ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/314/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції – Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач – Охрімчук І.Г.
30 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М. Моніча Б.С.,
за участю:
секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,
представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (повний текст рішення складено 26.04.2019 року, м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГАС” до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області N 0009991401 від 18.10.2018, N 0010001401 від 18.10.2018 та N 0010021407.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “Агас” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, валютного за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2018. ТОВ “Агас” рекомендованим листом Укрпошти отримало примірник Акту перевірки N 1454/22-01-14-01/32877833 від 18.09.2018 ГУ ДФС у Хмельницькій області. 22.10.2018 р. Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач 27.09.2018 надіслав на адресу відповідача заперечення до Акту перевірки. 16.10.2018 ТОВ “Агас” отримано відповідь N 25841/10/22-01 на заперечення до Акту перевірки, у якій зазначено, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Агас” ГУ ДФС у Хмельницькій області дотримано вимоги законодавчих актів України та висновки, зроблені у акті перевірки N 1454/22-01-14-01/32877833 від 18.09.2018 є правомірними. В подальшому ТОВ “Агас” вручено податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області N 0009991401 від 18.10.2018, N 0010001401 від 18.10.2018 та N 0010021407. Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Хмельницькій області ТОВ “Агас” 25.10.2018 подало скаргу до ДФС України. ДФС України своїм рішенням про результати розгляду скарги від 28.12.2018 N 16199-99-11-04-01-25 залишила без змін податкові повідомлення – рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області N 0009991401 від 18.10.2018, N 0010001401 від 18.10.2018 та N 0010021407, а скаргу – без задоволення. Товариство з обмеженою відповідальністю “Агас” не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Хмельницькій області N 0009991401 від 18.10.2018, N 0010001401 від 18.10.2018 та N 0010021407, вважає їх такими, що прийняті з порушенням податкового законодавства України, внаслідок чого звернулося до суду про їх скасування.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АГАС” до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області N 0009991401 від 18.10.2018 та N 0010001401 від 18.10.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГАС” судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1896 (одна тисяча вісімсот дев’яносто шість) грн. 56 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління ДФС у Хмельницькій області звернулося до суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 18.04.2019 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2018 N 0009991401, N 0010001401 та прийняти нову постанову, якою в позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2018 N 0009991401, N 0010001401, N 0010021407 відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК України, мотивуючи тим, що останній не порушив термін реєстрації розрахунків коригування. Проте, висновок контролюючого органу в акті перевірки про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК України обґрунтований не порушенням терміну реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, а порушення порядку коригування сум податкових зобов’язань та податкового кредиту, який встановлений п. 192.1 ст. 192 ПК. Крім того, відповідно до наведених норм позивач міг використати своє право на проведення переоцінки основних засобів виключно на дату балансу, тобто на 31 грудня календарного року. Однак, в порушення вимог ст. 13 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” позивачем проведено переоцінку основних засобів не на дату балансів, а на дату складання проміжної фінансової звітності за I квартал 2017 року. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване рішення в частині задоволення позову винесене з неправельним застосуванням норм матеріального права, а тому воно підлягає скасуванню.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 22.07.2019 року призначено до апеляційного розгляду в режимі відеоконференції.
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “АГАС” правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, інших заяв чи клопотань суду теж не надав.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “АГАС” є юридичною особою, код ЄДРПОУ 32877833. В період з 31.07.2018 по 11.09.2018 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “АГАС” (код ЄДРПОУ 32877833) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, валютного – за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.09.2018 N 1454/22-01-14-01/32877833, яким встановлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “АГАС” вимог п. 44.1, ст. 44, п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п. п. 138.3.1, п. 138.3.3, п. 138.3 ст. 138, п. 140.1, п. 140.2 п. п. 140.4.2. п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 6, п. 7 П (С)БО 16 “Витрати” затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток: за 2016 рік в сумі 568130 грн., за 2017 рік в сумі 1085376 грн., за 1 квартал 2018 року на 1094540 грн.; п. 185.1 ст. 185, абз. 2 п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ “Агас” занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 616654 грн., в т. ч.: за жовтень 2016 року на 22148 грн., за березень 2017 року на 4226 грн., за травень 2017 року на 512146 грн., за червень 2017 на 64116 грн., за липень 2017 року на 14018 грн.; п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 15 наказу Мінфіну від 31.12.2015, N 1307 “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної” ТОВ “Агас” 31.05.2017 не складено окрему зведену податкову накладну на перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів за даними бухгалтерського обліку над ціною їх постачання: суму постачання без ПДВ – 2561346 грн., ПДВ 512269 грн.; п. 250.2 ст. 250 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-УІ (із змінами та доповненнями), несвоєчасно сплачено податкове зобов’язання з екологічного податку в сумі 19,48 грн.; п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України N 2755 – VI від 02.12.2010 року та п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого)ачених норм закону, оскільки з дослідженої постанови вбачається, що інспектор не з’ясував всіх обставин справи щодо порушення позивачем правил дорожнього руху.
Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки від 18.09.2018 N 1454/22-01-14-01/32877833 позивач надав до Головного управління ДФС у Хмельницькій області свої заперечення N 78 від 27.09.2018. Позивачу за результатами розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем надано відповідь N 25841/10/22-01-14-03 від 12.10.2018, в якій останній зазначив, що висновки акту планової виїзної документальної перевірки за номером N 1454/22-01-14-01/32877833 від 18.09.2018 є правомірними, відповідають вимогам Податкового кодексу України та іншого законодавства. В подальшому на підставі акту від 18.09.2018 N 1454/22-01-14-01/32877833 Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення – рішення N 0009991401 від 18.10.2018, N 0010001401 від 18.10.2018 та N 0010021407.
Позивачем податкові повідомлення – рішення N 0009991401 від 18.10.2018, N 0010001401 від 18.10.2018 та N 0010021407 оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України. За результатами розгляду скарги позивача ДФС України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 28.12.2018 N 16199-99-11-04-01-25, яким залишила без змін податкові повідомлення – рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області N 0009991401 від 18.10.2018, N 0010001401 від 18.10.2018 та N 0010021407, а скаргу – без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агас” не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковими повідомленнями – рішеннями звернулося з даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки контролюючого органу, а тому податкове повідомлення-рішення N 0009991401 від 18.10.2018, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 770818,00 грн., в тому числі 616654,00 грн. – основний платіж, 154164,00 грн. – штрафні фінансові санкції та податкове повідомлення – рішення N 0010001401 від 18.10.2018, яким визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 256134,50 грн., за визначені порушення, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018 N 00110021407, яким ТОВ “АГАС” визначено грошове зобов’язання в сумі 100530,95 грн., прийнято відповідачем обґрунтовано та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податку законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі ПК України).
Необхідно зазначити, що п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
При цьому, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).
Відповідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Платник за положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ). Крім того, пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Таким чином, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Разом з тим, положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Стосовно висновків контролюючого органу щодо порушень позивачем податкового законодавства при складенні та реєстрації у лютому 2016 року в ЄРПН розрахунків коригування податкових зобов’язань (-) 104385,00 грн. до податкових накладних у термін пізніше 365 календарних днів з дати їх складання, колегія суддів зазначає таке.
З матеріалів справи слідує, що позивач у період з січня 2013 року по грудень 2015 року здійснював господарську діяльність із ТОВ “Пакко холдинг” по оренді приміщень згідно договорів повторної суборенди, де ТОВ “АГАС” – Продавець, ТОВ “Пакко холдинг” – Покупець. ТОВ “АГАС” на підтвердження господарської діяльності із контрагентом ТОВ “Пакко холдинг” у період з січня 2013 року по травень 2015 року виписано ряд податкових накладних, в яких визначено податкові зобов’язання згідно укладених договорів повторної суборенди.
При цьому, з наявних в матеріалах справи рішень Господарського суду Волинської області у справі N 903/736/15 від 10.09.2015, у справі N 903/738/15 від 10.09.2019, у справі N 903/735/15 від 14.09.2015 та постанови Вищого господарського суду України у справі N 903/71/15 від 22.07.2015, що набрали законної сили, на користь позивача стягнуто з ТОВ “Пакко холдинг” заборгованість по орендній платі згідно договорів оренди нерухомого майна. Копії вищевказаних рішень позивачем отримано у січні-лютому 2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових конвертів.
Водночас, позивач після отримання вказаних рішень, якими для ТОВ “АГАС” зменшено суми податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі п. 192.1 ст. 192 ПК України, 11.02.2016 склав уточнюючі розрахунки коригувань до податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ “Пакко Холдинг” 22.02.2016.
Складенні 11.02.2016 позивачем розрахунки коригування зареєстровано у відповідності до норм чинного законодавства України, а також відображено у бухгалтерському обліку товариства та його контрагента.
Також, слід вказати на те, що згідно абз. 5 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції 2016 року), суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Відтак, термін реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН передбачено абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, а саме: протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань. Отже, аналізуючи встановлене, в даному випадку датами виникнення податкових зобов’язань є відповідні дати отримання ТОВ “АГАС” рішень суду, які набрали законної сили, і згідно з якими для ТОВ “АГАС” суми податкових зобов’язань з ПДВ.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач у строк передбачений абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, протягом 15 календарних днів з дня отримання судових рішень, склав відповідні розрахунки коригувань, що дає зробити висновок про те, що ТОВ “АГАС” не порушило терміну реєстрації розрахунків коригування.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає вірним твердження суду щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу в частині порушення ТОВ “АГАС” п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження у лютому 2016 року податкових зобов’язань з ПДВ у сумі (-) 104385,00 грн.
Стосовно не віднесення позивачем до бази оподаткування ПДВ перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів, визначеної за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду над ціною їх реалізації в загальній сумі 2561346 грн., що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість в травні 2017 року в сумі 512269 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Позивачем 31.03.2017 згідно Наказу “Про переоцінювання основних засобів” N 4 від 31.03.2017 та на підставі експертних оцінок від 31.03.2017 здійснено переоцінку 3 групи “Будинки та споруди” основних засобів на дату балансу, складеного станом на кінець останнього дня першого кварталу 2017 року (31.03.2017). Встановлено, що визначення справедливої вартості об’єктів 3 групи станом на 31.03.2017 проводило ПП “Золотий-ключ”.
Згідно досліджених судом звітів “Про оцінку майна – нежитлових приміщень” від 31.03.2017 справедлива вартість об’єктів 3 групи складала: –
- нежитлове приміщення м. Кам’янець – Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (Червоноармійська), 42, 806,1 м. кв.: справедлива вартість без ПДВ – 1233425 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м – 1654,17 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки – 2153762,00 грн., результати переоцінки – (-) 920247,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Курчатова, 1В м. Хмельницький 833,7 кв. м: справедлива вартість без ПДВ – 3125000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м – 3748,35 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки – 4995175,00 грн., результати переоцінки – (-) 1870175,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Курчатова, 1В/76 м. Хмельницький 76,8 кв. м: справедлива вартість без ПДВ – 291850,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м – 3800,13 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки – 127585,00 грн., результати переоцінки – (+) 164265,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Гастелло, 6/1 м. Хмельницький 875 кв. м: справедлива вартість без ПДВ – 1750000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м – 2000,00 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки – 1307832,00 грн., результати переоцінки – (+) 442168,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Гастелло, 6/1 м. Хмельницький 875 кв. м: справедлива вартість без ПДВ – 1750000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м – 2000,00 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки – 1307832,00 грн., результати переоцінки – (+) 442168,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Герцена, 10, м. Хмельницький 217,6 кв. м: справедлива вартість без ПДВ – 816667,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м – 3753,07 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки – 547335,00 грн., результати переоцінки – (+) 269332,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Довженко, 12 м. Хмельницький 987 кв. м: справедлива вартість без ПДВ – 3250000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м – 3292,81 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки – 299583,00 грн., результати переоцінки – (+) 2950417,00 грн.;
- нежитлове приміщення по вул. Подільська, 25 м. Хмельницький 292 м. кв.: справедлива вартість без ПДВ – 1166667,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м – 3995,43 грн., нежитлове приміщення по вул. Подільська, 25 м. Хмельницький 404,3 кв. м: справедлива вартість без ПДВ – 1750000,00 грн., справедлива вартість без ПДВ за 1 кв. м – 4327,47 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки – 116812,00 грн., результати переоцінки – (+) 2499855,00 грн.;
- система охоронної сигналізації: переоцінка не проводилася, залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки – 26898,00 грн.
Відтак, загальна вартість без ПДВ складала – 13383609,00 грн., залишкова вартість станом на 31.03.2017 до переоцінки складала – 9879270,00 грн.
За результатами переоцінки основних засобів групи 3 станом на 31.03.2017 позивачем здійснено уцінку двох приміщень за адресами: м. Кам’янець – Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (Червоноармійська), 42, 806,1 кв. м та м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В 833,7 кв. м та виведено зазначені приміщення на рах. 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу”.
З матеріалів справи ТОВ “АГАС” вказані операції відобразило 31.03.2017 у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: нежитлове приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В площею 833,7 кв.: Д-т 131 “Знос основних засобів” К-т 103 “Будинки та споруди” в сумі 1796998,83 грн., Д-т 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” в сумі 1870174,75 грн., Д-т 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу” К-т 103 “Будинки та споруди” в сумі 3125000,00 грн.; нежитлове приміщення за адресою: м. Кам’янець-Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (вул. Червоноармійська) 42, площею 806,1 кв. м: Д-т 131 “Знос основних засобів” К-т 103 “Будинки та споруди” в сумі 795190,23 грн., Д-т 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” в сумі 820336,87 грн., Д-т 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу” К-т 103 “Будинки та споруди” в сумі 820336,87 грн.
У травні 2017 року ТОВ “АГАС” здійснено реалізацію уцінених нежитлових приміщень. Згідно договору купівлі-продажу від 29.05.2017 нежитлове приміщення загальною площею 851.8 кв. м, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В, за ціною 3836000,00 грн., в т. ч. ПДВ (без ПДВ – 3196667,00 грн.). Між тим, позивачем дану операцію відображено у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” – Кт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” на суму 3836000,00 грн., в т. ч. ПДВ 639333,00 грн.; Д-т 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” К-т 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу” в сумі 3125000,00 грн. На підтвердження зазначеної операції позивачем складено податкову накладну N 455 від 29.05.2017, згідно якої сума ПДВ 639333,33 грн. (3196666,67*20 %), зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.06.2017.
Разом з тим, згідно договору купівлі-продажу від 29.05.2017, нежитлове приміщення загальною площею 806,1 кв. м, що знаходиться за адресою: Хмельницька область. м. Кам’янець-Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (Червоноармійська) 42, за ціною 1669109,00 грн. в т. ч. ПДВ (без ПДВ – 1390924,00 грн.).
Позивачем дану операцію відображено у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” – Кт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” на суму 1669109,00 грн., в т. ч. ПДВ 278185,00 грн.; Д-т 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” К-т 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу” в сумі 1333425,00 грн. На підтвердження зазначеної операції позивачем складено податкову накладну N 453 від 29.05.2017, згідно якої сума ПДВ 278184,83 грн. (139924,17*20 %), зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.06.2017.
Натомість, відповідач в акті перевірки зазначає, що позивачем в порушення вимог ст. 13 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 N 996-XIV та п. 12 П (С)БО 1 та п. 16 П (С)БО 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженого наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 року N 87 проведено переоцінку основних засобів не на дату балансів 31.12.2016 або 31.12.2017, а на дату – 31.03.2017, тобто на дату складання проміжної фінансової звітності за І квартал 2017 року.
Відтак, на думку податкового органу, оскільки ТОВ “АГАС” проведено переоцінку 3 групи основних фондів станом на 31.03.2017 з порушенням вимог порядку проведення переоцінки для цілей бухгалтерського обліку, відповідно, ціллю такої переоцінки на дату складання проміжної фінансової звітності є зменшення залишкової вартості окремих об’єктів (нежитлових приміщень за адресами: м. Кам’янець – Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (Червоноармійська), 42, 806,1 кв. м та м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В 833,7 кв. м), які в подальшому були реалізовані, та як наслідок не нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на суму перевищення їх залишкової вартості над ціною реалізації.
В подальшому, на підставі перевірки встановлено, що на момент виведення нежитлових приміщень в необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу станом на 31.03.2017, станом на 01.04.2017 та станом на 01.05.2017, залишкова балансова вартість складає: по нежитловому приміщенню за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В площею 833,7 кв. м – 4995174,75 грн.; по нежитловому приміщенню за адресою: м. Кам’янець-Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (вул. Червоноармійська) 42, площею 806,1 кв. м – 2153761,87 грн. Перевищення балансової (залишкової) вартості вищевказаних приміщень за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються операції з їх реалізації над цінами продажу склало всього 2561346,00 грн., в тому числі – по нежитловому приміщенню за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В – 1798508,00 грн., по нежитловому приміщенню за адресою: м. Кам’янець-Подільський, вул. Героїв Небесної Сотні (вул. Червоноармійська) 42 – 1390924,00 грн.
Відповідач вказує, що відповідно до вимог п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України ТОВ “АГАС” у травні 2017 року перевищення балансової (залишкової) вартості вищевказаних нежитлових приміщень за даними бухгалтерського обліку над цінами їх продажу в сумі 2561346,00 грн. зобов’язано було віднести до бази оподаткування ПДВ та нарахувати податкові зобов’язання в сумі 512265,00 грн.
Суд першої інстанції не погодився з такими висновками податкового органу, з чим не погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з нище зазначених підстав.
Нормою п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).
Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Між тим, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни). Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів визначається, виходячи з їх договірної вартості. При цьому, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.
Крім того, згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об’єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та постанови Кабінету міністрів України від 28 жовтня 1998 року N 1706 “Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів” суб’єкти господарювання зобов’язані при веденні бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності дотримуватись національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених центральним органом виконавчої влади.
Згідно частини 6 Розділу 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.02.2013 року N 73, фінансова звітність підприємства формується з дотриманням принципу історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.
Відтак, формування витрат на виробництво та придбання товарів (робіт/послуг) тобто визначення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг здійснюється на підставі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Для визначення собівартості товарів (робіт/послуг) застосовуються Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246 (надалі Стандарт 9 “Запаси”) та Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318 (надалі Стандарт 16 “Витрати”). Відповідно до п. 16 П (С)БО 7, підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість даного об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.
Окрім того, відповідно до ст. 13 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” (в редакції 2017 року), звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).
Відповідно до ст. ст. 1, 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає принципи, методи і процедури, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
Відтак, ТОВ “АГАС” керуючись зазначеними нормами та згідно Наказу “Про переоцінювання основних засобів” N 4 від 31.03.2017 та на підставі експертних оцінок від 31.03.2017 здійснило переоцінку 3 групи “Будівлі, споруди” основних засобів на дату балансу, складеного станом на кінець останнього дня першого кварталу 2017 року, тобто 31.03.2017, про що відображено в квартальній бухгалтерській звітності.
Необхідно зауважити, що внаслідок переоцінки відбулась, як уцінка одних основних засобів на (-) 2790422 грн., так і дооцінка інших основних засобів на (+) 6326037 грн. Після проведення переоцінки, більшість основних засобів (як уцінених так і дооцінених) були переведені у склад необоротних активів, утримуваних для продажу, що не є порушенням чинного законодавства.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду щодо хибних висновків податкового органу про порушення ТОВ “АГАС ” п. 185.1 ст. 185, абз. 2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, щодо не віднесення до бази оподаткування ПДВ перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів, визначеної за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду над ціною їх реалізації в загальній сумі 2561346,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість в травні 2017 року в сумі 512269,00 грн.
Що стосується прийняття податковим органом податкового повідомлення – рішення N 0010001401 від 18.10.2018, яким позивачу визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 256134,50 грн., колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідачем застосовано до позивача на підставі п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України, штраф в розмірі 50 % від суми податкових зобов’язань – 512269,00 грн. з податку на додану вартість з підстав не проведення реєстрації протягом граничного строку передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначена штрафна санкцій винесена за результатами висновків податкового органу стосовно протиправного зменшення залишкової вартості окремих об’єктів (нежитлових приміщень) позивачем.
Проте, слід вказати, що оскільки під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем правомірно проведено переоцінку групи основних засобів, перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів позивача не встановлено, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг позивачем не складено, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до ТОВ “Агас” згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, ст. 120-1 Податкового кодексу України, штраф у розмірі 50 % в сумі 256134,50 грн. за платежем податок на додану вартість.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки контролюючого органу, а тому податкове повідомлення-рішення N 0009991401 від 18.10.2018, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 770818,00 грн., в тому числі 616654,00 грн. – основний платіж, 154164,00 грн. – штрафні фінансові санкції та податкове повідомлення – рішення N 0010001401 від 18.10.2018, яким визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 256134,50 грн., за визначені порушення, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення – рішення від 18.10.2018 N 00110021407, яким ТОВ “АГАС” визначено грошове зобов’язання в сумі 100530,95 грн. судова колегія зазначає, що у задоволенні позову в цій частині позивачу було відмовлено і воно в цій частині не оскаржується сторонами, таким чином не є предметом апеляційного розгляду.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АГАС” та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року – без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. ст. 328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 31 липня 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Капустинський М.М. Моніч Б.С.
