КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21 жовтня 2022 р. № 1199
Київ
Про затвердження Порядку маркування в особливий період будівель та споруд, транспортних засобів, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, відповідними розпізнавальними знаками (емблемами)
Відповідно до пункту 101 частини першої статті 16 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок маркування в особливий період будівель та споруд, транспортних засобів, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, відповідними розпізнавальними знаками (емблемами), що додається.
Прем’єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 жовтня 2022 р. № 1199
ПОРЯДОК
маркування в особливий період будівель та споруд, транспортних засобів, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, відповідними розпізнавальними знаками (емблемами)
1. Цей Порядок визначає механізм маркування в особливий період будівель та споруд, транспортних засобів, пошуково-рятувальних суден, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права (далі — об’єкти міжнародного гуманітарного права), відповідними розпізнавальними знаками (емблемами).
2. Дія цього Порядку поширюється на:
- культурні цінності;
- медичні формування;
- санітарно-транспортні засоби;
- об’єкти суб’єктів господарювання у сфері водо-, тепло-, газо- та електропостачання, які віднесені до відповідних категорій цивільного захисту (особливої важливості, першої чи другої) згідно з Порядком віднесення суб’єктів господарювання до категорій цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 227, — в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 545;
- об’єкти критичної інфраструктури секторів енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії), водопостачання та водовідведення, продовольчого забезпечення, які внесено до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури;
- об’єкти цивільного захисту;
- пошуково-рятувальні судна;
- атомні електричні станції; атомні станції теплопостачання; дослідницькі ядерні реактори; сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів із проектним строком зберігання понад 30 років (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки); геологічні сховища для захоронення радіоактивних відходів та/або відпрацьованого ядерного палива;
- гідротехнічні споруди напірного фронту, що затримують воду та створюють перепад рівнів води (греблі, дамби), руйнація (пошкодження) яких може спричинити затоплення територій населених пунктів та призвести до великих втрат серед цивільного населення;
- об’єкти підвищеної небезпеки.
3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
культурні цінності — об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, а також центри зосередження культурних цінностей, будівлі, головним і дійсним призначенням яких є збереження або експонування рухомих культурних цінностей, сховища архівів, укриття, призначені для збереження в разі збройного конфлікту рухомих культурних цінностей;
об’єкти цивільного захисту — будівлі і споруди, обладнання та транспортні засоби, що призначені для забезпечення діяльності органів управління цивільного захисту та сил цивільного захисту, а також засоби цивільного захисту;
пошуково-рятувальні судна — пошуково-рятувальні одиниці, що використовуються для проведення прибережних рятувальних операцій на морі, згідно із статтею 27 Конвенції про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, із складу збройних сил на морі 1949 року.
Терміни “медичні формування” та “санітарно-транспортні засоби” вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні”, а термін “особливий період” — у значенні, наведеному в Законі України “Про оборону України”.
Інші терміни використовуються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України та інших актах законодавства.
4. Маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється шляхом використання розпізнавальних знаків (емблем), зокрема:
1) розпізнавальних емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала — для позначення медичних формувань та санітарно-транспортних засобів, у тому числі тих, що належать організаціям цивільного захисту. Порядок та умови використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала на території України визначаються Законом України “Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні”;
2) міжнародного розпізнавального знака цивільної оборони — для розпізнавання об’єктів цивільного захисту, у тому числі об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів), а також об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення.
Зразок та опис міжнародного розпізнавального знака цивільної оборони наведено в додатку 1;
3) спеціального розпізнавального знака культурних цінностей — для розпізнавання культурний цінностей, який може застосовуватися таким чином:
одноразово — для розпізнавання культурних цінностей, що не перебувають під спеціальним захистом; осіб, на яких покладено функції з контролю; персоналу, призначеного для охорони культурних цінностей та посвідчень відповідних осіб;
триразово — для розпізнавання культурних цінностей, що перебувають під спеціальним або посиленим захистом; транспортних засобів, залучених виключно до переміщення культурних цінностей; укриттів, призначених для збереження рухомих культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
Розпізнавальний знак може бути нанесений на об’єкт нерухомої культурної спадщини без надання одночасного дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Зразок спеціального розпізнавального знака культурних цінностей та опис варіантів його застосування наведено в додатку 2;
4) міжнародного спеціального знака установок чи споруд, що містять небезпечні сили, — для розпізнавання установок чи споруд, що містять небезпечні сили.
Зразок та опис міжнародного спеціального знака установок чи споруд, що містять небезпечні сили, наведено в додатку 3;
5) розпізнавальної емблеми пошуково-рятувальних одиниць — для розпізнавання пошуково-рятувальних суден.
Зразок та опис розпізнавальної емблеми пошуково-рятувальних одиниць наведено в додатку 4.
5. Розпізнавальний знак (емблема) за можливості наноситься на плоску поверхню або на прапори та повинен мати розміри, що забезпечують можливість їх розпізнавання на великих відстанях.
У нічний час або в умовах обмеженої видимості розпізнавальний знак (емблема) повинен освітлюватися або світитися, чи виготовлятися з матеріалів, які дають змогу його розрізняти за допомогою технічних засобів виявлення.
Рекомендовані розміри розпізнавального знака (емблеми) наведено в додатку 5.
6. Переліки об’єктів міжнародного гуманітарного права визначаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання на підставі методик, які розробляються та затверджуються:
МОЗ — щодо медичних формувань та санітарно-транспортних засобів;
МВС — щодо установок чи споруд, що містять небезпечні сили, а також об’єктів цивільного захисту;
Мінрегіоном — щодо об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення;
МКІП — щодо культурних цінностей;
Мінінфраструктури — щодо пошуково-рятувальних суден.
7. Переліки об’єктів міжнародного гуманітарного права підлягають періодичному уточненню, але не рідше ніж один раз на рік станом на 1 січня поточного року.
8. Інформація про заходи щодо маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права відображається у планах цивільного захисту на особливий період, які розробляються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання відповідно до вимог пункту 4 Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 626 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 70, ст. 2101).
9. Маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, у власності чи користуванні яких перебувають такі об’єкти, з моменту настання особливого періоду.
10. Роботи з відновлення (утримання і обслуговування) елементів маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права забезпечуються та проводяться органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, у власності чи користуванні яких перебувають такі об’єкти.
11. Фінансування заходів із маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання та інших не заборонених законодавством джерел.
