НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ ЗІ СТАНДАРТІВ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ

РІШЕННЯ

від 22 жовтня 2021 року № 238

Про затвердження Рекомендацій щодо творення та вживання назв професій у медичній сфері для утвердження ґендерної рівності

Відповідно до статті 3 Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, пункту 1 частини першої статті 44 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, підпункту 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 06 листопада 2019 року № 911, Національна комісія зі стандартів державної мови вирішила:

1. Затвердити Рекомендації щодо творення та вживання назв професій у медичній сфері для утвердження ґендерної рівності, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Голову Національної комісії зі стандартів державної мови Демську О.

Голова
Орися ДЕМСЬКА

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови
22 жовтня 2021 року № 238

Рекомендації щодо творення та вживання назв професій у медичній сфері для утвердження ґендерної рівності

Відповідно статті 24 Конституції України, де зазначено, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, за мовними або іншими ознаками, статті 1 Закону України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків”, що визначає дискримінацію за ознакою статі як дії чи бездіяльність, що визначають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків, Національна комісія зі стандартів державної мови (далі – Комісія) розпочала роботу над реалізацією стратегії фемінізації в українській мові. Низка дослідників і дослідниць¹ відзначають, що сучасна українська мова містить елементи андроцентризму: загальний чоловічий рід, лексичні лакуни, асиметричні образи статей, пейоративізація іменників жіночого роду тощо. Увага Комісії до виявів ґендерної чутливості в українській мові продиктована юридичними зобов’язаннями України у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків і зумовлена тісною співпрацею з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики та представниками фахового середовища. У Рекомендаціях № R(90)4², CM/Rec(2019)1³ Комітету міністрів Ради Європи зазначена важливість використання несексистської мови, особливо в офіційних документах, і впорядкування термінології законотворення та державного управління з огляду на ґендерну рівність. Рекомендовано уникати сексистських висловів, використовувати жіночі та чоловічі або ґендерно-нейтральні форми назв, використовувати жіночі та чоловічі або ґендерно-нейтральні форми звертання до груп, забезпечувати рівність у візуальному та інших проявах. Також у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року № 1228-р “Про схвалення концепції комунікації у сфері гендерної рівності” зазначено, що невід’ємним елементом становлення України як держави, що дотримується демократичних принципів і поважає права людини та основоположні свободи, є забезпечення ґендерної рівності в усіх сферах суспільного життя.

____________
¹ Наприклад, Малахова О. Гендерночутлива мова vs дискурсивні влади: актуальні питання гендерної лінгвістики в Україні / О. Малахова // Гендерний журнал “Я”. – 2015. – No 1 (37). – С. 35 – 37; Міньковська І. Назви професій в галузі біології та медицини в аспекті гендерного аналізу / І. Міньковська // Гендер. Екологія. Здоров’я. – Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 20 – 21 квітня 2017 року). – С. 123 – 125; Ставицька Л. О. Сучасний стан лінгвогендерологічних досліджень в Україні / Л. О. Ставицька // Мовознавство. – 2008. – No 2 – 3. – С. 236 – 246; Гендер для медій : [підруч. із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей] / [Малес Л., Марценюк Т., Плахотнік О. та ін.]; за ред. М. Маєрчик. – К.: Критика, 2013. – 219 с.

² Recommendation № R(90)4 of the Committee of Ministers to member States on the elimination of sexism from language. – Режим доступу – https://rm.coe.int/1680505480

³ Recommendation CM/Rec(2019)1 of the Committee of Ministers to member States on preventing and combating sexism. – Режим доступу – https://rm.coe.int/168093b26a

Важливість такої роботи засвідчує також те, що у вересні 2020 року Україна отримала статус офіційної учасниці “Партнерства Біарриц” – міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх.

Для досягнення ґендерної чутливості в мові використовують дві стратегії: нейтралізацію і/або фемінізацію. Українська мова належить до флективних, відповідно стратегія ґендерної нейтралізації мови може бути застосована лише частково. Для досягнення ґендерно чутливої мови необхідна часткова фемінізація мови, передовсім у питанні коректного творення та вживання фемінітивів⁴, що потенційно можуть використовуватися в офіційній комунікації.

____________
⁴ Фемінітиви як давнє і питоме явище української мови докладно описані у Брус. М. П. Фемінітиви в українській мові: ґенеза, еволюція, функціонування / М. П. Брус. – Івано-франківськ, 2019. – 440 с. Про словотвір фемінітивів як окремої дериваційної підсистеми вперше написав І. І. Ковалик (“Вчення про словотвір”, “Словотворчий розряд суфіксальних загальних назв живих істот жіночої статі у східнослов’янських мовах у порівнянні з іншими слов’янськими мовами”).

За структурою аналізовані одиниці, які вміщує перелік назв професій у медичній сфері, можна поділити на однокомпонентні, двокомпонентні, трикомпонентні та багатокомпонентні конструкції.

Для утворення однокомпонентних фемінітивів від маскулінітивів у медичній сфері залежно від кінцевого приголосного основи рекомендовано використовувати такі суфікси:

1) -к(а) від іменників на -ар, -ер, -ор: лікарка, акушерка, провізорка; -ант, -онт, -єнт, -ент: асистентка, ортодонтка, пацієнтка, лаборантка; –ист, -іст: інфекціоністка, лікарка-методистка; -ед: ортопедка; -ом: патологоанатомка; -евт: терапевтка; -рт: експертка; -рн: інтернка; -ат: натуропатка; -ал: професіоналка; -ель: цілителька; -ач: завідувачка аптеки;

2) -ин(я) від іменників на -ик, -ік: генетикиня, технікиня; -ог: гінекологиня; -ець: фахівчиня; звукосполуки -тр, -рг: хірургиня, педіатриня;

3) -иц(я) від іменників на -ник: санаторниця, співробітниця.

Частина фемінітивів у переліку назв професій у медичній сфері утворена суплетивним способом, тобто від різних коренів (брат медичний – сестра медична).

Двокомпонентні фемінітиви з прикладками утворені шляхом поєднання компонентів, утворених за правилами однокомпонентних фемінітивів (змінюються усі компоненти прикладки, які називають особу: лікарка-хірургиня, але трансплант-координаторка (трансплант – не назва особи)). Дво- та трикомпонентні конструкції функціонують за моделлю прикладкових сполучень з відмінюваними обома компонентами (інженерка-протезистка). Якщо родова назва передує видовій, то фемінну назву можна також утворювати лише від родової назви (інженерка-протезистка).

Багатокомпонентні фемінітиви формально є субстантивними словосполученнями, де іменник – це головне слово, тому прикметники у складі цих словосполучень узгоджені в роді та числі з іменниками, що утворені за правилами фемінітивів там, де це необхідно: асистент ерготерапевта / асистентка ерготерапевта / асистент ерготерапевтки / асистентка ерготерапевтки (залежно від того, хто займає посаду асистента і терапевта). Якщо у складі багатокомпонентної назви професії є препозитивне субстантивне словосполучення, що виконує функцію означення, то фемінну форму має лише компонент, який називає особу (лікарка з лікувальної фізкультури, лікарка приймальної палати, операторка медичного устаткування, лікарка з гігієни дітей та підлітків).

Назви професій у медичній сфері

Голова Національної комісії
зі стандартів державної мови
Орися ДЕМСЬКА