ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 08.11.2017 р. № 5.2-28-1155
Щодо застосування норм статей 19 та 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України розглянула ваше звернення щодо застосування норм статей 19 та 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.99 р. № 1105 (далі – Закон № 1105), з урахуванням змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 р. № 2148.
Зокрема, частиною четвертою статті 19 Закону № 1105 визначено, що застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
2) допомога по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Тобто зазначені зміни до статті 19 Закону № 1105 визначають максимальну межу розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, яка застосовується до розміру допомоги, розрахованої на загальних підставах.
Отже, в будь-яких випадках розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах визначається з дотриманням норм статей 24 та 26 Закону № 1105 відповідно, і лише потім, за необхідності, застосовуються обмеження розміру допомоги, передбачені частиною четвертою статті 19 Закону № 1105.
Що стосується змін до частини другої статті 26 Закону № 1105, то з 11.10.2017 р. вона викладена в новій редакції, а саме: “Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.”.
Так, з 11.10.2017 р. Законом № 1105 передбачено однозначний механізм визначення мінімального розміру допомоги по вагітності та пологах за усіма страховими випадками “вагітність та пологи” для застрахованих осіб, якими сплачувався або за яких сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок в розмірі мінімального страхового внеску.
В частині обмеження максимальної величини розміру допомоги змін не відбулося, а тому згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 03.12.2015 р. № 1837/18/93-15 для застосування цієї норми слід використовувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску в останньому місяці розрахункового періоду.
Також повідомляємо, що усі зміни, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” до Закону № 1105 в частині загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, застосовуються до страхових випадків, які настали з 11.10.2017 р.
Заступник директора
С. Нестеров
