МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 06.12.2023 р. № 44010-09-10/33863
Організаціям (за списком)
Фінансовим агентам (шляхом розміщення на офіційному вебсайті Мінфіну)
Щодо окремих питань виконання фінансовими агентами вимог Загального стандарту звітності CRS
Міністерство фінансів України з метою забезпечення належного виконання вимог Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (далі – Загальний стандарт звітності CRS) відповідно до статті 393 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) надає роз’яснення з окремих питань виконання фінансовими агентами вимог Загального стандарту звітності CRS.
28 квітня 2023 року набрав чинності Закон України від 20 березня 2023 року № 2970 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки” (далі – Закон № 2970). Закон № 2970 покладає на фінансових агентів, які є Підзвітними Фінансовими Установами (далі – ПФУ) відповідно до Загального стандарту звітності CRS, обов’язки щодо застосування заходів належної комплексної перевірки до фінансових рахунків для встановлення підзвітних рахунків та щодо подання звітів про підзвітні рахунки до Державної податкової служби України (далі – ДПС).
Основні вимоги до ПФУ встановлені у статті 393 Кодексу. Також на виконання статті 393 Кодексу та забезпечення набрання чинності Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі – Багатостороння угода CRS) Мінфіном затверджено такі підзаконні нормативно-правові акти (законодавство, що впроваджує Загальний стандарт звітності CRS):
1) Порядок застосування Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information), затверджений наказом Мінфіну від 26 травня 2023 року № 282, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 червня 2023 року за № 1090/40146 (далі – Порядок застосування CRS).
Цей Порядок встановлює визначення термінів (розділ II), перелік інформації щодо фінансових рахунків, яку фінансовому агенту потрібно отримувати від клієнтів (розділ III), правила здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків (розділи IV – X та XII), правила визначення дати, з якої організація набуває статус ПФУ (розділ XI);
2) Порядок взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, затверджений наказом Мінфіну від 30 серпня 2023 року № 468, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2023 року за № 1618/40674 (далі – Порядок взяття на облік ПФУ).
Цей порядок визначає правила взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є ПФУ, а також внесення змін до відомостей про вже зареєстровані ПФУ;
3) Порядок заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, затверджений наказом Мінфіну від 25 вересня 2023 року № 516, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2023 року за № 1774/40830 (далі – Порядок подання звітів).
Цей порядок визначає форму та формат звіту про підзвітні рахунки, а також правила заповнення цього звіту.
Терміни, що використовуються у цьому листі, застосовуються у значеннях, наданих їм Кодексом і Порядком застосування CRS.
Щодо суб’єктів, які можуть бути ПФУ, у Порядку застосування CRS вживається термін “Організація” (визначений у розділі II цього Порядку), який охоплює не лише юридичні особи, а й партнерства, трасти, фонди та інші правові утворення незалежно від організаційно-правової форми, тобто будь-яку особу, крім фізичної особи. Термін “Організація” не включає фізичну особу – підприємця.
Відповідно до пункту 393.3 статті 393 Кодексу ті організації, які є ПФУ, зобов’язані подати заяву про взяття їх на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів після встановлення фінансовим агентом статусу підзвітної фінансової установи. Порядок встановлення статусу підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS визначено у розділі XI Порядку застосування CRS. Відповідно до пункту 1 розділу XI Порядку застосування CRS Фінансові Установи України зобов’язані самостійно встановлювати, чи вони відповідають або чи продовжують відповідати визначенню ПФУ у кожному звітному періоді.
Водночас, відповідно до підпункту 393.2.3 пункту 393.2 статті 393 Кодексу фінансовий агент, який відповідає критеріям підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, зобов’язаний застосовувати процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків з дати встановлення підзвітності фінансової установи, незалежно від дати взяття фінансового агента на облік у контролюючому органі, відповідно до пункту 393.3 статті 393Кодексу.
У підрозділі 10 розділу XX Кодексу встановлені перехідні правила, що стосуються виконання вимог нового законодавства, що впроваджує CRS, протягом 2023 – 2025 років.
Відповідно до пункту 531.1 статті 531 підрозділу 10 розділу XX Кодексу вимоги статті 393 цього Кодексу в частині, що стосується застосування фінансовими агентами Загального стандарту звітності CRS для цілей виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS, застосовуються з 1 липня 2023 року. Особи, які мають усі необхідні дозволи для ведення господарської діяльності та відповідають критеріям підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS станом на 30 червня 2023 року, застосовують процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків з 1 липня 2023 року. Відповідно до пункту 531.3 статті 531 підрозділу 10 розділу XX Кодексу фінансові агенти, які станом на 30 червня 2023 року відповідають критеріям підзвітних фінансових установ, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі відповідно до пункту 393.3 статті 393 Кодексу до 31 грудня 2023 року.
З урахуванням наведених норм:
1) встановлення наявності або відсутності в організації статусу ПФУ – це обов’язок самої організації;
2) від дати встановлення статусу ПФУ організація зобов’язана виконувати усі зобов’язання, покладені на неї законодавством, що впроваджує Загальний стандарт звітності CRS, навіть якщо ПФУ своєчасно не стала на облік у контролюючому органі відповідно до вимог Порядку взяття на облік ПФУ.
Питання 1
У який строк ПФУ вперше подає заяву про взяття її на облік у контролюючому органі?
Кінцевий термін для подання заяви про взяття на облік ПФУ залежить від дати набуття організацією статусу ПФУ, а також від того, чи організація набула цей статус до чи після 30 червня 2023 року.
Організація, створена до 1 липня 2023 року, зобов’язана виконувати вимоги статті 393 Кодексу у частині, що стосується застосування Загального стандарту звітності CRS (що, зокрема але не виключно, включає застосування заходів належної комплексної перевірки для встановлення підзвітних рахунків, подання звітності та реєстрацію організації як ПФУ у ДПС), якщо станом на 30 червня 2023 року вона має необхідні дозволи для ведення господарської діяльності та відповідає визначенню ПФУ.
У нормі пункту 531.1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу використовується широке формулювання про наявність дозволів на ведення господарської діяльності, що означає наявність у організації загальної цивільної дієздатності на ведення господарської діяльності та не обмежується наявністю чинної ліцензії (або ліцензій) на право надавати певні види фінансових послуг.
Визначення терміну “Підзвітна Фінансова Установа” надано у підрозділі 1 розділу II Порядку: він означає будь-яку Фінансову Установу України, яка не є Непідзвітною Фінансовою Установою.
Термін “Фінансова Установа” означає Кастодіальну Установу, Депозитарну Установу, Інвестиційну Компанію або Визначену Страхову Компанію. Організація вважається Фінансовою Установою, якщо вона відповідає критеріям хоча б для одного з перелічених видів установ, згідно з визначеннями, наведеними у підрозділі 1 розділу II Порядку застосування CRS.
Той факт, що організація підпадає під дію законодавчих і нормативних актів України у сфері регулювання ринку фінансових послуг або що над її діяльністю здійснюється нагляд регулятором ринку фінансових послуг (Національний банк України або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР)), має значення для того, щоб цю організацію можна було віднести до Фінансових Установ, але при цьому цей фактор не є визначальним.
Кожна з чотирьох категорій Фінансових Установ визначається через низку критеріїв. Якщо Організація не відповідає визначенню у жодній категорії, вона (Організація) вважається НФО (нефінансовою організацією, тобто звичайним клієнтом – суб’єктом господарювання).
Якщо Організація відповідає визначенню хоча б одного виду Фінансової Установи, їй потрібно проаналізувати, чи вона не підпадає під виключення, а саме, чи наявні підстави для її визнання Непідзвітною Фінансовою Установою. Якщо таких підстав немає, Фінансова Установа є Підзвітною Фінансовою Установою і зобов’язана стати на облік в контролюючому органі відповідно до вимог пункту 393.3 статті 393 Кодексу та виконувати інші обов’язки ПФУ.
Відповідно до пункту 2 розділу XI Порядку застосування CRS Фінансова Установа України вважається Підзвітною Фінансовою Установою з дати, що визначається за наступними правилами:
1) для Організацій, що відповідають визначенню Депозитарної Установи та/або Кастодіальної Установи, – з дати рішення регулятора ринку фінансових послуг про видачу ліцензії, що надає право здійснювати діяльність з надання відповідних видів фінансових послуг (для банку – з дати внесення відомостей про новостворений банк до Державного реєстру банків);
2) для Організацій, що відповідають визначенню Визначеної Страхової Компанії, – з дати затвердження страховиком (змін до) правил страхування, які передбачають укладення Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету;
3) для Організацій, що відповідають визначенню Інвестиційної Компанії, – з дати реєстрації регламенту інституту спільного інвестування, якщо відповідно до інвестиційної декларації понад 50 % загальної вартості активів інституту спільного інвестування не може інвестуватись в активи, інші ніж Фінансові Активи, або з дати затвердження фінансової звітності Організації або її іншої звітності, на підставі якої можливо встановити виконання Організацією критеріїв для її визнання Підзвітною Фінансовою Установою, та яка складається відповідно до законодавства, що регулює діяльність Організації;
4) для Фінансових Установ України, які одночасно виконують критерії щонайменше двох Підзвітних Фінансових Установ, – з дати встановлення відповідності ознакам першої з них.
Організації, які отримали ліцензії на ведення діяльності тісно пов’язаної з діяльністю Депозитарної Установи, Кастодіальної Установи, Інвестиційної Компанії або Визначеної Страхової Компанії до 30 червня 2023 року включно, застосовують правила встановлення дати набуття статусу ПФУ, наведені вище з урахуванням вимог пункту 531.1 статті 531 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Зокрема, для Кастодіальної Установи та Інвестиційної Компанії набуття статусу ПФУ залежить від критеріїв щодо структури доходів протягом періоду діяльності (три попередні календарні роки або періоду існування організації, якщо вона існувала менше трьох років). Якщо визначення статусу здійснюється станом на 30 червня 2023 року, тоді організації потрібно аналізувати структуру доходів за 2022, 2021 та 2020 роки. Якщо протягом цього періоду організація не вела діяльність, яка дозволяє її визнати Кастодіальною Установою або Інвестиційною Компанією (тобто частка таких доходів у загальній сумі валових доходів складала менше 50 %), то організація не мала статусу Кастодіальної Установи або Інвестиційної Компанії станом на 30 червня 2023 року.
Якщо станом на 30 червня 2023 року організація може встановити наявність в неї статусу ПФУ за правилами, визначеними вище, вона зобов’язана подати заяву про взяття її на облік як ПФУ до 31 грудня 2023 року, якщо станом на 30 червня 2023 року організація зберігала загальну цивільну дієздатність на ведення господарської діяльності.
До організацій утворених починаючи з 1 липня 2023 року застосовуються правила встановлення дати набуття статусу ПФУ, визначені пунктом 2 розділу XI Порядку. Такі організації подають заяву про їх взяття на облік у строк, визначений пунктом 393.3 статті 393 Кодексу.
У таблиці 1 нижче наведені приклади визначення строків для реєстрації організації як ПФУ залежно від дати створення та дати набуття нею статусу ПФУ.
Таблиця 1
Приклади визначення строків для реєстрації організації як ПФУ
Дата створення Організації | Дата встановлення підзвітності | Строк для подання заяви до ДПС | Пояснення |
Банк створено 10.10.94 | 30.06.2023 | 31.12.2023 | Банк є Депозитарною Установою. Відсутня вимога аналізувати діяльність за попередні періоди, а тому можливо однозначно встановити підзвітність станом на 30.06.2023 |
Страховика створено 11.01.2003. Страховик укладає Договори страхування з Викупною Сумою або Договори Ануїтету | 30.06.2023 | 31.12.2023 | Якщо станом на 30.06.2023 страховик укладає Договори Страхування з Викупною Сумою або Договори Ануїтету, то статус можливо встановити на цю дату |
Страховика створено 11.01.2003. Станом на 30.06.2023 страховик не укладає Договори Страхування з Викупною Сумою або Договори Ануїтету, але 10.01.2024 затвердив зміни до правил страхування, що передбачають укладення Договорів Ануїтету | Страховик не був Визначеною Страховою Компанією та ПФУ станом на 30.06.2023, але набув цей статус 10.01.2024 | 10.01.2024 + 60 календарних днів | Страховик зобов’язаний щорічно аналізувати страхові продукти та стає на облік через 60 календарних днів після затвердження (змін до) правил страхування, які передбачають укладення Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету |
Інвестиційну фірму (брокерська та дилерська діяльність) створено 01.06.2019. З 2022 року організація не надає брокерські послуги (їх частка у валових доходах складає 0 %). Частка доходів від брокерської діяльності за 2020 – 2022 роки склала 43 % | Інвестиційна фірма не є Інвестиційною Компанією, тому що існує понад три календарні роки та не досягла порогу частки доходів Інвестиційної Компанії протягом 2020 – 2022 років (дохід від надання брокерських послуг склав 43 %) | Обов’язок реєстрації у 2023 році відсутній | Інвестиційна фірма зобов’язана, починаючи з 2023 року, щороку аналізувати структуру доходів за попередні три календарні роки та стати на облік після досягнення порогу частки доходів Інвестиційної Компанії |
Кредитну спілку зареєстровано 20.07.2023 | 11.11.2023 отримано ліцензію | 11.11.2023 + 60 календарних днів | Кредитні спілки є Депозитарними Установами та встановлюють статус ПФУ з дати рішення регулятора про видачу ліцензії відповідно до пункту 2 розділу XI Порядку застосування CRS |
Питання 2
Як визначається дата набуття статусу ПФУ для інститутів спільного інвестування, утворених до та після 1 липня 2023 року?
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу XI Порядку застосування CRS Організація, що відповідає визначенню Інвестиційної Компанії, вважається Підзвітною Фінансовою Установою з дати, що визначається за такими правилами:
з дати реєстрації регламенту інституту спільного інвестування, якщо відповідно до інвестиційної декларації понад 50 % загальної вартості активів інституту спільного інвестування не може інвестуватись в активи, інші ніж Фінансові Активи, або
з дати затвердження фінансової звітності Організації або її іншої звітності, на підставі якої можливо встановити виконання Організацією критеріїв для її визнання Підзвітною Фінансовою Установою, та яка складається відповідно до законодавства, що регулює діяльність Організації.
“Інша звітність, яка складається відповідно до законодавства, що регулює діяльність Організації” у випадку інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) – це звітність, яку компанія з управління активами (далі – КУА) зобов’язана складати щодо ІСІ та/або подавати НКЦПФР / оприлюднювати (наприклад, довідка про склад, структуру та вартість активів фонду, що дозволяє встановити структуру активів та виділити серед них Фінансові Активи).
Відтак, ІСІ може вважатись “Інвестиційною компанією”:
1) з дати реєстрації регламенту ІСІ, якщо фонд створюється для виключного або переважного інвестування його коштів в цінні папери та інші Фінансові Активи (при цьому ІСІ є Інвестиційною Компанією одразу з дати реєстрації регламенту та не потрібно додатково аналізувати фінансову звітність такого фонду щодо структури його активів та доходів);
2) в інших випадках – з дати затвердження річної фінансової звітності, яка встановлює, що щонайменше 50 % доходів фонду було отримано від володіння / операцій з активами, що є Фінансовими Активами.
Випадок 1 вище застосовуються до спеціалізованих та певних видів кваліфікаційних фондів, які відповідно до вимог регламенту не можуть інвестувати кошти в активи, які не є Фінансовими Активами. Такі ІСІ є ПФУ з дати реєстрації регламенту та щодо них не потрібно аналізувати структуру доходів та активів, якщо фонд створюється починаючи з 1 липня 2023 року. Якщо спеціалізований фонд або кваліфікаційний фонд утворений до 1 липня 2023 року, то вважається що він відповідає визначенню ПФУ станом на 30 червня 2023 року.
У випадку, описаному у пункті 2, якщо інвестиційний фонд створюється починаючи з 1 липня 2023 року, для визначення структури доходів фонду потрібно аналізувати першу річну фінансову звітність фонду, що затверджується після його створення. Якщо за даними цієї звітності досягнено 50-відсотковий поріг щодо доходів від інвестування у Фінансові Активи, то фонд є ПФУ з дати затвердження такої першої звітності (не потрібно чекати ще два роки для встановлення статусу фонду як ПФУ). Якщо за даними першого звітного періоду поріг не досягнуто, потрібно аналізувати фінансову звітність фонду щороку до тих пір, поки не буде встановлено перевищення порогового значення за період існування Організації або за період у три календарні роки, залежно від періоду, який є коротшим.
Якщо ІСІ створено до 30 червня 2023 року включно, для встановлення його статусу як ПФУ у 2023 році потрібно аналізувати структуру доходів та активів фонду за звітні періоди (календарні роки), починаючи з 2020 календарного року до 2022 календарного року включно. Якщо під час визначення статусу фонду у 2023 році поріг щодо доходів від інвестування у Фінансові Активи протягом 2020 – 2022 років не перевищено, потрібно надалі щороку аналізувати фінансову звітність фонду до тих пір, поки не буде встановлено перевищення порогового значення у періоді, що становить три календарних роки.
У таблиці 2 нижче наведені приклади розрахунку виконання Організацією критеріїв Інвестиційної Компанії за структурою доходів.
Розрахунки, наведені у таблиці 2, виходять з припущення, що загальний валовий дохід Організації у кожному календарному році складав 100 умовних одиниць. “Релевантними доходами” позначено суму доходів від інвестування/реінвестування у Фінансові Активи, частка яких у загальній валовій сумі доходів впливає на кваліфікацію Організації як Інвестиційної Компанії.
Частка релевантних доходів (РД) у загальній валовій сумі доходів (ВД) за три роки визначається за формулою:
До пайових інвестиційних фондів висновки, викладені у цьому питанні, застосовуються з урахуванням коментарів до питання 3.
Питання 3
Чи зобов’язаний ставати на облік як ПФУ пайовий інвестиційний фонд (пайовий фонд або ПІФ) до визнання його такими, що відповідає вимогам щодо мінімального обсягу активів?
Відповідно до статті 41 Закону України “Про інститути спільного інвестування” (далі – Закон про ІСІ) пайовий фонд – сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Мінімальний обсяг активів пайового фонду становить 1250 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на день реєстрації фонду як інституту спільного інвестування. Вимоги щодо мінімального обсягу активів застосовуються до пайового фонду через шість місяців з дня реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів такого фонду.
Якщо обсяг активів пайового фонду став меншим, ніж мінімальний обсяг активів пайового фонду, та протягом шести місяців не збільшився до мінімального обсягу активів, такий пайовий фонд підлягає ліквідації.
Порядок розміщення цінних паперів ІСІ визначений у статті 55 Закону про ІСІ, відповідно до якої строк, встановлений для досягнення мінімального обсягу активів пайового фонду, визначається проспектом емісії інвестиційних сертифікатів і не може перевищувати шести місяців з дня реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів. Протягом строку, встановленого для досягнення мінімального обсягу активів пайового інвестиційного фонду (далі – ПІФ), інвестори ПІФ не можуть відчужувати чи іншим чином розпоряджатися придбаними інвестиційними сертифікатами. У разі якщо пайовий фонд не відповідає вимогам щодо мінімального обсягу активів пайового фонду, НКЦПФР визнає випуск його інвестиційних сертифікатів таким, що не відбувся.
Якщо випуск інвестиційних сертифікатів не відбувся, усі кошти, отримані пайовим фондом, повинні бути повернені учасникам інституту спільного інвестування у місячний строк. Витрати, пов’язані з визнанням випуску інвестиційних сертифікатів пайового фонду таким, що не відбувся, покладаються відповідно до законодавства на компанію з управління активами пайового фонду.
Отже, повноваження КУА з управління активами ПІФ до досягнення ним вимог щодо мінімального обсягу активів є обмеженими та КУА не може розпоряджуватися коштами ПІФ повною мірою відповідно до інвестиційної декларації через встановлений законом обов’язок повернути кошти інвесторам у разі недосягнення вимоги щодо мінімального обсягу активів фонду.
Відповідно до визначення терміну “Інвестиційна Компанія” для того, щоб інститут спільного інвестування вважався Інвестиційною Компанією, необхідно виконання двох умов:
1) щонайменше 50 % валових доходів фонду має складати дохід від інвестування, реінвестування у Фінансові Активи;
2) фонд повинен перебувати “під управлінням” іншої Фінансової Установи (у випадку ІСІ – це КУА).
Відтак, з урахуванням встановлених законом обмежень щодо управлінням активами ПІФ до досягнення ним вимог щодо мінімального обсягу активів, до досягнення цих вимог ПІФ не вважається організацією, яка перебуває “під управлінням” іншої Фінансової Установи. Оскільки для визнання ПІФ Інвестиційною Компанією необхідне виконання двох умов (ПІФ повинен отримувати щонайменше 50 % доходів від інвестування у Фінансові Активи та бути “під управлінням” іншої Фінансової Установи), то ПІФ, у якого випуск інвестиційних сертифікатів визнано таким що не відбувся, не виконує одну з умов для його визнання Інвестиційною Компанією, а тому не є ПФУ та не підлягає реєстрації до досягнення мінімального обсягу активів.
Питання 4
Як визначається дата набуття статусу ПФУ для недержавних пенсійних фондів (далі – НПФ), утворених до та після 1 липня 2023 року?
Розділ XI Порядку застосування CRS не містить спеціальних норм для визначення дати набуття статусу ПФУ щодо НПФ, а тому НПФ може застосовувати наступні правила для ІСІ за аналогією.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу XI Порядку застосування CRS Організація, що відповідає визначенню Інвестиційної Компанії, вважається Підзвітною Фінансовою Установою з дати затвердження фінансової звітності Організації або її іншої звітності, на підставі якої можливо встановити виконання Організацією критеріїв для її визнання Підзвітною Фінансовою Установою, та яка складається відповідно до законодавства, що регулює діяльність Організації.
“Інша звітність, яка складається відповідно до законодавства, що регулює діяльність Організації” у випадку НПФ – це звітність, яку адміністратор НПФ зобов’язаний складати щодо НПФ та/або подавати регулятору / оприлюднювати (наприклад, довідка про склад, структуру та вартість активів фонду, що дозволяє встановити структуру активів та виділити серед них Фінансові Активи).
НПФ може вважатись “Інвестиційною компанією” з дати затвердження річної фінансової звітності, яка підтверджує, що щонайменше 50 % доходів фонду було отримано від володіння / операцій з активами, що є Фінансовими Активами.
Як зазначалось у відповіді на питання 1, організація зобов’язана виконувати вимоги статті 393 Кодексу у частині, що стосується застосування Загального стандарту звітності CRS, з 1 липня 2023 року та стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року, якщо станом на 30 червня 2023 року організація має необхідні дозволи для ведення господарської діяльності та відповідає визначенню підзвітної фінансової установи.
У випадку НПФ створення та набуття права на провадження діяльності здійснюється відповідно до статті 11 Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”. Загальна цивільна дієздатності виникає з моменту набуття НПФ права на провадження діяльності, а саме з дати внесення НПФ до реєстру недержавних пенсійних фондів, ведення якого здійснює НКЦПФР. Тому для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS НПФ вважається створеним з моменту набуття НПФ права на провадження діяльності, а саме з дати внесення НПФ до реєстру недержавних пенсійних фондів, ведення якого здійснює НКЦПФР.
Якщо НПФ набуває право на провадження діяльності починаючи з 1 липня 2023 року, для визначення структури доходів фонду потрібно аналізувати першу річну фінансову звітність фонду, що затверджується після створення фонду. Якщо за даними цієї звітності перевищено 50-відсотковий поріг щодо доходів від інвестування у Фінансові Активи, то фонд є ПФУ з дати затвердження такої першої звітності (не потрібно чекати ще три роки, для встановлення статусу фонду як ПФУ). Якщо за даними першого звітного періоду поріг не досягнуто, потрібно аналізувати фінансову звітність фонду щороку до тих пір, поки не буде встановлено перевищення порогового значення протягом періоду, що становить три календарні роки, як описано у прикладах до питання 2.
Якщо НПФ створено до 30 червня 2023 року включно, для встановлення його статусу як ПФУ у 2023 році потрібно аналізувати структуру доходів та активів фонду за звітні періоди (календарні роки), починаючи з 2020 календарного року до 2022 календарного року включно. Якщо під час визначення статусу фонду у 2023 році поріг щодо доходів від інвестування у Фінансові Активи протягом 2020 – 2022 років не перевищено, потрібно надалі щороку аналізувати фінансову звітність фонду до тих пір, поки не буде встановлено перевищення порогового значення протягом трьох календарних років, як описано у прикладах до питання 2.
Питання 5
Чи потрібно щодо новоствореного ІСІ аналізувати структуру активів та доходів за три роки для встановлення статусу ПФУ?
Для встановлення наявності статусу ПФУ для ІСІ достатньо, щоб умова про перевищення доходів від інвестування в Фінансові Активи була виконана протягом періоду, за який щодо ІСІ складено першу річну фінансову звітність. Якщо вже протягом першого звітного періоду понад 50 % доходів склали доходи від інвестування у фінансові активи, то ІСІ вважається ПФУ з дати затвердження першої річної фінансової звітності. Якщо відповідно до першої річної фінансової звітності поріг щодо структури доходів не досягнуто (дохід від інвестування у фінансові активи склав менше 50 % валових доходів), потрібно аналізувати структуру доходів та активів за кожен наступний календарний рік до тих пір, поки не буде досягнуто цей поріг протягом трьох календарних років.
Нагадуємо, що якщо інвестиційна декларація новоствореного ІСІ передбачає інвестування коштів фонду виключно в активи, які є Фінансовими Активами (згідно з визначенням цього терміна у пункті 8 підрозділу 1 розділу II Порядку застосування CRS), то такий ІСІ є ПФУ з дати реєстрації регламенту ІСІ, відповідно до вимог підпункту 3 пункту 2 розділу XI Порядку застосування CRS.
До пайових інвестиційних фондів висновки, викладені у цьому питанні, застосовуються з урахуванням коментарів до питання 3.
Питання 6
З дати прийняття рішення щодо припинення діяльності ІСІ розміщення та обіг цінних паперів такого фонду забороняються, переоцінка активів ІСІ не здійснюється та проводяться виключно дії направлені на розрахунок з учасниками ІСІ.
Чи потрібно ставити ІСІ на облік як ПФУ, якщо рішення щодо припинення діяльності ІСІ прийняте до 1 липня 2023 року?
Як зазначалось у відповіді на питання 1, організація зобов’язана виконувати вимоги статті 393 Кодексу у частині, що стосується застосування Загального стандарту звітності CRS, з 1 липня 2023 року та стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року, якщо станом на 30 червня 2023 року організація має необхідні дозволи для ведення господарської діяльності та відповідає визначенню підзвітної фінансової установи.
У нормі пункту 531.1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу використовується широке формулювання про наявність дозволів на ведення господарської діяльності, що означає наявність у організації загальної цивільної дієздатності на ведення господарської діяльності та не обмежується наявністю чинної ліцензії (або ліцензій) на право надавати певні види фінансових послуг.
Враховуючи наявні обмеження щодо діяльності ІСІ, та відповідно КУА, яка здійснює управління активами ІСІ, фонд, щодо якого розпочато процедуру припинення (ліквідацію) до 30 червня 2023 року включно, не вважається таким, що має необхідні дозволи для ведення господарської діяльності, а тому не підлягає взяттю на облік як ПФУ відповідно до вимог пункту 531.3 статті 531 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Питання 7
З дати прийняття рішення про припинення НПФ забороняється проведення операцій з активами НПФ, окрім операцій з реалізації активів пенсійного фонду; забороняється укладення нових пенсійних контрактів та призупиняється виконання зобов’язань перед учасниками фонду до реалізації або передачі правонаступнику всіх активів та зобов’язань фонду. Усі права щодо управління НПФ переходять до комісії з припинення. Чи потрібно ставити НПФ на облік як ПФУ, якщо рішення щодо припинення діяльності НПФ прийняте до 1 липня 2023 року?
Як зазначалось у відповіді на питання 1, організація зобов’язана виконувати вимоги статті 393 Кодексу у частині, що стосується застосування Загального стандарту звітності CRS, з 1 липня 2023 року та стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року, якщо станом на 30 червня 2023 року організація має необхідні дозволи для ведення господарської діяльності та відповідає визначенню підзвітної фінансової установи.
Враховуючи наявні обмеження щодо діяльності НПФ, та відповідно КУА, яка здійснює управління активами НПФ, фонд щодо якого розпочато процедуру припинення (ліквідацію) до 30 червня 2023 року включно, не вважається таким, що має необхідні дозволи для ведення господарської діяльності, а тому не підлягає взяттю на облік як ПФУ відповідно до вимог пункту 531.3 статті 531 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Питання 8
Чи підлягає взяттю на облік як ПФУ організація, яка є юридичною особою, якщо рішення щодо її припинення (ліквідації) прийняте до 1 липня 2023 року?
Ні, оскільки організація, щодо якої прийнято рішення про її припинення (ліквідацію), не є такою, що має повну цивільну дієздатність. Якщо рішення про припинення юридичної особи прийнято до 30 червня 2023 року включно, то вона не підлягає реєстрації як ПФУ відповідно до вимог пункту 531.3 статті 531 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Дата прийняття рішення про початок припинення (ліквідації) організації визначається відповідно до законодавства, яке регулює її діяльність, та не регулюється законодавством, яке впроваджує Загальний стандарту звітності CRS.
Питання 9
Чи підлягає взяттю на облік як ПФУ організація, якщо рішення щодо її припинення (ліквідації) прийняте у період з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року?
Нагадуємо, що взяттю на облік як ПФУ підлягають лише ті організації, які відповідають визначенню ПФУ. Якщо організація відповідала визначенню ПФУ станом на 30 червня 2023 року, то вона зобов’язана стати на облік в ДПС до 31 грудня 2023 року.
Відповідно до підпункту 393.3.4 пункту 393.3 статті 393 Кодексу фінансовий агент, щодо якого розпочато процедуру припинення, за його заявою знімається з обліку в контролюючому органі після закриття (припинення) фінансовим агентом усіх підзвітних рахунків та подання звіту про підзвітні рахунки за період, у якому закрито останній підзвітний рахунок. У разі ліквідації відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” банку, щодо якого Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, зняття банку з обліку в контролюючому органі як підзвітної фінансової установи здійснюється за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, поданою протягом 10 робочих днів з дня подання звіту про підзвітні рахунки за період, у якому закрито останній підзвітний рахунок.
Отже у разі припинення (ліквідації) організації, яка є ПФУ, діє загальна вимога про те, що зняття ПФУ з обліку можливе після закриття останнього підзвітного рахунку та подання останнього звіту про підзвітні рахунки. У заяві про зняття з обліку ПФУ вказується номер останнього звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог підпункту 1 пункту 15 розділу II Порядку взяття на облік ПФУ.
Протягом процедури припинення ПФУ може бути обмежена у можливості відкривати Нові Рахунки, проте у неї можуть залишатись Існуючі Рахунки, які вона веде та які підлягають належній комплексній перевірці за правилами розділів V та VII Порядку застосування CRS.
В останньому звіті про підзвітні рахунки усі підзвітні рахунки повинні бути розкриті з атрибутом “закритий рахунок” (ClosedAccount) або звіт про підзвітні рахунки повинен бути поданий з елементом “Індикатор типу повідомлення” (MessageTypeIndic) зі значенням “CRS703” (“нульовий” звіт).
Наведені вище коментарі застосовуються також до ІСІ та НПФ, які відповідали визначенню Інвестиційна Компанія та ПФУ станом на 30 червня 2023 року, якщо рішення щодо їх припинення було прийнято починаючи з 1 липня 2023 року.
Питання 10
Чи підлягає взяттю на облік як ПФУ організація, якщо починаючи з 1 липня 2023 року було анульовано її ліцензію або ліцензії на здійснення тих видів діяльності, які тісно пов’язані з діяльністю Кастодіальної Установи або Інвестиційної Компанії?
Взяттю на облік як ПФУ підлягають лише ті організації, які відповідають визначенню ПФУ. Якщо ПФУ відповідала визначенню ПФУ станом на 30 червня 2023 року, то вона зобов’язана стати на облік в ДПС до 31 грудня 2023 року.
Водночас якщо анулювання ліцензії здійснюється за заявою ліцензіата, то до прийняття рішення регулятором ринку фінансових послуг організація могла припинити надання послуг, тісно пов’язаних з діяльністю Кастодіальної Установи та/або Інвестиційної Компанії.
Наприклад, для подання заяви про анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу ліцензіат може бути зобов’язаний до подання заяви припинити договірні відносини з клієнтами та відповідну діяльність, яка підлягає ліцензуванню. Наявність умов про припинення діяльності може вплинути на виконання організацією критеріїв для її визнання Кастодіальною Установою та/або Інвестиційною Компанією. Зокрема, якщо до подання заяв про анулювання ліцензій організація не здійснювала відповідні види професійної діяльності та не отримувала доходи від такої діяльності, то вона може не відповідати визначенню Кастодіальної Установи, Інвестиційної Компанії або обом цим визначенням через те, що за останні три календарні роки поспіль не було перевищено поріг щодо частки відповідних видів доходів (20 % для Кастодіальної Установи або 50 % для Інвестиційної Компанії, як зазначено вище) у загальній валовій сумі доходу за відповідний період (див. відповідь на питання 2).
Якщо за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності організації, відповідний поріг все ж перевищено у період з 2020 по 2022 рік (або протягом періоду існування організації, яка існує менше трьох років), то організація зобов’язана стати на облік як ПФУ до 31 грудня 2023 року, навіть якщо після 1 липня 2023 року ліцензію було анульовано.
В подальшому зареєстрована ПФУ може подати заяву про зняття з обліку, якщо щодо неї буде розпочато процедуру припинення або якщо вона перестане відповідати визначенню ПФУ, відповідно до вимог розділу II Порядку взяття на облік ПФУ. До виникнення підстав для зняття ПФУ з обліку організація зобов’язана виконувати обов’язки ПФУ в загальному порядку.
Питання 11
Чи підлягає взяттю на облік як ПФУ організація, якщо її ліцензію або ліцензії на здійснення тих видів діяльності, які тісно пов’язані з діяльністю Кастодіальної Установи або Інвестиційної Компанії, було зупинено до або після 1 липня 2023 року?
Порядок видачі, зупинення дії та анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу регулюється Рішенням НКЦПФР від 21 жовтня 2021 року № 982 (далі – Порядок № 982). Розділ IV Порядку № 982 встановлює обмеження щодо діяльності ліцензіата протягом строку зупинення дії ліцензії, що може включати, зокрема, заборону на укладення нових правочинів з клієнтами. Водночас, протягом строку зупинення дії ліцензії ділові відносини з існуючими клієнтами можуть продовжувати існувати (наприклад, якщо не всі клієнти звернулись з вимогою закрити рахунки в цінних паперах) та, таким чином, у ліцензіата можуть і надалі існувати обов’язки перед клієнтами та він може “вести господарську діяльність” з урахуванням встановлених обмежень. Таким чином ліцензіат може мати рахунки та “вести Фінансові Рахунки” у значенні Загального стандарту звітності CRS, навіть враховуючи встановлені законодавством обмеження щодо операцій за цими рахунками.
ДПС є Компетентним Органом для цілей застосування Багатосторонньої угоди CRS та контролюючим органом щодо виконання фінансовими агентами вимог податкового законодавства (що включає вимоги статті 393 Кодексу та іншого законодавства, що впроваджує Загальний стандарт звітності CRS). Водночас ДПС не здійснює нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства у сфері регулювання ринків капіталу (включаючи дотримання вимог розділу IV Порядку № 982) та не має повноважень контролювати укладання Організацією нових договорів протягом періоду зупинення дії ліцензії всупереч вимогам регулятора (НКЦПФР). Укладення нових договорів (навіть всупереч законодавству у сфері регулювання ринків капіталу) може вести до “відкриття Фінансових Рахунків” для цілей Загального порядку звітності CRS. Також, протягом періоду зупинення дії ліцензії Організація може продовжувати вести рахунки, які є Існуючими Рахунками (тобто Фінансові Рахунки, які залишались відкритими станом на 30 червня 2023 року) та щодо яких необхідно застосовувати заходи належної комплексної перевірки та встановлювати підзвітність за правилами Порядку застосування CRS.
Враховуючи зазначене вище, зупинення ліцензії на один або більше видів діяльності автоматично не означає, що організація не є ПФУ, оскільки організація зберігає загальне право здійснювати господарську діяльність.
Щодо обов’язку ПФУ здійснювати належну комплексну перевірку Фінансових Рахунків протягом періоду зупинення дії ліцензії
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку застосування CRS рахунок розглядається як Підзвітний Рахунок, починаючи з дати, коли його ідентифіковано таким відповідно до процедур належної комплексної перевірки, описаних у розділах IV – IX Порядку застосування CRS, та якщо пунктом 531 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не передбачено інше, інформація щодо Підзвітного Рахунку повинна щороку включатись до звіту про підзвітні рахунки та подаватись до 1 липня року, наступного за звітним роком, якого стосується відповідна інформація.
Порядок застосування CRS встановлює окремі правила здійснення належної комплексної перевірки (далі – НКП) для Існуючих Рахунків (розділи V та VII Порядку застосування CRS) та для Нових Рахунків (розділи VI та VIII Порядку застосування CRS).
За загальним правилом, “новими” є рахунки, відкриті, починаючи з 1 липня 2023 року. Проте, окремі нові рахунки існуючих клієнтів можуть прирівнюватись до Існуючих Рахунків, якщо виконуються умови, визначені підпунктом 2 пункту 6 підрозділу 3 розділу II Порядку застосування CRS.
Існуючими Рахунками є Фінансові Рахунки, які ПФУ веде станом на 30 червня 2023 року. Отже, якщо щодо Організації зупинено дію ліцензії чи ліцензій, що перешкоджає відкриттю Нових Рахунків починаючи з 1 липня 2023 року, це не означає, що Організація не має Існуючих Рахунків або що усі вони закриті до 30 червня 2023 року.
Для Існуючих Рахунків Порядок застосування CRS встановлює специфічні правила НКП (розділи V та VII Порядку застосування CRS), відмінні від тих, що застосовуються до Нових Рахунків (розділи VI та VII Порядку застосування CRS). Однією з основних відмінностей у правилах НКП для Існуючих та Нових Рахунків – це необхідність отримання від Власника Рахунку документів самостійної оцінки (для Існуючих Рахунків отримання цих документів вимагається в чітко визначених випадках, тоді як для Нових Рахунків – отримати документи самостійної оцінки – це загальне правило, яке не застосовується у виняткових обставинах).
Строки завершення НКП для Існуючих Рахунків визначені у пункті 531 підрозділу 10 розділу XX Кодексу та у пункті 4 розділу V та пунктах 9 та 10 розділу VII Порядку застосування CRS:
Рахунки з Високою Вартістю – Рахунки Фізичних Осіб з залишком або вартістю понад 1 млн доларів США станом на 30 червня 2023 року. Рахунки з Низькою Вартістю – Рахунки Фізичних Осіб з залишком або вартістю, що не перевищує 1 млн доларів США, станом на 30 червня 2023 року.
____________
* Існуючі Рахунки Організацій з залишком або вартістю, що перевищує 250000 доларів США станом на 30 червня 2023 року, потрібно перевірити за правилами НКП до 31 грудня 2024 року. Існуючі Рахунки Організацій з залишком або вартістю, що не перевищує 250000 доларів США станом на 30 червня 2023 року, підлягають НКП після перевищення балансу (вартості) порогу у 250 тис. доларів США. Тест застосовуються на 31 грудня 2023 року та на 31 грудня кожного наступного року. Якщо тест щодо вартості рахунку виконується, скажімо, на 31 грудня 2024 року, то НКП потрібно завершити до кінця 2025 року (див. розділ VII Порядку застосування CRS).
Відповідно до пункту 4 розділу XI Порядку застосування CRS Підзвітна Фінансова Установа не здійснює заходи належної комплексної перевірки, якщо вона не веде рахунки та/або не укладає договори, які підпадають під визначення Фінансових Рахунків. Кожна Підзвітна Фінансова Установа зобов’язана забезпечити впровадження процедур для регулярної перевірки умов надання фінансових чи інших послуг та продуктів з метою встановлення Фінансових Рахунків, які підлягають перевірці за правилами цього Порядку.
Отже єдиний виняток, за якого у ПФУ не виникає обов’язку застосовувати НКП відповідно до вимог Порядку застосування CRS, – це відсутність Фінансових Рахунків.
Щодо обов’язку подавати звітність про підзвітні рахунки
Відповідно до підпункту 531.1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS першим звітним періодом є період, що розпочинається 1 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.
Кодекс не передбачає винятків, за яких Організації, які є ПФУ, звільняються від обов’язку подавати звіт про підзвітні рахунки.
Відповідно до пункту 13 та додатку 1 до Порядку подання звітів у разі відсутності у ПФУ Підзвітних Рахунків у звітному періоді, подається “нульовий звіт”. У такому разі елемент “Індикатор типу повідомлення” (MessageTypeIndic) повинен мати значення “CRS703”, елемент “Звіт про рахунок” (AccountReport) не зазначається, тоді як елементи “Основна частина” (CrsBody) та “Підзвітна Фінансова Установа” (ReportingFI) повинні бути заповнені (тобто ПФУ потрібно лише вказати у звіті реєстраційні дані та зазначити про відсутність Підзвітних Рахунків).
Питання 12
Хто подає заяву про взяття на облік недержавного пенсійного фонду (НПФ), який є ПФУ?
Реєстрація НПФ як ПФУ здійснюється у загальному порядку: НПФ стає на облік у ДПС як ПФУ один раз та подає заяву від власного імені (є заявником відповідно до вимог Порядку взяття на облік ПФУ).
Відповідно до пункту 9 розділу II Порядку взяття на облік ПФУ заява про взяття на облік підписується керівником ПФУ-заявника або уповноваженою особою. Керівник ПФУ визначає, змінює перелік уповноважених осіб ПФУ, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені ПФУ, та визначає їх повноваження.
Питання 13
Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 15 розділу II Порядку взяття на облік ПФУ у заяві про зняття з обліку вказується номер звіту (MessageRefld) про підзвітні рахунки, поданого ПФУ за період, у якому закрито останній Підзвітний Рахунок. Як визначається дата закриття останнього підзвітного рахунку для ІСІ/НПФ, щодо яких розпочато процедуру припинення?
Для ІСІ-ПФУ, щодо якого прийнято рішення про припинення, Підзвітний Рахунок вважається закритим у дату завершення розрахунків з інвестором – Власником Рахунку, що здійснюються відповідно до встановленої законодавством процедури припинення ІСІ.
Для НПФ, який стоїть на обліку як ПФУ та щодо якого прийнято рішення про припинення, Підзвітний Рахунок вважається закритим у дату завершення розрахунків з учасником фонду, що здійснюються відповідно до встановленої законодавством процедури припинення фонду.
Міністерство фінансів України нагадує, що на офіційних вебпорталах Мінфіну (https://mof.gov.ua/uk/crs578) та ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/crs) доступні для ознайомлення текст Загального стандарту звітності CRS та коментар до нього, зразки форм документів самостійної оцінки CRS, презентації для фінансових агентів, роз’яснення та інші релевантні документи.
Заступник Міністра
Світлана ВОРОБЕЙ