МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12.08.2021 р. № 47-03/520

Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним.

Як передбачено ст. 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 год. на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 год. на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більш як 36 год. на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163.

Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю.

Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як за п’ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 год.

Згідно зі ст. 73 КЗпП у 2022 р. на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові та неробочі дні:

– 1 січня – Новий рік;

– 7 січня – Різдво Христове;

– 8 березня – Міжнародний жіночий день;

– 24 квітня – Пасха;

– 1 травня – День праці;

– 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

– 12 червня – Трійця;

– 28 червня – День Конституції України;

– 24 серпня – День незалежності України;

– 14 жовтня – День захисників і захисниць України;

– 25 грудня – Різдво Христове.

Згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2022 р. вихідний день у суботу 1 січня переноситься на понеділок 3 січня, вихідний день у неділю 24 квітня – на понеділок 25 квітня, вихідний день у неділю 1 травня – на понеділок 2 травня, вихідний день у неділю 12 червня – на понеділок 13 червня і вихідний день у неділю 25 грудня – на понеділок 26 грудня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями у суботу та неділю.

У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймає роботодавець самостійно через видавання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства, установи, організації.

При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст. 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлено на підприємстві, в установі, організації (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні. У зв’язку з цим на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст. 50 – 53, 67 і 73 КЗпП.

Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2022 р., розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, наводиться нижче.

За таких умов залежно від тривалості робочого тижня норма робочого часу на 2022 р. становитиме:

за 40-годинного робочого тижня – 1987 год;

39-годинного робочого тижня – 1942 год;

38,5-годинного робочого тижня – 1917 год;

36-годинного робочого тижня – 1792 год;

33-годинного робочого тижня – 1643 год;

30-годинного робочого тижня – 1494 год;

25-годинного робочого тижня – 1245 год;

24-годинного робочого тижня – 1195 год;

20-годинного робочого тижня – 996 год;

18-годинного робочого тижня – 896 год.

Додаток
до листа
12.08.2021 № 47-03/520