КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 29 квітня 2022 р. № 521

Київ

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України з питань надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО  
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 2022 р. № 521

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
з питань надання фінансової державної підтримки
суб’єктам підприємництва

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 “Про надання фінансової державної підтримки” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489, № 34, ст. 1138, № 37, ст. 1217, № 55, ст. 1703, № 86, ст. 2768, № 97, ст. 3127; 2021 р., № 4, ст. 227, № 11, ст. 468, № 16, ст. 621, № 23, ст. 1064, № 31, ст. 1783, № 46, ст. 2850, № 58, ст. 3604; 2021 р., № 86, ст. 5480) – із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 р. № 274, від 18 березня 2022 р. № 312, від 5 квітня 2022 р. № 410 та від 15 квітня 2022 р. № 451:

1) в абзаці четвертому пункту 1 слова “малого та середнього” виключити;

2) у Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженому зазначеною постановою:

в абзаці другому пункту 2 слова і цифри “торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами” замінити словами і цифрами “роздрібну торгівлю товарами, у структурі чистого доходу від реалізації яких (з урахуванням податку на додану вартість) не менше 60 відсотків належить до продуктів харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами станом на 1 лютого 2022 р., суб’єкт господарювання державного сектора економіки”;

у другому реченні пункту 3 слова “малого та середнього” виключити;

підпункт 5 пункту 4 після слів “воєнного стану” доповнити словами “, зокрема для переміщення підприємств з територій, що наближені до зони бойових дій або розташовані в ній, у безпечні регіони України”;

пункт 5 доповнити абзацом такого змісту:

“Суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки за кредитом, що надається на цілі, визначені підпунктом 3¹ пункту 12 цього Порядку, в період до 31 травня 2022 р., а на цілі, визначені підпунктом 3² пункту 12 цього Порядку, — в період дії воєнного стану.”;

в останньому абзаці пункту 8 слова і цифри “торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами” замінити словами і цифрами “роздрібну торгівлю товарами, у структурі чистого доходу від реалізації яких (з урахуванням податку на додану вартість) не менше 60 відсотків належать до продуктів харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами станом на 1 лютого 2022 р. (далі — торговельна компанія)”;

у пункті 12:

в абзаці першому підпункту 1 слова і цифри “підпунктами 1 та 2” замінити словом і цифрою “підпунктом 1”;

у підпункті 2:

в абзаці першому слова і цифри “підпунктами 2 та 5” замінити словом і цифрою “підпунктом 2”;

абзац другий після слів “господарської діяльності” доповнити словами “з виробництва лікарських засобів та/або медичних виробів, та/або медичного обладнання”;

доповнити пункт підпунктом 3² такого змісту:

“3²) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, кредит може бути наданий суб’єкту підприємництва в період дії воєнного стану на інвестиційні цілі, пов’язані із провадженням суб’єктом підприємництва господарської діяльності, та/або фінансування оборотного капіталу;”;

в абзаці третьому підпункту 5 слова і цифри “суб’єкту підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів, який здійснює торгівлю товарами на торговельних площах, не менше
60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами” замінити словами “торговельній компанії разом з учасниками групи пов’язаних з нею контрагентів”;

в абзаці п’ятому підпункту 6 слова і цифри “для суб’єктів підприємництва, які здійснюють торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами” замінити словами “за кредитами, наданими торговельним компаніям”;

підпункт 9 викласти в такій редакції:

“9) кредитний договір може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку за надання кредиту в розмірі не більше ніж 0,75 відсотка суми наданого кредиту. Кредитний договір не може містити умови про сплату суб’єктом підприємництва уповноваженому банку інших комісій за надання та/або обслуговування кредиту, крім плати за отримання гарантії Фонду в розмірі не більше ніж 0,5 відсотка річних суми заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом, включеним до кредитного портфеля суб’єктів підприємництва, за яким Фондом надано гарантію, з урахуванням пункту 26 цього Порядку, плати за страхування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” фінансових ризиків за кредитним договором у розмірі страхового тарифу, передбаченого відповідним договором страхування, а також комісій, що покривають операційні витрати уповноваженого банку з обслуговування кредиту, які у сукупності за весь строк дії кредитного договору повинні становити не більше ніж 0,75 відсотка суми наданого кредиту.

Якщо кредитний договір за кредитом, за яким надається компенсація процентів відповідно до цього Порядку та який одночасно включений в установленому порядку до портфеля кредитів, часткове виконання боргових зобов’язань за яким забезпечується державною гарантією на портфельній основі, розміри, умови та порядок сплати комісій за таким кредитом встановлюються Порядком надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 58, ст. 3604);”;

підпункт 11 викласти в такій редакції:

“11) наданий суб’єкту підприємництва кредит не може бути забезпечений заставою майнових прав за договором банківського вкладу за винятком випадку, коли кредит суб’єкту підприємництва надається у період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування;”;

у пункті 13:

в абзаці восьмому слова і цифри “суб’єктів підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів, які здійснюють торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами” замінити словами “торговельних компаній разом з учасниками групи пов’язаних з ними контрагентів”;

абзац дев’ятий виключити;

абзац десятий викласти в такій редакції:

“Розмір компенсаційної процентної ставки за наданим суб’єкту підприємництва кредитом, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, визначається з урахуванням дотримання суб’єктом підприємництва таких умов:

третє речення абзацу одинадцятого виключити;

абзац чотирнадцятий після слів “формою, встановленою Фондом” доповнити словами та цифрами “, а у період дії воєнного стану та протягом
180 календарних днів після його припинення чи скасування — на піврічній основі, але незалежно від тривалості зазначеного періоду уповноважений банк повинен забезпечити подання річної звітності”;

абзац п’ятнадцятий доповнити реченням такого змісту: “У такому разі розмір компенсаційної процентної ставки за кредитами суб’єктів підприємництва для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, застосовується на рівні, що діяв до моменту запровадження воєнного стану.”;

пункт 15 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“У період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування уповноважений банк має право виплачувати компенсацію процентів з рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в разі часткового погашення суб’єктом підприємництва процентної заборгованості за кредитом, належної до сплати на відповідну дату. У такому разі компенсація процентів виплачується у розмірі, що є пропорційним сумі часткового погашення процентної заборгованості за кредитом.”.

У зв’язку з цим абзаци шостий — восьмий вважати відповідно абзацами сьомим — дев’ятим;

у пункті 21:

друге речення після слів “Сплата компенсації процентів” доповнити словами і цифрами “з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 15 цього Порядку”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“У період дії воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов кредитного договору виплата компенсації процентів призупиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за кредитом. У такому разі компенсація процентів виплачується за увесь прострочений період з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 15 цього Порядку.”;

в абзаці шостому пункту 23 слова і цифри “суб’єктів великого підприємництва, які здійснюють торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами” замінити словами “торговельних компаній”;

3) у Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу, затвердженому зазначеною постановою:

у назві та пункті 1 слова “малого та середнього” виключити;

абзац другий пункту 2 викласти в такій редакції:

“суб’єктом підприємництва, зокрема мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва, вважається резидент України: фізична особа — підприємець, зареєстрована в установленому законом порядку; юридична особа, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якої є фізичними особами — резидентами України; сільськогосподарський товаровиробник (далі — субʼєкт підприємництва);”;

у  другому реченні пункту 3 слова “малого та середнього” виключити;

у пункті 4:

підпункт 1 після слів “до України” доповнити словами “(крім суб’єктів великого підприємництва)”;

підпункт 2 після слів “(далі — обмежувальні заходи)” доповнити словами “(крім суб’єктів великого підприємництва)”;

доповнити пункт підпунктами 3 і 4 такого змісту:

“3) фінансування суб’єктів підприємництва – сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування;

4) фінансування суб’єктів підприємництва для забезпечення пасажирського та/або вантажного перевезення на період дії воєнного стану в Україні.”;

пункт 5 доповнити абзацом такого змісту:

“Суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки за кредитом, що надається для реалізації мети, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, в період до 31 травня 2022 р., а для реалізації мети, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, в період дії воєнного стану.”;

у пункті 8:

підпункт 1 викласти в такій редакції:

“1) суб’єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;”;

доповнити пункт абзацами такого змісту:

“Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, суб’єкт підприємництва також повинен бути сільськогосподарським товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України “Про державну підтримку сільського господарства України”.

У період дії воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначені підпунктами 4 і 5 цього пункту, не застосовуються.”;

у пункті 11:

абзац перший підпункту 1 викласти в такій редакції:

“1) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 4 цього Порядку, договір фінансового лізингу може бути укладений на інвестиційні цілі, пов’язані із провадженням господарської діяльності суб’єктом підприємництва, а саме на:”;

доповнити пункт підпунктами 1¹ і 1² такого змісту:

“1¹) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, договір фінансового лізингу може бути укладений в період до 31 травня 2022 р. із суб’єктом підприємництва — сільськогосподарським товаровиробником на придбання основних засобів, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності в значенні Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”;

1²) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, договір фінансового лізингу може бути укладений із суб’єктом підприємництва в період дії воєнного стану на інвестиційні цілі, пов’язані з придбанням легкових та/або вантажних транспортних засобів, автобусів, які використовуються в комерційних та виробничих цілях;”;

у підпункті 2 цифри “50” замінити цифрами “60”;

підпункт 3 викласти в такій редакції:

“3) максимальний строк фінансового лізингу не перевищує:

п’ять років — на реалізацію мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 4 цього Порядку,

три роки — на реалізацію мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 3 і 4 пункту 4 цього Порядку;”;

підпункт 5 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“- суб’єктів великого підприємництва — не більше Індексу UIRD
(три місяці) плюс п’ять процентних пунктів;”.

У зв’язку з цим абзаци шостий — дев’ятий вважати відповідно абзацами сьомим — десятим;

абзац перший підпункту 6 викласти в такій редакції:

“6) договір фінансового лізингу може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю за надання послуг фінансового лізингу (адміністративний збір) в розмірі не більш як 1,5 відсотка суми фінансування за договором фінансового лізингу (сума фінансування визначається як вартість предмета фінансового лізингу за вирахуванням авансового платежу), що є частиною винагороди уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця.”;

пункт 12 викласти в такій редакції:

“12. Компенсація винагороди надається Фондом суб’єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової винагороди:

до рівня 5 або 7, або 9 відсотків річних (далі – компенсаційна винагорода) —для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 4 цього Порядку;

до рівня 0 відсотків річних — для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, — протягом дії воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, але не більше одного року з дати укладення договору фінансового лізингу, а після завершення цього періоду та до завершення строку дії договору фінансового лізингу — до рівня 5 відсотків річних;

до рівня 0 відсотків річних — для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, — протягом дії воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, але не більше одного року з дати укладення договору фінансового лізингу, а після завершення цього періоду та до завершення строку дії договору фінансового лізингу — до рівня 5 відсотків річних.

Розмір компенсаційної винагороди за укладеним договором фінансового лізингу із суб’єктом підприємництва, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, визначається з урахуванням дотримання суб’єктом підприємництва таких умов:

Розмір річного доходу від господарської діяльності суб’єкта підприємництва визначається за останні чотири звітних календарних квартали для суб’єктів підприємництва, що подають квартальну звітність, або за останній звітний рік — для суб’єктів підприємництва, що подають річну звітність. Розрахунок зазначеного показника здійснюється на підставі даних офіційної фінансової звітності за звітний період, що передує даті укладення договору фінансового лізингу.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець проводить аналіз приросту робочих місць суб’єкта підприємництва лише групи 1 (зміни середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва) кожного календарного кварталу протягом усього строку фінансового лізингу для суб’єкта підприємництва, на який йому надається державна підтримка, і у разі його зменшення/збільшення  здійснює відповідне коригування щодо зменшення/збільшення компенсаційної винагороди.

Під час проведення аналізу приросту робочих місць суб’єкта підприємництва уповноважений банк або уповноважений лізингодавець зобов’язаний враховувати зміни середньої чисельності працівників за попередній звітний календарний квартал у інших учасників групи пов’язаних контрагентів.

На підставі результатів проведеного аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець відповідно до умов договору фінансового лізингу переглядає розмір компенсаційної винагороди на наступний звітний календарний квартал. Результати такого аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець надає Фонду в рамках квартальної звітності за формою, встановленою Фондом, а у період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування — на піврічній основі, але незалежно від тривалості зазначеного періоду уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен забезпечити подання річної звітності.

На період дії воєнного стану положення цього пункту щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва та проведення відповідного аналізу можуть не застосовуватися у разі неможливості подання суб’єктом підприємництва відповідної інформації. У такому разі розмір компенсаційної винагороди за договорами фінансового лізингу суб’єктів підприємництва для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, застосовується на рівні, що діяв до моменту запровадження воєнного стану.

Умови застосування розміру компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, визначаються договором фінансового лізингу з урахуванням таких вимог:

для суб’єкта підприємництва групи 1 з розміром річного доходу від нуля до 50 млн. гривень (включно) на дату укладення договору фінансового лізингу компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 7 відсотків річних.

У разі виконання суб’єктом підприємництва вимоги щодо приросту нових робочих місць (збільшення середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва), зокрема створення не менше двох нових робочих місць протягом періоду, що завершується першим повним календарним кварталом, протягом якого діє договір фінансового лізингу, укладений із суб’єктом підприємництва, компенсаційна винагорода знижується до рівня 5 відсотків річних та застосовується в наступному календарному кварталі. У подальшому протягом строку фінансового лізингу за умови збереження суб’єктом підприємництва робочих місць на рівні звітного (попереднього) календарного кварталу або створення нових робочих місць компенсаційна винагорода залишається на рівні 5 відсотків річних. У разі зменшення фактичної кількості робочих місць на останній день місяця звітного (попереднього) календарного кварталу компенсаційна винагорода за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом  підприємництва, на наступний календарний квартал збільшується на 1 процентний пункт за кожного штатного працівника, який був скорочений/звільнений протягом звітного (попереднього) календарного кварталу (збільшення винагороди не застосовується за умови, якщо після скорочення/звільнення працівника (працівників) суб’єктом підприємництва його середня чисельність працівників становить на рівні не менше зафіксованого уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем за результатами періоду, що завершився першим повним календарним кварталом, протягом якого діє договір фінансового лізингу, з урахуванням двох нових робочих місць, створених протягом зазначеного періоду), але в будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути більше 7 відсотків річних;

для суб’єктів підприємництва групи 1 з розміром річного доходу більше 50 млн. гривень (включно) на дату укладення договору фінансового лізингу компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 9 відсотків річних;

для суб’єктів підприємництва групи 1, до яких застосовується компенсаційна винагорода 7 або 9 відсотків річних, протягом строку фінансового лізингу компенсаційна винагорода зменшується або збільшується за результатами щоквартального перегляду уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на 0,5 процентного пункту за кожне створене/скорочене суб’єктом підприємництва нове робоче місце (збільшення/зменшення фактичної кількості робочих місць суб’єктом підприємництва на дату останнього дня місяця звітного (попереднього) календарного кварталу порівняно з датою укладення договору фінансового лізингу), але в будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути нижче 5 відсотків річних та не може бути вище 7 або 9 відсотків річних відповідно.

Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу щомісяця.

У період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування вимоги щодо приросту нових робочих місць, збереження робочих місць та вимоги щодо аналізу та подання відповідної звітності суб’єктом підприємництва не застосовуються.”;

у пункті 14:

в абзаці другому слова “малого та середнього” виключити;

доповнити пункт після абзацу п’ятого новим абзацом такого змісту:

“У період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування уповноважений лізингодавець або уповноважений банк має право виплачувати компенсацію винагороди з рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в разі часткового погашення суб’єктом підприємництва нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу, належної до сплати на відповідну дату. У такому разі компенсація винагороди виплачується у розмірі, що є пропорційним сумі часткового погашення нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу.”.

У зв’язку з цим абзаци шостий — дев’ятий вважати відповідно абзацами сьомим — десятим;

друге речення пункту 17 після слів “один раз на квартал” доповнити словами і цифрами “, а у період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування — не рідше ніж один раз на півроку, але незалежно від тривалості зазначеного періоду уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен забезпечити проведення річного моніторингу”;

у пункті 20:

друге речення після слів “Сплата компенсації винагороди” доповнити словами і цифрами “з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 14 цього Порядку”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“У період дії воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу виплата компенсації винагороди призупиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу. У такому разі компенсація винагороди виплачується за увесь прострочений період з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 14 цього Порядку.”;

пункт 21 доповнити абзацом такого змісту:

“У період дії воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначені абзацами другим і третім цього пункту, не застосовуються.”;

пункт 23 доповнити абзацом такого змісту:

“У період дії воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначене абзацом третім цього пункту, не застосовується. Виявлення будь-якого з фактів, передбачених абзацом третім цього пункту, не є підставою припинення надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва.”.

2. У Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 29 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 490; 2021 р., № 4, ст. 29, № 11, ст. 468, № 86, ст. 5480):

1) у пункті 2 слова “малого та середнього бізнесу” замінити словами “суб’єктам підприємництва”;

2) в абзаці четвертому пункту 4 слова “малого та середнього” виключити.

3. У додатку до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 “Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 58, ст. 3604), — із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27 березня 2022 р. № 378, від 5 квітня 2022 р. № 410 та від 15 квітня 2022 р. № 451:

1) в абзаці другому пункту 1 слова і цифри “суб’єктом великого підприємництва, який здійснює торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами;” виключити;

2) у пункті 4:

в абзаці сьомому слова і цифри “на цілі, визначені підпунктами 1, 2, 4 і 5 пункту 4 зазначеного Порядку;” замінити словами “на цілі:”;

доповнити пункт після абзацу сьомого новими абзацами такого змісту:

“- визначені підпунктами 1, 2 і 5 пункту 4 зазначеного Порядку. За такими кредитами граничний обсяг державних гарантій визначається відповідно до пункту 3 Порядку надання державних гарантій на портфельній основі;

– визначені підпунктом 4 пункту 4 зазначеного Порядку. За такими кредитами граничний обсяг державних гарантій визначається відповідно до підпункту 3 пункту 16 Порядку надання державних гарантій на портфельній основі; ”.

У зв’язку з цим абзаци восьмий — десятий вважати відповідно абзацами десятим — дванадцятим.