ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 20.11.2020 р. № 5057/Н/99-00-04-05-03-09

Державна податкова служба України, […] розглянула Ваше звернення […] щодо оподаткування доходу у вигляді вартості наданих медичних послуг (проведення тестів з метою визначення захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19) та подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків та виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я медичне обслуговування – це діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням.

Медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу, зокрема не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню).

Враховуючи викладене, вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою визначення захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування, фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умови дотримання вимог, визначених пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий таким платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (пп. “г” п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Отже, у разі якщо витрати на оплату проведених тестів роботодавець відшкодовує працівникам, то сума відшкодування таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як додаткове благо та оподатковується на загальних підставах.

Щодо подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт […].

Пунктом 170.9 ст. 170 Кодексу передбачено оподаткуванні суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.

Відповідно до пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 розділу IV Кодексу Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

• завершує таке відрядження;
• завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно з пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Кодексу дія цього пункту поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням особливостей, визначених абзацами “а”, “б” вказаного підпункту.

Форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (далі – Порядок).

Абзацом другим п. 3 Порядку передбачено, що за наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або при поданні Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт).

Якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк (до закінчення третього або п’ятого, а в окремих випадках десятого чи двадцятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт), то така сума, розрахована з урахуванням п. 164.5 ст. 164 розділу IV Кодексу, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 ст. 167 розділу IV Кодексу за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. У разі недостатності суми доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку (п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

При цьому нормами п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримав(ла) такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Враховуючи зазначене, положеннями Кодексу та Порядку чітко визначено порядок повернення працівником надміру витрачених коштів, виданих йому на відрядження, а саме повернення коштів здійснюється безпосередньо працівником шляхом внесення їх в касу або зарахуванням на банківський рахунок юридичної особи (роботодавця) до або під час подання Звіту. При цьому терміни подання Звіту залишаються незмінними.

Норми Кодексу та положення п. 4 Порядку застосовуються податковим агентом у випадку неповернення фізичною особою суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк їх повернення, у зв’язку із завершенням такою особою відрядження або виконання цивільно-правової дії, з метою подальшого оподаткування.

У разі незгоди з наданою відповіддю Ви можете оскаржити її в порядку, визначеному ст. 16 Закону № 393.

Заступник Голови
Євген ОЛЕЙНІКОВ