НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
ЛИСТ
від 15.04.2024 р. № 28/03/8644
Аудиторська палата України
вул. Велика Житомирська, буд. 33, м. Київ, 01601
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглянула лист Аудиторської палати України від 11.03.2024 № 01-36/91 (за вх. № 20/01-08/8107 від 11.03.2024) та в межах компетенції повідомляє.
Щодо питання 1. Чи правильно, що інвестиційні фонди (корпоративні та пайові) не є фінансовими установами?
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України “Про інститути спільного інвестування” (далі – Закон № 5080) визначено, що інститут спільного інвестування (далі – ІСІ) – корпоративний або пайовий фонд.
Частинами першою, третьою статті 41 Закону № 5080 визначено: пайовий фонд – сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності; пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.
Частиною першою статті 8 Закону № 5080 визначено, що корпоративний фонд – юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 5080 управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами (далі – КУА).
Згідно частини першої статті 63 Закону № 5080 КУА – господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається НКЦПФР. КУА здійснює управління активами ІСІ.
Верховною Радою України було прийнято Закон України від 14.12.2021 № 1953-IX “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, який набрав чинності 10.10.2022, та який введено в дію з 01.01.2024 (далі – Закон № 1953), пунктом 65 частини першої статті 1 якого визначено, що фінансова установа – юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, що втратив чинність з введенням в дію Закону № 1953, визначено, що фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, – інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг. Експортно-кредитне агентство, утворене відповідно до Закону України “Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності”, є фінансовою установою із спеціальним статусом. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій у порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.
Таким чином, за визначеннями законодавства, що діяло до 01.01.2024, зокрема, в розумінні Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та Закону № 5080 корпоративний фонд був фінансовою установою. З 01.01.2024 корпоративний фонд не належить до надавачів фінансових послуг і відповідно не є фінансовою установою. При цьому пайовий фонд не був і не є фінансовою установою як до, так і після 01.01.2024.
Щодо питання 2. Чи зобов’язані інвестиційні фонди, які належать до мікропідприємств та малих підприємств, складати та оприлюднювати разом з фінансовою звітністю за 2023 рік також і звіт про управління, складений відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”?
Частиною третьою статті 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон про бухгалтерський облік) визначено терміни оприлюднення та весь перелік звітів для оприлюднення разом із річною фінансовою звітністю. Звіт про управління оприлюднюється у разі, якщо підприємство складає та подає його відповідно до вимог законодавства.
Частиною сьомою статті 11 Закону про бухгалтерський облік передбачено, що Звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.
Таким чином, інвестиційні фонди, які належать до мікропідприємств та малих підприємств, не зобов’язані складати, подавати та оприлюднювати звіт про управління за 2023 рік.
Щодо питання 3. Чи зобов’язаний корпоративний інвестиційний фонд складати та подавати Звіт керівництва відповідно до статті 127 Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”?
Пунктом 1 розділу IV рішення НКЦПФР від 02.10.2012 № 1343 “Про затвердження Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2012 року за № 1764/22076 (далі – Рішення № 1343), визначено, що інформація, яка підлягає розкриттю, складається виключно з:
довідки про вартість чистих активів (додаток 1 до цього Положення);
річної фінансової звітності ІСІ, яка має бути складена відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та відповідати міжнародним стандартам фінансової звітності;
копії аудиторського звіту щодо річної фінансової звітності ІСІ, складеного відповідно до Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”, міжнародних стандартів аудиту та з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами НКЦПФР, у візуальній формі, що дає змогу сприймати зміст інформації людиною і відтворювати інформацію на папері для необмеженого завантаження, копіювання у формі, що дає змогу сприймати зміст інформації у машиночитальному форматі.
Відповідно до вищезазначеного, інформація, що підлягає розкриттю КУА щодо діяльності ІСІ, складається виключно з інформації, передбаченої пунктом 1 розділу IV Рішення № 1343, шляхами та в обсягах, передбачених законодавством та нормативно-правовими актами НКЦПФР.
Щодо питання 4. Щодо подання інформації, передбаченої частиною шостою статті 17 Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, отриманої за результатами аудиту фінансової звітності фінансових компаній, нагляд за якими здійснює НКЦПФР, та які не є підприємствами, що становлять суспільний інтерес.
НКЦПФР розроблено рішення від 08.04.2024 № 417 “Про схвалення проєкту рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації суб’єктом аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності або іншого обов’язкового завдання надавачу фінансових послуг, який не є підприємством, що становить суспільний інтерес, нагляд за яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку”.
Відповідно до проєкту рішення передбачено, що суб’єкт аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту або іншого обов’язкового завдання надавачу фінансових послуг, який не є підприємством, що становить суспільний інтерес, зобов’язаний невідкладно (негайно), але не пізніше дати підписання аудиторського звіту (якщо інше не передбачено Законом України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”) подавати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Інформації, що подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку суб’єктом аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності або іншого обов’язкового завдання надавачу фінансових послуг, який не є підприємством, що становить суспільний інтерес, нагляд за яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про встановлені факти порушення законодавства, суттєвої загрози та наявності модифікованої думки та Інформацію, що подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку суб’єктом аудиторської діяльності, який надає аудиторські послуги відповідно до законодавства надавачу фінансових послуг, який не є підприємством, що становить суспільний інтерес, нагляд за яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про встановлені факти недотримання встановлених пруденційних вимог та нормативів в електронній формі, відповідно до затверджених цим рішенням форм.
З проєктом рішення можна ознайомитися за посиланням https://www.nssmc.gov.ua/document/?id=18546882, який розміщений на офіційному сайті НКЦПФР з метою отримання пропозицій і зауважень.
Голова Комісії
Руслан МАГОМЕДОВ
