МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ

26.05.2023

м. Київ

№ 282

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
29 червня 2023 р. за № 1090/40146

Про затвердження Порядку застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information)

Відповідно до підпункту 39³.1.4 пункту 39³.1 статті 39³ розділу I Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою запровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей відповідно до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information), що додається.

2. Департаменту міжнародного оподаткування Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Воробей С. І. та Голову Державної податкової служби України.

В. о. Міністра	Роман ЄРМОЛИЧЕВ
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної служби фінансового моніторингу України	Ігор ЧЕРКАСЬКИЙ
Перший заступник Міністра цифрової трансформації України	Олексій ВИСКУБ
В. о. Голови Державної податкової служби України	Тетяна КІРІЄНКО
Голова Національного банку України	Андрій ПИШНИЙ
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку	Руслан МАГОМЕДОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
26 травня 2023 року № 282

Порядок
застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено з метою впровадження загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS), схваленого Радою Організації економічного співробітництва та розвитку 15 липня 2014 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS).

2. Норми цього Порядку вживаються відповідно до Загального стандарту звітності CRS, який підлягає оприлюдненню на офіційному вебпорталі ДПС англійською мовою з його перекладом державною мовою. У разі виникнення розбіжностей у трактуванні перевага надається тексту англійською мовою.

3. Для цілей цього Порядку терміни розділу VIII Загального стандарту звітності CRS вживаються у значеннях, наведених у підрозділах 1 – 6 розділу II цього Порядку.

II. Визначення термінів

1. Терміни, пов’язані з визначенням Підзвітної Фінансової Установи

1. Термін “Визначена Страхова Компанія” означає будь-яку Організацію, яка є страховою компанією (або холдинговою компанією страхової компанії), яка укладає або зобов’язана здійснювати платежі відповідно до Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету.

2. Термін “Депозитарна Установа” означає будь-яку Організацію, яка приймає депозити в ході звичайної банківської або подібної діяльності.

3. Термін “Інвестиційна Компанія” означає будь-яку Організацію, яка відповідає критеріям, визначеним у підпункті 1 або 2 цього пункту:

1) Організація в ході власної господарської діяльність переважно здійснює один або декілька із зазначених нижче видів діяльності або операцій на користь чи від імені замовника:

торгівля інструментами грошового ринку (чеками, векселями, депозитними сертифікатами, деривативами тощо); іноземною валютою; інструментами, базовим показником яких є курс обміну, відсоткова ставка та індекси; обіговими цінними паперами; або товарними ф’ючерсами;

управління індивідуальним та колективним портфелем цінних паперів; або

інвестування, адміністрування чи управління Фінансовими Активами або грошовими коштами в інший спосіб від імені інших осіб; або

2) Валовий дохід Організації переважно відноситься до інвестування, реінвестування у Фінансові Активи або торгівлі Фінансовими Активами, якщо Організація перебуває під управлінням іншої Організації, яка є Депозитарною Установою, Кастодіальною Установою, Визначеною Страховою Компанією або Інвестиційною Компанією, визначеною у підпункті 1 цього пункту.

Організація вважається такою, що перебуває “під управлінням” іншої Організації, якщо ця інша Організація прямо або опосередковано через іншого постачальника послуг здійснює управління щодо будь-якого виду діяльності або операцій, визначених у підпункті 1 цього пункту, від імені Організації, якою управляють. Проте Організація не вважається такою, що управляє іншою Організацією, якщо перша Організація не має свободи розсуду під час прийняття рішень щодо управління активами цієї іншої Організації (повністю або частково). Якщо Організація перебуває під управлінням кількох осіб з різними правовими статусами (Фінансова Установа, Нефінансова Організація або фізична особа), для цілей цього Порядку Організація вважається такою, що “перебуває під управлінням Організації, яка є Депозитарною Установою, Кастодіальною Установою, Визначеною Страховою Компанією або Інвестиційною Компанією, визначеною у підпункті 1 цього пункту, якщо хоча б одна з осіб, що здійснює управління, є Фінансовою Установою.

Організація вважається такою, що здійснює один або декілька видів діяльності або операцій, визначених у підпункті 1 цього пункту, як переважну господарську діяльність, або валовий дохід Організації вважається таким, що відноситься переважно до інвестування, реінвестування або торгівлі Фінансовими Активами для цілей підпункту 2 цього пункту, якщо валовий дохід Організації, що відноситься до відповідної діяльності, дорівнює або перевищує 50 % валового доходу Організації протягом коротшого з таких періодів: період у три роки, що завершується 31 грудня, що передує року, в якому проводиться визначення; або період, протягом якого така Організація існує. Термін “Інвестиційна Компанія” не включає Організацію, яка є Активною НФО, тому що відповідає будь-якому з критеріїв у підпунктах 4 – 7 пункту 1 підрозділу 5 цього розділу.

Цей підпункт повинен тлумачитись у спосіб, що відповідає подібним формулюванням, викладеним у визначенні терміна “фінансова установа” у Рекомендаціях Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей.

4. Термін “Кастодіальна Установа” означає будь-яку Організацію, яка здійснює зберігання (утримання) Фінансових Активів на користь інших в якості суттєвої частки своєї господарської діяльності. Організація здійснює зберігання (утримання) Фінансових Активів на користь інших в якості суттєвої частки своєї господарської діяльності, якщо валовий дохід Організації, що відноситься до зберігання (утримання) Фінансових Активів та пов’язаних з цим фінансових послуг, дорівнює або перевищує 20 % валового доходу Організації протягом коротшого з таких періодів:

період у три роки, що завершується 31 грудня (або в останній день звітного періоду для складання фінансової звітності, якщо він відмінний від календарного року), що передує року, в якому проводиться визначення; або

період, протягом якого така Організація існує.

5. Термін “Підзвітна Фінансова Установа” означає будь-яку Фінансову Установу України, яка не є Непідзвітною Фінансовою Установою.

Термін “Фінансова Установа України” означає:

будь-яку Фінансову Установу, яка є резидентом, крім будь-якого відокремленого підрозділу (філії або представництва) цієї Фінансової Установи, розташованого за межами України; а також

будь-який розташований в Україні відокремлений підрозділ (філію або представництво) Фінансової Установи, яка не є резидентом.

6. Термін “Фінансова Установа Юрисдикції-Учасниці” означає:

будь-яку Фінансову Установу, яка є резидентом Юрисдикції-Учасниці, крім будь-якого відокремленого підрозділу (філії або представництва) цієї Фінансової Установи, розташованого за межами Юрисдикції-Учасниці; а також

будь-який розташований в Юрисдикції-Учасниці відокремлений підрозділ (філію або представництво) Фінансової Установи, яка не є резидентом Юрисдикції-Учасниці.

7. Термін “Фінансова Установа” означає Кастодіальну Установу, Депозитарну Установу, Інвестиційну Компанію або Визначену Страхову Компанію.

8. Термін “Фінансовий Актив” включає цінний папір (наприклад, частку акцій корпорації; партнерство або частку бенефіціарного власника у партнерстві чи трасті з широкою участю або публічному партнерстві чи трасті; боргові розписки, облігації, боргові зобов’язання або інший документ, що засвідчує боргове зобов’язання), частку у партнерстві, продукцію, своп (наприклад, свопи, базовим активом (показником) яких є процентні ставки, валюта, різниця процентних ставок, максимальні процентні ставки, мінімальні процентні ставки, продукція, свопи на акції, індекс акцій та подібні угоди), Договір Страхування або Договір Ануїтету, або будь-яку частку (включаючи ф’ючерсний або форвардний контракт чи опціон) у цінному папері, участі у партнерстві, продукції, свопі, Договорі Страхування або Договорі Ануїтету. Термін “Фінансовий Актив” не включає неборгову пряму частку у нерухомому майні.

2. Терміни, пов’язані з визначенням Непідзвітної Фінансової Установи

1. Термін “Звільнений Інструмент Спільного Інвестування” означає Інвестиційну Компанію, яка підлягає регулюванню як інструмент спільного інвестування за умови, що всі частки в інструменті спільного інвестування перебувають у власності або володіння ними здійснюється через фізичних осіб або Організації, які не є Підзвітними Особами, за винятком Пасивної НФО з Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами.

2. Термін “Кваліфікований Емітент Кредитної Картки” означає Фінансову Установу, яка відповідає наступним вимогам:

Фінансова Установа є Фінансовою Установою виключно тому, що вона є емітентом кредитних карток, що приймає депозити лише, якщо клієнт здійснює платіж, що перевищує суму заборгованості за карткою, а переплата невідкладно не повертається клієнту; та

до 01 жовтня 2023 року Фінансова Установа впроваджує політику та процедури, які перешкоджають клієнту робити переплати у сумі понад еквівалент 50000 доларів США або які забезпечують, щоб переплата будь-яким клієнтом у сумі понад еквівалент 50000 доларів США поверталась клієнтові протягом 60 днів, у кожному випадку із застосуванням правил агрегування рахунків та перерахунку валют, викладених у пунктах 4 та 5 розділу IX цього Порядку. Для цілей цього пункту переплата клієнта не враховує суму кредитного залишку у частині платежів, які оспорюються, але враховує суму кредитних залишків, що виникають внаслідок повернення товарів. Організація, створена з 01 липня 2023 року або пізніше, повинна впровадити вказані у цьому абзаці політику та процедури протягом шести календарних місяців, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем в якому здійснено державну реєстрацію юридичної особи, акредитацію відокремленого підрозділу іноземної Організації, або створення Організації (якщо її створення не вимагає державної реєстрації юридичної особи).

3. Термін “Міжнародна Організація” означає будь-яку міжнародну організацію або повністю контрольоване нею агентство, або її структуру. Це визначення включає будь-яку міжурядову організацію (включаючи наднаціональну організацію):

яка складається в основному з урядів;

яка фактично має штаб-квартиру в юрисдикції, або має істотно подібну угоду з юрисдикцією; та

дохід якої не спрямовується на користь приватних осіб.

4. Термін “Непідзвітна Фінансова Установа” означає будь-яку Фінансову Установу, яка є:

Урядовою Організацією, Міжнародною Організацією або Центральним Банком, за винятком здійснення ними виплати, що виникла із зобов’язання у зв’язку з комерційною фінансовою діяльністю одного з видів, що здійснюються Визначеною Страховою Компанією, Кастодіальною Установою або Депозитарною Установою;

Пенсійним Фондом з Широкою Участю; Пенсійним Фондом з Обмеженою Участю; Пенсійним Фондом Урядової Організації, Міжнародної Організації або Центрального Банку; або Кваліфікованим Емітентом Кредитних Карток;

будь-якою іншою Організацією, яка становить низький ризик бути використаною для ухилення від сплати податків, має суттєво подібні характеристики до будь-якої Організації, описаної у попередніх абзацах цього пункту, та включена до переліку Непідзвітних Фінансових Установ, що затверджується Мінфіном;

Звільненим Інструментом Спільного Інвестування; або

трастом за умови, що управитель трасту є Підзвітною Фінансовою Установою та подає звіт про підзвітні рахунки щодо всіх Підзвітних Рахунків трасту.

5. Термін “Пенсійний Фонд з Обмеженою Участю” означає фонд, створений для надання допомоги у разі виходу на пенсію, втрати працездатності або смерті вигодонабувачам, які є теперішніми або колишніми працівниками (або особами, призначеними такими працівниками) одного або кількох роботодавців, як винагорода за надані працівниками послуги, за таких умов:

фонд має менше ніж 50 учасників;

фонд фінансується одним або кількома роботодавцями, які не є Інвестиційними Компаніями або Пасивними НФО;

внески працівника та роботодавця до фонду (крім переказів активів з накопичувальних та пенсійних рахунків, описаних у пункті 2 підрозділу 4 цього розділу) обмежуються прив’язкою до суми заробленого доходу та компенсації працівника відповідно;

учасники, які не є резидентами України, не мають права на понад 20 % активів фонду; та

фонд підлягає державному регулюванню та надає звітну інформацію Компетентному Органу.

6. Термін “Пенсійний Фонд з Широкою Участю” означає фонд, створений з метою надання компенсацій у разі виходу на пенсію, втрати працездатності чи смерті або будь-якої комбінації цих цілей вигодонабувачам, які є теперішніми або колишніми працівниками (або особами, призначеними такими працівниками) одного або більше роботодавців, як винагороди за надані працівниками послуги, за умови, що такий фонд відповідає умовам, викладеним у підпунктах 1 – 3 цього пункту:

1) фонд не має єдиного вигодонабувача, який має право на понад п’ять відсотків активів фонду;

2) фонд підлягає державному регулюванню та надає звітну інформацію Компетентному Органу; та

3) фонд відповідає щонайменше одній із таких вимог:

фонд в цілому звільняється від оподаткування щодо інвестиційного доходу або оподаткування такого доходу відкладене, або такий дохід оподатковується за зниженою ставкою через його статус накопичувального або пенсійного плану;

фонд отримує щонайменше 50 % від суми загальних внесків (крім передачі активів від інших планів, описаних у пунктах 5 – 7 цього підрозділу або з накопичувальних та пенсійних рахунків, описаних у пункті 2 підрозділу 4 цього розділу) від роботодавців-спонсорів;

розподіл або вилучення коштів з фонду дозволяється лише після настання визначених подій, пов’язаних із виходом на пенсію, втратою працездатності чи смертю (за винятком передачі активів іншим пенсійним фондам, описаним у пунктах 5 – 7 цього підрозділу, або на накопичувальні та пенсійні рахунки, описані у пункту 2 підрозділу 4 цього розділу) або застосовуються штрафні санкції у разі розподілу чи вилучення коштів, здійсненого до таких визначених подій; або

внески (крім визначених дозволених компенсаційних внесків) працівників до фонду обмежуються прив’язкою до заробленого доходу працівника або не можуть перевищувати суму, еквівалентну 50000 доларів США в рік, розраховану із застосуванням правил агрегування рахунку та перерахунку валют у пунктах 4 та 5 розділу IX цього Порядку.

7. Термін “Пенсійний Фонд Урядової Організації, Міжнародної Організації або Центрального Банку” означає фонд, створений Урядовою Організацією, Міжнародною Організацією або Центральним Банком для надання компенсацій у разі виходу на пенсію, втрати працездатності або смерті вигодонабувачам або учасникам, які є теперішніми або колишніми працівниками (або особами, призначеними такими працівниками), або які не є теперішніми або колишніми працівниками, якщо виплати, що надаються таким вигодонабувачам або учасникам, здійснюються як винагорода за особисті послуги, що надаються Урядовій Організації, Міжнародній Організації або Центральному Банку.

8. Термін “Урядова Організація” означає Уряд України або іншої юрисдикції, будь-який політичний підрозділ України чи іншої юрисдикції (який для уникнення сумнівів включає штат, провінцію, округ або муніципалітет) або будь-яке агентство чи структуру (instrumentality), що повністю підконтрольна Україні чи іншій юрисдикції або будь-кому із зазначеного вище (кожен з них – “Урядова Організація”). Це визначення включає невід’ємні частини, контрольовані організації та політичні підрозділи юрисдикції:

1) “Невід’ємна частина” юрисдикції означає будь-яку особу, організацію, агентство, бюро, фонд, структуру (instrumentality) чи інший орган державної влади або орган місцевого самоврядування, як би він не був сформований, який є органом державної влади або органом місцевого самоврядування для України чи іншої юрисдикції. Чистий дохід органу державної влади або місцевого самоврядування має зараховуватися на його власний рахунок або на інші рахунки юрисдикції, водночас жодна частина не може спрямовуватись на користь будь-якої приватної особи. Невід’ємна частина не включає будь-яку особу, яка є носієм влади, посадовою особою або адміністратором, але яка діє як приватна особа чи від власного імені;

2) Контрольована організація означає Організацію, яка формально відокремлена від України чи іншої юрисдикції або яка іншим чином становить окрему юридично відокремлену організацію, за умови, що:

Організація повністю належить і контролюється однією чи декількома Урядовими Організаціями безпосередньо або через одну чи кілька контрольованих організацій;

чистий дохід Організації зараховується на її власний рахунок або на рахунки однієї або декількох Урядових Організацій, водночас жодна частина її доходу не спрямовується на користь будь-якої приватної особи; та

активи Організації після її припинення переходять у власність до однієї або декількох Урядових Організацій;

3) дохід не вважається таким, що спрямовується на користь приватних осіб, якщо такі особи є визначеними бенефіціарами урядової програми та програмні заходи здійснюються для широкого загалу та стосуються загального добробуту або стосуються адміністрування певної фази управління. Однак, незважаючи на вищевикладене, дохід вважається таким, що спрямовується на користь приватних осіб, якщо дохід отримується шляхом використання урядової організації для ведення господарської діяльності, такої як комерційний банківський бізнес, що передбачає надання фінансових послуг приватним особам.

9. Термін “Центральний Банк” означає установу, яка згідно із законом або санкцією уряду є головним органом влади, відмінним від уряду юрисдикції, що здійснює емісію інструментів, призначених для обігу як валюта. Така установа може включати структуру, яка є відокремленою від уряду юрисдикції, незалежно від того, чи володіє нею юрисдикція повністю або частково.

3. Терміни, пов’язані з визначенням Фінансового Рахунку

1. Термін “Викупна Сума” означає більше з наступного:

суму, яку власник полісу має право отримати у разі відмови або розірвання договору (визначену до вирахування штрафу за дострокове припинення договору страхування або заборгованості за кредитом), та

суму, у межах якої власник полісу може отримати кредит від страховика відповідно до або на підставі договору.

Незалежно від викладеного вище, термін “Викупна Сума” не включає суму, що підлягає сплаті за Договором Страхування:

виключно у разі смерті особи, застрахованої за договором страхування життя;

як відшкодування у разі тілесних ушкоджень або хвороби або інше відшкодування, що забезпечує компенсацію економічної шкоди, понесеної внаслідок настання страхової події;

як відшкодування раніше сплаченої премії (за вирахуванням вартості страхових витрат, незалежно від того, чи їх фактично призначено, чи ні) за Договором Страхування (іншого, ніж інвестиційного страхування життя, або договору ануїтету) через анулювання або розірвання договору, зменшення суми зобов’язань протягом строку дії договору або у зв’язку з перерахунком суми премії через технічні помилки тощо;

як дивіденди власнику полісу (крім дивідендів у разі припинення) за умови, що такі дивіденди відносяться до Договору Страхування, згідно з яким здійснюються виключно виплати для компенсації економічної шкоди, описані в шостому абзаці цього пункту; або

як повернення авансової премії або депозиту премій за Договором Страхування, за яким премія сплачується щонайменше щороку, якщо сума авансової премії або депозиту премій не перевищує розмір наступної річної премії, яка повинна бути сплачена за договором.

2. Термін “Депозитний Рахунок” включає будь-який комерційний, поточний, ощадний, строковий чи терміновий рахунок або рахунок, який засвідчено депозитним сертифікатом, ощадним сертифікатом, інвестиційним сертифікатом, борговим сертифікатом або іншим подібним документом, що ведеться фінансовою установою в ході звичайної банківської чи подібної діяльності. Депозитний рахунок також включає суму, що утримується страховою компанією відповідно до договору про гарантоване інвестування або подібного договору для виплати чи зарахування відсотків на таку суму.

3. Термін “Договір Ануїтету” означає договір, згідно з умовами якого емітент зобов’язується здійснювати виплати протягом періоду часу, визначеного частково або в цілому, з урахуванням очікуваної тривалості життя однієї або декількох фізичних осіб. Термін також включає договір, який вважається Договором Ануїтету згідно із законодавством, нормативною базою або практикою юрисдикції, у якій його було укладено, та згідно з яким емітент зобов’язується здійснювати виплати протягом визначеної кількості років.

4. Термін “Договір Страхування” означає контракт (відмінний від Договору Ануїтету), за яким емітент зобов’язується виплатити суму у разі настання обставин, пов’язаних із ризиками смерті, хвороби та непрацездатності, нещасного випадку, відповідальності перед третіми особами або майновими ризиками.

5. Термін “Договір Страхування з Викупною Сумою” означає договір страхування (відмінний від договору перестрахування збитків між двома страховими компаніями), що має Викупну Суму.

6. Термін “Існуючий Рахунок” означає:

1) Фінансовий Рахунок, який ведеться Підзвітною Фінансовою Установою станом на 30 червня 2023 року, або

2) будь-який Фінансовий Рахунок Власника Рахунку незалежно від дати відкриття такого фінансового рахунку, якщо виконуються наступні умови:

Власник Рахунку також має у Підзвітній Фінансовій Установі (або у Пов’язаної Організації цієї установи, що здійснює діяльність згідно з законодавством України) Фінансовий Рахунок, який є Існуючим Рахунком згідно з підпунктом 1 цього пункту;

Підзвітна Фінансова Установа (і залежно від обставин її Пов’язана Організація, що здійснює діяльність згідно із законодавством України) вважає обидва вищеназвані Фінансові Рахунки і будь-які інші Фінансові Рахунки Власника Рахунку, які згідно з цим підпунктом 2 вважаються Існуючими Рахунками, єдиним Фінансовим Рахунком для цілей виконання вимог стандартів належної обізнаності, викладених у пункті 2 розділу IX цього Порядку, та з метою визначення залишку або вартості будь-якого з Фінансових Рахунків під час застосування будь-яких з вартісних порогів щодо рахунку;

під час перевірки цього Фінансового Рахунку, який є об’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до Процедур AML/KYC, Підзвітній Фінансовій Установі дозволяється покладатись на результати процедур ідентифікації та верифікації клієнта, що були нею здійснені відповідно до Процедур AML/KYC під час первинного фінансового моніторингу Існуючого Рахунку, визначеного в підпункті 1 цього пункту; та

відкриття Фінансового Рахунку не вимагає надання власником рахунка нової, додаткової або оновленої інформації про клієнта для цілей, інших ніж для виконання вимог Загального стандарту звітності CRS.

7. Термін “Існуючий Рахунок Організації” означає Існуючий Рахунок, який належить одній або кільком Організаціям.

8. Термін “Існуючий Рахунок Фізичної Особи” означає Існуючий Рахунок, який належить одній або кільком фізичним особам.

9. Термін “Кастодіальний Рахунок” означає рахунок (відмінний від Договору Страхування або Договору Ануїтету), на якому зберігається (утримується) один або кілька Фінансових Активів на користь іншої особи.

10. Термін “Новий Рахунок” означає Фінансовий Рахунок, що ведеться Підзвітною Фінансовою Установою та який відкрито станом на 01 липня 2023 року або пізніше, якщо він не вважається Існуючим Рахунком за правилами пункту 6 цього підрозділу.

11. Термін “Новий Рахунок Організації” означає Новий Рахунок, який належить одній або декільком Організаціям.

12. Термін “Новий Рахунок Фізичної Особи” означає Новий Рахунок, який належить одній або кільком фізичним особам.

13. Термін “Рахунок з Високою Вартістю” означає Існуючий Рахунок Фізичної Особи із сукупним залишком або вартістю, що перевищує еквівалент 1000000 доларів США, розрахований у гривні станом на 30 червня 2023 року або 31 грудня 2023 року, або 31 грудня будь-якого наступного року.

14. Термін “Рахунок з Низькою Вартістю” означає Існуючий Рахунок Фізичної Особи із сукупним залишком або вартістю на 30 червня 2023 року, що не перевищує еквівалент 1000000 доларів США, розрахований у гривні.

15. Термін “Фінансовий Рахунок” означає рахунок, який веде Фінансова Установа, і включає Депозитний Рахунок, Кастодіальний Рахунок та:

у випадку Інвестиційної Компанії – будь-яку частку в капіталі або у боргових зобов’язаннях Фінансової Установи. Незалежно від вищевикладеного термін “Фінансовий Рахунок” не включає будь-яку частку в капіталі або у боргових зобов’язаннях в Організації, яка є Інвестиційною Компанією, виключно на тій підставі, що вона надає консультації з інвестування та діє від імені або управляє портфелями для і діє від імені клієнта з метою інвестування, управління або адміністрування щодо Фінансових Активів, депонованих від імені клієнта, у Фінансовій Установі, що не є такою Організацією;

у випадку Фінансової Установи, не описаної у попередньому абзаці цього пункту, будь-яку частку в капіталі або у боргових зобов’язаннях Фінансової Установи, якщо клас часток був встановлений з метою уникнення подання звітності відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та цього Порядку; та

будь-який Договір Страхування з Викупною Сумою та будь-який Договір Ануїтету, що укладений або ведеться Фінансовою Установою, інший ніж договір страхування, що не пов’язаний з результатами інвестиційної діяльності, договір негайного довічного ануїтету, що не може бути переданий іншій особі, який укладено з фізичною особою та за яким здійснюються пенсійні виплати або виплати з непрацездатності/інвалідності за рахунком, який вважається Виключеним Рахунком.

Термін “Фінансовий Рахунок” не включає жодного рахунку, який є Виключеним Рахунком.

16. Термін “Частка у Капіталі” означає у випадку партнерства, що є Фінансовою Установою, право на частку капіталу або прибутку в партнерстві. У випадку трасту, що є Фінансовою Установою, вважається, що Частка в Капіталі належить будь-якій особі, яка розглядається як засновник трасту чи бенефіціар всього чи частини трасту, або будь-якій іншій фізичній особі, яка здійснює фактичний ефективний контроль над трастом. Підзвітна Особа вважається бенефіціаром трасту, якщо вона має право отримувати безпосередньо чи опосередковано (наприклад, через номінального утримувача) прибуток (активи) трасту, що розподіляється на користь особи в обов’язковому порядку, або що може розподілятись на її користь в довільному порядку (discretionary distribution). Особа, яка має право на отримання довільно розподіленого прибутку (активів) трасту, буде вважатись бенефіціаром трасту виключно, якщо така особа одержує відповідний прибуток (активи) трасту упродовж звітного періоду (тобто протягом звітного періоду розподілений прибуток (активи) трасту виплачено або затверджено для виплати). Аналогічні правила застосовуються для визначення Підзвітної Особи як бенефіціара правовідносин, еквівалентних або подібних до трасту, або фундації (foundation).

4. Терміни, пов’язані з визначенням Виключеного Рахунку

1. Термін “Виключений Рахунок” означає будь-який з видів рахунків, наведених у цьому підрозділі.

2. Виключеним Рахунком є накопичувальний або пенсійний рахунок, який відповідає таким вимогам:

1) рахунок підлягає регулюванню як особистий пенсійний рахунок або є частиною зареєстрованого або регульованого накопичувального або пенсійного плану для виплати накопиченого внеску або пенсійних виплат (включаючи допомогу у разі інвалідності чи смерті);

2) до рахунку застосовуються пільгові умови оподаткування (тобто внески на рахунок, які в іншому випадку підлягали б оподаткуванню, враховуються у витратах або виключаються із загального доходу власника рахунку для цілей оподаткування, або оподатковуються за зниженою ставкою, або оподаткування інвестиційного доходу з рахунку відкладено, або оподаткування здійснюється за зниженою ставкою);

3) інформація щодо рахунку підлягає включенню у звітність, що подається Компетентному Органу;

4) зняття коштів зумовлено досягненням визначеного віку виходу на пенсію, втратою працездатності чи смертю або застосовуються штрафні санкції у разі зняття коштів до настання таких визначених подій; та

5) щорічні внески обмежуються сумою, еквівалентною 50000 доларів США або меншою, або існує максимальний ліміт пожиттєвих внесків на рахунок у сумі, еквівалентній 1000000 доларів США або меншій, в кожному випадку застосовуючи правила агрегування рахунків та перерахунку валют, викладені в пунктах 4 та 5 розділу IX цього Порядку.

Фінансовий Рахунок, який в інших аспектах задовольняє вимоги підпункту 5 цього пункту, не може розглядатись як такий, що не відповідає цим вимогам, виключно тому, що на такий Фінансовий Рахунок можуть надходити активи або кошти, передані з одного або декількох Фінансових Рахунків, які відповідають вимогам пунктів 2 або 3 цього підрозділу, або від одного або декількох накопичувальних або пенсійних фондів, які відповідають вимогам будь-якого з пунктів 5 – 7 підрозділу 2 цього розділу.

3. Виключеним Рахунком є рахунок, який відповідає таким вимогам:

1) рахунок, що підлягає регулюванню як інструмент інвестування для цілей, відмінних від пенсійних виплат, і регулярно торгується на організованому ринку цінних паперів, або рахунок, що підлягає регулюванню як інструмент заощадження для інших цілей, відмінних від пенсійного накопичення;

2) до рахунку застосовуються пільгові умови оподаткування (тобто внески на рахунок, які в іншому випадку підлягали б оподаткуванню, враховуються у витратах або виключаються із загального доходу власника рахунку для цілей оподаткування, або оподатковуються за зниженою ставкою, або оподаткування інвестиційного доходу з рахунку відкладено, або оподаткування здійснюється за зниженою ставкою);

3) зняття коштів обумовлено дотриманням визначених критеріїв, що стосуються мети інвестиційного або ощадного рахунку (наприклад, надання освітніх або медичних виплат), або при знятті коштів, здійсненому до виконання таких критеріїв, застосовуються штрафні санкції; та

4) щорічні внески обмежуються сумою, еквівалентною 50000 доларів США або меншою, із застосуванням правил агрегування рахунків та перерахунку валют, викладених в пунктах 4 та 5 розділу IX цього Порядку.

Фінансовий Рахунок, який в інших аспектах задовольняє вимоги підпункту 4 цього пункту, не може розглядатись як такий, що не відповідає цим вимогам, виключно тому, що на такий Фінансовий Рахунок можуть надходити активи або кошти, передані з одного або декількох Фінансових Рахунків, які відповідають вимогам пунктів 2 або 3 цього підрозділу, або від одного або декількох накопичувальних або пенсійних фондів, які відповідають вимогам будь-якого з пунктів 5 – 7 підрозділу 2 цього розділу.

4. Виключеним Рахунком є Договір страхування життя з періодом покриття, який закінчується до досягнення застрахованою особою 90-річного віку, за умови, що договір задовольняє такі вимоги:

1) періодичні премії, які з часом не зменшуються та які сплачуються щонайменше раз на рік протягом строку дії договору або до досягнення застрахованою особою віку у 90 років залежно від того, який період коротший;

2) договір не має договірної вартості, до якої будь-яка особа може отримати доступ (шляхом зняття коштів, позики чи іншим способом) без розірвання договору;

3) сума (відмінна від допомоги у випадку смерті), що підлягає сплаті під час розірвання або припинення дії договору, не може перевищувати сукупну суму премій, сплачених за договором, за вирахуванням сум, що нараховуються у разі смерті, захворювання та покриття витрат (незалежно від того, чи вони фактично були виплачені) за період або періоди існування договору, та будь-які суми, сплачені до припинення або розірвання договору; а також

4) договір не передано іншій особі за винагороду.

5. Виключеним Рахунком є рахунок, який ведеться виключно довірителем щодо спадку, якщо документація на такий рахунок включає копію заповіту померлого або свідоцтва про смерть.

6. Виключеним Рахунком є рахунок, створений у зв’язку з будь-чим з такого:

1) судовий наказ або рішення;

2) продаж, обмін або оренда нерухомого чи рухомого майна за умови, що рахунок відповідає наступним вимогам:

на рахунок вноситься тільки перший внесок, завдаток, депозит у сумі, необхідній для забезпечення зобов’язання, безпосередньо пов’язаного з операцією, або подібний платіж, або вноситься фінансовий актив, що вноситься на рахунок у зв’язку з продажем, обміном або орендою власності;

рахунок створюється та використовується виключно для забезпечення зобов’язання покупця сплатити купівельну ціну за майно, продавця сплатити умовне зобов’язання, орендодавця чи орендатора сплатити збитки щодо орендованого майна відповідно до договору оренди;

активи рахунку, включаючи дохід, одержаний з нього, будуть виплачені або розподілені іншим чином на користь покупця, продавця, орендодавця або орендатора (в тому числі для забезпечення зобов’язань такої особи), коли майно продається, обмінюється або повертається, або оренда припиняється;

рахунок не є маржинальним або подібним рахунком, створеним у зв’язку з продажем або обміном Фінансового Активу; а також

рахунок не пов’язаний з рахунком, описаним у пункті 7 цього підрозділу;

3) зобов’язання Фінансової Установи, що обслуговує позику, забезпечену заставою нерухомого майна, відкласти частину платежу виключно для полегшення сплати податків або оплати страхування, що пов’язане з нерухомим майном, у майбутньому;

4) зобов’язання Фінансової Установи виключно сприяти сплаті податків у майбутньому.

7. Виключеним Рахунком є Депозитний Рахунок, що відповідає таким вимогам:

рахунок існує виключно тому, що клієнт здійснює платіж, який перевищує баланс заборгованості за кредитною карткою або іншим поновлюваним кредитним засобом, і переплата не відразу повертається клієнту; та

до 01 жовтня 2023 року включно Фінансова Установа впроваджує політику та процедури, які перешкоджають клієнту робити переплати у сумі понад еквівалент 50000 доларів США, або які забезпечують, щоб переплата будь-яким клієнтом у сумі понад еквівалент 50000 доларів США поверталась клієнтові протягом 60 днів, у кожному випадку із застосуванням правил агрегування рахунків та перерахунку валют, викладених у пунктах 4 та 5 розділу IX цього Порядку. Для вказаних цілей сума переплати клієнта не враховується під час розрахунку кредитного балансу у частині платежів, які є спірними, але враховується у сумі кредитних залишків, що виникають внаслідок повернення товарів. Організація, створена починаючи з 01 липня 2023 року, повинна впровадити вказані у цьому абзаці політику та процедури протягом шести календарних місяців починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому здійснено державну реєстрацію юридичної особи або акредитацію відокремленого підрозділу іноземної Організації.

8. Виключеним Рахунком є будь-який інший рахунок, який становить низький ризик його використання для ухилення від сплати податків та має суттєво подібні характеристики до будь-якого з рахунків, описаних у пунктах 2 – 7 цього підрозділу, та включений до переліку Виключених Рахунків, затвердженого Мінфіном.

5. Терміни, пов’язані з визначенням Підзвітного Рахунку

1. Термін “Активна НФО” означає будь-яку НФО, яка відповідає будь-якому з таких критеріїв:

1) менше 50 % валового доходу такої НФО за попередній календарний рік або за інший відповідний звітний період є пасивним доходом та менше 50 % активів, якими володіла така НФО протягом попереднього календарного року або іншого відповідного звітного періоду, є активами, які приносять або утримуються для отримання пасивного доходу;

2) акції такої НФО перебувають у регулярному обігу на організованому ринку цінних паперів або така НФО є Пов’язаною Організацією іншої Організації, акції якої перебувають у регулярному обігу на організованому ринку цінних паперів;

3) НФО є Урядовою Організацією, Міжнародною Організацією, Центральним Банком або Організацією, що повністю належить одному або декільком з вищезазначених осіб;

4) переважно вся діяльність такої НФО складається з утримання (повністю або частково) акцій, що знаходяться в обігу, або надання фінансування та послуг одному або декільком дочірнім компаніям, які здійснюють господарську діяльність, відмінну від діяльності Фінансової Установи, за винятком того, що Організація не вважається такою (Активною НФО), якщо вона функціонує (або позиціонується) як інвестиційний фонд, такий як фонд з приватним капіталом, венчурний фонд, фонд з викупом у кредит чи будь-який інвестиційний механізм, метою якого є придбання чи фінансування компаній, та потім отримання частки участі у таких компаніях в якості капітальних активів для інвестиційних цілей;

5) НФО поки не здійснює підприємницьку діяльність та не має історії попередньої діяльності, але інвестує капітал в активи з наміром займатися іншою діяльністю, ніж Фінансова Установа, за умови, що НФО не може підпадати під це виключення з дати, що настає після спливу 24 місяців з дати створення НФО;

6) НФО не була Фінансовою Установою протягом останніх п’яти років та наразі знаходиться у процесі ліквідації своїх активів чи реорганізації з метою продовження чи відновлення операцій у межах господарської діяльності, іншої ніж діяльність Фінансової Установи;

7) НФО в основному займається операціями фінансування та хеджування з/для Пов’язаних Організацій, які не є Фінансовими Установами, та не надає послуг з фінансування та хеджування будь-якій Організації, яка не є Пов’язаною Організацією, за умови, що група будь-яких таких Пов’язаних Організацій в основному займається іншою діяльністю, ніж діяльність Фінансової Установи; або

8) НФО відповідає усім таким вимогам:

НФО створена та здійснює діяльність в Україні чи іншій юрисдикції резидентства виключно для релігійних, благодійних, наукових, мистецьких, культурних, спортивних або освітніх цілей; чи створена та здійснює діяльність в Україні чи іншій юрисдикції свого резидентства і є професійною організацією, союзом підприємців, торговою палатою, профспілкою, сільськогосподарською чи садівничою організацією, громадським союзом чи організацією, що здійснює діяльність виключно з метою покращення соціального добробуту;

НФО звільнено від оподаткування податком на прибуток в Україні чи іншій юрисдикції резидентства;

НФО не має акціонерів чи учасників, що мають майнову або бенефіціарну частку у її доходах чи активах;

відповідні закони України чи іншої юрисдикції резидентства НФО або установчі документи НФО не дозволяють розподіляти будь-які доходи чи активи НФО чи використовувати їх на користь приватної особи чи Організації, яка не є благодійною, інакше, ніж в межах здійснення НФО благодійної діяльності, або у зв’язку з виплатою належної компенсації за надані послуги, або виплатою справедливої ринкової ціни за майно придбане НФО; та

відповідні закони України чи іншої юрисдикції резидентства НФО чи установчі документи НФО вимагають, щоб після ліквідації чи припинення НФО всі її активи було передано Урядовій Організації чи іншій неприбутковій організації, чи передачі виморочного майна уряду юрисдикції місцезнаходження НФО чи будь-якому його політичному підрозділу.

2. Термін “Контролюючі Особи” означає фізичних осіб, які здійснюють контроль над Організацією. У випадку трасту такий термін означає засновника(-ів), управителя (довірчого власника)(-ів), захисника(-ів) (якщо такі є), вигодоодержувача(-ів) або клас(-и) вигодоодержувачів та будь-яку іншу фізичну особу(осіб), які здійснюють вирішальний вплив на траст, а для правових утворень, інших аніж траст, цей термін означає осіб, які мають еквівалентний або аналогічний статус. Термін “Контролюючі Особи” повинен тлумачитись у спосіб, що відповідає двадцять четвертій та двадцять п’ятій Рекомендаціям Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

3. Термін “НФО” означає будь-яку Організацію, яка не є Фінансовою Установою (нефінансова організація).

4. Термін “Особа Підзвітної Юрисдикції” означає фізичну особу або Організацію, яка є резидентом Підзвітної Юрисдикції, відповідно до податкового законодавства такої юрисдикції, або правонаступника померлої особи, яка була резидентом такої Підзвітної Юрисдикції. Для цих цілей Організація, така як партнерство, партнерство з обмеженою відповідальністю або подібна правова форма, яка не має резидентства для цілей оподаткування, розглядається як резидент юрисдикції, в якій знаходиться місце її ефективного управління.

5. Термін “Пасивна НФО” означає будь-яку Організацію з таких:

НФО, яка не є Активною НФО; або

Інвестиційна Компанія, визначена у підпункті 2 пункту 3 підрозділу 1 цього розділу, яка не є Фінансовою Установою Юрисдикції-Учасниці.

6. Термін “Підзвітна Особа” означає: особу Підзвітної Юрисдикції, відмінну від:

корпорації, акції якої регулярно торгуються на одному або декількох організованих ринках цінних паперів;

будь-якої корпорації, яка є Пов’язаною Організацією для корпорації, описаною в попередньому абзаці цього пункту;

Урядової Організації;

Міжнародної Організації;

Центрального Банку; або

Фінансової Установи.

7. Термін “Підзвітна Юрисдикція” означає:

для цілей здійснення процедур належної комплексної перевірки фінансових рахунків – будь-яка юрисдикція, інша ніж Україна та Сполучені Штати Америки;

для цілей подання звіту про підзвітні рахунки за певний звітний період – будь-яка юрисдикція, яка була включена до переліку Підзвітних Юрисдикцій у будь-який час протягом такого звітного періоду, за який подається звіт про підзвітні рахунки.

До переліку Підзвітних Юрисдикцій включаються Юрисдикції-Учасниці, яким Компетентний Орган зобов’язаний надавати інформацію, визначену у розділі II Багатосторонньої угоди CRS. Перелік Підзвітних Юрисдикцій оприлюднюється на офіційному вебсайті (вебпорталі) Компетентного Органу.

8. Термін “Підзвітний Рахунок” означає рахунок, який належить одній або більшій кількості Підзвітних Осіб, або Пасивній НФО з однією або кількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами, за умови, що він ідентифікований як такий відповідно до процедур належної комплексної перевірки, описаних у розділах IV – IX цього Порядку.

9. Термін “Юрисдикція-Учасниця” означає будь-яку юрисдикцію, яка:

є стороною Багатосторонньої угоди CRS, відповідно до якої вона зобов’язана надавати Компетентному Органу інформацію, визначену у розділі II вказаної угоди; та

яка включена до переліку Юрисдикцій-Учасниць.

До переліку Юрисдикцій-Учасниць включаються юрисдикції, для яких Багатостороння угода CRS вважається такою, що почала діяти стосовно України відповідно до пункту 1(h) розділу 1 Багатосторонньої угоди CRS, протягом звітного періоду. Перелік Юрисдикцій-Учасниць оприлюднюється на офіційному вебсайті (вебпорталі) Компетентного Органу.

6. Інші визначення

1. Термін “Власник Рахунку” означає особу, зазначену чи ідентифіковану як власник Фінансового Рахунку Фінансовою Установою, що веде такий рахунок. Особа (інша ніж Фінансова Установа), що володіє Фінансовим Рахунком в інтересах чи на користь іншої особи, діючи в якості агента, кастодіана, довіреної особи, особи з правом підпису, інвестиційного радника чи посередника, не вважається такою, що є власником рахунку для цілей цього Порядку, а відповідна інша особа вважається власником такого рахунку. У випадку Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету Власник Рахунку – це будь-яка особа, яка має право доступу до Викупної Суми чи право змінювати бенефіціара за договором. Якщо жодна особа не може мати право доступу до Викупної Суми чи право змінити бенефіціара, то Власником Рахунку є будь-яка особа, що названа власником в договорі, а також будь-яка особа з правом на отримання виплати згідно з умовами такого договору. Після закінчення терміну дії Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету кожна особа, яка має право отримувати виплату за таким договором, вважається Власником Рахунку.

2. Термін “документ самостійної оцінки” означає документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно Власника Рахунку та/або стосовно Контролюючої Особи Пасивної НФО, який зобов’язана отримати Підзвітна Фінансова Установа від Власника Рахунку у випадках, визначених цим Порядком для встановлення юрисдикції, резидентом якої є Власник Рахунку та/або Контролююча Особа.

3. Термін “Документальний Доказ” включає будь-що з такого:

сертифікат (довідка) резиденства, виданий уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом) у тій юрисдикції, резидентом якої є особа (отримувач платежу) згідно з її заявою;

стосовно фізичної особи – будь-яке чинне посвідчення особи, видане уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом), в якому вказано повне ім’я особи та яке зазвичай використовується з метою ідентифікації особи.

стосовно Організації – будь-який офіційний документ, виданий уповноваженим державним органом (наприклад, урядом, його агентством чи муніципалітетом), в якому вказано найменування Організації та адресу її головного офісу в юрисдикції, резидентом якої є Організація за її заявою або в якій вона зареєстрована чи створена;

будь-який перевірений аудитором фінансовий звіт, кредитний звіт третьої особи, підтвердження реєстрації банкрутства або звіт регулятора ринку цінних паперів.

Під час перевірки Існуючих Рахунків Організацій Підзвітна Фінансова Установа має право використовувати як Документальний Доказ будь-яку класифікацію, наявну в базах даних / записах Підзвітної Фінансової Установи, яка стосується Власника Рахунку, визначену на основі стандартизованої галузевої системи кодування, що застосовується Підзвітною Фінансовою Установою в ході звичайної ділової практики для виконання вимог Процедур AML/KYC або цілей інших, ніж оподаткування, та яка була впроваджена Підзвітною Фінансовою Установою раніше дати, використаної для класифікації фінансового рахунку як Існуючого Рахунку, за умови, що Підзвітна Фінансова Установа не знає або не має підстав вважати, що така класифікація є неточною або недостовірною. Термін “стандартизована галузева система кодування” означає систему кодування, яка використовується для класифікації суб’єктів за типом діяльності для цілей, відмінних від оподаткування. Прикладами стандартизованої галузевої системи кодування є Міжнародна стандартна галузева класифікація (ISIC), що використовується Організацією Об’єднаних Націй, Класифікація видів економічної діяльності Європейського Співтовариства (NACE), Північноамериканська система класифікації галузей економіки (NAICS), Національний класифікатор ДК 009:2010 “Класифікація видів економічної діяльності” (КВЕД-2010).

4. Термін “ІПН” означає ідентифікаційний номер платника податків (або функціональний еквівалент за відсутності ідентифікаційного номера платника податків).

5. Термін “Компетентний Орган” означає ДПС або її правонаступника.

6. Термін “пасивний дохід” означає будь-який з таких видів доходів:

1) доходи, визначені у підпункті 14.1.268 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу;

2) дохід, еквівалентний процентам;

3) дохід від нерухомого майна та роялті, крім доходу від оренди нерухомого майна та роялті, що одержуються в ході звичайної господарської діяльності, яка ведеться НФО повністю або частково через її власних працівників;

4) ануїтет;

5) перевищення прибутку над збитками від операцій з продажу або обміну Фінансових Активів, у результаті чого можуть отримуватись доходи, перелічені у попередніх підпунктах 1 – 4;

6) перевищення прибутку над збитками, що виникає в результаті здійснення операцій (включаючи опціони, ф’ючерси, форварди та інші деривативні контракти) з будь-якими Фінансовими Активами;

7) перевищення прибутку над збитками від курсової різниці;

8) чистий дохід від свопів;

9) суми, одержані за Договорами Страхування з Викупною Сумою.

7. Термін “Організація” означає юридичну особу або правове утворення, такі як корпорація, партнерство, траст або фонд.

8. Організація є “Пов’язаною Організацією” іншої Організації, якщо:

одна з Організацій контролює іншу Організацію; або

обидві Організації знаходяться під спільним контролем; або

обидві Організації є Інвестиційними Компаніями відповідно до підпункту 2 пункту 3 підрозділу 1 цього розділу, що перебувають під спільним управлінням особи, що виконує обов’язки щодо здійснення належної комплексної перевірки для вказаних Інвестиційних Компаній.

З цією метою контроль включає пряме або опосередковане володіння понад 50 % голосів та вартості Організації.

9. Термін “Процедури AML/KYC” означає заходи належної перевірки клієнтів, які Підзвітна Фінансова Установа застосовує відповідно до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” та/або заходи, передбачені пунктом 39³.11 статті 39³ розділу I Кодексу.

III. Інформація, що підлягає встановленню та звітуванню щодо кожного підзвітного рахунку

1. З урахуванням особливостей, визначених у пунктах 3 – 5 цього розділу, кожна Підзвітна Фінансова Установа зобов’язана встановлювати та включати до звіту про підзвітні рахунки таку інформацію щодо кожного Підзвітного Рахунку, який вона веде:

1) ім’я, адресу, юрисдикцію (юрисдикції) резидентства, ІПН та дату і місце народження (для фізичної особи) кожної Підзвітної Особи, яка є Власником Рахунку щодо рахунку, а у випадку будь-якої Організації, яка є Власником Рахунку та яка після застосування процедур належної перевірки відповідно до розділів VII – IX цього Порядку визначена такою, що має одну чи більше Контролюючі Особи, які є Підзвітними Особами, – найменування, адресу, юрисдикцію (юрисдикції) резидентства та ІПН Організації, а також ім’я, адресу, юрисдикцію (юрисдикції) резидентства, ІПН та дату і місце народження кожної Підзвітної Особи;

2) номер рахунку (або функціональний еквівалент у разі відсутності номера рахунку);

3) найменування та реєстраційний номер Підзвітної Фінансової Установи;

4) залишок чи вартість рахунку (у тому числі у випадку Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету – Викупну Суму або вартість, що підлягає відшкодуванню) станом на кінець відповідного звітного календарного року або іншого відповідного звітного періоду або, якщо рахунок був закритий протягом такого року або періоду, – на дату закриття рахунку;

5) у випадку будь-якого Кастодіального Рахунку:

загальну валову суму відсотків, загальну валову суму дивідендів та загальну валову суму іншого доходу, згенерованого стосовно активів на рахунку, які виплачено або зараховано на рахунок (або щодо рахунку) протягом календарного року або іншого відповідного звітного періоду; та

загальну валову суму надходжень від продажу чи викупу Фінансових Активів, сплачених або зарахованих на рахунок протягом календарного року або іншого відповідного звітного періоду, щодо якого Підзвітна Фінансова Установа виступала як зберігач, брокер, номінальний утримувач або діяла іншим чином як агент Власника Рахунку;

6) у випадку будь-якого Депозитного Рахунку – загальну валову суму відсотків, сплачених або зарахованих на рахунок протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду; та

7) у випадку будь-якого рахунку, не зазначеного в підпунктах 5 або 6 цього пункту, – загальну валову суму, сплачену або зараховану Власнику Рахунку щодо такого рахунку протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, стосовно якого Підзвітна Фінансова Установа є боржником або дебітором, у тому числі сукупну суму будь-яких викупних виплат, сплачених Власнику Рахунку протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду.

2. Для інформації, зазначеної у підпунктах 4 – 7 пункту 1 цього розділу, у звіті про підзвітні рахунки визначається валюта, в якій виражена кожна вартість або сума.

3. Незважаючи на вимоги підпункту 1 пункту 1 цього розділу, Підзвітна Фінансова Установа не зобов’язана включати до звіту про підзвітні рахунки інформацію про ІПН чи дату народження щодо кожного Підзвітного Рахунку, який є Існуючим Рахунком, якщо в записах (реєстрах) Підзвітної Фінансової Установи відсутня відповідна інформація та її збір не є обов’язковим відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, яке застосовується до Підзвітної Фінансової Установи. Підзвітна Фінансова Установа повинна здійснити належні заходи для отримання інформації про ІПН та дату народження щодо Існуючих Рахунків до кінця другого календарного року, наступного за роком, у якому такі Рахунки були визначені як Підзвітні Рахунки.

4. Незважаючи на вимоги підпункту 1 пункту 1 цього розділу, Підзвітна Фінансова Установа не зобов’язана включати до звіту про підзвітні рахунки ІПН щодо Підзвітного Рахунку, якщо ІПН не було видано (присвоєно) особі відповідною Підзвітною Юрисдикцією.

5. Незважаючи на вимоги підпункту 1 пункту 1 цього розділу, Підзвітна Фінансова Установа не зобов’язана включати до звіту про підзвітні рахунки інформацію про місце народження особи, якщо:

отримання такої інформації не передбачено вимогами законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або іншим законодавством, що застосовуються до Підзвітної Фінансової Установи, починаючи з 01 липня 2023 року; та

відповідна інформація відсутня в пошуковій електронній базі даних (electronically searchable data), яку веде Підзвітна Фінансова Установа.

6. Фінансовий рахунок з від’ємним значенням залишку або вартості вважається таким, залишок або вартість якого дорівнює нулю.

IV. Загальні вимоги до належної комплексної перевірки

1. Рахунок розглядається як Підзвітний Рахунок, починаючи з дати, коли його ідентифіковано таким відповідно до процедур належної комплексної перевірки, описаних у розділах IV – IX цього Порядку, та якщо пунктом 53¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу не передбачено інше, інформація щодо Підзвітного Рахунку повинна щороку включатись до звіту про підзвітні рахунки та подаватись до 01 липня року, наступного за звітним роком, якого стосується відповідна інформація.

2. Залишок або вартість рахунку визначається станом на останній день календарного року або іншого відповідного звітного періоду, якщо інше не передбачено законодавством, затвердженим для впровадження вимог Багатосторонньої угоди CRS.

3. Якщо порогове значення залишку або вартості підлягає визначенню станом на останній день календарного року, відповідний залишок або вартість повинні бути визначені станом на останній день звітного періоду, який закінчується цим календарним роком або протягом нього.

4. Підзвітна Фінансова Установа має право залучати на договірній основі іншого суб’єкта господарювання для здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків та підготовки звітів про підзвітні рахунки у порядку, передбаченому розділом X цього Порядку. При цьому належне виконання зобов’язань, які законодавством покладаються на Підзвітну Фінансову Установу, залишається обов’язком цієї установи.

5. Підзвітна Фінансова Установа має право прийняти рішення про застосування розділів V – IX цього Порядку, про що має бути вказано у внутрішніх документах CRS (розроблених відповідно до вимог розділу XI цього Порядку), з урахуванням таких змін:

1) застосовувати до усіх або до чітко визначеної групи Існуючих Рахунків процедури належної комплексної перевірки, встановлені для Нових Рахунків. Якщо Підзвітна Фінансова Установа приймає рішення про застосування процедур належної комплексної перевірки для Нових Рахунків до перевірки Існуючих Рахунків, інші правила для Існуючих Рахунків продовжують застосовуватися;

2) застосовувати процедури належної комплексної перевірки, передбачені для Рахунків з Високою Вартістю, до Рахунків з Низькою Вартістю;

3) застосовувати до Рахунків з Низькою Вартістю правила, встановлені підпунктом 1 пункту 2 розділу V цього Порядку. Якщо Підзвітна Фінансова Установа за результатом застосування вказаних правил не виявила поточного місця проживання власника рахунку, Підзвітна Фінансова Установа зобов’язана перевірити рахунок на наявність ознак приналежності відповідно до правил підпункту 2 пункту 2 розділу V цього Порядку;

4) застосовувати правила пунктів 2 – 4 розділу VII цього Порядку для визначення Існуючих Рахунків Організацій, які підлягають перевірці відповідно до вимог розділу VII цього Порядку.

6. До Фінансового Рахунка, власником якого є фізична особа, яка діє як партнер партнерства, створеного відповідно до законодавства іншої юрисдикції, застосовуються правила належної комплексної перевірки для фінансових рахунків Організацій.

7. Правила розділів V – IX цього Порядку застосовуються з урахуванням додаткових правил, визначених у розділі XII цього Порядку.

V. Належна комплексна перевірка існуючих рахунків фізичних осіб

1. Для виявлення Підзвітних Рахунків серед Існуючих Рахунків Фізичних Осіб застосовуються процедури належної комплексної перевірки, визначені пунктами 2 – 5 цього розділу.

2. До Рахунків з Низькою Вартістю застосовуються такі процедури:

1) якщо Підзвітна Фінансова Установа має у своїх записах поточну адресу проживання фізичної особи – Власника Рахунку, підтверджену Документальним Доказом, то така Підзвітна Фінансова Установа має право розглядати фізичну особу – Власника Рахунку як податкового резидента юрисдикції, в якій знаходиться адреса, з метою визначення, чи є такий Власник Рахунку Підзвітною Особою;

2) якщо Підзвітна Фінансова Установа не має Документального Доказу поточної адреси проживання фізичної особи – Власника Рахунку, як передбачено у підпункті 1 цього пункту, то Підзвітна Фінансова Установа здійснює перевірку даних у пошукових електронних базах даних, які вона веде, для встановлення наявності щонайменше однієї з таких ознак приналежності та застосовує правила підпунктів 3 – 6 цього пункту:

ідентифікація Власника Рахунку як резидента Підзвітної Юрисдикції;

поточна поштова адреса або адреса проживання (в тому числі поштова скринька) у Підзвітній Юрисдикції;

один або більше телефонні номери у Підзвітній Юрисдикції та жодного телефонного номера в Україні;

постійно діючі вказівки (standing instructions) (крім тих, що стосуються Депозитного Рахунку) щодо переказу коштів на рахунок, який обслуговується в Підзвітній Юрисдикції;

чинна довіреність або повноваження з правом підпису, надані особі, з адресою у Підзвітній Юрисдикції; або

вказівка притримати/не відправляти кореспонденцію (“hold mail instruction”) або адреса для переадресації (“in-care-of address”) у Підзвітній Юрисдикції, якщо в документах щодо Власника Рахунку, наявних у Підзвітної Фінансової Установи, відсутня будь-яка інша адреса;

3) якщо під час електронного пошуку, здійсненого відповідно до підпункту 2 цього пункту, не виявлено жодної з ознак приналежності, Підзвітна Фінансова Установа не зобов’язана здійснювати додаткові дії для перевірки рахунку допоки не зміняться обставини, в результаті яких установою буде виявлено одну або декілька ознак приналежності для рахунку, або поки рахунок не стане Рахунком з Високою Вартістю;

4) якщо під час електронного пошуку виявлено одну з ознак, наведених у підпункті 2 цього пункту, або змінилися обставини, в результаті яких було виявлено одну або кілька ознак приналежності щодо рахунку, то Підзвітна Фінансова Установа повинна розглядати Власника Рахунку як податкового резидента кожної Підзвітної Юрисдикції, якої стосується ознака, за винятком випадків, у яких Підзвітна Фінансова Установа приймає рішення застосувати підпункт 6 цього пункту, та щодо цього рахунку застосовується один з винятків, вказаних у підпункті 6 цього пункту;

5) якщо під час електронного пошуку виявлено вказівку притримати/не відправляти кореспонденцію (“hold mail instruction”) або адресу для переадресації (“in-care-of address”) і не виявлено жодної іншої адреси Власника Рахунку та жодної іншої зазначеної в підпункті 2 цього пункту ознаки приналежності, Підзвітна Фінансова Установа повинна у порядку, що найбільш відповідає обставинам, здійснити пошук даних у паперовій формі відповідно до підпункту 2 пункту 3 цього розділу або докласти зусиль для отримання від Власника Рахунку документа самостійної оцінки або Документального Доказу з метою визначення резидентства для цілей оподаткування такого Власника Рахунку. Якщо пошук даних у паперовій формі не дозволяє встановити ознаку приналежності, а спроба отримати документ самостійної оцінки чи Документальний Доказ не є успішною, Підзвітна Фінансова Установа повинна повідомити про такий рахунок у звіті про підзвітні рахунки як про незадокументований рахунок;

6) незважаючи на факт виявлення ознак приналежності відповідно до підпункту 2 цього пункту, Підзвітна Фінансова Установа не зобов’язана розглядати Власника Рахунку як резидента певної Підзвітної Юрисдикції, якщо:

інформація про Власника Рахунку містить поточну поштову адресу або адресу проживання у Підзвітній Юрисдикції, один або більше телефонні номери у Підзвітній Юрисдикції (і жодного телефонного номера в Україні) або постійно діючі вказівки (“standing instructions”) (щодо Фінансових Рахунків, інших ніж Депозитні Рахунки) щодо переказу коштів на рахунок, який ведеться в Підзвітній Юрисдикції, проте Підзвітна Фінансова Установа отримує або має запис про такі попередньо перевірені документи: документ самостійної оцінки Власника Рахунку щодо юрисдикції (юрисдикцій) резидентства такого Власника Рахунку, що не включає таку Підзвітну Юрисдикцію; та Документальний Доказ, який підтверджує, що Власник Рахунку не підлягає звітуванню; або

інформація про Власника Рахунку містить чинну довіреність або повноваження з правом підпису, надані особі з адресою у Підзвітній Юрисдикції, проте Підзвітна Фінансова Установа отримує або має запис про такі попередньо перевірені документи: документ самостійної оцінки Власника Рахунку щодо юрисдикції (юрисдикцій) резидентності такого Власника Рахунку, що не включає таку Підзвітну Юрисдикцію; або Документальний Доказ, що підтверджує, що Власник Рахунку не підлягає звітуванню.

3. До Рахунків з Високою Вартістю застосовуються такі процедури поглибленої перевірки:

1) Підзвітна Фінансова Установа повинна здійснити аналіз даних у пошукових електронних базах даних, які вона веде, на наявність будь-яких ознак приналежності, які перераховані у підпункті 2 пункту 2 цього розділу;

2) якщо пошукові електронні бази даних Підзвітної Фінансової Установи містять пошукові поля та охоплюють усю інформацію, вказану у підпункті 3 цього пункту, то подальший пошук даних у паперовій формі не потрібен. Якщо пошукові електронні бази даних не охоплюють усю необхідну інформацію, то щодо Рахунків з Високою Вартістю для виявлення будь-яких ознак приналежності, зазначених у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, Підзвітна Фінансова Установа повинна додатково перевірити поточний клієнтський файл (current customer master file), а у разі відсутності в ньому інформації – також наступні документи, пов’язані з рахунком та отримані Підзвітною Фінансовою Установою протягом останніх п’яти років:

актуальні Документальні Докази, зібрані щодо рахунку;

актуальний укладений договір або документація про відкриття рахунку;

актуальна документація, отримана Підзвітною Фінансовою Установою, відповідно до Процедур AML/KYC або для інших регуляторних цілей;

будь-які довіреності чи інші форми повноважень з правом підпису щодо рахунка, що є чинними; та

будь-які постійно діючі вказівки (“standing instructions”) (не застосовується до Депозитного Рахунку) щодо переказу коштів, що є чинними;

3) від Підзвітної Фінансової Установи не вимагається здійснювати пошук даних у паперовій формі відповідно до підпункту 2 цього пункту, якщо пошукові електронні бази даних Підзвітної Фінансової Установи містять інформацію про:

статус резидентства для цілей оподаткування Власника Рахунку;

адресу проживання Власника Рахунку та поштову адресу, які на дату перевірки зафіксовані у документах Підзвітної Фінансової Установи;

номер (номери) телефону Власника Рахунку, який (які) на дату перевірки зафіксований(ні) у документах Підзвітної Фінансової Установи (за наявності);

для усіх Фінансових Рахунків, крім Депозитних Рахунків: наявність постійно діючих вказівок щодо переказу коштів з одного рахунку на інший (у тому числі на рахунок в іншому підрозділі цієї ж Підзвітної Фінансової Установи або іншої Фінансової Установи);

наявність щодо Власника Рахунка поточної адреси для переадресації (“in-care-of address”) або вказівки притримати/не відправляти кореспонденцію (“hold mail instruction”); та

наявність будь-якої довіреності або повноважень з правом підпису щодо рахунку;

4) додатково до описаних в попередніх підпунктах цього пункту заходів з пошуку даних в електронній та паперовій формі Підзвітна Фінансова Установа повинна вважати Підзвітним Рахунком будь-який Рахунок з Високою Вартістю, закріплений за менеджером по роботі з клієнтами (у тому числі будь-які Фінансові Рахунки, агреговані з таким Рахунком з Високою Вартістю), якщо менеджеру по роботі з клієнтами фактично відомо, що Власник Рахунку є Підзвітною Особою;

5) у разі встановлення ознак приналежності щодо Рахунку з Високою Вартістю Підзвітна Фінансова Установа застосовує наступні правила.

Якщо жодна з ознак приналежності, наведених у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, не виявлена під час здійснення поглибленої перевірки Рахунків з Високою Вартістю та відповідно до підпункту 4 цього пункту не було виявлено, що рахунок належить Підзвітній Особі, то Підзвітна Фінансова Установа не зобов’язана здійснювати додаткові дії для перевірки рахунку допоки не зміняться обставини, в результаті яких рахунок буде мати одну або кілька ознак приналежності.

Якщо будь-яка з ознак приналежності, наведених в абзацах 2 – 6 підпункту 2 пункту 2 цього розділу, виявлена під час поглибленої перевірки Рахунків з Високою Вартістю або якщо змінилися обставини, в результаті чого виявлено одну або кілька ознак приналежності щодо рахунку, то Підзвітна Фінансова Установа повинна розглядати рахунок як Підзвітний Рахунок щодо кожної Підзвітної Юрисдикції, якої стосується ознака, якщо тільки Підзвітна Фінансова Установа не приймає рішення застосувати підпункт 6 пункту 2 цього розділу, та до рахунку застосовується один з винятків, передбачених цим підпунктом 6 пункту 2 цього розділу.

Якщо під час поглибленої перевірки Рахунків з Високою Вартістю виявлено адресу для переадресації (“in-care-of address”) або вказівку притримати/не відправляти кореспонденцію (“hold mail instruction”) та не виявлено жодної іншої адреси Власника Рахунку та жодної іншої зазначеної в абзацах 2 – 6 підпункту 2 пункту 2 цього розділу ознаки приналежності, Підзвітна Фінансова Установа повинна отримати від Власника Рахунку документ самостійної оцінки або Документальний Доказ з метою визначення резидентства для цілей оподаткування такого Власника Рахунку. Якщо Підзвітна Фінансова Установа не може отримати документ самостійної оцінки чи Документальний Доказ, вона повинна повідомити про такий рахунок у звіті про підзвітні рахунки як про незадокументований рахунок;

6) якщо станом на 01 липня 2023 року Існуючий Рахунок Фізичної Особи не був Рахунком з Високою Вартістю, але стає таким станом на 31 грудня 2023 року або станом на останній день будь-якого наступного календарного року, Підзвітна Фінансова Установа повинна застосувати передбачені цим пунктом 3 процедури поглибленої перевірки щодо такого рахунку протягом календарного року, наступного за роком, в якому рахунок стає Рахунком з Високою Вартістю. Якщо за результатами поглибленої перевірки рахунок визначається як Підзвітний Рахунок, то Підзвітна Фінансова Установа повинна подавати відомості про такий рахунок у звіті про підзвітні рахунки за рік, в якому Підзвітний Рахунок був виявлений, та у подальшому щорічно до тих пір, поки Власник Рахунку не перестане бути Підзвітною Особою;

7) після застосування Підзвітною Фінансовою Установою описаних у цьому пункті 3 процедур поглибленої перевірки щодо Рахунку з Високою Вартістю Підзвітна Фінансова Установа не зобов’язана повторно застосовувати такі процедури щодо того ж рахунку у наступні календарні роки (крім отримання інформації від менеджера по роботі з клієнтами відповідно до вимог підпункту 4 цього пункту), за винятком рахунку, який є незадокументованим. Підзвітна Фінансова Установа повинна щороку повторно застосовувати процедури поглибленої перевірки щодо незадокументованого рахунку, допоки відповідний рахунок не перестане бути незадокументованим;

8) у разі зміни обставин щодо Рахунку з Високою Вартістю, в результаті чого щодо рахунку виявлені одна або кілька наведених у підпункті 2 пункту 2 цього розділу ознак приналежності, Підзвітна Фінансова Установа повинна розглядати цей рахунок як Підзвітний Рахунок щодо кожної Підзвітної Юрисдикції, якої стосується ознака, якщо тільки Підзвітна Фінансова Установа не приймає рішення застосувати підпункт 6 пункту 2 цього розділу, та до рахунку застосовується один з винятків, передбачених цим підпунктом 6 пункту 2;

9) Підзвітна Фінансова Установа повинна впровадити процедури, які забезпечують, щоб менеджер по роботі з клієнтами виявляв будь-які зміни обставин, пов’язані з рахунком. Зокрема, якщо менеджер по роботі з клієнтами отримає повідомлення про те, що Власник Рахунку має нову поштову адресу у Підзвітній Юрисдикції, то Підзвітна Фінансова Установа повинна розглядати нову адресу як зміну обставин, та якщо установа приймає рішення вжити заходи, передбачені підпунктом 6 пункту 2 цього розділу, то вона повинна отримати відповідні документи від Власника Рахунку.

4. Перевірка Існуючих Рахунків Фізичних Осіб повинна бути завершена:

до 31 грудня 2023 року для Рахунків з Високою Вартістю;

до 31 грудня 2024 року для Рахунків з Низькою Вартістю.

5. Будь-який Існуючий Рахунок Фізичної Особи, який відповідно до правил цього розділу був визначений як Підзвітний Рахунок, розглядається як Підзвітний Рахунок протягом усіх наступних років, до тих пір, поки Власник Рахунку не перестане бути Підзвітною Особою.

VI. Належна комплексна перевірка нових рахунків фізичних осіб

1. Для виявлення Підзвітних Рахунків серед Нових Рахунків Фізичних Осіб застосовуються процедури належної комплексної перевірки, визначені пунктами 2 – 4 цього розділу.

2. Щодо Нових Рахунків Фізичних Осіб під час відкриття рахунку Підзвітна Фінансова Установа повинна отримати документ самостійної оцінки (який може бути частиною документації, необхідної для відкриття рахунку), який дозволяє Підзвітній Фінансовій Установі встановити резидентство(а) Власника Рахунку для цілей оподаткування, а також підтвердити достовірність такого документа самостійної оцінки на підставі інформації, отриманої Підзвітною Фінансовою Установою у зв’язку з відкриттям рахунку, в тому числі будь-якої документації, зібраної відповідно до Процедур AML/KYC.

3. Якщо документ самостійної оцінки встановлює, що Власник Рахунку є резидентом Підзвітної Юрисдикції для цілей оподаткування, то Підзвітна Фінансова Установа повинна розглядати рахунок як Підзвітний Рахунок, а документ самостійної оцінки повинен також містити інформацію про ІПН Власника Рахунку у відповідній Підзвітній Юрисдикції (з урахуванням виключення, передбаченого пунктом 4 розділу III цього Порядку) та його дату народження.

4. У разі зміни обставин щодо Нового Рахунку Фізичної Особи, в результаті чого Підзвітна Фінансова Установа дізнається або має підстави вважати, що первинний документ самостійної оцінки став неточним або недостовірним, Підзвітна Фінансова Установа не може покладатися на первинний документ самостійної оцінки та повинна отримати від Власника Рахунку:

дійсний документ самостійної оцінки, який встановлюватиме резидентство(а) Власника Рахунку для цілей оподаткування; або

обґрунтовані та документально підтверджені пояснення, що підтверджують дійсність первинного документа самостійної оцінки.

VII. Належна комплексна перевірка існуючих рахунків організацій

1. Для виявлення Підзвітних Рахунків серед Існуючих Рахунків Організацій застосовуються процедури належної комплексної перевірки, визначені пунктами 2 – 11 цього розділу.

2. Якщо Підзвітна Фінансова Установа не прийме іншого рішення щодо всіх Існуючих Рахунків Організацій або окремо стосовно чітко визначеної групи таких рахунків, то Існуючий Рахунок Організації, сукупний залишок або вартість якого станом на 30 червня 2023 року не перевищує суму у гривні, еквівалентну 250000 доларів США, не підлягає перевірці, виявленню або звітуванню як Підзвітний Рахунок до тих пір, поки сукупний залишок або вартість рахунку не перевищить суму еквівалента 250000 доларів США у гривні станом на останній день 2023 року або будь-якого наступного календарного року.

3. Існуючий Рахунок Організації, сукупний залишок або вартість якого перевищує еквівалент 250000 доларів США у гривні станом на 30 червня 2023 року, а також Існуючий Рахунок Організації, сукупний залишок або вартість якого станом на 30 червня 2023 року не перевищує еквівалент 250000 доларів США у гривні, проте на останній день 2023 року або будь-якого наступного календарного року перевищує еквівалент 250000 доларів США у гривні, – підлягають перевірці відповідно до процедур, визначених у пунктах 5 – 11 цього розділу.

4. Для Існуючих Рахунків Організацій, визначених у пункті 3 цього розділу, Підзвітними Рахунками вважаються лише ті рахунки, якими володіють одна або більше Організацій, що є Підзвітними Особами, або Пасивні НФО з однією або декількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами.

5. Щодо Існуючих Рахунків Організації, описаних у пункті 3 цього розділу, Підзвітна Фінансова Установа повинна застосовувати:

процедури перевірки пункту 6 цього розділу для визначення, чи власником(ами) рахунку є одна або кілька Організацій, що є Підзвітними Особами, та

процедури перевірки, описані у пунктах 7 – 8 цього розділу, для визначення, чи Власник Рахунку є Пасивною НФО з однією чи кількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами.

6. Підзвітна Фінансова Установа визначає, чи є Організація Підзвітною Особою за такими правилами:

1) підзвітна Фінансова Установа повинна перевірити інформацію, яка зберігається для регуляторних цілей або роботи з клієнтами (у тому числі інформацію, зібрану відповідно до Процедур AML/KYC), для того, щоб встановити, чи вказує інформація на те, що Власник Рахунку є резидентом Підзвітної Юрисдикції. Для цих цілей інформація, яка вказує на те, що Власник Рахунку є резидентом Підзвітної Юрисдикції, включає місце реєстрації або створення або адресу в Підзвітній Юрисдикції;

2) якщо інформація вказує на те, що Власник Рахунку є Підзвітною Особою, то Підзвітна Фінансова Установа повинна розглядати рахунок як Підзвітний Рахунок, поки не отримає документ самостійної оцінки від Власника Рахунку або обґрунтовано не визначить на основі інформації, яка є в її розпорядженні або у загальному доступі, що Власник Рахунку не є Підзвітною Особою.

7. Стосовно Власника Існуючого Рахунку Організації (в тому числі Організації, яка є Підзвітною Особою) Підзвітна Фінансова Установа повинна визначити, чи є Власник Рахунку Пасивною НФО з однією чи кількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами. Якщо будь-яка Контролююча Особа Пасивної НФО є Підзвітною Особою, то рахунок повинен розглядатися як Підзвітний Рахунок. Для визначення цього Підзвітна Фінансова Установа повинна керуватись правилами, викладеними у наступних підпунктах цього пункту, у тому порядку, що найбільш відповідає обставинам:

1) з метою визначення, чи є Власник Рахунку Пасивною НФО, Підзвітна Фінансова Установа повинна отримати документ самостійної оцінки від Власника Рахунку для встановлення його статусу, якщо тільки у неї у розпорядженні чи у загальному доступі немає інформації, на основі якої можна достовірно визначити, що Власник Рахунку є Активною НФО чи Фінансовою Установою, іншою ніж Інвестиційна Компанія, описана у підпункті 2 пункту 3 підрозділу 1 розділу II цього Порядку, яка не є Фінансовою Установою Юрисдикції-Учасниці;

2) з метою визначення Контролюючих Осіб Власника Рахунку Підзвітна Фінансова Установа може покладатися на інформацію, яка збирається та зберігається відповідно до Процедур AML/KYC;

3) з метою визначення, чи Контролююча Особа Пасивної НФО є Підзвітною Особою, Підзвітна Фінансова Установа може покладатися на:

інформацію, яка збирається та зберігається відповідно до Процедур AML/KYC – для Існуючого Рахунку Організації, що належить одному чи більше НФО та сукупний залишок чи вартість якого не перевищує еквівалент 1000000 доларів США у гривні; або

документ самостійної оцінки від Власника Рахунку або такої Контролюючої Особи щодо юрисдикції (юрисдикцій), податковим резидентом якої є Контролююча Особа.

8. Якщо під час перевірки Існуючого Рахунку Організації, яка є Пасивною НФО, Підзвітна Фінансова Установа зобов’язана, але не може отримати документ самостійної оцінки щодо Контролюючої особи такої Пасивної НФО, Підзвітна Фінансова Установа зобов’язана перевірити наявність у Контролюючої Особи ознак приналежності відповідно до правил підпункту 2 пункту 2 розділу V цього Порядку. У разі виявлення однієї або кількох ознак приналежності (у тому числі після зміни обставин щодо рахунку) Підзвітна Фінансова Установа повинна вважати Контролюючу Особу такою, що є резидентом кожної відповідної юрисдикції, з якою її пов’язують виявлені ознаки приналежності.

9. Перевірка Існуючих Рахунків Організацій з сукупним залишком чи вартістю станом на 30 червня 2023 року, що перевищує суму в гривні, еквівалентну 250000 доларів США, повинна бути завершена до 31 грудня 2024 року.

10. Перевірка Існуючих Рахунків Організацій з сукупним залишком чи вартістю станом на 30 червня 2023 року, що не перевищує суму в гривні, еквівалентну 250000 доларів США, але перевищує еквівалент 250000 доларів США у гривні станом на 31 грудня 2023 року або будь-якого наступного року, повинна бути завершена протягом календарного року, наступного за роком, в якому сукупний залишок чи вартість перевищили вказаний вартісний показник.

11. У разі зміни обставин щодо Існуючого Рахунку Організації, в результаті чого Підзвітна Фінансова Установа дізнається або має підстави вважати, що документ самостійної оцінки чи інші документи, пов’язані з рахунком, є неточними або недостовірними, Підзвітна Фінансова Установа повинна повторно визначити статус рахунка відповідно до процедур, описаних у цьому пункті, не пізніше 31 грудня відповідного звітного року (протягом якого виявлено зміну обставин) або завершення терміну у 90 календарних днів після дати виявлення або повідомлення про зміну обставин залежно від того, яка дата настане пізніше:

1) для визначення, чи Власник Рахунку є Підзвітною Особою, Підзвітна Фінансова Установа повинна отримати один з таких документів:

документ самостійної оцінки; або

обґрунтовані та документально підтверджені пояснення, що підтверджують обґрунтованість первинного документа самостійної оцінки (зі збереженням копії або запису про таке пояснення та документів).

Якщо Підзвітна Фінансова Установа не може отримати документ самостійної оцінки або підтвердити обґрунтованість первинного документа самостійної оцінки або документації, вона повинна розглядати Власника Рахунку як Підзвітну Особу щодо кожної відповідної юрисдикції;

2) для визначення того, чи Власник Рахунку є Фінансовою Установою, Активною НФО або Пасивною НФО, Підзвітна Фінансова Установа повинна отримати додаткові підтверджуючі документи або документ самостійної оцінки (залежно від обставин), щоб встановити статус Власника Рахунку як Активної НФО або Фінансової Установи. Якщо Підзвітна Фінансова Установа не може отримати відповідну документацію, вона повинна розглядати Власника Рахунку як Пасивну НФО;

3) для визначення, чи Контролююча Особа Пасивної НФО є Підзвітною Особою, Підзвітна Фінансова Установа повинна отримати один з таких документів:

документ самостійної оцінки; або

обґрунтовані та документально підтверджені пояснення, що підтверджують обґрунтованість первинного документа самостійної оцінки або іншої документації, на підставі якої було зроблено первинний висновок про податковий статус Контролюючої Особи (зі збереженням копії або запису про таке пояснення та документів).

Якщо Підзвітна Фінансова Установа не може отримати документ самостійної оцінки або підтвердити обґрунтованість первинного документа самостійної оцінки або документації щодо Контролюючої Особи Пасивної НФО, вона повинна покладатись на наявну в її записах інформацію про ознаки приналежності, перелічені у підпункті 2 пункту 2 розділу V цього Порядку, щодо Контролюючої Особи для встановлення наявності в останньої статусу Підзвітної Особи.

У разі виявлення однієї або кількох ознак приналежності (у тому числі після зміни обставин щодо рахунку) Підзвітна Фінансова Установа повинна вважати Контролюючу Особу такою, що є резидентом кожної відповідної юрисдикції, з якою її пов’язують виявлені ознаки приналежності.

VIII. Належна комплексна перевірка нових рахунків організацій

1. Для виявлення Підзвітних Рахунків серед Нових Рахунків Організацій застосовуються процедури належної комплексної перевірки, визначені пунктами 2 – 5 цього розділу.

2. Щодо Нових Рахунків Організації Підзвітна Фінансова Установа повинна застосовувати:

процедури перевірки, описані у пункті 3 цього розділу, для визначення, чи власником(ами) рахунку є одна або кілька Організацій, що є Підзвітними Особами, та

процедури перевірки, описані у пункті 4 цього розділу, для визначення, чи Власник Рахунку є Пасивною НФО з однією чи кількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами.

3. Підзвітна Фінансова Установа визначає, чи є Організація Підзвітною Особою за такими правилами:

1) Підзвітна Фінансова Установа повинна отримати документ самостійної оцінки (може бути частиною документації, необхідної для відкриття рахунку), який дозволяє їй встановити резидентство Власника Рахунку для цілей оподаткування, а також підтвердити достовірність такого документа самостійної оцінки на основі інформації, отриманої Підзвітною Фінансовою Установою у зв’язку з відкриттям рахунку, в тому числі будь-якої документації, зібраної відповідно до Процедур AML/KYC. Якщо Організація заявляє про відсутність у неї статусу податкового резидента у жодній юрисдикції, Підзвітна Фінансова Установа для визначення резидентства Власника Рахунку може покладатися на адресу головного офісу Організації;

2) якщо документ самостійної оцінки встановлює, що Власник Рахунку є резидентом Підзвітної Юрисдикції для цілей оподаткування, то Підзвітна Фінансова Установа повинна розглядати рахунок як Підзвітний Рахунок до тих пір, поки обґрунтовано не визначить на підставі інформації, яка є в її розпорядженні або у загальному доступі, що Власник Рахунку не є Підзвітною Особою стосовно такої Підзвітної Юрисдикції.

4. Щодо Власника Нового Рахунку Організації (в тому числі Організації, яка є Підзвітною Особою) Підзвітна Фінансова Установа повинна визначити, чи Власник Рахунку є Пасивною НФО з однією чи кількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами. Якщо будь-яка з Контролюючих Осіб Пасивної НФО є Підзвітною Особою, то рахунок повинен розглядатися як Підзвітний Рахунок. Для визначення цього Підзвітна Фінансова Установа повинна керуватись правилами, викладеними у наступних підпунктах цього пункту, у тому порядку, що найбільш відповідає обставинам:

1) з метою визначення, чи є Власник Рахунку Пасивною НФО, Підзвітна Фінансова Установа повинна покладатися на документ самостійної оцінки від Власника Рахунку для встановлення його статусу, якщо тільки в установи в розпорядженні чи у загальному доступі немає інформації, на основі якої можна достовірно визначити, що Власник Рахунку є Активною НФО чи Фінансовою Установою, іншою ніж Інвестиційна Компанія, описана у підпункті 2 пункту 3 підрозділу 1 розділу II цього Порядку, яка не є Фінансовою Установою Юрисдикції-Учасниці;

2) з метою встановлення Контролюючих Осіб Власника Рахунку Підзвітна Фінансова Установа може покладатися на інформацію, яка збирається та зберігається відповідно до Процедур AML/KYC;

3) з метою визначення, чи Контролююча Особа Пасивної НФО є Підзвітною Особою, Підзвітна Фінансова Установа може покладатися на документ самостійної оцінки від Власника Рахунку або такої Контролюючої Особи.

5. У разі зміни обставин щодо Нового Рахунку Організації, в результаті чого Підзвітна Фінансова Установа дізнається або має підстави вважати, що документ самостійної оцінки чи інші документи, пов’язані з рахунком, є неточними або недостовірними, Підзвітна Фінансова Установа повинна повторно визначити статус рахунка відповідно до процедур, визначених у пункті 11 розділу VII цього Порядку.

IX. Спеціальні правила належної комплексної перевірки

1. Для виконання вимог щодо належної комплексної перевірки, встановлених іншими розділами цього Порядку, застосовуються спеціальні правила, що наведені у цьому розділі.

2. Підзвітна Фінансова Установа не може покладатися на документ самостійної оцінки або Документальний Доказ, якщо Підзвітна Фінансова Установа знає або є всі підстави вважати, що документ самостійної оцінки чи Документальний Доказ є неточним або недостовірним.

Вимоги цього пункту застосовуються також до інших документів (документації), які використовуються Підзвітною Фінансовою Установою для перевірки Фінансових Рахунків Організацій.

3. До Фінансових Рахунків, які належать Фізичним Особам-Вигодонабувачам Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету застосовуються такі правила:

1) Підзвітна Фінансова Установа може вважати, що фізична особа – вигодонабувач (інша, ніж власник) Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету, що отримує страхову виплату у зв’язку зі смертю застрахованої особи, не є Підзвітною Особою, та може розглядати такий Фінансовий Рахунок як інший, ніж Підзвітний Рахунок, за винятком випадку, коли Підзвітна Фінансова Установа фактично знає або має підстави вважати, що вигодонабувач є Підзвітною Особою. Підзвітна Фінансова Установа має підстави вважати, що вигодонабувач Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету є Підзвітною Особою, якщо інформація, зібрана Підзвітною Фінансовою Установою та пов’язана з вигодонабувачем, містить ознаки приналежності, описані у підпункті 2 пункту 2 розділу V цього Порядку. Якщо Підзвітна Фінансова Установа знає чи має підстави вважати, що вигодонабувач є Підзвітною Особою, то Підзвітна Фінансова Установа повинна дотримуватися процедур, визначених у пункті 2 розділу V цього Порядку;

2) Підзвітна Фінансова Установа має право вважати фінансовий рахунок, який є часткою учасника у Груповому Договорі Страхування з Викупною Сумою або Груповому Договорі Ануїтету (як відповідні договори, визначені цим підпунктом), як фінансовий рахунок, який не є Підзвітним Рахунком, до дати, коли сума підлягатиме виплаті працівникові/власнику сертифіката або вигодонабувачу, за умови, що фінансовий рахунок, що є часткою учасника в груповому Договорі Страхування з Викупною Сумою або груповому Договорі Ануїтету, відповідає таким вимогам:

груповий Договір Страхування з Викупною Сумою або груповий Договір Ануїтету укладається з роботодавцем і охоплює двадцять п’ять чи більше працівників/власників полісів;

працівники/власники сертифікатів мають право отримати будь-яку суму за договором, пов’язану з їхніми частками, та мають право призначати вигодонабувачів, на користь яких буде здійснена виплата після смерті працівника; та

сукупна сума, що підлягає виплаті будь-якому працівнику/власнику сертифіката або вигодонабувачу, не перевищує суму, еквівалентну 1000000 доларів США у гривні.

Термін “Груповий Договір Страхування з Викупною Сумою” означає Договір Страхування з Викупною Сумою, який:

охоплює фізичних осіб, які пов’язані через роботодавця, галузеву спілку, профспілку чи інше об’єднання/групу; та

стягує премію за кожного учасника групи (або учасника класу в групі), розмір якої визначається без врахування індивідуальних особливостей здоров’я (інших ніж вік, стать та звички щодо паління учасника (або класу учасників) групи).

Термін “Груповий Договір Ануїтету” означає Договір Ануїтету, за яким кредиторами є особи, пов’язані через роботодавця, галузеву спілку, профспілку чи інше об’єднання або групу.

4. У цьому Порядку застосовуються такі правила агрегування залишків рахунків:

1) для визначення сукупного залишку або вартості Фінансових Рахунків, власником яких є Фізична Особа, Підзвітна Фінансова Установа повинна агрегувати всі Фінансові Рахунки, що ведуться Підзвітною Фінансовою Установою або її Пов’язаною Організацією, але лише в тій мірі, в якій комп’ютеризовані системи Підзвітної Фінансової Установи пов’язують між собою Фінансові Рахунки за посиланням на елемент бази даних, такий як номер клієнта або ІПН, та дозволяють агрегувати залишки чи вартість рахунків. Кожному співвласнику Фінансового Рахунку приписується весь залишок чи вартість спільного Фінансового Рахунку для цілей застосування вимог агрегування, передбачених у цьому пункті;

2) для визначення сукупного залишку чи вартості Фінансових Рахунків, що належать Організації, Підзвітна Фінансова Установа повинна врахувати всі Фінансові Рахунки, що ведуться Підзвітною Фінансовою Установою або її Пов’язаною Організацією, але лише в тій мірі, в якій комп’ютеризовані системи Підзвітної Фінансової Установи пов’язують між собою Фінансові Рахунки за посиланням на елемент бази даних, такий як номер клієнта або ІПН, та дозволяють агрегувати залишки чи вартість рахунків. Кожному співвласнику Фінансового Рахунку приписується весь залишок чи вартість спільного Фінансового Рахунку для цілей застосування вимог агрегування, передбачених у цьому пункті;

3) для визначення сукупного залишку чи вартості Фінансових Рахунків, що належать Фізичній Особі, з метою визначення, чи є Фінансовий Рахунок Рахунком з Високою Вартістю, Підзвітна Фінансова Установа зобов’язана також агрегувати всі Фінансові Рахунки, про які менеджер по роботі з клієнтами знає чи має підстави вважати, що вони безпосередньо або опосередковано належать, контролюються або відкриті однією і тією ж особою (за виключенням особи, яка діє як довірена особа).

5. Усі суми, вказані в цьому Порядку в доларах США, повинні розглядатися як такі, що включають еквівалентні суми в інших валютах, за такими правилами:

1) при розрахунку суми залишку або вартості фінансового рахунку в іноземній валюті, відмінній від долара США, для застосування порогових (вартісних) значень, передбачених цим Порядком та виражених у доларах США, Підзвітна Фінансова Установа застосовує крос-курс відповідної валюти до долара США, який розраховується на основі офіційних обмінних курсів гривні до долара США та гривні до відповідної іншої іноземної валюти, встановлених Національним Банком України (далі – НБУ), на дату розрахунку відповідного порогового (вартісного) значення;

2) усі вартісні значення, вказані у Загальному стандарті звітності CRS у доларах США, розраховуються у гривні за офіційним обмінним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на дату розрахунку.

X. Залучення підзвітними фінансовими установами третіх осіб для здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків та підготовки звітів про підзвітні рахунки

1. Підзвітна Фінансова Установа має право залучати на договірній основі іншого суб’єкта господарювання (далі – агент) для здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків та підготовки звітів про підзвітні рахунки.

2. Використання агента для здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів, належної комплексної перевірки фінансових рахунків або підготовки звітів про підзвітні рахунки можливе тільки за умови укладення письмового договору між підзвітною фінансовою установою та агентом.

3. До агентів, які на договірній основі надають послуги зі здійснення належної комплексної перевірки та/або підготовки звітів про підзвітні рахунки, застосовуються вимоги, визначені частиною сімнадцятою статті 11 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

У разі здійснення агентом належної комплексної перевірки фінансових рахунків та/або підготовки звітів про підзвітні рахунки для Підзвітної Фінансової Установи агент не вважається особою, до якої переходять обов’язки, покладені законодавством на Підзвітну Фінансову Установу.

4. Підзвітна Фінансова Установа має право використовувати інформацію щодо ідентифікації, верифікації осіб – власників рахунків, встановлення їх кінцевих бенефіціарних власників та вжиття заходів з верифікації їх особи, а також інформацію, отриману під час застосування заходів належної комплексної перевірки від третьої особи.

5. Підзвітна Фінансова Установа залишається особою, яка виконує обов’язки щодо належної комплексної перевірки фінансових рахунків відповідно до вимог Кодексу, незважаючи на використання/невикористання нею інформації про власників рахунків та їх Контролюючих Осіб від третьої особи.

XI. Порядок виконання обов’язків підзвітної фінансової установи

1. Фінансові Установи України зобов’язані самостійно встановлювати, чи вони відповідають або чи продовжують відповідати визначенню Підзвітної Фінансової Установи у кожному звітному періоді.

2. Фінансова Установа України вважається Підзвітною Фінансовою Установою з дати, що визначається за наступними правилами:

1) для Організацій, що відповідають визначенню Депозитарної Установи та/або Кастодіальної Установи, – з дати рішення регулятора ринку фінансових послуг про видачу ліцензії, що надає право здійснювати діяльність з надання відповідних видів фінансових послуг (для банку – з дати внесення відомостей про новостворений банк до Державного реєстру банків);

2) для Організацій, що відповідають визначенню Визначеної Страхової Компанії, – з дати затвердження страховиком (змін до) правил страхування, які передбачають укладення Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету;

3) для Організацій, що відповідають визначенню Інвестиційної Компанії, – з дати реєстрації регламенту інституту спільного інвестування, якщо відповідно до інвестиційної декларації понад 50 % загальної вартості активів інституту спільного інвестування не може інвестуватись в активи, інші ніж Фінансові Активи, або з дати затвердження фінансової звітності Організації або її іншої звітності, на підставі якої можливо встановити виконання Організацією критеріїв для її визнання Підзвітною Фінансовою Установою, та яка складається відповідно до законодавства, що регулює діяльність Організації;

4) для Фінансових Установ України, які одночасно виконують критерії щонайменше двох Підзвітних Фінансових Установ, – з дати встановлення відповідності ознакам першої з них.

3. У Підзвітної Фінансової Установи виникає зобов’язання застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків з дати встановлення підзвітності фінансової установи за правилами цього розділу.

4. Підзвітна Фінансова Установа не здійснює заходи належної комплексної перевірки, якщо вона не веде рахунки та/або не укладає договори, які підпадають під визначення Фінансових Рахунків. Кожна Підзвітна Фінансова Установа зобов’язана забезпечити впровадження процедур для регулярної перевірки умов надання фінансових чи інших послуг та продуктів з метою встановлення Фінансових Рахунків, які підлягають перевірці за правилами цього Порядку.

5. Непідзвітні Фінансові Установи не застосовують процедури належної комплексної перевірки та не подають звіти про підзвітні рахунки.

6. Підзвітна Фінансова Установа з урахуванням вимог Кодексу та цього Порядку розробляє, впроваджує та оновлює внутрішні правила належної комплексної перевірки фінансових рахунків для встановлення їх підзвітності для цілей Багатосторонньої угоди CRS (далі – внутрішні документи CRS) та забезпечує їх виконання працівниками під час встановлення та ведення ділових відносин з Власниками Рахунків. Фінансова Установа має право впроваджувати внутрішні документи CRS як частину або доповнення внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, впроваджених відповідно до законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Внутрішні документи CRS повинні містити процедури, достатні для забезпечення виконання Підзвітною Фінансовою Установою цього Порядку та іншого законодавства, затвердженого на виконання Багатосторонньої угоди CRS, а також для запобігання використанню послуг та продуктів Підзвітної Фінансової Установи для ухилення від виконання зобов’язань Власником Рахунку, у тому числі, але не виключно, для приховування рахунків, які є Підзвітними Рахунками.

7. Підзвітна Фінансова Установа зобов’язана забезпечити зберігання протягом строку, визначеного Кодексом, таких документів:

1) внутрішні документи CRS (положення, порядок чи інший розпорядчий документ, затверджений Підзвітною Фінансовою Установою), які регулюють порядок здійснення процедур належної комплексної перевірки фінансових рахунків, з метою виконання вимог цього Порядку;

2) оригінали отриманих документів самостійної оцінки та інші документи, які підтверджують відомості, зазначені у документах самостійної оцінки;

3) документи (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог цього Порядку та Кодексу, у тому числі всі документи, надані клієнтами (Власниками Рахунків) під час встановлення Підзвітних Рахунків, а також особами, яким було відмовлено у встановленні ділових відносин (включаючи листування, опитувальники, довідки, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час здійснення перевірки клієнта);

4) Документальні Докази;

5) інші документи, зберігання яких вимагається внутрішніми документами CRS.

8. Підзвітна Фінансова Установа має право врегулювати у внутрішніх документах CRS такі питання:

1) опис системи внутрішнього контролю за дотриманням працівниками (менеджерами по роботі з клієнтами) Підзвітної Фінансової Установи вимог цього Порядку;

2) визначення відповідального працівника або працівників, які уповноважені здійснювати моніторинг та заходи внутрішнього контролю за дотриманням Підзвітною Фінансовою Установою вимог цього Порядку;

3) форми (зразки) документів самостійної оцінки;

4) опис обраного підходу Підзвітної Фінансової Установи до застосування процедур належної комплексної перевірки у випадках, коли обрання підходу прямо передбачених цим Порядком;

5) порядок використання реєстрів, баз даних та інших джерел інформації під час застосування процедур належної комплексної перевірки Фінансових Рахунків;

6) порядок залучення та вимоги до третіх осіб, які на договірній основі можуть надавати послуги Підзвітній Фінансовій Установі відповідно до розділу X цього Порядку, порядок використання інформації від третіх осіб при виконання Підзвітною Фінансовою Установою вимог цього Порядку та Кодексу.

XII. Додаткові правила належної комплексної перевірки та подання звітності щодо фінансових рахунків

1. У разі зміни обставин щодо Фінансового Рахунку застосовуються такі додаткові правила:

1) “зміна обставин” включає будь-яку зміну, внаслідок якої з’являється додаткова інформація щодо статусу особи для цілей цього Порядку, або іншим чином виникає суперечність з раніше відомою інформацією про статус такої особи. Зміна обставин також включає будь-яку зміну або доповнення інформації стосовно рахунка Власника Рахунку (в тому числі додавання, заміну, або іншу зміну Власника Рахунку), або будь-яку зміну чи доповнення інформації щодо будь-якого рахунку, пов’язаного з таким рахунком (з застосуванням правил агрегування для рахунків, описаних у пункті 4 розділу IX цього Порядку), якщо такі зміна або доповнення інформації впливають на статус Власника Рахунку;

2) якщо під час належної комплексної перевірки Фінансового Рахунку Підзвітна Фінансова Установа покладалася на процедуру перевірки поточної адреси проживання, визначену у підпункті 1 пункту 2 розділу V цього Порядку, та відбулася зміна обставин, внаслідок чого Підзвітна Фінансова Установа дізнається або має підстави вважати, що первинний Документальний Доказ (або інша документація, описана у пункті 7 цього розділу) є неточними або недостовірними, Підзвітна Фінансова Установа повинна не пізніше останнього дня відповідного календарного року (протягом якого виявлено зміну обставин) або впродовж 90 календарних днів після повідомлення про або виявлення зміни обставин, залежно від того, яка дата настане пізніше, отримати документ самостійної оцінки та новий Документальний Доказ для встановлення резидентства(в) Власника Рахунку для цілей оподаткування. Якщо Підзвітна Фінансова Установа не може отримати документ самостійної оцінки та новий Документальний Доказ до вказаної дати, Підзвітна Фінансова Установа повинна застосувати процедуру електронного пошуку даних, наведену у підпунктах 2 – 6 пункту 2 розділу V цього Порядку.

2. Щодо Нових Рахунків Організацій для визначення того, чи є Підзвітною Особою Контролююча Особа Пасивної НФО, Підзвітна Фінансова Установа має право покладатися лише на документ самостійної оцінки, отриманий або від Власника Рахунку або від Контролюючої Особи.

3. Резидентство Фінансової Установи визначається за такими правилами:

1) Фінансова Установа вважається резидентом Юрисдикції-Учасниці, якщо така установа підпадає під законодавче регулювання відповідної Юрисдикції-Учасниці, що означає, що остання має повноваження забезпечити примусове виконання Фінансовою Установою вимог щодо подання звітності відповідно до Загального стандарту звітності CRS для цілей Багатосторонньої угоди CRS. Якщо Фінансова Установа є резидентом Юрисдикції-Учасниці для цілей оподаткування, відповідна Фінансова Установа вважається такою, що підпадає під законодавче регулювання Юрисдикції-Учасниці і є Фінансовою Установою Юрисдикції-Учасниці;

2) якщо Фінансовою Установою є траст (незалежно від того, чи є траст податковим резидентом Юрисдикції-Учасниці), траст вважається таким, що підпадає під законодавче регулювання Юрисдикції-Учасниці, якщо один або більше його довірчих власників (управителів) є резидентами цієї Юрисдикції-Учасниці, за винятком випадку, у якому сам траст подає повну звітність, відповідно до Загального стандарту звітності CRS, іншій Юрисдикції-Учасниці щодо Підзвітних Рахунків, які веде траст, оскільки сам траст є резидентом для податкових цілей такої іншої Юрисдикції-Учасниці;

3) якщо Фінансова Установа (інша, аніж траст) не має резидентства для податкових цілей (зокрема тому що установа вважається фіскально-прозорою або розташована в юрисдикції, в якій відсутній податок на прибуток (корпоративний податок)), Фінансова Установа вважається такою, що підпадає під законодавче регулювання Юрисдикції-Учасниці, та відповідно є Фінансовою Установою Юрисдикції-Учасниці, якщо:

Фінансова Установа створена (зареєстрована) згідно з законодавством Юрисдикції-Учасниці;

вона має місце управління (у тому числі місце ефективного управління) в Юрисдикції-Учасниці; або

фінансовий нагляд за нею здійснюється у Юрисдикції-Учасниці.

Для цілей цього підпункту термін “Юрисдикція-Учасниця” означає юрисдикцію, яка запровадила Загальний стандарт звітності CRS;

4) якщо Фінансова Установа (інша, аніж траст) є резидентом двох або більше Юрисдикцій-Учасниць, така Фінансова Установа повинна виконувати зобов’язання щодо належної комплексної перевірки та подання звітів про підзвітні рахунки тієї Юрисдикції – Учасниці, у якій Фінансова Установа веде Фінансовий Рахунок (рахунки).

4. Визначення Фінансової Установи, яка вважається тією, що веде Фінансовий Рахунок, здійснюється за такими правилами:

1) для Кастодіального Рахунку – рахунок веде Фінансова Установа, яка утримує (зберігає) активи рахунку (включаючи Фінансову Установу, яка утримує активи від власного імені на користь Власника Рахунка у такій установі);

2) для Депозитного Рахунку – рахунок веде Фінансова Установа, яка зобов’язана здійснювати виплати щодо рахунку (окрім агента Фінансової Установи, незалежно від того, чи такий агент є Фінансовою Установою);

3) для будь-якої частки в капіталі або у боргових зобов’язаннях Фінансової Установи, що становить Фінансовий Рахунок, – рахунок веде відповідна Фінансова Установа;

4) для Договору Страхування з Викупною Сумою або Договору Ануїтету – рахунок веде Фінансова Установа, яка зобов’язана здійснювати виплати за цим договором.

5. Організація, така як партнерство, партнерство з обмеженою відповідальністю або подібна правова форма, яка не має резидентства для цілей оподаткування, розглядається як резидент юрисдикції, в якій знаходиться місце її ефективного управління, відповідно до пункту 4 підрозділу 5 розділу II цього Порядку. Для цих цілей юридичне утворення або правова форма вважаються “подібними” до партнерства та партнерства з обмеженою відповідальністю, якщо вони не вважаються одиницею, що підлягає оподаткуванню у Підзвітній Юрисдикції, згідно з податковим законодавством цієї юрисдикції. Траст, який є Пасивною НФО, не може вважатись подібною правовою формою до партнерства та партнерства з обмеженою відповідальністю.

6. Для цілей застосування терміну “Документальний Доказ” у пункті 3 підрозділу 6 розділу II цього Порядку адресою головного офісу Організації зазвичай є місце, в якому розташоване місце ефективного управління. Адреса Фінансової Установи, в якій Організація має рахунок, поштова скринька або адреса, яка використовується виключно для поштових цілей, – не є адресою головного офісу Організації, крім випадків, у яких така адреса є єдиною адресою, яка використовується Організацією і зазначена як юридична адреса Організації в її статутних документах. Не є адресою головного офісу Організації адреса, надана на виконання інструкції щодо надсилання усього листування “до запитання” на цю адресу.

7. Для цілей перевірки поточної адреси проживання відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу V цього Порядку застосовуються наступні правила:

1) адреса проживання вважається “поточною”, якщо це остання адреса місця проживання, яка була зафіксована Підзвітною Фінансовою Установою щодо Фізичної Особи – Власника Рахунку. Проте адреса проживання не вважається “поточною”, якщо вона використовувалась для поштових розсилок, і пошта була повернута як не доставлена за адресою (окрім випадків повернення внаслідок допущення помилки);

2) адреса проживання, пов’язана з неактивним рахунком (dormant account), буде вважатися “поточною” протягом періоду, впродовж якого рахунок залишається неактивним.

Фінансовий Рахунок (крім Договору Ануїтету) вважається “неактивним рахунком” (dormant account), якщо:

Власник Рахунку протягом періоду щонайменше у три роки не ініціював операції (транзакції) щодо цього рахунку або будь-якого іншого рахунку, що належить Власнику Рахунку у Підзвітній Фінансовій Установі;

протягом останніх шести років Власник Рахунку не здійснював комунікацію з Підзвітною Фінансовою Установою, яка веде такий рахунок, стосовно цього рахунку або будь-якого іншого рахунку, що належить Власнику Рахунку у Підзвітній Фінансовій Установі; та

у випадку Договору Страхування з Викупною Сумою Підзвітна Фінансова Установа впродовж останніх шести років не здійснювала комунікацію з Власником Рахунку, якому належить такий рахунок, стосовно рахунку або будь-якого іншого рахунку, що належить Власнику Рахунку у Підзвітній Фінансовій Установі.

Рахунок перестає бути “неактивним” починаючи з робочого дня, протягом якого:

Власник Рахунку ініціює операцію (транзакцію) щодо цього рахунку або будь-якого іншого рахунку, яким володіє Власник Рахунку у Підзвітній Фінансовій Установі;

Власник Рахунку ініціює комунікацію з Підзвітною Фінансовою Установою, яка веде такий рахунок, щодо цього рахунку або будь-якого іншого рахунку, яким володіє Власник Рахунку у Підзвітній Фінансовій Установі;

3) поточна адреса проживання в записах Підзвітної Фінансової Установи вважається такою, що підтверджена Документальними Доказами, якщо внутрішні документи з питань фінансового моніторингу чи інші внутрішні політики та процедури Підзвітної Фінансової Установи забезпечують відповідність одному з наступних підходів:

поточна адреса проживання особи в записах Підзвітної Фінансової Установи співпадає з адресою, або знаходиться в тій самій юрисдикції, що і адреса, яка підтверджена Документальними Доказами;

якщо у розпорядженні Підзвітної Фінансової Установи наявні видані органами влади Документальні Докази, але такі Документальні Докази не містять останньої адреси проживання особи або не містять адреси взагалі, тоді поточна адреса проживання в записах Підзвітної Фінансової Установи є тією ж самою адресою, або знаходиться у тій самій юрисдикції, що й адреса, зазначена в останній прийнятній документації, виданій уповноваженим державним органом або комунальним підприємством; або

юрисдикція, в якій знаходиться адреса проживання, відповідає юрисдикції, в якій органами влади видано Документальний Доказ;

4) для цілей попереднього підпункту прийнятна документація, видана уповноваженим державним органом юрисдикції, включає, зокрема, офіційні повідомлення або рішення про нарахування податкових зобов’язань податкових органів юрисдикції. Прийнятна документація, видана комунальними підприємствами, повинна стосуватись постачання послуг, пов’язаних з певним майном, і включає рахунки за водопостачання, постачання електроенергії, послуг стаціонарного телефонного зв’язку, постачання газу або нафтопродуктів.

Директор Департаменту міжнародного оподаткування

Людмила ПАЛАМАР