ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
22 квітня 2020 р. № 306
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 16 червня 2021 р. № 635)
ПОРЯДОК
надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України
1. Цей Порядок визначає механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України (далі – карантин та/або надзвичайна ситуація), розмір, строки надання, а також механізм повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги.
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
допомога – кошти, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд), що надаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості (далі – центри зайнятості) роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам – підприємцям (далі – роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, – у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією;
зупинення (скорочення) діяльності – зупинення (скорочення) діяльності роботодавця або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією, яке призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу його працівників або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою.
Термін “застрахована особа” вживається у цьому Порядку в значенні, наведеному в Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
3. Допомога надається центром зайнятості застрахованим особам, зокрема працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності, за зверненням роботодавця або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою та не отримує допомогу як працівник.
Допомога не надається фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески на підставі пункту 9 10.1 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
4. Розмір допомоги визначається та надається за кожний місяць зазначеного періоду пропорційно робочому часу працівника або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, який скорочено.
У разі скорочення тривалості робочого часу працівника або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, розрахунок розміру допомоги за відповідний місяць періоду карантину та/або надзвичайної ситуації здійснюється за такою формулою:
РДЧБК = | СРД НРЧ | х СРЧ, |
де РДЧБК – розмір допомоги за відповідний місяць періоду карантину та/або надзвичайної ситуації;
СРД:
- для найманих працівників – це дві третини тарифної ставки (окладу), встановленої (встановленого) працівникові відповідного розряду за відповідний місяць;
- для фізичних осіб – підприємців, які є застрахованими особами, – це дві третини від середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за рік, що передує року звернення, відповідно до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 р. № 435, за звітні періоди до 1 січня 2021 р. та відповідно до форм, затверджених наказами Мінфіну від 19 червня 2015 р. № 578 “Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку” та від 2 жовтня 2015 р. № 859 “Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи”, за звітні періоди після 1 січня 2021 р.;
- для фізичних осіб – підприємців, які є застрахованими особами та в яких відсутня база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за рік, що передує року звернення, – це дві третини від середнього розміру бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності та з яких фізична особа – підприємець сплачувала єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- для фізичних осіб – підприємців, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – це дві третини від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом;
НРЧ – кількість годин нормальної тривалості робочого часу за відповідний місяць;
СРЧ – кількість годин скороченого робочого часу за відповідний місяць.
Розмір зазначеної допомоги не може перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом.
5. Сума допомоги надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності в разі сплати роботодавцем або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
6. Виплата працівникам допомоги здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).
Виплата допомоги фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, здійснюється центром зайнятості.
7. Фінансування допомоги здійснюється в межах коштів Фонду.
8. Роботодавець або фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.
Період виплати допомоги не враховується під час розгляду звернень про наступне одержання допомоги по частковому безробіттю на період дії карантину відповідно до статті 47 Закону України “Про зайнятість населення”.
9. Для отримання допомоги роботодавець або фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, звертається до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає (особисто або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості) такі документи:
1) роботодавець – заяву в довільній формі, в якій зазначається, зокрема, інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, разом із засвідченими роботодавцем копіями підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, та у якій підтверджує достовірність документів, поданих ним для отримання допомоги і ознайомлення з умовами отримання та повернення допомоги;
фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, – заяву у довільній формі, в якій підтверджує достовірність документів, поданих нею для отримання допомоги і ознайомлення з умовами отримання та повернення допомоги;
2) засвідчену роботодавцем / фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) роботодавець – відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), в яких виникло право на допомогу згідно із статтею 47 1 Закону України “Про зайнятість населення”, за формою згідно з додатком 1;
фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги, – відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2.
У разі подання відомостей щодо себе та щодо найманих працівників фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, подану роботодавцем або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, на підставі звітних відомостей, що надаються Пенсійному фонду України або ДПС, крім фізичних осіб – підприємців, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
У разі коли суб’єкт господарювання належить одночасно до різних категорій суб’єктів підприємництва за різними критеріями, належність до відповідного суб’єкта підприємництва в цілях застосування цього Порядку визначається за річним доходом від провадження будь-якої діяльності на звітний рік.
Показник річного доходу суб’єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для суб’єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб’єкта підприємництва, що подає річну звітність).
Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається такий показник, або іншої передбаченої законодавством звітності, в якій наявні відповідні відомості.
Підтвердження сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, здійснюється в порядку обміну інформацією між Державною службою зайнятості та ДПС.
10. Рішення про надання або відмову в наданні допомоги приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку.
Рішення про надання або відмову в наданні допомоги оформляється наказом обласного або Київського міського центру зайнятості.
У разі подання неповного пакета документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку, або наявності в окремих документах помилок центр зайнятості у строки, передбачені цим пунктом, повідомляє про це роботодавцю / фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець / фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, має право повторно звернутися до центру зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості.
У разі повторного подання роботодавцем / фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку, після їх доповнення або доопрацювання рішення про надання або відмову в наданні допомоги приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня повторного подання роботодавцем / фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, документів відповідно до вимог цього Порядку.
11. Роботодавець / фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, може додатково надати інші документи до визначених пунктом 9 цього Порядку, які підтверджують, що зупинення (скорочення) діяльності здійснилося через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією, з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
12. У разі прийняття рішення про відмову в наданні допомоги центр зайнятості протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення письмово повідомляє про нього роботодавцю / фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою, з обґрунтуванням причин відмови.
У разі коли роботодавцю / фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою, відмовлено у наданні допомоги з незалежних від нього причин, він має право повторно звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги в межах строку дії карантину та/або надзвичайної ситуації.
13. Рішення обласного та Київського міського центру зайнятості про відмову в наданні допомоги може бути оскаржене до Державного центру зайнятості або суду.
Державний центр зайнятості має право переглянути рішення, скасувати його частково або повністю та зобов’язати обласний або Київський міський центр зайнятості розглянути питання про надання допомоги повторно.
14. Перерахування коштів на поточний рахунок фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги здійснюється центром зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47 1 Закону України “Про зайнятість населення”, наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 4, а фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, – за формою згідно з додатком 5.
Роботодавець подає щомісяця до 10 числа за попередній місяць центру зайнятості відомості за формою згідно з додатком 4, а фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, – за формою згідно з додатком 5.
У разі виявлення у поданих відомостях невідповідностей з даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування строк перерахування коштів фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги може бути продовжено до усунення невідповідностей фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, або роботодавцем.
15. Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більш як три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги (відомістю на виплату грошей). Копія зазначеної відомості (відомості на виплату грошей) з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника або виплати її у готівковій формі подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п’яти календарних днів після виплати працівникам допомоги.
У разі скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності у працівників, фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, які не включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги, роботодавець / фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, додатково подає центру зайнятості на розгляд відомості про таких осіб.
У разі припинення трудових відносин між роботодавцем і працівником, щодо якого роботодавцем були подані відомості, передбачені підпунктом 3 пункту 9 цього Порядку, у період між поданням зазначених відомостей і перерахуванням центром зайнятості роботодавцю коштів для виплати такому працівнику допомоги кошти, отримані роботодавцем за період після припинення трудових відносин, повертаються до Фонду.
У разі припинення державної реєстрації фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, щодо якої подані відомості, передбачені підпунктом 3 пункту 9 цього Порядку, у період між поданням зазначених відомостей і перерахуванням центром зайнятості коштів для виплати допомоги зазначені кошти не перераховуються, а кошти, отримані нею за період після припинення державної реєстрації, повертаються до Фонду.
16. Виплата працівникам допомоги здійснюється роботодавцем, а фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою, – центром зайнятості з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом календарного року.
У разі коли роботодавець звертається за отриманням допомоги повторно в межах календарного року, допомога надається працівникам, які не отримували таку допомогу в межах календарного року або отримували її менше строку, визначеного абзацом першим цього пункту. При цьому тривалість виплати допомоги для таких працівників не може перевищувати строку, визначеного абзацом першим цього пункту.
17. Роботодавець / фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
18. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менш як 180 календарних днів, – протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 частини першої статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України, кошти, отримані роботодавцем, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої звільненій особі допомоги.
19. За наявності підстав, передбачених пунктами 14 та 17 цього Порядку, центр зайнятості вживає заходів до повернення в повному обсязі коштів, наданих роботодавцю для виплати працівникам допомоги, відповідно до законодавства.
У разі виявлення факту подання роботодавцем або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги, кошти, отримані роботодавцем або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги.
У разі подання недостовірних документів та відомостей, передбачених цим Порядком та пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, нецільового використання роботодавцем коштів Фонду або використання їх з порушенням цього Порядку роботодавець / фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, добровільно чи на підставі рішення суду зобов’язані повернути Фонду кошти, отримані або використані з порушенням цього Порядку та зазначеного Закону.
20. Кошти для виплати допомоги не надаються роботодавцям / фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, якими не дотримано вимоги статті 47 1 Закону України “Про зайнятість населення” та цього Порядку.
21. Центр зайнятості (у разі потреби із залученням представників територіальних органів Держпраці) має право перевіряти документи та відомості, подані роботодавцем / фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, для прийняття рішення, отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду.
Центр зайнятості має право зупиняти перерахування роботодавцю коштів Фонду для виплати працівникам / фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою, допомоги:
- на час проведення перевірки документів та відомостей, що стали підставою для прийняття рішення про надання такої допомоги, наданих роботодавцем / фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, але не більш як на 30 календарних днів;
- у разі відмови або перешкоджання роботодавцем / фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, у проведенні такої перевірки – на період до фактичної дати її проведення.
Виплата допомоги припиняється у разі відмови або перешкоджання роботодавцем / фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, у проведенні перевірки протягом 30 календарних днів.
Центр зайнятості контролює цільове використання коштів, що перераховуються роботодавцю для виплати працівникам допомоги, шляхом проведення відповідної перевірки протягом періоду отримання таких виплат. Остаточна перевірка цільового використання коштів проводиться протягом 180 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам.
Під час проведення перевірки центр зайнятості має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, у тому числі в письмовій формі.
Перевірка може бути проведена за місцезнаходженням роботодавця, у приміщенні центру зайнятості або дистанційно з використанням будь-яких засобів комунікації. Роботодавець зобов’язаний допустити працівників центру зайнятості до проведення перевірки, а в разі її проведення у приміщенні центру зайнятості або дистанційно – подати відповідні документи.
22. Спори, що виникають з питань надання та цільового використання коштів для виплати роботодавцем допомоги працівникам, а також фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, розглядаються Державним центром зайнятості або в установленому законодавством порядку.
Додаток 3
до Порядку
ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР
про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2
Додаток 3 виключено (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 635)
Коментарі 1