Фонд державного майна України
Лист
від 21.06.2018 р. № 10-24-12482
Фонд державного майна уважно розглянув <…> звернення <…> щодо необхідності узгодження з Фондом державного майна України (далі — Фонд) рішення про бухгалтерське припинення визнання активом об’єкта, який перебуває на балансі підприємства і не увійшов до його статутного капіталу, при переході на МСФЗ, та в межах законодавчо визначених повноважень повідомляє.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації.
Під час реформування державних підприємств у процесі приватизації до статутних капіталів господарських товариств, утворених на базі майна державних підприємств, не включалися об’єкти державної власності, визначені зокрема статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Такі об’єкти державної власності залишилися у сфері управління державних органів приватизації, які виступили засновниками утворених на базі майна державних підприємств господарських товариств.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» утворене відповідно до цієї статті господарське товариство є правонаступником підприємства, що приватизується. Аналогічна норма містилася і в статті 18 Закону України «Про приватизацію державного майна», який втратив чинність з 07.03.2018 р. на підставі Закону України № 2269-VIII.
Відповідно до п. 4 наказу Фонду державного майна України, Міністерства економіки України «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі» від 19 травня 1999 р. № 908/68 <…> (далі — наказ), господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.
Також п. 3.1 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого зазначеним наказом, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу І книги третьої Цивільного кодексу України — щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу І книги п’ятої Цивільного кодексу України — щодо правових наслідків порушення зобов’язань.
Відповідно до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Мінфіну від 19 грудня 2006 р. № 1213 <…>, господарські організації (крім державних (казенних) та комунальних підприємств) відображають контрольовані ними (що перебувають у їх володінні та/або користуванні) основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, які є об’єктами права державної або комунальної власності, що не ввійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), зокрема житловий фонд і об’єкти соціальної інфраструктури, нерухоме майно та інше окреме індивідуально визначене майно (у тому числі об’єкти незавершеного будівництва), а також об’єкти, які мають загальнодержавне значення, у складі основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
Облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, які є державною або комунальною власністю та не ввійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) господарськими організаціями (крім державних (казенних) та комунальних підприємств), ведеться відповідно на рахунках 10 «Основні засоби» й 11 «Інші необоротні матеріальні активи» на окремих субрахунках третього порядку відповідних субрахунків із зазначенням належності до державної та/або комунальної власності.
Також зазначене державне майно може обліковуватись на позабалансових рахунках.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 р. № 1314 затверджено Порядок списання об’єктів державної власності (далі — Порядок), відповідно до якого списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб’єктом господарювання, зокрема у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.
При цьому майно, виявлене в результаті інвентаризації як нестача, списується з подальшим його відображенням в бухгалтерському обліку в порядку, встановленому Мінфіном.
Морально застаріле та фізично зношене майно, придатне для подальшого використання, може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим його закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями.
Дія цього Порядку не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об’єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, об’єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо).
Звертаємо увагу, що пунктом 15 Порядку встановлено, що списання майна, яке не ввійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі (в тому числі у процедурах банкрутства), здійснюється з ініціативи господарського товариства чи суб’єкта управління. Списання такого майна здійснюється за рішенням відповідного суб’єкта управління та з урахуванням наявних договірних зобов’язань щодо такого майна.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Заступник Голови Фонду
Ю. Нікітін
