МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 11.07.2022 р. № 55476/37.1/32-22
Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції
Щодо деяких питань нотаріату в умовах воєнного стану
У зв’язку із внесенням постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану” від 24.06.2022 № 719 змін до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану” від 28.02.2022 № 164 (далі – Постанова) Міністерство юстиції України повідомляє.
Щодо вчинення нотаріальних дій на територіях, де припинено доступ до реєстрів
Підпунктом 15 пункту 1 Постанови визначено, що вчинення нотаріусами, робоче місце (контора) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що включена до затвердженого Міністерством юстиції переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, нотаріальних дій, крім посвідчення довіреностей на право розпорядження коштами на рахунках у банках та небанківських фінансових установах, а також нотаріальних дій, які відповідно до законодавства можуть бути вчинені без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, забороняється, якщо інше не визначено наказом Міністерства юстиції.
Стаття 34 Закону України “Про нотаріат” (далі – Закон) визначає нотаріальні документи, тексти яких викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
Крім того, підпунктом 3 пункту 1 Постанови визначено перелік нотаріальних дій, які можуть бути вчинені без використання спеціальних бланків нотаріальних документів.
Отже, нотаріуси, робоче місце (контора) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, де припинено доступ до реєстрів, мають повноваження на:
– посвідчення довіреностей на право розпорядження коштами на рахунках у банках та небанківських фінансових установах (викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів);
– посвідчення інших довіреностей, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва або майновими правами щодо майбутнього нерухомого майна, а також транспортними засобами на строк більше трьох місяців, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа (викладаються на білих аркушах паперу без використання спеціальних бланків нотаріальних документів). До цієї категорії довіреностей належать, наприклад, довіреності на отримання документів про освіту, на отримання пенсії та інших соціальних виплат, на право користування майном, на представництво інтересів в судових та правоохоронних органах, оформлення спадкових прав тощо;
– засвідчення справжності підпису на заяві про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон (викладається на білому аркуші паперу без використання спеціального бланка нотаріального документа);
– інші нотаріальні дії, які відповідно до статті 34 Закону України “Про нотаріат” вчиняються без використання спеціальних бланків нотаріальних документів (засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі документа тощо).
Вчинення нотаріальних дій, крім визначених підпунктом 15 пункту 1 Постанови, нотаріусами, робоче місце (контора) яких розташовано на таких територіях, забороняється. Наказ Міністерства юстиції України, яким визначається інше, наразі відсутній.
Щодо посвідчення договорів відчуження нерухомого майна під час воєнного стану
Підпунктом 17 пункту 1 Постанови заборонено нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, якщо таке право набуто відчужувачем під час дії в Україні воєнного стану:
1) на підставі договору або
2) у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), або
3) у зв’язку з виходом із складу засновників (учасників) юридичної особи.
Звертаємо увагу, що зазначена заборона діє незалежно від виду договору, на підставі якого відчужувачем набуто право власності – купівля-продаж, міна, дарування тощо.
Також підпунктом 18 пункту 1 Постанови передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи – відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця (більше двох місяців, якщо її посвідчено консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави), дозволяється за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом, консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави, а у разі, коли така довіреність посвідчена нотаріусом без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, – також за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей з внесенням до нього відомостей про наявність повноважень, необхідних представникові для укладення (підписання) відповідного договору (акта) (вказана умова стосується виключно довіреностей, посвідчених нотаріусами України без використання спеціальних бланків нотаріальних документів у період з 06.03.2022 до 27.04.2022 включно). Справжність підпису на такій заяві повинно бути засвідчено нотаріусом не раніше ніж за сім календарних днів, а консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави – не раніше ніж за один місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта).
Звертаємо увагу, що підтвердження довірителем дії довіреності вимагається лише для тих довіреностей, з дня видачі яких минуло більше одного місяця, а якщо її посвідчено консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави – більше двох місяців.
Іншими словами, довіреність, з дня видачі якої минуло менше одного місяця (менше двох місяців, якщо її посвідчено консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави), дозволяється використовувати без заяви довірителя про підтвердження дії довіреності.
Також зауважуємо, що обговорюване обмеження не стосується випадків укладення (підписання) відповідних договорів (актів) на підставі довіреності від імені юридичної особи – відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника).
Наприклад, нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна може бути здійснено 17 серпня 2022 р. на підставі довіреності відчужувача – фізичної особи, посвідченої нотаріусом України 16 липня 2022 року або раніше, лише за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом, консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави. При цьому справжність підпису на такій заяві має бути засвідчено нотаріусом України у період з 10 до 17 серпня 2022 р. включно (заява, справжність підпису на якій засвідчено 9 серпня 2022 р. або раніше, не відповідатиме вимогам Постанови), а консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави – з 16 липня до 17 серпня 2022 р. включно (заява, справжність підпису на якій засвідчено 15 липня 2022 р. або раніше, не відповідатиме вимогам Постанови).
Зауважуємо, що для нотаріального посвідчення договору на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом, може бути надано заяву довірителя, справжність підпису на якій засвідчено як нотаріусом, так і консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави. Іншими словами, Постанова не передбачає обов’язкового поєднання довіреності, посвідченої нотаріусом, та відповідної заяви довірителя, справжність підпису на якій засвідчено також нотаріусом, дозволяючи будь-які комбінації відповідних документів.
Щодо оформлення спадщини
Пунктом 3 Постанови установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Звертаємо увагу, що перебіг відповідного строку за вже відкритою спадщиною було зупинено з 06 березня 2022 р. (включно), в день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 209 “Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164”, якою Постанову було доповнено пунктом 3.
З урахуванням останніх змін пунктом 3 Постанови встановлено граничний строк зупинення перебігу такого строку – 4 місяці. Таким чином, для спадщини, 6-місячний строк для прийняття якої не сплинув до набрання чинності пунктом 3 Постанови або яка відкрилася під час дії воєнного стану, строк для прийняття (відмови від) спадщини становитиме 10 місяців. При цьому строк для прийняття (відмови від) спадщини, яка відкрилася під час дії воєнного стану, може бути меншим ніж 10 місяців у разі припинення або скасування воєнного стану.
Наприклад, якщо спадщина відкрилася 5 січня 2022 р., то строк для прийняття (відмови від) спадщини спливає 5 листопада 2022 р., видача свідоцтва проводиться з 6 листопада 2022 р.
Якщо спадщина відкрилася 1 травня 2022 р., то строк для прийняття (відмови від) спадщини спливає 1 березня 2023 р., видача свідоцтва проводиться з 2 березня 2023 року, якщо воєнний стан не буде припинено або скасовано раніше.
Якщо спадщина відкриється 10 липня 2022 р., то строк для прийняття (відмови від) спадщини спливає 10 травня 2023 р., видача свідоцтва проводиться з 11 травня 2023 р., якщо воєнний стан не буде припинено або скасовано раніше.
Якщо спадщина відкрилася менше ніж за 4 місяці до дня припинення чи скасування воєнного стану, то строк для прийняття (відмови від) спадщини спливає через 6 місяців з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.
Звертаємо увагу, що обговорюване положення пункту 3 Постанови прийнято Кабінетом Міністрів України за відсутності у Цивільному кодексі України особливостей оформлення спадщини під час дії воєнного стану. Так, частина третя статті 1272 ЦКУ передбачає виключно судовий порядок надання додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини та не встановлює особливостей на випадок воєнного стану, коли для дуже багатьох спадкоємців існують очевидно поважні причини пропуску строку (мовою процесуального законодавства – “загальновідомі обставини”) у поєднанні з не менш очевидними труднощами для подання відповідного позову до суду.
Міністерство юстиції України отримує звернення громадян, у тому числі нотаріусів, в яких ставиться питання щодо юридичної сили пункту 3 Постанови в аспекті положення абзацу другого частини четвертої статті 4 ЦКУ.
З огляду на це вважаємо необхідним наголосити, що воєнні дії є різновидом непереборної сили найбільш критичного порядку. Їх вплив на цивільні відносини часто є настільки масштабним, що норми, які регулюють розгортання таких відносин в умовах мирного часу, під час дії воєнного стану виявляються абсолютно неадекватними реаліям поточного моменту.
Водночас цивільне законодавство має внутрішній механізм гнучкої самоадаптації, наріжним каменем якої виступають загальні засади цивільного законодавства, артикульовані у статті 3 ЦКУ. Законодавець може помилятися з формулюванням окремої норми, однак практично ніколи – з принципами. Загальні засади цивільного законодавства є камертоном, за яким здійснюється перевірка “працездатності” як окремих положень цивільного законодавства, так і відповідних правозастосовчих рішень.
В обговорюваному випадку ключовими застосовними принципами є неприпустимість позбавлення права власності (пункт 2 частини першої статті 3 ЦКУ), а також справедливість, добросовісність та розумність (пункт 2 частини першої статті 3 ЦКУ).
Беззастережне застосування під час дії воєнного стану частини першої статті 1270 та частини третьої статті 1272 ЦКУ призводить до порушення або принаймні очевидної загрози порушення обох названих принципів. Так, спадкоємець, який через воєнні дії своєчасно не подав заяву про прийняття спадщини, опиняється в становищі людини, якої позбавлено відповідної власності. Водночас інший спадкоємець, який зміг подати заяву про прийняття цієї спадщини з дотриманням встановленого законом строку, отримує частину спадщини, яка за звичного плину подій йому не б не належала. Це, безумовно, є грубим порушенням принципів справедливості, добросовісності, розумності, одним із проявів яких є забезпечення балансу інтересів кредитора та боржника, а також інтересів кількох кредиторів щодо одного і того самого майна.
Певна затримка (не більше 4 міс.) із видачею свідоцтва про право на спадщину окремим спадкоємцям вражає їх інтереси у співставній (а частіше – набагато меншій) мірі порівняно з інтересами спадкоємців, які опинилися під дією тяжких обставин воєнного часу, у разі беззастережного застосування частини першої статті 1270 та частини третьої статті 1272 ЦКУ.
Таким чином, пункт 3 Постанови спрямований на реалізацію загальних засад цивільного законодавства, визначених у статті 3 ЦКУ, та має спеціальний характер (визначає особливості регулювання спадкових відносин на випадок воєнного стану).
Насамкінець нагадуємо, що відповідно до частини першої статті 7 Закону нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Враховуючи, що висока місія нотаріуса передбачає повсякчасну роботу в атмосфері безспірності, Міністерство юстиції застерігає стосовно неухильного дотримання пункту 3 Постанови, що забезпечить виконання нотаріусом обов’язку сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, як це передбачено абзацом третім статті 5 Закону.
Просимо вищенаведене довести до відома державних та приватних нотаріусів для врахування в роботі.
Перший заступник Міністра
Євгеній ГОРОВЕЦЬ