МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 03.11.2022 р. № 102403/90913-32-22/8.4.1

Міністерством юстиції України розглянуто лист […] стосовно надання роз’яснення щодо алгоритму дій посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України у разі скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон), та повідомляється таке.

Відповідно до статті 26 Закону, якою визначено загальний порядок внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), відомості до Державного реєстру прав можуть вноситися як державним реєстратором, так і посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів у визначених Законом випадках.

Абзацом першим частини четвертої статті 26 Закону передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, державний реєстратор чи посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону) вносить відомості про скасування відповідного рішення до Державного реєстру прав та відновлює розгляд відповідної заяви.

З метою правильного визначення суб’єкта, який має вносити відомості до Державного реєстру прав, необхідно звернути увагу на зміст повноважень суб’єктів державної реєстрації прав, які діють в межах та у спосіб, визначені Законом.

Пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону визначено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацом першим частини восьмої статті 37 Закону рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини сьомої цієї статті, виконуються посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіального органу не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання заяв, документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. Наявність інших зареєстрованих заяв щодо певного об’єкта нерухомого майна, обтяжень речових прав на такий об’єкт нерухомого майна, рішень про заборону вчинення реєстраційних дій (крім судових рішень про заборону вчинення реєстраційних дій посадовими особами Міністерства юстиції України, його територіального органу) не є підставою для відкладення виконання рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, відмови в його виконанні або для зупинення відповідної державної реєстрації прав.

Таким чином, виконання таких рішень, як скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, у тому числі шляхом відновлення розгляду відповідної заяви, здійснюється посадовою особою територіального органу Міністерства юстиції України.

Вказана норма є імперативною, так би мовити “за замовчуванням”, та обумовлена основним завданням адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора – оперативного відновлення порушених прав та недопущення порушення таких прав в майбутньому під час розгляду поданої скаржником заяви, документів для проведення державної реєстрації прав.

При цьому слід звернути увагу, що пунктом 3 частини сьомої статті 37 Закону передбачено можливість прийняття Міністерством юстиції України, його територіальними органами рішення про зобов’язання державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов’язання.

Рішення, передбачені пунктом 3 частини сьомої статті 37 Закону, виконуються державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав у строки, визначені Міністерством юстиції України, його територіальними органами (абзац другий частини восьмої статті 37 Закону).

Таким чином, у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав та прийняття територіальним органом Міністерства юстиції України рішення про скасування рішення державного реєстратора, таким територіальним органом може бути зобов’язано саме державного реєстратора усунути допущені ним порушення з визначенням строків виконання такого зобов’язання.

Водночас слід враховувати, що таке рішення про зобов’язання державного реєстратора усунути допущені ним порушення є правом територіального органу Міністерства юстиції України та може застосовуватися виключно у випадках, коли характер порушення законодавства державним реєстратором, а також його функціональна можливість, зокрема наявність доступу до Державного реєстру прав, дозволяють відновити порушені права скаржника.

Важливі юридичні застереження!

1. Листи Міністерства юстиції України не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та мають лише інформаційний характер. Їх реальне значення не перевищує авторитету аргументів та суджень, покладених в основу відповідної правової позиції.

2. Роз’яснення законодавства, яке міститься у цьому листі, не є юридичною консультацією щодо конкретної ситуації та не враховує особливостей відповідних фактичних обставин.

Перший заступник Міністра
Євгеній ГОРОВЕЦЬ