КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 07 квітня 2023 р. № 313
Київ
Про внесення змін до Порядку обліку пожеж та їх наслідків
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести зміни до Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2030 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 52, ст. 2802; 2006 р., № 22, ст. 1609; 2007 р., № 30, ст. 1216; 2008 р., № 27, ст. 84; 2009 р., № 68, ст. 2359; 2012 р., № 55, ст. 2213; 2013 р., № 41, ст. 1477; 2017 р., № 38, ст. 1204), виклавши його в редакції, що додається.
Прем’єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 грудня 2003 р. № 2030
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 7 квітня 2023 р. № 313)
ПОРЯДОК
обліку пожеж та їх наслідків
1. Цей Порядок встановлює загальні вимоги до ведення обліку пожеж та їх наслідків, у тому числі спричинених воєнними (бойовими) діями та/або терористичними актами (далі — облік пожеж), і є обов’язковим для центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб.
2. ДСНС здійснюється єдиний облік пожеж з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, визначення витрат на їх гасіння, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об’єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння.
3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
витрати на гасіння пожежі — опосередкована вартісна величина виїзду (вильоту, виходу) підрозділу (частини, літака, вертольота, пожежного катера, потяга тощо) до місця пожежі та сума витрат на її ліквідацію, що складається із суми витрат на утримання працівників пожежно-рятувальних підрозділів державної, відомчої, місцевої або добровільної пожежної охорони та суми витрат на забезпечення функціонування таких підрозділів;
врятований на пожежі — особа, яку працівники пожежної охорони або інші особи вивели (винесли) із зони впливу небезпечних чинників пожежі;
вторинні прояви небезпечних чинників пожежі — наявність уламків зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій; виділення радіоактивних та токсичних речовин і матеріалів із зруйнованих апаратів, установок; виникнення електричного струму внаслідок винесення напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів; інших небезпечних факторів вибуху, що стався внаслідок пожежі (пожежі, що сталася внаслідок вибуху);
загиблий на пожежі — особа, виявлена загиблою на місці пожежі та смерть якої має прямий причинний зв’язок із пожежею (внаслідок дії небезпечних чинників пожежі або їх вторинних проявів);
небезпечні чинники пожежі — прояви, що призводять чи можуть призвести до опіку, отруєння леткими продуктами згорання або травмування чи загибелі людей, заподіяння матеріальних та інших збитків. До небезпечних чинників пожежі належать підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища (повітря);
побічні збитки від пожеж — оцінені у грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені та/або пошкоджені під час гасіння пожежі, витрати на ліквідацію наслідків пожежі;
прямі збитки від пожеж — оцінені у грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені та/або пошкоджені внаслідок впливу небезпечних чинників пожежі;
травмований на пожежі — особа, що зазнала тілесних або інших ушкоджень безпосередньо під час пожежі, її ліквідації або рятування з місця пожежі.
4. Обліку пожеж підлягають усі пожежі незалежно від місця їх виникнення, причин та наслідків, крім:
пожеж, що сталися на території об’єктів, які належать на праві власності чи перебувають у користуванні міжнародних організацій, інших фізичних чи юридичних осіб — нерезидентів, а також на об’єктах, на які не поширюється юрисдикція України, якщо це не призвело до загибелі чи травмування громадян України, не завдало прямих та/або побічних збитків юридичним особам та громадянам України і до їх гасіння не залучалися державні, відомчі, місцеві або добровільні пожежно-рятувальні підрозділи;
самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення, якщо це не призвело до загибелі чи травмування інших громадян та інших наслідків.
Не підлягають обліку пожеж також випадки вибухів, спалахів, статичних електричних розрядів, ураження блискавкою, аварійних режимів роботи електромережі, електроустаткування, побутових та промислових електроприладів, підгоряння їжі, стану перегріву речовин та матеріалів без подальшого горіння.
5. Документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі — акт) за формою згідно з додатком 1. Акт складається представником центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж відповідно до пункту 6 цього Порядку, на місці пожежі не пізніше 24 годин із моменту ліквідації пожежі чи подання письмової заяви та підписується комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, зокрема представник центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж, власник об’єкта (постраждалий) або його представник та свідок або поліцейський. До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі. Внесення змін і доповнень до акта не допускається.
Під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, після закінчення воєнних (бойових) дій та повернення контролю держави чи встановлення контролю міжнародними організаціями (МАГАТЕ, ООН, ОБСЄ) над раніше окупованими територіями допускається складання акта впродовж місяця з моменту повідомлення про пожежу чи подання відповідної письмової заяви. До складу зазначеної комісії допускається не включати власника об’єкта (постраждалого) або його представника за умови його відсутності (евакуація з району воєнних (бойових) дій чи території, де введено правовий режим воєнного або надзвичайного стану, загибель або отримання тілесних ушкоджень тощо).
6. Облік пожеж та їх наслідків ведеться:
територіальними органами ДСНС — у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, крім пожеж, облік яких здійснюють центральні органи виконавчої влади, зазначені в абзацах третьому — шостому цього пункту;
Держлісагентством — у лісах державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;
Міненерго — на об’єктах підприємств, установ і організацій, а також інших об’єктах державної власності, що належать до сфери його управління;
Мін’юстом — в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
Міноборони, МВС, СБУ, Національною поліцією, ДАЗВ,
Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держспецзв’язку, Адміністрацією Держприкордонслужби— на територіях, об’єктах і транспортних засобах, які належать до сфери їх управління.
7. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та інші юридичні особи ведуть журнали обліку пожеж у паперовій або електронній формі за формою згідно з додатком 2.
8. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та інші юридичні особи подають щомісяця до 10 числа ДСНС інформацію про всі випадки пожеж та їх наслідки за формою звітності, затвердженою МВС за погодженням із Держстатом.
9. Контроль за веденням обліку пожеж у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб і відповідальність за достовірність інформації про випадки пожеж покладається на їх керівників.
10. Матеріальні втрати від пожежі визначаються сумою прямих, побічних збитків і витрат на гасіння пожежі за цінами, що діють на час виникнення пожежі. Облік прямих, побічних збитків і витрат на гасіння пожежі ведеться окремо.
11. Прямі та побічні збитки, завдані пожежею суб’єктам господарювання та іншим юридичним особам, визначаються на підставі довідок про оціночну вартість знищених та/або пошкоджених матеріальних цінностей (акта оцінки знищеного та/або пошкодженого майна, експертного висновку знищеного та/або пошкодженого майна, висновків експертів), складених згідно із законодавством.
12. Прямі та побічні збитки, завдані пожежею фізичним особам, визначаються на підставі відомостей страхових організацій, витягів із рішень судових органів, висновків експертних організацій з надання відповідних послуг, висновків експертів, документів чи письмових відомостей, наданих власниками матеріальних цінностей (майна).
13. Витрати на гасіння пожежі визначаються за методикою, затвердженою МВС.
14. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, інші юридичні та фізичні особи зобов’язані впродовж 10 діб із моменту ліквідації пожежі подавати територіальному органу ДСНС документи (довідки, витяги, письмові заяви тощо) про суму прямих та побічних збитків, завданих пожежею, та суму врятованих матеріальних цінностей.
Під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, після закінчення воєнних (бойових) дій та повернення контролю держави чи встановлення контролю міжнародними організаціями (МАГАТЕ, ООН, ОБСЄ) над раніше окупованими територіями строк подання зазначених документів допускається збільшувати до 30 діб із моменту ліквідації пожежі.
15. Обліку підлягають усі особи, загиблі та травмовані внаслідок пожеж, крім осіб, що загинули чи травмовані внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень або вчинення інших насильницьких дій, вбивства (замах на вбивство) чи самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення.
16. Заклади охорони здоров’я, у тому числі бюро судово-медичної експертизи, незалежно від форми власності зобов’язані впродовж доби повідомляти територіальним органам ДСНС про звернення чи доставку до них для надання медичної допомоги осіб із тілесними ушкодженнями чи отруєнням, отриманими під час пожежі, або тих, що померли від травм і впливу небезпечних чинників пожежі, із наданням впродовж місяця висновку (довідки) судово-медичної експертизи про причину смерті.
17. ДСНС один раз на п’ять років проводить перевірку повноти і якості ведення обліку пожеж у центральних органах виконавчої влади, інших державних органах, зазначених в абзацах третьому — шостому пункту 6 цього Порядку.
18. Облік пожеж, виявлених як незареєстровані, ведеться відповідно до вимог цього Порядку.
