КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 07 липня 2022 р. № 776

Київ

Деякі питання забезпечення підприємств оборонно-промислового комплексу майном на умовах фінансового лізингу

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок забезпечення підприємств оборонно-промислового комплексу спеціальними засобами технологічного оснащення, технічними засобами, обладнанням та іншим майном, необхідним для підготовки виробництва (проведення ремонту, модернізації) озброєння, військової або спеціальної техніки, спорядження чи боєприпасів, на умовах фінансового лізингу, що додається.

2. Пункт 5 Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. № 803 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 43, ст. 1714; 2019 р., № 86, ст. 2903), доповнити підпунктом 9 такого змісту:

“9) майна, придбаного суб’єктом господарювання (юридичною особою), що належить до сфери управління Мінстратегпрому, для передачі за договорами фінансового лізингу підприємствам оборонно-промислового комплексу.”.

Прем’єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 липня 2022 р. № 776

ПОРЯДОК
забезпечення підприємств оборонно-промислового комплексу спеціальними засобами технологічного оснащення, технічними засобами, обладнанням та іншим майном, необхідним для підготовки виробництва (проведення ремонту, модернізації) озброєння, військової або спеціальної техніки, спорядження чи боєприпасів, на умовах фінансового лізингу

1. Цей Порядок визначає механізм забезпечення підприємств оборонно-промислового комплексу спеціальними засобами технологічного оснащення, технічними засобами, обладнанням та іншим майном, необхідним для підготовки виробництва (проведення ремонту, модернізації) озброєння, військової або спеціальної техніки, спорядження чи боєприпасів (далі — майно), на умовах фінансового лізингу.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

підприємство оборонно-промислового комплексу ⸺ підприємство, яке здійснює виробництво (ремонт, модернізацію) озброєння, військової або спеціальної техніки, спорядження чи боєприпасів;

лізингодавець — суб’єкт господарювання (юридична особа), що належить до сфери управління Мінстратегпрому і в установленому законом порядку має право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у володіння та користування майно відповідно до цього Порядку;

лізингоодержувач — підприємство оборонно-промислового комплексу, яке відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця майно у володіння і користування.

3. Надання підприємствам оборонно-промислового комплексу майна у фінансовий лізинг здійснюється відповідно до Закону України “Про фінансовий лізинг” на підставі договорів, укладених між лізингодавцем і лізингоодержувачем.

4. Відбір підприємств оборонно-промислового комплексу, з якими може бути укладено договір фінансового лізингу, здійснюється комісією, утвореною Мінстратегпромом.

Основними критеріями відбору є:

забезпечення за рахунок майна, що передається у фінансовий лізинг, досягнення пріоритетів розвитку оборонно-промислового комплексу, визначених Стратегією розвитку оборонно-промислового комплексу України, затвердженою Указом Президента України від 20 серпня 2021 р. № 372 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від
18 червня 2021 року “Про Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України”;

спрямування майна, що передається у фінансовий лізинг, на заходи, визначені державними цільовими програмами та/або зведеним трирічним планом закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями чи річним планом закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення в частині розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, створення нових і нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення;

наявність підприємства оборонно-промислового комплексу в електронному реєстрі учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) за відповідною номенклатурою;

відсутність простроченої заборгованості підприємства оборонно-промислового комплексу перед лізингодавцем, зокрема із сплати лізингових платежів.

5. До укладення договору фінансового лізингу лізингодавець зобов’язаний оцінити фінансову спроможність підприємства оборонно-промислового комплексу відповідно до процедур, визначених внутрішніми документами лізингодавця, що погоджені з Мінстратегпромом, на підставі інформації, отриманої від підприємства оборонно-промислового комплексу, та за необхідності на підставі інформації, отриманої з інших джерел відповідно до законодавства.

6. За договором фінансового лізингу лізингодавець передає або зобов’язується передати лізингоодержувачу у володіння та користування майно, що належить на праві власності державі в особі лізингодавця і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

7. Майно може надаватися у фінансовий лізинг на строк до 20 років із можливістю здійснення дострокових розрахунків.

8. Договір фінансового лізингу повинен передбачати, що майно, яке передається у фінансовий лізинг, та/або ризики, пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу, підлягають страхуванню.

Майно повинно бути застраховане відповідно до законодавства на його повну вартість від ризиків знищення, втрати, загибелі або пошкодження.

Перелік пов’язаних з виконанням договору фінансового лізингу ризиків, які підлягають страхуванню, визначається внутрішніми документами лізингодавця, погодженими з Мінстратегпромом.

Ризики повинні бути застраховані на весь строк дії договору фінансового лізингу.

Критерії вибору страхової компанії визначаються внутрішніми документами лізингодавця, погодженими з Мінстратегпромом.

Страхувальником за договором страхування є лізингоодержувач, вигодонабувачем за таким договором є лізингодавець.

9. Примірні договори фінансового лізингу затверджуються лізингодавцем і погоджуються Мінстратегпромом.

10. Джерелами фінансування придбання майна для його передачі у фінансовий лізинг є:

кошти, передбачені в державному бюджеті за бюджетною програмою “Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення”;

кошти, отримані лізингодавцем від лізингоодержувачів як відшкодування вартості переданого у фінансовий лізинг майна;

кредитні кошти та інші не заборонені законодавством джерела фінансування.

11. Перелік майна, яке планується передавати у фінансовий лізинг, затверджується лізингодавцем і погоджується Мінстратегпромом.

12. Лізингодавець не укладає договори фінансового лізингу з підприємствами оборонно-промислового комплексу, щодо яких застосовуються судові процедури банкрутства, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, та/або які перебувають на стадії ліквідації або строк простроченої заборгованості яких перед державним (місцевим) бюджетом та Пенсійним фондом України перевищує шість місяців.

13. Рішення щодо укладення договору фінансового лізингу приймається за результатами переговорів, які проводить комісія, зазначена у пункті 4 цього Порядку.

14. За користування майном, що передається у фінансовий лізинг, лізингоодержувачі відповідно до умов договору фінансового лізингу вносять плату (лізингові платежі) з урахуванням вимог частини другої статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”.

До складу лізингових платежів включаються:

відшкодування частини вартості майна, що передається у фінансовий лізинг;

винагорода лізингодавцю за отримане у фінансовий лізинг майно;

інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені договором.

Вартість майна, що передається у фінансовий лізинг, складає вартість майна з урахуванням усіх витрат з його придбання (створення), включаючи витрати на проектування, доставку, монтаж, утримання лізингодавця та інші роботи і послуги відповідно до законодавства.

15. Лізингодавець передає лізингоодержувачу у володіння та користування майно за умови отримання лізингодавцем від лізингоодержувача на рахунок, відкритий в банку, авансового платежу, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу (але не менш як 10 відсотків майна, що передається у фінансовий лізинг). Авансовий платіж відшкодовує частину вартості такого майна.

Сума подальших лізингових платежів у частині відшкодування вартості майна розраховується щомісяця починаючи з місяця, що настає за місяцем сплати авансового платежу, шляхом ділення не відшкодованої на початок місяця вартості майна, яке передається в лізинг, на кількість місяців, що залишилися до завершення розрахунків згідно з договором фінансового лізингу.

Сума, що виплачується як винагорода лізингодавцю за отримане за договором фінансового лізингу майно, встановлюється у відсотках  невідшкодованої вартості майна залежно від строку, на який майно передається лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу.

Винагорода лізингодавцю за передане за договором фінансового лізингу майно виплачується у такому розмірі:

Нарахування винагороди лізингодавцю здійснюється щомісяця станом на перше число місяця. На суму авансового платежу винагорода лізингодавцю не нараховується.

16. Лізингодавець має право передбачити в договорі фінансового лізингу умову про застосування підвищеної (штрафної) винагороди лізингодавцю за передане у фінансовий лізинг майно в разі невиконання лізингоодержувачем умов зазначеного договору. Така підвищена (штрафна) винагорода може бути встановлена лізингодавцем виключно на період, протягом якого лізингоодержувач порушив умови договору фінансового лізингу, та не може перевищувати максимальний розмір базової ставки винагороди більш як на один відсоток.

17. Лізингоодержувач здійснює інші платежі та/або витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором, а саме: відшкодування лізингодавцю витрат, спричинених інфляцією, оплата страхування об’єкта фінансового лізингу та/або ризиків, пов’язаних з виконанням договору фінансового лізингу, оплата інших супровідних послуг.

Нарахування сум відшкодування лізингодавцю витрат, спричинених інфляцією, здійснюється щомісяця з урахуванням індексу інфляції, розрахованого починаючи з місяця передачі майна у фінансовий лізинг. При цьому, якщо розрахований відповідно до цього абзацу індекс інфляції становить менше 100 відсотків, відшкодування лізингодавцю витрат, спричинених інфляцією, в такому місяці не здійснюється.

18. Лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем до
10 числа кожного місяця на рахунок лізингодавця, відкритий в банку, на підставі рахунка, виставленого лізингодавцем.

19. Суми отриманих лізингових платежів використовуються лізингодавцем згідно із затвердженим фінансовим планом на такі заходи:

суми відшкодування вартості майна та відшкодування лізингодавцю витрат, спричинених інфляцією, — на забезпечення майном підприємств оборонно-промислового комплексу;

винагорода лізингодавцю — на забезпечення діяльності лізингодавця;

платежі та/або витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу, — на оплату послуг, пов’язаних з виконанням договору фінансового лізингу.

Оплата супровідних послуг (зокрема страхування майна, що передається у фінансовий лізинг, та/або ризиків, пов’язаних з виконанням договору фінансового лізингу) здійснюється за рахунок лізингоодержувача.

20. Лізингоодержувач протягом строку дії договору фінансового лізингу здійснює витрати з утримання переданого у фінансовий лізинг майна, пов’язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом тощо.

21. Лізингоодержувач набуває право власності на майно, що передано у фінансовий лізинг, за умови належного виконання ним своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу, зокрема із сплати лізингових платежів, а також неустойки (штрафу, пені).

Лізингодавець забезпечує контроль за виконанням умов договору фінансового лізингу, зокрема щодо сплати лізингових платежів.

22. Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний сторонами або лізингодавець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку з підстав, встановлених законом або таким договором.

Лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, коли одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі майна у фінансовий лізинг лізингоодержувачу.

23. Діяльність щодо забезпечення підприємств оборонно-промислового комплексу майном на умовах фінансового лізингу, пов’язана з державною таємницею, провадиться з додержанням вимог законодавства про державну таємницю.

24. Відображення у первинному та бухгалтерському обліку інформації про операції, пов’язані з передачею майна у фінансовий лізинг, здійснюються в установленому законодавством порядку.