МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.08.2008 р. № 7885-0-33-08 

Державній податковій адміністрації

Щодо реєстрації транспортних засобів за фізичними особами – підприємцями

Міністерство юстиції розглянуло лист Державної податкової адміністрації від 11 липня 2008 року № 7960/5/17-0316 щодо надання роз’яснення стосовно реєстрації транспортних засобів за фізичними особами – підприємцями та повідомляє таке.

Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі – Правила), встановлено, що ці Правила є обов’язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами.

У зв’язку з цими положенням слід констатувати, що поняття “фізична особа” та “фізична особа – підприємець” в законодавстві є різними у смисловому плані. На підтвердження вказаного зазначаємо наступне.

На сьогодні відносини власності та порядок реалізації права власності чітко визначають Конституція України та Цивільний кодекс України (далі – ЦК) (Закон України “Про власність” згідно із Законом України від 27 квітня 2007 року № 997-V втратив чинність).

Суб’єктами права власності за ЦК є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу, тобто, фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права (статті 2 та 318).

Водночас серед цього переліку відсутній такий суб’єкт права власності, як фізична особа – підприємець.

Крім того, Конституція України та ЦК закріпили право приватної власності (статті 41 та 325). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (стаття 325 ЦК).

Таким чином, суб’єктом права власності законодавством визнається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичної особи, і, водночас, не виокремлюється такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець.

Що стосується поняття “фізична особа – підприємець”, то слід зауважити, що фізична особа має усі особисті немайнові права та здатна мати усі майнові права, передбачені Конституцією України, Цивільним кодексом України та іншими законами (стаття 26 ЦК). Перелік майнових прав чинне законодавство не містить. Виходячи з аналізу чинного законодавства, можна стверджувати, що право займатися підприємницькою діяльністю є майновим правом фізичної особи.

Тобто правовий статус фізичної особи є набагато ширшим, ніж правовий статус фізичної особи – підприємця. Право на здійснення підприємницької діяльності є правом фізичної особи і набуття статусу підприємця дозволяє фізичній особі лише здійснювати господарську діяльність – діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Ураховуючи викладене, вважаємо, що реєстрація транспортних засобів має здійснюватись за фізичною особою, а не за фізичною особою – підприємцем, оскільки реєстрація здійснюється за особами, які є власниками.

Одночасно зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер.

Заступник Міністра
І. І. Ємельянова