МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 26.01.2022 р. № 4712-06/3782-09
Про надання роз’яснення
Міністерство економіки України розглянуло […] запит […] щодо застосування норм законодавства про працю і в межах компетенції повідомляє.
Згідно з пунктом 2 частини першої та з частиною другою статті 8 Закону України “Про відпустки” (далі – Закон) працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, в тому числі і за ненормований робочий день, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Визначення терміна “ненормований робочий день” міститься у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 № 7 (зі змінами, далі – Рекомендації).
У пункті 3 Рекомендацій зазначається, що додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу.
Пунктом 6 Рекомендацій передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем.
Отже, підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день (з урахуванням орієнтовного переліку, якщо такий є), та, відповідно, встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу, коло обов’язків і обсяг виконаних робіт.
Працівники, посади яких колективним договором віднесено до посад з ненормованим робочим днем, мають право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 18 Кодексу законів про працю України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Щодо виплати заміни частини щорічної відпустки грошовою компенсацією повідомляємо наступне.
Відповідно до статті 2 Закону право на відпустки забезпечується забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону визначено види щорічних відпусток. До них належать: щорічна основна відпустка (стаття 6 Закону), додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 Закону), додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 Закону), інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Враховуючи зазначене, за бажанням працівника, після використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки (за робочий рік, за який надається відпустка), за решту днів невикористаної щорічної відпустки має бути виплачено грошову компенсацію. Наприклад, якщо тривалість щорічної відпустки працівника 59 календарних днів (56 календарних дні – щорічна основна відпустка і 3 календарних дні – щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, визначена колективним договором), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 56 календарних днів, за 3 календарних дні він може отримати компенсацію.
Таким чином, основною умовою для отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки є фактичне використання працівником в обов’язковому порядку 24 календарних днів щорічної відпустки за відповідний робочий рік.
Принагідно інформуємо, що виходячи зі змісту Закону України “Про доступ до публічної інформації” зазначений запит не належить до запиту на отримання публічної інформації.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Мінекономіки мінімізує використання паперового документообігу, у зв’язку з чим відповідь Вам надається електронною поштою.
З повагою
Заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку,
цифрових трансформацій і цифровізації
Ігор ДЯДЮРА
