ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СТРАХОВИХ ВИПЛАТ, СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ, ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ ТА ПІЛЬГ

ЛИСТ

від 03.03.2023 р. № 7243-5062/Я-03/8-2800/23

Розглянувши Ваше звернення […] щодо призначення та здійснення надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах застрахованим особам, які працюють за сумісництвом, Пенсійний фонд України повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон) страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та здійснюється за основним місцем роботи.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас частиною третьою статті 22 Закону визначено, що страхувальник або уповноважені ним особи приймають рішення про призначення страхової виплати, а також рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково).

Також абзацом другим частини першої статті 24 Закону передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Отже, документальним підтвердженням нереалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності буде рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати.

Враховуючи, що частиною першою статті 22 Закону визначено першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності страхувальником за основним місцем роботи, реалізація права на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за сумісництвом можлива лише після надання застрахованою особою за цим місцем роботи рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати з основного місця роботи.

З урахуванням наведеного у випадку коли за основним місцем роботи застрахованій особі не було відмовлено у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності або допомоги по вагітності та пологах, реалізація права на зазначені види допомоги здійснюється за основним місцем роботи, а тому за місцем роботи за сумісництвом у страхувальника або уповноважених ним осіб не виникає правових підстав для розгляду питання щодо призначення або відмови у призначенні допомоги.

З повагою

Начальник управління страхових
виплат та соціальних послуг
Світлана ЗАРУБІНА