ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 вересня 2021 р. № 977
МЕТОДИКА
визначення заборгованості з різниці в тарифах
Загальні положення
1. Ця Методика встановлює порядок визначення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов’язанні та/або у разі правонаступництва), послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 червня 2021 р. (далі – заборгованість з різниці в тарифах).
2. Ця Методика застосовується теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями, підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення (далі – суб’єкти господарювання), що здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів.
3. У цій Методиці термін “уповноважені органи” означає органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, уповноважені встановлювати тарифи на теплову енергію та комунальні послуги.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законах України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”, “Про теплопостачання”, “Про житлово-комунальні послуги”, “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”.
4. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається станом на 1 червня 2021 р. окремо за кожен календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) та за п’ять місяців 2021 року за теплову енергію, послугу з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов’язанні та/або у разі правонаступництва), послугу з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послугу з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі – теплова енергія, комунальні послуги) в розрізі відповідних категорій споживачів (населення, установи і організації, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів).
Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах здійснюється без урахування податку на додану вартість.
5. Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах здійснюється суб’єктами господарювання виходячи із встановлених уповноваженим органом тарифів на теплову енергію, комунальні послуги, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають комунальні послуги населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, відповідно до щорічної звітності, враховуючи період, протягом якого діяв та застосовувався відповідний тариф до споживача.
6. Розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах здійснюються суб’єктами господарювання відповідно до вимог цієї Методики та підтверджуються документами, що визначені у Типовому положенні про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 932, а також іншими документами, підтвердними матеріалами, наданими суб’єктом господарювання.
Механізм визначення обсягу заборгованості з різниці в тарифах
7. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається суб’єктами господарювання як різниця між фактичними витратами (з урахуванням витрат інвестиційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з інвестиційною діяльністю) на теплову енергію, комунальні послуги, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, які надають населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, такі послуги (далі – фактичні витрати), і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування відповідно до порядків (методик) формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, надання комунальних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України, НКРЕ або НКРЕКП відповідно до їх повноважень, визначених законом, та застосовувалися суб’єктами господарювання до споживачів.
Обсяг заборгованості з різниці в тарифах зменшується на суму трансфертів та фінансової допомоги з державного та місцевого бюджетів від основної діяльності, які безпосередньо використано на операційну (основну) діяльність суб’єкта господарювання (відшкодування заборгованості з різниці в тарифах та/або кошти, отримані з бюджетів на відшкодування окремих витрат, згідно із складовими встановлених тарифів тощо).
Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах оформляється суб’єктом господарювання окремо за кожен календарний рік та за п’ять місяців 2021 року згідно з додатками 1 – 3.
8. Фактичні нарахування визначаються суб’єктами господарювання виходячи із встановлених уповноваженими органами тарифів на теплову енергію, комунальні послуги (без урахування податку на додану вартість), розрахованих за вимогами порядків формування тарифів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955 “Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 28, ст. 2019), від 12 липня 2006 р. № 959 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 28, ст. 2021), від 1 червня 2011 р. № 869 “Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 62, ст. 2472); постановами НКРЕ від 12 жовтня 2005 р. № 896 “Про затвердження Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії”, від 12 жовтня 2005 р. № 897 “Про затвердження Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється когенераційними установками”, від 17 лютого 2011 р. № 242 “Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання”, від 17 лютого 2011 р. № 243 “Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення”; постановами НКРЕКП від 24 березня 2016 р. № 377 “Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води”, від 10 березня 2016 р. № 302 “Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення”, від 10 березня 2016 р. № 303 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)”, від 1 серпня 2017 р. № 990 “Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних електростанціях”, від 1 серпня 2017 р. № 991 “Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках”, від 25 червня 2019 р. № 1174 “Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання”, від 8 квітня 2020 р. № 767 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послугу з постачання гарячої води”.
Сума нарахувань визначається шляхом множення обсягів реалізації теплової енергії/комунальних послуг на тарифи (без урахування податку на додану вартість), що діяли протягом періоду, за який розраховуються фактичні нарахування, для відповідної категорії споживачів в розрізі видів діяльності.
У разі дії протягом періоду, за який розраховуються фактичні нарахування, двоставкових тарифів такі фактичні нарахування визначаються виходячи із умовно-змінної та умовно-постійної частини відповідного тарифу (без урахування податку на додану вартість).
Сума фактичних нарахувань зменшується на суми здійснених перерахунків та коригувань:
- у зв’язку із зміною суб’єктом господарювання у сфері теплопостачання розміру нарахувань за теплову енергію, комунальні послуги споживачам виходячи із щомісячної зміни ціни природного газу;
- у зв’язку з ненаданням послуг або наданням їх не в повному обсязі, зниженням якості;
- в результаті встановлених контролюючим органом порушень порядку формування тарифів;
- в результаті коригування плати (нарахувань) за теплову енергію, надані споживачам послуги.
Показники фактичних нарахувань повинні кореспондуватися з показниками, відображеними у галузевій звітності.
Розрахунок фактичних нарахувань здійснюється окремо за кожен календарний рік та за п’ять місяців 2021 року за теплову енергію, комунальні послуги з урахуванням періоду дії тарифів для відповідної категорії споживачів, встановлених уповноваженими органами, та оформлюється відповідно до додатків 4 – 5.
9. Фактичні витрати, що використовуються для розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах, приводяться у відповідність з тарифною методологією (фактичні витрати суб’єкта господарювання визначаються відповідно до витрат, які можуть включатися до складу тарифів на теплову енергію, комунальні послуги згідно з порядками (методиками) формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, надання комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України, НКРЕ або НКРЕКП за відповідний період).
До фактичних витрат суб’єкта господарювання, на основі яких здійснюється розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах, належать витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.
Обсяг фактичних витрат на теплову енергію, комунальні послуги визначається без урахування витрат на інші види діяльності суб’єкта господарювання.
Під час визначення фактичних витрат, пов’язаних із інвестиційною діяльністю, що не увійшли до собівартості теплової енергії, комунальних послуг, враховується сума/обсяг коштів, фактично сплачених суб’єктом господарювання для повного фінансування заходів щодо об’єктів інвестиційної програми, затвердженої, погодженої, схваленої в установленому законодавством порядку, введених в експлуатацію відповідно до вимог законодавства та прийнятих на баланс, та щодо сплати кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими установами.
Фактичні адміністративні та загальновиробничі витрати розподіляються між видами діяльності відповідно до баз розподілу, які використовувалися під час формування та встановлення уповноваженим органом відповідних тарифів на теплову енергію, комунальні послуги.
Під час визначення фактичних витрат суб’єкта господарювання, на основі яких здійснюється розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах, рівень втрат теплової енергії та питної води в мережах слід враховувати на рівні втрат, врахованих в діючих тарифах на теплову енергію, комунальні послуги (у відсотках), що застосовувалися до відповідної категорії споживачів.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється суб’єктом господарювання окремо за кожен календарний рік та за п’ять місяців 2021 року на теплову енергію, комунальні послуги та оформляється відповідно до додатків 6 – 7.
10. У разі виникнення розбіжностей (невідповідностей) між показниками, зазначеними у галузевій звітності, та розрахунковими показниками, відображеними у додатках, суб’єкт господарювання наводить обґрунтування щодо таких розбіжностей (невідповідностей) у письмовій (довільній) формі.
11. Відповідальність за достовірність даних, використаних під час здійснення розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах, несе керівник суб’єкта господарювання.
