна рибогосподарського водного об’єкта (його частини), де скупчуються водні біоресурси в зимовий період;

3) лава – система постановки двох та більше пасивних знарядь лову, за виключенням сіток, які розташовуються у лінію та з’єднуються між собою одним із елементів конструкції (крилами тощо);

4) молодь водних біоресурсів – узагальнена вікова і розмірна категорія водних біоресурсів, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості;

5) нерест – процес масового відтворення водних біоресурсів, який відбувається протягом строку, обумовленого кліматичними та біологічними умовами;

6) нерестова ділянка (нерестовище) – частина рибогосподарського водного об’єкта (його частини), на якій відбувається нерест;

7) неспеціалізований промисел – промисел в будь-якому співвідношенні видів водних біоресурсів в улові;

8) пасивні знаряддя лову – знаряддя лову, які зафіксовані у водоймі і стоять у процесі лову нерухомо на одному місці – ставні сітки, неводи, ятери тощо;

9) порядок сіток – система постановки двох та більше сіток, які з’єднуються між собою за допомогою вільних кінців на підборах (привухів);

10) прилов – наявні в улові види водних біоресурсів, які не є об’єктом спеціалізованого промислу, а також молодь водних біоресурсів;

11) промисловий розмір водних біоресурсів – встановлений розмір для певного виду (або групи видів) водних біоресурсів, дозволених для промислу;

12) розпізнавальний знак – позначка, що розміщується мінімум на 50 см над поверхнею води у місці постановки знарядь лову, верхній кінець якої має прапорець розміром не менше ніж 25 х 25 см;

13) рослиноїдні риби – група риб, які живляться переважно фітопланктоном, макрофітами і детритом (білий та строкатий товстолобики, їх гібриди, білий амур);

14) спеціалізований промисел – промисел певного виду водного біоресурсу, кількість якого в улові складає не менше 70 відсотків від маси улову.

Інші терміни у цих Правилах вживаються у значеннях, наведених в Законі України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” та нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до нього.

II. Райони промислу, характеристики знарядь лову та вимоги до їх використання

1. Районами промислу є внутрішні рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), за винятком:

1) внутрішніх рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) Автономної Республіки Крим;

2) Чорного моря в межах територіальних вод і виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України із затоками, бухтами, лиманами та естуаріями тощо;

3) річок, що впадають в Чорне море, з їх придатковими системами зі всіма притоками в межах максимального розливу паводків, у таких межах:

р. Інгул – від гирла до с. Розанівка Миколаївської області включно;

р. Дніпро – від впадання у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою р. Інгулець від гирла до с. Велика Олександрівка;

р. Дністер – від Дністровського лиману до кордону з Республікою Молдова, включаючи Кучурганське водосховище в межах Одеської області;

р. Дунай – від гирла до м. Рені, включаючи лиман Сасик і Стенцівсько-Жебріянські заплави;

р. Південний Буг – від впадання у Бузький лиман до с. Голоскове Миколаївської області включно;

р. Турунчук – від гирла до с. Троїцьке;

4) річок на території Донецької, Луганської і Запорізької областей, що впадають в Азовське море, з їхніми придатковими системами (крім штучно створених водойм), а також усіма притоками в межах максимального розливу паводків цих річок: Берда (до греблі Бердянського водосховища), Грузький Єланчик (до мосту дороги М-14 (Е-58), Кальміус (до Павлопольської греблі), Кальчик (до греблі Старокримського водосховища), Корсак, Лозоватка, Молочна з Молочним лиманом, Обіточна;

5) інших рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), що сполучаються з Азовським морем.

2. Знаряддя лову за способом добування (вилову) водних біоресурсів поділяються на такі групи: відціджувальні, пастки, обвічковуючі:

1) відціджувальні:

закидний невід (волок) – знаряддя лову, що перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно зверху та знизу прикріплене до підбор, (верхньої та нижньої) оснащених поплавцями та грузилами відповідно та складається з двох крил, приводів та може мати вшиту між ними матню, а також канатів (урізів), довжина яких не перевищує довжину крил, вибірка якого може здійснюватись як на берег, так і на судно;

конусна сітка – знаряддя лову, що являє собою сітковий конус, який складається з двох сіткових полотен з вічками різного розміру (зовнішнього – крупновічкового та внутрішнього – дрібновічкового), прикріплених верхньою кромкою до обруча, а нижню оснащують замком;

трал – знаряддя лову, яке являє собою сітковий мішок, прикріплений до підбор, який буксирується за судном на спеціальних тросах – ваєрах, та має два види розкриття, з яких вертикальне розкриття трала забезпечується за допомогою оснастки плавом та завантаженням, а горизонтальне – розпірними дошками;

2) пастки:

завод підйомний – знаряддя лову, що складається з відкритої зверху сіткової пастки і одного або двох направляючих крил, одне з яких примикає до берега, одна зі стінок опускається на дно для утворення входу в пастку і підіймається після заходу водних біоресурсів;

пастка – знаряддя лову камерного типу, що діє за принципом лабіринту, де вхід для водних біоресурсів зручний, а вихід з пастки ускладнений, за конструкцією поділяється на закриту зверху (ятір, пастка підйомна, раколовка та ін.) та відкриту зверху (ставний невід, завод підйомний);

пастка підйомна – переносне знаряддя лову закритого типу довільної форми, що складається з сіткового полотна, закріпленого на одній або декількох жорстких рамах, з одним або кількома вхідними отворами довільної форми, забезпечене принадою, встановлюється під водою і під час вибирання витягується з неї;

раколовка – донне знаряддя лову закритого типу, що складається з однієї або кількох бочок, сіткова частина яких кріпиться на кількох жорстких рамах або обручах, з системою вхідних отворів довільної форми, спрямовуючих крил або без них, з висотою крила не більше 0,5 м та довжиною бочки не більше ніж 1,0 м;

ставний невід – знаряддя лову, що складається з відкритої зверху сіткової пастки з постійно закріпленими стінками та одного або кількох направляючих сіткових крил, двору, одного або кількох котлів із системою вхідних отворів, встановлюється як від берега, так і на відстані від нього, поодинці або в лаву з кількох одиниць;

ятір – донне знаряддя лову закритого типу, що складається з однієї або кількох бочок (котлів), сіткова частина яких кріпиться на кількох жорстких рамах або обручах, з системою вхідних отворів довільної форми, спрямовуючих крил або без них;

3) обвічковуючі:

сітка – знаряддя лову, яке складається з сіткового полотна, зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, та за своєю конструкцією поділяються на одностінні (прості, сторожкові та рамові) та богатостінні (поріжні), а за способом добування (вилову) водних біоресурсів на накидні, ставні, плавні та обкидні;

сітка накидна – сітка будь-якої конструкції, по краю якої прикріплюється міцна підбора з грузилами;

сітка обкидна – сітка будь-якої конструкції, яка використовується для добування (вилову) водних біоресурсів способом їх охоплення по колу;

сітка плавна – сітка будь-якої конструкції, яка в процесі лову не закріплена за дно водойми і спливає за течією річки або за допомогою судна;

сітка поріжна (ріжова) – сітка, яка складається з двох (частик та поріж) або трьох (частик та 2 поріжі) сіткових полотен, з вічками різного розміру зверху та знизу прикріплених до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, одне з яких (частик) має розмір вічка у 6 – 10 разів менший, ніж у поріжі;

сітка проста – сітка, яка складається з одного сіткового полотна з вічками однакового розміру зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої) оснащених поплавцями та грузилами відповідно;

сітка рамова – сітка, яка складається з одного сіткового полотна з вічками однакового розміру зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, за довжиною та висотою сітки на однаковій відстані крізь вічка сіткового полотна пропускаються нитки більшого діаметру, ніж нитка сіткового полотна (у вигляді рами), які проходять за висотою сітки (від верхньої підбори до нижньої) та за її довжиною (паралельно підборі), а в місцях перехрещення скріплюються між собою вузлами;

сітка ставна – сітка будь-якої конструкції, яка закріплена за дно водойми і стоїть у процесі добування (вилову) нерухомо на одному місці;

сітка сторожкова – сітка, яка складається з одного сіткового полотна з вічками однакового розміру зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, по всій довжині сітки на однаковій відстані одна від одної прикріплюються нитки (сторожки) більшого діаметру, ніж нитка сіткового полотна, пропущенні крізь вічка сіткового полотна за висотою (від верхньої підбори до нижньої).

3. Знаряддя лову повинні відповідати таким вимогам:

1) максимальна довжина крила ставного неводу для дніпровських водосховищ – 150 м. Максимальна кількість котлів – 4 шт;

2) максимальна довжина крила ятера (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) – не більше 25 м. Кількість бочок на 1 ятір – не більше 2 шт;

3) максимальна довжина крила раколовки – 50 м з кроком вічка не менше 16 мм;

4) крок вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані:

між 11 вузлами сіткового полотна і діленням отриманого числа на 10 – при кроці вічка 30 мм і менше;

між 6 вузлами сіткового полотна і ділення отриманого числа на 5 – при кроці вічка більше 30 мм.

Під час визначення кроку вічка в мокрих знаряддях лову (за винятком знарядь лову з монониток) допускається відхилення встановлених розмірів в той чи інший бік не більше ніж на 5 відсотків;

5) під час використання пасивних знарядь лову, розташованих повністю в товщі води, їх положення позначається за допомогою розпізнавальних знаків.

Пасивні знаряддя лову, з метою визначення їхньої належності, повинні маркуватись бирками для маркування знарядь лову.

Кріплення бирок для маркування знарядь лову здійснюється на:

ставний невід та завод підйомний на розтяжці перед заходом у двір;

ятір до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

пастку підйомну та раколовку до верхньої частини каркаса;

сітку до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

4. Територіальні органи Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, підприємств та організацій, що належать до сфери управління Держрибагентства, Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України (далі – наукові установи) можуть дозволяти:

заготівлю плідників рослиноїдних видів риб, заготівлю статевозрілих особин видів коропових риб з метою отримання гіпофізів для потреб відтворювальних комплексів у заборонений період і в заборонених місцях, за винятком територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

застосування таких знарядь лову:

дрібновічкових ятерів з кроком вічка від 5 мм до 10 мм для спеціалізованого промислу верховодки і тюльки у період весняно-літньої заборони;

сіток з кроком вічка від 15 мм до 22 мм для спеціалізованого промислу верховодки в місцях її скупчення на усіх водних об’єктах, крім дніпровських водосховищ;

сіток з кроком вічка від 52 мм до 68 мм для спеціалізованого промислу старших вікових груп карася сріблястого, плітки, плоскирки;

ставних сіток з кроком вічка від 100 мм до 130 мм і більше, закидних неводів з кроком вічка не менше 100 мм, ставних неводів з кроком вічка в задніх стінках котлів 100 мм і більше – у період весняно-літньої заборони для спеціалізованого промислу старших вікових груп рослиноїдних видів риб;

тралів для лову тюльки – в заборонених місцях, за винятком територій та об’єктів природно-заповідного фонду, і в період заборон з дотриманням встановлених норм прилову молоді водних біоресурсів, що охороняється, згідно з цими Правилами, і на глибинах не менше 3 м.

III. Умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) та навантаження на внутрішні рибогосподарські водні об’єкти (їх частинах) за кількістю та потужністю суден

1. Промисел забороняється:

1) протягом усього року:

біля гребель і шлюзів, у районі насосних станцій питного та промислового водопостачання, а також станцій, які перекачують ґрунтові та поверхневі води водосховища на відстані ближче 500 м, біля мостів, які охороняються, – в межах відомчих охоронних зон та у випадках, передбачених вимогами цих Правил;

у дніпровських водосховищах та річках, що в них впадають:

Київському водосховищі:

від південної межі с. Страхолісся до східної частини острова Хільча і далі – до пристані хутір Тетерівський;

р. Прип’ять – в межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Прип’ятьський”;

Канівському водосховищі:

від греблі Київської ГЕС вниз за течією р. Дніпро вздовж 5 км, включаючи затоку Річище;

від затоки Погрібська стариця в гирлі р. Десни до с. Проців (лівий берег, стик низької та високої дамби) та південної межі с. Козин (правий берег, котеджне містечко Озерне);

р. Десна – біля с. Лісконоги Новгород-Сіверського району на ділянці 2,5 км вище затоки “Попелин” та 1 км нижче затоки “Сновська”, включаючи ці затоки, в межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Лісконоги”, а також в районі пристані м. Новгород Сіверський, в межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Кам’яна гряда”;

Кременчуцькому водосховищі:

на відстані 5 км за течією р. Дніпро від греблі Канівської ГЕС (нижня межа забороненої зони проходить через водосховище за лінією, яка з’єднує на правому березі пристань Тарасова Гора, на лівому – верхній вхід в урочище Озеро Криве);

Сульській затоці від створу Жовнінська круча – с. Мозоліївка вгору до гирла р. Сула;

Цибульницькій затоці – від створу Московська гора за траверзом на протилежний берег і вгору до дамб спеціалізованих рибних господарств на р. Цибульник та її притоці – р. Обломіївці;

перед гирлом р. Вільшанки на відстані 500 метрів у всі боки і вглиб водосховища;

Липівському орнітологічному заказнику загальнодержавного значення – в межах від початку лівої “чашечки” залізничного мосту проти течії річкою паралельно судовому ходу, протяжністю 400 м, включаючи острови Копилові, і далі в напрямку на початок с. Кедина Гора;

іхтіологічному заказнику місцевого значення “Роський” – ділянка р. Рось від гирла проти течії річки до с. Межиріч;

р. Вільшанка – від гирла до с. Байбузи;

р. Сула – від гирла до с. Велика Буромка;

р. Цибульник – на всьому її протязі;

Кам’янському водосховищі:

на відстані 5 км униз річкою від греблі Кременчуцької ГЕС, в рукаві р. Псьол від створу с. Радута по траверзу на протилежний берег (старе гирло р. Псьол) проти течії річки до гирла р. Псьол;

Ворсклянській затоці по створу: спостережна опора Кишеньківського лісництва – Великий Курган і далі Великого Кургану на корінний лівий берег (колишнє с. Єременки), потім проти течії річки до шосейного мосту с. Світлогорськ – Кобеляки біля с. Лучки;

р. Псьол на ділянці від гирла до залізничного мосту через річку біля с. Потоки;

р. Ворскла на ділянці від гирла до гужового мосту біля с. Кобеляки;

Дніпровському водосховищі:

на відстані 5 км за течією річки від греблі Кам’янської ГЕС до автодорожнього мосту в м. Кам’янське;

затоці Балка Велика Осокорівка в межах іхтіологічного заказника від гирла на створі насосна станція водоводу Дніпро-Західний Донбас по траверзу на протилежний берег і проти течії річки Дніпро до мосту по трасі Харків – Сімферополь, з включенням усіх балок і заток, які впадають в балку Велика Осокоровка;

затоці Балка Ворона від островів Великий і Малий Махортет з їхніми водоохоронними зонами і ділянками водосховища завширшки 50 м, які до них прилягають, і проти течії затокою Балка Ворона до кінця с. Мар’ївка Синельниківського району Дніпропетровської області і за траверзом на протилежний берег;

Каховському водосховищі:

від греблі Дніпровської ГЕС старим і новим руслами до залізничних мостів через р. Дніпро біля м. Запоріжжя;

однокілометровій акваторії навколо островів Великі та Малі Кучугури в межах орнітологічного заказника загальнодержавного значення “Великі і Малі Кучугури”;

на акваторіях заток: Капулівська (Олексіївська) від мису с. Капулівка до мису с. Олексіївка; Новопавлівська – від зони відпочинку м. Нікополь (включаючи Зелений острів) до західної околиці смт. Червоноригорівка;

р. Конка – на ділянці від залізничного мосту до шосейного мосту через трасу Харків – Сімферополь;

в гірських річках та їх водосховищах:

Дністровському водосховищі та р. Дністер у зоні іхтіологічних заказників місцевого значення: “Репуженські острови”, “Василівська вирва”, “Дарабанське плесо”, “Бернівський острів”, “Орестовський”, “Куютинський”, “Митківський”, “Непоротівський”;

затоках Дністровського водосховища 1 км від впадіння, які утворились у зоні підтоплення пригирлових ділянок річок і приток;

р. Бистриця-Надвірнянська – від витоку до с. Тисменичани Богородчанського району;

р. Бистриця-Солотвинська – на ділянці від витоку до шосейного мосту біля с. Богородчани;

р. Горинь від с. Деражне до с. Бечаль у межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Деражненський”;

р. Дністер – від витоку до с. Колодруби;

р. Дністер – від впадання р. Серет до турбази “Дністрянка” в межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Городоцько-Добрівлянського”;

р. Дністер – на відстані 10 км за течією річки від греблі буферного водосховища до с. Нагоряни Вінницької області, а також у Дністровському водосховищі від с. Горошеве по гирлу р. Збруч, включаючи його;

річках Верещиця, Гнила Липа, Збруч, Золота Липа, Лімниця, Луква, Сірет, Смотрич, Стрипа, Студениця – на відстані 1 км від гирл проти течії річок і в пригирлових просторах усіх перерахованих у цьому підпункті річок у радіусі 1 км від їхніх гирл;

річках Чорний і Білий Черемош з притоками – від витоку до с. Кути Косівського району;

р. Коропець – в межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Козівський”;

р. Лімниця з притоками – від витоку до автодорожнього мосту в с. Рівня;

р. Лужниця з притоками – від витоку до автодорожнього мосту в с. Гошів;

р. Прут з притоками – від витоку до автодорожнього мосту в с. Ланчин;

р. Рибниця з притоками – на всьому її протязі;

р. Серет – від Касперівської ГЕС до гирла в межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Касперівсько-Городоцького”;

р. Свіча з притоками – на всьому її протязі;

р. Сукель з притоками – від витоку до автодорожнього мосту в м. Болехів;

р. Стрий – від гирла до місця впадання р. Опор;

р. Серет з притоками – від витоку до смт. Берегомет;

р. Тиса з усіма притоками – в межах Закарпатської області;

р. Чечва з притоками – від витоку до гирла р. Дуби біля с. Сваричів Рожнятівського району;

в інших річках та водосховищах:

р. Деркул – від гирла вгору річкою 30 км до с. Герасимівка в межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Деркульський”;

р. Оскол на ділянці від гирла до греблі Оскільської ГЕС;

р. Сіверський Донець – від с. Студенок до с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області;

р. Сіверський Донець – на ділянці від автошляхового мосту с. Богородичне до с. Маяки;

р. Сіверський Донець – від Райгородської греблі до затоки Мертвий Донець;

р. Сіверський Донець – на відстані 7 км нижче греблі ЛГЕС за течією р. Сіверський Донець до гирла р. Євсуг і від гирла р. Євсуг проти течії р. Сіверський Донець 1,5 км до залізничного мосту в межах іхтіологічного заказника місцевого значення “Донецький”;

Ладижинському водосховищі: від острова в с. Сокільці до бази відпочинку Вінницького національного технічного університету;

2) у такі строки:

у дніпровських водосховищах та річках, що в них впадають:

Київському водосховищі з затоками, включаючи зону підтоплення з притоками, – з 01 квітня по 10 червня, а на ділянках від греблі насосної станції на р. Ірпінь на відстані 3 кілометри в обидва боки і вглиб водосховища – з 01 грудня до кінця весняно-літньої заборони, що встановлюється наказом територіальних органів Держрибагентства за узгодженням з науковими установами;

Канівському водосховищі з затоками і протоками в межах зони підтоплення – з 01 квітня по 10 червня;

Кременчуцькому водосховищі з затоками – з 01 квітня по 10 червня, а на ділянці в межах від о. Красний (46 буй) проти течії річки до 72 буя завширшки 1 км по руслу р. Дніпра – з 01 листопада і до кінця весняно-літної заборони, що встановлюється наказом територіального органу Держрибагентства за узгодженням з науковими установами;

Кам’янському водосховищі з затоками – з 01 квітня по 10 червня;

Дніпровському водосховищі – з 05 квітня по 13 червня:

у затоці Балка Гадюча (Малишевська) від гирла по вершини і в Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автодорожнього мосту вгору по ріці до створу мис Одинківка – Кремська затока – з 01 березня по 01 вересня;

у затоці Балка Мала Осокорівка і від гирл до вершин балок Капустяна, Дубова і в балці Вольна – від гирла до селища Відрадне – з 01 квітня по 01 вересня;

Каховському водосховищі – з 10 квітня по 20 червня на акваторіях заток: Нижньорогачицький лиман – від лінії мис с. Нижній Рогачик – с. Сергіївка вгору річкою до автостради Запоріжжя-Нова Каховка, Республіканська – від лінії мис с. Республіканець – за траверзою на протилежний берег і вглиб затоки, Василівська (нижня частина водосховища) – від входу в затоку і вглиб її, Болгарська – від входу в затоку і вглиб її – з 01 січня по 20 вересня та з 01 грудня по 31 грудня;

в інших водосховищах та річках, що в них впадають:

Дністровському водосховищі – з 01 квітня по 30 червня;

Карачуновському водосховищі – з 01 квітня по 10 червня, а на ділянці від гирла р. Боковенька до с. Христофорівка і в р. Бокова на ділянці від гирла до с. Волове – з 01 квітня по 01 вересня;

водосховищах та озерах Волинської і Рівненської областей – з 1 квітня по 10 червня;

у річках:

р. Дністер з усіма притоками – з 01 квітня по 30 червня, а на ділянці від Ново-Дністровської греблі – с. Барнашівка до с. Велика Кісниця – з 15 травня по 14 липня;

р. Південний Буг з усіма притоками – з 01 квітня по 21 травня;

всіх річках, за винятком басейну р. Дністер і річок Закарпатської області, в корінних водах – з 01 квітня по 21 травня, а в придаткових – з 01 квітня по 30 червня;

річках, притоках і озерах Закарпатської області – з 25 березня по 16 травня і – з 01 вересня по 31 грудня;

на зимувальних ямах з 01 листопада до початку весняно- літньої заборони, що встановлюється територіальними органами Держрибагентства за узгодженням з науковими установами;

3) на зимувальних ямах.

2. Під час здійснення промислу забороняється:

1) перевищувати встановлені ліміти спеціального використання водних біоресурсів, прогнозу допустимого вилову та/або види водних біоресурсів, які визначені нелімітованими водними біоресурсами;

2) добування (вилов) видів водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України;

3) вилучати з рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) знаряддя лову, що належать іншим особам, та водні біоресурси, які знаходяться в таких знаряддях лову;

4) знаходитись суднам у заборонених районах промислу, у межах зимувальних ям, які визначаються наказами територіальних органів Держрибагентства, в районах їх діяльності за погодженням з науковими установами з 01 листопада до закінчення зимового періоду та на нерестових ділянках (нерестовищах) в період нересту, які визначаються наказами територіальних органів Держрибагентства за погодженням з науковими установами, за винятком транзитного проходу і проходу фарватером суднами, зупинок біля населених пунктів, випадків надзвичайної ситуації або потенційно небезпечних умов (аварійна подія, шторм, туман тощо);

5) займати знаряддями лову більше 2/3 ширини русла річки, струмка або протоки, а також здійснювати одночасне або почергове закидання неводів із протилежних берегів “в замок” і встановлювати пасивні знаряддя лову в шаховому порядку;

6) проводити промислові операції на відстані ближче, ніж 500 м до зони рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні та інші господарства, що займаються аквакультурою);

7) проводити промислові операції без наявності у відповідального за добування (вилов) водних біоресурсів копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), промислового журналу та додатка до нього, а у всіх рибалок – посвідчення рибалки (крім членів екіпажів суден, які підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України);

8) зберігати невраховані чи заборонені до добування (вилову) водні біоресурси (їх частини), а також приймати (здавати) добуті (виловлені) водні біоресурси одного виду під іншою назвою або без видової назви;

9) вести недостовірний облік водних біоресурсів та подавати недостовірні звітні облікові дані щодо районів промислу та обсягів добутих (виловлених) водних біоресурсів;

10) відлов рослиноїдних риб і старших вікових груп інших видів риб на ділянках, відведених для заготівлі плідників для риборозведення, знаряддями лову водних біоресурсів з кроком вічка понад 30 мм;

11) використовувати знаряддя лову, які застосовували в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) із осередками паразитарних та інфекційних захворювань водних біоресурсів, в інших рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) без попередньої дезінфекції таких знарядь лову;

12) перебувати на рибогосподарському водному об’єкті (його частині) або у водоохоронній зоні зі знаряддями лову, застосування яких заборонено цими Правилами та режимами рибальства;

13) використовувати судна:

не зареєстровані в установленому законодавством порядку;

без свідоцтва про придатність судна до плавання;

з технічними несправностями, переобладнані, які не мають документів, підтверджуючих переобладнання;

не укомплектовані персоналом (екіпажем) відповідно до вимог законодавства;

без встановлених на них розпізнавальних знаків, реєстраційних номерів та/або назв суден;

не включені до системи моніторингу риболовних суден;

з розпізнавальними знаками, реєстраційними номерами та/або назвами суден, які не відповідають судновим реєстраційним документам;

зареєстровані у Судновій книзі України, які не відповідають районам плавання, визначеним статтею 49 Закону України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів”;

14) проводити промислові операції без виставлення вогнів та знаків, визначених Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 р. № 91, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 р. за № 872/9471;

15) викидати за борт судна улов, крім випадків, передбачених абзацами сьомим та восьмим пункту 3 розділу III цих Правил;

16) скидати у рибогосподарський водний об’єкт (його частину) забруднюючі речовини (матеріали органічного і неорганічного походження, полімерні вироби (пластик, поліетилен) та інші відходи або отруйні речовини;

17) допускати перевищення норм прилову молоді водних біоресурсів під час промислу активними знаряддями лову, крім випадків передбачених абзацом другим пункту 3 розділу III цих Правил;

18) добування (вилов) водних біоресурсів гоном, за допомогою брязкал або створення інших шумових ефектів, бовтання тощо, із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних засобів, способом багріння, а також у спосіб тралення (буксирування обох крил неводу самохідними судами) при використанні закидних неводів і волоків;

19) використовувати:

електроловильні пристрої, колючі знаряддя лову, дрібновічкові трали, тюлькові неводи і волоки у всіх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);

дрібновічкові закидні неводи (волоки) у водосховищах річок Дніпра та Сіверського Донця – з кінця весняно-літної заборони до 20 вересня, а в річках – з 01 березня до кінця весняно-літної заборони;

сітки всіх типів (за виключенням спеціалізованого промислу, передбаченого підпунктом 6 пункту 3 розділу II цих Правил) з кроком вічка менше 36 мм та сітки з кроком вічка від 52 мм до 70 мм у дніпровських водосховищах; в усіх інших водних об’єктах – сітки з кроком вічка менше 30 мм та сітки з кроком вічка від 52 мм до 68 мм;

сітки всіх типів з кроком вічка до 23 мм, 42 мм до 68 мм у водних об’єктах Волинської області;

поріжні (ріжові) ставні сітки з кроком вічка менше 45 мм у дніпровських водосховищах;

сітки довжиною більше 35 м у малих річках та інших рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) площею до 5000 га, і більше 75 метрів – у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), площа яких перевищує 5000 га;

пастки будь-якої конструкції для добування (вилову) раків з кроком вічка в бочках менше 16 мм.

3. Територіальні органи Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ мають право переносити (не більше ніж на 15 діб) строки заборони, передбачені цими Правилами, у той чи інший бік, а також збільшувати чи зменшувати строки заборони (не більше ніж на 15 діб).

При виявленні прилову молоді водних біоресурсів понад встановлену норму, суб’єкт рибного господарства зобов’язаний зафіксувати його у журналі обліку вилучених водних біоресурсів з оперативним (одразу після закінчення промислової операції) повідомленням територіального органу Держрибагентства та здати такий улов на рибоприймальний пункт на загальних підставах.

У разі фіксації чотирьох і більше випадків перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів за добу, у відповідному районі промислу, територіальний орган Держрибагентства приймає рішення про заборону промислу відповідного виду водного біоресурсу або збільшення значення мінімально допустимого кроку вічка в знаряддях лову або зміну району промислу активними знаряддями лову водних біоресурсів в межах такого району строком від 10 до 20 діб.

Місце району промислу активними знаряддями лову водних біоресурсів встановлюються в радіусі не менше ніж 3 кілометри від місць виявлення підвищеного прилову водних біоресурсів непромислового розміру, а в місцях де ширина рибогосподарського водного об’єкту (його частини) становить менше ніж 3 кілометри – від берега до берега.

У разі потрапляння в знаряддя лову тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці) вони мають бути вивільнені із знарядь лову і повернуті у середовище існування незалежно від їх стану.

Капітан судна (або відповідальний за промисел) зобов’язаний зробити відповідний запис у журналі обліку водних біоресурсів зазначивши кількість ссавців, морських птахів, що потрапили у знаряддя лову (за можливості зазначити їх приналежність).

У разі потрапляння у знаряддя лову видів водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України, вони мають бути повернуті у середовище існування незалежно від їх стану, про що суб’єкти рибного господарства зобов’язані повідомити територіальний орган Держрибагентства одразу після закінчення промислової операції.

У разі потрапляння до пасткових знарядь лову та закидних неводів особин водних біоресурсів непромислового розміру вони мають бути повернуті у середовище існування у живому вигляді, а снулі особини непромислового розміру обліковуються як прилов.

4. Мінімальні розміри водних біоресурсів, допустимі для промислу (у свіжому вигляді) (см), становлять:

у Дніпровських водосховищах:

Судак звичайний	42
Лящ	35
Плітка (тараня)	20
Рибець звичайний	27
Сазан	35
Синець	24
Товстолобик	60
Короп	35
Рак	11
Лин	24
Сом	80
Чехоня	28
Щука	50
Головень	24
Білизна	33
Білий амур	60

в інших рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах):

Судак звичайний	42
Лящ	30
Рибець звичайний	27
Сазан	35
Синець	24
Товстолобик	40
Короп	35
Рак	10
Лин	24
Сом	80
Чехоня	24
Щука	50
Головень	24
Білизна	33
Білий амур	40

Вимірювання розмірів водних біоресурсів проводиться вимірювальними засобами, які мають сертифікат або свідоцтво виробника.

Промисловий розмір риби визначається виміром від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавця.

Промисловий розмір річкових раків визначається виміром по спинному боку тіла від середини ока до кінця середньої хвостової пластинки.

5. Прилов водних біоресурсів непромислового розміру (крім видів водних біоресурсів занесених до Червоної книги України) допускається за промислову операцію всіх видів риб:

ставними сітками з кроком вічка від 30 мм до 50 мм та 70 мм і більше – не більше 20 відсотків від загальної кількості улову;

ставними сітками з кроком вічка від 52 мм до 68 мм – не більше 10 відсотків від загальної кількості улову;

пастками та відціджувальними знаряддями лову водних біоресурсів – не більше 8 відсотків від загальної кількості улову;

знаряддями лову для промислу тюльки і верховодки – не більше 2 відсотків від загальної маси улову.

Прилов раку непромислового розміру та ікряних самиць раку не дозволяється.

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначеними у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

Судна мають бути обладнані технічними засобами дистанційного контролю відповідно до вимог законодавства. Під час спеціального використання водних біоресурсів технічні засоби дистанційного контролю мають бути ввімкнутими та здатними передавати інформацію про ідентифікацію та місцезнаходження судна до системи моніторингу риболовних суден. У випадку виходу з ладу технічного засобу дистанційного контролю, відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів негайно повідомляє про це територіальний орган Держрибагентства, в районі діяльності якого здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, припиняє будь-які промислові операції та направляється до свого місця базування суден флоту рибної промисловості.

6. Види водних біоресурсів, знаряддя лову, райони та строки промислу водних біоресурсів, дозволені до промислу у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) наведено у додатку до цих Правил.

Начальник Управління
регулювання аграрних ресурсів
Ольга ПАЗИНИЧ

Завантажити