НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
НАКАЗ
від 1 грудня 2020 року № 68
Про затвердження Положення про трудовий арбітраж
Відповідно до підпунктів 14, 15 пункту 4 та пункту 7 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року № 1258/98, із змінами, та з врахуванням пропозицій Робочої групи з питань удосконалення нормативних актів Національної служби посередництва і примирення, утвореної наказом Національної служби посередництва і примирення від 12 грудня 2017 року № 132, наказую:
1. Затвердити Положення про трудовий арбітраж, що додається.
2. Вважати таким, що втратив чинність, наказ НСПП “Про затвердження Положення про трудовий арбітраж” від 18.11.2008 р. № 135.
3. Керівникам структурних підрозділів НСПП та начальникам відділень НСПП в областях забезпечити дотримання Положення про примирну комісію в процесі реалізації повноважень Національної служби посередництва і примирення, визначених Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова
О. Окіс
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Національної служби посередництва і примирення
01 грудня 2020 року № 68
ПОЛОЖЕННЯ
про трудовий арбітраж
Розділ 1. Загальні положення
1.1. Положення про трудовий арбітраж (далі – Положення) розроблене відповідно до статей 2, 3, 7, 11 – 16 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17.11.98 року № 1258/98, із змінами.
1.2. Положення регулює порядок утворення та діяльності трудових арбітражів і встановлює правові норми щодо розгляду вимог сторони найманих працівників / профспілки або роботодавця (далі – Сторона), з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
1.3. Основним завданням трудового арбітражу є вирішення по суті спору між сторонами колективного трудового спору (конфлікту).
1.4. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
арбітр – це підготовлена НСПП особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору (конфлікту) для участі в роботі трудового арбітражу, набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудового спору (конфлікту) з метою прийняття рішення по його суті;
колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;
комерційна таємниця підприємства – відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам;
регламент роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) (далі – Регламент трудового арбітражу) – документ, яким визначається порядок проведення засідань трудового арбітражу, процедура розгляду висунутих Стороною вимог, порядок прийняття рішень трудового арбітражу та доведення їх до виконавців, а також функції членів трудового арбітражу, які випливають з їх повноважень, встановлених Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” та Положенням про трудовий арбітраж, затвердженим НСПП, інші питання, пов’язані з вирішенням колективних трудових спорів (конфліктів) трудовим арбітражем;
сторони колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні – наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша, уповноважена найманими працівниками, організація та роботодавець. За дорученням інтереси роботодавця у колективному трудовому спорі (конфлікті) може представляти інша особа, організація роботодавців, об’єднання організацій роботодавців;
сторони колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому, територіальному рівнях – наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об’єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та організації роботодавців, їх об’єднання або центральні органи виконавчої влади, або місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
сторони колективного трудового спору (конфлікту) на національному рівні – наймані працівники однієї або декількох галузей (професій) чи профспілки або їх об’єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи та всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців або Кабінет Міністрів України;
трудовий арбітраж – орган, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору (конфлікту) фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).
1.5. Трудовим арбітражем можуть розглядатися спори, які виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:
– встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
– укладення чи зміни колективного договору, угоди;
– виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
– невиконання законодавства про працю.
1.6. Трудовий арбітраж утворюється і здійснює свою діяльність на основі принципів:
1) законності;
2) незалежності членів трудового арбітражу;
3) рівності сторін колективного трудового спору (конфлікту) перед законом і трудовим арбітражем;
4) всебічності, повноти та об’єктивності вирішення спорів;
5) змагальності сторін та свободи в наданні ними в трудовому арбітражі своїх доказів і у доведенні перед трудовим арбітражем їх переконливості;
6) добровільної згоди членів трудового арбітражу на обрання до складу трудового арбітражу;
7) гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої, захищеної законом, таємниці, або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін;
8) обов’язковості виконання рішень трудового арбітражу, якщо сторони колективного трудового спору (конфлікту) попередньо про це домовились;
9) сприяння сторонам у досягненні ними угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) на будь-якій стадії розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем.
1.7. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” НСПП координує роботу трудового арбітражу.
1.8. У своїй діяльності трудовий арбітраж керується Конституцією України, Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, Положенням про Національну службу посередництва і примирення, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами і цим Положенням.
2. Утворення трудового арбітражу
2.1. Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) або незалежного посередника у триденний строк у разі:
– неприйняття примирною комісією узгодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами “а” і “б” статті 2 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”;
– виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами “в” і “г” Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.
2.2. Трудовий арбітраж утворюється шляхом прийняття кожною із сторін відповідного рішення та підписання спільної угоди про утворення трудового арбітражу. В угоді про утворення трудового арбітражу визначаються кількісний склад трудового арбітражу, порядок організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи трудового арбітражу та порядок оплати праці членів трудового арбітражу.
2.3. Склад трудового арбітражу формується шляхом призначення угодою між сторонами колективного трудового спору членів трудового арбітражу.
Трудовий арбітраж може розглядати справи в складі трьох членів трудового арбітражу або в будь-якій іншій непарній кількості членів трудового арбітражу.
Якщо сторони не погодили кількісний склад трудового арбітражу, то розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється трудовим арбітражем у складі трьох членів трудового арбітражу.
До складу трудового арбітражу також можуть входити фахівці НСПП, народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування й інші особи.
2.4. Формування складу трудового арбітражу здійснюється в порядку, погодженому сторонами колективного трудового спору (конфлікту), з врахуванням цього Положення, Положення про арбітра.
НСПП або її відділення в Автономній Республіці Крим та областях пропонують кандидатури арбітрів для участі в роботі трудового арбітражу за письмовою заявою однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту).
Порядок залучення за зверненням сторін колективного трудового спору (конфлікту) трудових арбітрів до участі в роботі трудового арбітражу визначається Положенням про арбітра.
У разі недосягнення згоди між сторонами колективного трудового спору (конфлікту) щодо складу трудового арбітражу, НСПП або її відділення мають право самостійно сформувати його склад.
2.5. Членом трудового арбітражу може бути призначена особа, яка прямо чи опосередковано не зацікавлена в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
Членами трудового арбітражу не можуть бути представники сторін колективного трудового спору (конфлікту).
2.6. Член трудового арбітражу не може брати участі у розгляді справи, та, у разі його призначення, підлягає відводу чи самовідводу у таких випадках:
– якщо він особисто чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи;
– якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;
– на його прохання або за спільним рішенням сторін;
– у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення члена трудового арбітражу до справи, про яке сторона дізналася після його призначення;
– якщо член трудового арбітражу бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.
2.7. У разі звернення до особи за отриманням згоди на обрання її членом трудового арбітражу ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до пункту 2.6 цього Положення.
Член трудового арбітражу повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у пунктах 2.5 і 2.6 цього Положення, що виникли після початку трудового арбітражу, та заявити самовідвід.
За наявності підстав, зазначених у пунктах 2.5 і 2.6 цього Положення, сторона може заявити про відвід призначеного нею члена трудового арбітражу лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного нею члена трудового арбітражу, стали відомі цій стороні після його призначення. Сторони можуть погоджувати процедуру відводу члена трудового арбітражу у трудовому арбітражі.
Письмова мотивована заява про відвід члена трудового арбітражу має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу члена трудового арбітражу.
У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід члена трудового арбітражу вирішується головою трудового арбітражу залежно від причин пропущення строку.
Заява сторони про відвід подається голові трудового арбітражу. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу члена трудового арбітражу член трудового арбітражу є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.
Якщо інша сторона не погоджується з відводом члена трудового арбітражу, вона має право протягом трьох днів подати голові трудового арбітражу свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою трудового арбітражу спільно з іншими членами трудового арбітражу, призначеними у справі, протягом п’яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов’язковим для сторін.
Незалежно від заперечень сторони член трудового арбітражу, якому заявлений відвід, не може брати участі у справі.
2.8. Повноваження члена трудового арбітражу припиняються:
– за погодженням сторін;
– у разі відводу чи самовідводу відповідно до цього Положення.
2.9. Повноваження трудового арбітражу припиняються після прийняття ним рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).
2.10. У своїй діяльності члени трудового арбітражу забезпечують дотримання норм Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, цього Положення, Положення про арбітра (члена трудового арбітражу), Правил етики арбітра (члена трудового арбітражу) та Регламенту трудового арбітражу.
У разі невиконання або неналежного виконання членом трудового арбітражу своїх обов’язків без поважних причин він несе відповідальність, передбачену статтею 29 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.
2.11. У разі, якщо повноваження члена трудового арбітражу припинені відповідно до цього Положення, інший член трудового арбітражу призначається згідно з правилами, які застосовувалися при призначенні члена трудового арбітражу, який замінюється.
2.12. У трудовому арбітражі сторони та члени трудового арбітражу укладають між собою угоди, в яких обумовлюються взаємні права і обов’язки та інші питання.
2.13. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) після прийняття рішення про утворення трудового арбітражу розглядають питання про обов’язковість рішення трудового арбітражу. В разі домовленості сторін колективного трудового спору (конфлікту) про обов’язковість рішення трудового арбітражу ця домовленість оформляється відповідною угодою.
3. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем
3.1. Правила розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем визначаються Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, цим Положенням та Регламентом трудового арбітражу.
З питань, не врегульованих Регламентом трудового арбітражу щодо правил розгляду колективного трудового спору (конфлікту), трудовий арбітраж застосовує норми Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” та може визначити власні правила розгляду лише в тій частині, що не суперечить принципам організації та діяльності трудового арбітражу, які визначені Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.
3.2. Трудовий арбітраж зобов’язаний використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.
Трудовий арбітраж зобов’язаний вживати передбачені законами заходи щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.
3.3. Сторони колективного трудового спору під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) мають рівні права.
Завдання трудового арбітражу при розгляді конкретного трудового спору (конфлікту) – встановити порушені норми права і захистити порушені права.
Наявність права та необхідність його захисту можуть бути виявлені лише в результаті розгляду спору (конфлікту) трудовим арбітражем, а сторонам колективного трудового спору (конфлікту) мають бути надані рівні можливості у відстоюванні своєї правоти.
Трудовий арбітраж зобов’язаний забезпечити рівність можливостей сторін колективного трудового спору (конфлікту) у доказовій діяльності.
3.4. Процес розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем проводиться у формі змагання між сторонами, підставою для якого є протилежність їх матеріально-правових інтересів.
3.5. Трудовий арбітраж, з додержанням вимог Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, на першому засіданні самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретного спору.
Кожна із Сторін колективного трудового спору (конфлікту) мають право заявити про відсутність у трудового арбітражу компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.
Сторони мають право заявити про перевищення трудовим арбітражем меж його компетенції, якщо в процесі розгляду спору виникне питання, розгляд якого не передбачено Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.
У випадках, передбачених частинами другою та третьою цього пункту, трудовий арбітраж повинен відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції.
З питань наявності чи відсутності компетенції трудовий арбітраж у зазначених випадках виносить мотивоване рішення.
Якщо трудовий арбітраж дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, розгляд колективного трудового спору (конфлікту) припиняється, а витрати, понесені трудовим арбітражем, відшкодовуються сторонами за домовленістю, а в разі відсутності домовленості – в рівних частках.
Про відмову у розгляді справи виноситься мотивоване рішення, яке надсилається сторонам.
3.6. Строки розгляду колективного трудового спору, передбачені частиною другою статті 12 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, можуть бути продовжені до двадцяти днів лише за рішенням більшості членів трудового арбітражу. Про продовження строку розгляду трудовим арбітражем приймається відповідне рішення.
3.7. Засідання трудового арбітражу є відкритими, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної чи комерційної таємниці.
У разі, коли проти відкритого розгляду справи трудовим арбітражем висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.
3.8. За загальним правилом місцем проведення засідань трудового арбітражу є зали (кімнати) структурних підрозділів НСПП.
За згодою Сторін засідання трудового арбітражу можуть проводитись в онлайн режимі.
За наявності домовленості Сторін місце засідань трудового арбітражу визначається трудовим арбітражем з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, характеру справи, зручності обраного місця розгляду для сторін та складу трудового арбітражу.
3.9. Трудовий арбітраж, член трудового арбітражу не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали йому відомі під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту), без згоди сторін або їх правонаступників.
Забороняється вимагати від члена трудового арбітражу надання документів, відомостей та інформації, якими він володіє у зв’язку з розглядом колективного трудового спору (конфлікту), крім випадків, передбачених законами України.
3.10. Розгляд справи трудовим арбітражем починається з прийняття рішення про взяття вимог Сторони в даному колективному трудовому спорі до розгляду.
При розгляді справи трудовим арбітражем можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій.
Трудовий арбітраж на початку розгляду може з’ясувати у сторін можливість закінчити справу та в подальшому сприяти вирішенню спору (конфлікту) шляхом укладення угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) на всіх стадіях роботи трудового арбітражу.
Сторони мають право закінчити справу укладенням угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) як до початку роботи трудового арбітражу, так і на будь-якій його стадії, до прийняття рішення.
За клопотанням сторін трудовий арбітраж може прийняти рішення про затвердження угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмета спору. В цьому випадку зміст угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) викладається безпосередньо в рішенні трудового арбітражу.
3.11. Учасниками розгляду колективного трудового спору (конфлікту) є сторони та їх представники.
3.12. НСПП за проханням сторін може залучати до участі в роботі трудового арбітражу народних депутатів України, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Залучення зазначених посадових осіб здійснюється відповідно до Положення про порядок залучення Національною службою посередництва і примирення до участі в примирних процедурах по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) народних депутатів України, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, затвердженого НСПП.
3.13. На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП або її відділення в Автономній Республіці Крим та областях направляють своїх спеціалістів, експертів для участі в роботі трудового арбітражу.
3.14. Відповідно до частини другої статті 16 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” представники НСПП можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем.
3.15. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов’язковою участю представників сторін, а в разі потреби – представників інших зацікавлених органів та організацій.
3.16. Трудовий арбітраж під час своєї роботи зобов’язаний забезпечити дотримання принципу змагальності сторін колективного трудового спору (конфлікту) та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні їх переконливості.
Обов’язок доказування покладається на сторони колективного трудового спору (конфлікту): кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких трудовий арбітраж встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Засоби доказування визначаються Регламентом трудового арбітражу.
Трудовий арбітраж надає допомогу сторонам колективного трудового спору (конфлікту) у збиранні доказів. Виявляючи активність у доказовій сфері, трудовий арбітраж повинен виходити з інтересів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з використанням всіх можливостей, не заборонених законодавством.
Трудовий арбітраж зобов’язаний вчиняти дії, спрямовані на врегулювання колективного трудового спору, в тому числі і ті, які пов’язані з витребуванням необхідних доказів.
Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Трудовий арбітраж має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об’єктивного вирішення спору.
Якщо трудовий арбітраж визнає за необхідне одержати документи від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками даного колективного трудового спору (конфлікту), він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх трудовому арбітражу.
Сторони повинні надавати трудовому арбітражу докази в оригіналах чи в належним чином засвідчених копіях. Всі зібрані письмові докази разом з процесуальними документами сторін та трудового арбітражу повинні зберігатися у справі в прошитому та пронумерованому вигляді.
Всі заяви, документи або інша інформація, що подаються однією із сторін трудовому арбітражу, повинні бути передані іншій стороні колективного трудового спору (конфлікту). Сторонам повинні бути передані також будь-які висновки експертів або інші документи доказового характеру, які можуть впливати на рішення трудового арбітражу.
3.17. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем здійснюється з обов’язковою участю представників сторін.
Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання трудового арбітражу не пізніше ніж за один день до такого засідання. Повідомлення направляється за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
Трудовий арбітраж під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед трудовим арбітражем їх переконливості.
Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях трудового арбітражу, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.
3.18. Ненадання витребуваних трудовим арбітражем доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання трудового арбітражу сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання трудового арбітражу, не є перешкодою для розгляду трудовим арбітражем колективного трудового спору (конфлікту) і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана трудовим арбітражем неповажною.
3.19. Наслідки невиконання чи неналежного виконання стороною вимог, встановлених Регламентом трудового арбітражу, можуть бути передбачені цим Регламентом.
3.20. З метою правильного вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовий арбітраж має право зобов’язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що трудовий арбітраж приймає відповідне рішення. Наслідки невиконання стороною цих вимог визначаються Регламентом трудового арбітражу.
3.21. Кожне засідання трудового арбітражу оформляється протоколом у відповідності до Регламенту трудового арбітражу.
4. Рішення трудового арбітражу
4.1. Рішення трудового арбітражу приймається після дослідження усіх обставин справи більшістю голосів членів трудового арбітражу, які входять до складу трудового арбітражу.
Рішення оголошується у засіданні трудового арбітражу.
Трудовий арбітраж вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк направлення їм рішення, мотивоване рішення має бути направлене сторонам у строк, який не перевищує трьох днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.
Кожній стороні і НСПП направляється по одному примірнику рішення.
У разі відмови сторони одержати рішення трудового арбітражу або її неявки без поважних причин у засідання трудового арбітражу, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.
4.2. Рішення трудового арбітражу викладається у письмовій формі і підписується повним складом трудового арбітражу, що розглядав справу, в тому числі і членом трудового арбітражу, який має окрему думку. Окрема думка члена трудового арбітражу викладається письмово та додається до рішення трудового арбітражу.
У рішенні трудового арбітражу повинні бути зазначені:
– назва трудового арбітражу;
– дата прийняття рішення;
– склад трудового арбітражу;
– місце розгляду;
– сторони, їх представники та інші учасники засідання трудового арбітражу, що брали участь у розгляді справи трудовим арбітражем;
– висновок про компетенцію трудового арбітражу;
– стислий виклад вимог Сторін, заяв, пояснень, клопотань представників Сторін, інших учасників розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем;
– встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту), якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких трудовий арбітраж відхилив доводи, докази та заявлені під час розгляду клопотання сторін;
– висновок про задоволення вимог Сторони чи про відмову в задоволенні повністю або частково по кожній із заявлених вимог;
– норми законодавства, якими керувався трудовий арбітраж при прийнятті рішення.
Висновки трудового арбітражу, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин.
У разі задоволення вимог Сторони у резолютивній частині рішення зазначаються:
– сторона, на користь якої вирішено спір;
– сторона, яка за рішенням трудового арбітражу зобов’язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;
– розмір грошової суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до вимог Сторони, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням трудового арбітражу;
– строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;
– інші обставини, які трудовий арбітраж вважає за необхідне зазначити.
4.3. Трудовий арбітраж приймає рішення про припинення розгляду колективного трудового спору (конфлікту) в таких випадках:
– спір не підлягає вирішенню у трудовому арбітражі (розбіжності не є предметом колективного трудового спору (конфлікту));
– є рішення суду про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту);
– представницький орган Сторони відмовився від висунутих вимог;
– сторони уклали угоду про вирішення колективного трудового спору (конфлікту);
– підприємство, установу чи організацію, на якому виник колективний трудовий спір (конфлікт), ліквідовано;
– трудовий арбітраж є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору.
4.4. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, трудовий арбітраж постановляє ухвали.
4.5. Рішення трудового арбітражу є обов’язковим до виконання, якщо сторони колективного трудового спору (конфлікту) попередньо про це домовились.
4.6. Рішення трудового арбітражу є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством України.
4.7. Рішення трудового арбітражу проголошується публічно, проте без розголошення відомостей, заради збереження таємниці яких воно ухвалювалось у закритому засіданні трудового арбітражу (відомості, що є державною або комерційною таємницею, та інші, які не підлягають розголошенню, не повинні включатися до тексту рішення).
5. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу
5.1. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу здійснюється сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди – в рівних частках.
5.2. Оплата праці члена трудового арбітражу та відшкодування його витрат, пов’язаних з участю у примирній процедурі, проводяться відповідно до Порядку відшкодування витрат, пов’язаних з участю у примирній процедурі по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражу, що затверджується Національною службою посередництва і примирення, Міністерством фінансів України і Міністерством соціальної політики України.
6. Заключні положення
6.1. Рішення трудового арбітражу, не пізніше третього дня після його прийняття надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту), НСПП або її відділенням в Автономній Республіці Крим та областях.
6.2. Справи, розглянуті трудовим арбітражем, зберігаються у відповідному структурному підрозділі НСПП за місцем знаходження сторін колективного трудового спору (конфлікту).
6.3. Повноваження трудового арбітражу припиняється одночасно з припиненням розгляду і винесенням рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).
