МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 22.03.2019 р. № 35220-07-10/8181
Про розгляд звернення
Міністерство фінансів України розглянуло звернення […] щодо надання роз’яснень з окремих питань бухгалтерського обліку суб’єктів державного сектору та повідомляє.
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ. Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що головні розпорядники під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Також встановлено, що до кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи.
Кодексом встановлено, що здійсненню платежів розпорядниками бюджетних коштів передує, зокрема, взяття ними бюджетних зобов’язань. Казначейство здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету.
Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309).
Відповідно до Порядку № 309 за бюджетними зобов’язаннями за окремими напрямами видатків (наприклад, заробітна плата, стипендії, нарахування на заробітну плату, різні види допомоги), у тому числі за бюджетними зобов’язаннями, у яких не зазначаються суми, у Реєстрі бюджетних зобов’язань суми проставляються розпорядниками бюджетних коштів розрахунково, але в межах річних планових показників.
У Реєстрі бюджетних фінансових зобов’язань зазначаються дані заявки на видачу готівки як підтвердного документа виникнення бюджетного фінансового зобов’язання.
При цьому Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407, встановлено, що заявка на видачу готівки подається до органів Казначейства розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів) для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що належать до видатків, які не можуть бути здійснені в безготівковій формі.
Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України від 14.06.2018 № 204, підставою для забезпечення готівкою розпорядника бюджетних коштів є заявка на видачу готівки, надана ним до органу Казначейства на стадії реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань.
Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну 12.03.2012 № 333, містить визначення поточних і капітальних видатків та відповідні коди економічної класифікації видатків бюджету, за якими вони здійснюються. Зазначеною Інструкцією передбачено, що за кодом 2800 “Інші поточні видатки” здійснюються видатки зі сплати збору на обов’язкове пенсійне страхування, що сплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.98 № 1740 “Про затвердження Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій”. Відповідно до Кодексу бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Кодексом.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 “Основні засоби”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202 (далі – Стандарт 121), та розкриваються в Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11 (далі – Методичні рекомендації).
Відповідно до розділу II Стандарту 121 об’єкт основних засобів оцінюється за первісною вартістю. Первісна вартість об’єкта основних засобів у разі придбання за плату складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються суб’єктові державного сектору); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Відповідно до розділу III Методичних рекомендацій первісна вартість об’єкта основних засобів може формуватися як за рахунок капітальних витрат, так і за рахунок поточних витрат (витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів тощо) згідно з економічною класифікацією видатків бюджету.
Роз’яснення щодо порядку бухгалтерського обліку музейних цінностей було надано листом Міністерства фінансів України від 08.10.2018 № 35220-07-29/26217.
Позиція Міністерства фінансів України з зазначеного питання лишається незмінною.
З повагою
Заступник Міністра
С. ВЕРЛАНОВ