КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 6 жовтня 2021 р. № 1045
Київ
Про внесення змін до Типової навчальної програми підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести зміни до Типової навчальної програми підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 229 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 16, ст. 749; 2016 р., № 3, ст. 171; 2017 р., № 27, ст. 778), виклавши її в редакції, що додається.
2. Акредитованим закладам та їх філіям (іншим відокремленим підрозділам), що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою привести робочі програми і плани з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв у відповідність з вимогами цієї постанови.
Прем’єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 березня 2010 р. № 229
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 6 жовтня 2021 р. № 1045)
ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів
1. Типова навчальна програма підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів (далі – Програма) складається з типового навчального плану, типової тематичної програми і визначає мінімальну кількість навчальних годин, відведених для підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів, з урахуванням відповідних категорій транспортних засобів.
Типовий навчальний план містить перелік навчальних розділів теоретичного та практичного модулів із зазначенням мінімальної кількості навчальних годин, відведених на освоєння навчального матеріалу (розділ навчальної програми), на теоретичну і практичну підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів.
Теоретичний модуль включає такі навчальні розділи:
- “Основи законодавства у сфері безпеки дорожнього руху”;
- “Етика (психологічні основи) водія транспортного засобу”;
- “Будова і технічне обслуговування транспортного засобу”;
- “Основи керування транспортним засобом і вимоги до безпеки дорожнього руху”;
- “Медичне забезпечення (заходи, яких можна вжити для допомоги постраждалим у дорожньо-транспортній пригоді, або основи надання домедичної допомоги постраждалим внаслідок дорожньо-транспортних пригод)”.
Практичний модуль включає такі навчальні розділи:
- “Практичне керування транспортним засобом”;
- “Спеціальні положення стосовно категорій транспортних засобів”.
Послідовність вивчення навчальних розділів і тем, навчальних годин теоретичного та практичного модулів визначається акредитованим закладом, що проводить підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів.
Типові навчальні програми підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів відповідних категорій наведено в додатках 1 – 5.
Перепідготовка водіїв транспортних засобів за 20-годинним курсом навчання з практичного керування відповідним транспортним засобом для відкриття нижчих категорій транспортних засобів стосовно наявної категорії здійснюється згідно з типовими навчальними програмами 20-годинного курсу навчання з практичного керування водіїв транспортних засобів відповідних категорій, наведеними в додатках 6 і 7.
Типові навчальні програми 20-годинного курсу навчання з практичного керування водіїв транспортних засобів відповідних категорій складаються з типового навчального плану, типової тематичної програми та визначають навчальні години, відведені для перепідготовки водіїв транспортних засобів, з урахуванням відповідних категорій транспортних засобів.
2. На основі Програми акредитований заклад, що здійснює підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, та його філії (інші відокремлені підрозділи) (далі – заклад), розробляє робочі програми та плани за відповідними категоріями транспортних засобів, які погоджуються територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцезнаходженням закладу.
У разі потреби заклад може змінювати до 20 відсотків змісту тем відповідних навчальних розділів теоретичного або практичного модулів.
Тривалість навчання з теоретичної підготовки та перепідготовки повинна становити одну академічну годину (45 хвилин). Тривалість навчання з практичного керування транспортним засобом повинна становити одну годину (60 хвилин) з урахуванням часу, необхідного для підбиття підсумків навчання, заповнення навчальної документації та підготовки до проходження практичного навчання з керування транспортним засобом іншої особи.
3. До навчання з практичного керування транспортним засобом допускаються особи, які мають медичну довідку встановленого зразка і успішно склали теоретичний іспит.
Навчання з практичного керування транспортним засобом проводяться індивідуально на майданчику для навчання з початкового керування (автодромі) в безпечних умовах дорожнього руху.
Перші вісім годин навчання з практичного керування транспортним засобом проводяться на транспортному засобі протягом не більше ніж двох годин щодня, а наступні – не більше ніж чотирьох годин.
Навчання з практичного керування транспортним засобом проводяться спеціалістом закладу, зокрема з урахуванням безпечних умов дорожнього руху і протяжності маршруту.
Після завершення підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів для визначення рівня набутих ними знань, умінь і навичок та якості підготовки в закладі складається практичний іспит, тривалість якого становить не менше ніж 30 хвилин. Практичний іспит складається з вправ на майданчику для навчання з початкового керування (автодромі) та вправ (протягом 20 хвилин) на контрольному маршруті в безпечних умовах дорожнього руху.
Якщо особі з інвалідністю дозволено керувати лише певними типами транспортних засобів або переобладнаними транспортними засобами, практичний іспит складається саме на такому транспортному засобі.
Тренажери та/або симулятори керування транспортним засобом відповідної категорії, що використовуються під час освоєння практичного модуля, повинні використовуватися у разі потреби не більше ніж протягом двох – чотирьох годин часу, передбаченого для практичних занять, з метою відтворення дорожніх та природних умов і забезпечувати початкове навчання водіння, відпрацювання правильної посадки водія у транспортний засіб і пристібання ременем безпеки, ознайомлення з органами керування, контрольно-вимірювальними приладами, відпрацювання прийомів керування транспортним засобом.
4. Особа може призупинити підготовку та перепідготовку в закладі та продовжити їх протягом шести місяців індивідуально або в будь-якій наступній групі цього закладу (без повторної реєстрації).
Навантаження на одну особу під час підготовки та перепідготовки не може перевищувати більше п’яти годин на день та більше 25 годин на тиждень.
5. У результаті теоретичного освоєння Програми особи повинні знати:
- Правила дорожнього руху;
- вимоги щодо документів, необхідних для використання транспортних засобів;
- запобіжні заходи під час висадки пасажирів з транспортного засобу;
- механічні аспекти, важливі для безпеки дорожнього руху;
- вимоги щодо використання транспортного засобу з урахуванням впливу на довкілля;
- вимоги щодо годин керування і періодів відпочинку;
- вимоги щодо видів відповідних перевезень вантажів або пасажирів;
- фактори безпеки, пов’язані із завантаженням транспортних засобів;
- заходи щодо надання допомоги постраждалим під час дорожньо-транспортної пригоди;
- будову і основи технічного обслуговування транспортного засобу.
У результаті практичного освоєння Програми особи повинні вміти:
- розпізнавати небезпечні дорожні ситуації та оцінювати ступінь небезпеки;
- контролювати транспортний засіб на належному рівні з метою запобігання створенню небезпечної ситуації і належного реагування у разі її виникнення;
- виконувати вимоги Правил дорожнього руху, зокрема такі, що стосуються запобігання дорожньо-транспортним пригодам і підтримання режиму руху транспортного потоку;
- виявляти будь-які основні технічні несправності у транспортних засобах, зокрема такі, що створюють ризики на дорогах, і вживати необхідних заходів для їх усунення;
- ураховувати всі чинники, що впливають на поведінку водія під час керування транспортним засобом (наприклад, втома, слабкий зір), щоб повною мірою використовувати навички, необхідні для безпечного керування;
- сприяти забезпеченню безпеки всіх учасників дорожнього руху, зокрема найслабших і найуразливіших (дітей, пішоходів, велосипедистів, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку), виявляючи належну повагу до інших учасників дорожнього руху.
