МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.12.2022 р. № 118046/134607-33-22/8.4.4

Громадська організація “Спільнота реєстраторів бізнесу,
громадських формувань та прав на нерухомість”

Міністерство юстиції України у зв’язку з надходженням листа громадської організації “Спільнота реєстраторів бізнесу, громадських формувань та прав на нерухомість” […] щодо порядку проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі – Державна реєстрація прав) при зміні кадастрового номера земельної ділянки у зв’язку з його дублюванням в межах компетенції повідомляє таке.

Як вбачається з листа, існує проблема дублювання кадастрових номерів земельних ділянок, що може бути виявлено як до моменту звернення до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності, так і після цього.

Відповідно до пунктів 1 – 2 частини третьої статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений частиною першою статті 24 Закону.

Проте відповідно до пункту 3 частини 3 статті 24 Закону відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру.

Відомостями про земельну ділянку, що вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), є відомості про її кадастровий номер (частина третя статті 13 Закону).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 10 Закону державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною першою статті 33 Закону передбачено, що Державний реєстр прав та Державний земельний кадастр за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання:

• державними реєстраторами відомостей з Державного земельного кадастру про права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки;
• органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 18 Закону державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Відтак, у випадку звернення до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, що містить помилковий кадастровий номер, окрім вказаного, необхідно надати підтверджувальні документи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) про те, що в державному акті міститься помилка і який кадастровий номер присвоєно земельній ділянці на заміну помилкового. При цьому надання витягу з Державного земельного кадастру не є необхідним, оскільки відомості з Державного земельного кадастру державний реєстратор отримає шляхом інформаційної взаємодії.

Ненадання документа, що підтверджує помилку в державному акті на право власності на земельну ділянку в частині кадастрового номера та присвоєння нового кадастрового номера, дає право державному реєстратору прийняти рішення про відмову у проведенні державної реєстрації прав відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону з підстави подання документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

У тому випадку, коли помилку “подвійності” кадастрових номерів виявлено після проведення державної реєстрації права власності, необхідно керуватися абзацом другим частини другої статті 26 Закону, відповідно до якої у разі, якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, – посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів – державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Враховуючи зазначене в описаному випадку заявнику необхідно звернутися до державного реєстратора з заявою та документами Держгеокадастру, що підтверджують дублювання номерів в Державному земельному кадастрі та присвоєння нового кадастрового номера на заміну помилкового, з метою виправлення такої помилки в Державному реєстрі прав.

<…>

Перший заступник Міністра
Євгеній ГОРОВЕЦЬ