МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 01.03.2019 р. № 247/0/206-19

Щодо видання наказу про утримання аліментів із заробітної плати працівника

Директорат норм і стандартів гідної праці в межах компетенції розглянув <…> лист <…> та по суті питань, викладених у додатку 1 до нього, повідомляє.

Згідно зі статтею 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину можуть присуджуватися за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Статтями 68, 69, 76 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що про звернення стягнення на заробітну плату боржника державний виконавець виконавчої служби виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації (далі – підприємства), які виплачують боржнику, відповідно, заробітну плату. Підприємства здійснюють відрахування із заробітної плати і перераховують кошти на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику. Підприємства щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування. За невиконання законних вимог виконавця, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Аналогічні норми містяться в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (зі змінами) <…>.

Одержаний виконавчий лист, як правило, реєструється в спеціальному журналі із зазначенням дати одержання. При поверненні виконавчого документа в журналі також робиться відповідна відмітка із зазначенням дати його вибуття. Форму цього журналу законодавчо не визначено. Виконавчі документи зберігаються окремо від інших документів.

Оскільки виконавчий лист є обов’язковим для виконання, то про здійснення утримання аліментів із заробітної платні працівника видавати окремий наказ по підприємству не потрібно.

Що стосується покладення обов’язків щодо утримання аліментів на бухгалтера, то відповідно до статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання підприємством встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від недостачі, розкрадання і псування активів установи; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

У той же час, посадові обов’язки головних бухгалтерів передбачені Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи (далі – Типове положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 р. № 59, та кваліфікаційною характеристикою професії “Головний бухгалтер”, що міститься у випуску 1 “Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” (розділ 1 “Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців”) Довідника кваліфікаційних характеристик працівників (далі – Довідник), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336. Цим Довідником також передбачена професія “бухгалтер”, до обов’язків якої відноситься, зокрема, нарахування заробітний плати та виконання інших розрахунків з працівниками, громадянами та юридичними особами відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до Типового положення керівник підприємства затверджує положення про бухгалтерську службу або посадову інструкцію на бухгалтера.

Разом з тим “Загальними положеннями” Довідника передбачено, що посадові (робочі) інструкції складаються для працівників усіх посад, зазначених у штатному розкладі.

Посадові інструкції працівників підприємств розробляються з дотриманням вимог і норм щодо їх побудови, визначених Загальними положеннями зазначеного Довідника, і вводяться з метою чіткого визначення вимог, висунутих до певної категорії працівників, раціональному розподілу обов’язків між працівниками, наділення працівників необхідними правами, підвищенню відповідальності працівників за доручену ділянку роботи.

Враховуючи вищевказане, утримання аліментів здійснюється працівниками бухгалтерії, на яких посадовою інструкцією (з визначенням конкретних завдань та обов’язків, функцій, прав і відповідальності) покладено обов’язок здійснювати зазначені відрахування із заробітної плати.

Генеральний директор Директорату
норм та стандартів гідної праці
Ю. Кузовой