ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.10.2022 р. № 12714/7/99-00-04-03-02-07

 Головним управлінням ДПС в областях,
м. Києві 
Міжрегіональним управлінням ДПС по
роботі з великими платниками податків

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням листа  Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.12.2021 № 7579/8/31-00-12-05-13 (вх. ДПС № 235963/7 від 28.12.2021) про надання методологічної допомоги з питань нарахування пені за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (ККДБ 21010100) за 2018 – 2019 роки та повідомляє.

27 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185), передбачені положеннями Закону України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465).

Відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону № 185, Податковий кодекс України (далі – Кодекс) є складовою законодавства про управління об’єктами державної власності.

Змінами до частини п’ятої ст. 11 та частини третьої ст. 11¹ Закону № 185 передбачено подання господарськими товариствами з державною часткою у статутному капіталі та державними унітарними підприємствами і їх об’єднаннями до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені Кодексом.

Також для платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку передбачена відповідальність у порядку, встановленому Кодексом, за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів.

Змінами до ст. 16 Закону № 185 на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами і їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку, встановленому Кодексом.

23 травня 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу, передбачені положеннями Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), щодо адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.

Зокрема, до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу внесені зміни, якими поняття «грошове зобов’язання платника податків» доповнено словами «інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи» та словом «пеня». Тобто зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.

На контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:

• частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 19¹.1.51 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу);
• дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави у яких становить 100 відсотків (п.п. 19¹.1.52 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу).

Внесено зміни до ст. 46 Кодексу, якими, зокрема, розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 Кодексу, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 Кодексу.

Так, податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнено до податкової декларації (абзац другий п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

Пункт 46.2 ст. 46 Кодексу доповнено абзацом п’ятим, згідно з яким для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Для державних унітарних підприємств та їх об’єднань Розрахунок, складений наростаючим підсумком за такі звітні періоди, подається у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому відповідно до п.п. 49.18.6 п. 49.18 та абзацу першого п. 49.19 ст. 49 Кодексу Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 Кодексу).

Статтею 11 Закону № 185, зі змінами, внесеними Законом № 465, передбачена відповідальність платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за неподання або несвоєчасне подання до податкових органів Розрахунку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому Кодексом.

Отже, з 23.05.2020 до платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, які порушили правила подання до контролюючих органів Розрахунку або порушили порядок сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, або у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цих платежів, контролюючі органи мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за такі порушення у порядку, визначеному, зокрема, ст.ст. 120, 123, 126 (у редакції Кодексу до 01.01.2021), ст. 124 (у редакції Кодексу з 01.01.2021), ст. 129 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за  дотриманням  якого покладено на контролюючі органи, що  діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Із викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов’язків особи, не може змінюватися разом зі зміною законодавчих норм. Отже, склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення, та не можуть бути змінені разом зі зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

Враховуючи викладене, за порушення порядку сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), вчинені до 23.05.2020, тобто до набрання чинності змін до Кодексу, внесених Законом № 466, пеня, визначена ст. 129 Кодексу, не застосовується.

Водночас зазначаємо, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зі змінами та доповненнями) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу був доповнений п. 52¹, відповідно до якого протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

В. о. Голови
Тетяна КІРІЄНКО