ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики

Лист

від 24.08.2022 р. № 20д9/7-2022/140642

Міністерство фінансів України
Державна податкова служба України

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики керуючись статтею 14 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», в межах виконання контрольної функції, здійснюючи постійний контроль та аналіз практики застосування державними органами законів України та за результатами розгляду скарг платників податків щодо безпідставності зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних пропонує врегулювати наступні прогалини у регулюванні правовідносин між контролюючим органом та платником податків з найчастіше порушених питань щодо неврахування таблиць даних платника податків та віднесення до категорії ризиковості.

Щодо врахування/неврахування таблиці даних платника податку

Нормами пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі – Порядок 1165) передбачено, що платник податку має право подати до контролюючого органу таблицю даних платника податку. Врахована комісією контролюючого органу таблиця даних обгрунтовує законність сформованих показників платником податків по податкових накладних/розрахунках коригування, які направляє на реєстрацію.

Однак, виходячи з аналізу отриманих скарг від платників податків, комісії контролюючого органу, використовуючи положення пункту 19 Порядку № 1165 (контролюючий орган при надходженні інформації, що свідчить про надання платником недостовірної інформації в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі) приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку. Зазвичай на практиці, таке неврахування таблиці даних відбувається раптом через значний проміжок часу, навіть більше через півроку, коли платник здійснював на постійній основі діяльність та реєстрацію податкових накладних по врахованих згідно таблиці даних кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Тобто, виходячи з проведеного аналізу скарг платників податків, в Рішеннях про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість в підставах про не врахування не зазначається:

• конкретна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій (назва СГ, обсяги постачання товару/послуги, відсутність активів, ліцензій та інше);
• чітка інформація про невідповідність зазначених в таблиці видів діяльності наявним у платника податку основним засобам та даних щодо відомостей про об’єкти оподаткування.

Щодо критеріїв ризиковості платника податку па додану вартість

При встановленні відповідності платника критеріям ризиковості згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку № 1165), зокрема“у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування”, контролюючими органами:

• не зазначається період, за який враховується податкова інформація (місяць, квартал, рік);
• не зазначається розмір, обсяг, питома вага ризиковості, наприклад, розмір ризикової операції складає 2 відс. чи 30 відс. від загальної суми ПК. Тобто, чітко не визначено поріг ризикових товарів, що дозволяє маніпулювати на визначенні статусу ризиковості як при 2% податкового кредиту, так і при більше 50%;
• в Рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податків (додаток 4) не передбачено конкретної (детальної) інформації щодо підстав для включення до «ризикових» (назва СГ, обсяг, номенклатура товару/послуги, зміст ризиковості та інше);

Також за наведеною інформацією платників підставою для віднесення платника до категорії ризикових можуть бути суб’єктивні (формальні) причини, зокрема такі, як декларування від’ємного значення об’єкту оподаткування, відсутність в контролюючому органі інформації про об’єкти оподаткування (факт неподання 20-ОПП), несплата донарахованих сум по акту перевірки, наявність податкового боргу, а також під час воєнного стану – смерть посадової особи, засновника платника податку, тощо.

Фактично контролюючий орган лише наводить у рішенні посилання на те, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Враховуючи зазначене та керуючись Законом України «Про комітети Верховної Ради України», просимо напрацювати за участі громадськості зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165), усунути прогалини у регулюванні питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що призводять до неоднозначного їх застосування контролюючим органом та провести широке обговорення таких змін.

За результатами розгляду порушеного питання просимо в установленому порядку надати письмову відповідь Комітету до 5 вересня 2022 року.

Голова Комітету
Д.О. Гетманцев