ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами):
1) у підпункті 1 пункту 1 статті 3 слова “(далі – правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту” замінити словами “державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України (далі – військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів)”;
2) пункт 2 статті 8 викласти в такій редакції:
“2. Військовослужбовці не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, передбачених законом”;
3) доповнити статтею 82 такого змісту:
“Стаття 82. Реалізація права військовослужбовців на інформацію
1. Військовослужбовці мають право на вільне одержання, використання, поширення інформації відповідно до Закону України “Про інформацію” та інших законів України”;
4) у статті 91:
пункт 1 викласти в такій редакції:
“1. Продовольче забезпечення військовослужбовців, резервістів і військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України”;
доповнити пунктом 4 такого змісту:
“4. Речове, медичне, психологічне та соціальне забезпечення військовослужбовців здійснюється з урахуванням потреб жінок і чоловіків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”;
5) пункт 4 статті 10 викласти в такій редакції:
“4. Для військовослужбовців встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями”;
6) у статті 101:
абзац перший пункту 11 замінити двома новими абзацами такого змісту:
“11. Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування.
Не пізніше закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби”.
У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;
пункт 17 викласти в такій редакції:
“17. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені пунктами 1, 6, 8 (у частині надання одноразової відпустки при народженні дитини, передбаченої статтею 191 Закону України “Про відпустки”), 9, 10 і 12 цієї статті. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених пунктом 1 цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки, передбачені пунктами 9 і 10 цієї статті, військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів”;
пункт 18 доповнити абзацом шостим такого змісту:
“У рік звільнення із служби військовослужбовцям, які проходять строкову військову службу та підлягають звільненню із служби у порядку і терміни, визначені рішенням Президента України, у разі невикористання ними відпустки виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки”;
7) у статті 11:
у пункті 1:
абзаци третій – сьомий викласти в такій редакції:
“Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я. Військовослужбовці, резервісти під час служби у військовому резерві щорічно проходять медичний огляд, стосовно них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров’я, відповідних відділень або ліжко-місць чи спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається державними або комунальними закладами охорони здоров’я за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими закладами. Військовослужбовці під час лікування у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування забезпечуються покращеним харчуванням відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, медична допомога, санаторно-курортне лікування та відпочинок надаються відповідно до законодавства.
Держава забезпечує безоплатну психологічну допомогу особам, зазначеним у пункті 1 статті 3 цього Закону, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах. Психологічна допомога надається силами та засобами структурних підрозділів психологічних служб військових частин (військових формувань та правоохоронних органів), а в разі потреби – на базі закладів, з якими укладено договори (на оплату послуг з харчування, проживання, відновлення тощо), згідно з порядками, затвердженими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи.
Особи, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб після їх звільнення обов’язково проходять відновлювальні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи, заходи з адаптації, підтримки (супроводу) в порядку, встановленому Міністерством оборони України”;
доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:
“У разі направлення військовослужбовців на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, безперервним перебуванням на лікуванні за кордоном вважається період надання медичних послуг у закладах охорони здоров’я іноземних держав, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими етапами лікування, реабілітації, протезування”;
пункт 5 доповнити абзацом другим такого змісту:
“Для догляду за хворою дитиною віком до 14 років військовослужбовці, зазначені в абзаці першому цього пункту, звільняються від виконання службових обов’язків на період, протягом якого дитина потребує догляду згідно з медичним висновком про тимчасову непрацездатність, але не більш як на 14 календарних днів. У разі необхідності догляду за хворою дитиною віком до 14 років, яка потребує стаціонарного лікування, військовослужбовці, зазначені в абзаці першому цього пункту, звільняються від виконання службових обов’язків із збереженням грошового забезпечення на весь період догляду за хворою дитиною”;
8) пункт 15 статті 14 викласти в такій редакції:
“15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, – штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об’єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля”;
9) пункт 3 статті 162 викласти в такій редакції:
“3. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби, не може становити менше 15000000 гривень;
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, не може становити менше розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої підпунктом “а” пункту 1 цієї статті”;
10) абзац третій пункту 5 статті 18 викласти в такій редакції:
“надають позачергово дітям військовослужбовців та дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, а також дітям резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві місця у дитячих закладах за місцем проживання (перебування) дитини”.
2. Статтю 171 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 2006 р., № 37, ст. 318) викласти в такій редакції:
“Стаття 171. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом
Порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На пільгових умовах особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б” – “д”, “ж” і “з” статті 12 цього Закону, до вислуги років зараховується участь у бойових діях у воєнний час, під час дії воєнного стану; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, – один місяць служби за три місяці.
Кабінет Міністрів України може визначити інші підстави та порядок обчислення вислуги років на пільгових умовах, крім тих, що передбачені частиною другою цієї статті”.
3. У Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженому Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22 – 23, ст. 194 із наступними змінами):
1) абзац восьмий статті 11 викласти в такій редакції:
“поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов’язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості”;
2) статтю 59 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
“організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності”.
У зв’язку з цим абзаци десятий – двадцять п’ятий вважати відповідно абзацами одинадцятим – двадцять шостим;
3) абзац сьомий статті 130 викласти в такій редакції:
“цілеспрямованою виховною роботою, поєднанням високої вимогливості командирів (начальників) з постійною турботою про підлеглих у додержанні їх прав, задоволенні потреб і зміцненні здоров’я, забезпеченням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, недопущенням насильства за ознакою статі, сексуальних домагань, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості”.
4. У Дисциплінарному статуті Збройних Сил України, затвердженому Законом України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22 – 23, ст. 197 із наступними змінами):
1) у статті 12:
частини першу і третю викласти в такій редакції:
“Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України, керівники державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Служби безпеки України, Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, командувач Національної гвардії України, Голова Державної прикордонної служби України, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, начальник Управління державної охорони України, керівник розвідувального органу Міністерства оборони України, керівники інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто”;
“Заступники Міністра оборони України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, заступники керівників державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача виду Збройних Сил України”;
частину п’яту після слів “Генерального штабу Збройних Сил України” доповнити словами “розвідувального органу Міністерства оборони України”;
2) статтю 24 після слів “начальник Управління державної охорони України” доповнити словами “керівник розвідувального органу Міністерства оборони України”;
3) частину другу статті 29 викласти в такій редакції:
“У період дії воєнного стану заохочення у виді дострокового присвоєння чергового військового звання може бути застосовано до військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та молодшого офіцерського складу вдруге, але не менше ніж через шість місяців з дня присвоєння попереднього військового звання, за умови безпосередньої участі у бойових діях не менше трьох місяців”;
4) статтю 85 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
“Службове розслідування щодо випадків, пов’язаних з дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушеннями проти статевої свободи та статевої недоторканості, проводиться комісією, до складу якої призначаються представники обох статей, а також психолог органу військового управління для вивчення психологічних аспектів та організації психологічної допомоги потерпілим”.
У зв’язку з цим частини третю – сьому вважати відповідно частинами четвертою – восьмою.
5. Пункт 146 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 – 51, ст. 376 із наступними змінами) доповнити підпунктом 146.3 такого змісту:
“146.3. У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про призначення пенсії та документи, необхідні для призначення пенсії, особами, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, які безпосередньо беруть участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, або які перебувають на момент набуття права на призначення пенсії на лікуванні, реабілітації, протезуванні за кордоном, можуть надсилатися поштою.
На осіб, зазначених в абзаці першому цього підпункту, поширюються порядок та строки призначення пенсії, встановлені підпунктом 146.2 цього пункту”.
6. У Законі України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами):
1) у статті 14:
абзац десятий частини дев’ятої виключити;
в абзаці п’ятому частини десятої слова “в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов’язаних” виключити;
2) у статті 26:
у пункті “б” частини третьої слова “або обмежену придатність” виключити;
у підпункті “б” пункту 1 частини четвертої слова “в мирний час або обмежену придатність у воєнний час” виключити;
у частині п’ятій:
у підпункті “б” пункту 1 слова “або обмежену придатність до військової служби” виключити;
у підпункті “б” пункту 2 слова “в мирний час, обмежену придатність у воєнний час” виключити;
у частині шостій:
у підпункті “б” пункту 1 слова “або обмежену придатність” виключити;
у підпункті “а” пункту 2 слова “в мирний час або обмежену придатність у воєнний час” виключити;
3) у пункті 3 частини шостої статті 37 слова “з виключенням з військового обліку” виключити.
7. У Законі України “Про запобігання корупції” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами):
1) у підпункті “ґ” пункту 2 частини першої статті 3 слова “лікарсько-консультативних і” виключити;
2) в абзаці третьому частини п’ятої статті 45 слова “лікарсько-консультативних комісій” виключити;
3) розділ XIII “Прикінцеві положення” доповнити пунктами 215 і 216 такого змісту:
“215. Установити, що голови та члени лікарсько-консультативних комісій звільняються від обов’язку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених цим Законом, за умови, що такі особи не перебувають на інших посадах, перебування на яких зумовлює виникнення обов’язку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених цим Законом.
У разі якщо голова або член лікарсько-консультативної комісії перебуває на іншій посаді, яка зумовлює належність до суб’єктів декларування, така особа подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до цього Закону.
216. Установити, що голови та члени лікарсько-консультативних комісій звільняються від відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених цим Законом, за умови, що такі особи не перебувають на інших посадах, перебування на яких зумовлює виникнення обов’язку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених цим Законом”.
8. У Законі України “Про Рахункову палату” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 36, ст. 360 із наступними змінами):
1) у статті 4:
у частині другій слова “аудиту ефективності” замінити словами “аудиту ефективності, аудиту відповідності”;
в абзаці першому частини четвертої слова “законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу” виключити;
доповнити частиною п’ятою такого змісту:
“5. Аудит відповідності полягає у перевірці законності, своєчасності та повноти прийняття управлінських рішень, відповідності діяльності об’єктів контролю законодавству та кращим практикам у відповідній сфері”;
2) в абзаці першому пункту 1 частини першої статті 7 слова “аудит та аудит ефективності” замінити словами “аудит, аудит ефективності та аудит відповідності”;
3) в абзаці другому частини першої статті 35 слова “аудиту та аудиту ефективності” замінити словами “аудиту, аудиту ефективності та аудиту відповідності”, а слова “частинами третьою та четвертою” – словами “частинами третьою, четвертою та п’ятою”.
9. Пункти 3 і 5 частини першої статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40 – 41, ст. 379 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
“3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією проти України, протягом шести місяців після його звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті”;
“5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією проти України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності”.
10. Статтю 7 Закону України “Про Службу військового капеланства” від 30 листопада 2021 року № 1915-IX доповнити частиною третьою такого змісту:
“3. Не може бути військовим капеланом особа, яка належить до релігійної організації, що визнана такою, що входить до структури (є частиною) релігійної організації, керівний центр (управління) якої знаходиться в державі, визнаній такою, що здійснила збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України”.
11. Абзац п’ятий пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану” від 28 червня 2023 року № 3161-IX; із змінами, внесеними Законом України від 6 вересня 2023 року № 3379-IX, викласти в такій редакції:
“військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби щодо захисту Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6 – 12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без урахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування у розпорядженні (дня виключення із списків особового складу під час звільнення з військової служби) таким військовослужбовцям щомісячно виплачуються оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень”.
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Установити, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити:
прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
21 березня 2024 року
№ 3621-IX
