НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
ЛИСТ
від 21.04.2023 р. № 1825/10.3-23
НАДС в межах повноважень розглянув Ваше звернення від 03 квітня 2023 року та повідомляє.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III “Про службу в органах місцевого самоврядування” (далі – Закон № 2493-III) консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань державної служби з урахуванням вимог чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні.
Методичну допомогу по організації і проходженню служби в органах місцевого самоврядування відповідно до Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – Закон № 280/97-ВР) можуть надавати відповідні комітети Верховної Ради України.
Згідно з інформацією, розміщеною на порталі МВС України за адресою: https://mvs.gov.ua/uk/bezpecne-ditinstvo/specialist-iz-bezpeki-v-osvitnyomu-seredovishhi-1, “Проєкт “Спеціаліст із безпеки в освітньому середовищі” реалізується Міністерством внутрішніх справ України спільно з Національною поліцією України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій за участі Міністерства освіти і науки України, Освітнього омбудсмена у партнерстві з Всеукраїнською Асоціацією об’єднаних територіальних громад, Асоціацією міст України, громадською організацією “Безпечний освітній простір” та за підтримки UNICEF Ukraine.
Проєкт спрямований на підвищення рівня безпеки в освітньому середовищі, у тому числі запобігання, раннього виявлення, припинення та усунення негативних явищ та їх шкідливих наслідків щодо безпеки учнів, шляхом запровадження та організації діяльності в закладах загальної середньої освіти та закладів професійної (професійно-технічної) освіти спеціаліста із безпеки в освітньому середовищі.
Спеціаліст із безпеки в освітньому середовищі – посадова особа виконавчого органу сільської, селищної, міської, обласної ради, знання та навички якої відповідають актуальним безпековим викликам.
Діяльність спеціаліста спрямована на створення та підтримання належного рівня безпеки учасників освітнього процесу на засадах партнерства та у співпраці поліцейських, рятувальників, органів місцевого самоврядування, закладів освіти та інших суб’єктів.
При виконанні посадових обов’язків спеціаліст із безпеки в освітньому середовищі безпосередньо взаємодіє з:
сільською, селищною, міською, обласною радою;
територіальними (відокремленими) органами Національної поліції України;
територіальними підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
керівниками та іншими працівниками закладів освіти;
органами батьківського самоврядування;
громадськими організаціями.
Спеціалістом із безпеки в освітньому середовищі може бути громадянин України, який досяг 21 року, має вищу освіту (не нижче бакалаврського рівня), вільно володіє державною мовою та пройшов спеціальне навчання (профільну підготовку) на базі закладів вищої освіти, які належать до сфери управління МВС, за відповідною програмою.
Не може бути спеціалістом із безпеки в освітньому середовищі особа, яка:
1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
2) має захворювання, що перешкоджає виконанню обов’язків за відповідною посадою;
3) має непогашену чи не зняту у встановленому законом порядку судимість;
4) була визнана у встановленому законом порядку винною у скоєнні правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
5) на яку було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, домашнім насильством, булінгом чи невиконанням батьківських обов’язків.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської, обласної ради забезпечує умови роботи спеціаліста із безпеки в освітньому середовищі, в тому числі у закладі освіти, на який розповсюджується повноваження такого спеціаліста.”.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів.
Частиною четвертою статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова, зокрема: вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів; організує в межах, визначених Законом № 280/97-ВР, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання затвердження за пропозицією голови ради структури виконавчого апарату ради, його чисельності, витрат на утримання ради та її виконавчого комітету.
Голова обласної ради, зокрема: вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання; призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради; здійснює керівництво виконавчим апаратом ради; є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату (частина шоста статті 55 Закону № 280/97-ВР).
Голова обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження (частина сьома статті 55 Закону № 280/97-ВР).
Наразі відсутній відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював чисельність працівників та штати органів місцевого самоврядування.
Статтею 21 Закону № 280/97-ВР встановлено, що обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Частиною першою статті 12 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Статтею 42 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Статтею 4 Закону № 2493-III визначені основні принципи, на яких здійснюється служба в органах місцевого самоврядування, серед яких принцип самостійності кадрової політики в територіальній громаді.
Статтею 7 Закону № 2493-III встановлено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, цим та іншими законами України.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до статті 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Згідно зі статтею 10 Закону № 2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, зокрема, на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій статтею 14 Закону № 2493-III.
Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування (стаття 14 Закону № 2493-III).
Крім того, статтею 21 Закону № 2493-III передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” (далі – Постанова № 268) передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48 – 53 і 57.
Посади спеціалістів передбачені додатками 48, 50, 51 до Постанови № 268.
З огляду на викладене, на думку НАДС, введення додаткової штатної одиниці в орган місцевого самоврядування має здійснюватися з урахуванням положень статті 14 Закону № 2493-III, актів Кабінету Міністрів України щодо віднесення інших посад органів місцевого самоврядування до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування та Постанови № 268.
Згідно із частинами першою та другою статті 5 Закону № 2493-III право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.
На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 07 листопада 2019 року № 203-19 затверджено Типові професійно-кваліфікаційні характеристики посадових осіб місцевого самоврядування (далі – Типові професійно-кваліфікаційні характеристики) та рекомендовано обласним, міським, районним (районним у містах), сільським, селищним радам при розробці професійно-кваліфікаційних характеристик і посадових інструкцій посадових осіб місцевого самоврядування керуватися Типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками.
Так, Типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками передбачено кваліфікаційні вимоги до посади спеціаліста II категорії / спеціаліста, зокрема вища освіта не нижче ступеня бакалавра, вільне володіння державною мовою. Без вимог до стажу роботи.
Отже, на думку НАДС, професійно-кваліфікаційні вимоги до кандидата на посаду в органі місцевого самоврядування повинні бути зазначені у посадовій інструкції на таку посаду.
Окремо повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише роз’яснювальний (інформаційний) характер і не встановлюють правових норм.
З повагою
Голова
Наталія АЛЮШИНА
