ЗАКОН УКРАЇНИ
Про аграрні ноти
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) боржник – особа, яка видала аграрну ноту, що посвідчує її зобов’язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти відповідно до умов, визначених у такій аграрній ноті;
2) виробництво – діяльність, пов’язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, у тому числі всі стадії технологічного процесу (технології), а саме: первинне виробництво (вирощування, збирання, розведення, утримання, забій), виготовлення, підготовка, змішування та пов’язані з цим процедури, обробка, наповнення, пакування, переробка, відновлення та інші зміни стану продукції;
3) кредитор – власник аграрної ноти;
4) майбутня сільськогосподарська продукція – сільськогосподарська продукція, яка перебуватиме у власності боржника після дати видачі аграрної ноти до повного припинення зобов’язань за нею, при цьому така продукція буде вирощуватися, збиратися, вироблятися, перероблятися, зберігатися та/або утримуватися на земельній ділянці (земельних ділянках) або на потужностях, розташованих на земельній ділянці (земельних ділянках), зазначених в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції;
5) маркетинговий період – строк, визначений в аграрній ноті під час її видачі, який розпочинається з першого числа місяця, в якому починає поставлятися (продаватися) вид продукції рослинництва відповідного врожаю, та закінчується останнім числом місяця, що передує місяцю, в якому починає поставлятися (продаватися) цей вид продукції рослинництва наступного врожаю, або для інших видів сільськогосподарської продукції може дорівнювати одному бюджетному (фінансовому) року, або може мати іншу тривалість;
6) первинна переробка – процес перетворення сільськогосподарської сировини рослинного або тваринного походження у частково перероблений продукт, що є сировиною для виробництва продуктів харчування або кормів;
7) потужності – будь-які території, будівлі, споруди, приміщення, що використовуються для виробництва (вирощування або розведення, забою тварин), переробки, утримання, зберігання або транспортування (переміщення) сільськогосподарської продукції, які належать боржнику на праві власності або праві користування;
8) сільськогосподарська продукція – продукція, перелік якої визначено у групах 01 – 24 розділів I – IV Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності згідно із Законом України “Про Митний тариф України”;
9) спеціальна виписка з Реєстру аграрних нот (далі – спеціальна виписка з Реєстру) – документ, що за ініціативою кредитора генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою.
2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:
1) терміни “депозитарна система України”, “Центральний депозитарій цінних паперів”, “Центральний депозитарій”, “рахунок у цінних паперах” – у значеннях, наведених у Законі України “Про депозитарну систему України”;
2) термін “інформаційно-комунікаційна система” – у значенні, наведеному в Законі України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”;
3) термін “стягувач” – у значенні, наведеному в Законі України “Про виконавче провадження”.
Стаття 2. Сфера застосування Закону
1. Сферою застосування цього Закону є відносини, що виникають під час видачі, обігу, припинення аграрних нот, звернення стягнення за аграрними нотами.
2. Правову основу функціонування аграрних нот в Україні становлять Конституція України, Цивільний кодекс України, цей Закон, закони України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”, “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків”, “Про депозитарну систему України”, інші закони України, що регулюють правовідносини щодо сільськогосподарського виробництва та функціонування ринків сільськогосподарської продукції, ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також правовідносини щодо функціонування інших фінансових та кредитних ринків.
3. Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо аграрних розписок, що регулюються Законом України “Про аграрні розписки”.
4. Дія Закону України “Про аграрні розписки” не поширюється на відносини щодо аграрних нот.
Стаття 3. Використання аграрних нот
1. Аграрні ноти використовуються як інструмент залучення грошових коштів у сільське господарство України та/або для здійснення розрахунків за чинними договорами.
2. Розрахунок за договором шляхом видачі або передачі аграрної ноти можливий виключно за умови, що у такому договорі передбачена можливість проведення розрахунку з використанням аграрної ноти.
3. У разі здійснення розрахунку за договором шляхом видачі або передачі аграрної ноти зобов’язання за таким договором припиняються у розмірі зобов’язання за аграрною нотою, якщо інше не передбачено договором.
4. Аграрна нота може містити застереження, що всі або частина спорів у правовідносинах між боржником та кредитором, які виникають на підставі аграрної ноти, вирішуються третейським судом або міжнародним комерційним арбітражем.
Застереження, передбачене абзацом першим цієї частини, вважається угодою між боржником та кредитором про передання спору на вирішення третейським судом відповідно до Закону України “Про третейські суди” або арбітражною угодою відповідно до Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”. Кредитор, який отримав у власність аграрну ноту із таким застереженням, вважається таким, що надав згоду на вирішення третейським судом або міжнародним комерційним арбітражем всіх або частини спорів у правовідносинах між боржником та кредитором з моменту виникнення у нього права власності на таку аграрну ноту.
5. Аграрна нота не може використовуватися одночасно з аграрними розписками, передбаченими Законом України “Про аграрні розписки”, одним і тим самим боржником щодо одного і того самого предмета застави.
Стаття 4. Заборона особам окремих категорій бути учасником відносин щодо аграрних нот
1. Боржником, кредитором, особою, яка здійснює моніторинг предмета застави за аграрною нотою, або особою, яка залучається кредитором для здійснення дорощення (завершення виробництва, вирощування або розведення, забою тварин, переробки) або збирання сільськогосподарської продукції, не може бути особа, яка відповідає принаймні одному з таких критеріїв:
1) фізична особа, яка має громадянство держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України “Про оборону України” (далі у цій частині – держава-агресор), або місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) якої є держава-агресор. Положення цього пункту не поширюються на фізичних осіб, які проживають на території України на законних підставах та/або яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року;
2) юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства держави-агресора;
3) юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) якої є держава-агресор та/або особа, зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини;
4) особа, до якої застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції”;
5) особа, включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
6) юридична особа, інформація про всіх кінцевих бенефіціарних власників якої не розкрита, що зареєстрована в державі (на території), віднесеній Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
7) юридична особа, інформація про кінцевих бенефіціарних власників якої не розкрита відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”;
8) юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства держави, внесеної Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридична особа, 50 і більше відсотків статутного капіталу якої прямо або опосередковано належать такій особі.
Розділ II. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА РЕКВІЗИТИ АГРАРНИХ НОТ
Стаття 5. Поняття та види аграрних нот
1. Аграрна нота – це неемісійний цінний папір, що посвідчує безумовне зобов’язання боржника, забезпечене заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти кредитору відповідно до умов, визначених таким цінним папером.
2. Аграрні ноти за ступенем оборотоздатності, що визначається під час видачі аграрної ноти, поділяються на:
1) аграрні ноти, обіг яких обмежений та які не підлягають передачі, крім правонаступництва, спадкування або згідно з актом публічно-правового характеру, зокрема у разі націоналізації, реквізиції, конфіскації (обмежено оборотоздатні аграрні ноти);
2) аграрні ноти, обіг яких частково обмежений, торгівля якими на організованих ринках капіталу обмежена, та з солідарною відповідальністю кредиторів, які передбачили свою відповідальність при передачі аграрної ноти, зазначивши, що передають аграрну ноту з порукою (частково обмежено оборотоздатні аграрні ноти);
3) аграрні ноти, які перебувають у вільному обігу, без обмеження торгівлі на організованих ринках капіталу та без солідарної відповідальності кредиторів (необмежені в обороті аграрні ноти).
Центральний депозитарій цінних паперів здійснює відображення інформації про ступінь оборотоздатності аграрної ноти в системі депозитарного обліку.
Забезпечення дотримання ступеня оборотоздатності аграрної ноти покладається на депозитарну установу.
3. Аграрна нота існує в електронній формі у вигляді облікового запису на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів з відображенням відомостей про реквізити аграрної ноти та іншої інформації, визначеної у частині першій статті 8 цього Закону, в Реєстрі аграрних нот.
4. Аграрні ноти за видом зобов’язання поділяються на:
1) товарні аграрні ноти;
2) фінансові аграрні ноти.
Стаття 6. Товарна аграрна нота
1. Товарна аграрна нота – це аграрна нота, що посвідчує безумовне зобов’язання боржника здійснити поставку сільськогосподарської продукції, вид, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені такою нотою.
2. Реквізити товарної аграрної ноти складаються з двох частин – основної та виконавчої.
3. Реквізити основної частини товарної аграрної ноти повинні містити:
1) назву – “Товарна аграрна нота”;
2) строк або термін виконання зобов’язання за товарною аграрною нотою, а у разі виконання зобов’язання частинами – строк або термін виконання кожної частини зобов’язання;
3) ступінь оборотоздатності товарної аграрної ноти відповідно до частини другої статті 5 цього Закону;
4) предмет товарної аграрної ноти – безумовне зобов’язання боржника здійснити на користь кредитора поставку сільськогосподарської продукції визначених виду, якості та кількості. У разі поставки сільськогосподарської продукції іншого виду, класу та/або якості зазначаються формула перерахунку кількості сільськогосподарської продукції та формула розрахунку вартості одиниці продукції зобов’язання за товарною аграрною нотою на дату виконання зобов’язання (частини зобов’язання) за такою нотою;
5) умови та місце поставки сільськогосподарської продукції, а в разі виконання зобов’язання частинами – для кожної частини зобов’язання окремо;
6) опис предмета застави за товарною аграрною нотою, у тому числі назву сільськогосподарської продукції, інформацію щодо її кількості (ваги) та вартості, кадастровий номер земельної ділянки, її місцезнаходження, правовстановлюючі документи, граничний строк дії прав боржника на користування земельною ділянкою, на якій вирощується, збирається, виробляється, переробляється, зберігається, утримується та/або буде вирощуватися, збиратися, вироблятися, перероблятися, зберігатися, утримуватися заставлена майбутня сільськогосподарська продукція, та/або розташовані потужності із забою тварин, первинної переробки сільськогосподарської продукції, результат (продукт) переробки якої є предметом застави за товарною аграрною нотою, а також зазначення місцезнаходження (адреси) / місця розташування потужностей з виробництва заставленої сільськогосподарської продукції;
7) місце зберігання предмета застави за товарною аграрною нотою;
8) застереження про те, чи здійснюється:
а) задоволення вимог кредитора з вартості предмета застави; або
б) перехід права власності на предмет застави до кредитора;
9) інші способи забезпечення виконання зобов’язань за товарною аграрною нотою, у тому числі гарантія, надана відповідно до статті 17 цього Закону, та/або солідарна відповідальність члена сільськогосподарського кооперативу, передбачена частиною четвертою статті 9 цього Закону;
10) дату та час видачі товарної аграрної ноти;
11) інформацію про боржника за товарною аграрною нотою (якщо боржників два і більше – зазначається інформація про всіх боржників):
а) ім’я фізичної особи / найменування юридичної особи (у розумінні Цивільного кодексу України);
б) адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) – для фізичної особи, місцезнаходження – для фізичної особи – підприємця та юридичної особи;
в) для фізичної особи – дата народження, номер та серія (за наявності) паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, дата видачі та орган, що його видав, громадянство, відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
г) для фізичної особи – підприємця – реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія (за наявності) паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, дата видачі та орган, що його видав, громадянство, відомості про місцезнаходження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
ґ) для юридичної особи – ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
д) інформація про факт перебування у шлюбі боржника – фізичної особи або фізичної особи – підприємця;
12) інформацію про наявність чи відсутність чинного договору страхування щодо предмета застави. За наявності чинного договору страхування щодо предмета застави зазначається інформація про такий договір, включаючи його реквізити (назва, дата та номер договору), найменування страховика, з яким укладено договір страхування, та вигодонабувача, якщо він визначений у договорі страхування, страхова сума, на яку застрахований предмет застави, та строк дії договору страхування;
13) інформацію про наявність чи відсутність вимог до технології виробництва сільськогосподарської продукції. За наявності таких вимог наводиться опис технології або зазначається посилання на її опис у публічному доступі;
14) інформацію про розмір витрат на завершення вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання, утримання, забою або транспортування предмета застави (у разі їх погодження);
15) інформацію про те, чи передбачено звернення стягнення за товарною аграрною нотою на інше майно (у тому числі майнові права) боржника, ніж предмет застави (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення), у разі недостатності або відсутності предмета застави за товарною аграрною нотою для задоволення вимог кредиторів;
16) маркетинговий період;
17) інформацію про те, чи може в порядку, встановленому цим Законом, здійснюватися за заявою кредитора конвертація товарної аграрної ноти у фінансову аграрну ноту в разі невиконання боржником всього або частини зобов’язання за товарною аграрною нотою на третій день з дати отримання заяви кредитора, а також сума чи формула обрахунку суми грошового зобов’язання за фінансовою аграрною нотою, в яку конвертується така товарна аграрна нота;
18) визначення організації для вирішення спорів щодо порушення технології виробництва, переробки, зберігання, утримання, забою, транспортування та/або якості предмета застави за товарною аграрною нотою або зазначення про те, що така організація не визначена;
19) застереження про вирішення третейським судом або міжнародним комерційним арбітражем всіх або частини спорів у правовідносинах між боржником та кредитором, які виникають на підставі товарної аграрної ноти, або зазначення про відсутність такого застереження;
20) інформацію щодо штрафних санкцій за невиконання зобов’язань, пов’язаних з товарною аграрною нотою.
4. У разі оформлення зобов’язання щодо більше ніж одного виду сільськогосподарської продукції товарна аграрна нота видається на кожний вид сільськогосподарської продукції, щодо якого здійснюється оформлення такого зобов’язання. Для ідентифікації виду сільськогосподарської продукції може використовуватися Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) згідно із Законом України “Про Митний тариф України” або інший спосіб ідентифікації виду сільськогосподарської продукції за домовленістю між боржником та кредитором.
5. Основна частина товарної аграрної ноти є обов’язковою для боржника та кредитора з моменту видачі товарної аграрної ноти.
6. Реквізити виконавчої частини товарної аграрної ноти повинні містити:
1) назву – “Виконавча частина товарної аграрної ноти”;
2) дату і час видачі спеціальної виписки з Реєстру, яка генерується кредитором за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот;
3) повне найменування Центрального депозитарію цінних паперів як адміністратора Реєстру аграрних нот, електронний підпис уповноваженої особи Центрального депозитарію цінних паперів та електронну печатку Центрального депозитарію цінних паперів;
4) інформацію про боржника та кредитора-стягувача за товарною аграрною нотою:
а) ім’я фізичної особи / найменування юридичної особи (у розумінні Цивільного кодексу України) – боржника та кредитора-стягувача на момент генерування спеціальної виписки з Реєстру;
б) адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) – для фізичних осіб, місцезнаходження – для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб;
в) дата народження боржника – фізичної особи або фізичної особи – підприємця;
г) для боржника – юридичної особи – ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
ґ) для боржника – фізичної особи або фізичної особи – підприємця – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
д) для кредитора-стягувача – юридичної особи – ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а якщо кредитор-стягувач є нерезидентом – інший наявний ідентифікаційний код;
е) для кредитора-стягувача – фізичної особи або фізичної особи – підприємця – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
5) вказівку про примусову передачу сільськогосподарської продукції у невиконаній частині предмета товарної аграрної ноти;
6) вказівку про звернення стягнення на предмет застави за товарною аграрною нотою;
7) вказівку про те, що у разі недостатності або відсутності предмета застави за товарною аграрною нотою для задоволення вимог кредитора-стягувача здійснюється звернення стягнення за товарною аграрною нотою на інше майно (у тому числі майнові права) боржника, ніж такий предмет застави (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення), за умови що це передбачено товарною аграрною нотою;
8) вказівку про негайне примусове стягнення грошових коштів, що становлять штрафні санкції, сума яких на вимогу кредитора визначена програмно-технічними засобами Реєстру аграрних нот на підставі товарної аграрної ноти;
9) строк пред’явлення спеціальної виписки з Реєстру до виконання.
Для цілей пункту 1 частини першої статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” органом, що видав спеціальну виписку з Реєстру (на виконання приписів товарної аграрної ноти), є Центральний депозитарій цінних паперів.
Для цілей пунктів 2 і 5 частини першої статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” рішенням, згідно з яким видано спеціальну виписку з Реєстру, є товарна аграрна нота.
7. Виконавча частина товарної аграрної ноти є обов’язковою для боржника та кредитора-стягувача з моменту генерування спеціальної виписки з Реєстру за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот.
Стаття 7. Фінансова аграрна нота
1. Фінансова аграрна нота – це аграрна нота, що посвідчує безумовне зобов’язання боржника у визначений термін або протягом встановленого строку сплатити кредитору грошову суму, розмір якої може бути фіксованим або змінним, що може визначатися за формулою, з урахуванням ціни сільськогосподарської продукції визначених виду, кількості та якості, курсу валют, індексів тощо або в інший спосіб, передбачений такою нотою.
2. Виконання боржником зобов’язання за фінансовою аграрною нотою здійснюється грошовими коштами виключно у безготівковій формі.
3. Реквізити фінансової аграрної ноти складаються з двох частин – основної та виконавчої.
4. Реквізити основної частини фінансової аграрної ноти повинні містити:
1) назву – “Фінансова аграрна нота”;
2) строк або термін виконання зобов’язання за фінансовою аграрною нотою, а у разі виконання зобов’язання частинами – строк або термін виконання кожної частини зобов’язання;
3) ступінь оборотоздатності фінансової аграрної ноти відповідно до частини другої статті 5 цього Закону;
4) предмет фінансової аграрної ноти – безумовне зобов’язання боржника сплатити кредитору грошові кошти у фіксованій сумі або у сумі, визначеній за формулою розрахунку суми зобов’язання за фінансовою аграрною нотою на дату виконання такого зобов’язання (частини такого зобов’язання);
5) умови сплати грошових коштів, а у разі виконання зобов’язання частинами – для кожної частини зобов’язання окремо;
6) опис предмета застави за фінансовою аграрною нотою, у тому числі назву сільськогосподарської продукції, інформацію щодо її кількості (ваги) та вартості, кадастровий номер земельної ділянки, її місцезнаходження, правовстановлюючі документи, граничний строк дії прав боржника на користування земельною ділянкою, на якій вирощується, збирається, виробляється, переробляється, зберігається, утримується та/або буде вирощуватися, збиратися, вироблятися, перероблятися, зберігатися, утримуватися заставлена майбутня сільськогосподарська продукція, та/або розташовані потужності із забою тварин, первинної переробки сільськогосподарської продукції, результат (продукт) переробки якої є предметом застави за фінансовою аграрною нотою, а також зазначення місцезнаходження (адреси) / місця розташування потужностей з виробництва заставленої сільськогосподарської продукції;
7) місце зберігання предмета застави за фінансовою аграрною нотою;
8) застереження про те, чи здійснюється:
а) задоволення вимог кредитора з вартості предмета застави; або
б) перехід права власності на предмет застави до кредитора;
9) інші способи забезпечення виконання зобов’язання за фінансовою аграрною нотою, у тому числі гарантія, надана відповідно до статті 17 цього Закону, а також солідарна відповідальність члена сільськогосподарського кооперативу відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону;
10) дату та час видачі фінансової аграрної ноти;
11) інформацію про боржника за фінансовою аграрною нотою (якщо боржників два і більше – зазначається інформація про всіх боржників):
а) ім’я фізичної особи / найменування юридичної особи (у розумінні Цивільного кодексу України);
б) адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) – для фізичних осіб, місцезнаходження – для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб;
в) для фізичної особи – дата народження, номер та серія (за наявності) паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, дата видачі та орган, що його видав, громадянство, відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
г) для фізичної особи – підприємця – реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія (за наявності) паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, дата видачі та орган, що його видав, громадянство, відомості про місцезнаходження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
ґ) для юридичної особи – ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
д) інформація про факт перебування у шлюбі боржника – фізичної особи або фізичної особи – підприємця;
12) інформацію про наявність чи відсутність чинного договору страхування щодо предмета застави. За наявності чинного договору страхування щодо предмета застави зазначається інформація про такий договір, включаючи його реквізити (назва, дата та номер договору), найменування страховика, з яким укладено договір страхування, та вигодонабувача, якщо він визначений у договорі страхування, страхова сума, на яку застрахований предмет застави, та строк дії договору страхування;
13) інформацію про наявність чи відсутність вимог до технології виробництва сільськогосподарської продукції. За наявності таких вимог наводиться опис технології або зазначається посилання на її опис у публічному доступі;
14) інформацію про розмір витрат на завершення вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання, утримання, забою або транспортування предмета застави (у разі їх погодження);
15) інформацію про те, чи передбачено звернення стягнення за фінансовою аграрною нотою на інше майно (у тому числі майнові права) боржника, ніж предмет застави (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення), у разі недостатності або відсутності предмета застави за фінансовою аграрною нотою для задоволення вимог кредиторів;
16) маркетинговий період;
17) визначення організації для вирішення спорів щодо порушення технології виробництва, переробки, зберігання, утримання, забою, транспортування та/або якості предмета застави за фінансовою аграрною нотою або зазначення про те, що така організація не визначена;
18) застереження про вирішення третейським судом або міжнародним комерційним арбітражем усіх спорів або частини спорів у правовідносинах між боржником та кредитором, які виникають на підставі фінансової аграрної ноти, або зазначення про відсутність такого застереження;
19) інформацію щодо штрафних санкцій за невиконання зобов’язань, пов’язаних із фінансовою аграрною нотою.
5. Основна частина фінансової аграрної ноти є обов’язковою для боржника та кредитора з моменту видачі фінансової аграрної ноти.
6. Реквізити виконавчої частини фінансової аграрної ноти повинні містити:
1) назву – “Виконавча частина фінансової аграрної ноти”;
2) дату і час видачі спеціальної виписки з Реєстру, яка генерується кредитором за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот;
3) повне найменування Центрального депозитарію цінних паперів як адміністратора Реєстру аграрних нот, електронний підпис уповноваженої особи Центрального депозитарію цінних паперів та електронну печатку Центрального депозитарію цінних паперів;
4) інформацію про боржника та кредитора-стягувача за фінансовою аграрною нотою:
а) ім’я фізичної особи / найменування юридичної особи (у розумінні Цивільного кодексу України) – боржника та кредитора-стягувача за фінансовою аграрною нотою на момент генерування спеціальної виписки з Реєстру;
б) адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) – для фізичних осіб, місцезнаходження – для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб;
в) дата народження боржника – фізичної особи або фізичної особи – підприємця;
г) для боржника – юридичної особи – ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
ґ) для боржника – фізичної особи або фізичної особи – підприємця – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
д) для кредитора-стягувача – юридичної особи – ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а якщо кредитор-стягувач є нерезидентом – інший наявний ідентифікаційний код;
е) для кредитора-стягувача – фізичної особи або фізичної особи – підприємця – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
5) вказівку про примусове стягнення грошових коштів у невиконаній частині предмета фінансової аграрної ноти;
6) вказівку про звернення стягнення на предмет застави за фінансовою аграрною нотою;
7) вказівку про те, що в разі недостатності або відсутності предмета застави за фінансовою аграрною нотою для задоволення вимог кредитора-стягувача здійснюється звернення стягнення за фінансовою аграрною нотою на інше майно (у тому числі майнові права) боржника, ніж такий предмет застави (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення), за умови що це передбачено фінансовою аграрною нотою;
8) вказівку про негайне примусове стягнення грошових коштів, що становлять штрафні санкції, сума яких на вимогу кредитора визначена програмно-технічними засобами Реєстру аграрних нот на підставі фінансової аграрної ноти;
9) строк пред’явлення спеціальної виписки з Реєстру до виконання.
Для цілей пункту 1 частини першої статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” органом, що видав спеціальну виписку з Реєстру (на виконання приписів фінансової аграрної ноти), є Центральний депозитарій цінних паперів.
Для цілей пунктів 2 і 5 частини першої статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” рішенням, згідно з яким видано спеціальну виписку з Реєстру, є фінансова аграрна нота.
7. Виконавча частина фінансової аграрної ноти є обов’язковою для боржника та кредитора-стягувача з моменту генерування спеціальної виписки з Реєстру за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот.
Розділ III. ВИДАЧА ТА ОБІГ АГРАРНИХ НОТ
Стаття 8. Реєстр аграрних нот
1. Реєстр аграрних нот (далі – Реєстр) – це інформаційно-комунікаційна система, в якій у порядку, передбаченому цим Законом та Положенням про Реєстр аграрних нот, відображається інформація про видачу, зміст і зміну реквізитів, припинення та обтяження аграрних нот, а також про початок примусового виконання зобов’язань за аграрними нотами на підставі спеціальної виписки з Реєстру.
2. Держателем та адміністратором Реєстру є Центральний депозитарій цінних паперів (далі – Центральний депозитарій), створений відповідно до Закону України “Про депозитарну систему України”. Майнові права інтелектуальної власності на програмне забезпечення Реєстру належать Центральному депозитарію.
3. Створення та функціонування Реєстру не може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та забезпечується за рахунок інших коштів, що надходять з джерел, не заборонених законодавством.
4. У Положенні про Реєстр аграрних нот, що затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, визначаються порядок ведення Реєстру, строки та порядок внесення інформації до нього, порядок доступу до інформації, що міститься в Реєстрі, та обсяг її розкриття, обсяг інформації, яка надається за запитом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, вид електронного підпису, що використовується в Реєстрі, а також вимоги, передбачені частиною другою статті 26 Закону України “Про публічні електронні реєстри”.
5. Інформація щодо аграрних нот вноситься до Реєстру в порядку та строки, визначені Положенням про Реєстр аграрних нот, але не пізніше наступного робочого дня після отримання Центральним депозитарієм інформації та/або документів, що є підставою для внесення відомостей до Реєстру.
Видами та матеріальними формами документів, що створюються у процесі ведення Реєстру, є виписки та спеціальні виписки з Реєстру. Відомості про реквізити аграрних нот відображаються в Реєстрі у хронологічному порядку, з можливістю групування за боржниками, кредиторами, станом виконання, предметом застави.
Ведення та адміністрування Реєстру включає підтримання програмно-технічних можливостей для забезпечення функціонування Реєстру відповідно до цього Закону та Положення про Реєстр аграрних нот, забезпечення електронної інформаційної взаємодії Реєстру з інформаційно-комунікаційними системами, зазначеними у частині восьмій цієї статті, та порядок знищення в Реєстрі інформації, строк зберігання якої закінчився.
6. Порядок обміну інформацією між Реєстром та системою депозитарного обліку цінних паперів затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
7. Центральний депозитарій здійснює обмін інформацією про видані аграрні ноти з адміністратором Державного аграрного реєстру в порядку, строки та в обсязі, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
8. Для формування реквізитів аграрних нот та відображення в Реєстрі інформації про аграрні ноти, визначеної цим Законом, адміністратор Реєстру зобов’язаний здійснити дії, передбачені законодавством та внутрішніми документами Центрального депозитарію, для забезпечення електронної інформаційної взаємодії Реєстру з Державним реєстром обтяжень рухомого майна, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Єдиним державним демографічним реєстром, Реєстром аграрних розписок, Державним земельним кадастром, іншими інформаційними та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів або інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством, яка оформлюється окремими договорами або протоколами, а також із забезпеченням доступу боржників та кредиторів до зазначених реєстрів та інших інформаційно-комунікаційних систем через їхні електронні кабінети у Реєстрі.
9. Інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян використовується для встановлення факту перебування у шлюбі фізичної особи, яка має намір видати аграрну ноту, з метою надання другим з подружжя згоди на видачу аграрної ноти через електронний кабінет такої фізичної особи у Реєстрі з накладенням електронного підпису другого з подружжя.
10. Загальнодоступною в Реєстрі є така інформація про реквізити аграрних нот, зобов’язання за якими не припинено:
1) про факт видачі аграрної ноти та про боржника;
2) про стан виконання боржником зобов’язань за аграрною нотою, у тому числі про закінчення строку виконання зобов’язання або строків виконання частин зобов’язання;
3) про опис предмета застави за аграрною нотою;
4) про ступінь оборотоздатності аграрної ноти відповідно до частини другої статті 5 цього Закону.
Доступ до загальнодоступної інформації забезпечується адміністратором Реєстру безоплатно, у тому числі з використанням програмно-технічного забезпечення Реєстру, з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
11. Боржник, кредитор або інша особа, яка несе солідарну відповідальність за зобов’язаннями за аграрною нотою, має право на отримання виписки з Реєстру.
Право на отримання (генерування) спеціальної виписки з Реєстру має виключно кредитор, перед яким боржником не виконано зобов’язання (частину зобов’язання) за аграрною нотою.
12. Інформація про кредитора за аграрною нотою надається боржнику на його запит, поданий в електронній формі з накладенням електронного підпису у порядку, передбаченому внутрішніми документами Центрального депозитарію.
13. Крім інформації, зазначеної у частині десятій цієї статті, адміністратор Реєстру має право надавати іншим особам інформацію про видані боржником аграрні ноти та історію їх обігу лише за згодою такого боржника або кредитора (кредиторів), якщо вони є фізичними особами, відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.
14. Відомості про реквізити виданих аграрних нот та аграрних нот, зобов’язання за якими припинено, відображаються в Реєстрі у порядку, визначеному Положенням про Реєстр аграрних нот.
15. Інформація про видану аграрну ноту та про припинення зобов’язань за нею зберігається в Реєстрі не менше 10 років з дати припинення зобов’язань за такою нотою.
Стаття 9. Видача аграрних нот
1. Для створення аграрної ноти особа, яка має намір видати аграрну ноту, заповнює в Реєстрі її реквізити, передбачені статтею 6 або 7 цього Закону, погоджує зміст таких реквізитів з особою, яка має намір отримати аграрну ноту у власність, шляхом накладення зазначеними особами електронних підписів.
Особа, яка має намір видати аграрну ноту, забезпечує укладення з Центральним депозитарієм договору про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку, а також депонування у Центральному депозитарії цінних паперів документа про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку. При цьому перевірка достовірності інформації, у тому числі з державних реєстрів, зазначених у частині восьмій статті 8 цього Закону, покладається на зазначених осіб, крім випадків, встановлених цим Законом.
2. Аграрна нота вважається виданою з моменту депонування документа про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку у Центральному депозитарії після укладення особою, яка має намір видати аграрну ноту, договору про введення неемісійних цінних паперів до системи депозитарного обліку з Центральним депозитарієм.
Порядок депонування документа про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку встановлюється нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. Право видавати аграрні ноти мають особи, яким належить право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою для виробництва сільськогосподарської продукції.
У разі якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування земельною ділянкою належить двом і більше користувачам, аграрна нота видається такими особами спільно. Особи, які спільно видали аграрну ноту, несуть солідарну відповідальність за невиконання зобов’язань за нею.
4. Сільськогосподарський кооператив, який не має у власності або користуванні земельної ділянки сільськогосподарського призначення відповідно до частини третьої цієї статті, може видавати аграрні ноти, якщо хоча б один член такого кооперативу має у власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою. Такий член сільськогосподарського кооперативу має надати згоду на видачу аграрної ноти через електронний кабінет у Реєстрі з накладенням електронного підпису. У такому разі він разом із сільськогосподарським кооперативом несе солідарну відповідальність за зобов’язаннями за такою аграрною нотою.
Вихід або виключення особи з числа членів сільськогосподарського кооперативу не припиняє заставу за аграрною нотою та зобов’язання сільськогосподарського кооперативу за аграрною нотою як солідарного відповідача. Звернення стягнення на предмет застави за аграрною нотою, виданою на підставі згоди такого члена сільськогосподарського кооперативу, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом.
5. Перевірка належності боржнику права, передбаченого абзацом першим частини третьої цієї статті, на земельну ділянку, зазначену в реквізитах аграрної ноти, проводиться адміністратором Реєстру шляхом доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
6. Відомості про предмет застави за аграрною нотою вносяться адміністратором Реєстру до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, під час або невідкладно після депонування документа про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку у Центральному депозитарії.
7. З моменту видачі аграрної ноти до припинення зобов’язань за нею боржник втрачає право розпоряджатися речовими правами на земельну ділянку, зазначену в реквізитах такої аграрної ноти, без дозволу кредитора, зокрема, боржник не має права здійснювати:
1) відчуження земельної ділянки;
2) відчуження права оренди, іншого права користування земельною ділянкою;
3) передання ділянки в суборенду;
4) розірвання договору, внесення змін до договору або відмову від договору, на підставі якого у нього виникло право оренди або інше право користування земельною ділянкою.
Такі обтяження прав боржника щодо земельної ділянки, зазначеної в реквізитах аграрної ноти, вносяться адміністратором Реєстру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правочин, вчинений боржником з порушенням обтяження, визначеного цією частиною, є нікчемним.
8. У разі невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису або суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, зазначеною в реквізитах аграрної ноти як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала боржнику в користування таку земельну ділянку, перед розірванням чи припиненням договору або зверненням до суду з цією метою зобов’язана здійснити заходи досудового врегулювання спору, а саме повідомити про свої наміри кредитора та запропонувати йому виконати зобов’язання боржника за укладеним договором оренди, суборенди, емфітевзису або суперфіцію.
Суд при вирішенні справи про припинення права користування земельною ділянкою з підстав порушення договірних зобов’язань перевіряє факт існування зобов’язань за аграрною нотою, а також виконання позивачем обов’язку щодо повідомлення кредитора з пропозицією виконати зобов’язання боржника за укладеним договором оренди, суборенди, емфітевзису або суперфіцію.
Стаття 10. Наслідки переходу права власності або права користування земельною ділянкою, зазначеною в реквізитах аграрної ноти як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції
1. Особа, яка набула від боржника право власності або право користування земельною ділянкою, зазначеною в реквізитах аграрної ноти як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції (далі у цій статті – земельна ділянка), з моменту набуття такого права стає солідарним відповідачем перед кредитором за всіма зобов’язаннями боржника, що виникають з аграрної ноти, зокрема щодо виконання зобов’язання за аграрною нотою, сплати санкцій, відшкодування витрат на завершення виробництва та/або отримання заставленої сільськогосподарської продукції, а також її зберігання.
2. Положення частини першої цієї статті не застосовуються у разі:
1) повернення земельної ділянки її власнику внаслідок розірвання на підставі судового рішення укладеного між власником такої земельної ділянки та боржником договору оренди, емфітевзису або суперфіцію, якщо власник земельної ділянки в досудовому порядку запропонував кредитору виконати зобов’язання боржника за укладеним договором оренди, суборенди, емфітевзису або суперфіцію;
2) повернення земельної ділянки її власнику після спливу строку укладеного з боржником договору оренди, суборенди, емфітевзису або суперфіцію.
У момент виконання боржником зобов’язань за аграрною нотою до особи, яка набула від боржника право власності чи право користування земельною ділянкою, переходить право вимоги до боржника.
3. Перехід права власності чи права користування земельною ділянкою не зупиняє дію застави майбутньої сільськогосподарської продукції, зазначеної в реквізитах аграрної ноти, та не припиняє прав боржника і кредитора щодо предмета такої застави до повного виконання боржником зобов’язань за аграрною нотою, але не більше ніж до закінчення маркетингового періоду, наступного за тим, в якому відбулася зміна права власності чи права користування земельною ділянкою.
4. До вчинення правочину про перехід права власності чи права користування земельною ділянкою боржник зобов’язаний повідомити особу, якій він передає право власності чи право користування земельною ділянкою, сільськогосподарська продукція з якої є предметом застави за аграрною нотою, про існуючі обтяження згідно з виданими аграрними нотами.
5. Боржник зобов’язаний повідомити кредитора про перехід до іншої особи права власності чи права користування земельною ділянкою протягом п’яти робочих днів після такого переходу.
Повідомлення, передбачене цією частиною, із зазначенням нового власника (нового користувача) земельної ділянки направляється боржником через електронний кабінет в Реєстрі з накладенням електронного підпису в порядку, визначеному Положенням про Реєстр аграрних нот.
Стаття 11. Облік та обіг аграрних нот
1. Облік аграрних нот та забезпечення їх обігу здійснюють Центральний депозитарій та депозитарні установи відповідно до законодавства про депозитарну систему України.
Стаття 12. Внесення змін до реквізитів аграрної ноти
1. До реквізитів аграрної ноти, крім реквізитів боржника, дати видачі аграрної ноти, на підставі домовленості між боржником та кредитором можуть вноситися зміни за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру через електронні кабінети в Реєстрі з накладенням електронного підпису.
2. Дата видачі аграрної ноти зміні не підлягає.
3. Внесення змін до системи депозитарного обліку у зв’язку із зміною боржника або кредитора здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
4. Внесення змін до реквізитів аграрної ноти у зв’язку із зміною боржника або кредитора внаслідок спадкування чи правонаступництва здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на підставі документів, що підтверджують:
1) спадкування фізичною особою – спадкоємцем фізичної особи – боржника чи фізичної особи – кредитора або визнання спадщини відумерлою (на підставі судового рішення);
2) правонаступництво юридичної особи щодо майна боржника або кредитора у результаті реорганізації;
3) передачу майна ліквідованих боржника або кредитора – юридичних осіб з передачею майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, засновників, учасників, акціонерів та/або пайовиків.
5. У разі якщо аграрна нота є цінним папером із ступенем оборотоздатності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 5 цього Закону (частково обмежено оборотоздатна), попередні кредитори несуть солідарну з боржником відповідальність лише в частині зобов’язань, що не були змінені.
Розділ IV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА АГРАРНОЮ НОТОЮ
Стаття 13. Застава майбутньої сільськогосподарської продукції
1. Аграрна нота встановлює забезпечення виконання зобов’язань боржника заставою. Предметом такої застави за аграрною нотою може бути виключно майбутня сільськогосподарська продукція, крім випадків, передбачених частинами чотирнадцятою і п’ятнадцятою цієї статті.
2. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть бути предметом застави за аграрною нотою.
3. Вчиняючи правочин з видачі аграрної ноти, боржник гарантує, що має необмежене право передавати зазначене в такій ноті майно у заставу, а саме що майно є вільним від вимог третіх осіб, крім застави за іншими аграрними нотами. Порушення боржником обмежень, передбачених цією статтею, не впливає на дійсність аграрної ноти чи встановленої за нею застави.
4. Вартість предмета застави не може бути меншою за розмір зобов’язання за аграрною нотою на день видачі аграрної ноти. На день видачі аграрної ноти майбутня сільськогосподарська продукція, яка передається в заставу для забезпечення виконання зобов’язання за такою нотою, не може бути предметом зареєстрованих обтяжень, зокрема перебувати в інших заставах, ніж за аграрними нотами.
5. Боржник має право передати майбутню сільськогосподарську продукцію, передану в заставу за аграрною нотою, у наступну заставу лише за письмовою згодою кредитора та лише за іншою аграрною нотою, за умови що термін або дата закінчення строку виконання зобов’язання за іншою аграрною нотою настає пізніше терміну або дати закінчення строку виконання зобов’язання за попередньою аграрною нотою.
6. У разі якщо аграрна нота передбачає виконання зобов’язання частинами:
1) боржник має право передати майбутню сільськогосподарську продукцію, передану в заставу за аграрною нотою, у наступну заставу за аграрною нотою за письмовою згодою попереднього кредитора виключно у разі, якщо термін або дата закінчення строку виконання зобов’язання за наступною аграрною нотою настає пізніше терміну або дати закінчення строку виконання останньої частини зобов’язання за попередньою аграрною нотою;
2) невиконання боржником частини зобов’язання за аграрною нотою надає кредитору право вимагати дострокового виконання зобов’язань за аграрною нотою в повному обсязі, якщо інше не зазначено в такій ноті.
7. Застава майбутньої сільськогосподарської продукції за аграрною нотою у разі невиконання боржником зобов’язання за такою аграрною нотою наділяє кредитора правом одержати у порядку примусового виконання зобов’язання боржника задоволення вимог за рахунок такої майбутньої сільськогосподарської продукції, переданої в заставу, переважно перед іншими кредиторами цього боржника, крім випадків, передбачених законом.
8. Задоволення вимог кредитора за рахунок майбутньої сільськогосподарської продукції, переданої в заставу, здійснюється у будь-який спосіб, не заборонений законом, за вибором кредитора, у тому числі шляхом:
1) передачі кредитору права власності на предмет застави в рахунок виконання зобов’язання боржника;
2) наділення кредитора правом доростити, зібрати майбутній врожай, завершити виробництво та/або отримати сільськогосподарську продукцію самостійно чи уповноваживши на це іншу особу та набути право власності на таку отриману сільськогосподарську продукцію;
3) укладення договору купівлі-продажу заставленої сільськогосподарської продукції з іншою особою – покупцем (у тому числі шляхом укладення договору на публічних торгах) з отриманням у рахунок виконання зобов’язань боржника плати за таким договором.
9. У момент завершення виробництва (збирання) сільськогосподарської продукції предметом застави за аграрною нотою стає зібрана (отримана) сільськогосподарська продукція у кількості відповідно до опису предмета застави без окремої реєстрації такого обтяження. Обов’язок доведення походження зібраної (отриманої) сільськогосподарської продукції покладається на боржника. Боржник зобов’язаний письмово повідомити кредитора про кількість, якість, місцезнаходження вирощеної (зібраної, виробленої) сільськогосподарської продукції шляхом направлення повідомлення через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, протягом п’яти робочих днів з дати завершення вирощування (збирання, виробництва) сільськогосподарської продукції, яка є предметом застави за аграрною нотою, з відображенням інформації про таке повідомлення в електронних кабінетах боржника та кредитора.
10. Витрати, здійснені кредитором для завершення виробництва та/або отримання заставленої сільськогосподарської продукції, а також її зберігання до моменту повного виконання боржником зобов’язань за аграрною нотою, відшкодовуються боржником у порядку, визначеному законодавством для відшкодування майнової шкоди.
11. У разі втрати сільськогосподарської продукції, що є предметом застави за аграрною нотою, боржник зобов’язаний за домовленістю з кредитором замінити предмет застави іншим ідентичним, подібним або рівноцінним майном, про що робиться запис у Реєстрі.
У разі якщо боржник протягом п’яти днів не досягне згоди з кредитором про інший предмет застави, застосовуються положення частини десятої цієї статті і кредитор набуває право після настання строку виконання зобов’язання за аграрною нотою на підставі спеціальної виписки з Реєстру здійснити стягнення за рахунок будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується, збирається, виробляється, утримується, розміщується або буде вирощуватися, збиратися, вироблятися, утримуватися, розміщуватися на земельній ділянці (земельних ділянках), у приміщеннях, на територіях та/або виробничих потужностях, на яких до цього вирощувалася, збиралася, вироблялася, утримувалася, розміщувалася сільськогосподарська продукція, що була предметом застави за аграрною нотою, до повного виконання зобов’язань за такою нотою.
12. Водночас із правами, передбаченими частиною одинадцятою цієї статті, кредитор набуває право вимагати дострокового виконання зобов’язань за аграрною нотою та застосування в судовому порядку наслідків такого невиконання, зокрема:
1) стягнення суми зобов’язання за фінансовою аграрною нотою за рахунок усього майна боржника, крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення, або примусового передання кредитору сільськогосподарської продукції на виконання зобов’язання за товарною аграрною нотою за рахунок всієї сільськогосподарської продукції боржника такого виду;
2) стягнення штрафних санкцій (штрафу та пені);
3) стягнення суми витрат, здійснених кредитором для завершення виробництва, отримання заставленої сільськогосподарської продукції та/або її зберігання до моменту повного виконання боржником зобов’язань за аграрною нотою.
13. У разі повного виконання зобов’язань за аграрною нотою шляхом поставки сільськогосподарської продукції або сплати грошових коштів, отриманих від її реалізації, залишок сільськогосподарської продукції або грошових коштів, отриманих від її реалізації, залишається у власності боржника.
14. У разі недостатності зібраної (отриманої) сільськогосподарської продукції для повного виконання зобов’язань боржника предметом застави за аграрною нотою стає будь-яка інша сільськогосподарська продукція, що вирощується, збирається, виробляється, утримується та/або розміщується або буде вирощуватися, збиратися, вироблятися, утримуватися та/або розміщуватися на земельній ділянці (земельних ділянках), у приміщеннях, на територіях та/або виробничих потужностях, на яких до цього вирощувалася, збиралася, вироблялася, утримувалася та/або розміщувалася сільськогосподарська продукція, що була предметом застави за аграрною нотою, до повного виконання зобов’язань за такою нотою, якщо інше не встановлено за домовленістю між боржником та кредитором.
Водночас кредитор набуває право вимагати дострокового виконання зобов’язань за аграрною нотою та застосування в судовому порядку інших наслідків невиконання, передбачених частиною дванадцятою цієї статті.
У разі невиконання боржником зобов’язання за аграрною нотою та/або відсутності з будь-яких причин предмета застави за аграрною нотою предметом застави стає майбутня сільськогосподарська продукція, що вирощується, збирається, виробляється та/або утримується або буде вирощуватися, збиратися, вироблятися та/або утримуватися боржником та/або особами, які несуть солідарну відповідальність за аграрною нотою, на земельній ділянці (земельних ділянках), зазначеній (зазначених) в аграрній ноті, до повного припинення зобов’язань за такою нотою.
15. Виконання зобов’язань за аграрною нотою може забезпечуватися додатково до забезпечень, зазначених у такій аграрній ноті, будь-якими видами забезпечення виконання зобов’язань, передбаченими законодавством, згідно з окремими договорами, укладеними між кредитором і боржником та/або третьою особою.
16. У разі якщо предметом застави за аграрною нотою є приплід сільськогосподарських тварин, такий приплід має бути ідентифікований та зареєстрований відповідно до законодавства, а інформація про передання такого приплоду в заставу за аграрною нотою зазначається в Реєстрі.
У разі якщо предметом застави за аграрною нотою є продукти тваринного походження, такі продукти мають бути вироблені з дотриманням вимог законодавства.
Інформація про переміщення живих сільськогосподарських тварин від боржника до кредитора вноситься до Єдиного державного реєстру тварин з відображенням такої інформації за допомогою програмно-технічних засобів у Реєстрі.
За невиконання вимог абзаців першого – третього цієї частини боржник несе відповідальність відповідно до закону, при цьому таке невиконання не може бути підставою для виключення майна, зазначеного в абзацах першому та/або другому цієї частини, з предмета застави за аграрною нотою.
17. Предмет застави за аграрною нотою може бути застрахований кредитором або боржником за домовленістю між ними. Кредитор та боржник можуть домовитися про спільну сплату страхової премії обраному ними страховику за страхування предмета застави за аграрною нотою, про що зазначається у договорі страхування.
У разі невиконання боржником обов’язку (за його наявності) щодо страхування предмета застави за аграрною нотою кредитор має право самостійно застрахувати такий предмет застави та включити витрати на його страхування до складу зобов’язань боржника, погоджених боржником та кредитором.
У разі призначення кредитора вигодонабувачем за договором страхування, що має право на отримання страхової виплати у межах суми зобов’язання боржника, отримання кредитором страхової виплати за таким договором має наслідком:
1) зменшення розміру зобов’язання боржника за фінансовою аграрною нотою на розмір страхової виплати;
2) зменшення розміру зобов’язання боржника за товарною аграрною нотою в порядку та на умовах, визначених такою нотою. Договором страхування предмета застави за товарною аграрною нотою може бути передбачено, що сума страхової виплати, належна боржнику, підлягає перерахуванню кредитору як забезпечення виконання таким боржником зобов’язань за товарною аграрною нотою, у разі якщо про це зазначено боржником у заяві про страхову виплату та в товарній аграрній ноті не визначено порядок і умови зменшення розміру зобов’язання боржника внаслідок отримання кредитором-вигодонабувачем страхової виплати.
Стаття 14. Застава сільськогосподарської продукції, крім майбутньої сільськогосподарської продукції
1. У разі передання сільськогосподарської продукції, крім майбутньої сільськогосподарської продукції, в заставу боржник має право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави за аграрною нотою відповідно до цього Закону, Закону України “Про заставу” та інших актів законодавства, якими регулюється застава товарів в обороті або у переробці.
2. У разі реалізації сільськогосподарської продукції, що була передана в заставу за аграрною нотою, така продукція перестає бути предметом застави за аграрною нотою з моменту передачі права власності на таку продукцію.
Набута боржником сільськогосподарська продукція, передбачена реквізитами аграрної ноти, стає предметом застави за аграрною нотою з моменту виникнення у боржника права власності на таку продукцію.
3. У разі передачі права власності на заставлену сільськогосподарську продукцію боржник зобов’язаний замінити її іншою сільськогосподарською продукцією того самого виду, такої самої якості та в такій самій кількості протягом семи робочих днів з дати передачі права власності, якщо сторони не погодили інше. Боржник та кредитор за домовленістю між собою можуть погодити заміну предмета застави за аграрною нотою.
4. У разі якщо боржник не замінив реалізований предмет застави за аграрною нотою відповідно до частини третьої цієї статті, боржник зобов’язаний на вимогу кредитора виконати зобов’язання за аграрною нотою достроково.
5. Інформація про заміну предмета застави за аграрною нотою, що здійснюється відповідно до цієї статті, протягом п’яти днів вноситься боржником та кредитором до реквізитів аграрної ноти у Реєстрі через електронні кабінети з накладенням електронних підписів.
Стаття 15. Моніторинг предмета застави
1. Кредитор має право самостійно та/або із залученням третіх осіб, у тому числі з використанням технічних засобів (безпілотних літальних апаратів, систем відеоспостереження тощо), здійснювати моніторинг предмета застави за аграрною нотою.
Повноваження осіб, які мають право здійснювати моніторинг предмета застави, підтверджуються виданою кредитором довіреністю, копія якої може бути передана кредитором боржнику за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру. Повідомлення з копією довіреності із зазначенням порядку та способів здійснення моніторингу предмета застави залученими особами відображається в електронному кабінеті боржника з накладенням електронного підпису кредитора.
2. Моніторинг предмета застави може здійснюватися протягом усього строку дії застави, якщо інше не встановлено за домовленістю між боржником та кредитором.
3. Моніторинг предмета застави передбачає здійснення спостереження за дотриманням боржником технології виробництва та збирання інформації про такий предмет застави (крім інформації, що становить комерційну таємницю) з можливістю доступу до земельних ділянок (включаючи потужності з первинної переробки сільськогосподарської продукції), на яких вирощується, збирається, виробляється, переробляється та/або утримується заставлена сільськогосподарська продукція, прольоту над ними, а також доступу до приміщень, в яких зберігається зібрана (вироблена, перероблена) сільськогосподарська продукція, передана в заставу за аграрною нотою.
Боржник або інша особа, якій належить право користування земельною ділянкою (земельними ділянками) або потужностями з первинної переробки сільськогосподарської продукції, на яких вирощується, збирається, виробляється, утримується майбутня сільськогосподарська продукція, зобов’язані забезпечити на вимогу кредитора та/або особи, яка здійснює моніторинг предмета застави відповідно до цієї статті, його (її) безперешкодний доступ до земельних ділянок, на яких вирощується, збирається, виробляється, переробляється, зберігається та/або утримується або буде вирощуватися, збиратися, вироблятися, перероблятися та/або утримуватися предмет застави за аграрною нотою, приміщень, виділених для його зберігання, цехів, складів, інших приміщень або територій, розташованих на цих земельних ділянках, на яких розміщений або буде розміщений предмет застави за аграрною нотою.
4. Після збирання (виробництва) сільськогосподарської продукції моніторинг предмета застави за аграрною нотою може здійснюватися шляхом спостереження за ним з можливістю відстеження його транспортування та доступу до місць його зберігання.
У разі передання боржником такої сільськогосподарської продукції на зберігання третій особі, зокрема за простим або подвійним складським свідоцтвом, зберігач зобов’язаний забезпечити доступ кредитора та/або уповноваженої ним особи до такої продукції з метою здійснення моніторингу предмета застави.
Ненадання зберігачем доступу, передбаченого цією частиною, або невиконання зберігачем законного розпорядження особи, яка здійснює примусове стягнення на підставі аграрної ноти, є підставою для виникнення у нього солідарного зобов’язання за такою аграрною нотою.
5. Втручання або перешкоджання господарській діяльності боржника у процесі здійснення моніторингу предмета застави за аграрною нотою забороняється.
Стаття 16. Наслідки порушення боржником технології вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання предмета застави за аграрною нотою
1. У разі виявлення під час здійснення моніторингу предмета застави порушень боржником технології вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання предмета застави за аграрною нотою, що ставить під загрозу отримання майбутньої сільськогосподарської продукції у звичайному обсязі, кредитор має право скласти акт про порушення технології вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання предмета застави та вимагати від боржника усунення такого порушення у строк, визначений у такому акті.
Кредитор надсилає копію зазначеного акта боржнику за допомогою програмно-технічних засобів через депозитарну систему України з відображенням в електронному кабінеті у Реєстрі.
2. Якщо вимоги, зазначені в акті про порушення технології вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання предмета застави за аграрною нотою, не будуть усунуті боржником самостійно протягом зазначеного в акті строку, кредитор має право з метою порятунку предмета застави самостійно або із залученням третіх осіб завершити вирощування, збирання, виробництво, переробку, зберігання та/або утримання такого предмета застави. У такому разі боржник має право здійснювати моніторинг дій кредитора без втручання у процес вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання, утримання предмета застави, якщо інше не погоджено між боржником і кредитором. Витрати кредитора на таке завершення вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання предмета застави відшкодовуються боржником добровільно або на підставі судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду.
Збитки, завдані боржнику внаслідок неналежного завершення кредитором вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання предмета застави, відшкодовуються кредитором добровільно або на підставі судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу чи третейського суду.
3. У разі незгоди з вимогами, зазначеними в акті про порушення технології виробництва, переробки та/або зберігання предмета застави, а також у разі неусунення порушення у строк, передбачений таким актом, боржник для вирішення спору має право звернутися до організації, визначеної в реквізитах аграрної ноти або за домовленістю між боржником та кредитором.
4. У разі згоди організації, зазначеної в частині третій цієї статті, така організація зобов’язана розглянути спір та прийняти остаточне рішення у спорі, яке буде обов’язковим для боржника і кредитора, протягом п’яти робочих днів з дня отримання скарги з доданим оскаржуваним актом кредитора про порушення технології виробництва предмета застави. Витрати на розгляд спору та проведення відповідної перевірки несе сторона, висновок якої про технологію не підтвердився в результаті вирішення спору. До вирішення спору зазначеною організацією кредитор не має права здійснювати дії із самостійного дорощування, збирання, виробництва, переробки та/або зберігання предмета застави. За відсутності рішення зазначеної організації протягом зазначеного строку скарга боржника вважається безпідставною та відхиленою.
5. У разі якщо боржник та кредитор не визначили організацію, зазначену у частині третій цієї статті, у реквізитах аграрної ноти або протягом трьох робочих днів з дати закінчення строку для усунення порушення, зазначеного в акті про порушення технології виробництва предмета застави, а також у разі незгоди боржника та/або кредитора з рішенням такої організації боржник або кредитор має право для вирішення спору звернутися до суду, а в разі укладення арбітражної або третейської угоди – відповідно до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду.
Стаття 17. Гарантія фінансової установи за аграрною нотою
1. Зобов’язання за аграрною нотою може бути забезпечено гарантією фінансової установи повністю або частково, про що така фінансова установа зазначає в реквізитах аграрної ноти шляхом вчинення відмітки про гарантію.
2. Гарантія фінансової установи за аграрною нотою здійснюється на підставі договору гарантії, інформаційне повідомлення про який відображається в Реєстрі за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру в електронному кабінеті поручителя з накладенням електронного підпису гаранта.
3. Гарантія фінансової установи за фінансовою аграрною нотою виникає з моменту внесення інформаційного повідомлення про договір гарантії до Реєстру відповідно до частини другої цієї статті.
Гарантія фінансової установи за товарною аграрною нотою виникає з моменту конвертації товарної аграрної ноти у фінансову аграрну ноту відповідно до цього Закону, за умови внесення інформаційного повідомлення про договір гарантії до Реєстру відповідно до частини другої цієї статті.
4. Гарант за аграрною нотою несе відповідальність перед кредитором у тому самому обсязі, що і боржник. Зобов’язання гаранта є дійсним навіть у разі, якщо зобов’язання за аграрною нотою виявиться недійсним.
5. Гарант, який виконав зобов’язання за аграрною нотою замість боржника, набуває права вимоги за такою аграрною нотою до боржника та осіб, які несуть солідарну відповідальність за цією аграрною нотою, у сумі виконаного зобов’язання.
Розділ V. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА АГРАРНИМИ НОТАМИ
Стаття 18. Загальні положення щодо припинення зобов’язання за аграрною нотою
1. Зобов’язання за аграрною нотою може бути припинено з підстав, передбачених главою 50 Цивільного кодексу України.
2. Припинення зобов’язання за аграрною нотою у зв’язку з його належним виконанням здійснюється в порядку, визначеному статтями 19 і 20 цього Закону.
3. За згодою кредитора боржник має право виконати своє зобов’язання за аграрною нотою достроково.
4. Реквізити аграрної ноти можуть передбачати виконання зобов’язання частинами. У такому разі в реквізитах аграрної ноти зазначаються обсяг та строк (термін) виконання кожної частини зобов’язання.
5. У разі порушення боржником зобов’язання, передбаченого реквізитами аграрної ноти, щодо збереження предмета застави, дотримання технології виробництва сільськогосподарської продукції кредитор має право звернути стягнення на предмет застави достроково.
6. За домовленістю між боржником та кредитором допускається часткове виконання зобов’язання за аграрною нотою. Якщо в реквізитах аграрної ноти не міститься застереження про мінімальний розмір часткового виконання зобов’язання за аграрною нотою, кредитор не має права відмовитися від прийняття такого часткового виконання зобов’язання боржника.
Стаття 19. Виконання зобов’язання за товарною аграрною нотою
1. Виконання зобов’язання за товарною аграрною нотою здійснюється в один із таких способів:
1) поставка сільськогосподарської продукції, зазначеної в реквізитах аграрної ноти, кредитору на умовах поставки, зазначених у такій ноті, якщо інші умови поставки не погоджено між боржником та кредитором після видачі аграрної ноти;
2) передача кредитору простого або обох частин подвійного складського свідоцтва на зазначену в товарній аграрній ноті кількість сільськогосподарської продукції узгодженої якості, якщо така можливість була попередньо узгоджена з кредитором.
2. Поставка сільськогосподарської продукції іншого виду та/або класу, та/або якості, ніж визначено в реквізитах товарної аграрної ноти або в формулах перерахунку, зазначених у реквізитах товарної аграрної ноти, є невиконанням зобов’язання за такою нотою, якщо інше не погоджено між боржником та кредитором.
3. У разі домовленості між боржником і кредитором про часткове виконання зобов’язань за товарною аграрною нотою відповідно до частини четвертої статті 18 цього Закону в її реквізитах визначається розмір мінімальної партії сільськогосподарської продукції, яка може бути поставлена на часткове виконання зобов’язань за такою нотою.
4. За погодженням між боржником і кредитором зобов’язання за товарною аграрною нотою можуть виконуватися шляхом поставки сільськогосподарської продукції іншого виду, класу та/або якості чи шляхом перерахування грошових коштів у порядку, передбаченому статтею 20 цього Закону.
5. Товарна аграрна нота є підставою для митного оформлення експорту сільськогосподарської продукції, поставка якої кредитору є предметом такої товарної аграрної ноти.
6. У разі невиконання зобов’язань за товарною аграрною нотою кредитор має право, за умови що таке право кредитора передбачено відповідно до пункту 17 частини другої статті 6 цього Закону, повідомити боржника через депозитарну систему України з відображенням в електронному кабінеті у Реєстрі про конвертацію товарної аграрної ноти в фінансову аграрну ноту на суму невиконаного зобов’язання.
На третій день з дати надсилання повідомлення кредитора, передбаченого абзацом першим цієї частини, за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюється конвертація товарної аграрної ноти в фінансову аграрну ноту (основну та виконавчу її частини), якщо до спливу цього строку до Реєстру не внесено запис про припинення зобов’язань за такою товарною аграрною нотою. Примусове виконання зобов’язань за такою аграрною нотою здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом для фінансових аграрних нот.
Кредитор має право відкликати своє повідомлення про конвертацію товарної аграрної ноти у фінансову аграрну ноту на суму невиконаного зобов’язання до дати здійснення конвертації.
7. Вимога органів та/або осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, що ґрунтується на спеціальній виписці з Реєстру, є підставою для надання зберігачем таким органам (особам) майна, що знаходиться на зберіганні такого зберігача, без пред’явлення складського документа.
Стаття 20. Виконання зобов’язання за фінансовою аграрною нотою
1. Виконання зобов’язання за фінансовою аграрною нотою здійснюється шляхом перерахування грошових коштів боржником або особою, яка несе солідарну відповідальність з боржником, на рахунок Центрального депозитарію, відкритий у Національному банку України, якщо розрахунки здійснюються в національній валюті, або на рахунки, відкриті Центральним депозитарієм в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, якщо розрахунки здійснюються в іноземній валюті, для подальшого перерахування таких грошових коштів кредитору через депозитарну установу, яка веде рахунок у цінних паперах, на якому обліковується така фінансова аграрна нота.
Зобов’язання за фінансовою аграрною нотою вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів, перерахованих боржником або особою, яка несе солідарну відповідальність з боржником, на рахунок Центрального депозитарію відповідно до абзацу першого цієї частини.
2. Інформація про виконання зобов’язання за фінансовою аграрною нотою відображається у Реєстрі шляхом електронної інформаційної взаємодії програмно-технічних засобів Реєстру та Центрального депозитарію.
3. У разі домовленості між боржником і кредитором про часткове виконання зобов’язання за фінансовою аграрною нотою відповідно до частини четвертої статті 18 цього Закону в реквізитах такої аграрної ноти визначається мінімальний обсяг грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання зобов’язання за такою нотою.
Стаття 21. Підтвердження припинення зобов’язання за аграрною нотою
1. Підтвердженням припинення зобов’язання за аграрною нотою (повністю або частково) є запис про це у Реєстрі.
Аграрна нота є припиненою з моменту відображення Центральним депозитарієм відповідної інформації в системі депозитарного обліку в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на підставі запису в Реєстрі про припинення зобов’язання за аграрною нотою в повному обсязі.
2. У разі внесення до Реєстру запису про часткове припинення зобов’язання за аграрною нотою така нота залишається чинною на суму зобов’язання, що залишається. При цьому в Реєстрі фіксуються виконана частина зобов’язання та розмір зобов’язання, що залишається, а забезпечення аграрної ноти заставою зберігається в первинному обсязі.
3. Запис про припинення зобов’язання за товарною аграрною нотою вноситься до Реєстру кредитором на підставі:
1) документа про прийняття поставленої сільськогосподарської продукції у кількості, зазначеній у товарній аграрній ноті, або узгодженої якості;
2) документа, що підтверджує отримання простого або обох частин подвійного складського свідоцтва на сільськогосподарську продукцію у кількості, зазначеній у товарній аграрній ноті, або узгодженої якості.
Кредитор зобов’язаний внести до Реєстру запис про припинення зобов’язання за товарною аграрною нотою в день складення документів, зазначених у пункті 1 або 2 цієї частини.
4. Запис про припинення зобов’язання за фінансовою аграрною нотою вноситься програмно-технічними засобами Реєстру відповідно до частини другої статті 20 цього Закону.
5. У разі припинення зобов’язання за аграрною нотою з інших підстав, ніж виконання зобов’язання, запис до Реєстру вноситься:
1) кредитором – у разі припинення зобов’язання шляхом передання відступного або прощення боргу;
2) кредитором – у разі припинення зобов’язання шляхом зарахування;
3) кредитором та боржником – у разі припинення зобов’язання за домовленістю сторін;
4) боржником – у разі поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок викупу боржником виданої ним аграрної ноти;
5) кредитором – у разі виконання боржником договірного зобов’язання, на забезпечення якого видано аграрну ноту.
6. Усі записи про припинення зобов’язань за аграрними нотами, які вносяться боржниками та кредиторами, здійснюються через їхні електронні кабінети у Реєстрі з накладенням їхніх електронних підписів.
Стаття 22. Спеціальна виписка з Реєстру аграрних нот
1. Відсутність у Реєстрі запису про припинення зобов’язання за аграрною нотою (повністю або частково) є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора, що дозволяє такому кредитору ініціювати примусове стягнення за аграрною нотою.
2. Кредитор має право ініціювати примусове стягнення за аграрною нотою з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем, зазначеним в аграрній ноті як день виконання зобов’язання за аграрною нотою (повністю або частково), у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, з урахуванням частини п’ятої цієї статті.
3. Примусове стягнення за аграрною нотою (повністю або частково) здійснюється на підставі спеціальної виписки з Реєстру, згенерованої кредитором за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру, або на підставі виконавчого документа, виданого на виконання судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду.
Спеціальна виписка з Реєстру за бажанням кредитора може формуватися на суму всіх вимог за аграрною нотою або окремо на стягнення заборгованості за аграрною нотою та на стягнення неустойки (штрафу, пені), якщо такі санкції передбачені аграрною нотою.
4. Згенерована у Реєстрі спеціальна виписка формується програмно-технічними засобами Реєстру із зазначенням у Реєстрі дати та часу її формування.
Спеціальна виписка з Реєстру є виконавчим документом та пред’являється Центральним депозитарієм за розпорядженням кредитора-стягувача до примусового виконання у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.
Наступне генерування спеціальної виписки з Реєстру на ту саму суму заборгованості дозволяється у випадках, передбачених частиною другою статті 4 Закону України “Про виконавче провадження”, у порядку, визначеному Положенням про Реєстр аграрних нот.
5. Спеціальна виписка з Реєстру повинна містити всі реквізити основної та виконавчої частин аграрної ноти, визначені статтею 6 або 7 цього Закону, а також перелік усіх попередніх кредиторів, що несуть солідарну з боржником відповідальність за аграрною нотою, якщо така аграрна нота є частково обмежено оборотоздатною відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 цього Закону.
У спеціальній виписці з Реєстру за результатами взаємодії з іншими інформаційними та/або інформаційно-комунікаційними системами можуть зазначатися інші дані, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, що ідентифікують кредитора-стягувача та боржника та/або можуть сприяти примусовому виконанню.
Стаття 23. Особливості стягнення за аграрною нотою
1. Примусове стягнення за аграрною нотою здійснюється на підставі судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду чи на підставі спеціальної виписки з Реєстру.
Спеціальна виписка з Реєстру підлягає негайному виконанню.
2. У разі примусового виконання спеціальної виписки з Реєстру чи судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду про витребування та передачу предмета застави за аграрною нотою передача кредитору предмета застави здійснюється органами або особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, про що складається відповідний акт.
3. У разі якщо зобов’язання за аграрною нотою виконується частинами, кредитор має право, зокрема, на стягнення заборгованості за кожною частиною зобов’язання на підставі спеціальної виписки з Реєстру чи судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду.
4. У разі порушення боржником умов аграрної ноти, що призвело або може призвести до втрати предмета застави за аграрною нотою, кредитор має право звернутися до боржника через електронний кабінет у Реєстрі з вимогою про припинення такого порушення, на яку накладається електронний підпис, а якщо боржник не виконав таку вимогу протягом трьох днів після її отримання – кредитор має право вимагати дострокового виконання аграрної ноти, звернувшись до суду, міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду.
5. Відомості про звернення стягнення на предмет застави за аграрною нотою реєструються в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Кредитор має право отримати спеціальну виписку з Реєстру, на підставі якої звертається стягнення на предмет застави за аграрною нотою, невідкладно після такої реєстрації.
6. Стягнення заборгованості за фінансовою аграрною нотою на підставі спеціальної виписки з Реєстру чи судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду здійснюється шляхом стягнення грошових коштів з рахунків боржника, а в разі їх відсутності чи недостатності – шляхом звернення стягнення на предмет застави, якщо в реквізитах такої ноти не передбачено перехід права власності на предмет застави до кредитора.
Стягнення заборгованості за товарною аграрною нотою на підставі спеціальної виписки з Реєстру чи судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави, якщо реквізитами товарної аграрної ноти не передбачено перехід права власності на предмет застави до кредитора.
7. Якщо реквізитами аграрної ноти передбачено перехід права власності на предмет застави до кредитора, на підставі спеціальної виписки з Реєстру чи виконавчого документа, виданого на виконання судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, протягом семи днів забезпечує передачу предмета застави за аграрною нотою кредитору.
Орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, має право вилучити предмет застави або іншу сільськогосподарську продукцію у боржника чи у третіх осіб, у тому числі тих, які здійснюють зберігання сільськогосподарської продукції на товарному складі, без необхідності вчинення додаткових дій чи складання документів, крім передбачених Законом України “Про виконавче провадження”.
Перехід права власності на предмет застави не обмежує право кредитора на звернення стягнення на інше майно боржника, крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
8. Орган або особа, що здійснює примусове виконання на підставі спеціальної виписки з Реєстру чи виконавчого документа, виданого на виконання судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, може залучати суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, для здійснення заходів, пов’язаних із завершенням виробництва та/або отриманням сільськогосподарської продукції, що є предметом застави за аграрною нотою, з метою її подальшої передачі кредитору.
9. Розрахунок суми неустойки (штрафу, пені), інших видів забезпечення виконання зобов’язання, передбачених у реквізитах аграрної ноти, з нарахованими сумами, що підлягають безспірному стягненню з боржника, здійснюється програмно-технічними засобами Реєстру.
Сума, зазначена в абзаці першому цієї частини, включається до окремої спеціальної виписки з Реєстру.
10. У разі недостатності або відсутності застави за аграрною нотою для задоволення вимог кредитора стягнення заборгованості за аграрною нотою на підставі спеціальної виписки з Реєстру (якщо це передбачено в реквізитах аграрної ноти) чи виконавчого документа, виданого на виконання судового рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, здійснюється шляхом звернення стягнення на інше майно боржника, а також інших осіб, які несуть солідарну відповідальність разом з боржником.
Звернення стягнення заборгованості за аграрною нотою на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності боржника або осіб, які несуть солідарну відповідальність разом з боржником, забороняється.
11. Кредитор за аграрною нотою, виданою раніше, має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави за аграрною нотою порівняно з кредиторами за аграрними нотами, виданими пізніше тим самим боржником щодо тієї самої сільськогосподарської продукції.
12. У разі якщо кредитор отримав аграрну ноту від попереднього кредитора, він має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна такого попереднього кредитора, якщо такий кредитор передав аграрну ноту, зазначивши, що передає її з порукою. Задоволення таких вимог здійснюється на підставі спеціальної виписки з Реєстру. Якщо попередній кредитор виконає зобов’язання за аграрною нотою за рахунок власного майна, такий кредитор набуває право зворотної вимоги (регресу) до кожного з попередніх порівняно з ним кредиторів, які передали таку аграрну ноту наступному кредитору з порукою, та боржника.
Стаття 24. Відповідальність за невиконання вимог цього Закону
1. У разі невнесення відповідного запису особою, яка зобов’язана внести запис до Реєстру після виконання зобов’язання за аграрною нотою у повному обсязі, частково або кожної з частин зобов’язання (у разі виконання зобов’язання за аграрною нотою частинами) або після виникнення підстави для припинення зобов’язання за аграрною нотою з інших підстав, ніж виконання, протягом п’яти календарних днів з дати виконання зобов’язання або виникнення підстави для припинення зобов’язання за аграрною нотою така особа зобов’язана сплатити боржнику штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на момент невиконання зобов’язання.
У разі продовження порушення понад один місяць з дати виконання зобов’язання або виникнення підстави для припинення зобов’язання за аграрною нотою така особа зобов’язана відшкодувати всі заподіяні збитки особі, якій їх заподіяно, а також сплатити такій особі штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, встановленої на момент невиконання зобов’язання про внесення запису до Реєстру.
2. У разі невнесення відповідного запису особою, яка зобов’язана внести запис до Реєстру після виконання зобов’язання за аграрною нотою у повному обсязі, частково або кожної з частин зобов’язання (у разі виконання зобов’язання за аграрною нотою частинами) або після виникнення підстави для припинення зобов’язання за аграрною нотою з інших підстав, ніж виконання, понад один місяць з дати виконання зобов’язання або виникнення підстави для припинення зобов’язання за аграрною нотою така особа зобов’язана відшкодувати всі заподіяні збитки особі, якій їх заподіяно, а також сплатити такій особі штраф у розмірі ста мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, встановленої на момент невиконання зобов’язання про внесення запису до Реєстру.
3. У разі невнесення відповідного запису особою, яка зобов’язана внести запис до Реєстру після виконання зобов’язання за аграрною нотою у повному обсязі, частково або кожної з частин зобов’язання (у разі виконання зобов’язання за аграрною нотою частинами) або після виникнення підстави для припинення зобов’язання за аграрною нотою з інших підстав, ніж виконання, понад шість місяців з дати виконання зобов’язання або виникнення підстави для припинення зобов’язання за аграрною нотою така особа зобов’язана відшкодувати всі заподіяні збитки особі, якій їх заподіяно, а також сплатити такій особі штраф у розмірі трьохсот мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, встановленої на момент невиконання зобов’язання про внесення запису до Реєстру.
4. У разі невиконання боржником зобов’язання щодо повідомлення кредитора про перехід права власності або права користування земельною ділянкою, сільськогосподарська продукція з якої є предметом застави за аграрною нотою, протягом п’яти робочих днів з дня зазначеного переходу такий боржник зобов’язаний відшкодувати кредитору всі завдані йому збитки, а також сплатити йому штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, встановленої на момент невиконання зобов’язання щодо повідомлення кредитора, із розрахунку за кожний цілий гектар площі переданих земельних ділянок.
Положення цієї частини застосовуються до кожного випадку неповідомлення кредитора про перехід права власності або права користування земельною ділянкою щодо кожної окремої земельної ділянки.
5. У разі невиконання боржником зобов’язання щодо повідомлення кредитора про кількість, якість, місцезнаходження зібраної (отриманої) сільськогосподарської продукції протягом п’яти робочих днів з дати завершення виробництва (збирання) сільськогосподарської продукції такий боржник зобов’язаний відшкодувати кредитору всі завдані йому збитки, а також сплатити йому штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, встановленої на момент невиконання зобов’язання щодо повідомлення кредитора.
Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім пунктів 3 – 6 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) друге речення частини шостої статті 344 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 – 22, ст. 144) після слів “боргова розписка” доповнити словами “аграрна нота”;
2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 – 44, ст. 356):
а) частину першу статті 194 викласти в такій редакції:
“1. Цінний папір як об’єкт цивільних прав, форма існування якого встановлюється законом, посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має права на цінний папір, передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі іншим особам прав на цінний папір та прав за цінним папером або обмеження такої можливості у випадках та порядку, передбачених законом”;
б) частину другу статті 196 виключити;
3) частину другу статті 74 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) доповнити абзацом другим такого змісту:
“У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України “Про аграрні ноти”;
4) частину другу статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) доповнити абзацом третім такого змісту:
“У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України “Про аграрні ноти”;
5) у Законі України “Про недержавне пенсійне забезпечення” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 47 – 48, ст. 372 із наступними змінами):
а) у другому реченні частини дванадцятої статті 6 слова “а також особливості їх реєстрації як фінансової установи” виключити;
б) у статті 11:
в абзаці першому частини першої слова “та фінансової установи” виключити;
третє речення частини другої виключити;
у другому реченні частини шостої слова “реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи” замінити словами “включенні до реєстру недержавних пенсійних фондів”;
в) у частині п’ятій статті 12 слова “з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи” замінити словами “з дня включення пенсійного фонду до реєстру недержавних пенсійних фондів”, а слова “про скасування реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи” – словами “про виключення зазначеного пенсійного фонду з реєстру недержавних пенсійних фондів”;
г) у статті 19:
назву викласти в такій редакції:
“Стаття 19. Виключення пенсійного фонду з реєстру недержавних пенсійних фондів внаслідок його ліквідації“;
у частині першій слова “Скасування реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи” замінити словами “Виключення пенсійного фонду з реєстру недержавних пенсійних фондів”;
ґ) у статті 47:
частину другу доповнити пунктом 22 такого змісту:
“22) депозитних сертифікатів банків”;
абзац сьомий частини третьої після слів “не застосовуються до” доповнити словами “депозитних сертифікатів банків та”;
д) у тексті Закону слова “Державного реєстру фінансових установ” замінити словами “реєстру недержавних пенсійних фондів”;
6) Закон України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140 із наступними змінами) доповнити статтею 281 такого змісту:
“Стаття 281. Звернення стягнення на предмет застави за аграрною нотою на підставі спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот
Положення статей 27 і 28 цього Закону не застосовуються до відносин щодо звернення стягнення на предмет застави за аграрною нотою на підставі спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот.
Відомості про звернення стягнення на предмет застави за аграрною нотою реєструються в Державному реєстрі. Кредитор за аграрною нотою має право на отримання спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, на підставі якої звертається стягнення на предмет застави за аграрною нотою, невідкладно після реєстрації”;
7) друге речення абзацу першого частини четвертої статті 48 Закону України “Про інститути спільного інвестування” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 29, ст. 337; із змінами, внесеними законами України від 19 червня 2020 року № 738-IX та 15 серпня 2022 року № 2518-IX) після слів “оформлені векселями” доповнити словами “аграрними нотами”;
8) частину другу статті 2 Закону України “Про адміністративні послуги” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409 із наступними змінами) доповнити пунктом 20 такого змісту:
“20) здійснення адміністратором Реєстру аграрних нот дій у Реєстрі аграрних нот”;
9) у Законі України “Про депозитарну систему України” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 39, ст. 517 із наступними змінами):
а) в абзаці першому преамбули слова “емісійні” та “емісійних” виключити;
б) у частині першій статті 1:
доповнити пунктом 71 такого змісту:
“71) документ про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку – документ, що містить інформацію про неемісійний цінний папір, права та обов’язки за ним, є підставою для обліку відповідного цінного папера, прав на нього, прав та обов’язків за ним, оформляється особою, яка має намір його видати в електронній формі існування або перевести в електронну форму існування та перемістити облік до депозитарної системи України, депонується у Центральному депозитарії та зберігається ним”;
у пункті 8 слова “певного випуску” виключити;
пункт 11 викласти в такій редакції:
“11) корпоративні операції – операції емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, щодо емісії, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання, виплати доходу за цінними паперами, а також пов’язані з припиненням емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, зміною розміру статутного капіталу емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, а також інші операції за переліком, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія)”;
у пункті 12 слова “відповідного випуску” виключити;
пункт 14 доповнити словами “або із обов’язків особи, яка видала неемісійний цінний папір, за виданим нею цінним папером”;
у пункті 19 слова “певного випуску” та “за цим випуском” виключити;
в) в абзаці першому частини першої статті 4 слова “на рахунках у” замінити словами “та неемісійні цінні папери на рахунках у”, після слів “інформації про емітентів” доповнити словами “або осіб, які видали неемісійні цінні папери”, а слова “ідентифікувати емісійні цінні” замінити словами “ідентифікувати цінні”;
г) статтю 5 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
“5. Рахунок у цінних паперах особи, яка видала неемісійний цінний папір, відкривається такій особі Центральним депозитарієм на підставі договору про введення неемісійних цінних паперів до системи депозитарного обліку, відповідно до якого Центральний депозитарій здійснює проведення депозитарних операцій відповідно до законодавства. На такому рахунку у цінних паперах у порядку, встановленому законодавством та внутрішніми документами Центрального депозитарію, обліковуються цінні папери, видані особою, яка видала неемісійний цінний папір, та введені до системи депозитарного обліку, обмеження прав на них”.
У зв’язку з цим частини п’яту – восьму вважати відповідно частинами шостою – дев’ятою;
ґ) частину першу статті 6 доповнити абзацом шостим такого змісту:
“Порядок та особливості здійснення депозитарного обліку неемісійних цінних паперів, порядок введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку встановлюються Комісією”;
д) у статті 9:
абзац другий частини першої доповнити реченням такого змісту: “Центральний депозитарій веде депозитарний облік неемісійних цінних паперів, перелік яких встановлений Комісією”;
у частині восьмій:
пункт 2 викласти в такій редакції:
“2) ведення обліку цінних паперів, прав за цінними паперами у розрізі всього випуску або неемісійного цінного папера та обов’язків за цінними паперами (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката або документа про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку”;
доповнити пунктом 14 такого змісту:
“14) виконання функцій держателя та адміністратора Реєстру аграрних нот у порядку, визначеному законом”;
е) у частині першій статті 16:
абзац другий після слів “є емітенти” доповнити словами “та особи, які видали неемісійний цінний папір”;
абзац третій викласти в такій редакції:
“Депозитарними активами для Центрального депозитарію є глобальні сертифікати цінних паперів і тимчасові глобальні сертифікати цінних паперів, документи щодо введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку, сертифікати знерухомлених цінних паперів на пред’явника, а також записи на рахунках у цінних паперах Центрального депозитарію у депозитаріях іноземних держав та у міжнародних депозитарно-клірингових установах”;
є) у частині першій статті 18 слово “емітента” виключити;
ж) у частині п’ятій статті 20:
в абзаці першому слова “на підставі укладеного з емітентом договору забезпечує здійснення емітентом погашення” замінити словами “на підставі договору, укладеного з емітентом або з особою, яка видала неемісійний цінний папір, забезпечує здійснення погашення”;
абзац другий після слів “здійснення емітентом” доповнити словами “або особою, яка видала неемісійний цінний папір”;
з) у статті 22:
у назві та тексті слово “іменних” виключити;
у частині першій слова “за емісійними” виключити;
у частині п’ятій:
абзац перший після слів “розпорядження від емітента” доповнити словами “або особи, яка видала неемісійний цінний папір”;
абзац другий після слів “Емітент або” доповнити словами “особа, яка видала неемісійний цінний папір, або”;
и) у частині другій статті 24:
в абзаці четвертому слово “іменних” виключити;
після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
“особа, яка видала неемісійний цінний папір, – стосовно інформації, що міститься на її рахунку в цінних паперах, відкритому Центральним депозитарієм, а також стосовно інформації з реєстру власників цінних паперів”.
У зв’язку з цим абзаци п’ятий – дев’ятий вважати відповідно абзацами шостим – десятим;
і) у статті 25:
абзац перший частини сьомої викласти в такій редакції:
“7. Центральним депозитарієм та Національним банком України розкривається інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, стосовно кількості цінних паперів певного випуску конкретного емітента або стосовно кількості цінних паперів особи, яка видала неемісійний цінний папір, на рахунку конкретного клієнта Центрального депозитарію або Національного банку України станом на визначену дату, стосовно операцій з цінними паперами певного випуску конкретного емітента або стосовно операцій з певними цінними паперами особи, яка видала неемісійний цінний папір, на рахунках клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України за визначений період та стосовно переліку клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України, на рахунках яких містилися цінні папери певного випуску конкретного емітента, або особи, яка видала неемісійний цінний папір, станом на визначену дату, у таких випадках”;
після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:
“8. Центральний депозитарій розкриває інформацію, що міститься у системі депозитарного обліку щодо аграрних нот, з метою її надання до Реєстру аграрних нот у порядку та випадках, встановлених Комісією”.
У зв’язку з цим частини восьму і дев’яту вважати відповідно частинами дев’ятою і десятою;
10) у Законі України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):
а) частину четверту статті 18 доповнити абзацом третім такого змісту:
“Під час проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок для ведення садівництва) державний реєстратор обов’язково використовує відомості з Реєстру аграрних нот з метою встановлення наявності чи відсутності факту використання відповідної земельної ділянки, зазначеної в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції”;
б) частину першу статті 24 доповнити пунктом 21 такого змісту:
“21) відсутність дозволу кредитора за аграрною нотою на проведення державної реєстрації прав у результаті відчуження боржником за відповідною аграрною нотою належної земельної ділянки (крім звернення стягнення на предмет іпотеки), права оренди, права емфітевзису або права суперфіцію, укладення договору суборенди, розірвання договору оренди, емфітевзису або суперфіцію, внесення змін до такого договору або відмову від нього – у разі якщо земельна ділянка зазначена в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції”;
11) у Законі України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами):
а) частину першу статті 3 доповнити пунктом 31 такого змісту:
“31) спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою”;
б) пункт 1 частини п’ятої статті 27 доповнити словами “(крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот)”;
12) у Законі України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX із наступними змінами:
а) пункти 54 і 59 частини першої статті 2 викласти в такій редакції:
“54) рішення про емісію цінних паперів (далі – рішення про емісію) – документ, що приймається уповноваженим органом (особою) емітента, містить передбачену законодавством інформацію та подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску цінних паперів, крім випадків, передбачених законом”;
“59) строк обігу емісійних цінних паперів (далі – строк обігу) – строк, який починається з дня, наступного за днем реєстрації відповідного випуску цінних паперів, та закінчується днем, що передує дню початку погашення таких цінних паперів відповідно до проспекту або рішення про емісію”;
б) в абзаці восьмому частини другої статті 4 слова “неемісійного цінного паперу” замінити словами “неемісійного цінного папера або заповнює реквізити неемісійного цінного папера у визначеній законом системі обліку”;
в) у статті 8:
частину першу викласти в такій редакції:
“1. Цінний папір є самостійним об’єктом цивільних прав, визначеним статтею 194 Цивільного кодексу України”;
частину п’яту доповнити словами “крім випадків, встановлених законом”;
у частині сьомій:
абзац перший викласти в такій редакції:
“7. Цінні папери за ступенем оборотоздатності можуть бути необмеженими в обороті (перебувати у вільному обігу), обмежено оборотоздатними (обіг яких обмежений) або частково обмежено оборотоздатними (обіг яких частково обмежений). В Україні у цивільному обороті можуть перебувати такі групи цінних паперів”;
пункт 2 доповнити підпунктом “ж” такого змісту:
“ж) фінансові аграрні ноти”;
пункт 5 викласти в такій редакції:
“5) товаророзпорядчі цінні папери – це цінні папери, що надають їх держателю право розпоряджатися майном, зазначеним у таких документах. До товаророзпорядчих цінних паперів належать:
а) товарні аграрні ноти”;
г) частину шосту статті 27 викласти в такій редакції:
“6. Вимоги статей 93, 95 і 96 цього Закону не застосовуються до емісії депозитних сертифікатів банків. Інші вимоги розділу VII цього Закону щодо емісії цінних паперів застосовуються до емісії депозитних сертифікатів банків з урахуванням особливостей, визначених статтями 27, 92 цього Закону”;
ґ) доповнити статтею 281 такого змісту:
“Стаття 281. Аграрна нота
1. Аграрна нота – це неемісійний цінний папір, що посвідчує безумовне зобов’язання боржника, забезпечене заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти кредитору відповідно до умов, визначених таким цінним папером.
2. Аграрні ноти можуть бути обмежено оборотоздатними (обіг яких обмежений), частково обмежено оборотоздатними (обіг яких частково обмежений) або необмеженими в обороті (перебувати у вільному обігу).
3. За змістом зобов’язання боржника аграрні ноти поділяються на товарні аграрні ноти та фінансові аграрні ноти.
Товарною аграрною нотою є аграрна нота, що посвідчує безумовне зобов’язання боржника здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені такою нотою.
Фінансовою аграрною нотою є аграрна нота, що посвідчує безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої може бути фіксованим або змінним чи може визначатися за формулою, про яку домовилися боржник і кредитор, з урахуванням ціни на сільськогосподарську продукцію визначеної кількості та якості такої продукції.
4. Особливості видачі, обігу, обліку та припинення зобов’язань за аграрними нотами, а також стягнення за аграрними нотами визначаються законодавством”;
д) пункт 3 частини дванадцятої статті 36 викласти в такій редакції:
“3) вчинення правочинів з використанням неемісійних цінних паперів”;
е) частини четверту і п’яту статті 92 викласти в такій редакції:
“4. Емісія депозитних сертифікатів банків здійснюється за такими етапами:
1) прийняття рішення про емісію депозитних сертифікатів банків органом (особою) емітента, уповноваженим приймати таке рішення;
2) укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування випусків цінних паперів (за відсутності такого договору);
3) присвоєння випуску депозитних сертифікатів банків коду ISIN та отримання емітентом коду LEI;
4) подання до Центрального депозитарію цінних паперів рішення про емісію, глобального сертифіката випуску депозитних сертифікатів банку та інших документів, визначених законодавством;
5) реєстрація Центральним депозитарієм цінних паперів випуску депозитних сертифікатів банку, депонування Центральним депозитарієм цінних паперів глобального сертифіката.
5. Положення частин першої – третьої цієї статті щодо отримання емітентом коду LEI застосовуються у разі здійснення емісії цінних паперів, що поєднується з публічною пропозицією таких цінних паперів.
Положення частини четвертої цієї статті щодо отримання емітентом коду LEI застосовуються у разі, якщо відчуження зареєстрованого випуску депозитних сертифікатів банку буде здійснюватися шляхом публічної пропозиції таких цінних паперів”;
є) у частині другій статті 97:
пункт 2 викласти в такій редакції:
“2) емітентом у процесі відчуження цінних паперів власного випуску”;
доповнити пунктом 4 такого змісту:
“4) емітентом у процесі відчуження зареєстрованого випуску депозитних сертифікатів банків”.
3. Встановити, що датою початку функціонування Реєстру аграрних нот є 1 січня 2025 року.
4. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2025 року забезпечити:
1) здійснення взаємодії між Реєстром аграрних нот та Державним реєстром обтяжень рухомого майна, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Єдиним державним демографічним реєстром, Реєстром аграрних розписок, Державним земельним кадастром, іншими інформаційними та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних, необхідними для перевірки інформації при вчиненні правочинів з аграрними нотами;
2) визначення Міністерством юстиції України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку особливостей взаємодії Центрального депозитарію цінних паперів з органами та особами, які здійснюють примусове виконання за виконавчими документами, при пред’явленні до виконання спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот;
3) прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
4) приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
5) приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
5. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, та забезпечити набрання ними чинності з 1 січня 2025 року.
6. Міністерству цифрової трансформації України до 1 січня 2025 року забезпечити підключення Публічного акціонерного товариства “Національний депозитарій України” до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
22 лютого 2024 року
№ 3586-IX