ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 16 листопада 2009 р. № 1327 

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів

I. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів (далі – Методичні рекомендації) можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами, їх філіями та іншими виділеними на окремий баланс підрозділами (далі – підприємства) незалежно від організаційно-правових форм господарювання (крім бюджетних установ, банків та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності). Методичні рекомендації не поширюються на гудвіл.

1.2. Нематеріальними активами вважаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані (незалежно від строку їх корисного використання (експлуатації)). Немонетарними активами вважаються усі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

1.3. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

1.3.1. Права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо).

1.3.2. Права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

1.3.3. Права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

1.3.4. Права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

1.3.5. Авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних) виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті. До літературних, письмових творів наукового, технічного або іншого характеру належать також результати науково-дослідних, пошукових, дослідно-конструкторських, дослідно-технологічних робіт у формі звіту, документації, комплекти конструкторської і технологічної документації (первинні зразки) тощо.

1.3.6. Підпункт 1.3.6 пункту 1.3 виключено

1.3.6. Інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, право на використання економічних та інших привілеїв, право на використання вигод від скорочення викидів парникових газів тощо).

1.4. Уведення в господарський оборот об’єктів інтелектуальної власності, їх інвентаризація, виведення (списання) з господарського обороту та ведення аналітичного обліку оформлюється типовими формами первинного обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004 № 732, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 14.12.2004 за № 1580/10179. Для ведення аналітичного обліку та оформлення операцій з іншими нематеріальними активами можуть також застосовуватися ці типові форми первинного обліку із зазначенням у цьому разі назви і реквізитів форми щодо нематеріальних активів.

1.5. На кожний об’єкт нематеріальних активів комісією підприємства складається (в одному примірнику) Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. У цьому документі зазначаються, зокрема, правові умови введення об’єкта нематеріальних активів в господарський оборот, тобто зазначаються назви документів, згідно з якими такий об’єкт вводиться в господарський оборот, – договір на використання майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійний договір, дата акта приймання-передачі об’єкта нематеріальних активів, документи (довідки), що описують сам об’єкт нематеріальних активів або порядок його використання (письмовий та/або образотворчий опис з формулою, креслення, схема, зразок, дискета, аудіо-, відеокасета тощо), вартість, строк корисного використання, особа, відповідальна за використання об’єкта. Акт введення в господарський оборот права на використання вигод від скорочення викидів парникових газів складається за наявності верифікаційного висновку про обсяги скорочення антропогенних викидів парникових газів. При складанні Акта комісія пересвідчується у наявності документів, що дають змогу ідентифікувати об’єкт нематеріального активу, який уводиться у господарський оборот.

Первинні документи про витрати на об’єкт нематеріальних активів, отриманий в результаті розробки, повинні, зокрема, містити інформацію про зміст витрат (виконання робіт зі створення нематеріального активу, витрачання матеріальних цінностей на створення об’єкта), кількісні і вартісні показники таких витрат, підписи уповноважених посадових осіб.

1.6. На кожний об’єкт нематеріальних активів бухгалтерською службою підприємства, за даними Акта введення в господарський оборот, відкривається Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. Допускається також ведення аналітичного обліку в одній інвентарній картці групи однотипних за призначенням та умовами використання об’єктів, що уводяться (надійшли) у господарський оборот в одному календарному місяці та закріплюються за однією відповідальною за їх використання особою.

1.7. Списання (ліквідація) об’єкта нематеріальних активів оформлюється комісією Актом вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (у двох примірниках) на кожний окремий об’єкт нематеріальних активів.

1.8. Для систематизації на рахунках бухгалтерського обліку інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах щодо операцій з нематеріальними активами, можуть застосовуватися такі регістри синтетичного та аналітичного обліку: журнал 4, відомість 4.1 аналітичного обліку капітальних інвестицій і відомість 4.3 аналітичного обліку нематеріальних активів, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356, або відомість 4-м, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 № 422.

1.9. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій з нематеріальними активами наведена у додатку до Методичних рекомендацій.

II. Визнання та оцінка нематеріальних активів

2.1. Придбаний або отриманий об’єкт нематеріальних активів зараховується на баланс, якщо одночасно виконуються такі умови:

• підприємство здійснює його контроль;
• існує імовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням;
• його вартість може бути достовірно визначена.

2.2. Об’єкт нематеріальних активів, отриманий в результаті розробки, зараховується на баланс, якщо підприємство має:

• намір, технічну можливість та ресурси для доведення об’єкта нематеріальних активів до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
• можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання об’єкта нематеріальних активів;
• інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою об’єкта нематеріальних активів.

Якщо об’єкт нематеріальних активів не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

2.3. Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, витрати на:

• дослідження;
• підготовку і перепідготовку кадрів;
• рекламу та просування продукції на ринку;
• створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;
• підвищення ділової репутації підприємства, передплату (придбання) видань, створення торгових марок (товарних знаків).

2.4. Придбані (створені) об’єкти нематеріальних активів зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

2.5. У разі придбання об’єкта нематеріальних активів за плату (грошову компенсацію) його первісна вартість складається з ціни (вартості) придбання (окрім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому цей об’єкт придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати включаються до первісної вартості об’єкта нематеріальних активів у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 “Фінансові витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за № 610/12484.

2.6. У разі придбання об’єкта нематеріальних активів в обмін на подібний об’єкт первісна вартість такого об’єкта дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта нематеріальних активів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта нематеріальних активів, отриманого в обмін на подібний актив, є його справедлива вартість із включенням різниці між залишковою та справедливою вартістю до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

2.7. У разі придбання об’єкта нематеріальних активів в обмін (або частковий обмін) на неподібний актив первісна вартість такого об’єкта дорівнює справедливій вартості переданого немонетарного активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

2.8. У разі безоплатного отримання об’єкта нематеріальних активів первісною вартістю такого об’єкта є його справедлива вартість на дату отримання з урахуванням мита, непрямих податків (якщо вони не підлягають відшкодуванню) та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його отриманням та доведенням до стану, у якому цей об’єкт придатний для використання за призначенням. Справедлива вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює поточній ринковій вартості, а за відсутності такої вартості – оціночній вартості, яку підприємство сплатило б за цей об’єкт у разі операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами виходячи з наявної інформації. Такою інформацією може бути, зокрема, експертна оцінка суб’єкта оціночної діяльності.

2.9. У разі отримання об’єкта нематеріальних активів в якості внеску до статутного капіталу підприємства первісною вартістю такого об’єкта визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства його справедлива вартість з урахуванням мита, непрямих податків (якщо вони не підлягають відшкодуванню) та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням і доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

2.10. У разі отримання об’єкта нематеріальних активів в результаті об’єднання підприємств такий об’єкт оцінюється за його справедливою вартістю.

Первісна вартість окремого об’єкта нематеріальних активів, сплачених за кілька об’єктів нематеріальних активів загальною сумою, визначається шляхом розподілу сплаченої суми пропорційно до справедливої вартості кожного з придбаних об’єктів.

2.11. У разі створення об’єкта нематеріальних активів підприємством до первісної вартості такого об’єкта включаються прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього об’єкта та доведенням його до стану, придатного для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, збір за подання заявки про реєстрацію об’єкта права інтелектуальної власності, збір за публікацію відомостей про видачу свідоцтва, патенту, сплата державного мита за видачу свідоцтва, патенту тощо).

Первісна вартість об’єкта нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних із удосконаленням такого об’єкта і підвищенням його можливостей та строку корисного використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод від його використання.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта нематеріальних активів в придатному для використання стані та отримання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

2.12. Витрати на придбання, створення та удосконалення об’єктів нематеріальних активів відображаються на субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”. Фактичні витрати на придбання, створення та удосконалення об’єктів нематеріальних активів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося (не введені в господарський оборот), відображаються у складі незавершених капітальних інвестицій у нематеріальні активи.

2.13. Об’єкт нематеріальних активів, наданий правовласником (ліцензіаром) в користування (при збереженні виключних прав на результат інтелектуальної діяльності), залишається на балансі правовласника (ліцензіара) із зазначенням в аналітичному обліку інформації про передачу цього об’єкта у користування іншій особі.

2.14. Об’єкт нематеріальних активів, отриманий в користування, обліковується користувачем (ліцензіатом) на позабалансовому рахунку в оцінці, визначеній виходячи із розміру винагороди, встановленого в договорі. При цьому платежі за надане право використання результатів інтелектуальної діяльності у вигляді періодичних платежів, обчислених у порядку та строки, встановлені договором, включаються користувачем (ліцензіатом) до витрат звітного періоду.

III. Переоцінка нематеріальних активів

3.1. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих об’єктів нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. За відсутності активного ринку переоцінка може здійснюватися за експертною оцінкою суб’єкта оціночної діяльності.

3.2. Активний ринок – ринок, якому притаманні такі умови: предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними; у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріальних активів переоцінюються всі інші об’єкти групи, до якої належить такий об’єкт нематеріальних активів.

Переоцінка об’єктів нематеріальних активів тієї групи, об’єкти якої були переоцінені, надалі має проводитися так регулярно, щоб було забезпечено визначення їх залишкової вартості на дату балансу, яка б суттєво не відрізнялась від їх справедливої вартості.

3.3. Група нематеріальних активів-сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів. Якщо окремий об’єкт нематеріальних активів у складі групи переоцінених об’єктів нематеріальних активів не можна переоцінити, такий об’єкт відображається за його первісною вартістю, сумою накопиченої амортизації та накопичених втрат від зменшення його корисності.

Переоцінена первісна вартість і переоцінена накопичена амортизація об’єкта нематеріальних активів визначаються множенням відповідно первісної вартості, накопиченої амортизації на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об’єкта.

Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої амортизації нематеріальних активів заносяться до інвентарної картки обліку об’єкта нематеріальних активів.

3.4. Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів відображається у складі капіталу у дооцінках та в іншому сукупному доході, а сума уцінки – у складі витрат звітного періоду, крім випадків, наведених у пункті 3.5 Методичних рекомендацій.

3.5. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об’єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх уцінок об’єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об’єкта і вигод від відновлення його корисності сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об’єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх дооцінок об’єкта і вигод від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

3.6. При вибутті об’єкта нематеріальних активів, який раніше був переоцінений, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках.

Перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта нематеріальних активів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. До складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об’єкта нематеріальних активів також включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об’єкта, що відображений у складі капіталу у дооцінках. Відомості про суму перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок об’єкта нематеріальних активів, що включені до складу нерозподіленого прибутку, заносяться до інвентарної картки обліку об’єкта нематеріальних активів.

IV. Облік корисності нематеріальних активів

4.1. На дату річного балансу підприємство має оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів. Оцінка наявності цих ознак здійснюється з метою приведення балансової вартості нематеріальних активів у відповідність з очікуваною сумою відшкодування таких нематеріальних активів, виходячи з очікуваних обсягів майбутніх грошових потоків, які може забезпечити використання нематеріальних активів.

4.2. Про зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:

4.2.1. Зменшення ринкової вартості об’єкта нематеріальних активів протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалось.

4.2.2. Моральне старіння об’єкта нематеріальних активів.

4.2.3. Суттєві негативні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом.

4.2.4. Збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотків або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво зменшити суму очікуваного відшкодування об’єкта нематеріальних активів.

4.2.5. Суттєві зміни способу використання об’єкта нематеріальних активів протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які негативно впливають на діяльність підприємства.

4.2.6. Інші свідчення того, що ефективність об’єкта нематеріальних активів є або буде гіршою, ніж очікувалось.

4.3. За наявності ознак зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів підприємство визначає суму його очікуваного відшкодування.

Незалежно від наявності ознак зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів підприємство визначає на дату річного балансу суму очікуваного відшкодування об’єктів нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання і об’єктів нематеріальних активів, що не використовуються на дату річного балансу.

4.4. Втрати від зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів включаються до складу інших витрат звітного періоду з одночасним збільшенням суми накопиченої амортизації об’єкта нематеріальних активів.

Втрати від зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів, відображеного в обліку за переоціненою вартістю, у разі наявності (на дату визначення суми втрат від зменшення корисності) перевищення суми попередніх дооцінок вартості об’єкта і вигод від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок вартості цього об’єкта і втрат від зменшення його корисності, відображаються збільшенням суми накопиченої амортизації та зменшенням додаткового капіталу (але на суму не більше зазначеного перевищення) з визнанням різниці (якщо сума втрат від зменшення корисності більше зазначеного перевищення) іншими витратами звітного періоду та збільшенням накопиченої амортизації нематеріальних активів.

4.5. Якщо на дату річного балансу ознаки зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів перестали існувати, то підприємство визначає і відображає вигоди від відновлення його корисності.

Про відновлення корисності об’єкта нематеріальних активів можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:

4.5.1. Суттєве збільшення ринкової вартості об’єкта нематеріальних активів протягом звітного періоду.

4.5.2. Суттєві позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду.

4.5.3. Зменшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотків або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво збільшити суму очікуваного відшкодування об’єкта нематеріального активу.

4.5.4. Суттєві зміни об’єкта нематеріальних активів та/або способу його використання протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які позитивно вплинуть на діяльність підприємства.

4.5.5. Інші свідчення того, що ефективність використання об’єкта нематеріальних активів є або буде кращою, ніж очікувалось.

4.6. Сума вигод від відновлення корисності об’єкта нематеріальних активів відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми накопиченої амортизації об’єкта нематеріальних активів.

Сума вигод від відновлення корисності об’єкта нематеріальних активів, відображеного в обліку за переоціненою вартістю, у разі наявності (на дату визначення суми вигод від відновлення корисності) перевищення суми попередніх уцінок об’єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок вартості цього об’єкта і вигод від відновлення його корисності, відображається зменшенням суми накопиченої амортизації та збільшенням іншого доходу звітного періоду (але на суму не більше зазначеного перевищення) з визнанням різниці (якщо сума вигод від відновлення корисності більше зазначеного перевищення) збільшенням додаткового капіталу та зменшенням накопиченої амортизації нематеріальних активів.

V. Амортизація нематеріальних активів

5.1. Нарахування амортизації об’єкта нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку його корисного використання, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс). Об’єктом амортизації є первісна (переоцінена) вартість об’єкта нематеріальних активів за вирахуванням його ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість об’єкта нематеріальних активів прирівнюється до нуля, окрім випадків існування невідмовного зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання або якщо ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта. Ліквідаційна вартість може не прирівнюватися до нуля, якщо підприємство очікує продати цей об’єкт нематеріальних активів до кінця строку його корисного використання.

Об’єкти нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання, а також право на використання вигод від скорочення викидів парникових газів амортизації не підлягають.

5.2. Підприємство визначає строк корисного використання об’єкта нематеріальних активів або встановлює його, якщо строк до цього не визначено.

5.3. Об’єкт нематеріальних активів визнається таким, що має невизначений строк корисного використання, якщо немає передбачуваного обмеження періоду, протягом якого такий об’єкт буде забезпечувати економічні вигоди.

5.4. При визначені строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів ураховуються такі економічні і правові фактори:

5.4.1. Очікуваний спосіб використання об’єкта нематеріальних активів підприємством і спроможність управлінського персоналу ефективно управляти цим об’єктом.

5.4.2. Період життєвого циклу товару, для ідентифікації якого використовується об’єкт нематеріальних активів, та строки корисного використання подібних об’єктів нематеріальних активів.

5.4.3. Передбачуване моральне старіння об’єкта нематеріальних активів.

5.4.4. Стабільність галузі, в якій функціонує підприємство, та зміни ринкового попиту на продукти чи послуги, які є результатом експлуатації.

5.4.5. Тенденції розвитку конкуренції на ринку.

5.4.6. Рівень витрат на обслуговування, необхідний для отримання очікуваних майбутніх економічних вигод від об’єкта нематеріальних активів, та здатність і намір підприємства досягти такого рівня.

5.4.7. Період контролю об’єкта нематеріальних активів та юридичні або інші обмеження його використання.

5.4.8. Залежність строку корисного використання нематеріальних активів від строку корисного використання інших активів підприємства.

5.4.9. Для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може застосовувати строки їх корисного використання, встановлені податковим законодавством.

5.5. Економічні фактори безпосередньо впливають на визначення періоду, протягом якого можуть бути отримані економічні вигоди від об’єкта нематеріальних активів, а правовими факторами може обмежуватися період контролю підприємством цих економічних вигод. Строк корисного використання об’єкта нематеріальних активів встановлюється за найменшим із періодів, що визначені згідно із цими факторами.

5.6. Значні зміни технологій і програмних продуктів можуть впливати на встановлення строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів меншого, ніж строк їх можливого використання, визначений згідно із економічними і правовими факторами.

5.7. Підприємство може застосовувати такі методи нарахування амортизації об’єкта нематеріальних активів: прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий. Метод амортизації об’єкта нематеріальних активів обирається виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Метод амортизації обирається і послідовно застосовується в кожному періоді, окрім випадків, коли відбувається зміна умов отримання майбутніх економічних вигод, які очікувалось отримати від використання об’єкта нематеріальних активів.

5.8. Амортизація об’єкта нематеріальних активів нараховується з першого числа місяця, що настає за місяцем уведення цього об’єкта в господарський оборот. Нарахування амортизації об’єкта нематеріальних активів при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою уведення цього об’єкта в господарський оборот.

Нарахування амортизації об’єкта нематеріальних активів припиняється, починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття цього об’єкта.

Сума нарахованої амортизації відображається збільшенням суми витрат і збільшенням суми накопиченої амортизації нематеріальних активів.

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою уведення об’єкта нематеріального активу у господарський оборот.

5.9. Аналітичний облік накопиченої амортизації нематеріальних активів ведеться за об’єктами нематеріальних активів.

5.10. Строк корисного використання об’єкта нематеріальних активів та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному звітному році очікуються зміни строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод від його використання.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання в кінці кожного року оцінюються на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання та за відсутності таких ознак підприємством установлюється строк корисного використання таких нематеріальних активів.

Амортизація об’єкта нематеріальних активів нараховується виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку корисного використання, починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни.

5.11. Після відновлення корисності об’єкта нематеріальних активів нарахування амортизації здійснюється виходячи з нової вартості такого об’єкта і переглянутого (у разі зміни) строку його корисного використання. Балансова (залишкова) вартість об’єкта нематеріальних активів, збільшена внаслідок відновлення його корисності, не повинна перевищувати балансову (залишкову) вартість такого об’єкта, визначену на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності.

5.12. Зміни методів нарахування амортизації та строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів відображаються як зміни облікових оцінок відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 № 137, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 392/3685.

VI. Вибуття нематеріальних активів

6.1. Об’єкт нематеріальних активів списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

6.2. Фінансовий результат від вибуття об’єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.

6.3. Регістри аналітичного обліку об’єктів нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об’єктів.

VII. Інвентаризація нематеріальних активів

7.1. Проведення інвентаризації нематеріальних активів та оформлення її результатів здійснюються в порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за № 1365/26142 (зі змінами).

При інвентаризації об’єктів нематеріальних активів їх наявність установлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) відповідні права. Зокрема, з метою ідентифікації об’єктів нематеріальних активів інвентаризаційна комісія пересвідчується у наявності та чинності документів, що засвідчують правомірність набуття прав власності, прав використання об’єктів інтелектуальної власності, – патентів, свідоцтв, дипломів, ліцензій, договорів тощо.

7.2. Інвентаризаційною комісією до Інвентаризаційного опису (типова форма № НА-4) заносяться об’єкти нематеріальних активів, ідентифіковані (виявлені) під час інвентаризації.

7.3. Виявлені за результатами інвентаризації об’єкти нематеріальних активів, які не відображені в бухгалтерському обліку, інвентаризаційною комісією заносяться до інвентаризаційного опису із зазначенням найменування і характеристики, первісної вартості і суми накопиченої амортизації, дати придбання і строку корисного використання. Одночасно комісією складається Акт введення в господарський оборот об’єктів нематеріальних активів. Виявлені в інвентаризаційних описах об’єкти нематеріальних активів як такі, що не відображені в бухгалтерському обліку, заносяться до звіряльної відомості.

7.4. Об’єкти нематеріальних активів, на які за результатами інвентаризації складені акти введення в господарський оборот та визначена вартість, зараховуються до складу нематеріальних активів підприємства записом за дебетом рахунка 12 “Нематеріальні активи” і кредитом субрахунка 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”.

Об’єкти нематеріальних активів, які належать державі або були створені за рахунок коштів цільового фінансування (бюджету, інноваційного фонду тощо), виявлені інвентаризацією як такі, що не були зараховані на баланс підприємства, після оформлення Акта введення їх в господарський оборот зараховуються до складу нематеріальних активів записом за дебетом рахунка 12 “Нематеріальні активи” і кредитом рахунка 69 “Доходи майбутніх періодів”. Доходи майбутніх періодів визнаються доходами звітного періоду в сумі, пропорційній нарахованій у звітному періоді амортизації таких нематеріальних активів.

Об’єкти нематеріальних активів, які були отримані підприємством безоплатно, виявлені інвентаризацією як такі, що не були зараховані на баланс підприємства, після оформлення Акта введення їх в господарський оборот зараховуються до складу нематеріальних активів записом за дебетом рахунка 12 “Нематеріальні активи” і кредитом рахунка 42 “Додатковий капітал”, субрахунок 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”. В сумі, пропорційній нарахованій у звітному періоді амортизації таких нематеріальних активів, визнається дохід звітного періоду зі зменшенням додаткового капіталу.

7.5. Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи, щодо яких на дату інвентаризації оформлюються або ще не оформлюються правовстановлюючі документи (патенти, свідоцтва, дипломи, ліцензії тощо), виявлені інвентаризацією як такі, що створені за рахунок власних коштів підприємства та не були зараховані на баланс підприємства, включаються до складу незавершених капітальних інвестицій в нематеріальні активи за дебетом субрахунка 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” і кредитом субрахунка 746 “Інші доходи”. 

Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи, щодо яких на дату інвентаризації оформлюються або ще не оформлюються правовстановлюючі документи (патенти, свідоцтва, дипломи, ліцензії тощо), чи вони не введені у господарський оборот, створення яких здійснюється (здійснювалося) за рахунок коштів цільового фінансування (бюджету, інноваційного фонду тощо), виявлені інвентаризацією як такі, що не були зараховані на баланс підприємства, включаються до складу незавершених капітальних інвестицій в нематеріальні активи за дебетом субрахунка 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” і кредитом рахунка 69 “Доходи майбутніх періодів”.

Отримані безоплатно незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи, щодо яких на дату інвентаризації оформлюються або ще не оформлюються правовстановлюючі документи (патенти, свідоцтва, дипломи, ліцензії тощо), виявлені інвентаризацією як такі, що не були зараховані на баланс підприємства, включаються до складу незавершених капітальних інвестицій в нематеріальні активи за дебетом субрахунка 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” і кредитом субрахунка 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”.

Начальник Управління
методології бухгалтерського обліку 
В. Пархоменко 

Завантажити