НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
ЛИСТ
від 19.04.2021 р. № 2701/13-21
Національне агентство України з питань державної служби в межах повноважень розглянуло […] та повідомляє.
Згідно частини третьої статті 13 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” (далі – Закон) НАДС надає роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про державну службу” (далі – Закон) право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:
1) магістра – для посад категорій “А” і “Б”;
2) бакалавра, молодшого бакалавра – для посад категорії “В”.
Статтею 20 Закону передбачено, що особа, яка претендує на зайняття посади державної служби, повинна відповідати таким загальним вимогам:
- для посад категорії “Б” у державному органі, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, та його апараті – досвід роботи на посадах державної служби категорій “Б” чи “В” або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років, вільне володіння державною мовою;
- для посад категорії “Б” у державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, та його апараті – досвід роботи на посадах державної служби категорій “Б” чи “В” або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років, вільне володіння державною мовою;
- для посад категорії “Б” в іншому державному органі, крім тих, що зазначені у пунктах 2 і 3 цієї частини, – досвід роботи на посадах державної служби категорій “Б” чи “В” або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше одного року, вільне володіння державною мовою.
Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій “Б” і “В”, визначаються суб’єктом призначення з урахуванням рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Законодавство про державну службу не містить визначення поняття “досвід роботи”, оскільки це є загальновживаним виразом.
Отже, до такого досвіду роботи може включатися час перебування на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності чи досвід роботи на посадах державної служби категорій “Б” чи “В”, або досвід служби в органах місцевого самоврядування.
При цьому слід враховувати положення Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327 (далі – Класифікатор), який призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями соціальних партнерів усіх рівнів, іншими громадськими організаціями, всіма суб’єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
Посада фізичної особи – підприємця Класифікатором не передбачена.
Статтею 42 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 45 Кодексу підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
Згідно зі статтею 62 Кодексу підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Враховуючи викладене, на думку НАДС, здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця до досвіду роботи на керівних посадах підприємств, установ, організацій не зараховується.
Окремо повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише роз’яснювальний (інформаційний) характер і не встановлюють правових норм.
З повагою
Голова
Наталія АЛЮШИНА