МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 13.02.2023 р. № 285

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
29 березня 2023 р. за № 535/39591

Про затвердження Граничних та робочих рівнів виробничої вібрації та Порядку проведення оцінки рівня небезпеки впливу вібрації на працівника

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), пунктів 1370, 1371 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергетики і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, та з метою захисту працівників від загроз їхньому здоров’ю і безпеці, що виникають або можуть виникнути під час впливу на них вібрації

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Граничні та робочі рівні виробничої вібрації;

2) Порядок проведення оцінки рівня небезпеки впливу вібрації на працівника.

2. Департаменту громадського здоров’я (Олексію Даниленку) забезпечити:

1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України, після здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України – головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна.

4. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Міністр
Віктор ЛЯШКО

ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної служби
України з питань праці
Ігор ДЕГНЕРА
Уповноважений Верховної
Ради України з прав людини
Дмитро ЛУБІНЕЦЬ
Виконувач обов’язків
Міністра економіки України
Денис КУДІН
Президент НАМН України
Віталій ЦИМБАЛЮК
Перший заступник Голови
СПО об’єднань профспілок
Олександр ШУБІН

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
13 лютого 2023 року № 285

Граничні та робочі рівні виробничої вібрації

1. Ці Граничні та робочі рівні виробничої вібрації встановлюють значення граничної та діючої експозиції для локальної та загальної вібрації, що впливає на працівників у процесі роботи, для захисту працівників від загрози їхньому здоров’ю і безпеці, що виникає або може виникнути під час впливу на них вібрації.

2. Ці Граничні та робочі рівні виробничої вібрації поширюються на всі види трудової діяльності, при яких працівники зазнають або можуть зазнавати впливу механічної вібрації у процесі роботи, крім морського і повітряного транспорту щодо загальної вібрації, якщо сучасний стан виробництва і специфічні характеристики робочого місця не дають можливості привести рівень вібрації у відповідність з гранично допустимими значеннями, незважаючи на вжиті технічні і організаційні заходи.

3. У цих Граничних та робочих рівнях виробничої вібрації терміни вживаються у таких значеннях:

граничне значення (віброприскорення) добової експозиції – максимальне значення впливу вібрації, якому може піддаватися працівник, що не може бути перевищене;

загальна вібрація – механічна вібрація, яка передається на людське тіло в цілому і створює небезпеку для здоров’я і безпеки працівників, зокрема, спричиняє захворювання у нижній частині спини та травми хребта;

значення (віброприскорення) діючої добової експозиції – значення впливу вібрації, при перевищенні якого роботодавець зобов’язаний вжити заходів для зменшення зазначеного впливу;

локальна вібрація – механічна вібрація, що передається через систему “кисть-рука” і обумовлює небезпеку для здоров’я і безпеки працівників, зокрема, спричиняє судинні розлади, захворювання кісток і суглобів, неврологічні і м’язові розлади.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Законі України “Про охорону праці”, Державних санітарних нормах виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі – ДСН 3.3.6.039-99), інших нормативно-правових актах.

4. Для локальної вібрації встановлюються такі значення граничної та діючої експозиції:

1) граничне значення (віброприскорення) добової експозиції, встановлене для 8-годинної робочої зміни, становить 5 м/с²;

2) значення (віброприскорення) діючої добової експозиції, встановлене для 8-годинної робочої зміни, становить 2,5 м/с².

5. Для загальної вібрації встановлюються такі значення граничної та діючої експозиції:

1) граничне значення (віброприскорення) добової експозиції, встановлене для 8-годинної робочої зміни, становить 1,15 м/с², або величина дози вібрації становить 21 м/с^1,75;

2) значення (віброприскорення) діючої добової експозиції, встановлене для 8-годинної робочої зміни, становить 0,5 м/с², або величина дози вібрації становить 9,1 м/с^1,75.

6. Ці Граничні та робочі рівні виробничої вібрації застосовуються разом з ДСН 3.3.6.039-99.

У разі, якщо значення, визначені пунктами 4 та 5 цих Граничних та робочих рівнів виробничої вібрації, відрізняються від встановлених у ДСН 3.3.6.039-99, використовуються значення, що є нижчими.

Директор Департаменту
громадського здоров’я
Олексій ДАНИЛЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
13 лютого 2023 року № 285

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 березня 2023 р. за № 536/39592

Порядок
проведення оцінки рівня небезпеки впливу вібрації на працівника

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм проведення оцінки рівня небезпеки впливу вібрації на працівника.

2. Цей Порядок поширюється на всі види трудової діяльності, при яких працівники зазнають або можуть зазнавати впливу вібрації на роботі.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

локальна вібрація – механічна вібрація, що передається через систему “кисть-рука” і обумовлює небезпеку для здоров’я і безпеки працівників, зокрема, спричиняє судинні розлади, захворювання кісток і суглобів, неврологічні і м’язові розлади;

загальна вібрація – механічна вібрація, яка передається на людське тіло в цілому і створює небезпеку для здоров’я і безпеки працівників, зокрема, спричиняє захворювання у нижній частині спини та травми хребта.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Державних санітарних нормах виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі – ДСН 3.3.6.039-99), інших нормативно-правових актах.

II. Оцінка та вимірювання рівня небезпеки впливу вібрації на працівника

1. Роботодавець забезпечує проведення оцінки та вимірювання рівнів вібрації, що діє на працівників.

2. Роботодавець забезпечує проведення оцінки рівня експозиції виробничої вібрації шляхом спостереження за конкретними робочими операціями з урахуванням відповідної інформації про очікувану амплітуду вібрації, створюваної обладнанням, або його певним типом, що застосовується під час робочого процесу, в тому числі інформації, що вказується виробником у технічній документації до обладнання.

Оцінку вібрації слід відрізняти від вимірювання вібрації, для якого необхідне використання конкретних засобів вимірювання і відповідної методики.

3. Оцінка і вимірювання рівнів вібрації, проводиться лабораторією, акредитованою на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, зокрема вібрації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

Оцінка і вимірювання рівнів вібрації проводяться позапланово у разі змін в умовах праці, які змінюють ступінь впливу вібрації на працівників, за результатами спостереження за станом здоров’я працівників або відповідно до нових наукових досягнень у цій сфері.

4. При проведенні оцінки рівня небезпеки впливу вібрації враховується:

1) рівень, тип та тривалість впливу вібрації, у тому числі імпульсної вібрації або окремих поштовхів;

2) Граничні та робочі рівні виробничої вібрації, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 лютого 2023 року № 285, та гранично допустимі величини параметрів виробничої вібрації відповідно до ДСН 3.3.6.039-99;

3) будь-який вплив вібрації на безпеку та здоров’я працівників, особливо тих, хто піддається підвищеному ризику;

4) будь-який непрямий вплив на безпеку працівників, зумовлений взаємодією виробничої вібрації з обладнанням на робочому місці або іншим виробничим обладнанням;

5) інформацію, надану виробниками робочого обладнання відповідно до законодавства;

6) наявність обладнання, розробленого для зменшення рівнів впливу виробничої вібрації;

7) збільшення тривалості робочої зміни, протягом якої загальна вібрація діє на працівника;

8) особливі умови праці, наприклад робота при низькій температурі повітря робочої зони і поверхонь обладнання;

9) інформацію, отриману за результатами медичних спостережень, у тому числі оприлюднену інформацію (у разі наявності).

5. За результатами оцінки рівня небезпеки щодо впливу вібрації на робочих місцях, проведеної відповідно до пунктів 1 – 4 цього розділу, та, у разі виявлення такої небезпеки, роботодавець вживає відповідних заходів, передбачених законодавством.

III. Оцінка та вимірювання параметрів впливу локальної вібрації на працівника

1. Метод оцінки експозиції локальної вібрації, що передається на руки працівників, базується на обліку сумарного впливу протягом робочого дня, наведеного до восьмигодинного періоду A (8 год.), вираженого у вигляді квадратного кореня із суми квадратів (rms) (загальна величина) величин віброприскорення, зважених за частотою та визначених за трьома ортогональними осями a_hwx, a_hwy, a_hwz, як це встановлено в розділах 4 та 5 та додатку A до стандарту ДСТУ EN ISO 5349-1:2005 “Вібрація механічна. Вимірювання та оцінювання впливу на людину локальної вібрації. Частина 1. Загальні вимоги (EN ISO 5349-1:2001, IDT)”.

Рівень експозиції визначається на основі оцінки інформації, наданої виробниками, за рівнем вібрації робочого обладнання, встановленого на підставі спостережень за виконанням певних видів роботи або результатів вимірювань.

2. У випадку, коли вимірювання проводяться відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку:

1) до списку використовуваних методів включається відбір проб щодо персонального впливу механічної вібрації на працівника, який має репрезентативний характер, застосовувані методи та вимірювальне обладнання адаптуються до певних характеристик механічної вібрації, що підлягають вимірюванню, до навколишніх умов та характеристик вимірювального приладу, відповідно до стандарту ДСТУ EN ISO 5349-2:2005 “Вібрація механічна. Вимірювання та оцінювання впливу на людину локальної вібрації. Частина 2. Практична настанова з вимірювання на робочому місці (EN ISO 5349-2:2001, IDT)”.

2) у разі використання пристроїв, які утримуються одночасно двома руками, вимірювання проводяться на кожній руці окремо. Величина експозиції визначається з більшої величини для двох рук; інформація по другій руці також наводиться у протоколі вимірювання.

3. Підпункт 4 пункту 4 розділу II цього Порядку застосовується у випадках, коли виробнича вібрація впливає на керування засобами регулювання або показники індикаторів та коли виробнича вібрація має негативний вплив на стабільність конструкцій або надійність з’єднань.

4. Застосування засобів індивідуального захисту від локальної вібрації є складовою частиною програми заходів, спрямованих на усунення або зниження впливу вібрації.

IV. Оцінка та вимірювання параметрів впливу загальної вібрації на працівника

1. Оцінка рівня впливу механічної вібрації заснована на розрахунку впливу протягом робочого дня A (8 год.), вираженого у вигляді еквівалентного безперервного прискорення протягом восьмигодинного періоду, визначена як найбільша величина (rms), або найбільша величина дози вібрації (при віброприскореннях, зважених за частотою визначених за трьома ортогональними осями 1,4a_wx, 1,4a_wy, a_wz для працівника, який сидить або стоїть), відповідно до розділів 5 – 7 та додатків A, B до стандарту ДСТУ ISO 2631-1:2004 “Вібрація та удар механічні. Оцінка впливу загальної вібрації на людину. Частина 1. Загальні вимоги (ISO 2631-1:1997, IDT)”.

Рівень експозиції визначається на основі оцінки інформації, що вказується виробником у технічній документації до обладнання, за рівнем вібрації робочого обладнання, встановленого на підставі спостережень за виконанням певних видів роботи або результатів вимірювань.

Для морських суден можливо враховувати лише вібрацію частотою понад 1 Гц.

2. У випадку, коли вимірювання проводяться відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку, до методів, що використовуються, відноситься дослідження щодо персонального впливу механічної вібрації на працівника, яке має репрезентативний характер. Методи, що застосовуються, та адаптуються до певних характеристик механічної вібрації, що підлягають вимірюванню, до навколишніх умов і характеристик вимірювального приладу.

3. Підпункт 4 пункту 4 розділу II цього Порядку застосовується у випадках коли механічна вібрація впливає на керування засобами регулювання або показники індикаторів та коли механічна вібрація впливає на стабільність конструкцій або надійність з’єднань.

4. Підпункт 7 пункту 4 розділу II цього Порядку застосовується також у випадках, коли, з огляду на характер діяльності, працівник має можливість використовувати приміщення для відпочинку, які контролюються роботодавцем.

Вплив загальної вібрації на працівника у таких приміщеннях знижується до рівня, що є співставним з метою та умовами їх використання, за винятком форс-мажорних обставин.

Директор Департаменту
громадського здоров’я
Олексій ДАНИЛЕНКО